Експерти розповіли що робити, коли почули тривожну сирену

В умовах воєнної загрози від Росії цивільному населенню варто знати план дій у разі надзвичайної ситуації.

Про це повідомив військовий експерт Олег Жданов та експерт із безпеки Ігор Молодан, передає “Радіо Свобода”.

Що робити, коли почули сирену? Куди бігти та що брати із собою?

У разі військової загрози Міністерство оборони інформує Державну службу з надзвичайних ситуацій, яка оповіщає населення. Якщо ви почули звуки сирен або гучномовця впродовж кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал “Увага всім”. Сирени включатимуть чергові на підприємствах, звук мають почути всі жителі міста.

“В більшості випадків сирена для оповіщення цивільного населення означає імовірний напад противника з повітря або ракетну атаку, чи авіаційний удар”, – каже Жданов.

Що робити після сигналу? Після звукової сирени вмикайте телебачення, радіо, інформаційні сайти. Ви маєте почути всю інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкцію дій.

“Зазвичай, коли оголошується війна ніхто не вимикає світло і телебачення, зв’язок не глушить – все працює. Початкове оповіщення працюватиме саме в такому порядку, – зазначив Молодан.

Якщо відімкнуть інтернет, телефонний зв’язок, радіо, телебачення, не буде зв’язку та електрики, тоді треба орієнтуватися тільки на звукові сигнали.

Увімкнуть електросирени, гучномовці або ж централізоване оповіщення, яке має резервне електроживлення, відповіли на запит Радіо Свобода в Міністерстві внутрішніх справ.

Після сирени, є три розвитки подій:

– спускатися в найближче укриття;

Населення евакуйовують у разі виникнення загрози збройних конфліктів із районів бойових дій у безпечні райони. Рішення про проведення евакуації ухвалює Кабінет міністрів на підставі указу президента про введення воєнного стану.

Військовий експерт Жданов наголошує, що треба розрізняти мирний і воєнний час. У воєнний час частина населення буде евакуйована з прифронтових зон, де найбільша ймовірність нальотів авіації й ракетних ударів.

Якщо почалися обстріли, то треба взяти все необхідне, перейти у ванну кімнату і там перечекати, радить експерт із безпеки. У приватному будинку, краще спуститись у погріб чи підвал.

“Треба перебувати далі від вікон і дверей. Зручніше ванна кімната, там є вентиляція, запас води, можна підготувати запас їжі”, – каже експерт.

Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками.

“Коли рвуться снаряди на вулиці єдине правильне рішення – це знайти для себе безпечне місце, якісь поглиблення, бажано закриті бетоном з різних сторін, щоб уникнути прямого впливу уламків від розривів бомб”, – додає Молодан.

Якщо треба йти в укриття, візьміть “тривожну валізу”. У ній мають бути документи, гроші, ліки, вода, теплі речі. Валізу треба зібрати вже зараз. Знеструмте квартиру, перекрийте газ, воду, одягніться за сезоном. У ній мають бути документи, гроші, ліки, вода, теплі речі. Валізу треба зібрати вже зараз.

Заздалегідь варто знайти бомбосховище біля свого будинку чи роботи. Вони є на сайті ДСНС або органів місцевої влади. Якщо поблизу немає бомбосховища, бажано спуститися в підвал.

“Коли запровадять воєнний стан, бійці територіальної оборони мають виконувати роль регулювальників і направляти потоки людей у бік бомбосховищ і місць, де можна укритися від цього нальоту”, – каже військовий експерт.

Продумайте подальші дії. Кожна людина спочатку має відповісти на питання, що вона збирається робити в разі кризової ситуації. Військовий експерт Жданов розповідає про три основні варіанти:

1. Захищати свою державу, домівку. Тоді треба шукати способи та організації, які приєднають їх до своїх лав.

2. Якщо людина збирається евакуюватися, тоді в неї має бути зібрана “тривожна валіза”, запас продовольства на дві три доби з продуктами довготривалого зберігання і запас питної води. Людина швидко збирає речі, пакується і їде в місце евакуації, якомога далі від лінії фронту. Так зазвичай діє цивільне населення.

