Сольфеджіо для початківців

Ви хочете вивчати музику та музичну грамоту? Тоді вам доведеться засвоїти певні поняття основної теорії музики. Можна грати на музичному інструменті, не маючи знань про музичну теорію, але це має свої межі. У будь-якому випадку кожен музикант займається сольфеджіо, навіть той, хто стверджує, що не знає його: грає акорди чи мелодію в ритмі, читає чи пише ноти на партитурі. Все це є частиною музичного навчання. Тому сольфеджіо є неминучою та необхідною дисципліною, і з нею ви швидше навчитеся та зрозумієте, що граєте.

З чого почати вивчати сольфеджіо

Спершу, як і в будь-якій іншій дисципліні, визначте свої цілі та пріоритети. Для чого вам це? Ви збираєтеся підкорити музичний Олімп чи перевершити подругу в караоке? Бажаєте розвинути музичний смак і побачити логіку Баха? Чи хочете навчитися підбирати мелодії на музичному інструменті?

Вибір місць, де можна пройти навчання, великий, починаючи від музичної школи і закінчуючи вищими навчальними закладами з музичною спеціалізацією. І не забудьте про приватні уроки сольфеджіо у своєму місті!

Є варіант простіше: купити спеціальний посібник або довідник і спробувати вивчити сольфеджіо самостійно. Асортимент літератури широкий, ціни демократичні, можна навіть знайти підручники з пояснювальними ілюстраціями. Завітайте до букіністів, часто у них на розкладках можна знайти справжні перли за смішні гроші.

А ще є відеоуроки на YouTube з цікавими (або принаймні зрозумілими) поясненнями важливості і користі навчання сольфеджіо, теорією та практичними вправами. А добірку онлайн додатків для сольфеджіо ми уже підготували за посиланням!

Що потрібно для уроків сольфеджіо?

Отже, ви визначилися з методикою і способом навчання. Тепер кілька слів про те, що учневі потрібно мати на уроці музичної грамоти. Або, на самому початку, на уроці нотної грамоти.

Неодмінні атрибути: нотний зошит, простий олівець, ластик, ручка. Нотний зошит може бути різного формату і розміру. Головне в ньому – надрукований нотний стан: п’ять паралельних горизонтальних ліній, на яких уже учень записуватиме ноти. До речі, ви знали, що перший нотний стан містив усього чотири лінії? Більше з історії сольфеджіо в іншій нашій статті!

Деякі учителі рекомендують ще завести окремий зошит для правил, але я впевнена, що якщо ви їх запишете у нотному зошиті, то не порушите всесвітньої гармонії, навпаки: у вас буде і теоретична частина, і одразу приклади з вправами.

Навіть якщо вам здається, що сольфеджіо складніше за математику, не опукайте рук. Пам’ятайте про головне: ви навчитеся читати ноти і зможете зіграти усе, про що мріяли! Фото: Unsplash

Уроки у музичній школі, наприклад, тривають близько години один раз на тиждень. Зазвичай цього достатньо, бо в основному до музичної школи йдуть не за ґрунтовними знаннями квартсекстакордів, а за вмінням грати на інструменті і уроками вокалу. Але якщо ви початківець і починаєте навчання музики з нуля, то приділіть особливу увагу нотній грамоті.

Нотна грамота для початківців

Тим, хто вирішив пізнати в музиці хоч що-небудь серйозне, не уникнути знайомства з різними нотними записами. Тож ми розкажемо про те, як навчитися читати ноти і зрозумівши ті логічні принципи, на яких базується нотна грамота.

Що входить в поняття нотної грамоти? Це все те, що відноситься до запису і читання нот; це така своєрідна мова, яка зрозуміла всім музикантам Європи і Америки. Як відомо, кожен музичний звук визначається чотирма фізичними властивостями: висотою, тривалістю, гучністю і тембром. І за допомогою нотного запису музикант отримує інформацію про всі ці чотири властивості того звуку, який він збирається заспівати або зіграти на музичному інструменті.

Я пропоную розібратися з тим, як відображається в нотному записі кожна з властивостей музичного звуку.

Висота звуку

Весь ряд музичних звуків збудований в єдину систему – звукоряд. Тобто такий ряд, в якому всі звуки слідують один за одним по порядку, від найнижчих до найвищих або навпаки. Як у гамі! Звукоряд розділяється на октави – відрізки музичного звукоряду, кожен з яких містить набір однакових за назвою нот – до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

Для запису і читання нот використовують нотний стан – це рядок для запису нот у вигляді п’яти паралельних лінійок. Будь-які ноти звукоряду записуються на нотному стані: на лінійках, під лінійками або над ними (ну і, природно, між лінійками). Лінійки прийнято нумерувати від низу до верху.

