АСТРОНОМІЯ – Навчальний посібник для профільної школи 2017
Астрономія, як вид людської діяльності, належить до науки — однієї із форм пізнання природи. Усвідомлення з наукових позицій свого місця у Всесвіті та взаємозв’язку з довкіллям, має важливе значення як для практичної діяльності, так і для духовного життя людини. У цьому сенсі значення й роль астрономії унікальні. Адже «Астрономія величчю свого об’єкта і досконалістю своїх теорій є найпрекраснішим пам’ятником людського духу і проявом найвищого його інтелекту» (П’єр Симон Лаплас).
Цілі вивчення § 1
Вивчивши матеріал цього параграфа, Ви будете:
• знати й розуміти причини, що зумовили й стимулювали зародження і розвиток астрономії; приклади використання астрономічних знань в життєдіяльності людини;
• уміти формулювати означення астрономії як науки;
• оцінювати значення астрономії для практичного й духовного розвитку людства.
Актуалізація раніше набутих знань / компетентностей
Ви не вперше чуєте про астрономію як науку, адже в основній школі вивчали курс «Природознавство», де був матеріал астрономічного змісту. Окрім цього, ви, звісно, знаєте про її досягнення з інших джерел. Тому пригадайте поняття астрономія, визначене в курсі «Природознавство», а також які об’єкти відносять до небесних тіл. Які небесні тіла ви можете назвати? Кого з відомих астрономів ви знаєте? Який внесок в астрономію зробили ці науковці?
Методичні поради щодо опанування навчального матеріалу
Астрономія, як окремий вид практики наших далеких пращурів, виникла не випадково. Були причини, що спонукали людей спостерігати зоряне небо. Вам треба з’ясувати ці причини, зрозуміти їх мотиви. Зверніть увагу на те, що науковий стиль мислення виник у Стародавній
Греції у VI—V ст. до н.е. Власне цей рубіж часу можна вважати початком астрономії як науки.
Людство спостерігає зоряне небо з давніх-давен, адже на Землі для цього є важлива умова — ясне безхмарне небо. Спостерігати зоряне небо змушували людину життєві потреби, а також відома кожному з нас людська допитливість. Нового сенсу набула потреба спостерігати зоряне небо та його об’єкти після того, як людина пов’язала небесні події з обставинами свого життя. Коли зрозуміла, що вона не просто живе у світі, а є його частиною.
Знання про довкілля, а також вигадані факти про природу й людину, наші пращури поєднали у перші моделі світу — міфи. Дуже тривалий час міфи були для людини картиною світу, в якій вона знайшла своє місце. Але, врешті-решт, завдяки людській діяльності, накопичилося стільки знань, що це привело до зародження перших наук.
1. Астрономія — одна з найдавніших наук. Вибиті на камені зображення яскравих зір та їх груп, зарубки на бивні мамонта для відліку часу за фазами Місяця, спеціальні майданчики для спостережень за небесними світилами (перші обсерваторії) є свідченнями давнього інтересу людини до зоряного неба.
Рис. 1.1. Матеріальні пам’ятки — свідчення давнього інтересу людини до зоряного неба.
Було щонайменше дві причини, які зумовили появу і стимулювали розвиток астрономії. Перша — практична потреба в орієнтуванні на місцевості (у просторі) і визначенні часу доби. Пізніше, із запровадженням тваринництва і хліборобства, нагальними стали календарі, що дозволяли визначати найсприятливіші періоди року для виконання певних робіт. Ці життєво важливі завдання з визначення свого місця у просторі й часі, людина вирішувала, спостерігаючи небесні світила. Друга причина — прагнення людини проникнути в таємниці світобудови, зрозуміти свою залежність від космічних обставин і своє місце у Всесвіті.
Пізніше, після появи держав, результати спостережень небесних світил стали використовувати для вирішення окремих питань державного управління (наприклад, укладання календаря). У Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Китаї, Індії астрономів зобов’язували регулярно спостерігати зоряне небо та передбачати небесні явища.
Найперші астрономічні знання — не та ще астрономія, як ми її розуміємо нині. Ці знання були лише засобом для задоволення потреб господарського життя. Сума накопичених результатів астрономічних спостережень не є наукою, а лише її фундаментом. Наука виникла лише тоді, коли людина навчилася оперувати ідеальними образами об’єктів зовнішнього світу, тобто опанувала новий тип мислення і новий тип знання. Такого рівня абстрагування не мали цивілізації стародавнього Сходу та Америки. Його досягли у Стародавній Греції в VI—V ст. до н.е.
Отже, астрономія (від грецьких слів: «астрон» — «зоря», «номос» — «закон») — наука про небесні тіла, про закони їхнього руху, будови і розвитку, а також про будову й розвиток Всесвіту в цілому.