3. Людина може залишитись у своїй домівці. Якщо ця територія потрапить під окупацію, залишитися там. Тут вже людина бере на себе відповідальність за збереження власного життя, здоров’я і безпеку.

У Львові ветерани російсько-української війни навчали працівників підприємств стріляти.

У місті також підготували план на випадок розгортання повномасштабних воєнних дій на території України. Програма національного спротиву передбачає навчання мешканців міської територіальної громади, співпрацю з батальйонами. Людей навчатимуть основних бойових навичок і домедичної допомоги.

Що означають сирени і як поводитися, коли вони звучать

Звук сирен є оповіщенням для населення у випадку реальної загрози життю та здоров’ю людей, але варто розрізняти сирени у мирний та в особливий період. Про що вказують сирени та що робити, коли ви їх почуєте – читайте далі.

У випадку військової загрози Міноборони звертається до ДСНС, які оповіщають населення саме через звуки сирен або гучномовців. У мирний період це навчальна тривога, однак після введення воєнного стану варто значно серйозніше ставитись до такого сповіщення, передає Радіо MAXIMUM.

Що робити, коли почули сирену:

• Якщо звуки сирен тривають упродовж кількох хвилин, то це означає сигнал “Увага всім”;
• Після першого сигналу варто увімкнути телебачення, радіо та інформаційні сайти, де буде детально пояснено причини та інструкції для дій (ресурси можуть бути національними та місцевими);
• Якщо відсутній зв’язок, інтернет та електрика, то потрібно уважно орієнтуватись на звукові сигнали (нема пробних чи навчальних сигналів, одразу є прямуйте в укриття).

Що робити після тривожних сирен:

• Залишатись вдома та підготувати “тривожну валізку”;
• Вимкнути газ, водопостачання, електропостачання та інше;
• Повідомити сусідів;
• Евакуюватись та прямувати до найближчого укриття.
• Якщо під час сирен ви були у транспорті чи у громадському місці, перевірте новинні сервіси та прямуйте до сховищ;
• Якщо відключать інтернет, телефонний зв’язок, радіо, телебачення, не буде зв’язку та електрики, тоді треба орієнтуватись тільки на звукові сигнали.

Що робити, коли почули сирену? Покрокова інструкція

Попри заяви російського Міноборони про те, що частина військ після навчань повертаються на свої бази, США і НАТО заявили, що не бачать відведення російських військ від кордону з Україною, і що загроза нового нападу зберігається. Президент Сполучених Штатів Джо Байден заявив, що загроза нового російського вторгнення до України найближчим часом дуже висока. В умовах військової загрози з боку Росії цивільному населенню варто знати план дій в разі надзвичайної ситуації.

Що робити, коли почули сирену? Куди бігти та що брати з собою? Радіо Свобода поспілкувалося із військовим експертом Олегом Ждановим, експертом з безпеки Ігорем Молоданом та підготувало покрокову інструкцію дій.

• У разі військової загрози Міністерство оборони інформує Державну службу з надзвичайних ситуацій, яка оповіщає населення.
• Якщо ви почули звуки сирен або гучномовця протягом кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім». Сирени включатимуть чергові на підприємствах, звук мають почути всі жителі міста.

Що робити після сигналу?

Після звукової сирени вмикайте телебачення, радіо, інформаційні сайти. Ви маєте почути всю інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкцію дій.

«Як правило, коли оголошується війна ніхто не вимикає світло і телебачення, зв’язок не глушить – все працює. Початкове оповіщення працюватиме саме в такому порядку, – каже експертом з безпеки Ігор Молодан.

Якщо відключать інтернет, телефонний зв’язок, радіо, телебачення, не буде зв’язку та електрики, тоді треба орієнтуватись тільки на звукові сигнали.

Увімкнуть електросирени, гучномовці або ж централізоване оповіщення, яке має резервне електроживлення, відповіли на запит Радіо Свобода в Міністерстві внутрішніх справ.

Після сирени, є три розвитки подій:

Евакуйовують населення у разі виникнення загрози збройних конфліктів з районів бойових дій у безпечні райони. Рішення про проведення евакуації ухвалює Кабінет міністрів на підставі указу Президента про введення воєнного стану.