Ноти – це букви. Партитура – як книга. Скрипічний чи басовий ключ – як код, підказка до прочитання. Навчіться бачити музику і чути мелодії без звуків. Фото: Pixabay

Самі ноти позначаються головками овальної форми. Якщо для запису ноти не вистачає основних п’яти лінійок, то для них вводяться спеціальні додаткові лінійки. Чим вище нота звучить, тим вище вона розташовується і на лінійках.

Також вам можуть трапитися цікаві позначки біля нот: дієз (схожий на рещітку), бемоль (як краплинка на паличці) і бекар (недописаний дієз). Дієз підвищує ноту, біля якої стоїть, на півтона. Бемоль – на півтона понижує звук. Бекар – скасовує «дієзність» і «бемольність».

Тривалість

Тривалість кожної ноти відноситься до області музичного часу, яке представляє собою безперервний рух з однієї і тієї ж швидкістю рівних часток, які можна порівняти з мірним биттям пульсу. Зазвичай одна така доля асоціюється з четвертною по тривалості нотою.

Звичайно, в музиці використовуються і більш дрібні долі. І ви вже зрозуміли, що кожна нова, більш дрібна доля, виходить в ході ділення цілої ноти на число 2 n-го ступеня: 2, 4, 8, 16, 32 і т.д. Так, цілу ноту ми можемо розділити не тільки на 4 четвертні, але з рівним успіхом і на 8 восьмих або 16 шістнадцятих нот.

Четвертні ноти мають просто вертикальну палочку, восьмі – палочку з хвостиком, шістнадцяті – палочку з двома хвостиками. Восьмі і шістнадцяті ноти можуть об’єднуатися спільною горизонтальною рискою (для восьмих) і двома рисками (для шістнадцятих). Фото: Unsplash

Музичний час дуже добре організовано, і в його організації, крім нот різної тривалості, беруть участь більші одиниці – такти. Це відрізки, які містять точно задане число долей. Такти виділяються візуально шляхом відділу одного від іншого вертикальної тактовою рискою. Кількість часток в тактах і тривалість кожної з них відбивається в нотах за допомогою числового розміру.

Розмір можна побачити біля скрипкового або басового ключа, часто він виражається у вигляді такого собі дробу. У всіх розмірах верхні цифри означають кількість долей у такті, а нижні – тривалість цих долей.

Наприклад, при розмірі 2/4 ми маємо по 2 четвертних ноти в кожному такті, або 4 восьмих, або 8 шістнадцятих. Традиційно перша доля акцентується. Певні музичні жанри мають свої розміри: так, вальс завжди грається у розмірі три чверті, марш – на чотири чверті. Ну ж бо, пригадайте будь-який вальс Штрауса і прислухайтеся до ритму!

Гучність

Як грати той чи інший фрагмент твору, зазначено просто у нотах. Тут все не дуже складно, особливо якщо ви трохи говорите італійською, з якої усі терміни і запозичено. Ось які позначки ви зустрінете:

Тембр звуків – це область, яка нотною грамотою для початківців майже зовсім не зачіпається. Однак, як правило, в нотах є різні вказівки з цього приводу. Найпростіше – назва інструменту або голосу, для якого призначений даний твір. Найскладніше пов’язане з технікою гри (наприклад, включення і виключення педалей на роялі) або з прийомами видобування звуку (наприклад, флажолети на скрипці).

На цьому зупинимося, бо хоч ви і багато вже дізналися про ноти, чимало ще вам належить засвоїти. І з досвіду скажу: краще звернутися до фахівця. Багато сайтів, наприклад Superprof, пропонують широкий вибір вчителів теорії музики вдома або навіть за допомогою вебкамери.

Сольфеджіо для дітей

Користь від відвідування музичних занять важко переоцінити. Діти часто відвідують позакласні заходи, секцій та гуртки, то чому ж не запропонувати дитині займатися музикою? Приватні студії та державні музичні школи пропонують комплексне навчання, яке може дати різні перспективи: теорія музики, навчання грі на музичному інструменті, спів у хорі чи гра в оркестрі.

Музика – це паливо для розуму та серця, тому відвідування уроків музики дозволяє дітям зняти напругу, а також виховує емоційність та естетичний смак.

