“Челсі” затягує час: чому Роман Абрамович гальмує з передачею Україні коштів від продажу клубу

Чи дійдуть до України гроші, отримані за продаж англійського клубу “Челсі” російським олігархом Романом Абрамовичем?

Ця історія почалася ще в лютому 2022 року – відразу після повномасштабного вторгнення РФ. Тоді власник англійської команди на тлі закликів у британському парламенті про включення його до санкційного списку передав керівництво клубом опікунам фонду “Челсі”.

А вже на початку березня в офіційній заяві Абрамович сказав, що планує продати клуб, пообіцявши, що виручені кошти будуть передані постраждалим від російської війни через створений в подальшому цільовий фонд.

Щоб зрозуміти мотиви рішення Абрамовича, необхідно повернутись у 2003 рік, коли чинний губернатор Чукотського автономного краю Роман Абрамович за 140 млн фунтів стерлінгів придбав англійський футбольний клуб, заснований у 1905 році. Вливання великих коштів, не завжди прозорого походження, у придбання талановитих футболістів дало відчутні результати: якщо за 98 років клуб отримав три міжнародних та сім національних турнірних перемог, то за 19 років при Абрамовичі завоював шість міжнародних та 16 національних трофеїв.

Це був один із найяскравіших прикладів експансії росіян, які прагнули більшого міжнародного впливу.

Володіння відомим клубом стало перепусткою для спілкування з багатьма впливовими особами світу, хоча й не дало Роману Аркадійовичу можливості набути громадянства Великої Британії. Позбуватися такого активу не було жодного резону, якби Путін не задумав здійснити повномасштабне захоплення України воєнним способом.

Достеменно невідомо, чи то екстрасенсорні здібності чи якісь знання змусили російського олігарха 4 лютого 2022 року швидко реорганізувати десять офшорних трастів на Кіпрі та Джеррі, записавши їхніми бенефіціарними власниками сімох своїх дітей і надавши їм від 51% до 100% власності – починаючи від акцій у російських компаніях і закінчуючи елітною нерухомістю, яхтами, гелікоптерами й приватними літаками. Загальна вартість цих активів – щонайменше $4 млрд.

Однак Португалія, громадянином якої Роман Абрамович став у 2021 році, заблокувала продаж маєтку вартістю 10 мільйонів євро, здійснити яку олігарх прагнув за 15 днів до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, через компанію Millhouse Views LLC із Делавера, що належить Millhouse LLC, яка керує його активами.

Тому припускати, що Абрамович добровільно вирішив продати свій найцінніший актив, було б неправильним. Позитивним є те, що санкційний тиск та наполегливі швидкі дії урядовців Британії врятували ФК “Челсі” для футбольних фанатів.

Проте залишається відкритим ключове питання: коли кошти, отримані від продажу футбольного клубу, які зараз лежать на заблокованих рахунках у Barclays Bank, будуть спрямовані на допомогу та компенсацію збитків українців, що постраждали від російського вторгнення?

Санкції та труднощі з продажем клубу

Після початку повномасштабного вторгнення британський уряд заявив, що на Романа Абрамовича, відповідно до Регламенту щодо Росії (the Russia Regulations), поширюється дія положень про заморожування активів, що перебувають у його власності, а також заборона надавати кошти або економічні ресурси в його розпорядження або на його користь. Ці положення також застосовуються до футбольного клубу “Челсі”.

Офіційно було заявлено: “Казначейство Її Величності як відповідальний орган розгляне заяву про видачу ліцензії на продаж футбольного клубу “Челсі”, як виняток з цих положень. Якщо транзакція буде ліцензована і відбудеться, усі надходження від продажу будуть розміщені на банківському рахунку у Великій Британії та знерухомлені.

Казначейство не видасть ліцензію, яка дозволить використовувати будь-яку частину коштів, отриманих від продажу, у спосіб, який прямо чи опосередковано принесе вигоду Роману Абрамовичу.

