РОГІВКА

Рогівка (cornea, лат.) – прозора частину зовнішньої оболонки ока, що нагадує за формою годинникове скло і є основним середовищем в оптичній системі ока.

Будова:

Рогівка являє собою за формою опукло-увігнуту лінзу, яка становить 1/5-1/6 частину зовнішньої (фіброзної) оболонки ока. На відміну від основної частини фіброзної оболонки (склери) вона прозора, завдяки чому світло проходить всередину очі і досягає сітківки. Місце переходу рогівки у склеру (тонка смужка шириною до 1 мм) називається лімб.

Товщина оболонки різна в різних відділах: В центрі вона тонше (близько 500 мкм), до периферії відбувається потовщення (до 750 мкм). Радіус кривизни становить в середньому 7.7 мм, горизонтальний діаметр – 11 мм, заломлююча сила – близько 41 дптр.

Рогівка має 5 шарів:

1.Передній (покривний) епітелій – зовнішній шар з декількох (5-6) шарів епітеліальних клітин, здатних до швидкої регенерації. Він захищає рогівку від несприятливого впливу зовнішнього середовища, через нього проходить газо – та теплообмін, клітини епітелію «вирівнюють» поверхню рогівки, що важливо для оптичної функції.

2.Боуменова мембрана – шар, розташований під покривним епітелієм. Ця оболонка досить міцна і підтримує форму рогівки, протидіє зовнішнім механічним впливам.

3.Строма (основна речовина)– самий товстий шар рогівки (9/10), представлений пластинами колагенових волокон, що забезпечує міцність. В стромі, крім волокон, знаходяться різні клітини: фіброцити, кератоциты і лейкоцити.

4.Десцеметова оболонка – шар з коллагенободобных фібрил, розташований під стромою. Він досить стійкий до інфекційних і термічних впливів.

5.Задній епітелій (ендотелій) – внутрішній шар, представлений одним шаром клітин шестигранної форми. Цей шар відіграє роль «насоса», який забезпечує транспорт необхідних речовин з внутрішньоочної рідини в рогівку і назад. При порушенні заднього епітелію відбувається набряк основного речовини рогівки, викликаний надходить внутрішньоочної рідиною.

Іннервація та кровопостачання:

Рогівка не має кровоносних судин, і всі обмінні процеси відбуваються через внутрішньоочну і слізну рідину, а так само судини, які розташовані навколо неї.

Відсутність кровоносних судин, що дозволяє з успіхом виконувати операції по пересадці рогівки.

Іннервація здійснюється чутливими (тактильна, больова і температурная чутливість), вегетативними і трофічними нервами.

При порушенні іннервації рогівки в ній розвиваються дистрофічні процеси.

Функції:

Рогівка виконує захисну і опорну функції, що забезпечується її міцністю, чутливістю і здатністю швидко відновлюватися. Функції светопроведения і світлопереломлювання забезпечуються прозорістю і сферичностью рогівки.

В нормі рогівка характеризується наступними ознаками: сферичність, дзеркальність, прозорість, висока чутливість і відсутність кровоносних судин.

Захворювання:

Хвороби можуть мати різні причини, тому виділяють:

1.Вроджені аномалії розвитку – мегалокорнеа (занадто великий розмір) і микрокорнеа (занадто маленький розмір), кератоконус (рогівка коничкской форми) і кератоглобус (рогівка кулястої форми).

2.Запальні захворювання – кератити (вірусні, грибкові та бактеріальні, глибокі і поверхневі, екзогенні та ендогенні).

3.Дистрофії – захворювання, викликані порушенням обмінних процесів і ведуть до патологічних змін структури рогівки, її властивостей (виділяють первинні і вторинні дистрофії).

Якщо Ваш зір вимагає додаткової уваги і турботи . Якщо Ви цінуєте продукцію найвищої якості, звертайтеся в інтернет-магазин Optic Land!

• Все про очі
• Лікування очей
• Будова очей
• Тести та вправи для очей
• Захворювання, діагностика та лікування
• Краса очей
• Диагностика глазных заболеваний
• Зір та окуляри
• Контактна корекція

Лікування захворювань рогівки ока

Прозора частина зовнішньої сферичної оболонки ока, крізь яку в око проходить світло, називається рогівка. Гострота зору залежить в тому числі і від стану рогівки. Захворювання рогівки погіршують гостроту і якість зору, а успішне лікування рогівки можливе при правильній і своєчасній діагностиці. У наших медичних центрах є все необхідне обладнання для обстеження та діагностики захворювань рогівки.

Рогівка виконує оптичну, формоутворювальну та захисну функції. Для будь-якої людини хвороби рогівки мають велике значення через можливі наслідки. Рогівка являє собою унікальну структуру ока, прозору та безсудинну тканину. Часто при різних захворюваннях рогівки симптоми можуть бути схожими, що часом завдає труднощів в точній постановці діагнозу через схожість клінічної картини та лікування рогівки відкладається.

