ГІППОКРАТ (HIPPOCRATES) (460–377 рр. до н. е.) — видатний давньогрецький лікар, реформатор античної медицини.
Зокрема, з ним пов'язують систематичне вивчення клінічної медицини, систематизацію медичних знань попередніх шкіл та інші роботи. З ім'ям Гіппократа пов'язують Присягу, яка регламентує діяльність лікарів і в якій вперше було сформульовано етичні засади медицини.
Давньогрецького вченого Гіппократа прийнято вважати «батьком» сучасної медицини. Завдяки йому з'явилися поняття «темперамент людини», «стадії захворювання», «аускультація» (простукування), «перкусія» (прослуховування), «пальпація».
Учні дізнаються про загальновідомі та маловідомі вірусні захворювання, зокрема їх симптоми, способи зараження. Перший опис вірусного захворювання дав Гіппократ – ендемічний паротит (свинка). У геномі людини виявлено близько 20 000 відбитків вірусів.
Давньогрецький лікар Гіппократ наприкінці V – на початку IV століття до н. е. описав прояви туберкульозу та описав його патогенез, але вважав, цю хворобу спадковою, оскільки вона вражала цілі сім'ї. Арістотель першим описав туберкульозний горбик, а Клавдій Гален у Римі стверджував, що ця хвороба є заразною.
ліки – їжею.
Гіппокра́т з Ко́су (грец. Ιπποκράτης; близько 460 до н. е. — бл. 370 до н. е.) — грецький лікар золотої доби Афін (Класична Греція), який вважається однією з найвизначніших осіб в історії медицини. На знак визнання його значного внеску до розвитку цієї науки, зокрема за створення Гіппократової …