Як ви зрозуміли, без сольфеджіо неможливо навчитися читати ноти, а без нот неможливо заграти ні на фортепіано, ні на скрипці, ні на домрі. Але уроки музичної грамоти для діток мають відрізнятися від уроків для дорослих початківців.

Початок навчання дитини у школі часто стає стресогенним рубежем, оскільки за її межами залишається гра — фундаментальна люд­ська потреба (дефіцит гри в дитинстві, як стверджують психологи, потім переростає в “синдром дитини, що не дограла”). Це значить, що можна і треба включити гру у зміст уроку, щоб стимулювати і активізувати художні здібності і можливості дитини.

Ось кілька прикладів ігрової активності на сольфеджіо:

«Луна»

Доцільна на початковому етапі розвитку почуття ритму, для роботи з групою дітей. Завдання: точне відтворення запропонованих вчителем (потім дітьми) ритмічних фігур, ритмічних блоків тощо. Запропонований ритміч­ний малюнок необхідно не лише проплескувати долонями, а і відтворювати у різних тем­брах, різною силою звуку (плескання, клацання, притупування обома або лівою, правою ногою). Така робота активізує увагу учнів, виховує швид­кість реакції, координує рухові функції тіла.

На уроках нотної грамоти неабияку увагу приділяють розвитку почуття ритму. Початківцям варто подружитися з хронометром. Фото: Unsplash

“Справжня луна”

Завдання: точно відтворити ритм лише останнього такту мотиву, фрази, речення, усієї мелодії, яку ви­конує вчитель. Ритмічні блоки можуть бути із знайомого матеріалу, незнайомого, носити імпровізаційний характер. Варто зауважити, що ця гра також добре розвиває внутрішній слух.

“Зіпсована луна”

Учень, який дістає роль “зіпсованої луни”, має викона­ти запропоновані вчителем ритмічні малюнки в протилежному вигляді (контрастна динаміка, темп). Якщо ритмічний малю­нок відтворюється голосом, змінюється штрих, голосна, або склад. Зіпсованим може бути ритм одного з тактів мелодії, на що повинні відреагувати інші діти в групі.

«Маленький композитор»

Досить цікавими для молодших школярів є такі форми роботи, які торкаються творчої сфери дитини. Так, їм подобається фантазувати, приміряти на себе образ іншої людини, персонажа тощо. Завдання полягає у тому, що діти мають до запропонованого тексту (приказки, прислів’я, невеликі вірші) дібрати різні варіанти ритмічних малюнків, вміти озвучити їх в різних комбінаціях, записати. В процесі такої роботи діти можуть обирати собі певне умовне ім’я, прізвище, визначати статус, звання, інші “регалії”. Наприклад: імена відомих композиторів, звання кавалера ордена “Найкращий музикант світу” або “Найталановитіший композитор Всесвіту” тощо, оскільки ці моменти слугуватимуть своєрідними ігровими, фантазійними стимулами, що сприятимуть активізації навчальної діяльності дітей.

Музику можна вивчати у будь-якому віці, тож не зволікайте, записуйтесь на перше безкоштовне заняття з репетитором по сольфеджіо і складіть уже конкуренцію Гаррі Стайлзу!

Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!

§ 13. Чим важливі звукові явища у природі й житті людини

1. Розглянь колаж. На перший погляд на ньому зображені дуже різні — природні й рукотворні тіла. І все ж у них є спільне. Що спільного бачиш ти?

НУМО ДОСЛІДЖУВАТИ. ВИНИКНЕННЯ ЗВУКУ

Дотримуйся правил безпеки під час виконання дослі дження природи в класі.

Тобі знадобляться: пластмасова чи металева лінійка довжиною 30 см.

Послідовність виконання дослідження

Крок 1. Формулюємо запитання: як виникає звук?

Крок 2. Формулюємо гіпотезу: якщо лінійку, що перебуває в стані спокою, привести в рух, то виникне звук. Ми не лише побачимо, але й почуємо, що лінійка рухається.

Крок 3. Пластмасову чи металеву лінійку поклади на стіл і залиш нерухомою на кілька секунд. Чи видає лінійка звук?

Крок 4. Зміни розміщення лінійки. Половину лінійки притисни до столу, а інша частина нехай вільно нависає над підлогою. Натисни на вільний кінець лінійки й відпусти його (мал. 43). Спостерігай за рухом лінійки. Прислухайся, чи виник звук. Результати дослідження запиши в зошит.

