Зміст:
- 1 Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі
- 1.1 Зміст
- 1.2 Нормативна база
- 1.3 Хто має право звернутися з позовною заявою
- 1.4 Куди звернутися
- 1.5 Протягом якого строку особа може звернутися до суду
- 1.6 До якого суду звернутися (підсудність справи)
- 1.7 Форма і зміст позовної заяви
- 1.8 Вартість
- 1.9 Строки розгляду справи судом
- 1.10 Порядок оскарження
- 1.11 Див. також
- 2 Про застосування групових позовів
Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Зміст
- 1 Нормативна база
- 2 Хто має право звернутися з позовною заявою
- 3 Куди звернутися
- 4 Протягом якого строку особа може звернутися до суду
- 5 До якого суду звернутися (підсудність справи)
- 6 Форма і зміст позовної заяви
- 7 Вартість
- 8 Строки розгляду справи судом
- 9 Порядок оскарження
- 10 Див. також
Нормативна база
У період воєнного стану, відповідно до статті 12 -2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” не можуть бути припинені повноваження судів.
В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану
Хто має право звернутися з позовною заявою
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).
Куди звернутися
Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
| Важливо! Позивач має можливість надіслати до суду позовну заяву через портал “Електронний суд” з використанням кваліфікованого електронного підпису. |
Протягом якого строку особа може звернутися до суду
За загальним правилом, звернутися до суду з позовом особа може протягом 3 років з дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 257, частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 Цивільного кодексу України).
Більш детально про позовну давність: Позовна давність
До якого суду звернутися (підсудність справи)
| № | Вид підсудності | Предмет позову | Який суд розглядає |
|---|---|---|---|
| 1. | Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (стаття 27 Цивільного процесуального кодексу України) | Позови до фізичної особи | За зареєстрованим місцем проживання/перебування особи |
| Позови до юридичної особи | За місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань | ||
| 2. | Підсудність справ за вибором позивача (стаття 28 Цивільного процесуального кодексу України) | Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру; оплату додаткових витрат на дитину; стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення; про визнання батьківства відповідача; позови, що виникають з трудових правовідносин | За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача |
| Позови про розірвання шлюбу (у разі, якщо на утриманні особи є малолітні або неповнолітні діти або якщо вона не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати за місцем проживання відповідача)) | За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача | ||
| Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення | За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або місцем заподіяння шкоди | ||
| Позови про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду | За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача | ||
| Позови про захист прав споживачів | За місцем проживання/перебування споживача, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору | ||
| Позови про відшкодування шкоди, завданої майну | За місцем завдання шкоди | ||
| Позови, що виникають з діяльності філій або представництв юридичної особи, відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи | За місцезнаходженням філії, представництва юридичної особи, відокремленого підрозділу | ||
| Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки певному місці | За місцем виконання договорів | ||
| Позови до відповідача, місце проживання/перебування якого невідоме | За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача чи постійного його заняття (роботи) | ||
| Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання/перебування | За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання/перебування в Україні | ||
| Позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден та про стягнення сум винагороди за рятування на морі | За місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна | ||
| Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом | За місцем виконання виконавчого напису нотаріуса | ||
| Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування | За місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів | ||
| Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову | За місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи) | ||
| Позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру | За місцем проживання чи перебування позивача | ||
| 3. | Підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою (частина 15 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України) | Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях | За місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів |
| 4. | Виключна підсудність (стаття 30 Цивільного процесуального кодексу України) | Позови, що виникають з приводу нерухомого майна | За місцезнаходженням майна або основної його частини |
| Позови про зняття арешту з майна | |||
| Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями | За місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини | ||
| Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти | За місцезнаходженням перевізника | ||
| Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору | За місцем розгляду первісного позову | ||
| У випадку об’єднання щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов’язання | За місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов’язання | ||
| Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій | Розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги |
Форма і зміст позовної заяви
Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити:
- найменування суду, до якого подається заява;
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (зразок підтвердження) (стаття 175 Цивільного процесуального кодексу України).
До позовної заяви додаються:
- документ про сплату судового збору або зазначається підстава звільнення від сплати судового збору;
- документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);
- клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (за необхідності);
- копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (виключення: позови, що виникають з трудових правовідносин; про відшкодування шкоди, завданої завданою каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду) (стаття 177 Цивільного процесуального кодексу України).
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Статтею 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що, за загальним правилом, документи мають подаватися в оригіналі або належним чином завіреній копії. Заявник, який подає документи в копіях, має вказати про наявність у нього або іншої особи оригіналу. Засвідчення вірності копії документа оригіналу здійснюється шляхом проставлення власноручного підпису і дати. Особа має право завіряти копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у неї. Якщо оригіналу немає, до суду можна надати незасвідчену ксерокопію чи фотокопію документа з вказівкою про те, у кого знаходиться оригінал.
Відмітка має містити наступні реквізити:
- слова – «Згідно з оригіналом»,
- особистий підпис,
- власне ім’я та прізвище,
- дата засвідчення.
