Що таке лінія горизонту в образотворчому мистецтві

Лінія горизонту є важливою у мистецтві, оскільки вона дозволяє контролювати висоту ока глядача під час їх перегляду на картину. Використовується найчастіше у відкритих пейзажах, лінії горизонту керують перспективою і дають точку відліку для управління предметами на малюнках, картинах та інших видах мистецтва.

Лінія горизонту також не відхиляється від зовнішніх сцен. Для предметів інтер’єру, як правило, використовується термін “рівень очей”, і він виконує ту саму мету, щоб дати виконавцю контроль над тим, де зосереджується глядач.

Розуміння важливості ліній горизонту

Лінія горизонту на перспективному малюнку – це горизонтальна лінія, намальована по всій картині. Це може бути тимчасова лінія олівця або перетворення в постійну лінію, де зустрічаються небо і земля.

Це завжди на рівні очей – його розміщення визначає, звідки ми, здається, дивимось, чи то з високого місця, чи з-під землі. Фактичний горизонт може бути не видно, але вам потрібно намалювати «віртуальний» горизонт, щоб побудувати картину з відповідною перспективою.

Майже кожен витвір мистецтва – живопис, малюнок, фотографія тощо – має лінію горизонту і виконує кілька дуже важливих функцій.

• Дозволяє художнику точно представляти пропорції предмета, щоб створити більш реалістичну сцену.
• Полегшує підтримку правильної точки зору кожного об’єкта в сцені, щоб очі глядача не відволікалися на елемент, який здається “поза межами” чи “поза місцем”.
• Встановлює опорні точки і дозволяє звернути увагу глядача на конкретні фокусні точки в сцені.
• Дає глядачеві відчути, де вони можуть бути розміщені по відношенню до сцени. Наприклад, нагорі, внизу або навіть із темою.

Щоб краще зрозуміти лінії горизонту в мистецтві, давайте розглянемо два дуже поширені приклади.

Лінія горизонту в пейзажі

Якщо ви стоїте на відкритій прерії, легко розпізнати горизонт. Це просто, де зустрічаються небо і земля. Однак якщо ви схилившись, ця лінія горизонту стає вище. Якщо ви піднімаєтесь сходами, ця лінія горизонту рухається вниз у сцені.

Лінія горизонту стосується зміни точки зору, і ви робите це у віртуальному сенсі, коли малюєте, щоб викликати інтерес. Люди звикли дивитися на світ з положення стоячи, тому робота, намальована нижньою чи вищою лінією горизонту, може дати їм інший погляд.

Розгляньте це щоразу, коли ви починаєте витвір мистецтва та розміщуєте лінію горизонту: що буде найбільш інтригуючою точкою зору для вашого предмета.

Дивлячись на не плоский ландшафт, може бути дещо заплутаніше, коли ми обговорюємо лінії горизонту. Наприклад, гірська сцена може здатися лінією горизонту, де скельні утворення торкаються неба, але це насправді «горизонт».

Лінії горизонталі завжди прямі через горизонтальний проміжок сцени, а не зазубріті скелі нашого прикладу гори. У цьому випадку ваша лінія горизонту, ймовірно, буде тією частиною сцени, де база гори відповідає передньому плану. Це може бути озеро перед горою або рівне трав’янисте поле, на якому ви стояли, малюючи.

Рівень очей натюрморту

Коли ми рухаємося всередину, ми говоримо про рівні очей, а не про горизонти, і малюнок натюрморту є ідеальним прикладом.

Візуалізуйте типовий натюрморт картини квіткової композиції на столі. Як художник, ви можете бачити його прямо так, ніби сидячи за столом, і малювати його як такого.

Знову ж таки, ви, можливо, захочете змінити перспективу і переглянути вазу з нижнього кута, як ніби ваші очі рівні на самому столі. Що відбувається з квітами? Вони будуть здаватися більшими та важливішими, ніж у попереднього рівня очей. Це тому, що перспектива також змінює масштаб предметів по відношенню один до одного, тому стіл веде до вази, яка веде до красивих квітів.

Якщо потім перейти до вищої точки зору і побачити ту саму вазу з рівня очей, яку ми побачили б, стоячи над столом, сприйняття ще раз змінюється. Досить часто квіти здаються більш ніжними і менш потужними, ніж це було зроблено з нижнього рівня очей. Це тому, що ми сприймаємо себе як більші та більш домінуючі над предметом.

