ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ В УКРАЇНІ НА 2024

Аграрна технологія (технологічна карта) ✅ високоврожайних вирощування гречки в умовах України. ⭐ Читайте! Отримуйте хороший урожай!

Агроексперт-Трейд рекомендує:

Аграрна технологія (технологічна карта) високоврожайного вирощування гречки в умовах України в 2024.

Попередники при вирощуванні гречки

Для одержання високих врожаїв гречку треба вирощувати на родючих, чистих від бур`янів полях. Кращими для неї є просапні (картопля, буряки, кукурудза), які удобрювались і за якими проводився належний догляд. Гарні попередники також зернобобові культури, озима пшениця, льон, люпин. Гірші — ярі зернові, соняшник, сорго.

Обробіток грунту перед посывом гречки

Основний обробіток після стерньових попередників починають з лущення стерні вслід за збиранням урожаю на полях засмічених однорічними бур`янами дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, засмічених кореневищними бур`янами (пирій, свинорий) — у двох напрямках на глибину 10-12см, — коренепаростковими бур`янами (осоти, молочай, березка польова та інші) — на глибину 12-14см безвідвальним лемішними лущильниками або плоскорізними знарядями. Через 12-14 днів, після масового проростання бур`янів, поле орють на зяб плугами з передплужниками на глибину 23-25см а на дерново-підзолистих грунтах — на глибину орного шару (18-20см). Після збирання пізніх просапних культур (буряків, картоплі) чисті від бур`янів поля обробляють дисковими боронами БДТ-7, БДТ-10 або плоскорізами (наприклад КПГ-2-150) на глибину 23-25см без попереднього лущення. Весняний обробіток починають із ранньовесняного боронування (закритя вологи) зубовими боронами, коли верхній шар грунту досягне фізичної стиглості. Потім проводять дві культивації (на 10-12 та 8-10см) з розривом у часі, який потрібно для проростання бур`янів. Передпосівну культивацію краще робити буряковими культиваторами УСМК -5.4 А на глибину 3-4см. Якщо грунт пухкий та недостантьо вологий, то перед сівбою роблять коткування поля.

Добрива для гречки

Мінеральні добрива ефективно можна використовувати в основному удобрені, під час сівби, а на широкорядних посівах — і в підживленні. Фосфорно-калійні добрива слід вносити восени, азотні — під першу або другу весняну культивацію. Середні норми мінераль­них добрив під гречку становлять N30-60, Р45-60 і К30-60 кг/га. Ефективно під час сівби в рядки внести Р₁₀ (або складні добрива). Якщо в основне внесення добрива не використовували, при першому міжрядному обробітку доцільно підживити широкорядні посіви гречки складними добривами по 20-30 кг/га д.р. Ефективне позакореневе підживлення гречки розчином борних добрив, які поліпшують живлення зав’язей і сприяють підвищенню врожаю. Урожай виросте ще на 10-25%, якщо застосовувати добрива в хелатних формах. Хелатні добрива (макро- й мікроелементи, що містяться в органічних сполуках) рослина засвоює майже повністю. Вносяться вони позакоренево, тобто по зеленому листу. На один гектар достатньо 1-4 кг чи літри препарату. Щодо витрат на одну одиницю площі: хелатні коштуватимуть у 3-7 разів менше, ніж мінеральні.

Сівба і вирощування гречки на полі

Круп’яні культури краще сіяти після стійкого прогрівання грунту на глибині 10 см до 10-12° С (календарно — це перша декада травня). Найвищі врожаї гречки можна одержати при сівбі з міжряддями 45 см, норма висіву кондиційного насіння 2,0-2,5 млн шт/га. Але їх рекомендується використовувати при можливості обробітку міжрядь. Суцільні посіви дають нижчі врожаї, їх доцільно застосовувати у разі неможливості обробітку міжрядь в широкорядних посівах. При цьому норма висіву має становити 3-3,5 млн схожих насінин/га. Глибина заробки насіння гречки на легких грунтах 4-5 см, на важких 2-3 см. Пропонуємо якісне посівне насіння гречки сорт и Дікуль та Девятка від виробника . Протруєння насіння гречки (вітавакс, 2,5 л/т) доцільно проводити разом з додаванням мікроелементів і фізіологічно — активними речовин Био-препаратом LF-Ультрафіт (Гаупсин) норма 1-2 л/т. Застосування цього препарату підвищує урожайність та запобігає шкідникам під час вирощування гречки.

