Чому у аґрусу опадають ягоди, не дозріваючи: причини та боротьба з ними

Агрус досить життєстійкий чагарник, але і він негативно реагує на грубі помилки у догляді. Також рослина схильна до різних грибкових інфекцій, нерідко на посадку нападають паразити. Все це в запущеній стадії призводить до того, що ягоди опадають, не дозрівши.

Помилки у догляді

Спершу переконайтеся в тому, що правильно догляд за ягодою. Нерідко плоди сохнуть та опадають, не дозріваючи, з банальних причин. Одна з них – надлишок вологи. Коренева система аґрусу починає гнити. Земля повинна бути пухкою, щоб добре пропускати повітря.

Чахне чагарник і без великої кількості сонячного світла. Ділянка в тіні не підходить для посадки аґрусу.

Рада Іноді причиною того, що плоди обсипаються в червні, стає сирою або, навпаки, занадто сухою погодою.

Як підгодувати чагарник

Корисні речовини агрус, як більшість рослин, бере із землі. Регулярне підживлення захищає плоди від висихання та обсипання. Удобрюють ґрунт кілька разів на рік. У березні-квітні застосовують органіку або мінеральні азотні добрива, у травні – суміш з нітрофоски з деревною золою, а в період цвітіння – сульфат калію.

Восени аґрус удобрюють коров’яком, суперфосфатом, сечовиною та пташиним послідом. Буває, що листя червоніє і закручується. У цьому випадку їм не вистачає заліза або бору.

Небезпечні гусениці

Недозрілі ягоди найчастіше сохнуть через шкідників. Личинки з легкістю поглинають кущ за кілька днів. Без листя процес фотосинтезу зупиняється, рослина чахне, а ягоди обсипаються.

Агрусовий агрус

Світло-зелена гусениця любить поласувати м’якоттю та насінням. Вона обвиває плоди павутинням і сплутує їх у кому. Ягоди, що недозріли, червоніють, сохнуть і обсипаються в червні. Позбутися її допоможуть біологічні пестициди.

Рада Крім аґрусу, вона вражає смородину та малину.

Пильщик

Тіло особини світло-зелене з чорними плямами. Личинки пильщика залишають по собі лише голі гілки. Без листя кущ висихає, а недозрілі ягоди обсипаються. Щоб позбутися паразита, використовують настій цибулі, стручкового перцю або гірчиці.

Красноголова попелиця

Ці комахи – часта причина того, що листя жовтіє і червоніє. Це відбувається, коли попелиця висмоктує весь сік із пластин. При сильному зараженні плоди, що недозріли, сохнуть і обсипаються з аґрусу. Розчин мила робить листя гірким і відлякує попелицю.

Як захистити аґрус

Усього п’ять рекомендацій:

Восени перекопуйте ґрунт, щоб позбутися лялечок у ґрунті.
1. Перевіряйте листя та ягоди на наявність отворів.
2. Струшуйте гусениць на клейонку і відразу знищуйте.
3. Аромати м’яти, томатів і бузини відлякують шкідників від куща. Тому розсадіть їх неподалік агрусу.
4. Періодично обприскуйте листя водним розчином гірчиці, томатного бадилля або золи.

Небезпечні захворювання

Часті дощі у травні та червні підвищують ризик розвитку інфекцій. Щоб цього уникнути, ранньою весною підгодовуйте та обробляйте чагарник.

Мозаїка

Хвороба передається необробленим інструментом і комахами, що смокчуть. Уражене мозаїкою листя жовтіє вздовж прожилок, а ягоди не дозрівають і висихають. Недуга не лікується, тому єдине рішення – викопати і спалити кущ.

Бокальчаста іржа

Її ознаки – жовті плями на листі, яке пізніше червоніє. Грибок знищує врожай, роблячи недостиглі ягоди сухими і потрісканими. Імовірність інфікування збільшується, якщо поблизу росте осока. Вилікують від недуги обприскування бордоською рідиною.

Антракноз

Хвороби суперечки призводять до того, що листя жовтіє, а потім покривається бурим блискучим нальотом. Рясні дощі у червні сприяють поширенню інфекції. У занедбаних випадках страждають навіть пагони.Щоб недозрілі ягоди не обсипалися, захищайте аґрус від комах та вогкості. Врятує рослина розчин мідного купоросу та регулярне видалення рослинних залишків з ділянки.

Якщо листя жовтіє, а недостиглі ягоди червоніють раніше терміну і обсипаються, терміново шукайте причину симптомів і вживайте заходів. Боротися з проблемами набагато складніше, ніж запобігти їм. Пам’ятайте, що своєчасна профілактика захищає чагарник і робить його сильнішим.