Ураження рогівки ока

Причина ураження рогівки

Причин ураження рогівки багато: травми, опіки, виразки, кератити, дистрофії, кератоглобус і кератоконус. Частина з перерахованих вище хвороб вимагає хірургічного лікування, частина медикаментозного. Кератит (запалення рогівки) – це важке захворювання, яке порушує прозорість рогівки, призводить до стрімкого зниження зору та провокує поширення вглиб ока запального процесу.

Вірусні кератити

Інфікування рогівки може статися через травму, як механічну, так і від носіння лінз. Слабкий імунітет також може сприяти розвитку вірусних кератитів. Причиною кератитів є інфекція. Найбільшу небезпеку становлять:

• вірус герпесу
• протозойна Інфекція
• грибки
• псевдомона
• синьо-гнійна паличка

Симптоми запалення рогівки

При запаленні рогівки спостерігається почервоніння очей, сльозотеча, світлобоязнь і різкі болі. Через біль в оці та стрімке зниження зору, людина відчуває сильний дискомфорт і повністю позбавляється можливості вести звичний спосіб життя.

Рогівка ока лікування

Лікування антибіотиками

Кератити лікуються антибіотиками, а також протизапальними та противірусними препаратами індивідуально для кожної інфекції. Лікування рогівки ока займає досить довгий час і на жаль до повного виліковування призводить не завжди. При важких формах захворювання на рогівці залишається помутніння – більмо, яке відчутно знижує зір і погіршує зовнішній вигляд людини.

Нагляд лікаря

Лікування рогівки очей має проходити під наглядом лікаря, так як кератити мають здатність рецидивувати. А кожна така інфекційна атака призводить до ще більших змін в рогівці. Дуже важко піддаються лікуванню грибкові, протозойні та герпетичні кератити. При них, наприклад медикаментозне лікування рогівки не дасть позитивний результат. Це пов’язано, як правило, зі стійкістю інфекції до застосовуваним противірусних та антибактеріальних препаратів.

Метод Крослікунгу

Лікування рогівки ока проводиться також методом крослінкінгу. Ця процедура виконується при такому захворюванні як кератоконус. Це дегенеративне не запальне захворювання ока. Рогівка ока стає тонкою та приймає форму конусу. Це може серйозно погіршити зір, часто розвивається світлобоязнь, зображення розмивається та двоїться. Хірургічне втручання може знадобитися, якщо захворювання прогресує. Лікування рогівки очей даним методом проходить в амбулаторних умовах. Спочатку закапують рібофлафін, а потім протягом пів години опромінюють око ультрафіолетом. При цьому розвиток кератоконуса призупиняється.

Імплантація кератобіоімплантату

Реабілітаційний період

Однак в деяких складних випадках лікування рогівки ока все ж проводиться імплантацією кератобіоімплантату. Таке лікування призначається пацієнтам з дистрофією рогівки, наявністю кератоконуса, помутнінням рогівки, наслідками кератитів і т.і. Лікування рогівки ока триває від 14 до 21 дня з післяопераційним долікування, ще 10 днів. Реабілітаційний період триває близько року. Весь цей час пацієнт повинен спостерігатися у лікаря, який проводив операцію, щоб він міг відстежувати динаміку відновлення. Не раніше ніж через 6 місяців відбувається зняття швів, а іноді і через рік.

Позитивний результат

Лікування рогівки – процес не простий, але з використанням сучасних технологій і на якісному високоточному обладнанні, проходить успішно. У переважній більшості випадків лікування рогівки очей має позитивний результат: відновлюються зорові функції і рогівка залишається прозорою, а значить і пацієнти йдуть задоволені.

НОВИЙ ЗІР НОВИЙ ЗІР НОВИЙ ЗІР НОВИЙ ЗІР НОВИЙ ЗІР НОВИЙ ЗІР НОВИЙ ЗІР НОВИЙ ЗІР НОВИЙ ЗІР НОВИЙ ЗІР НОВИЙ ЗІР

Що таке ерозія рогівки ока

Рогівка ока має слабкий захист. Вона більше за інших структур цього органу схильна до несприятливого впливу навколишнього середовища. Тому ерозія рогівки — часта проблема. Це захворювання потребує своєчасної кваліфікованої допомоги.

Що таке ерозія рогівки ока

Ерозія рогівки – це ушкодження прозорої опуклої лінзи зовнішньої капсули ока, яке переважно має травматичну природу. Часто зустрічається в дітей, що спричинено їх активністю.

Під час ерозії очної рогівки може відторгатись або відшаровуватись епітелій на обмеженій ділянці або на великій поверхні цієї оболонки. Рідше спостерігається мимовільне відторгнення епітеліального шару, яке називається рецидивною ерозією (код МКБ-10 – Н18.8). Виникає вона зазвичай після травми поверхневого шару рогівки.