Догляд за посівами гречки

Кірку, що утворюється на посівах гречки, знищують ротаційними мотиками або боронуванням легкими боронами впоперек напряму рядків. У посушливі весни, особливо в степовій зоні, післяпосівне коткування забезпечує помітний приріст урожаю. Ефективне боронування посівів упоперек напряму рядків у фазі утворення першого справжнього листочка, оскільки воно поліпшує аерацію ґрунту, зменшує забур’яненість. Приріст урожаю, за даними Львівського державного аграрного університету, після такого заходу становив 1—1,5 ц/га. На широкорядних посівах відразу після появи сходів проводять перший міжрядний обробіток ґрунту культиватором УСМК-5,4А на глибину 4—5 см. Наступний міжрядний обробіток роблять на глибину 6—8 см з таким розрахунком, щоб посіви були чистими від бур’янів, а ґрунт розпушеним. Після зімкнення рядків міжряддя не розпушують. Хоча сорти Дікуль та Девятка є самозапильними, можна їх використовувати як медоноси. Тому на початку цвітіння доцільно підвозити пасіки безпосередньо до посівів гречки з розрахунку 2—3 вулики на 1 га площі. Урожайність при цьому підвищується на 3 ц/га і більше. Крім того, це значно збільшує медозбір.

Календарний план проведення захисних заходів на посівах гречки проти хвороб та шкідників

Збирання гречки

Збирання врожаю гречки має свої особливості. Дости-гає гречка протягом тривалого часу. Період цвітіння, а в зв’язку з цим плодоутворення у неї затягується у скоростиглих сортів на 25-30 днів, у середньостиглих на 30-40, у пізньостиглих до 50 днів. Тому на рослинах бувають зерна різної стиглості і вибір строку збирання значною мірою визначає успіх в одержанні високих врожаїв цієї культури. При запровадженні широкорядного способу сівби період вегетації затягується у порівнянні з суцільним рядковим посівом. Щоб не втратити зерна від першої зав’язі, що є найбільш якісним і цінним, не можна допускати перестоювання гречки. Гречку найбільш доцільно збирати в фазі побуріння 65 – 75% зерен на рослинах. При збиранні зерна в цій фазі можна запобігти втратам врожаю, зерно буде характеризуватися високими якостями, мати найбільшу масу 1000 зерен і давати високий вихід ядра. Насіння гречки, зібране своєчасно, характеризується також високими посівними якостями, має високу схожість і енергію проростання. Тому особливостям достигання зерна гречки у найбільшій мірі відповідає роздільне збирання, при якому збирання можна розпочинати на 8-10 днів раніше, ніж при прямому комбайнуванні з забезпе- ченням кращої якості. Залежно від величини та вологості скошеної маси і по- годи гречка у валках знаходиться протягом 3-5 днів. До обмолоту гречки приступають, коли вологість зерна ста- новить 15-17%, а стебел і листків – 30-36%. Зібране зерно, яке після обмолоту має значну кількість органічних та мінеральних домішок з підвищеною вологістю, потребує додаткової очистки та сортування. Пряме комбайнування рекомендується застосовувати при збиранні скоростиглих сортів гречки, які більш дружно достигають і скоріше висихають. При прямому комбайнуванні зерно звичайно має підвищену вологість, тому його треба просушити та очистити до встановленого стандарту.

Культура гречка (особливості вирощування та зберігання)

Рід гречка (лат. Fagopyru Moench.) входить у сімейство Гречані (лат. Polygonaceae Gaertn.), порядок гвоздикоцвіті (лат. Caryophyllales). До цього роду відносяться два основні види – звичайна, посівна або їстівна (лат. Fagopyrum esculentum Moench) та татарська (лат. Fagopyrum tataricum (L.)). Татарська відноситься до бур’янів. Вона має дрібніші плоди з гіркуватим смаком і товстою шкіркою, ніж посівна. Гречка – одна з найцінніших круп’яних і медоносних культур, які вирощують в Україні. Гречка має велике народногосподарське значення. Технологія виробництва її є майже безвідходною.

Гречка вимоглива до попередників. Кращими з них є удобрені озимі зернові, зернобобові, просапні культури (цукрові буряки, картопля, кукурудза), льон-довгунець, багаторічні бобові трави. На Поліссі гречку рекомендується висівати після удобреної картоплі, люпину, озимини, льону-довгунця, багаторічних трав; у Лісостепу – після цукрових буряків, кукурудзи, удобреної озимої пшениці, гороху; у Степу – після озимої пшениці, кукурудзи, гороху, баштанних культур.

Гречка – добрий попередник у сівозміні для інших культур, особливо при вирощуванні її широкорядним способом.

Після збирання гречки ґрунт знаходиться в пухкому стані, добре утримує вологу, а пожнивні рештки поліпшують його родючість за рахунок фосфору, калію та інших поживних речовин.

Мінеральні добрива ефективно можна використовувати в основному удобренні, під час сівби, а на широкорядних посівах – і в підживленні. Фосфорно-калійні добрива слід вносити восени, азотні – під першу або другу весняну культивацію. Середні норми мінеральних добрив під гречку становлять ­N 30 – 60, Р 45 – 60 і К 30 – 60 кг/га.

