— давньогрецький мислитель-матеріаліст.
Ἀριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький науковець-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.
Матерія є чиста можливість, або потенція речі, форма — здійснення цієї потенції. Форма робить матерію здійсненою в конкретну річ, або цілісність. Рух, або процес, розуміється як перехід від можливості в дійсність, — цією тезою А. вносить в онтологію ідею розвитку.
е., м. Халкіда, о. Евбея, тепер Греція] — класик давньогрецької філософії; перший учений-енциклопедист, який узагальнив і систематизував досягнення античної науки й філософської думки. Заклав основи багатьох природничих і гуманітарних наук; розробив філософський лексикон, заснував філософську школу перипатетиків.
Аристотель вважає, що суть буття речі – її форма. Він підкреслює, що формою називає суть буття кожної речі і першу сутність. Ключем розуміння форми Аристотеля є ототожнення її із суттю речі.
На думку Арістотеля, завдання філософії – осмислення загального у світі, першопричин буття.
Арістотель був універсальним дослідником, його трактати належать до широкого кола галузей знання: логіки та теорії поезії, зоології та фізіології, астрономії та історії права.