Причини виникнення захворювання

Спровокувати розвиток посттравматичної ерозії рогівки лівого чи правого ока можуть різні фактори:

• механічна травма;
• попадання смітинки, піску, металевої стружки або іншого стороннього тіла в око;
• неправильна експлуатація контактних лінз;
• хімічний або термічний опік;
• неправильне зростання вій;
• некоректно проведена хірургічна операція.

Крім травми, спровокувати захворювання може бактеріальний або вірусний кератит. Розвивається він у разі синдрому сухого ока, недостатньому закритті повіки під час сну або під час кліпання очима за вираженої нестачі вітаміну А. Виникнути патологія може на тлі зниження імунітету, гормональних порушень, цукрового діабету. У таких випадках існує небезпека, що хвороба стане хронічною. До причин інфекційного характеру відносять кон’юнктивіти, хламідіоз ока, ураження вірусом герпесу.

Згідно з описанням розвиватися захворювання може через дистрофічні зміни рогівки, внаслідок чого порушуються обмінні процеси і гинуть клітини різних шарів цієї оболонки. Через це пошкоджується епітелій, з’являються невеликі порожнини під ним, відшаровуються клітини. Як наслідок, зростає ризик розвитку рецидивної ерозії рогівки ока.

Як розпізнати ерозію рогівки

Під час хвороби відчувається сильний біль, оскільки оголяються нервові закінчення. Травматична ерозія рогівки характеризується вираженим рогівковим синдромом, який може супроводжуватися такими неприємними ознаками:

• світлобоязню;
• рясною сльозотечею;
• блефароспазмом;
• зниженням гостроти зору внаслідок набряку та помутніння тканини;
• почервонінням ока, спричиненим реакцією кровоносних судин на подразнення нервових закінчень;
• відчуттям стороннього тіла в оці.

У разі виникнення перших небажаних симптомів слід відразу звернутися до офтальмологічного центру. Фахівець визначить, чим лікувати патологію, застосовуючи сучасні методи діагностики.

Як діагностують ерозію рогівки

Спочатку лікар збирає анамнез. Для визначення ерозії на рогівці використовують офтальмологічний мікроскоп із щілинною лампою, зазвичай за флуоресцентного забарвлювання. Кон’юнктиву і рогівку досліджують лише після введення анестетика. Його інстиляцію роблять у місце нижнього склепіння. Обидві повіки вивертають. Неметалеве стороннє тіло і ділянки ерозії більш помітні за флюоресценції з освітленням кобальтовою лампою.

Пацієнтам із високим ризиком внутрішніх очних ушкоджень або з видимою перфорацією очного яблука у разі зіниці краплеподібної форми призначають КТ. Це дозволяє виключити чи підтвердити присутність стороннього тіла. Якщо є підозра на наявність металевого стороннього тіла, МРТ не проводять. У цьому випадку існує ризик зміщення металу та отримання більш серйозної травми.

Ретельна діагностика дозволяє максимально точно поставити діагноз, визначити причини розвитку патології та призначити коректне лікування.

Можливі наслідки патології

Іноді стороння частка порушує цілісність ока, що призводить до серйозних наслідків, наприклад, до відшарування сітківки. У разі пошкодження рогівки не можна здійснювати самолікування. Це може завдати серйозної шкоди здоров’ю. Існує ризик розвитку небезпечних ускладнень (увеїту, кератиту, помутніння рогівки тощо) аж до сліпоти.

У дитини і дорослої людини хвороба може ускладнюватися вторинною інфекцією.

Як лікують ерозію рогівки

Якщо патологія спричинена попаданням стороннього тіла в око, слід обов’язково витягти його. Зробити це може лише лікар в амбулаторних умовах. Лікування ушкодження рогівки ока передбачає застосування препаратів, які сприяють її відновленню. Поверхню цієї оболонки зволожують за допомогою кератопротекторів. Щоб запобігти вторинному інфікуванню, призначають антибактеріальні засоби у вигляді мазей або крапель. Така ймовірність зростає у разі порушення цілісності тканини. Лікар також розкаже, як правильно проводити гігієну очей, щоб запобігти ускладненням.

Навіть після зникнення симптомів крапають краплі очей на основі натуральної сльози. Це дозволить запобігти рецидиву ерозії.

У разі неефективності такого лікування за рецидивної ерозії може використовуватися фототерапевтична кератектомія (ФТК). Це хірургічний метод, під час застосування якого використовується ексімерний лазер. За його допомогою видаляють пошкоджені ділянки базальної мембрани. Використання лазерного променя запобігає ризику інфікування, опіку і травмування тканин. Сучасні методи дозволяють позбутися патології та запобігти виникненню проблем із зором.

Терміни загоєння

Вивчаючи відгуки про те, як довго загоюється ерозія рогівкового шару, можна зробити висновок, що відновлення епітелію триває у середньому від 5 до 15 днів. Терміни залежать від масштабів отриманого ушкодження. За своєчасно розпочатого лікування прогноз є позитивним.