Ентоні Паннекук, автор книжки «A History of Astronomy» (1961), зауважив: «Історія астрономії збігається з процесом розвитку людства від самого початку цивілізації і відноситься головно до того часу, коли суспільство й особистість, праця і обряд, наука і релігія були ще єдиним нероздільним цілим. Протягом усіх цих століть вчення про зорі було суттєвою частиною філософсько-релігійного світогляду, що був відображенням суспільного життя. Якщо сучасний фізик озирнеться на своїх попередників, що стоять першими біля підвалин будівлі науки, він знайде таких же людей, як і він сам, з аналогічними уявленнями про експеримент і теорію, про причину і наслідок; [щоправда, це були перші, складніші шукання]. Якщо ж астроном подивиться назад, на своїх попередників, він виявить вавилонських жерців та ворожбитів, грецьких філософів, мусульманських володарів, середньовічних ченців, дворян і духовних осіб епохи Відродження і далі, аж доки в особі вчених XVII і XVIII ст. не зустріне своїх колег по професії. Для всіх них астрономія була не обмеженою галуззю науки, а вченням про світ, тісно пов’язаним з їхніми думками й почуттями, з усім їх світоглядом у цілому».
2. Значення астрономічних знань для людства. Упродовж усієї історії астрономія сприяє вирішенню практичних потреб людини. На підставі знань, отриманих зі спостережень небесних світил, було розроблено перші календарі й годинники, а також виявлено, наприклад, періодичність сонячних та місячних затемнень. Ці знання — одні з перших, що заклали основу наших уявлень про довкілля.
Вивчення Космосу дозволило зробити багато важливих відкриттів. Наприклад, було виявлено невідомі раніше на Землі стани речовини й нові джерела енергії (зокрема, атомна енергія). Розвиток математики, географії, фізики, хімії, а також інших наук, якщо не прямо, то опосередковано був пов’язаний з успіхами й запитами астрономії в дослідженні небесних тіл.
Принцип інерції, відкритий Ґалілео Ґалілеєм, закон всесвітнього тяжіння Ісаака Ньютона й загальна теорія відносності Альберта Айнштайна — усі ці відкриття були зроблені на підставі астрономічних даних. Легенда про яблуко, що впало на голову І. Ньютону й підштовхнуло його до виявлення закону всесвітнього тяжіння, красива. Але геніальній здогадці науковця передував ретельний аналіз руху Місяця навколо Землі.
А. Айнштайн вважав, що інтелектуальні здобутки, без яких розвиток сучасної техніки неможливий, отримані, головно, завдяки спостереженням зоряного неба. Отже, уявлення про те, що астрономія — відірвана від життя абстрактна наука яка лише задовольняє людську допитливість щодо природи небесних тіл, є хибним.
Нині дослідження Всесвіту належать до магістрального напрямку науково-технічного прогресу, а їх значимість для людства в цілому неухильно зростає. Завдяки астрономії, Всесвіт став тепер для дослідників фактично величезною науковою лабораторією, в якій відбувається пошук технічних і технологічних рішень на благо людини.
Навчальне завдання
• Поміркуйте, які знання про Космос мало б людство, якби мешкало на планеті, де небо завжди суцільно вкрите хмарами? Підготуйте на цю тему усну доповідь.
Висновки
Астрономія (від грецьких слів: «астрон» — «зоря», «номос» — «закон») — наука про небесні тіла, про закони їхнього руху, будови й розвитку, а також про будову й розвиток Всесвіту в цілому. Хоча перші астрономічні знання людина здобула й використала для практичних і духовних потреб дуже давно, як наука астрономія зародилася в Стародавній Греції в VI—V ст. до н.е.
Запитання для самоперевірки
1. Назвіть дві причини, що зумовили й стимулювали зародження й розвиток астрономії.
2. Наведіть 2—3 приклади використання астрономічних знань в життєдіяльності людини.
3. Коли астрономія стала наукою? Чому саме в цей час?
3. Сформулюйте означення астрономії як науки.
4. У чому полягає значення астрономії для практичного й духовного розвитку людства.
• Іван Крячко. Навіщо Вам астрономія? (http://www.astroosvita.kiev.ua/infoteka/articles/Navischo- Vam-astronomiia-1.php).
• Крячко І. П. Астрономія: методологічний портрет / І. П. Крячко // Фізика та астрономія в школі. — 2011. — №6. — С. 18—23.
• A. Pannekoek. A History of Astronomy, 1961, London, George Allen and Uniw Ltd; Interscience Publichers, Inc. New York.
За результатами вивчення §1 Ви маєте:
знати й розуміти
причини, що зумовили й стимулювали зародження і розвиток астрономії.
використання астрономічних знань в життєдіяльності людини.
формулювати означення астрономії як науки.
значення астрономії для практичного і духовного розвитку людства.
Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування
Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.
Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.
