Чому Олександр Лукашенко є першим і поки що єдиним президентом незалежної Білорусі

Відтоді минуло 26 років. За цей час Лукашенко зацементував особисте право на безмежну владу в країні, провівши кілька референдумів, які дозволяли йому балотуватися безкінечно.

А дехто з тих, хто критикував його дії, просто зник. Серед них – колишній голова ЦВК Віктор Гончар та ексміністр внутрішніх справ Юрій Захаренко.

Протести опозиції придушувалися, вільна преса утискалася.

Так минули п’ять каденців, або 26 років.

Виросло ціле покоління людей, які не знають Білорусі без Лукашенка.

Проте влітку 2020 року, під час спроби виграти вже шостий президентський термін – без незалежних спостерігачів і преси, Олександр Лукашенко зіштовхнувся з масовим опором білоруського суспільства.

По всій країні спалахнули акції протесту, а їхні учасники вимагають відставки поки що незмінного президента.

ВВС дослідила шлях Олександра Лукашенка – від демократа та борця з корупцією – до володаря п’яти каденцій.

Дивіться відео BBC News Україна в будь-який час – підписуйтеся на наш канал у YouTube.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Як тепер називати Лукашенка: президент, лідер чи диктатор?

Після того, як білоруське суспільство, а слідом за ним і низка демократичних країн не визнали результатів президентських виборів у Білорусі, постало питання, як тепер називати Олександра Лукашенка – людину, яка перебувала на посаді президента Білорусі майже 26 років, а сьогодні, на думку багатьох спостерігачів, незаконно утримує владу. Президент, колишній президент, диктатор, лідер чи «людина, що незаконно перебуває при владі»? Однозначної відповіді на це запитання немає, але і варіанти варті того, щоб їх розглянути детальніше.

Білоруська опозиція: «перехідний президент» – Тихановська

Оскільки для влади Білорусі немає жодного сумніву, що єдиним легітимним і мало не довічним президентом цієї країни є і має залишатися Олександр Лукашенко, чия інавгурація має відбутися протягом двох місяців, то варто перейти відразу до позиції опозиції.

Колишній кандидат на посаду президента Білорусі Валерій Цепкало, який від переслідувань президента Олександра Лукашенка втік до Росії, вважає, що Світлану Тихановську слід визнати перехідним президентом, а нові вибори мають бути проведені через п’ять-шість місяців. Про це він заявив російській агенції «РИА Новости».

Цепкало, який перебуває у розшуку в Білорусі, відповідаючи на запитання, як слід вирішити політичну кризу в Білорусі, сказав: «Вона (Тихановська) є тимчасовим президентом. Вона стає главою держави. Нові вибори призначаються через п’ять-шість місяців, відповідно до Конституції».

Україна: офіційно ніяк, частина журналістів – особою, «що виконує обов’язки президента Білорусі»

Офіційно Україна уникає називати посаду Олександра Лукашенка. Два послання президента Володимира Зеленського, звернені до «офіційного Мінська», не згадують його взагалі, а заява міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, в якій він повідомляє про відкликання посла з Мінська у зв’язку зі справою «вагнерівців», не називає посади Олександра Лукашенка, лише каже, що він «неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі».

Редакції видань «Українська правда» та її проєкту «Європейська правда» «одностайно» вирішили називати Олександра Лукашенка особою, «що виконує обов’язки президента Білорусі», а після інавгурації – «самопроголошеним» президентом, повідомив редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко.

«Європейська правда» та «Українська правда» спільно домовилися привести у відповідність до реалій те, як ми позначаємо у новинах білоруського правителя. Відсьогодні у наших виданнях він буде згадуватися як особа, «що виконує обов’язки президента Білорусі». Після інавгурації – статус Олександра Лукашенка, звісно ж, зміниться на «самопроголошений», – написав Сидоренко у фейсбуці. Пізніше до колег приєдналася і редакція «Історичної правди».

Європейський союз: офіційно – президент, неофіційно – «самопроголошений президент»

Європейський союз, який у середу, 19 серпня, зібрався на позачерговий відеосаміт, результатів виборів не визнав, бо вони не були «ані вільними, ані чесними». Президент Європейської ради Шарль Мішель після позачергової відеоконференції лідерів країн ЄС закликав «білоруську владу» знайти вихід із кризи й висловив «солідарність із білоруським народом».

«Ми хочемо надіслати чіткий меседж: ЄС солідарний з білоруським народом, і ми не сприймаємо безкарність. Вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесним і не відповідали міжнародним стандартам. Ми не визнаємо результатів, представлених білоруською владою. Народ Білорусі заслуговує на краще», – сказав Мішель.

