Зміст:

Що робити, якщо вас викликають на допит

Будь-яка особа може бути викликана на допит в якості свідка. Чи маємо ми право не давати свідчення і в яких випадках? Як викликають свідка? Які права мають забезпечуватися під час допиту? Відповіді на ці та інші питання читайте у статті.

Згідно законодавства України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

При цьому ст. 65 Кримінального процесуального кодексу України містить обмеження щодо осіб, які не можуть бути допитані як свідки. Зокрема, адвокати не можуть видавати відомості, які становлять адвокатську таємницю, нотаріуси – відомості, що становлять нотаріальну таємницю, а медичні працівники – відомості, які становлять лікарську таємницю. Священнослужителів не можна допитувати про відомості, одержані ними на сповіді віруючих, а журналістів – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру.

Виклик на допит

Свідків викликають на допит шляхом вручення повістки (ст. 135 ч. 1 КПК), яка має бути передана безпосередньо, надіслана поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком не пізніше, ніж за три дні (ст. 135 ч.9) до призначеної дати прибуття в поліцію.

Ст. 139 КПК встановлено штрафи для свідка за неприбуття на допит. Так, якщо особа без поважної причини не з’явилася на виклик слідчого або прокурора, на неї може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час поважними причинами неприбуття особи на виклик вважаються затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик та інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Проти кого можна не свідчити

Згідно із ст. 67 КПК за завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду та за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду свідок несе кримінальну відповідальність. Однак ч. 3 ст. 66 КПК наділяє свідка правом відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення. Захист особи від відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів забезпечується і ст. 63 Конституції України.

Право не свідчити проти себе, близьких родичів та членів сім’ї гарантує свідку і ст. 18 КПК. Зокрема, правоохоронцям забороняється примушувати свідка давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення. Більш того, якщо під час допиту свідок зрозуміє, що його показання можуть стати підставою для подальшої підозри чи обвинувачення його чи близьких родичів, членів сім’ї у вчиненні кримінального правопорушення, він має право відмовитися відповідати на запитання.

Права та відповідальність свідка

Слід пам’ятати також і про обов’язок свідка не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали відомі йому стосовно кримінального провадження.

Кримінальний процесуальний кодекс наділяє особу, викликану на допит, невід’ємними правами. Зокрема, допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому – понад вісім годин на день.

Артем Бондаренко, адвокат АБ “Ципін і парнери”

«Перед початком допиту слідчий, прокурор має чітко пояснити свідку у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується, – говорить адвокат АБ «Ципін і партнери» Артем Бондаренко. – А безпосередньо під час слідчої дії свідок може користуватися своїми нотатками і документами. Наприкінці допиту свідок перед підписанням протоколу має ознайомитися з його змістом, а у випадку виявлення неточностей чи викривлення показань – наполягати на внесенні до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження. За бажання, допитувана особа може викласти свої показання власноручно. Не варто нехтувати правом на відшкодування витрат, пов’язаних із викликом для давання показань, якщо наприклад особа вимушена прибути до слідчого в інше місто або в свій робочий час».

Але найголовніше – право на отримання правової допомоги, якою варто скористатися. І тоді вчасна та професійна юридична підтримка дозволить вам завжди бути впевненим у дотриманні щодо вас букви закону.

Що робити, якщо вас викликали на допит?

Для того, щоб отримати послуги адвоката з питань допитів, натисніть обраний варіант месенджера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті.

Допит — це процесуальна дія в рамках кримінального провадження, яка полягає в опитуванні учасників справи з приводу відомих їм фактів і обставин, що мають значення для встановлення об’єктивної істини. Метою даного заходу є з’ясування наявності складу правопорушення, а також підтвердження або спростування провини підозрюваного / обвинуваченого.

Для реалізації принципу справедливості і неупередженості правосуддя, допит одних і тих же осіб застосовується як в період досудового розслідування, так і під час засідань суду. До цього можуть бути залучені потерпілий, підозрюваний, підсудний, захисники і законні представники, свідки, експерти, громадяни, щодо яких вирішується питання про примусове лікування або призначення заходів виховного характеру.

Порядок ведення допиту регламентується нормами Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, ст.224 КПК пред’являє до цього слідчому дії ряд вимог:

місце – за адресою досудового розслідування, або інше за згодою опитуваного;
час – не більше 2 годин без перерви, і не більше 8 годин на добу сумарно;
фіксація – може вестися запис звуку, відео, фотозйомка;
обов’язково складається протокол, який підписують всі присутні.

Перед початком бесіди з учасником провадження слідчий або прокурор повинен:

встановити особу допитуваного;
роз’яснити процесуальні обов’язки і права;
попередити про кримінальну відповідальність (ст.383-385 КК) за відмову від дачі показань і повідомлення завідомо неправдивих відомостей;
відразу ж припинити допит, якщо підозрюваний відмовляється відповідати;
відкласти опитування неповнолітнього до прибуття його батьків (законних представників), психолога / педагога, при необхідності – лікаря;
якщо планується розмова з іноземцем – викликати перекладача.

