Імунодефіцити

1) первинні (вроджені) — дуже рідкісні, причина — генетично обумовлений дефект імунної системи: порушене утворення антитіл (найчастіший — загальний варіабельний імунодефіцит [ЗВІД]), порушення клітинної відповіді, порушення фагоцитозу, дефіцит комплементу та інші дуже рідкісні причини;

2) вторинні (набуті) — спричинені впливом зовнішніх факторів або захворюванням; найчастіше мають змішаний характер (порушення специфічної [гуморальної і клітинної] та неспецифічної [напр., порушення системи комплементу] відповіді); основні причини — імуносупресивне лікування, інфекції (ВІЛ, вірус кору, ВПГ, бактеріальні [включно з мікобактеріальними] та паразитарні [малярія]), новоутворення (ХЛЛ, лімфома Ходжкіна, моноклональні гамапатії, солідні пухлини), метаболічні розлади (при цукровому діабеті, нирковій недостатності, печінковій недостатності, гіпотрофії), аутоімунні захворювання (СЧВ, РА, синдром Фелті), опіки, вплив факторів зовнішнього середовища (іонізуюче випромінювання, хімічні сполуки), вагітність, стрес, відсутність селезінки (аспленія вроджена або після спленектомії) або її дисфункція (функціональна аспленія — гіпоспленізм, при різних захворюваннях із супутнім ураженням селезінки), цироз печінки, старіння; набуті лейкопенії →розд. 27.1.

Часті, хронічні та рецидивні інфекції або (рідше) прояви аутоімунізації. Інфекції мають тяжкий, часто нетиповий та довготривалий перебіг, є резистентними до антибіотикотерапії. Можуть бути спричинені мікроорганізмами, які у здорових осіб рідко викликають інфекцію, напр., Mycobacterium avium, Cryptosporidium parvum, ЦМВ, Candida albicans. При дефіцитах гуморального імунітету характерні рецидивні інфекції дихальних шляхів і приносових пазух, викликані інкапсульованими бактеріями (напр., Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae). Діагностику часто ускладнюють псевдонегативні результати серологічних досліджень. Часто виникають алергічні реакції на антибіотики та харчові алергени.

Підозрюйте імунодефіцит у кожної особи з рецидивними або тяжкими вірусними та/або бактеріальними інфекціями, або інфекціями, спричиненими опортуністичними збудниками. Проведіть дослідження з метою оцінки окремих складових імунної відповіді — в першу чергу скринінгові, після чого — більш високоспеціалізовані дослідження.

Провісники первинного імунодефіциту в дорослої особи:

1) 6 симптомів відповідно до ESID (2008): ≥4-х епізодів інфекцій із показаннями до антибіотикотерапії (отит, бронхіт, синусит або запалення легень) впродовж року; рецидивні інфекції або інфекції із показаннями до довготривалої антибіотикотерапії; ≥2-х епізодів тяжких бактеріальних інфекцій (остеомієліт, менінгіт, паннікуліт, сепсис); ≥2-х епізодів підтвердженого радіологічним дослідженням запалення легень впродовж 3-х років; інфекції із нетиповою локалізацією, або викликані нетиповими патогенами; наявність у сімейному анамнезі первинного імунодефіциту;

2) 10 симптомів відповідно до Jeffrey Model Foundation (2013): ≥2-х епізодів отиту впродовж року; ≥2-х епізодів синуситу впродовж року в особи без супутньої алергії; 1 епізод запалення легень на рік впродовж >1-го року; хронічна діарея зі зниженням маси тіла; рецидивні вірусні інфекції (застуда, інфікування вірусами Herpes, ВПЛ); періодично виникає необхідність застосувати внутрішньовенну антибіотикотерапію; рецидивні глибокі абсцеси шкіри або внутрішніх органів, персистуючі грибкові інфекції; інфікування атиповими мікобактеріями; наявність у сімейному анамнезі первинного імунодефіциту.

Оцінка гуморальної відповіді

1. Скринінгові дослідження: рівень імуноглобулінів сироватки (IgG, IgM, IgA), титр специфічних антитіл (проти антигенів до введених у дитинстві вакцин); оцінка титру специфічних антитіл у відповідь на додаткові дози вакцин, визначення кількості В-лімфоцитів методом проточної цитометрії.