Більше того, Казначейство видасть лише таку ліцензію, яка гарантує, що ці кошти будуть використані виключно на гуманітарні цілі в Україні. Сполучене Королівство тісно співпрацюватиме з урядом Португалії та Європейською комісією при розгляді заявки на отримання такої ліцензії та призначення надходжень”.

Зрештою 10 березня 2022 року Корона таки застосувала до олігарха обмежувальні заходи через зв’язки з російською владою.

Активи бізнесмена були заморожені і йому було заборонено здійснювати операції з громадянами та підприємствами Великої Британії. В результаті як продаж клубу, так й ідея використати виручені кошти для допомоги постраждалим від війни опинилися під питанням.

Розуміючи наслідки обмежувальних заходів для “Челсі”, британський уряд як виняток дозволив йому продовжувати працювати та санкціонував продаж клубу, за умови, що Абрамович не отримає від цього вигоди.

Таким чином у травні 2022 року американський мільярдер Тодд Болі та консорціум інвесторів офіційно завершили покупку ФК “Челсі” за $5,25 млрд. Клуб підтвердив, що $3,1 млрд будуть внесені на банківський рахунок у Британії та заблоковані до з’ясування деталей форми передачі цих коштів жертвам російської агресії.

Усі гроші – виключно в Україну

За рік після врегулювання попередніх суперечностей з’явилася нова і доволі незвична проблема.

У липні цього року британський уряд повідомив Фонду, що той може отримати кошти лише за умови згоди на обмеження витрат географічними кордонами України. Така умова передбачена в угоді з Європейським Союзом про те, як можна розподіляти кошти, запевняють в уряді.

Таким чином, жоден запит, який надійде до фонду від українців з-за кордону, а таких налічується більше 8 мільйонів, не може бути розглянутий.

Проти такої ідеї виступив не сам лише Фонд, який займатиметься розподілом коштів, але й низка неурядових організацій.

Вони переконані, що, до прикладу, африканські країни, які страждають від нестачі продовольства, пов’язаного з війною в Україні, також заслуговують на компенсацію за рахунок грошей “Челсі”.

Однак навіть, якщо фонд “Челсі” погодиться на умови уряду, існує ще один фактор.

Стало відомо, що кошти від продажу клубу, котрі мали бути використані для відшкодування наслідків війни, наразі знаходяться на замороженому рахунку компанії Fordstam Limited. Вона належить Роману Абрамовичу та є колишньою материнською компанією ФК “Челсі”.

Однак через неподання необхідної документації існує цілком реальний ризик виключення Fordstam з британського реєстру компаній та припинення юридичної особи.

В такому разі кошти з рахунку компанії вважатимуться безхазяйною річчю і перейдуть у власність Корони.

Аргументи міжнародного права

Що ж до позиції міжнародного права стосовно цілей використання грошей Абрамович, то його приписи радше на боці благодійного фонду.

Основні принципи статусу неурядових організацій у Європі (ОБСЄ, 2004) передбачають, що державні органи покликані співпрацювати з неурядовими організаціями (НУО), в тому числі благодійними фондами, для досягнення цілей, однак аж ніяк не диктувати їм власну політику.

Доти, доки НУО не порушує закон, зовнішні суб’єкти не повинні впливати на ведення його внутрішніх справ, сказано в документі.

Один із принципів Європейського консенсусу щодо гуманітарної допомоги стверджує, що гуманітарна допомога має бути націлена в першу чергу на найвразливіших. За приблизними розрахунками можна визначити, що в Україні таких осіб залишилося значно більше.

Британському уряду можна закинути те, що його рішення суперечить принципам нейтралітету, неупередженості та незалежності гуманітарної допомоги, перелічених у згаданому вище документі.

$3,1 млрд, у порівнянні з необхідними Україні для відбудови $400 млрд – сума, можливо, й не така велика, однак необхідна тим, хто безпосередньо страждає від практично щоденних бомбардувань. З раціональних міркувань, найшвидше допомога потрібна тим, хто найбільше постраждав.

