«Зачарована Десна» аналіз твору

Зачарована Десна — автобіографічна повість, спогади Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині. Твір сповнений тонкого гумору. Повість є гімном річки Десна, рідному чернігівському краю, селянам-трудівникам і сільському способу життя.

Аналіз твору «Зачарована Десна» проведемо в цій статті — визнчемо тему та ідею, розгдянемо головних героїв, проблематику та сюжет повісті.

«Зачарована Десна» аналіз твору

Жанр «Зачарована Десна»: автобіографічна кіноповість («автобіографічне кінооповідання»)

Тема «Зачарована Десна»: щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Ідея «Зачарована Десна»: заклик любити життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину духовно багатою і щасливою.

Головні герої «Зачарована Десна»: Два ліричні герої — Сашко та Олександр Довженко, мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прадід Тарас, прабаба Марусина.

Композиція «Зачарована Десна»: твір можна поділити (умовно) на новели «Город», «Хата», «Смерть братів», «Смерть баби», «Повінь», «Сінокіс», «Коні», «До школи» плюс ліричні та публіцистичні відступи.

Проблематика «Зачарована Десна»:

Природа і людина Шлях народу та людини до щастя Прекрасне й потворне в житті Покликання, сутність людини Роль праці в житті людини Добро і зло Життя і смерть

Особливості твору «Зачарована Десна»:

Наявність двох ліричних героїв Фрагментарність, швидка зміна «кадрів» Народний гумор Вживання різноманітних художніх засобів

Сюжет «Зачарована Десна»

Твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій — сюжет двоплановий: основна сюжетна лінія — це ніби окремі новели (ди­тинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом), другий план — ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське ос­мислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).

«У цьому нарисі автобіографічного кінооповідання автор поспішає зробити відразу деякі визнання: в його реальний повсякденний світ, що не день частіше починають вриватися спогади».

1) Опис городу. «До чого ж гарно й весело було на нашому городі».

2) Мати, дід Семен, прабаба Марусина.

3) Маленький Сашко повиривав моркву.

4) Поновлення втраченої святості, шанування дорослих людей Захарко.

«Як неприємно, коли баба клене, або коли довго йде дощ і не вщухає. Неприємно, коли п’явка впивається в жижку… Неприємно дивитися на великий вогонь, а от на малий — приємно. Приємно знайти в трав пташине кубло…»

«Але більш за все на світі любив я музику. Коли б спитав мене хто-небудь, яку музику я любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більш за все я любив слухати клепання коси».

6) Одночасна раптова смерть чотирьох братів.

«Багато я бачив гарних людей, ну такого, як батько не бачив. Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів»

8) Народження сестри і смреть прабаби в один день.

«Закрились всевидящі вічки, ущухла народна пристрасна її творчість».

«Мати боялась і ненавиділа старців, але подавала їм завжди щедро. Вона іула гонориста, і їй дуже хотілось, аби хоч сліпі вважали її за багату». Батько ненавидів всякий нестаток. Навіть слово „бідність» ніколи не вживав до своєї особи. Замість „моя бідність» міг сказати „моє багатство наприклад: „Моє багатство не дозволяє купити мені нові чоботи».

«Жили ми в повній гармонії з силами природи… Як ми з батьком рятували людей, про це можна написати цілу книгу».

«Ярема Бобир, наш родич по дідовому коліну, знав прикмети до всіх природних явищ. Особливо вірив у мишей».

«Загинуло й щезло геть з лиця землі моє село не від води, а від вогню. Горів і я тоді у тім вогні, загибав усіма смертями людськими, звірячими, рослинними.. «

12) Про призначення митця. «Ніколи не треба забувати про своє призначення і завжди пам’ятати, що митці покликані народом для того, щоб показувати світові, що життя прекрасне, що само по собі воно є найбільшим і найвеличнішим з усіх мислимих благ».

«Я не оглядаюсь. Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на доргоу, довго хреститиме мені слід і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх».

14) Бійки на косовиці (реальні й уявні). Зустріч з «руськими» людьми. Батько Сашкові про національну належність (ми мужики, хахли).