2. Високоспеціалізовані дослідження: визначення субпопуляцій В-лімфоцитів за допомогою проточної цитометрії, синтез імуноглобулінів in vitro у відповідь на мітогени, CD40 та цитокіни, оцінка титру специфічних антитіл у відповідь на вакцинацію φX174.

Оцінка клітинного імунітету

1. Скринінгові дослідження: морфологія периферичної крові з мікроскопією мазка — визначення відсотка лімфоцитів та інших лейкоцитів, визначення кількості (субпопуляцій) Т-лімфоцитів та NK-клітин методом проточної цитометрії, шкірні проби — дослідження реакції шкірної гіперчутливості сповільненого типу (визначення реакції на внутрішньошкірне введення антигену, напр., БЦЖ, туберкулінова проба), радіологічні дослідження тимуса, дослідження спонтанної цитотоксичності NK-клітин.

2. Високоспеціалізовані дослідження: ідентифікація субпопуляцій Т-лімфоцитів методом проточної цитометрії, дослідження цитотоксичних властивостей Т-лімфоцитів, ензиматичні дослідження (аденозиндезаміназа, пуриннуклеозидфосфорилаза), дослідження проліфераційної відповіді in vitro на стимуляцію мітогеном або антигеном, дослідження in vitro синтезу та секреції цитокінів і експресії поверхневих маркерів у відповідь на стимуляцію мітогеном або антигеном, дослідження фосфорилювання цитоплазматичних білків після стимуляції мітогеном, дослідження методом FISH щодо наявності делеції 22q11 та 10р11.

Оцінка функції фагоцитуючих клітин

1. Скринінгові дослідження: морфологія периферичної крові з мікроскопією мазка, оцінка морфології нейтрофілів при стандартному забарвленні, тест редукції нітросинього тетразолію (NBT-тест), оцінка наявності молекул адгезії методом проточної цитометрії.

2. Високоспеціалізовані дослідження: хемолюмінісценція (з метою оцінки активності процесів окиснення у фагоцитуючих клітинах), дослідження хемотаксису і фагоцитозу методом проточної цитометрії, цитохімічні дослідження — активність пероксидази гранулоцитів, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, дослідження бактеріоцидності та фунгіцидності, біопсія кісткового мозку — кількісна та морфологічна оцінка клітин мієлоїдного ряду.

Оцінка системи комплементу

1. Скринінгові дослідження: дослідження загальної гемолітичної активності комплементу (СН50), дослідження гемолітичної активності альтернативного шляху активації комплементу (АН50).

2. Високоспеціалізовані дослідження: рівень або активність окремих складових комплементу, хемотаксична активність продуктів розпаду складових комплементу.

1. Уникання ситуацій, що сприяють розвитку інфекцій.

2. Усунення причини вторинного імунодефіциту.

3. Замісна терапія препаратами внутрішньовенного імуноглобуліну (ВВІГ; препарати →розд. 24.22.6.4): при імунодефіцитах, що протікають з гіпо- або агамаглобулінемією. Період напіввиведення IgG становить ≈21 день, тому введення ВВІГ рекомендується здійснювати кожні 21–28 днів, так, щоб досягнути захисного рівня IgG (≥500 мг/дл). У хворих з агамаглобулінемією або тяжкою гіпогамаглобулінемією IgG (

Імуноглобуліни для п/ш або в/м введення (ПШІГ) — як правило, 1 × на тиж. до моменту досягнення захисного рівня IgG включно, у подальшому — в нижчих підтримуючих дозах.

4. Профілактична антибіотикотерапія: амоксицилін (500 мг/добу або 250–500 мг 2 × на день) або котримоксазол (160 мг триметоприму 1 × на день або 80–160 мг 2 × на день), або азитроміцин 500 мг 1 × на тиж. Якщо вказані ЛЗ є неефективними → кларитроміцин 500 мг/добу або амоксицилін з клавуланатом 875 мг або 1000 мг 1 × на день. Показання: тяжка або середньої тяжкості гіпогамаглобулінемія, якщо замісна терапія IgG не запобігає частим інфекціям; тяжкий дефіцит IgA або підкласів IgG з частими інфекціями; профілактику інфекцій, спричинених Pneumocystis jirovecii, рекомендують хворим з тяжким комбінованим імунодефіцитом (SCID), а також хворим, які отримують інтенсивну імуносупресивну терапію.