АСТРОНОМІЯ – Навчальний посібник для профільної школи 2017
Астрономія, як вид людської діяльності, належить до науки — однієї із форм пізнання природи. Усвідомлення з наукових позицій свого місця у Всесвіті та взаємозв’язку з довкіллям, має важливе значення як для практичної діяльності, так і для духовного життя людини. У цьому сенсі значення й роль астрономії унікальні. Адже «Астрономія величчю свого об’єкта і досконалістю своїх теорій є найпрекраснішим пам’ятником людського духу і проявом найвищого його інтелекту» (П’єр Симон Лаплас).
Цілі вивчення § 1
Вивчивши матеріал цього параграфа, Ви будете:
• знати й розуміти причини, що зумовили й стимулювали зародження і розвиток астрономії; приклади використання астрономічних знань в життєдіяльності людини;
• уміти формулювати означення астрономії як науки;
• оцінювати значення астрономії для практичного й духовного розвитку людства.
Актуалізація раніше набутих знань / компетентностей
Ви не вперше чуєте про астрономію як науку, адже в основній школі вивчали курс «Природознавство», де був матеріал астрономічного змісту. Окрім цього, ви, звісно, знаєте про її досягнення з інших джерел. Тому пригадайте поняття астрономія, визначене в курсі «Природознавство», а також які об’єкти відносять до небесних тіл. Які небесні тіла ви можете назвати? Кого з відомих астрономів ви знаєте? Який внесок в астрономію зробили ці науковці?
Методичні поради щодо опанування навчального матеріалу
Астрономія, як окремий вид практики наших далеких пращурів, виникла не випадково. Були причини, що спонукали людей спостерігати зоряне небо. Вам треба з’ясувати ці причини, зрозуміти їх мотиви. Зверніть увагу на те, що науковий стиль мислення виник у Стародавній
Греції у VI—V ст. до н.е. Власне цей рубіж часу можна вважати початком астрономії як науки.
Людство спостерігає зоряне небо з давніх-давен, адже на Землі для цього є важлива умова — ясне безхмарне небо. Спостерігати зоряне небо змушували людину життєві потреби, а також відома кожному з нас людська допитливість. Нового сенсу набула потреба спостерігати зоряне небо та його об’єкти після того, як людина пов’язала небесні події з обставинами свого життя. Коли зрозуміла, що вона не просто живе у світі, а є його частиною.
Знання про довкілля, а також вигадані факти про природу й людину, наші пращури поєднали у перші моделі світу — міфи. Дуже тривалий час міфи були для людини картиною світу, в якій вона знайшла своє місце. Але, врешті-решт, завдяки людській діяльності, накопичилося стільки знань, що це привело до зародження перших наук.
1. Астрономія — одна з найдавніших наук. Вибиті на камені зображення яскравих зір та їх груп, зарубки на бивні мамонта для відліку часу за фазами Місяця, спеціальні майданчики для спостережень за небесними світилами (перші обсерваторії) є свідченнями давнього інтересу людини до зоряного неба.
Рис. 1.1. Матеріальні пам’ятки — свідчення давнього інтересу людини до зоряного неба.
Було щонайменше дві причини, які зумовили появу і стимулювали розвиток астрономії. Перша — практична потреба в орієнтуванні на місцевості (у просторі) і визначенні часу доби. Пізніше, із запровадженням тваринництва і хліборобства, нагальними стали календарі, що дозволяли визначати найсприятливіші періоди року для виконання певних робіт. Ці життєво важливі завдання з визначення свого місця у просторі й часі, людина вирішувала, спостерігаючи небесні світила. Друга причина — прагнення людини проникнути в таємниці світобудови, зрозуміти свою залежність від космічних обставин і своє місце у Всесвіті.
Пізніше, після появи держав, результати спостережень небесних світил стали використовувати для вирішення окремих питань державного управління (наприклад, укладання календаря). У Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Китаї, Індії астрономів зобов’язували регулярно спостерігати зоряне небо та передбачати небесні явища.
Найперші астрономічні знання — не та ще астрономія, як ми її розуміємо нині. Ці знання були лише засобом для задоволення потреб господарського життя. Сума накопичених результатів астрономічних спостережень не є наукою, а лише її фундаментом. Наука виникла лише тоді, коли людина навчилася оперувати ідеальними образами об’єктів зовнішнього світу, тобто опанувала новий тип мислення і новий тип знання. Такого рівня абстрагування не мали цивілізації стародавнього Сходу та Америки. Його досягли у Стародавній Греції в VI—V ст. до н.е.
Отже, астрономія (від грецьких слів: «астрон» — «зоря», «номос» — «закон») — наука про небесні тіла, про закони їхнього руху, будови і розвитку, а також про будову й розвиток Всесвіту в цілому.