Ефекти рівня очей у натюрмортному мистецтві досить захоплюючі, і це інструмент, який художники можуть використовувати для зміни сприйняття, а також точки зору своїх предметів. Спробуйте для себе щось таке просте, як ваша кружка з кавою, рухаючи її вгору-вниз перед очима. Як змінюється ваше сприйняття цього об’єкта?

Кожна художниця є хорошою практикою грати з горизонтом та рівнем очей кожного малюнка, перш ніж починати.

Урок “Графіка як вид образотворчого мистецтва. Основні засоби графічної мови. Точка. Лінія. Штрих. Фактура. Різний характер ліній.”

Мистецтво – це відображення дійсності в художніх образах. В образотворчому мистецтві явища життя відображаються за допомогою ліній, тональних співвідношень, кольорових поєднань, форм і ритмів.

Графіка як вид образотворчого мистецтва. Основні засоби графічної мови. Точка. Лінія. Штрих. Фактура. Різний характер ліній (ніжні, колючі тощо).

Створення композиції за вибором: «Ботанічні замальовки», «Тендітна квітка», «Осіння гілочка».

Дати поняття про графіку, її види та жанри, ознайомити з її зображувальними засобами (точка, лінія, штрих). Вчити використовувати лінію та її виражальні можливості для створення графічних образів. Ознайомити учнів із шедеврами графічного мистецтва; розвивати окомір і практичні навички в застосуванні графічних засобів. Розвивати уміння працювати графічними матеріалами; виховувати художню культуру, уяву, естетичні почуття.

І. Підготовча частина

1. Організація класу.

Епіграфом уроку будуть слова:

Але кожен з вас повинен пам’ятати:

2. Актуалізація опорних знань.

Мистецтво – це відображення дійсності в художніх образах. В образотворчому мистецтві явища життя відображаються за допомогою ліній, тональних співвідношень, кольорових поєднань, форм і ритмів. Образотворче мистецтво поділяється на окремі види, кожен з яких має специфічну мову.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Діти, ви любите казки? А чи багато ви їх знаєте? Сьогодні я розкажу вам ще одну – про предмет, що лежить у вас в пеналі.

В одному простому Олівці жили-були дві сестриці – Лінії, одна тонка, ледь помітна, інша – жирна і чітка, братик Штрих і зовсім маленька сестриця Крапка. І хоч вони жили однією сім’єю, всі були різні і, ясна річ, призначення мали не однакове. Проте вони цього не знали, а тому з’являлися з Олівця, коли їм заманеться. Виходила велика плутанина. Олівець зовсім було втратив голову, та, на щастя, зустрів Гумку. Розповів їй про свою біду, а Гумка й каже: «Я тобі допоможу. Тільки-но з’явиться не та лінія, я її одразу ж витру».

Почули ту розмову сестрички Лінії, Штрих і Крапка, злякалися Гумки та й перестали вискакувати з Олівця, коли їм заманеться, почали дотримуватися черги. Тонка, ледь помітна Лінія з’являлася, коли потрібно було розмістити на аркуші малюнок, виконати начерк загальних обрисів зображуваного предмета, намітити пропорції тощо або ж показати на малюнку предмети, що йдуть углиб. Жирна і чітка, навпаки, висувала їх на передній план. Штрих залишав свої короткі сліди, коли потрібно було передати найтонші тональні відношення малюнка, а Крапка з’являлася, щоб створити враження лаконічності, стислості, закінченості, наближеності. Так Гумка допомогла Олівцю привчити Лінії, Крапку, Штрих до порядку. Сьогодні ми перевіримо, хто живе у наших з вами Олівцях.

4. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з графікою як видом образотворчого мистецтва, вивчимо основні засоби графічної мови, ви спробуєте створити графічну композицію на вибір: «Ботанічні замальовки», «Тендітна квітка», «Осіння гілочка».

ІІ . Основна частина

1. Вивчення нового матеріалу

Одним із найпоширеніших видів образотворчого мистецтва є графіка. Слово «графіка» – похідне від грецького «графо» – «креслю», «пишу», «малюю». Графіка включає малюнок, виконаний олівцем, пензлем, вуглиною на папері, картоні або друковані художні твори, що ґрунтуються на малюнку. Отже, основні графічні техніки – це простий та кольорові олівці, фломастери, ручки, крейда, пастель, сангіна.

Історія виникнення графічного мистецтва.