Вартість
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір»(1211 грн. 20 коп. у 2024 році).
Строки розгляду справи судом
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами Цивільного процесуального кодексу України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином (пункт 3 розділу ХІІ Цивільного процесуального кодексу України).
Порядок оскарження
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в апеляційній інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали) (частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України).
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційній інстанції протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду (частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України).
Див. також
Про застосування групових позовів
Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат розповів під час круглого столу «Перспективи запровадження групових позовів в Україні», що відбувся 27 січня 2023 року в онлайн-режимі.
Виступаючи з доповіддю на тему «Пошук оптимальної конструкції захисту певного кола осіб (representative actions)», він зауважив, що конструкція групового позову більше притаманна англосаксонській правовій традиції. Тому намагання впровадити її застосування в континентальній традиції іноді наштовхуються на певне несприйняття та нерозуміння. Водночас, зазначив доповідач, європейський підхід полягає в розширенні сфери групових позовів за межі регулювання захисту прав споживачів, але з урахуванням правової традиції окремих держав.
У процесуальному аспекті необхідність розширення механізмів доступу до правосуддя з дотриманням принципу процесуальної економії обумовлює привабливість застосування конструкції групових позовів. Однак виникає багато запитань щодо матеріальних правовідносин, у яких її доцільно застосовувати.
Суддя звернув увагу, що відносини, подібні до групових позовів, виникають під час конкурсного оспорювання (actio Pauliana), і арбітражний керуючий «уособлює» визначене коло осіб та пред’являє вимоги про визнання правочинів боржника недійсними задля наповнення ліквідаційної маси.
Окрім цього, зауважив доповідач, у практиці, в тому числі Верховного Суду, дуже багато справ щодо недійсності умов договору про комісії за надання банківських послуг. «Було б логічним розглянути як варіант запровадження групового позову в таких справах», – сказав Василь Крат.
Також він навів рішення Верховного Суду, в яких вирішувалися питання, дотичні до групового позову.
Наприклад, у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20 ВП ВС вказала, що громадська природоохоронна організація, звернувшись із позовом до суб’єктів господарювання про відшкодування збитків та моральної шкоди, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту екологічних прав фізичних осіб – членів такої організації.
У постанові від 19 березня 2020 року у справі № 754/8602/18 КЦС ВС погодився з висновком апеляційного суду про те, що ГО «Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії» не зобов’язана надавати документи, які підтверджують її повноваження представляти інтереси конкретних фізичних осіб – членів організації.
У постанові від 3 березня 2020 року у справі № 296/8199/17 КЦС ВС вказав, що постачальник газу встановив загальнобудинковий лічильник на багатоповерхових будинках без згоди їх балансоутримувачів і мешканців будинків, тому прокурор, який звертався до суду в інтересах держави, по суті звернувся з позовом в інтересах споживачів природного газу.
Але найбільш цікавою з погляду конструкції групового позову є постанова КЦС ВС від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20. У цій справі громадська організація, яка діяла в інтересах 1279 своїх асоційованих членів, звернулася з позовом до глиноземного заводу про стягнення понад 9,2 млрд грн компенсації моральної шкоди, завданої її членам. Суд визнав, що громадська природоохоронна організація має право на представництво в суді екологічних інтересів окремих її членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.
«Як бачите, жодних перешкод для подання позову громадською організацією в інтересах її членів немає. Якщо заперечувати таку конструкцію, то як кожному з позивачів, так і судам довелося б мати справу з 1279 окремими позовами членів організації. Навряд чи всі асоційовані члени змогли б пред’явити такі позови, організувати необхідні дослідження, брати активну участь у судовому процесі», – сказав Василь Крат.
Він зауважив, що в цьому випадку для групового позову потрібно створювати юридичну особу (ГО), однак можна поміркувати, чи дозволяє чинне процесуальне законодавство подавати такий позов без її створення та чи взагалі процесуальне законодавство потребує втручання для застосування інституту групового позову. Доцільніше проводити роз’яснювальну роботу, зазначив він. Оскільки перешкод, наприклад, створити юридичну особу, яка б зібрала членів з метою захисту їх прав у суді та подала груповий позов, немає.
«Застосування інституту групових позовів може бути ефективне з точки зору зменшення навантаження на судову систему. Наявний приватно-правовий інструментарій уже дозволяє використовувати інститут групових позовів осіб, заощаджувати час, забезпечувати процесуальну економію. Чи потрібні окремі норми і конструкції захисту певного кола осіб? Можна міркувати в такому ракурсі та розглядати, що потрібно вдосконалити, чи варто запровадити нову конструкцію», – сказав Василь Крат.
Можливо, додав він, доцільно внести «крапкові» законодавчі зміни, щоб зазначена конструкція працювала ефективніше. Але важливішою все ж є популяризація – треба донести до широкого загалу, що чинне законодавство не забороняє подавати групові позови. «Популяризація дасть ефект, і за нинішніх умов ця конструкція працюватиме. Навіть, наприклад, поки буде обговорюватися й розроблятися законопроєкт, що вдосконалить функціонування групового позову», – зазначив доповідач.