Хости — особливості вирощування і посадка

Хоста заслужила репутацію універсальної, невибагливої і тіньолюбної рослини. Вважається, що вона житиме навіть там, де іншим багаторічникам не зовсім комфортно. Але її невимогливість має свої межі. Хоста не стільки тіньолюбна, скільки тіньовитривала, причому у кожного сорту свої вимоги до освітлення. Вона не буде ефектно виглядати в будь-якому грунті, а посадка цієї культури має свої особливості. Щоб розкрити красу хост у повній мірі, не варто нехтувати їх потребами. Правильний підбір умов — ключ до вирощування цієї улюблениці багатьох садівників.

Хости — місце в дизайні саду і посадка

Зміст:

Особливості вирощування сортових хост

У природі хости – рослини на диво невибагливі, вони добре адаптуються до будь-яких умов. Зрозумівши, наскільки різними є умови проживання диких хост, можна зрозуміти їх вражаючу садову кар’єру. В природі хости можна зустріти і біля самої води, і на лісових галявинах, на гірських схилах і в піщаних місцях, на болотах і в сухих дюнах. Походження хост визначає вимоги до умов вирощування окремих видів і пояснює різноманітність потреб різних хост. Але якщо для видових хост знайти правильне місце простіше – потрібно лише перевірити характеристики конкретного виду, то ось з сортовими все далеко не так очевидно.

При покупці розкішних строкатих, облямованих, сяючих оригінальними відтінками або текстурами сортів хост головне – з’ясувати все про звички рослин. І якщо з грунтом прогадати складно – всі хости більш-менш схожі у вимогах, то щодо освітлення сортові хости дуже непередбачувані.

Купуючи хосту, потрібно отримати всю інформацію про місце її вирощування: навіть легке відхилення в умовах вирощування може привести до зміни, втрати або трансформації характерного забарвлення. «Звички» окремого сорту можуть відрізнятися і в залежності від того, як рослини розмножували і до чого вони звикли в садових центрах, розплідниках або на ділянках, з яких їх викопали для продажу. Тому розпитування при покупці хост – не просто цікавість, а необхідний захід.

Для всіх сортових хост є деякі загальні правила підбору умов і критерії, за якими можна орієнтуватися при виборі майданчика для їх посадки:

• не зважаючи ні на які запевнення продавців, будь-які хости не будуть рости в глухій тіні;
• хости люблять сонце, але не яскраві південні майданчики, а такі ділянки, де сонце освітлює рослини протягом 2/3 світлового дня і не більше;
• гібридні сорти (всі без винятку) можуть рости і на сонці;
• чим строкатіший сорт, чим контрастніше забарвлення і чим яскравіше проявляються незвичайні відтінки на листках, тим світлолюбніша хоста;
• чим незвичніше забарвлення, тим більшою мірою хоста залежить від вологості і поживності грунту;
• холодні відтінки забарвлення (синій, блакитний, сріблястий) вказують на залежність забарвлення від притінения, а теплі (жовтий, бронзовий, золотий, мідний) – від освітлення;
• звертати увагу варто на текстуру і щільність листя – чим воно ніжніше, тим рослини більш чутливі до якості освітлення і грунту, менш стійкі до сонця;
• якщо хоста купується не тільки заради листя, але і як рослина, що гарно цвіте, для неї потрібно ще прискіпливіше підбирати умови освітлення.

Холодні відтінки забарвлення (синій, блакитний, сріблястий) вказують на залежність забарвлення від притінения

Критично важливо уточнити ще один параметр – зимостійкість. У каталогах і на прилавках з новинками часто з’являються неперевірені для середньої смуги сорти, які можуть повести себе непередбачувано. Модні і ефектні, деякі імпортні сортові хости, особливо з найбільш ефектними махровими квітками або «металевими» листками, не можуть повноцінно розкрити красу в регіонах з суворими зимами.

Підбір умов освітлення для хост

Можливість підібрати сорти хости так, щоб прикрасити не тільки затишні майданчики, а й добре освітлені ділянки – одне з головних достоїнств хости, що дозволяє максимально широко використовувати рослину, яке вимагає дійсно мінімального догляду. Але приголомшлива різноманітність і великий діапазон вимог до освітлення ускладнюють пошук правильного місця для конкретного сорту. Хости вимагають виключно індивідуального підходу. І саме освітлення для них часто є ключовим фактором у вирощуванні.

Тіньовитривалість хости – поняття відносне. В результаті гібридизації і активного використання видів, які в природі зустрічаються на відкритих просторах або біля водойм, число рослин, здатних рости на сонячних або частково сонячних ділянках (що вимагають хоча б 4-5 годин прямого сонця в день) поступово перевищила число щирих шанувальників тіні.