Аґрус: хвороби і шкідники

Аґрус – плодовий кущ, вирощування якого широко поширене у всьому світі. Розвивається кущ до 1,5 метра у висоту. Дикорослі види ростуть в горах або лісах, які є предками тих сортів, що на сьогодні садять як в садах, так і на дачній ділянці. Існує понад 1,5 тисячі видів цієї рослини. Плоди аґрусу дуже корисні, вони містять цукор, безліч вітамінів і кислоти. Ягоди вживають свіжими, і готують з них соки, варення та інші солодощі. Листя куща бувають різної форми і забарвлення, в залежності від етапу його зростання. Ягоди бувають овальними, яйцеподібними або у формі кулі. Період дозрівання плодів – червень-серпень. Колір плодів (жовтий, червоний, білий, чорний), їх форма і розмір залежать від сорту. Аґрус – невибаглива рослина , але складнощів у догляді додають шипи. На щастя, шипи притаманні не всім сортам цього плодового чагарнику. Як і будь-яка інша рослина, аґрус може захворіти або стати їжею, житлом для комах, що дуже зіпсує не тільки стан плодів, а й здоров’я, і ​​зростання самого куща. Тому, щоб не наражати на небезпеку вашу рослину, за ним потрібно доглядати, вчасно проводити профілактику, лікування і боротьбу зі шкідниками.

Хвороби аґрусу

До найнебезпечніших і популярних хвороб аґрусу відносять септоріоз , сферотеки, іржу, антракноз і махровість.

Септоріоз

При цьому захворюванні на листках аґрусу утворюється багато плям. Найбільше рослина наражається на небезпеку і інфікування септориозом в перших числах червня. Коли хвороба тільки починає розвиватися, з’являються сірі плями з обідком бурого кольору. В процесі розвитку септоріозу на плямах утворюються невеликі цяточки чорного кольору. Через септоріоз листя засихають і передчасно обпадають. Коли листя опадає, грибок все одно в них залишається, тому після збору врожаю важливо видалити з ділянки листя і знищити їх. При хворобі також потрібно зривати пошкоджені листя, рихлити ґрунт. З метою профілактики необхідно вносити в ґрунт суміш з марганцю, міді, бору і цинку.

Сферотека

Інша, більш популярна, назва цієї хвороби – борошниста роса. Хвороба вважається однією з найнебезпечніших для аґрусу. В результаті захворювання пошкоджуються всі частини рослини. Найбільш сферотека розвивається в теплі пори року. При цій хворобі ви відразу помітите наліт білого кольору на нижній частині листя. Якщо не вжити заходів боротьби, на рослині з часом з’являться грубі ущільнені ділянки, вивести які буде неможливо. Ця фаза занедбаності хвороби – найстрашніша для аґрусу, потрібно негайно щось робити з хворобою, тому що сферотека – інфекційне захворювання, яке поширюється вітром і комахами. Для лікування потрібно використовувати один з препаратів: «Топаз», «Оксихом», «Фітоспорін».

Хвороба іржа пошкоджує листя аґрусу. Найбільш розвивається іржа навесні і влітку. При захворюванні іржею ви помітите спороносні плями жовтого кольору на листках. Коли хвороба ще більше розвинеться, інфіковані місця на листках придбають форми келиха. Через іржу плоди стають непривабливими, їх ріст припиняється, вони засихають і опадають. Якщо вчасно не вилікувати аґрус, про врожай можете забути. Перед посадкою вибирайте сорти, які вважаються стійкими до іржі, і садіть їх там, де не застоюється вода. При захворюванні необхідно тричі обробити рослина бордоською сумішшю: до і після цвітіння, через тиждень після другої обробки.

Антракноз

Антракноз – грибкове захворювання, яке пошкоджує листя аґрусу через що воно передчасно засихає і опадає. При захворюванні на листках утворюються плями бурого кольору. Запустивши антракноз, листя стануть шорсткими і покриються коричневою щільною кіркою, а рослина зовсім припинить своє зростання. Через хворобу врожайність погіршиться, а ягоди будуть не такими солодкими і смачними. При антракнозі необхідно збирати і знищувати листя, тому що в ній зимує грибок. При перших ознаках потрібно обробити рослина мідним купоросом, а на запущеній стадії – обробити бордоською сумішшю чотири рази.

Махровість

Ця хвороба є дуже небезпечною, тому що в результаті її розвитку аґрус стає безплідним. Хвороба інфекційна, вражає інші кущі за допомогою комах або живцями уражених рослин. При махровості листя і квітки деформуються: листя стають схожими на кропиву і втрачають запах; квітки змінюють колір, стають непривабливими і махровими. В процесі ураження квітки всихають, але не опадають. Урожай втрачається повністю або частково. Якщо аґрус захворіє махровістю, його потрібно прибрати від інших і спалити. З метою профілактики необхідно обробляти кущ пестицидами, тричі в сезон обприскувати «Пентафагом».