5. Фактори росту Г-КСФ та ГМ-КСФ: застосовуються при нейтропеніях. Можуть прискорити регресування нейтропенії різної етіології (включно з тяжкою вродженою нейтропенією, циклічною нейтропенією та СНІД) та зменшити тяжкість і скоротити тривалість інфекційного процесу. Зважте доцільність застосування під час протипухлинної терапії у хворих з нейтропенією у тяжкому загальному стані з високим ризиком інфекційних ускладнень, особливо, якщо попередньо проведена протипухлинна терапія ускладнилась інфекційним процесом або фебрильною нейтропенією. Препарати Г-КСФ: філграстим 3,45–11,5 мкг/кг/добу п/ш, ленограстим, ГМ-КСФ 300 мкг/добу.

6. ІФН-α та ІФН-γ: при вроджених дефіцитах гуморального імунітету (напр. ЗВІД), при дефектах фагоцитуючих клітин (напр. хронічна гранулематозна хвороба).

7. Ало-ТГСК: при деяких первинних імунодефіцитах.

8. Вакцинація хворих з імунодефіцитом →розд. 18.10.

9. Трансфузії клітинних компонентів крові: у хворих з порушенням клітинного імунітету переливайте виключно опромінені (з метою зменшення кількості лімфоцитів) ЕМ або ТМ, а також — від ЦМВ-негативних донорів.

10. Алгоритм дій при фебрильній нейтропенії →розд. 22.2.5.

11. Тактика при аспленії: у зв’язку з високим ризиком фульмінантних бактеріальних інфекцій, обтяжених високою смертністю, показана вакцинація проти інкапсульованих бактерій (S. pneumoniae, H. influenzae типу b, N. meningitidis), а також щороку проти грипу. У разі планової спленектомії вакцинацію слід провести не пізніше, ніж за 2 тиж. до операції, а якщо це неможливо, тоді якнайшвидше після операції. У випадку появи лихоманки або ознобу (провісники) особа з аспленією повинна негайно прийняти першу дозу антибіотику, який завжди повинна мати з собою (амоксициліну з клавуланатом, цефуроксиму, левофлоксацину або моксифлоксацину) та звернутись до лікаря; у подальшому слід негайно застосувати емпіричну антибіотикотерапію широкого спектру дії (напр. цефтріаксон або цефотаксим у комбінації з ванкоміцином).

Життя з первинним імунодефіцитом. Про «життєві прогнози» і «специфічне лікування»

На первинні імунодефіцити у світі страждають близько 10 мільйонів осіб. В Україні – офіційно понад тисячу. Але більшість людей, кажуть фахівці, навіть не чули такого діагнозу. Первинні імунодефіцити – це група генетично обумовлених, або, іншими словами, вроджених станів. Як живуть з первинними імунодефіцитами? Як діагностують? Які ліки потрібні, скільки вони коштують і де їх беруть?

Гліб Похтель – на перший погляд звичайний восьмирічний хлопчик. Та він вже подолав стільки випробувань, скільки деякі інші люди не проходять за все своє життя. Його первинний імунодефіцит проявився високою температурою вже через дві години після народження, розповідає мама Олена Похтель. Каже, що вони з сином полишили лікарню лише на п’ятому місяці його життя, хоча й без встановленого діагнозу. Діагноз хлопчику встановили лікарі однієї з ізраїльських клінік у віці 2,5 роки. Для підтримки життєдіяльності Гліб потребує пожиттєвого щоденного прийому специфічних ліків.

Як пояснює Юрій Степановський, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології національного університету охорони здоров’я України, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації дитячої імунології, діагноз первинний імунодефіцит (ПІД) означає, що у новонародженої дитини вже є певні генетичні мутації, які не дозволяють повноцінно функціонувати її імунній системі.

«Якщо спрощено, то є кілька категорій первинного імунодефіциту. І найважчою його формою є комбінований, що спричиняє повну нездатність організму відповідати ані на вірусну, ані на бактеріальну, ані на грибкову інфекції. У цьому випадку перший контакт дитини зі збудниками може стати останнім епізодом її життя», – пояснює Степановський.