«Погодою у нас на сінокосі років з півтораста завідувала ворона».

«Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером. Він навіть не був добрим хлібором. Але, як і кожна майже людина, мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Він був такий великий косар, що забули його прізвище і звали його Самійло-косар. Орудував він косою, як добрий маляр пензлем чи ложкою. Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю».

16) Про домашніх тварин: пес Пірат, один кінь Мурайи другий Тягнибіда. Уявна розмова коней.

«Молодець Сашечко та по торгу ходив…»

18) Сашко з батьком у вчителя Леонтія Созоновича Опанасенка (старий, нервовий, сердитий). «Не развитий!» — промовив нерозумний учитель»

«Ні. Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм». Сучасне завжли на попозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу зневажати все минуле? Невже для того, щоб навчити онуків ненавидіти колись дороге й святе моє сучасне, що стане для них колись минулим у велику добу комунізму!»

«Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду…»

«Зачарована Десна» критика

Критик Л. Новиченко: «Зачарована Десна» — «найвидатніша в сучасній літературі розповідь про те, від яких духовно-поетичних «берегів» відчалюють народи — і разом із ними їхні художники — на переломі нової епохи, що вони беруть від свого історичного «дитинства» у майбутнє і що залишають у минулому».

Дуже точно визначив зміст кіноповісті Максим Рильський: «Зачарована Десна» — це задушевна лірична сповідь, по вінця наповнена любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до Укра­їни з її великим, але скорботним минулим і з її великим і радіс­ним майбутнім».

Літературознавці про твір. Саме спогади, у яких «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих», визначають сповідаль­но-ліричну тональність кіноповісті. Адже людина, яка пригадує минуле, як правило, вибирає з нього найяскравіші епізоди, найбільш вражаючі штрихи й деталі, що збереглися в пам’яті. Вони постають в особливому освітленні — піднесеному, романтичному…

Важливу роль у структурі твору відіграє оповідач — маленький хлопчик Сашко. Це дало авторові змогу передати найщиріші почуття, сумніви, вагання, захоплення, страхи дитини, яка так безпосередньо реагує на все, що її оточує. Дід Семен бачиться хлопцеві «в старих срібнофольгових шатах», а річки й озера Сашкового дитинства вида­ються йому найкращими у світі. Буйна фантазія хлопця малює навіть лева на берегах Десни…

Колоритні постаті батька, діда, а ще баби, матері, дядька Самійла — косаря, Тихона Бобиря — мисливця освітлюють «святість босоногого дитинства», яке вже ніколи не вернеться, як і краса рідного краю. З тре­петною закоханістю змальовує О. Довженко у своїх спогадах нічне зо­ряне небо, повінь, сіножать, зачаровану Десну, буяння городу.

Таким постає казково-хвилюючий світ дитинства, поетична душа дитини (Н. Бернадська).