Натомість питання щодо Африки загалом є дискусійним, оскільки чимало країн континенту не засудили, а деякі навіть підтримали неспровоковану агресію РФ.

Добровільне відшкодування чи особисті інтереси?

Добрий жест Абрамовича ідейно збігається з пропозицією британського Міністерства закордонних справ санкціонувати добровільну передачу російськими підсанкційними особами активів для допомоги Україні.

Особи, які потрапили під санкції, вже мають змогу подати заявку на виділення коштів спеціально для підтримки відновлення та реконструкції України.

У британському уряді уточнили, що здійснення пожертв не матиме впливу на послаблення або зняття санкцій. Влада планує створити спеціальний фонд, який розподілятиме пожертви росіян.

Ключове питання стосується навіть не наявності такої доброї волі, а її регламентації у британському праві.

Британська влада подбала про можливості одержавлення приватної власності. Так, у Законі про власність 1925 року перелічено сім форм передачі власності державі, зокрема і добровільну. Закон передбачає, що добровільна передача поширюється на рухоме та нерухоме, матеріальне та інтелектуальне майно, природні ресурси тощо.

Банківські рахунки можуть перейти до держави лише через визнання їх відумерлою спадщиною або як вилучені урядом через низку причин (стягнення боргу, сплата податків, кримінальна конфіскація та ін.).

Однак існує процедура добровільної передачі коштів, яку можуть здійснювати як резиденти, так і нерезиденти Великої Британії, в тому числі іноземні фізичні, юридичні особи та організації.

Вочевидь майбутній закон має стосуватися саме обставин війни РФ проти України. Той факт, що існує певна нормативна база щодо добровільної передачі, означає, що уряду залишиться вказати мету такої передачі та створити орган, який займатиметься використанням цих активів для допомоги постраждалим.

Однак песимізм щодо перспектив добровільного відшкодування російськими олігархами наслідків війни РФ в Україні невпинно зростає. А відтак окрім правового регулювання доцільно врахувати інші фактори, які можуть вплинути на ситуацію.

Найперше, британський уряд прагнутиме в подальшому зберегти власну репутацію та престиж клубу.

Той факт, що через санкції ФК “Челсі” не міг належно функціонувати через обмеження в фінансуванні, міг би суттєво вплинути на настрої вболівальників та їхню прихильність до Корони.

Оскільки в Британії немає закону, який би регламентував конфіскацію приватних активів, уряду доведеться ухвалювати непопулярні та юридично складні рішення.

Інше питання полягає в тому, що вилучення грошей у Абрамовича ще досі не завершене. Якщо ситуація не зміниться до завершення війни, в російських олігархів буде привід судитися за зняття санкцій, як це вже робить Євгеній Швідлер, який домагається судового розпорядження про розблокування своїх активів, знерухомлених Короною у березні 2022 року.

Таким чином, сподівання на добру волю має бути підкріплене ригористичними юридичними нормами, які вилучатимуть гроші причетних до злочинів РФ в Україні.

Для знайдення шляху ефективного та справедливого вирішення ситуації, яка склалася з грошима “Челсі”, сторони повинні поставити в пріоритет компенсацію жертвам російської воєнної агресії.

Для досягнення заявленої мети потрібна радше грамотно сконструйована модель використання коштів, а не гра наввипередки між урядом та олігархами. В ситуації з грошима Абрамовича її можна створити за наявності правового регулювання використання російських грошей для компенсації жертвам наслідків російської війни.

Якщо ж непродуктивні обговорення та суперечки триватимуть, то кращим виходом було б спрямувати заблоковані кошти у Компенсаційний фонд, який має наповнюватись за рахунок російських активів в рамках механізму Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, відповідно до рішення саміту глав держав та урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку 16-17 травня 2023 року.

Тим більше, на сьогодні до ухваленої розширеної часткової угоди про створення Реєстру приєдналися 45 країн, серед яких є і Велика Британія.