Мал. 43. Ілюстрація четвертого кроку дослідження

ДОСЛІДИЛИ й ДІЗНАЛИСЯ

Нерухома лінійка звуку не створює. Коливання лінійки спричинило виникнення звуку.

НАУКОВА ДОВІДКА. ПРО ЗВУКОВІ ЯВИЩА

Явища, пов’язані з виникненням і поширенням звуку, називають звуковими явищами.

На колажі зображено, що тіла чи окремі частини тіл рухаються (коливаються). Коливання струни гітари змушують рухатися частинки повітря поблизу себе. Вони надають рух іншим частинкам повітря, а ті — наступним. Так виникає звук. Коливання тіла чи окремої його частини може бути незначним і швидкоплинним, але цього цілком достатньо, щоб заграв музичний інструмент, задзвонив дзвоник, відбулась розмова.

Звукові явища поширені в природі. Але не всі звуки людина може чути. Вухо більшості людей чує звуки, створені тілами, що коливаються від 20 до 20 000 разів за секунду. Коливання понад 20 000 разів за секунду — це вже ультразвук, а менше 20 раз за секунду — інфразвук. Такі звуки існують, але ми їх не чуємо. Зате їх добре чують кажани, кити, дельфіни, собаки, коти.

Тіло, яке коливається, називають джерелом звуку. Коливання поширюються від нього в усіх напрямках. Утворюються звукові хвилі. Для моделювання явища поширення звукових хвиль у повітрі можна замінити повітря водою. Причиною виникнення хвиль на поверхні води може бути кинутий у воду камінчик. Камінчик у цьому випадку моделює джерело звуку, а хвилі на воді — звукові хвилі (мал. 44).

Мал. 44. Поширення хвиль на поверхні води

Існують різні джерела звуку. Їх поділяють на природні та штучні. Природні джерела звуку — вітер, грім, морський прибій, голосові зв’язки людей і тварин. Шелест листя, шум дощу, спів птахів — звуки природного походження. Двигуни машин, струни музичних інструментів, молоток є прикладами штучних джерел звуку. Тож гуркіт трактора, мелодійний звук бандури та стукіт молотка є звуками штучного походження.

На відкритій місцевості звук поширюється швидко. У парку чи лісі — повільніше, бо поширенню звуку заважають стовбури, гілки й листки дерев. Звукові хвилі огинають незначні перешкоди. Від значних перешкод (стіна, гора) звук відбивається — повертається назад. Унаслідок відбивання і повернення звукової хвилі виникає луна (відлуння).

Завдання 1. Придумай одне запитання до наукової довідки.

Завдання 2. Склади схему «Джерела звуку», використовуючи власні приклади. Коливання яких тіл чи їхніх частин зумовило виникнення звуку?

МЕДІАПОШУК

З додаткових джерел інформації дізнайся про використання тваринами й людиною ультразвуків та інфразвуків. Чим корисна інформація про ультразвук й інфразвук і його використання людиною та тваринами для тебе та твоїх однолітків?

2. Чи доводилося тобі вчиняти так, як показано на малюнках колажу? У яких ситуаціях і навіщо треба було так вчинити?

НУМО ДОСЛІДЖУВАТИ. ПОШИРЕННЯ ЗВУКУ НА ВІДСТАНІ

Дотримуйся правил безпеки під час виконання дослідження природи в класі.

Тобі знадобляться: мобільний телефон, пластикова та металева посудини з накривками.

Послідовність виконання дослідження

Крок 1. Формулюємо запитання: чи залежить гучність від відстані до тіла, що є його джерелом?

Крок 2. Формулюємо гіпотезу: якщо віддалятися від джерела звуку, то буде зменшуватись гучність звуку, який сприймає вухо.

Крок 3. Увімкни музику в телефоні, зверни увагу на гучність музичних звуків.

Крок 4. Не вимикаючи музику в телефоні, відійди від нього спершу на 5 метрів, а потім ще на 5 метрів. У якому випадку музика звучить гучніше, а в якому — тихіше?

ДОСЛІДИЛИ й ДІЗНАЛИСЯ

Зі збільшенням відстані від телефона (джерела звуку) до вуха звук видається тихішим.