1. План до твору «Зачарована Десна» «Зача­рована Десна» — автобіографічна повість Довженка, у якому гармонійно поєднуються два персонажі: малий хлопчик Сашко й дорослий філософ-митець. Щоб зрозуміти філософію життя дорослої людини, необхідно зазирнути в чарів­ний світ її дитинства. Пропонуємо вам 2 варіанти Плану до повісті «Зачарована Десна». Читать далее.
2. «Зачарована Десна» герої твору «Зачарована Десна» — автобіографічний твір, спогади письменника про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих…», про діда і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Читать далее.
3. «Зачарована Десна» історія написання Зачарована Десна (1956 р.)- автобіографічна повість, спогади Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині. Твір сповнений тонкого гумору. Повість є гімном річки Десна, рідному чернігівському краю, селянам-трудівникам і сільському способу життя. Довженко знав духовний світ селянина, народний побут. Читать далее.
4. «Зачарована Десна» сюжет «Зачарована Десна» сюжет Кіноповість Довженка «Зачарована Десна» не має чіткого сюжету. Вона складається з окремих спогадів, що нагадують новели, які розповідають про буденне життя людей-хліборобів, про їхню важку і важливу працю. На початку твору автор зазначає, що до роботи над. Читать далее.
5. «Зачарована Десна» короткий переказ (дуже коротко) В повісті «Зачарована Десна» О. Довженко з великою теплотою згадує про своє дитинство, своїх рідних. Хоч життя родини Довженків і було нелегким, дитинство дало йому заряд добра й працьовитості на все життя. Це дуже цікавий твір і читати його краще. Читать далее.
6. Характеристика Сашка «Зачарована Десна» «Зачарована Десна » — цікава кіноповість Довженка. Аналіз твору дав змогу зрозуміти, що хотів донести автор до кожного читача. «Зачарована Десна» характеристика образу Сашка — допоможе розкрити внутрішній світ героя, його риси характеру та почуття. Характеристика Сашка представлена в кількох. Читать далее.
7. Довженко «Зачарована Десна» скорочено Зачарована Десна — автобіографічна повість, спогади Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині. Твір сповнений тонкого гумору. Повість є гімном річки Десна, рідному чернігівському краю, селянам-трудівникам і сільському способу життя. Цей твір краще читати повністю, але якщо у. Читать далее.
8. «Лісова пісня» аналіз твору «Лісова пісня» Лесі Українки була написана всього лише за три тижні у м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства. «Лісова пісня» аналіз твору. Читать далее.
9. «Робінзон Крузо» аналіз твору «Робінзон Крузо» аналіз твору Автор — Даніель Дефо Рік публікації — 1719 Тема — боротьба людини з природою. Жанр — роман Повна назва — «Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повній. Читать далее.
10. «Тартюф» аналіз твору «Тартюф» — комедійна п’єса Мольєра, яка була написана у 1664 році. У ній Мольєр критикував найбільш огидні людські пороки: лицемірство, спрагу наживи, підлість, дурість, хтивість, егоїзм, боязкість. «Тартюф» аналіз твору Сюжет «Тартюф» Дія відбувається в Парижі, в будинку Оргона. В. Читать далее.
11. Б. Грінченко «Сонячний промінь» аналіз твору Б. Грінченко «Сонячний промінь» аналіз твору Тема: правдиве зображення праці інтелігента-культурника, небайдужого до долі власного народу; відтворення взаємин української інтелігенції із селянством, показ перших кроків до зближення представників українського національно-культурного руху кінця 80-х рр. З народом. Ідея: возвеличення праці, спрямованої. Читать далее.
12. «Пігмаліон» аналіз твору «Пігмаліон» — п’єса Бернарда Шоу, написана в 1912 році. «Пігмаліон» аналіз твору Головні герої «Пігмаліон» — квіткарка з нижчого стану на ім’я Еліза Дуліттл; її батько, який працює сміттярем; полковник Пікерінг; вчений Генрі Хігінс; а також місіс Хілл з дітьми. Читать далее.
13. «Казка про калинову сопілку» аналіз твору Аналіз твору Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку» «Казка про калинову сопілку» аналіз Тема «Казка про калинову сопілку» — це сумна розповідь про двобій Добра і Зла, про велику трагедію українського роду. Ідея — пересторога людям у виборі Добра чи. Читать далее.
14. «Мина Мазайло» аналіз твору «Мина Мазайло» — п’єса Миколи Куліша. Характеристика «Мина Мазайло» та аналіз твору Представлені в цій статті. «Мина Мазайло» аналіз твору Літературний рід : драма Жанр «Мина Мазайло»: сатирична комедія Тема «Мина Мазайло»: зображення міщанства й українізації в Україні у 20-і. Читать далее.