Шкідники аґрусу

Шкідники не менше небезпечні для аґрусу, ніж захворювання, вони теж можуть зіпсувати весь урожай, листя і корінь рослини. До шкідників аґрусу відносять пильщика білого, жовтого; вогнівку; щитівку вербову; пагонову тлю; п’ядун; павутинного кліща ; листового пильщика .

Пильщик білий

Пильщик білий – маленька комаха темного кольору з білими цятками, тільце якої досягає 6 см в довжину. Вони можуть дуже нашкодити кущу, личинка комахи пильщика зелена і росте досить швидко, здатна за пару днів вбити цілий чагарник. Через пильщика листя дуже пошкоджуються, залишаються тільки їх жилки, а рослина припиняє рости. Для боротьби потрібно обробляти кущ інсектицидами, використовувати розчини на основі золи і мила, або на основі тютюну або полину.

Пильщик жовтий

Пильщик жовтий – маленька комаха, тільце якого червоне з оранжевим відтінком, всипане дрібними бородавками. Личинка пильщика блакитна або зелена. Пошкоджує ця комаха листя, повністю їх об’їдаючи. Як тільки ви виявите перші ознаки ушкоджень, відразу почніть боротьбу. Для обробки використовуйте ті розчини, що і при білому пильщику.

Огнівка

При пошкодженні аґрусу вогнівкою ви помітите павутину на плодах і кистях. Ділянки рослини, обплетені павутинням, відразу потрібно видалити і знищити. Дорослі вогнівки залишають свої яйця в квітках, з яких з’являються зелені личинки. При ураженні аґрусу цим шкідником плоди не дозрівають, а гниють і засихають. З метою профілактики необхідно завжди підгортати кущ перед зимою, мульчувати ґрунт. Щоб позбутися від вогнівки, потрібно в першу чергу рихлити ґрунт, обробляти рослину двома різними методами:

• Під час цвітіння і ще двічі раз в півмісяця: настойки з цибулі, золи, гірчиці.
• Після цвітіння: Лепідоцид, битоксибациллін.

Щитівка вербова

Щитівка вербова найчастіше вражає ті кущі аґрусу, які вирощують в холодних регіонах. При її появі на плодах утворюються плями, які нагадують бризки вапна. Під цими «бризками» живуть самка і її червоні яйця. Харчуються личинки щитівки соком куща, тим самим пошкоджуючи його. Щоб побороти щитівку, необхідно знищувати уражені ділянки рослини (обрізка пагонів), вапнувати кору на весні за допомогою побілки, позбавлятися вручну від личинок, які знаходяться на корі. Коли кущ відцвіте, його потрібно обробити розчином на основі міді та мила.

Пагонова тля

Вражає ця комаха найчастіше молоденькі пагони. Попелиця являє собою невелику комаху зеленого, чорного і сірого кольору. Вони орудують на кущі аґрусу групами, обліплюючи гілки і знищуючи всю рослину. Через паразита відбувається деформування пагонів, листя тьмяніють і скручуються. Щоб позбутися від попелиці, необхідно обробляти кущ і поливати ґрунт розчином на основі мила, соди і води. Також можна скористатися для обробки одним із спеціальних препаратів: «Іскра», «Фітоверм», «Карбофос».

Павутинний кліщ

Перші ознаки появи павутинного кліща на вашому аґрусі ви зможете знайти на початку весни. Ви помітите на листках невеликі плями світлого кольору, припинення їх росту і всихання. Шкідник павутинний кліщ відкладає дуже дрібні яйця, розгледіти які непросто. Тільце самки досягає всього 0,4 мм в довжину. Сприятливими умовами для появи кліща є спекотна і посушлива погода. При пошкодженнях цим шкідником необхідно прибирати і знищувати уражені листя, рихлити землю, тому що вони проводять зиму в листі і ґрунті.

П’ядун – невелика гусениця жовтого кольору, виростає до 4 см в довжину. Її спинка покрита плямами і бічними жовтими смугами. Чорно-жовтий метелик відкладає яйця знизу листя, з яких згодом вилуплюються п’ядуниці. Якщо не почати вчасно боротьбу з комахами, їх розвинеться дуже багато, через що весь кущ загине. Шкідники харчуються листям, об’їдаючи їх, залишаючи тільки прожилки. Зимують в опалому листі. Після збору врожаю необхідно збирати опале листя і спалювати його, щоб на весні вони не перебралися на кущ. Для боротьби рекомендують використовувати «Іскру» або «Фітоверм».