На сьогодні відомо близько 200 нозологічних одиниць ПІД. Найхарактернішими клінічними проявами є не лише підвищена схильність до інфекцій, а й незвична тяжкість їх перебігу, тривалість, ускладнення тощо. Основною ж небезпекою ПІД є формування незворотних змін в органах за відсутності належної терапії, що призводить до інвалідизації або летальності, пояснює фахівець.

Якщо для народжених ще 20 років тому діагноз ПІД був вироком, то зараз є всі можливості, щоб пацієнт міг контролювати свою хворобу і вести повноцінне життя

Генетично спричинене захворювання – це на все життя, що майже завжди означає пожиттєву залежність від ліків, проджовжує Юрій Степановський:

«Якщо для народжених ще 20 років тому діагноз ПІД був вироком, все – дороги далі немає, то зараз є всі можливості для того, щоб пацієнт міг контролювати свою хворобу і вести повноцінне життя».

Де взяти ліки?

В ізраїльській клініці Олені Похтель сказали: їдьте додому й отримуйте ліки від держави. Найбільший розпач, за словами Олени, вони відчули вдома, дізнавшись, що препарати для лікування сина в Україні незареєстровані й купити їх можна лише за кордоном.

За словами Юрія Степановського, українським законодавством заборонено продавати незареєстровані в країні ліки. Водночас пацієнт має право ввезти їх для власного використання з-за кордону після отримання дозволу Міністерства охорони здоров’я. Для цього необхідно зібрати чималий пакет документів.

«Яскравий приклад тому – препарат «Анакінра». З моменту, коли першим пацієнтам в Україні були призначені ці ліки, до моменту, коли вони офіційно їх отримали, минуло понад 10 років. Це ненормальна ситуація. Якщо й надалі так відбуватиметься з будь-яким незареєстрованим в Україні препаратом, це буде катастрофою для пацієнтів», – каже Юрій Степановський.

Олена з чоловіком за допомогою соціальних мереж та благодійних фондів самостійно збирали кошти, адже вартість однієї упаковки з 7 уколами становить майже тисячу євро. Першу купівлю ліків Олена зробила за посередництва тієї ж ізраїльської клініки, де Глібу встановили діагноз.

«Моя дитина ожила! Глібчик почав рости, він почав розвиватися у нас на очах. Ми не могли натішитися тому, що він наздоганяв свій вік», – розповідає Олена про ефект від терапії.

Для зростання, розвитку та повноцінного життя батьки щоденно роблять Глібу ін’єкції «Анакінри». Допомогу від держави за вісім років родина Похтелів, каже, отримала двічі: у 2018 році – у кількості тримісячної потреби у ліках; й на початку 2022 року – чого має вистачити на пів року. Решту мусять купувати самі.

У державному бюджеті 2022 року для забезпечення лікарськими засобами орфанних пацієнтів передбачено 1,9 мільярда гривень, з яких для хворих на первинні імунодефіцити забюджетовано 195,2 мільйона гривень. Це має покрити потребу в ліках для 305 хворих людей.

На купівлю імунобіологічних препаратів з бюджету поточного року заплановано витратити 112,4 мільйона гривень, що становить 45,4% від потреби, згідно з оцінкою МОЗ України.

Батьки Діми Свічинського зібрали 2,05 млн доларів на ін’єкцію від смертельної хвороби. Але це тільки початок

Що не так з діагностикою?

Історії пацієнтів з первинними імунодефіцитами доволі схожі між собою – до встановлення правильного діагнозу втрачається дуже багато дорогоцінного часу.

«Життєві прогнози для людей з ПІД у наш час дуже оптимістичні. Але для такого прогнозу має бути вчасно поставлений діагноз, позаяк немає діагнозу – немає специфічного лікування, яке припинить незворотні зміни в організмі», – каже Юрій Степановський.

За останні два роки у 95% дітей, яким ми встановили діагноз ПІД, ми встановили його на підставі генетичних тестів, зроблених за кордоном

Саме так сталося із 31-річним Олексієм з Вінниччини. Встановлення правильного діагнозу зайняло ледь не всі тридцять років. Відсутність дієвого лікування призвело до непоправної шкоди здоров’ю, розповідають у родині, – до первинного імунодефіциту додалися два інсульти. І лише після другого інсульту лікарі запідозрили ПІД. Пізніше діагноз підтвердився генетичним тестуванням в американській лабораторії.