15. «За сестрою» аналіз твору «За сестрою» аналіз твору Андрій Чайковський «За сестрою» аналіз Жанр «За сестрою»: героїко-романтична повість. Тема «За сестрою»: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з. Читать далее.
16. «Фах» Азімов аналіз твору «Фах» аналіз твору Автор — Айзек Азімов Рік написання — 1957 Головні герої «Фах»: Джордж Плейтен, Арманд Тревіліан, Хейлі Омейні (психолог), Інженеску Ладислас (історик), лікар Ллойд, лікар Зекері Антонеллі, лікар Сем Елленфорд, Інженеску Ладислас (історик-соціолог) Тема «Фах» — зображення моделі. Читать далее.
17. «П’ятнадцятирічний капітан» аналіз твору «П’ятнадцятирічний капітан» аналіз твору Тема — розповідь про незвичайні пригоди п’ятнадцятирічного Діка Сенда та його друзів на морі й па суші. Ідея — прославлення сили людського характеру, розуму й допитливості, вірності дружбі й здатності до самопожертви. Головні герої : Капітан. Читать далее.
18. «Сіроманець» аналіз «Сіроманець» аналіз повісті Вінграновського Викладений в цій статті. «Сіроманець» аналіз Автор — Микола Вінграновський Рік написання — 1977 Жанр — повісті Тема : зображення конфлікту цивілізації та природи. Ідея : уславлення дружби, співчуття, беззастережної хоробрості та самовіддачі у взаємодії людини. Читать далее.
19. «Шинель» план твору Скласти план повісті «Шинель» допоможе даний матеріал, адже з поданих варіантів ви зможете зіставити свій. «Шинель» план твору 1) Акакій Акакійович і ділові папери в департаменті. 2) Шинель — образ-символ його життя. 3) Шинель ремонту не підлягає. 4) Шинель готова. Читать далее.
20. «Гамлет» проблематика твору Шекспір у своєму творі піднімає багато філософських проблем. Які саме ми розглянемо в цій статті. «Гамлет» проблематика твору Трагедію «Гамлет» називають філософською, тому що в ній порушені проблеми, що пов’язані з основами людського буття. Сукупність проблем у творі називають проблематикою. Читать далее.
21. Іван Липа «Мати» аналіз Іван Липа «Мати» аналіз твору наведений в цій статті. У притчі І. Липи «Мати» художньо реалізується повага до матері — як риса українського національного характеру. Іван Липа «Мати» аналіз Тема «Мати»: розповідь про неньку, яка вчинила випробування для своєї дитини. Читать далее.
22. «Сіроманець» план «Сіроманець» план до повісті Вінграновського Ви можете скласти самі використовуючи подані варіанти. «Сіроманець» план 1. Молодість Сіроманця. 2. Конфлікт вовка з Чепіжним. 3. Знайомство із Сашком. 4. Полон та звільнення Сіроманця. 5. Життя на полігоні. 6. Повернення до старого друга. Читать далее.
23. «За сонцем хмаронька пливе» аналіз «За сонцем хмаронька пливе» — це пейзажна поезія Т. Шевченка. Художні засоби вірша «За сонцем хмаронька пливе» наведені в цій статті. «За сонцем хмаронька пливе» аналіз Тема вірша «За сонцем хмаронька пливе» : змалювання вечірньої пори та очікування нового дня. Читать далее.
24. «Подвійне коло» аналіз Яновський «Подвійне коло» аналіз — визначення теми, ідеї, жанру, головних героїв, розкриття сюжету, критика «Подвійне коло». Юрій Яновський «Подвійне коло» аналіз Автор: Ю. Яновський Роман: «Вершники» Рік: 1935 Літературний рід: епос Жанр «Подвійне коло»: новела Тема «Подвійне коло»: зображення родини. Читать далее.
25. «Злочин і кара» ідеї твору «Злочин і кара» ідеї роману Достоєвського I. Філософські ідеї роману «Злочин і кара» — розвінчання теорії «сильної особистості», «надлюдини» II. Соціальні ідеї «Злочин і кара» — засудження соціальної несправедливості, влади грошей. III. Психологічні ідеї твору — людина не може виправдовувати. Читать далее.
26. «Останній дюйм» аналіз «Останній дюйм» аналіз Автор — Джеймс Олдрідж Жанр. Оповідання Тема. Батько та син ціною надзвичайних випробувань у екстремальних умовах знаходять шлях до серця один одного. Головна думка твору — Необхідність боротьби «до останнього дюйма», а також подолання «останнього дюйма», що. Читать далее.
27. «Гуси-лебеді летять» план до твору «Гуси-лебеді летять» план до твору «Гуси-лебеді летять» Стельмах план Розділ 1 Лебеді летять. Розповідь діда Михайлика про прихід весни і ключі сонця. Зустріч з дядьком Себастіяном. Лист від батька Михайлика. Прогулянка хлопчика з Петром до лісу. Розділ 2 Любов Михайлика. Читать далее.