«В більшості випадків сирена для оповіщення цивільного населення – означає, ймовірний напад противника з повітря, або ракетна атака, чи авіаційний удар», – каже військовий експерт Олег Жданов.

Військовий експерт переконує, що треба розрізняти мирний і воєнний час. У воєнний час частина населення буде евакуйована з прифронтових зон, де найбільша ймовірність нальотів авіації й ракетних ударів.

«Вперше після сирени, люди будуть дуже довго збиратись. А другий, третій раз це буде дуже швидко та оперативно», – додав Жданов.

Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час

Якщо треба залишатись удома

Якщо почались обстріли, то треба взяти все необхідне, перейти у ванну кімнату і там перечекати, радить Ігор Молодан.

«Треба знаходитись далі від вікон і дверей. Зручніше ванна кімната, там є вентиляція, запас води, можна підготувати запас їжі», – каже експерт.

У приватному будинку, краще спуститись у погріб чи підвал.

Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками:

«Коли рвуться снаряди на вулиці єдине правильне рішення – це знайти для себе безпечне місце, якісь поглиблення, бажано закритті бетоном з різних сторін, щоб уникнути прямого впливу уламків від розривів бомб», – додає Молодан.

Якщо треба йти в укриття:

Перш за все треба взяти «тривожну валізу», знеструмити квартиру, перекрити газ, воду, одягнутися по сезону.

У «тривожній валізі» мають бути документи, гроші, ліки, вода, теплі речі. Валізу треба зібрати вже зараз.

«Тривожний рюкзак»: що потрібно мати, «якщо раптом. »

• Йдіть у бік бомбосховища, яке розташоване найближче. Або в яке у вас є перепустка

Після цього оцініть обставини, якщо немає зовнішніх загроз: розривів снарядів, стрільб, варто покинути приміщення і переміститись або у підвал у своєму будинку, або в бомбосховище, яке є на карті, переконує Ігор Молодан.

Російська агресія. Де ховатися киянам у разі повномасштабної війни?

Знайти бомбосховище біля свого будинку чи роботи, варто заздалегідь. Вони є на сайті ДСНС або органів місцевої влади.

«Коли буде введений воєнний стан, бійці територіальної оборони повинні виконувати роль регулювальників і направляти потоки людей у сторони бомбосховищ та місць, де можна укритись від цього нальоту», – каже військовий експерт.

• Якщо поблизу немає бомбосховища, бажано спуститися у підвал. За словами Жданова, міцніший у будинках з монолітним каркасом, а найслабші будинки з цегли.

«Вони під час вибуху трощаться на дуже дрібні осколки й засипають тих, хто ховається під стінами або в підвальних приміщеннях. Шансів вижити в таких будинках дуже мало», – каже Жданов.

За його словами, метро і бомбосховища будуть зачиняти через певний час. Хто не встигне в укриття, той повинен ховатись, де зможе. Підземні переходи, підвали, труби під дорогою можуть служити укриттям, але не мости: «Міст якщо завалиться, то придавить всіх».

«Є бомбосховища, де можна жити постійно. Там системи вентиляції, фільтрування води, систему каналізаційних стоків, запаси продовольства тощо. У таких довготривалих бомбосховищах у прифронтовій зоні розташовували шпиталі», – додає військовий експерт.

Але більшість бомбосховищ розраховані на те, щоб люди пересиділи повітряну атаку.

Продумайте подальші дії

Кожна людина спочатку має відповісти на питання, що вона збирається робити в разі кризової ситуації. Військовий експерт Жданов розповідає про три основні варіанти:

• Захищати свою державу, домівку. Тоді треба шукати способи та організації, які включать їх до своїх лав.
• Якщо людина збирається евакуюватись, тоді в неї має бути зібрана «тривожна валіза», запас продовольства на дві три доби з продуктами довготривалого зберігання і запас питної води. Людина швидко збирає речі, пакується і їде в місце евакуації, якомога далі від лінії фронту. Так зазвичай діє цивільне населення.
• Третій варіант – людина може залишитись у своїй домівці. Якщо ця територія потрапить під окупацію, залишитись там. Тут вже людина бере на себе відповідальність за збереження свого життя, здоров’я і взагалі за свою безпеку.