Графіка є одним із найстаріших видів образотворчого мистецтва – пригадайте наскельні малюнки первісної людини

Графіка розвивалась паралельно зі скульптурою, декоративно-прикладним мистецтвом. Як самостійний вид мистецтва вона сформувалася на межі 15-16 ст. Спочатку термін «графіка» використовувався тільки щодо письма та каліграфії. Нове значення він одержав у кінці 19 – на початку 20 ст. у зв’язку з бурхливим розвитком промислової поліграфії, яка дала можливість створювати малюнки у великій кількості за допомогою друкарських машин. Згодом, у процесі історичного розвитку, в графіку почав проникати колір, і ми вже до неї відносимо рисунок, виконаний кольоровою крейдою, пастеллю, кольорову графіку, кольорову гравюру.

Види графіки в залежності від техніки виконання:

– лінійна – основну роль відіграє лінія;

– силуетна – основну роль відіграє силует об’єктів;

– тонова – основну роль відіграє тон;

– світлотіньова – основну роль відіграє розмежування світла та тіні

За призначенням розрізняють станкову, книжкову, прикладну, плакатну графіку та гравюру.

Станкова графіка включає твори, які виконуються автором самостійно вручну. Ці твори можна побачити на виставках, у музеях. Вони можуть бути призначені й для прикрашення інтер’єрів і громадських будинків.

Книжкова графіка об’єднує твори, основне призначення яких – оформлення книжок.

Твори прикладної графіки – це вітальні листівки, календарі, марки, етикетки на різних упаковках, дипломи, грамоти тощо.

Плакатна графіка об’єднує твори, виконані з агітаційною, рекламною та навчальною метою.

Поширеною в графіці є техніка гравюри, тобто друкування відбитків з рисунка, вирізаного на якійсь друкарській формі (площині) з певного матеріалу.

Засоби виразності графіки.

Графіка має свої засоби, тобто мову – це лінії, штрихи, крапки та плями. Мовою графіки розповідають нам про навколишній світ і первісний художник, і середньовічний каліграф, і дитина, яка малює на асфальті, і митці минулого й сучасного.

Виражальні можливості ліній.

Лінія в роботах художників-графіків відіграє велику роль. І тому об’єкти, розташовані на задньому плані, ми зображуємо тонкою лінією, на середньому – товстішою, з більшим натиском на олівець чи пензлик. Найтовстіша лінія буде у вас на передньому плані.

Лінія – це інструмент, за допомогою якого ви можете передати свою душу, переживання. Вона теж жива – від руху вашої руки. Але не забувайте про те, що в природі не існує прямих об’єктів, площин, тому на вашій роботі не повинно бути рівномірних за товщиною та прямих ліній.

Лінія у малюнку – це основний виражальний засіб. Вона передає обрис будь-якої форми. А виразність малюнка залежить від характеру проведених ліній, тобто її товщина, насиченість і напрямок.

У тоновому малюнку такими виражальними засобами є штрих, крапка, пляма.

Створювати ми будемо художній графічний малюнок, що є основою образотворчого мистецтва, який може бути як самостійний малюнок, а може стати малюнком під фарби для живопису. Ми будемо виконувати малюнок лініями одного чи різних кольорів.

Які ж бувають лінії за напрямком проведення?

Горизонтальні – символізують простір, тишу, спокій, гармонію.

Вертикальні – передають прагнення вгору, ріст, урочистість.

Ламані гострокутні, чіткі – асоціюються з агресією, хаотичністю, страхом, злом, погрозою.

Спіральні – характеризують обертаючі рухи, розвиток.

Хвилясті – виражають рух різної швидкості, розвиток.

Висхідні, або активні – асоціюються з надією, злетом, підйомом.

Нисхідні, чи пасивні – виключають почуття нестабільності, суму, туги, безсилля.

Виразна лінія – різноманітна по товщині, щільності олівця, тональності.

Невиразна лінія – в’яла, суха, штрихувата, несмілива.

2. Практична робота.

Завдання: Пофантазуйте і мовою графіки (лініями, плямами, крапками, штрихами) створіть композиції за вибором: «Ботанічні замальовки», «Тендітна квітка», «Осіння гілочка». В запропонованому завданні ви виступаєте в ролі творців краси.

Для роботи використовуйте олівці та фломастери.

Якість роботи буде залежати від вміння проводити лінії на аркуші паперу. Лінію потрібно проводити відразу одним рухом, не зупиняючись без потреби. Якщо в тебе лінія не дуже чітка, то попрацюй над вправами для руки.

ІІІ. Заключна частина

1. Підсумок уроку.

Перевірка робіт учнів, оцінювання, аналіз, демонстрація кращих робіт, оформлення стенду «Міні-вернісаж».

– Назвіть основні виражальні засоби графіки