Якщо при уточненні даних про сорт або вид отримана інформація, що рослина тіньолюбна, то її висаджують в напівтінистому місці з розсіяним освітленням, уникаючи занадто сильного притінения і «глухих» ділянок. Таким видам буде комфортно в місцях, де сонце освітлює територію до полудня, а більшу частину дня рослини знаходяться в тіні. Саме такі майданчики – ідеальний вибір для всіх зеленолистний хост.

Всі хости, що вимагають специфічного освітлення, зазвичай, належать до оригінально забарвлених сортів – кольорових гібридів і не зелених рослин. Різнобарвне листя або унікальні текстури у таких хост губляться при більш убогому або більш яскравому освітленні. У виборі місця для вирощування таких не зелених хост є свої правила:

• Золотисті, білолистні і жовтолистні хости люблять більш яскраве освітлення, потребують декількох годин ранкового і вечірнього сонця, зеленіють в тіні і вигорають під полудневим сонцем.
• Голуболистні хости люблять затишне освітлення, світлу напівтінь або місця, де сонячні промені потрапляють на них тільки до полудня, вони зеленіють на більш яскравому освітленні.

Вибираючи майданчик для хост, варто звернути увагу на час, коли на ділянку потрапляє пряме сонце. Хости обожнюють майданчики, затінені в другій половині дня. Це пов’язано з активним випаровуванням вологи величезними листками, яке тільки посилюється в післяобідні години. Ранкове сонце збільшує пишність цвітіння, дозволяє сортам з ефектними квітками радувати іх кількістю і якістю більше, ніж сонце рісля обіду. Для ніжнолистних і тіньолюбних хост освітлення має становити близько 5-ти сонячних годин на добу. Хости з щільними листям потребують більш яскравого освітлення – від 7-8 годин.

Хости не люблять застою повітря, місць, де немає достатньої вентиляції, глухих майданчиків. Для них краще підійдуть підняті або гарно провітрювані, без протягів ділянки.

Чим строкатіший сорт, чим контрастніше забарвлення і чим яскравіше проявляються незвичайні відтінки на листках, тим світлолюбніша хоста

Яким має бути грунт для вирощування хост?

Для всіх, без винятку, хост краще обирати вологі, свіжі грунти. Якщо при вирощуванні в притіненні, в місцях, де рослина не буде страждати від полуденного і післяобіднього сонця, хости можуть розвиватися і в сухому грунті, задовольняючись мінімальним поливом, то всі хости, що ростуть на більш освітлених і тим більше сонячних майданчиках, до вологи ставляться дуже критично. В сухому грунті рослина зможе виживати тільки при регулярних поливах. Голуболистні хости найбільш вологозалежні і найкраще проявляють своє забарвлення на майданчиках біля водойм з прохолодним повітрям.

Не будь-яка структура, склад і навіть ph-реакція грунту підійдуть для хост, але, в загальному, хости можуть рости на середньо-якісних, оброблених, не запущених і не «екстремальних» садових землях. Їм не підійде тільки дуже важкий і дуже сухий піщаний грунт, вкрай виснажені, заболочені ділянки. Хороші показники водо- і повітропроникності, свіжість, висока біологічна активність, наявність якісного гумусу і глибока обробка – ось і всі характеристики, про які варто подбати при виборі ділянки для посадки хости. Найкраще хости почувають себе на суглинках.

Для будь-якої хости грунт попередньо покращують. Готувати місце посадки за півроку до висадки рослин зовсім не обов’язково, але краще внести добрива і перекопати грунт хоча б за кілька тижнів. Якщо хосту вирощують несподівано (відразу після покупки) то всі процедури проводять перед посадкою. У список обов’язкових заходів щодо поліпшення якості грунту для хост входять:

• внесення органічних добрив високої якості в кількості не менше півтора відра на кожен квадратний метр посадок (для бідного грунту – 2 відра);
• глибоке перекопування грунту з зароблянням органіки (для хост грунт обробляють на глибину від 30 см).

Мінеральні добрива для цієї рослини практично не використовують: хости обожнюють якісний грунт з активним біо-середовищем, здоровим співтовариством мікроорганізмів і хробаків, що забезпечують постійний процес переробки гумусу і створення якісного поживного грунту. Вибираючи органічні добрива для хости, варто віддати перевагу зрілому компосту, перегною, хвойному компосту, торфу.

Читайте також наші статті про гейхери, астільби і бруннери— це ідеальні партнери для хост.