Ефективно під час сівби в рядки внести Р 10 (або складні добрива). Якщо в основне внесення добрива не використовували, за першої міжрядної обробки доцільно підживити широкорядні посіви гречки складними добривами по 20 – 30 кг/га д. р.

Під час другого міжрядного обробітку (розпушення) рослини доцільно підживити мінеральними добривами з розрахунку 1 ц суперфосфату та 0,5 ц/га аміачної селітри.

Гречка позитивно реагує на якісний обробіток ґрунту, який забезпечує оптимальні водний, поживний, тепловий і повітряний режими і створює добрі умови для формування кореневої системи.

Після стерньових попередників проводять лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6 – 8 см. Поля забур’янені багаторічними бур’янами лущать двічі. При значному забур’яненні пирієм лущення проводять дисковими боронами або дисковими лущильниками в двох напрямках на глибину 12 – 14 см. Ділянки, забур’янені осотом і іншими коренепаростковими бур’янами перший раз обробляють дисковими лущильниками на глибину 6 – 8 см, другий – після відростання розеток осоту, лемішними лущильниками на глибину 10 – 12 см. Зяблеву оранку на попередньо злущених площах проводять плугами з передплужниками після масової появи сходів однорічних бур’янів на глибину 20 – 22 см, багаторічних – 25 – 27 см, а на дерново-підзолистих ґрунтах – на глибину орного шару. Поля, на яких вирощувалась кукурудза двічі дискують важкими дисковими боронами і проводять зяблеву оранку на глибину 25 – 27 см. Після картоплі і цукрових буряків проводять зяблеву оранку на глибину 20 – 22 см без попереднього лущення. У районах поширення вітрової ерозії застосовують безвідвальний обробіток ґрунту. Спочатку стерню обробляють голчастою бороною, а глибоке розпушування проводять плоскорізами на глибину 20 – 22 см. Взимку, на полях призначених для сівби гречки, зважаючи на її вологолюбність, проводять снігозатримання з використанням валкоутворювачів (СВУ-2,6). Перший захід весняного обробітку ґрунту – раннє боронування в 2 – 3 сліди на глибину 3 – 4 с м проводиться для закриття вологи з настанням фізичної стиглості ґрунту боронами. Культивацію з боронуванням проводять у період сівби ранніх ярих зернових культур культиваторами на глибину 10 – 12 см. Через 8 – 10 днів поле культивують повторно на 8 – 10 см. Передпосівну культивацію проводять у день сівби на глибину загортання насіння (до 6 см). У суху весну перед сівбою застосовують коткування. На важких запливаючих ґрунтах, забур’янених коренепаростковими бур’янами, замість культивацій розпушують ґрунт полицевими лущильниками або чизельними плугами.

Підготовка насіння гречки до сівби передбачає доведення його до найвищої кондиції (не менше 90–95% схожості, 2,0–2,5 млн шт./га), що сприяє збільшенню урожаю. Насіння піддають повітряно-тепловому обігріву на сонці або під накриттям, розстеляють тонким шаром, а на ніч накривають брезентом. Потім розсортовують і висівають тільки велике за розміром.

Глибина загортання насіння гречки залежить від механічного складу і вологості ґрунту. В основному рекомендується мілке загортання на глибину 4–5 см на важких ґрунтах, схильних до ущільнення, та глибше — на 5–7 см на окультурених структурних, а за пересихання верхнього шару ґрунту — на 8–10 см.

Важливе значення має норма висіву. На широкорядних посівах оптимальна норма становить 50 зерен/1 пог. м. Збільшення її, як правило, не підвищує урожай.

В агротехніці гречки особлива увага приділяється передпосівній підготовці ґрунту. Період сівби досить тривалий (не менше місяця), тому в цей час агрозаходи повинні бути спрямовані на збереження вологи, розпушування ґрунту та боротьбу з бур’янами.

Дуже важливий агроприйом — коткування ґрунту після сівби і розрівнювання ґрунту. Це прискорює появу сходів, підтягує вологу до насіння, забезпечує дружність сходів і розвиток рослин, рівномірне їх дозрівання та зручність роботи під час збирання.

Строки сівби. Сіють гречку, коли ґрунт на глибині 8-10 см прогріється до 10-12 С і мине загроза весняних заморозків. Дуже ранні посіви страждають від весняних заморозків, а пізні – від посухи.

Способи сівби. Кращі способи сівби гречки – звичайний рядковий і широкорядний з шириною міжрядь відповідно 15 та 45 см. При достатньому зволоженні, на бідних за родючістю та чистих від бур’янів полях, при використанні скоростиглих сортів, які мало гілкуються, перевагу надають звичайному рядковому способу сівби; на забур’янених ґрунтах у районах недостатнього зволоження — широкорядному.