Профілактика

Щоб захистити аґрус від хвороб і нашестя комах, за ним потрібно доглядати і стежити, чи немає перших ознак пошкоджень. Але, найкраще, зайнятися профілактикою і не переживати, що ваш аґрус і урожай постраждають. Запорука успішного зростання будь-якої рослини і гарного рясного врожаю – своєчасна профілактика хвороб. Профілактичні заходи для аґрусу:

• дотримуватися агротехнічних правил при посадці куща і його вирощуванні;
• не згущувати кущі, вчасно проводити обрізку, видаляти непотрібні, сухі гілки. Це роблять для того, щоб кущу вистачало освітлення, і відбувалася вентиляція;
• після збору врожаю завжди необхідно видаляти з ділянки опале листя і знищувати його;
• регулярно перекопувати, рихлити, мульчувати ґрунт;
• садити кущ бажано зі зростаючими поруч рослинами, які не допускають шкідників аґрусу, наприклад, кріп, часник, хризантеми і т. д .;
• з приходом весни можна полити кущ гарячою водою, щоб знищити спороносні грибкові хвороби;
• регулярно удобрювати аґрус, щоб він був більш стійким до поразок комахами;

навесні обприскувати кущ цирконом.

Аґрус (Grossularia)

А́ґрус, агрес, агрест (Grossularia) — підрід ягідних рослин родини аґрусових, найвідоміший вид якого, аґрус звичайний (Ribes uvacrispa або Grossularia reclinata), — поширена садова рослина.

Зміст

Характеристика

Аґрус — невисокий багаторічний зимостійкий (його ще називають «північний виноград») чагарник (50–150 см) із потужною кореневою системою, яка занурюється на глибину понад 2 м. Коріння легко утворюється на гілках, дотичних до землі, що широко використовують під час розмноження аґрусу. Біля основи листків є гострі шипи (деякі сорти їх позбавлені). Листки три-, пятилопатеві, зубчасті, завдовжки 2–5 см, листкові пластинки й черешки — опушені. Цвіте аґрус у травні, цінується як ранній медонос. Квітки п’ятипелюсткові, білі або біло-пурпурові, сидячі, по 1–3 зібрані в суцвіття китицю. Аґрус плодоносить у липні–серпні, плід — ягода, округла або довгаста, гола або опушена, білого, зеленого, жовтого, червоного, пурпурового чи чорного забарвлення, з добре помітним жилкуванням, несе на передньому кінці засохлу чашечку квітки, кисло-солодка на смак, багата на органічні кислоти (лимонну, яблучну, фолієву, винну), вітаміни, солі Фосфору, Феруму (заліза), Кальцію, пектини, таніни, нітрогеновмісні речовини. Плід містить численні насінини із зовнішньою драглистою оболонкою.

Географічне поширення

У дикому вигляді види підроду аґрус зростають в Європі, Азії, а також Північній Америці. Аґрус звичайний трапляється в дикому стані на Кавказі, у Карпатах, у Середній смузі європейською частини Росії. Його батьківщиною вважається Середня та Південна Європа.

Практичне значення

Аґрус — популярна культурна ягідна рослина, відомо понад 400 сортів. Культурні сорти, які вирощують в Україні, виведені переважно з аґрусу звичайного. Перші плоди в аґрусу з’являються на 2–3-й рік після висаджування, плодоношення триває 20–25 років. Врожайність — від 10 до 20 кг ягід з одного куща. Плоди аґрусу відрізняються високою транспортабельністю та добре зберігаються.

Аґрус використовують у медицині як вітамінний, протинабряковий, легкий проносний засіб, має сечогінну, жовчогінну, кровоспинну знеболювальну й загальнозміцнювальну дію. Пектини, що містяться в ягодах аґрусу, вбирають і виводять з організму токсини, оксалати й солі важких металів, сприяють нормалізації функцій ШКТ і підвищенню імунітету. Ягоди аґрусу вживають у свіжому вигляді, переробляють на компоти, джеми, варення, мармелад, соки. З аґрусу виготовляють ягідні вина, наливки, мармелад і маринади. Відомий гібрид аґрусу і чорної смородини — йошта.

Література

1. Жуковский П. М. Культурные растения и их сородичи. Ленинград : Колос, 1971. 752 с.
2. Доброчаева Д. Н., Котов Н. И., Прокудин Ю. Н. и др. Определитель высших растений Украины. Киев: Наукова думка, 1987. 548 с.
3. Нечитайло В. А, Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. Киев : Наукова думка, 1987. 548 с.
4. Вантух З. Производство крыжовника в Великобритании // Овощеводство. 2015. № 2. С. 69–71.