28. «І мертвим, і живим…» актуальність твору Актуальність твору Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і йе в Україні моє дружнє посланіє» Посланіє — це жанр, який був відомий ще в давній літературі. У цих творах автори зверталися до адресата своїх. Читать далее.
29. «Засвіт встали козаченьки» аналіз Засвіт встали козаченьки — українська народна пісня. «Засвіт встали козаченьки» аналіз твору Автор пісні «Засвіт встали козаченьки» вважається легендарна піснярка з Полтави Маруся Чурай. Жанр: літературна козацька пісня. Тема «Засвіт встали козаченьки»: зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матінкою і. Читать далее.
30. «Два кольори» Павличко аналіз «Два кольори» Павличко Аналіз вірша — тема, ідея, головна думка, художні засоби, віршовий розмір. «Два кольори» аналіз Вид лірики : особиста (інтимна). Жанр твору : пісня. Провідна тема твору «Два кольори» — це роздуми про долю людини, про те, що. Читать далее.
31. «Марія» Шевченко аналіз «Марія» Шевченко аналіз твору Автор — Тарас Шевченко Рік написання — 1859 Тема : Розповідь про народження Ісуса і страждання, яких зазнала Марія зі своїм сином. Ідея : Засудження тоталітарного режиму, який нівечив і гнобив люд (Ірод); возвеличення Ісуса за. Читать далее.
32. «Наталка Полтавка» аналіз Іван Котляревський «Наталка Полтавка» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, головні персонажі та інші питання розкриті в цій статті. «Наталка Полтавка» аналіз твору Автор «Наталка Полтавка»: Іван Котляревський Літературний рід: драма Жанр «Наталка Полтавка»: соціально-побутова драма (за визначенням. Читать далее.
33. «Гуси-лебеді летять» аналіз Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять» аналіз — тема, ідея, жанр, головні герої, сюжет та інші питання розкриті в цій статті. «Гуси-лебеді летять» аналіз твору Рік написання: 1963 Жанр : автобіографічна повість Тема «Гуси-лебеді летять»: зображення життєвої долі українського села першої половини. Читать далее.
34. «Свекор» Васильченко аналіз «Свекор» Степан Васильченко аналіз — тема, ідея, основна думка, жанр, сюжет, Характеристика Василька. З м’яким доброзичливим гумором письменник змальовує образ Василька, який любить «старувати», тобто серйозно, по-дорослому повчати старших. Тому головний герой і є «свекром». «Свекор» Васильченко аналіз Тема «Свекор». Читать далее.
35. Олександр Довженко хронологічна таблиця Олександр Довженко хронологічна таблиця життя і творчості відомого письменника і кінорежисера наведена в цій статті. Довженко хронологічна таблиця ДАТА ПОДІЯ 10 вересня 1894 рік Народився в с. Вюнище (тепер м. Сосниці Чернігівської області)в селянській родині Початкову освіту здобув Сосницькій початковій. Читать далее.
36. «Хамелеон» план до твору «Хамелеон» план до оповідання Чехова 1 Розмова з поліцейським 2 Зміна першого рішення про собаку 3 Зміна другого рішення 4 Кінцеве рішення «Хамелеон» Чехов план 1. Поліцейський наглядач Очумєлов і городовий Єлдирін йдуть по базарній площі. 2. Вони бачать ознаки. Читать далее.
37. «Життя — це сон» аналіз «Життя — це сон» — п’єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барки, написана в 1632-1635 рр. «Життя — це сон» аналіз твору Жанр «Життя — це сон»: Свій твір Кальдерон називав «комедією», хоча так його можна назвати лише умовно. Читать далее.
38. «Федько халамидник» аналіз » Федько халамидник » історія написання оповідання Винниченка та аналіз твору наведені в цій статті. «Федько халамидник» аналіз твору Тема «Федько халамидник» : показ люблячого, ніжного, відкритого серця дитини (Федько), яке протиставляється жорстокості дорослих, потворному і злочинному суспільству, яке калічить. Читать далее.
39. «Товстий і тонкий» план твору План оповідання «Товстий і тонкий» Чехова Ви можете скласти самі використовуючи кілька варіантів. «Товстий і тонкий» план твору 1. Зустріч двох приятелів. 2. Спогади про дитинство. 3. Розповідь тонкого про себе. 4. Несподівана новина. 5. Уже не приятелі, а чиновники. Читать далее.
40. «У нашім раї на землі» Шевченко аналіз «У нашім раї на землі» Шевченко аналіз вірша Ідея : возвеличення святості матері, того націннішого, що є у кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок. Тема: розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального. Читать далее.

Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Історія написання, автобіографічні слова, сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного. Морально-етичні проблеми.

Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Історія написання, автобіографічні слова, сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного. Морально-етичні проблеми.Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Історія написання, автобіографічні слова, сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного. Морально-етичні проблеми.

Урок 38 Дата:

Тема: Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Історія написання, автобіографічні слова, сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного. Морально-етичні проблеми.

Мета: стисло ознайомити учнів з фактами біографії О. Довженка; розпочати роботу щодо аналізу ідейно-тематичного спрямування твору, його особливостей, знаходити в тексті описи вражень головного героя про довкілля (хмари, небо, птахи), коментувати їх; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, пам’ять, логічне мислення, вміння проводити власні спостереження навколишнього світу і описувати їх; творчі здібності школярів; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, поваги, любові до творчості О. Довженка, українського мистецтва; природи рідного краю, її краси; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Світ який – мереживо казкове.

Світ який – ні краю, ні кінця

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Дайте визначення пейзажу. (Пейзаж — один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи, будь-якого незамкненого простору зовнішнього світу)

З якою метою в художніх творах письменники звертаються до описів природи?

Про що свідчить зв’язок людини і природи?

Що вам відомо про кіно як вид мистецтва?

У чому особливість будь-якого автобіографічного твору?

Чим відомий для вас О. Довженко?

III . Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка.

Там така добра земля, що дитину посади, то виросла б.

IV. Дитинство і юність О. Довженка (матеріал для вчителя)

ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ ДОВЖЕНКО

На околиці Сосниці, що на Чернігівщині, стоїть стара присадкувата хата. Звідси, минаючи городи, зелені луки, біжить білоголове хлоп’я до свого найулюбленішого місця — до Десни. Подовгу сидить собі на піщаному березі, вдивляючись у водяну синь, слухаючи плюскіт хвиль, і мріє, мріє… Це Сашко Довженко. Він був сьомою дитиною в сім’ї, в котрій із чотирнадцяти дітей у живих залишилося лише двоє — Сашко й сестричка Поліна. Хлопчик пам’ятає, як в один день від пошесті померло відразу аж четверо дітей. Багато сліз пролила Одарка Єрмолаївна, його мати. Одну розраду в житті вона мала — народні пісні. А скільки знала їх! І веселих, жартівливих, і сумних, жалісних.

Батько письменника, Петро Семенович, був хліборобом. Тяжко працював з ранку до вечора. Та й малого Сашка змалечку привчив любити землю. Не один мозоль пам’ятають дитячі рученята. Батько й мати були неписьменні, а дід Семен Тарасович, колишній чумак, умів читати.

Усі в сім’ї любили жартувати, цінували гостре, дотепне слово. Старалися бодай зрідка пересипати сльози жартами. Ще Довженки славилися тим, що з діда-прадіда гнали дьоготь. Через те їх і прозвали Дехтярами, а хлопчину — Дехтяренко.

У дитинстві Сашко дуже любив малювати. Малював на перевернутих табуретках, стінах, дощечках, клаптиках паперу. Малював квіти, яблука, хати, коней, людей. Навіть одного разу, дивлячись у дзеркало, намалював власний портрет. (Учні під коментар учителя розглядають малюнки «Маленький Сашко» О. Довженка, а також малюнки школярів до твору письменника.)

Понад усе батькові хотілося дати освіту єдиному синові. І ось настав день, коли Петро Семенович привів Сашка до школи, хлопчик, побачивши вчителя, дуже злякався і міцно притиснувся до батька.