Автори:

Софія Косаревич, аналітикиня Центру Дністрянськго

Ярослав Сидорович, старший експерт проєкту “Російські активи як джерело відновлення української економіки” Мережі захисту національних інтересів “АНТС”

Дослідження проведене у межах проєкту АНТС “Російські активи як джерело відновлення української економіки”, що реалізується у співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Абрамович оголосив про продаж “Челсі” та пообіцяв передати виручені гроші у фонд допомоги постраждалим у війні в Україні

Він повідомив, що ухвалив таке рішення на користь клубу, уболівальників, співробітників, а також спонсорів та партнерів.

“Знайте, що це було неймовірно складне рішення для мене, і мені боляче розлучатися з клубом ось так. Проте я вважаю, що це у кращих інтересах клубу”, – і деться в заяві.

Абрамович повідомив, що всі отримані від продажу гроші передадуть у благодійний фонд, який створять для допомоги постраждалим у війні в Україні.

“До цього входить надання критично важливих засобів для задоволення невідкладних потреб жертв, а також підтримки довгострокової роботи з відновлення”, – уточнив бізнесмен.

Абрамович купив “Челсі” у 2003 році за 140 млн фунтів стерлінгів ($223 млн на той час), уточнив “Інтерфакс”.

Швейцарський мільярдер Гансйорг Віс, який проживає у США, повідомив швейцарській газеті Blick, що йому “і ще трьом людям” 1 березня надійшла пропозиція купити клуб. Він сказав, що “Абрамович намагається продати всі свої вілли в Англії, він також хоче швидко позбутися “Челсі”. Але, за словами швейцарського бізнесмена, Абрамович наразі “вимагає [за “Челсі”] занадто багато”.

Associated Press повідомило, посилаючись на інформацію одного з потенційних покупців, що Абрамович хоче отримати за клуб щонайменше $ 2,5 млрд.

Абрамович почав продавати свої активи через імовірні санкції у Великобританії у зв’язку з нападом Росії на Україну, зазначила “Русская служба ВВС”. 24 лютого прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон оголосив про введення санкцій проти російських банків і чиновників, а також анонсував обмеження проти багатих росіян. “Олігархи не зможуть переховуватися у Лондоні”, – наголосив він.

Журнал Forbes оцінює статки Абрамовича у $14,5 млрд, він посідає 12-те місце в рейтингу найбагатших бізнесменів Росії. Абрамович не коментував вторгнення Росії в Україну. На сьогодні лише три російські бізнесмени – Михайло Фрідман (статки – $15,5 млрд, №11 у списку російського Forbes), Олег Тиньков ($4,7 млрд, 32-ге місце) та Олег Дерипаска ($3,8 млрд, 37-ме місце) – закликали припинити бойові дії.

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – “демілітаризація і денацифікація України”. Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об’єктах. Російські війська атакують житлові квартали , дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню “Град” та “Ураган”.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Путін розпочав повномасштабну війну проти України, і закликав світ відреагувати. В Україні оголосили воєнний стан і загальну мобілізацію.

Жертвами російської агресії стало, станом на 28 лютого, 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 людей. Станом на 2 березня загинула 21 дитина.

За даними станом на ранок 2 березня, окупанти втратили 5840 осіб особового складу. Також знищено понад 60 літаків і вертольотів, 862 бойові броньовані машини, 85 артилерійських систем та безліч іншої техніки. Кількість полонених окупантів українська влада не розкриває.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б’ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу ” притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії “. Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.

Через вторгнення РФ до України західні країни наклали на Росію санкції. Обмеження, зокрема, стосуються великих російських банків, нафтового ринку Росії та низки наближених до Путіна посадовців та їхніх дітей. Після того як Росія відмовилася припинити агресію проти України, ЄС, США, Великобританія та Канада вирішили занести до санкційного списку самого Путіна. Окрім того, санкції ввели проти Центробанку Росії (йому заборонили операції, пов’язані з управлінням резервами та активами, після чого рубль впав до історичного мінімуму), а деякі російські банки від’єднали від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.