Експертні відповіді Українцям Які галузі турецької промисловості є провідними

Які галузі турецької промисловості є провідними

Скільки турецьких компаній на українському ринку і в яких сферах їх найбільше – дослідження

Абсолютна більшість, де серед засновників є турецькі громадяни (1305 юросіб), представляють в Україні сектор оптової та роздрібної торгівлі.

Про це йдеться у дослідженні платформи YouControl.

“Днями виповнилося 30 років від початку дипломатичних відносин між Україною та Туреччиною. За цей період турецькі бізнесмени відкрили в Україні 3592 компанії. Понад 92% з них працюють на українському ринку досі і не перебувають в процесі припинення.

За 30 років вийшли з ринку 116 компаній, а ще 142 перебувають в процесі припинення зараз. Сумарно це менше 8%”, – йдеться у повідомленні.

Найпопулярніші КВЕДи

Зазначається, що найбільший інтерес турецькі бізнесмени проявляють до секції виду економічної діяльності (КВЕД) – оптова та роздрібна торгівля.

“Там зосереджена абсолютна більшість компаній, де серед засновників є турецькі громадяни, а саме ‒ 1305 юридичних осіб”, – кажуть в YouControl.

Водночас утричі менше зайняті в переробній промисловості – 439 компаній.

На третьому місці в зоні інтересів турецького бізнесу – сектор інформації та телекомунікацій ‒ 351 бізнес одиниця. Ще понад пів тисячі компаній зайняті будівництвом (338) та транспортом, складським господарством, поштовою та кур’єрською діяльністю (226).

“Якщо подивитися у яких секторах економіки зосереджено найбільше компаній з турецьким капіталом, то в кожному з них зберігається великий потенціал для зростання.

Найбільша частка турецьких компаній ‒ в сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря ‒ 1,21% від загальної кількості компаній. На другому місці “тимчасове розміщування й організація харчування” ‒ 0,74%. На третьому ‒ “інформація та телекомунікації” ‒ 0,69%. Доля компаній з турецьким капіталом у інших секціях КВЕДів не перевищує половини відсотка”, – пояснюють аналітики.

Географічне розташування

Майже половина (40,9%) від усіх зареєстрованих турецькими громадянами компаній в Україні місцем прописки обрали Київ ‒ 1469 реєстрацій. Далі йде Одещина (15,8%) ‒ 569 компаній.

На третьому місці (6,8%) Львівщина ‒ 243 компанії. Також у топ-5 Харківщина – 168 компаній, та Херсонщина – 154 компанії.

Чим торгуємо?

На сьогодні, товарообіг між Україною та Туреччиною становить 7,5 млрд дол на рік. При цьому зберігається позитивне сальдо торговельного балансу.

“Україна експортує товарів та послуг на понад 4, а імпортує на 3 млрд дол щорічно. За оцінками президента Ердогана, підписана угода про ЗВТ повинна збільшити обсяг двосторонньої торгівлі до 10 млрд дол у найближчі кілька років”, – додає YouControl.

За словами д.е.н, фінансового аналітика YouControl Романа Корнилюка, близько половини українського експорту до Туреччини за 11 місяців 2021 року припадає на продукцію чорної металургії.

Ще 20% – зернові культури. Наступні за значенням експортні позиції займають руди металів (6%), залишки і відходи харчової промисловості (4,5%) та насіння і плоди олійних рослин (4,2%).

“Натомість попри менший загальний обсяг, ключові статті турецького імпорту більш різноманітні і мають менш виражений сировинний характер. Близько 10% становить імпорт ядерних реакторів, котлів та машин. Нафта і пальне (7,5%), чорні метали (7,4%), засоби наземного транспорту (6,5%), плоди та горіхи (6%).

Крім цього, Україна закуповувала в Туреччині текстильну продукцію (5,4%), пластмаси і полімерні матеріали та літальні апарати”, – йдеться у повідомленні.

“Збільшення двосторонньої торгівлі з Туреччиною буде особливо вигідним для нашої країни саме за умови збереження існуючого позитивного сальдо торговельного балансу (коли експорт перевищує імпорт).

Проте, є для нас також завдання з зірочкою ‒ збільшити в структурі експорту частку продукції з вищим рівнем доданої вартості. Втім навіть збереження наявної структури і співвідношення експорту та імпорту вимагатиме додаткових зусиль на фоні девальвації турецької ліри. Адже це робить турецьку промислову продукцію більш вигідною за українську з точки зору закупівельних цін”, – сказав Корнилюк.

Україна і Туреччина підписали угоду про створення зони вільної торгівлі.