— Як тебе звати? — запитав учитель.

— Сашко, — прошелестів губами хлопчик і сам не впізнав свого голосу.

Сашко ще міцніше обхопив батькову ногу і перелякано зиркав очима.

— Не розвинений, — зробив висновок поважний учитель.

Пізніше цей же вчитель (Леонтій Созонович Опанасенко), побачивши неабиякі здібності Сашка, сам наполягав на тому, щоб хлопець продовжував навчання в Глухівському вчительському інституті. Але спочатку була школа, де Сашко був «круглим відмінником», потім училище. Вже в юнацькі роки Олександр хоче осягнути все, в нього немає якось одного захоплення. Він удосконалює гру на скрипці, влаштовує театральні вистави, записує почуті від кобзарів і лірників народні пісні й думи, співає сам, «запоєм» читає все, що потрапляє під руки, збирає бібліотеку… Згодом в автобіографії він напише: «Мені здавалось, що я все можу, що все легко, і мені хотілося бути різним, хотілося начебто розділитися на кілька частин і жити в багатьох життях, професіях, країнах і навіть видах».

Бажання вчитися привело Олександра Довженка до Глухівського вчительського інституту, куди за умов царського режиму мали право вступати діти хліборобів (до того ж за успішне навчання студенти одержували стипендію). На тридцять вакантних місць було триста бажаючих. Юнак склав успішно всі екзамени і був зарахований до інституту, хоч стипендії і не одержував. Щоб учити сина, батько «відкраяв від серця» десятину землі. У своїх неповних шістнадцять Сашко був наймолодшим серед першокурсників, де навчалися студенти з солідним учительським стажем. Він був яскравою особистістю, і його зразу всі полюбили. Друзі називали його «Сашко-філософ»…

Ким тільки не був Олександр Довженко. Він і кінорежисер, і сценарист, прозаїк, драматург, живописець, графік, етнограф, оратор, дипломат, військовий кореспондент, філософ… Все це дало йому право піднятися на вершину світової слави і заявити про геніальний талант Довженка.

2. Робота над твором О. Довженка «Зачарована Десна»

2.1. Вибіркове читання твору, переказ цікавих епізодів кіноповісті.

2.2. Історія написання «Зачарової Десни».

Твір був написаний за рік до смерті автора, проте задум цієї художньої перлини письменник виношував багато років. В одній із записних книжок Довженка періоду Другої світової війни з поміткою «Воронеж» під датою 5 квітня 1942 року натрапляємо на такий запис: «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь-усюди, куди тільки не гляне моє душевне око… »

У післявоєнні роки письменник продовжував працювати над кіноповістю. Про це він неодноразово згадує у своїх листах до матері і сестри (від 9 листопада 1946 і 13 квітня 1947 років).

Письменник прекрасно знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї, його психологію. Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку ХХ століть.

Над повістю О. Довженко продовжував працювати до 1955 року. Якого великого значення надавав він цьому творові, підтверджує такий факт: в архіві письменника зберігається чотири варіанти рукопису українською мовою. За повістю «Зачарована Десна» 1964 року режисер Ю. Солнцева поставила однойменний фільм.

Таким чином О. Довженко працював над твором упродовж 14 років. Тільки в березні 1956 року журнал «Дніпро» видрукував повість, а наступного року, вже по смерті Довженка, вийшла окрема книжка.

2.3. Особливості назви твору.

Про що цей твір, це диво — «Зачарована Десна»? І чому ріка тут — зачарована? Про чари і злигодні босоного дитинства, без розуміння святості якого труд людини нікчемний і безбарвний. Про трагедію людини в експлуататорському суспільстві і велич народної душі. Про витоки таланту «на ранній досвітній зорі коло самих первісних джерел» і призначення митця. Колись Десна на все життя зачарувала малого Сашка. І тому не міг Довженко не показати її, зачаровану, нащадкам. Як реальну легенду про людські радощі й болі, як диво, що навчає «бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

2. 4. Тема: відтворення хроніки життя селянської родини, величної краси хліборобської праці, народної моралі і мудрості.