Ентоні Паннекук, автор книжки «A History of Astronomy» (1961), зауважив: «Історія астрономії збігається з процесом розвитку людства від самого початку цивілізації і відноситься головно до того часу, коли суспільство й особистість, праця і обряд, наука і релігія були ще єдиним нероздільним цілим. Протягом усіх цих століть вчення про зорі було суттєвою частиною філософсько-релігійного світогляду, що був відображенням суспільного життя. Якщо сучасний фізик озирнеться на своїх попередників, що стоять першими біля підвалин будівлі науки, він знайде таких же людей, як і він сам, з аналогічними уявленнями про експеримент і теорію, про причину і наслідок; [щоправда, це були перші, складніші шукання]. Якщо ж астроном подивиться назад, на своїх попередників, він виявить вавилонських жерців та ворожбитів, грецьких філософів, мусульманських володарів, середньовічних ченців, дворян і духовних осіб епохи Відродження і далі, аж доки в особі вчених XVII і XVIII ст. не зустріне своїх колег по професії. Для всіх них астрономія була не обмеженою галуззю науки, а вченням про світ, тісно пов’язаним з їхніми думками й почуттями, з усім їх світоглядом у цілому».
2. Значення астрономічних знань для людства. Упродовж усієї історії астрономія сприяє вирішенню практичних потреб людини. На підставі знань, отриманих зі спостережень небесних світил, було розроблено перші календарі й годинники, а також виявлено, наприклад, періодичність сонячних та місячних затемнень. Ці знання — одні з перших, що заклали основу наших уявлень про довкілля.
Вивчення Космосу дозволило зробити багато важливих відкриттів. Наприклад, було виявлено невідомі раніше на Землі стани речовини й нові джерела енергії (зокрема, атомна енергія). Розвиток математики, географії, фізики, хімії, а також інших наук, якщо не прямо, то опосередковано був пов’язаний з успіхами й запитами астрономії в дослідженні небесних тіл.
Принцип інерції, відкритий Ґалілео Ґалілеєм, закон всесвітнього тяжіння Ісаака Ньютона й загальна теорія відносності Альберта Айнштайна — усі ці відкриття були зроблені на підставі астрономічних даних. Легенда про яблуко, що впало на голову І. Ньютону й підштовхнуло його до виявлення закону всесвітнього тяжіння, красива. Але геніальній здогадці науковця передував ретельний аналіз руху Місяця навколо Землі.
А. Айнштайн вважав, що інтелектуальні здобутки, без яких розвиток сучасної техніки неможливий, отримані, головно, завдяки спостереженням зоряного неба. Отже, уявлення про те, що астрономія — відірвана від життя абстрактна наука яка лише задовольняє людську допитливість щодо природи небесних тіл, є хибним.
Нині дослідження Всесвіту належать до магістрального напрямку науково-технічного прогресу, а їх значимість для людства в цілому неухильно зростає. Завдяки астрономії, Всесвіт став тепер для дослідників фактично величезною науковою лабораторією, в якій відбувається пошук технічних і технологічних рішень на благо людини.
Навчальне завдання
• Поміркуйте, які знання про Космос мало б людство, якби мешкало на планеті, де небо завжди суцільно вкрите хмарами? Підготуйте на цю тему усну доповідь.
Висновки
Астрономія (від грецьких слів: «астрон» — «зоря», «номос» — «закон») — наука про небесні тіла, про закони їхнього руху, будови й розвитку, а також про будову й розвиток Всесвіту в цілому. Хоча перші астрономічні знання людина здобула й використала для практичних і духовних потреб дуже давно, як наука астрономія зародилася в Стародавній Греції в VI—V ст. до н.е.
Запитання для самоперевірки
1. Назвіть дві причини, що зумовили й стимулювали зародження й розвиток астрономії.
2. Наведіть 2—3 приклади використання астрономічних знань в життєдіяльності людини.
3. Коли астрономія стала наукою? Чому саме в цей час?
3. Сформулюйте означення астрономії як науки.
4. У чому полягає значення астрономії для практичного й духовного розвитку людства.
• Іван Крячко. Навіщо Вам астрономія? (http://www.astroosvita.kiev.ua/infoteka/articles/Navischo- Vam-astronomiia-1.php).
• Крячко І. П. Астрономія: методологічний портрет / І. П. Крячко // Фізика та астрономія в школі. — 2011. — №6. — С. 18—23.
• A. Pannekoek. A History of Astronomy, 1961, London, George Allen and Uniw Ltd; Interscience Publichers, Inc. New York.
За результатами вивчення §1 Ви маєте:
знати й розуміти
причини, що зумовили й стимулювали зародження і розвиток астрономії.
використання астрономічних знань в життєдіяльності людини.
формулювати означення астрономії як науки.
значення астрономії для практичного і духовного розвитку людства.
Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування
Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.
Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.