знати, в якій справі його викликали;
вести спілкування на рідній мові;
викласти показання в письмовому вигляді;
використовувати власні документи і записи, якщо питання пов’язані з інформацією, яку важко запам’ятати (математичні обчислення, номера, шифри і т.п.);
не розкривати відомості, пов’язані з професійною таємницею;
відмовитися від дачі показань проти себе і близьких родичів;
залучити адвоката для отримання професійної правової допомоги;

користуватися іншими правами відповідно до зі своїм процесуальним статусом:

підозрюваний, обвинувачений – ст.42;
потерпілий – ст.56;
свідок – ст.66;
експерт (допит проводиться тільки слідчим суддею або судом) – ст.356 КПК.

прибути за викликом;
надати правдиві свідчення про факти і події, очевидцем яких він став;
зберігати в секреті інформацію, що становить таємницю слідства.

Як вручається повістка?

До слідчого / прокурору або до суду допитуваних викликають спеціальним повідомленням – порядком. Це може відбуватися або на підставі закону (якщо участь особи в процесуальній дії є обов’язковою), або за рішенням органу досудового розслідування, суду (коли є підстави вважати, що певний громадянин може дати свідчення у справі). При ухиленні здійснюється розшук і силовий привід під конвоєм, з подальшими штрафними санкціями за ст.185-3, 185-4 КОАП.

Порядок направлення повістки передбачений ст.135 КПК. Вона передається викликаним особам особисто в руки, поштовим відправленням, телеграмою, по e-mail, факсом, за допомогою телефонного зв’язку. Якщо одержувача немає на місці, документ залишають під розписку дорослому члену сім’ї, співмешканцю або керівництву за місцем роботи. Жителям інших країн виклик передається через посольство або консульство, особам, які перебувають під вартою – через адміністрацію ізолятора.

Вручення має відбутися мінімум за три дні до дати допиту, а якщо дотримання цього терміну неможливо – з запасом часу на підготовку і прибуття до місця проведення слідчої дії.

Належним підтвердженням ознайомлення з викликом є:

відеозапис вручення;
розпис одержувача, в тому числі на поштовій квитанції;
у відповідь повідомлення електронною поштою на e-mail;
будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення.

У яких випадках можна відмовитися від дачі показань?

Хоча в більшості випадків відмова відповідати на допиті тягне за собою кримінальне покарання, чинним законодавством України передбачено винятки, коли така поведінка дозволена і не призводить до негативних наслідків.

Так, за ст.63 Конституції і ст.18 КПК особа звільняється від відповідальності за небажання свідчити проти себе чи родичів. Заборонено примушувати кого-небудь до самовикриття, визнання своєї вини у вчиненні правопорушення, розкриття інформації, яка може стати причиною підозр, звинувачень проти нього або членів його сім’ї.

Перелік близьких родичів наводиться в п.1 ч.1 ст.3 КПК. До них зараховуються:

подружжя, батьки, діти, рідні сестри і брати;
бабуся / дід, прадід / прабаба;
внуки, правнуки;
усиновителі і усиновлені;
вітчима / мачухи, пасинки / падчерки;
опікуни, піклувальники, ті, хто перебуває під опікою / піклуванням;
співмешканці, що мають загальний побут.

Посилаючись на ч.8 ст.224 КПК, допитуваний має право не відповідати на запитання з приводу обставин, передбачених законом (зміст сповіді, таємниця дорадчої кімнати, військова, лікарська, комерційна таємниця та ін.). Крім того, дозволяється приховувати дані про осіб, що виконують негласні слідчі дії і / або конфіденційно співпрацюють з правоохоронними органами.

Важливість адвоката при допиті

Ст.59 Конституції України гарантує кожному невід’ємне право на професійну правову допомогу, надавати яку уповноважені адвокати. Користуватися нею можуть всі учасники провадження, а в деяких випадках участь захисника є обов’язковою (для осіб молодше 18; персон з фізичними або психічними вадами, не володіють державною мовою; за якими ведеться спеціальне розслідування і ін.).

Затриманому, підозрюваному чи обвинувачуваному у кримінальному порушенні, можливість зустрітися із захисником без сторонніх повинна бути надана ще до першого допиту. Надалі таке спілкування теж може відбуватися без обмеження періодичності та тривалості.

Решта учасників провадження (потерпілі, свідки, цивільні позивачі та відповідачі) має право укласти договір з адвокатом на будь-якому етапі слідства або судового розгляду, після чого він може бути присутнім під час слідчих дій з метою захисту інтересів клієнта від будь-яких порушень з боку посадових осіб.

Юридична допомога при допитах включає в себе:

аналіз ситуації, фактів, документів, підготовку до допиту;
роз’яснення процесуальних прав, обов’язків, можливих наслідків;
надання рекомендацій як вести себе при спілкуванні зі слідчим;
присутність при допиті, контроль дотримання законодавчих норм;
перевірку правильності показань, що фіксуються в протоколі;
складання та подання скарг, клопотань, відводів;
консультації з питань правового характеру.

Щоб отримати комплексну юридичну підтримку в кримінальному провадженні, в тому числі при допитах, зверніться в компанію «Турій та Партнери» (Київ, Україна). Зв’язатися з адвокатом можна за телефоном, вказаним на сайті.

Чи можна відкласти допит