2.5. Ідея: митці покликані народом для того, аби показувати світові насамперед, що життя прекрасне, що само по собі воно є найбільшим і найвеличнішим з усіх мислимих благ.

2.6. Основна думка: змалювання картин побуту дореволюційного села і пізнання світу прекрасного і жорстокого водночас малим хлопцем; саме щасливий момент в житті людини — це її дитинство, а потім спогади про нього.

2.7. Жанр: кіноповість (сценарій, перероблений для читання); О. П. Довженко назвав свій твір автобіографічним кінооповіданням.

2.8. Особливості кіноповісті.

Ця кіноповість написана дуже стисло, оповідь у ній пройнята тонким ліризмом, у ній відчутно велику любов письменника-патріота до своїх земляків-героїв і всього трудящого люду, до рідної землі. У хвилюючу розповідь вплітаються глибокі роздуми, в яких минуле оцінюється з погляду сучасності.

«Зачарована Десна» — автобіографічний твір, спогади письменника про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі і вболівання, і чари перших захоплень дитячих…», про діда і прадіда Тараса, про бабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — непе-ревершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров’я, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого», про війну і спалене фашистами село, про ставлення до минулого: відомий авторський монолог, який починається словами: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду…» і в якому висловлено знамениту формулу: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».

2.9. Сюжет і композиція.

У творі ми не знайдемо чіткої сюжетної лінії. Оповідь раз у раз переривається авторським коментарем, філософськими роздумами, ліричними відступами. Та й самі епізоди з життя малого Сашка подаються не за хронологією, а нібито хаотично, за плином спогадів посивілого автора. Така композиція дає можливість О. Довженкові об’єднати два історичні плани:

1-й — це дитинство Сашка, його веселі пригоди, перші враження від пізнання світу, гірка доля наддеснянських хліборобів, закоханих у працю; національні звичаї і наївні вірування селян;

2-й — авторські відступи, пройняті життєстверджуючим оптимізмом, в яких письменник плин минучих років оглядає з вершини своєї людської зрілості, прагне усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло її первісних джерел.

Одним із важливих елементів «Зачарованої Десни» є ліричні відступи автора-філософа, мислителя, людини середини ХХ століття з пристрасним серцем, що живе радощами й болем рідного народу.

3. Обговорення змісту твору за питаннями:

Чому роки дитинства ми будемо пам’ятати завжди?

Якою у творі зображена мати Сашка? (Вона любила «садити що-небудь у землю, щоб проізростало». Це взірець працьовитості і доброти.)

Що мав на увазі О. Довженко, говорячи про батька: «Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив»?

Чого хлопець навчився від діда?

Поясніть, через що дідуся називали «добрим духом ланів і риби»?

За що мати не любила діда? (Вважала його за чорнокнижника.)

Чим дід був схожий на бога?

Як у творі описано батьківську хату Сашка? Про що свідчить цей опис?

Через що Сашко боявся бабусю?

Яка трагедія сталася в родині Довженків?

Опишіть перебування Сашка на сінокосі.

Поясніть, як ці слова характеризує дядька Самійла: «…орудував косою, як добрий маляр пензлем».

Про що свідчить розмова вчителя із Сашком? Чи об’єктивну оцінку дав учитель хлопчику? Чому?

Які народні свята, звичаї, обряди, прикмети згадуються у творі? З якою метою?

VI. Підсумок уроку

Герої О. Довженка у «Зачарованій Десні» є втіленням талановитого й працелюбного українського народу, його високої моралі, волелюбності, чистої та красивої душі. Моральна краса трудівників розкривається у ставленні їх до рідного краю. У творі проходить тема єднання людини з чарівною природою. Буйна городина за сільським тином, темні хащі тютюну й смородини, дзвін коси, шелест хвиль — все бринить музикою, все співає, радіючи життю. Особливий вплив на автора і на читачів має краса річки Десни. Вона була для митця і героїв твору життєдайною силою, яка наділяла всіх добротою, щирістю та любов’ю.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Скласти план твору, дібрати матеріал для характеристики образу Сашка.