Багатолітній кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі, а нині редактор РВЄ/РС з питань Європи Рікард Юзвяк говорить, що Європейський союз і надалі називає Олександра Лукашенка «президентом», незважаючи на те, що вони не визнали результатів виборів.

«Лінія ЄС завжди полягала в тому, що вони «визнають держави, а не їхніх лідерів». На нинішньому саміті не було багато дискусій з цієї теми, і навіть коли голову Європейської комісії Урсулу фон дер Лаєн запитували, чи потрібно проводити повторні вибори, вона уникла цього запитання і сказала, що це вирішуватиме білоруський народ, а не Брюссель», – ;пояснює Юзвяк.

На його думку, навіть є шанс, що сам Лукашенко не зазнає санкцій ЄС у найближчі тижні.

«У Брюсселі зараз поширюють списки імен білоруських чиновників, яким заморозять активи та заборонять видавати візи. Очікується, що остаточне рішення ухвалять наступного тижня, але є ймовірність, що його особисто не включать до списку. Кілька джерел в ЄС, з якими говорило Радіо Свобода, повідомляють, що ідея може полягати в тому, що ЄС почне санкціонувати меншу кількість людей і уникати санкціонування високих політичних діячів, а натомість залишить собі можливість погрожувати розширенням санкцій, якщо триватимуть репресії проти протестувальників», – каже Юзвяк.

При цьому неофіційно в Брюсселі схвально ставляться до того, що журналісти називатимуть Лукашенка «самопроголошеним президентом». А самі журналісти, як і раніше, особливих дозволів не потребували, називаючи Лукашенка «останнім диктатором Європи», нині в публікаціях іменують його «авторитарним лідером» і «викрадачем виборів».

Єдина посутня різниця в їхньому трактуванні фігури Олександра Лукашенка полягає в тому, чи використовувати російську транслітерацію його імені – Aleksandr Lukashenko, чи білоруську – Alyaksandr Lukashenka, адже навіть у закордонних паспортах білорусів імена пишуться в білоруській транслітерації. Тож правомірність вживання російської мови для білоруських прізвищ може стати наступною темою щодо Білорусі в західній пресі. Хоча прізвище, яке вони обговорюватимуть, залежатиме від того, яким шляхом буде вирішена нинішня криза у Білорусі.

«Білоруський урок для України: у Росії немає друзів та союзників»

Марія Щур

В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

Лукашенко і п’ять українських президентів: фото

Президент України Володимир Зеленський зустрівся зі своїм білоруським колегою Олександром Лукашенком. Для Олександра Григоровича це – вже п’ятий український президент за час його перебування при владі.

Які б проблеми не були в стосунках України та Росії, з Лукашенком всі українські лідери будували досить стабільні стосунки.

Так було і після Помаранчевої революції, і після Євромайдану.

Тепер, судячи з усього, ту ж практику добрих стосунків із Білоруссю продовжив і Володимир Зеленський.

Отож, пригадуємо архівні фото Лукашенка з українськими президентами.

Лукашенко став президентом Білорусі 20 липня 1994 року. За день до того нового президента отримала й Україна: ним став Леонід Кучма.

Це фото – з їхньої зустрічі в Криму 2000 року.

Відшуміла Помаранчева революція, а Лукашенко залишився частим гостем у Києві. На фото – зустріч із Віктором Ющенком в 2009 році.

“Свого часу Віктор Ющенко знайшов мої корені між Черніговом і Києвом”, – сказав нещодавно білоруський президент українським ЗМІ.

Про Віктора Януковича ж Лукашенко висловлювався так:

“Він не був ніяким проросійським. Він не був зрадником України. але припустився дуже багатьох помилок, які призвели до того, що він був просто повалений внаслідок неконституційних дій”.

На фото – зустріч у червні 2013 року, Київ.

Далі Україна вступила в один із найважчих періодів в історії своєї незалежності.

Лукашенко був посередником на переговорах у Мінську.

До речі, в березні Лукашенко прогнозував, що на президентських виборах переможе Петро Порошенко.

Але після бурхливої реакції здивувався, що йому приписують підтримку Порошенка.

“Ніби Порошенко в мене друг, а Зеленський ворог, – сказав він журналістам. – Влаштували гвалт”.

Про Зеленського білоруський президент питав: “А що, актор не може бути президентом?”, реагуючи на те, що в Росії його за це “дубасять”.

До речі, коли Лукашенко став президентом, Володимиру Зеленському було 16 років.

“Хочу запевнити, що ніколи ви взагалі не мали проблем з Білоруссю і їх не буде. Ми були добрими, хорошими вашими прибічниками, партнерами, і якщо Україна захоче мати з нами братські стосунки, за нами затримки не буде”, – сказав Лукашенко в Житомирі 4 жовтня, зустрічаючись із Зеленським.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!