Вчені назвали вік, коли дитина стає дорослою: і це не 18 років

Останні дослідження кажуть, що по-справжньому дорослою людина стає приблизно до 30 років.

Знаєте жарт про те, що перші 40 років дитинства чоловіка – найважчі. Тепер в ній є частка правди.

Згідно з українським законодавством, повнолітньою людина вважається після досягнення нею 18 років. З цього часу вона може приймати всі дорослі рішення і відповідати за них з усією суворістю закону. Але вчені кажуть, що у 18 років людина – ще дитина. Чому?

Виявляється, момент дорослішання – індивідуальний у кожної людини. Але у більшості людей у 18 років все ще відбуваються зміни і розвиток мозку. Вчені Кембриджського університету кажуть, що перехід людини з дитинства в дорослість відбувається приблизно три десятки років. Зміни, які продовжують відбувається в мозку повнолітніх впливають на їхню поведінку і роблять їх більш схильними до розвитку психічних відхилень, інформує Ukr.Media.

Професор Пітер Джонс говорить, що це чітко видно в судовій системі. Судді бачать відмінності між 19-ти річним злочинцем і тим, кому далеко за 30. Так що якщо вам ще 20 – 25 років і ви відчуваєте себе дитиною, тепер цьому є наукове пояснення.

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ

Основні поняття: дорослість, зрілість, самоактуалізація, періодизації дорослості, соціальна ситуація розвитку дорослої людини, провідна діяльність, пізнавальні функції, нормативні кризи дорослості, особистісні та соціальні кризи.

Дорослість як психологічний період

Період дорослості – найбільш довгий період онтогенезу. Його ділять на три стадії: молодість, середня дорослість, пізня дорослість (старість).

Виділяють багато ознак дорослості:

• – новий характер розвитку, який тепер менше залежить від фізичного зростання та когнітивного удосконалення:
• – здатність реагувати на зміни та успішно пристосовуватися до нових умов, позитивно розв’язувати протиріччя та труднощі;
• – подолання залежності та здатність брати відповідальність за себе та за інших:
• – деякі риси характеру (твердість, розсудливість, надійність, чесність, тощо);
• – соціальні та культурні орієнтири (ролі, ставлення) для визначення успішності розвитку.

Відзначимо, що поняття “дорослість” та “зрілість” не є тотожними. Зрілість – це найбільш соціально активний та продуктивний період життєдіяльності, коли може бути здійснена тенденція до найвищого рівня розвитку інтелекту та особистості. Древні греки називали цей період та стан душі “акме”, що означає “вершина”. найвищий ступінь.

У теорії Е. Еріксона зрілість – це вік “здійснення діянь”, найбільш повний розквіт, коли людина стає тотожною сама собі. Головні лінії розвитку людини середніх років – це генеративність та не заспокоєність. Робота та піклування – основні турботи зрілих людей. Якщо особистість виявляється “заспокоєною” в якомусь сенсі, то починається застій та деградація, які проявляються в інфантильності та самопоглинутості.

У гуманістичній психології центральне значення надавалося процесові самоактуалізації, самореалізації дорослої людини. Так, А. Маслоу писав, що особистість, яка самоактуалізується, не обмежується задоволенням дефіцитарних (елементарних) потреб, а прагне до вищих, буттєвих цінностей (таких, як істина, краса, добро тощо). Такі люди прагнуть досягти висот у своїй справі (або, можливо, й вищого рівня). Але необхідно пам’ятати, що самоактуалізація – це процес, який вимагає напруженої роботи над собою. Г. Олпорт вважав, що зрілість визначається ступенем функціональної автономії її мотивації. Дорослий індивід є здоровим та продуктивним, якщо він перевершив ранні (дитячі) форми мотивації та діє усвідомлено.

Б.Г. Ананьєв підкреслював онтогенетичні зміни, які відбулися за останнє сторіччя: прискорення процесів дозрівання та уповільнення процесів старіння, особливо у сфері інтелекту та особистості сучасної людини, що привело до розширення діапазону дорослості.

В.І. Слободчиков та Г.А. Цукерман вважають, що суть першого ступеня дорослості (17-42 роки) полягає в індивідуалізації системи суспільних цінностей та ідеалів відповідно особистісно! позиції людини, яка стає суб’єктом суспільних відносин. Кінцева стадія (після 39 років) – універсалізація – розглядається як потенційна можливість досягнення найвищого духовного розвитку, входження в простір загально- та надлюдських, екзистенційних цінностей.

Твір-міркування «Що таке дорослішання»

Що таке у вашому розумінні дорослішання? Які критерії оцінювання етапів дорослішання? Може людина стає дорослою, досягнувши певного зростання або розміру одягу як у батьків? Звичайно, ні. Зрозуміти, що ти подорослішав, насправді не так просто, але в той же час і не складно.

Що значить по-справжньому бути дорослим

Стати по-справжньому дорослим означає стати абсолютно самостійною людиною. Що це означає? Людина стає дорослою тоді, коли стає відповідальним за свої слова і вчинки. Те, що людина готова постояти не тільки за себе, але і за своїх близьких, говорить про те, що він подорослішав. Деякі хлопці мріють швидко подорослішати, а деяких цей процес злегка лякає і насторожує, треті взагалі не морочитися собі голову і не замислюються над цим питанням.

Як визначити дорослішання?
Недостатньо досягти двометрового зросту або якогось певного віку, щоб назватися дорослим. Дорослішання є тим періодом, коли людина підсвідомо починає розуміти свою роль в сім’ї або в суспільстві. Адже бувало так, що комусь доводилося рано дорослішати, виходячи з життєвих обставин. А хтось і в сорок і в п’ятдесят років не хоче ставати дорослим і нести за щось відповідальність. Те, що людині досить багато років, зовсім не говорить про те, що він вже зрілий досвідчений і дорослий. Важливим є те, чи відповідає він за свої слова і вчинки.

Період дорослішання

Існує такий період в житті, коли світогляд людини стає ширше. Настає час вчитися приймати серйозні рішення і чітко діяти згідно з ними. Саме цей період і називається дорослішанням. У цей час людина починає замислюватися про те, як відбутися в житті, яку професію обрати або на яку роботу влаштуватися. Починає замислюватися про створення своєї сім’ї, про можливості її забезпечувати, щоб не доводилося в чомусь відмовляти.

Дорослішання неминуче

Кожен наш новий день стає нашим життєвим досвідом. Ми різні висновки, виносимо певні уроки з різних відбуваються ситуацій. Потім, в майбутньому, ми будемо ділитися цим досвідом зі своїми дітьми. Звичайно, і коло наших обов’язків буде вже набагато ширше, але треба пам’ятати, що час не стоїть на місці. І хочемо ми цього чи ні, але дорослішання неминуче і цей процес буде відбуватися в будь-якому випадку, незалежно від нашого бажання.

Єдине, про що напевно мріють багато, це те, що кожному хотілося б дорослішати тільки в моральному плані. А ось у фізичному плані хотілося б завжди залишатися молодим і повним сил, але це вже інша історія.