НАУКОВА ДОВІДКА. ЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ У ПРИРОДІ Й ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Тварини використовують різні звуки для повідомлення про небезпеку, пошуку партнера, спілкування батьків і дитинчат, відлякування ворогів (мал. 45). Вовки за допомогою виття спілкуються між собою, сповіщають про зайняту ними територію іншим мешканцям лісу, повідомляють про виявлену здобич тощо. Різні звуки видає качка, скликаючи каченят до їжі, або попереджаючи про небезпеку. Гримуча змія на кінці хвоста має лусочки-брязкальця. Ворушачи ними, вона попереджає, що до неї ризиковано наближатися.

Мал. 45. Використання звуків тваринами

Людині звуки допомагають орієнтуватися в навколишньому середовищі. Йдучи по дорозі, людина реагує на звук автомобільного мотора та звертає на узбіччя, щоб уникнути небезпеки. Заблукавши в лісі, йдемо на голос тих, хто нас шукає. З насолодою слухаємо концерти та спів соловейка.

Не всі звуки викликають приємні відчуття і корисні для слуху, особливо шум, гуркіт. Їх створюють автомобілі, що мчать з великою швидкістю, різне виробниче обладнання, вибухи. Люди, чию працю супроводжує шум машин і механізмів, повинні користуватися навушниками й іншими засобами, що притишують звук. Щоб зменшити шум мотора, в автомобілях встановлюють глушники.

Досі ми розглядали приклади поширення звуку в повітрі. Вони переконали тебе, що в повітрі звук добре поширюється. Тому й музичний інструмент трембіту далеко чути в Карпатських горах, інколи з відлунням. Звук добре поширюється у воді й металах. Швидкість поширення звуку у воді у п’ять разів більша, ніж у повітрі. Ця властивість води має неабияке значення для тварин водойм. Ще швидше звук поширюється в металах. Якщо постукати по батареї в одній кімнаті, то в сусідній кімнаті першим пролунає звук від батареї, а не той, який буде поширюватися повітрям. У художніх фільмах ви могли бачити, як індіанці прикладають вуха до рейок залізниці або до земної поверхні, щоб раніше почути звук поїзда, що наближається, чи ворожої кінноти.

Завдання 3. Доповни інформацію наукової довідки власними прикладами звуків у природі та їх значенням.

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ

Часто для явищ, пов’язаних зі звуком, використовують попереджувальні знаки. Ознайомтеся з ними. Про що вони сповіщають? Запропонуйте, де ці знаки можна розмістити.

ПІЗНАВАЛЬНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Небажаний вплив звукових явищ на людину зменшують різними способами. Дорожнє покриття роблять із шумопоглинальних матеріалів. Вздовж доріг висаджують дерева й кущі. Швидкісні магістралі на території населених пунктів відмежовують спеціальними шумозахисними щитами.

Тобі відомо, що відлуння є відбитою від перешкоди звуковою хвилею. Ось чому дієвий спосіб зменшити звук — створити на його шляху перешкоди. Тому стіни будівель роблять товстими, а в оздобленні помешкань використовують матеріали, здатні поглинати звуки, наприклад, шумопоглинаючі шпалери. Меблі й килими також добре поглинають звуки.

Поміркуй, які відомі тобі правила поведінки в побуті та громадських місцях пов’язані зі звуковими явищами. Використай ці правила й текст «Пізнавального калейдоскопа» та створи порадник «Як уберегтись від небажаного впливу звукових явищ».

ТЕХНОТЕКА

Щоб посилити сприйняття звуку, інколи вдаються до використання мегафона, рупора чи просто прикладають до вуха долоню. Але буває і так, що порушення слуху помітно утруднюють сприйняття звуків, людина перестає чути, може розвинутися глухота. Тоді можуть допомогти спеціально сконструйовані пристрої — слухові апарати (мал. 46).

Мал. 46. Пристрої для покращення сприйняття звуку

Ти можеш виготовити із ватману саморобний рупор і перевірити його дію.

ТОБІ ДО СНАГИ

1. Назви одне звукове явище, два штучних джерела звуку, три природні джерела звуку.

2. Де утвориться відлуння — в густому лісі, чи в кам’яній печері? Чому?

3. Як ти вважаєш, навіщо вивчати звукові явища?

4. Розкажи про значення звукових явищ у природі й житті людини.

5. Оціни ризики гучної музики для свого здоров’я і здоров’я тих, хто поряд.

6. Які твої улюблені звуки? Чому вони тобі подобаються? Дізнайся, що є джерелом твоїх улюблених звуків і запиши цю інформацію в нотатник. За можливості зроби аудіозапис улюблених звуків. Поділися своїми звуковими вподобаннями з однокласницями й однокласниками.