Терміни посадки хости збігаються зі звичайними термінами посадки трав’янистих багаторічників

Хоста — правила посадки

Хости висаджують у великі посадкові ямки. Але ключовим параметром є не їх глибина, а ширина – рослини розвиваються переважно горизонтально. І підготовка широких ямок, що дають можливість швидко розростатися кущам і надають велику площу живлення, важливіше, ніж обробка грунту в глибину.

Терміни посадки хости збігаються зі звичайними термінами посадки трав’янистих багаторічників. Оптимальною вважається пересадка навесні, в третій декаді квітня або першій декаді травня, після того, як прогріється грунт і прокинуться корені рослини (почнеться ріст кореневої системи, але ще не почнуть зростати і не розгорнуться перші лисочки), або на самому початку осені – в третій декаді серпня або в двох перших декадах вересня. Останній варіант все одно залишає достатньо часу на якісне укорінення нових рослин.

Хости, які купують із закритою кореневою системою, контейнерні рослини, висаджувати можна все літо. В екстрених випадках з квітня і до середини вересня висаджують і звичайні поділки, але тільки при регулярному, якісному і уважному догляді. Для хости Зибольда і всіх її сортів і більш рідкісної хости Токудама варіанти посадки обмежені тільки ранньою осінню, адже рослини не починають рости до розгортання листя і можуть не прижитися при ранньому розділенні.

При посадці хости бажано дотримуватися таких мінімальних відстаней між рослинами і до сусідніх культур:

• 20 см для дрібнолистних хост;
• 30 см для середніх сортів;
• 35-40 см для рослин з великими листками.

В процесі посадки хост немає нічого складного:

• Для рослин готують широкі посадочні ями, діаметр яких перевищує в 2-3 рази діаметр самих кущиків.
• Грунт поливають досить рясно за 30-60 хвилин до посадки.
• Поділки вкладають в ямки на горбики з грунту, намагаючись витримати ту ж глибину, яка була у материнської рослини, орієнтуючись по яскраво помітному сліду від грунту. Якщо визначити рівень посадки складно, бруньки залишають на лінії грунту, лише злегка прикриваючи землею.
• Акуратно заповнюють грунтом проміжки між коренями, заповнюючи посадкові ями.
• Посадку завершують повторним, але вже легким поливом.

Протягом 2-х-3-х тижнів або до моменту появи ознак активного росту і приживання хостам забезпечують щоденний полив, що підтримує стабільну вологість грунту. Мульчування органікою дозволяє стабілізувати умови, але його краще зробити не відразу після посадки, а після того, як хости почнуть активно рости. Зазвичай, хости мульчують восени, і навіть для посаджених навесні рослин такий варіант вважається оптимальним.

Хоста: опис видів і сортів, секрети вирощування і розмноження

Багато садівників при оформленні своєї ділянки схиляються саме до вибору хости в якості багаторічної рослини. Цей чагарник невибагливий у догляді, стійкий до сильних холодів і володіє унікальним кольором листя. У цій статті ви ознайомитеся з описом видів і сортів хости, а також з секретами вирощування і розмноження цієї рослини.

Що це таке?

Хоста належить до багаторічних рослин сімейства Спаржеві. Спочатку цей багаторічник носив ім’я «Функія», на честь німецького ботаніка Г. К. Функа, проте на початку XX століття рослині дали сучасну назву – вже на честь австрійського ботаніка Ніколауса Томаса Хоста. Батьківщина чагарнику – території Далекого Сходу.

Період цвітіння хости, залежно від сорту і виду, припадає на червень-серпень.

Суцвіття цієї рослини розташовані на досить високих кольоровоносах, володіють воронковидною або дзвіночною формою і можуть зустрічатися в білих, лілових і бузкових відтінках.

Головною перевагою хости як садової рослини є її розкішне листя, що формує прикореневу розетку. Залежно від сорту вони можуть бути вузькими, округлими, тонкими або щільними, а також відрізняються індивідуальним відтінком – від строкатих і світлих кольорів, до глибоких смарагдових тонів.

Серед усіх інших садових рослин хоста вважається справжнім довгожителем – деякі сорти цієї рослини при сприятливих умовах і ретельному догляді здатні дожити до 25 років.

Огляд видів і сортів

На сьогоднішній день існує близько 4 окремих класифікацією хост: за величиною, за типом забарвлення, а також класифікацією різновидів і сортів цих садових рослин.

Класифікація залежно від кольору стеблів і листя.