Норми висіву насіння гречки залежать від ґрунтово-кліматичних умов, особливостей сорту, способу сівби та ін. При звичайному рядковому способі в Лісостепу і на Поліссі висівають 4-5 млн зерен (80-110 кг/га), у районах Степу – 3-3,5 млн зерен (60-70 кг/га). При широкорядному способі в Лісостепу і на Поліссі висівають 50-80 кг/га, у Степу – 45-50 кг/га. Загортають насіння на глибину 4-5 см, а на легких ґрунтах – на 6-7 см.

При сухій погоді одночасно з сівбою або слідом за нею слід провести коткування ґрунту для створення більш сприятливих умов для проростання насіння. Для знищення сходів бур’янів і руйнування ґрунтової кірки, яка може утворюватись у дощову погоду на запливаючих ґрунтах, проводять досходове боронування. Боронування по сходах слід проводити при з’явлення на рослинах першого справжнього листка. Боронують упоперек рядків або під кутом до них, краще вдень, коли спаде тургор і рослини менше пошкоджуються. На широкорядних посівах проводять два-три міжрядні розпушування, завдяки чому поліпшується водний режим і знищуються бур’яни. Перший раз обробляють міжряддя при з’явленні першого справжнього листка на глибину 5-6 см, другий – на початку бутонізації на глибину 6-8 см, третій – на початку цвітіння на глибину 8-10 см з захисною зоною близько 10 см. При третьому міжрядному обробітку гречку в рядках підгортають для знищення бур’янів у захисних зонах. У роки масового розмноження попелиці, блішок та інших шкідників посіви гречки обробляють інсектицидами. За 2-3 дні до початку масового цвітіння безпосередньо біля полів гречки розміщують пасіки з розрахунку 2-3 бджолосім’ї на 1 га.

Достигає культура протягом тривалого часу. Період цвітіння, а в зв’язку з цим плодоутворення у неї затягується у скоростиглих сортів на 25–30 днів, у середньо- — на 30–40, у пізньо- — до 50 днів. Тому на рослинах бувають зерна різної стиглості, і вибір строку збирання значною мірою визначає успіх в одержанні високих урожаїв цієї культури. У разі запровадження широкорядного способу сівби період вегетації затягується у порівнянні з суцільним рядковим посівом. Щоб не втратити зерна від першої зав’язі, що є найбільш якісним і цінним, не можна допускати перестоювання гречки.

Її найбільш доцільно збирати в фазі побуріння 65–75% зерен на рослинах. Цей період вважається високоякісним, має найбільшу масу 1000 зерен і дає високий вихід ядра. Насіння гречки, зібране своєчасно, характеризується також високими посівними якостями, має високу схожість та енергію проростання. Тому особливостям достигання зерна гречки найбільшою мірою відповідає роздільне збирання, яке можна розпочинати на 8–10 днів раніше, ніж прямого комбайнування із забезпеченням кращої якості.

Залежно від величини та вологості скошеної маси і погоди гречка у валках знаходиться протягом 3–5 днів. До обмолоту її приступають, коли вологість зерна становить 15–17%, а стебел і листків — 30–35%. Зібране зерно, яке після обмолоту має значну кількість органічних та мінеральних домішок з підвищеною вологістю, потребує додаткової очистки та сортування. Пряме комбайнування рекомендується застосовувати під час збирання скоростиглих сортів гречки, які більш дружно достигають і скоріше висихають. Зерно зазвичай має підвищену вологість, тому його треба просушити та очистити до встановленого стандарту.

Гречка одна із найпопулярніших культур для пророщування. Хімічний склад мікрозелені гречки представляє собою збір найцінніших для організма елементів: каротин, йод, рутин, лимонна кислота, яблучна кислота, вітаміни К, Е, В, цинк, мідь, селен, хром, кремній, марганець, залізо, фосфор, кальцій, калій та ін. Її додають до овочевих коктейлів, салатів, з прощеної гречки готують вегетаріанський сир.

Щодо мікрозелені гречки слід зазначити, що в ній міститься «отруйна» речовина, яка називається фагопірин. Його помірне вживання не принесе жодних проблем, але надмірне може викликати проблеми із чутливістю шкіри, включаючи почервоніння, набряк, подразнення, що супроводжується печінням.

Проте гречка здатна підвищити імунітет, покращити травлення та поповнити організм запасами поживних речовин. Мікрогрін запобігає розвитку раку, набряку ніг, атеросклерозу та ін.

Продукт неймовірно корисний як чоловікам, так і для жінок. Пророщена гречка омолоджує організм людини. Її регулярне вживання змінює на краще життєві показники.

гречка – сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується