Античність (від лат. antiquus – стародавній) – у широкому розумінні слова – стародавня епоха, у вузькому та найбільш уживаному значенні – це історія і культура Стародавньої Греції і Стародавнього Риму – від виникнення перших давньогрецьких держав (кінець ІІІ-ІІ тисячоліття до н. е.)16 груд. 2014 р.
Для античного стилю потрібно вибирати кращі матеріали – монументальні, розкішні, величні. Природний камінь, натуральне дерево, слонова кістка, шовк, бронза, кераміка – це саме те, що характерно для античності.
Міфологія стала найважливішим елементом грецької культури, на основі якої пізніше розвивались література, філософія, наука. Міфи стали невичерпною скарбницею сюжетів для античного мистецтва і літератури.
У розумінні сучасної науки термін «античність» — це історія і культура Стародавньої Греції і Стародавнього Риму від виникнення перших давньогрецьких держав (кінець 3-2 тисячоліття до н. е.) і до падіння Римської імперії та завоювання Риму варварськими племенами (5 століття н.
Людина та її світ — головна тема античної літератури І на ті часи їм не було рівних. Як і Софокла, еллінських поетів приваблювала людина; вона була для них і дивом, і «вінцем творіння». Людина стала центром художньої творчості в античну добу.
Анти́чна культу́ра (від грец. antiquus — «стародавній, древній») — спільна назва давньогрецької і давньоримської культур, а також ін. культур середземноморського регіону, чорноморського узбережжя і Близького Сходу, які перебували під впливом еллінізму (див. Античність).
Античність. Парфенон — один з найбільш знакових символів класичної епохи у давньогрецькій культурі. Афіни, Греція. Ант́ичність (від лат. antiquus, також Класична епоха ) — період історії від 800 …