• Блакитна. Рослини такого типу мають листям блакитних відтінків.
• Жовта. Включає в себе всі сорти хости з градієнтним жовтим листям.
• Зелена. Ці рослини мають світло-зелені або смарагдові листки.
• Варіегата. До цього типу належать всі сорти хост з неординарним і строкатим забарвленням, а також рослини з характерним світлим або плямистим обрамленням листя.
• Медіоваріегата. Хости такого типу володіють світлими аркушами із зеленою каймою за контуром аркуша.

Класифікація залежно від розмірів вузла.

• Карликові різновиди хости називаються Dwarf. Ці рослини не виростають вище 10 см.
• Мініатюрні – Miniature. Висота трохи більше – від 10 до 15 см.
• Хости маленького типу – Small. Висота від 15 до 25 см.
• Medium – тут розташовуються рослини з середньою висотою від 0,3 до 0,5 м. Це найпоширеніша група з величезною кількістю сортів.
• Large – ці рослини здатні виростати до 0,7 м.
• До хостів типу Giant відносяться всі сорти таких рослин висотою від 70 см і більше.

Всі садові хости підрозділюються на кілька різновидів, кожен з яких володіє індивідуальними зовнішніми якостями і уподобаннями в посадці.

• Курчава (або кучерява). До рослин цього різновиду відносяться низькорослі мініатюрні хости з листям серцевидної форми, гострими краями і заокругленими кінчиками. У таких красунь також присутня характерна біла кайма вздовж країв листа. Незважаючи на відносно невелику висоту, кожен листок такої хости може виростати до 16 см у довжину.
• Хвиляста. Це більш висока рослина, кольоронос якої може виростати до висоти в 80 см і більше. Таку назву ця хоста отримала завдяки унікальній хвилястій формі свого листя, кожен з яких може вирости до 20 см у довжину. Кольори у таких рослин нагадують дзвіночки і відрізняються м’яким ліловим кольором.
• Подорожникова. Досить висока рослина, стеблі якої здатні досягати 70 см у висоту. Округле і тонке листя цієї хости володіють яскравим зеленим відтінком, а також наділені характерним глянцевим блиском, який особливо помітний на сонці. Період цвітіння припадає на серпень – суцвіття бляклі, сірі і не виділяють рослину на тлі квітника.
• Вздута. Ці вуличні рослини мають великі і практично круглі темно-зелені листя до 25 см у довжину кожен. Суцвіття розташовані на довгому кольороносі, квітки маленькі і відливають м’яким бузковим відтінком. Можуть виростати аж до 0,8 метра.
• Висока. Такі хости мають щільне листя насиченого зеленого кольору. Кожен лист кріпиться до стебля рослини за допомогою довгих і щільних черешків. Має низькі кольори. Квітки в соцветії розташовані щільно, за формою трубчасті, відрізняються ліловим забарвленням.
• Ланцетолистна. Цей різновид ще називають вузьколистим. Середня висота цих багаторічних рослин – близько 35-40 см. Відмінною особливістю хости є загострене глянцеве листя темно-зеленого забарвлення.
• Королівська. Ці гіганти (до 80 см у висоту) відрізняються довгими яскраво-зеленими листям, а також великими білими кольорами (типу дзвіночок), які джерелять чарівний і легкий аромат. Останні бутони ця рослина скидає тільки під заморозки.
• Хоста Зібольда. Цей різновид хости має практично кругле щільне листя насиченого зеленого кольору, яке здатне досягати 35 см у довжину. Характерна особливість виду – воскове покриття листя, яке робить їх матовими і гладкими. Цвітіння припадає на липень, самі кольороноси мають пастельні фіолетові відтінки.
• Хоста Форчуна. Нагадує різновид Зібольда, однак має куди меншу довжину листя і більш високі кольори, цвітіння яких припадає на серпень.

Якщо розглядати найпопулярніші сорти рослини, то серед строкатих хост можна виділити «Ферст Мейт», «Патріот», «Вайд Брім», «Унивитата» і «Ауреомакулата».

Найкрасивішими і солідними сортами хости вважаються рослини з щільним листям смарагдового, темно-зеленого і нефритового кольору. Тут можна виділити такі сорти, як «Джун», «Елеганс» і «Блю Кадет».

Вибираємо місце

Один з головних факторів при бажанні посадки хости на дачній ділянці – підбір підходящого місця. Тут варто звернути увагу на ряд факторів.

• Тінь. Незважаючи на те, що деякі садівники називають хосту «тіньовою королевою», ця рослина не любить рости в повній тіні. Це має бути частково освітлена сонцем ділянка, де природне світло потраплятиме на рослину до 12 години дня і після 6-7 години вечора. При виборі інтенсивності освітлення орієнтуйтеся на сорт вашої вузла.