Національне господарство Туреччини

У класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2007 року, Туреччина названа країною з економікою «доходу вище середнього рівня» (upper middle income). Борг Туреччини визначається як дуже високий (severely indebted).

У 2006 році індекс конкурентоспроможності економіки Туреччини склав 4,14, що дозволило їй зайняти 59-е місце в світовому рейтингу найбільш успішних економік (на 12 позицій вище рівня попереднього року).

Протягом останніх 20 років турецька економіка розвивалася вкрай нерівномірно: протягом 1990-х років в країні відзначалися негативні тенденції, які сприяли активному відтоку коштів в «тіньовий» сектор, який став чи не найбільш ефективною складовою економічної системи і притягує як приватних осіб, так і державних службовців (так, за деякими даними, в контрабанду в ті роки виявилися залучені навіть офіцери турецької армії, що служили по лінії НАТО на території Бельгії).

Негативні процеси досягли піку в 2001 році, коли настав гостру економічну кризу. Подолати його наслідки вдалося за допомогою посилення податкової політики і суворої реалізації програм МВФ, який надав країні значну підтримку. У 2002-2006 роках економіка Туреччини щорічно демонструвала показник зростання в 7,5%, що є одним з найвищих результатів в світі. У 2005 році була проведена деномінація ліри, що стало індикатором помітного прогресу в боротьбі з високою інфляцією.

Головною економічною завданням на сьогодні є подальша модернізація структури національного господарства, пов’язана, в першу чергу, зі зниженням традиційно високу частку сільського господарства (забезпечуючи близько 11% від ВНП і 4% експорту, воно надає зайнятість 26% населення) і зменшенням ролі держави.

В даний час здійснюється приватизація в цілому ряді сфер економіки (приватизація в енергетичному секторі вважається вкрай повільної).

Перешкодами економічного розвитку вважаються вельми великий зовнішній борг, високий рівень дефіциту бюджету, обумовлений масштабними державними витратами (в тому числі спрямованими на досягнення популістських цілей) і значним розмахом ухилення від податків, недостатній обсяг прямих іноземних інвестицій. Турецька економіка сильно залежить від коливань світової економічної кон’юнктури (зокрема, настроїв інвесторів і переваг туристів, які можуть змінюватися під впливом політичної обстановки, загрози тероризму та ін.).

Імплементація економічних критеріїв членства в ЄС є досить важким і витратним заходом, особливо з урахуванням відсутності конкретних гарантій прийняття країни до інтеграційного об’єднання. Разом з тим безсумнівні і плюси форсованого наближення до європейських стандартів.

Провідними галузями промисловості є текстильна (на неї припадає близько 1/3 всієї зайнятої в промисловості робочої сили), харчова, металургійна, видобувна промисловість, а також автомобілебудування та виробництво електроніки, де особливо важливий іноземний компонент.

Агропромисловий комплекс зайнятий вирощуванням бавовни, фруктів, зернових, тютюну і ряду інших культур, а також тваринництвом.

Однією з ключових галузей сфери послуг є міжнародний туризм.

Основні експортні групи: текстиль, одяг – 25,4; транспортні засоби – 9%; продукція електронного машинобудування – 8,1%.

Основні імпортні групи; паливо – 17,6%; продукція машинобудування – 15,9%; продукція електронного машинобудування – 8,5%.

Основні зовнішньоторговельні партнери – ФРН, Російська Федерація, США, Великобританія, Італія, Франція.

Туреччина не є країною-реципієнтом. Розмір зарубіжної допомоги в процентному відношенні від валового національного доходу дорівнює нулю, а розмір допомоги на душу населення в 2005 році – 6 доларів за поточним курсом.

Туреччина є важливою сполучною ланкою в транспортуванні нафти і природного газу в Європу через основні нафто- і газопроводи на території країни.

Населення Туреччини за станом на середину 2007 року становить 1,12% від загальносвітового.

Найбільшого поширення турецька мова отримала в таких країнах, як Болгарія, Кіпр, Греція, Македонія, Румунія. Також значна кількість мовців на турецькому мовою в країнах Західної Європи з великими турецькими діаспорами (в першу чергу, ФРН). Турецька мова має статус державної в Туреччині і на Кіпрі. Загальна чисельність мовців турецькою мовою – близько 75 мільйонів чоловік (точний підрахунок утруднений), що складає близько 1,13% від усього населення Землі.

Туреччина бере участь в ряді міжнародних організацій (докладніше – в розділі «Участь у міжнародних організаціях і режимах») – є членом НАТО, ОЕСР, ОВК, ООН, але не має статусу постійного члена Ради Безпеки ООН.

Загальний розмір внесків Туреччини в регулярний бюджет ООН в 2010 році визначено в розмірі 14 503 244 доларів США, або 0,617% внесків всіх країн-учасниць (у США – 22%).

Квота Туреччини в МВФ в 2010 році склала 0,55% від сукупного розміру квот, «вага» при прийнятті рішень – 0,55% від загального числа голосів (у США ці показники склали, відповідно, 17,09% і 16,74% ).

Туреччина не є учасником Паризького клубу країн-кредиторів.

Вплив Туреччини в різних міжнародних організаціях варіюється.

Як специфічний інструменту впливу слід розглядати і турецьку діаспору, яка в Європі становить до 5 млн осіб (в Західній Європі – близько 3 мільйонів, з яких понад 2 мільйонів проживає в ФРН; найбільша діаспора в Східній Європі – болгарська – налічує до 1,5 мільйонів чоловік), в США – близько 170 тисяч чоловік, в Російській Федерації – близько 100 тисяч.

Діаспора не пориває зв’язків з історичною батьківщиною. Значна частина коштів, які вдається заробити в Європі та інших регіонах світу, направляється в Туреччину для розвитку різної інфраструктури, надання допомоги постраждалим від землетрусів та ін.

Підтримуються, крім інших, і культурні контакти. Турецькі мігранти і за кордоном продовжують залишатися глядачами турецького телебачення і читачами турецької преси. За допомогою системи викладання у молоді підтримується знання турецької мови і релігії, в країнах перебування ведеться активне будівництво мечетей.

Для Туреччини існування великої і економічно важливою діаспори в Західній Європі є важливим аргументом на користь необхідності приєднання країни до ЄС.

Діаспора може використовуватися і в інтересах надання політичного тиску на країни перебування з важливих для Туреччини питань. Так, наприклад, турецькі мігранти, керовані представниками «Сірих вовків», влаштовували акції протесту проти створення курдської парламенту у вигнанні (Гаага), прийняття комітетом з питань зовнішньої політики Конгресу США резолюції про визнання геноциду вірмен в Османській Туреччині (Брюссель).

Від власне турецької діаспори слід відокремлювати діаспору турецьких курдів, що знаходиться з першої в конфліктних відносинах, що є проекцією основного конфлікту між курдами і турецьким державою. Чи не є політично однорідною і власне турецька діаспора, оскільки багато її представники опинилися за кордоном, щоб звідти вести боротьбу проти існуючого режиму, відстоюючи ліберальну, марксистську і інші альтернативи розвитку країни. Політична еміграція є об’єктом підвищеної уваги з боку турецьких спецслужб.

Туреччина має значні за чисельністю збройними силами (823 000 чоловік, 10 030 одиниць важкої техніки). За чисельністю і бойової потужності турецька армія – друга в НАТО.

Військовий потенціал Туреччини перевершує грецький, румунський, болгарський, український, іракський, азербайджанський, грузинський, вірменський, а також оборонні можливості Кіпру. Росія і Сирія мають більш значним військовим потенціалом.

Військовий потенціал Ірану формально поступається турецькому, проте в разі великого збройного конфлікту між двома країнами слід враховувати географічний, демографічний і ідеологічний чинники, які, наприклад, зірвали військові плани Іраку, перевершував Іран з точки зору якості збройних сил в ході ірано-іракської війни 1980 -1988 років.

Військова присутність Туреччини за кордоном відзначено на Кіпрі (Турецька Республіка Північного Кіпру) в кількості 36 000 чоловік. Туреччина не має ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення.

Витрати Туреччини на оборону у відсотках від ВВП вище середньосвітових показників.

Туреччина має авіаційними системами 4-го покоління (216 винищувачів F-16). ВВС країни готуються отримати 100 винищувачів 5-го покоління F-35A, замовлених в США.

Хто створив танець лезгінкуХто створив танець лезгінку

Вірменський народ створив багато танців. Танцюють вірмени і танок , який поширений серед усіх народів Кавказу – лезгинку. Це як сольний чоловічий танець , так і парний. Лезгинка — (лезгин.

Як зробити максимальну швидкість завантаження в торрентіЯк зробити максимальну швидкість завантаження в торренті

Зміст:1 Способи збільшення швидкості завантаження торрента у 2022 році2 Як збільшити швидкість завантаження торрентів і найкращі торрент-трекери 2023 року2.1 Кроки для збільшення швидкості завантаження з youtube2.1.1 Вимкніть рекламу з uTorrent2.1.2