За словами лікарів, майже всі види ПІД не мають специфічних симптомів і дуже часто маскуються під інші хвороби, що дуже ускладнює діагностику. Прості й складні імунологічні тести можна зробити в Україні. А от генетичне тестування на ПІД, що є третім рівнем діагностики, майже повністю недоступне для українців, каже Юрій Степановський:

«За останні два роки у 95% дітей, яким ми встановили діагноз ПІД, ми встановили його на підставі генетичних тестів, зроблених за кордоном».

В Україні створять центри неонатального скринінгу для діагностики рідкісних хвороб у новонароджених

Якщо «Анакінру» держава у цьому році нам надала, то про «Канакінумаб», який є біологічним препаратом, ми й не мріємо. Вартість ін’єкції, якої достатньо однієї на місяць, – майже десять тисяч євро

Людмила, мати Олексія, розповідає, що лікування її сина – це пожиттєвий щоденний прийом препаратів «Анакінри» чи «Канакінумабу»: «Але якщо «Анакінру» держава у цьому році нам надала, то про «Канакінумаб», який є біологічним препаратом, ми й не мріємо. Адже вартість ін’єкції, якої достатньо однієї на місяць, – майже десять тисяч євро. Ми не можемо собі його дозволити».

«Цілодобова варта»

Потреби пацієнтів з ПІД та їхніх родин не обмежується лише дороговартісними ліками. Людмила скаржиться на хронічну втому, виснаження, неможливість бодай щось планувати у своєму житті, необхідність працювати лише на фрілансі, оскільки сина вона виховує сама, а після інсульту Олексій втратив пам’ять. І хоч її син свого часу встиг здобути професію ювеліра, за станом здоров’я працювати він не може, натомість потребує щоденного догляду.

Такі сім’ї відчувають нестачу уваги не лише від держави, але й від суспільства, говорить вона: «Син потребує моральної підтримки, спілкування, можливості бути з такими, як сам, розвиватися, ходити в спортзал, відвідувати цікаві заходи. Я потребую того ж, що й син, а ще б мати можливість відпочинку без сина, бо моя варта 24/7 триває все його життя».

Наразі в Україні кількість офіційно діагностованих дітей з ПІД перевищує одну тисячу. Але імунологи підозрюють, що насправді їх може бути у рази більше через цінову недоступність генетичного тестування.

Як не «загубити» пацієнтів?

Актуальним також лишається й питання створення електронного реєстру орфанних пацієнтів, серед яких і пацієнти з ПІД.

Як пояснює член комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної Ради України, лікар-онколог Валерій Зуб, після звернень спільноти пацієнтів він ініціював поновлення роботи над створенням реєстру. І лікарі, й пацієнти одностайні в тому, що цей реєстр вкрай необхідний, адже це єдиний спосіб мати точні дані для планування потреби в ліках та їх розподілення. За його словами, основною перешкодою є відсутність в Україні затвердженого класифікатора рідкісних захворювань. За основу буде взято, каже, європейський класифікатор.

Я знаю, як має працювати подібний реєстр. Все це дозволяє нам не лише мати точну статистику, а й розраховувати потребу в ліках

«Як лікар-онколог я знаю, як має працювати подібний реєстр, адже для онкологічних захворювань він успішно працює вже багато років. У ньому є дані про сто відсотків хворих, щоквартально відбувається звірка цих даних та їх оновлення. Все це дозволяє нам не лише мати точну статистику, а й розраховувати потребу в ліках», – каже Валерій Зуб.

Як у світі

За індексом The PID Life Index, що відображає ефективність країн щодо допомоги людям з діагнозом ПІД, перше місце посідає Велика Британія з 90% ефективності. Лікування всіх британських хворих з ПІД здійснюється державним коштом. Окрім цього, в країні існує значна кількість програм та організацій з підтримки таких пацієнтів, а також активно інформується суспільство й професійна спільнота про проблематику первинних імунодефіцитів, розповідають фахівці.

Індекс України (45%) далекий від бажаного. На відміну від Польщі, де безоплатне надання медичних послуг для пацієнтів з ПІД сягає 81%, в Україні цей показник становить лише 36%. Хоча індекс життя з ПІД і не є вичерпним, він суттєво висвітлює стан справ з ПІД у світі, наголошують експерти.

