До елементів документів (реквізитів) належать дата, підпис, адреса, заголовок та ін., а також текст. Під час оформлення документів слід дотримуватися головних правил їх складання, які передбачають правильне написання реквізитів, їх розміщення на бланку документа.
Реквізити — у документознавстві — обов'язкові дані, які мають бути в кожному документі певного виду (наприклад, договорі, чеку, векселі) для визнання його дійсним (наприклад, назва документа, дата складання, сума, яка підлягає сплаті, назва платника, адреса тощо).
«Підпис» — обов'язковий реквізит, що надає документу юридичної сили та доказовості. Оформлення підпису в документі регламентують пункти 5.22, 7.5, 7.7 ДСТУ 4163:2020. Складники реквізиту 22 «Підпис»: 1.
Реквізит «Підпис» розташовують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків на відстані 2 — 3 міжрядкових інтервалів від тексту. При цьому відступ від лівого краю берега не роблять. Розшифровку підпису друкують на рівні останнього рядка назви посади і на відстані 125 мм від лівого берега документа.
Реквізити — це вихідні дані документа, відсутність яких позбавляє документ юридичної сили. Реквізити бувають постійні та змінні. Постійні реквізити наносять, при виготовленні уніфікованої форми або бланка документа, змінні — під час складання документа.
Дані, за якими ідентифікують організацію: наприклад, логотип компанії, її назва, контакти, підписи посадових осіб Реквізит документа – атрибут, що характеризує …