Торік міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що, поміж іншого, того року з фонду президента України перерахували 300 мільйонів гривень до фонду Міністерства охорони здоров’я, які мають піти на створення системи неонатального скринінгу для виявлення 21 орфанного захворювання. У всіх новонароджених дітей братимуть біоматеріал для аналізів, що дозволить сформувати реєстр орфанних захворювань.

Міністр також вказав на те, що парламент ухвалив закон про договори керованого доступу, що дозволить Україні отримати доступ до інноваційних препаратів за нижчими цінами: «Наразі в Україні вже 10 таких інноваційних препаратів проходять оцінку медичних технологій. Ми зустрічалися з кожним посольством країни, де є цей виробник, і частково приїжджали вже ці виробники в Україну».

Довідково

Індекс життя з первинними імунодефіцитами (The PID Life Index) в Україні та деяких сусідніх демократичних державах станом на грудень 2021 року*

Принципи ведення пацієнтів, %

Узагальнений показник, в т.ч.:

Як зрозуміти, що у вас проблеми з імунітетом

Імунодефіцит – стан, при якому імунна система не здатна виконувати правильно свою функцію – захищати організм від зовнішніх факторів (віруси, бактерії, грибки і ін.) та власних змінених клітин. Які його головні ознаки – читайте в нашому матеріалі.

Імунодефіцити бувають вродженими – первинними (пов’язані з генетичними порушеннями) і набутими (виникає після серйозного зовнішнього впливу, такого як радіація, хіміотерапія, СНІД і ін.).

Вроджений імунодефіцит, може проявитися в 40 і в 50 років. Пацієнти з первинним імунодефіцитом гинуть без виставленого діагнозу, але, при своєчасній діагностиці та адекватній терапії, ці люди можуть жити повноцінним життям і мати здорових дітей.

Народитися дитина з первинним імунодефіцитом може в абсолютно здорових батьків. Прояви різноманітні, ознаками імунодефіциту можуть бути не тільки схильність до частих інфекцій, але і до аутоімунних захворювань, більш частого виникнення пухлин.

Ознаки імунодефіциту у дітей

1. Відставання немовляти у вазі через діарею;
2. Незрозумілі повторювані висипи у дітей до року;
3. Рецидивуючі грибкові інфекції шкіри й слизових оболонок у дітей старше одного року;
4. Випадки імунодефіцитів або ранніх смертей від інфекцій в сім’ї;
5. Дві або більше важких синуситів протягом року;
6. Дві або більше пневмоній протягом року;
7. Вісім і більше гнійних отитів протягом року;
8. Антибактеріальна терапія, що проводиться понад два місяці без ефекту;
9. Ускладнення при проведенні вакцинації ослабленими живими вакцинами (БЦЖ, поліомієліт);
10. Важкі інфекції, викликані атиповими мікроорганізмами (наприклад, пневмоцистна інфекція, атипові мікобактерії, цвілеві грибки);
11. Захворювання, викликані бактеріями безпечними для здорової людини;
12. Дві і більше генералізовані інфекції (менінгіт, остеомієліт, септичний артрит, емпієма плеври, сепсис);

Ознаки імунодефіцитів у дорослих

1. Два і більше отити на рік;
2. Два і більше важких загострення синуситу на рік;
3. Дві й більше пневмонії в рік або одна пневмонія в рік, понад два роки поспіль;
4. Необхідність застосування антибіотиків внутрішньовенно для досягнення контролю інфекційного процесу;
5. Повторювані глибокі абсцеси шкіри або внутрішніх органів;
6. Стійкий рідкий кал з втратою маси тіла;
7. Два і більше епізоди важкої генералізованої інфекції;
8. Атиповий перебіг гематологічних і аутоімунних захворювань;
9. Рецидивуючі системні інфекції, викликані мікобактеріями;
10. Рецидивуючі грибкове ураження слизових оболонок і шкіри;
11. Захворювання, викликані бактеріями безпечними для здорової людини;
12. Дві й більше генералізовані інфекції (менінгіт, остеомієліт, септичний артрит, емпієма плеври, сепсис).

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я .

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.