Коробка з “єднувальна: як влаштована і для чого призначається?

Сполучна кабельна коробка – це пристрій невеликих розмірів, який призначається для з ‘єднання і розгалуження броньованих і гумових кабелів на силових або керуючих ланцюгах. Застосовується найчастіше даний елемент у вугільних шахтах і на поверхні як елемент для з ‘єднання силових кабелів. Що собою представляють дані механізми, і наскільки складна їх конструкція? Відповіді на ці запитання ви знайдете в сьогоднішній статті.

Пристрій

Коробка сполучна складається з високоміцної вибухонепроникної оболонки і панелі. При цьому перша її частина включає в себе два механізми – корпус і кришку. Всі деталі, з яких складається сполучна коробка для мереж освітлення, є дуже надійними і міцними. Всередині корпусу розміщується спеціальна панель. На ній є близько 9 колодок з різним маркуванням (КР.1, КР.2.1, КР.3 і так далі). Ці пристрої необхідні для здійснення надійного контакту з силовим кабелем, а точніше з його жилами. Крім того, в пристрої передбачено кілька спеціальних клем для їх підключення.

Варто підкреслити, що в конструкції коробки також присутні зовнішні і внутрішні затискаючі затискачі. Вони необхідні для заземлення використовуваної у складі пристрою броні, оболонки і самого дроту. Кабельні вводи за своєю формою мають запобіжники – скоби, що захищають контакти від можливого висмикування та інших механічних пошкоджень. Неможливо не відзначити і наявність ущільнювальних елементів в даній коробці. У її конструкції використовується спеціальне ущільнювальне кільце, яке стискається за допомогою гайки або муфти. Залежно від конкретного типу застосовуваних клем і вводів розрізняють кілька десятків різновидів даних пристроїв.

Технічні особливості

Коробка сполучна, завдяки своїй надійній і міцній конструкції, може використовуватися і здійснювати контакт практично в екстремальних умовах. Допустима температура, в межах якої ця коробка може зберігати свої властивості провідника, становить від -50 до + 79 градусів Цельсія. При цьому рівень атмосферного тиску може коливатися в межах 630-850 мм рт. ст. Крім цього, коробка сполучна використовується при 95-відсотковій вологі повітря і витримує всі агресивні дії домішок, що містяться в повітрі навколишнього середовища.

Матеріал

Виготовляється даний апарат з двох видів матеріалів. Це може бути сплав серії Д16Т або звичайна листова сталь. Відповідно, залежно від використовуваного матеріалу коробка з ‘єднувальна може підрозділятися на фрезеровану і штамповану.

Скільки вона служить?

Максимальний термін служби даного пристрою, затверджений виробником, може становити близько 10-12 років. При цьому розрахунок ведеться за умови постійної подачі електричного струму з напругою в 220 вольт і силою струму в 10 Ампер. Таким чином, сполучна коробка є одним з найбільш довговічних пристроїв, які застосовуються в даній сфері.

Коробка передач: робот, автомат чи механіка – в чому різниця

Вибір коробки передач: робот, автомат, варіатор або механіка – один з ключових чинників під час покупки автомобіля. Чим відрізняються ці види трансмісій і яка потрібна саме вам?

Наскільки істотна різниця в коробках передач і що вибрати: робот, автомат, варіатор або механіку? Давайте розберемося.

Насамперед треба зрозуміти, що при чотирьох варіантах коробок передач ми говоримо все-таки про два типи трансмісій: з ручним керуванням (“механіка”) і автоматичну. А вже остання може бути класичним автоматом, варіатором або роботом – хоча різниця ця суто конструктивна, з точки зору споживача принципових відмінностей немає: перемикати передачі водієві не потрібно. Це і приймемо за вихідні дані.

Заодно нагадаємо, що коробка передач вбудована на шляху потоку потужності від двигуна до коліс і необхідна для того, щоб змінювати крутний момент – іншими словами, тягу на колесах.

МКП – механіка, ручка, мануальна трансмісія

Механічна коробка передач з ручним перемиканням – найдоступніший вид автомобільної трансмісії. Для багатьох бюджетних моделей це єдиний можливий варіант

Звичайна коробка передач (МКП, MT) – це набір шестерень, зачеплення яких в потрібному поєднанні водій змінює вручну, тим самим важелем, що стирчить з підлоги. Тому таку трансмісію називають “механікою” або “ручкою”. У “комплекті” з МКП обов’язково йде муфта зчеплення, яка управляється педаллю, і будь-яку дію важелем коробки водій супроводжує вижимкою педалі – при заданому положенні педалі газу! Все це перетворює процес перемикання в дещо клопітку процедуру, чому МКП і вважається найменш зручною в експлуатації. Її єдиний плюс – низька вартість, тому що навіть по ресурсу з нею можуть позмагатися інші “автомати”.

“Автомат”

Класична автоматична коробка з гідротрансформатором до сьогодні залишається найнадійнішим та шанованим видом трансмісії

Класична автоматична коробка передач (АКП, AT) з гідромеханічною начинкою називається у нас “автоматом”. З нею від водія потрібно лише вибрати напрямок руху (вперед або назад), а в подальшому вибір і перемикання ступенів робить автоматика.

Це найстаріший вид автоматичної трансмісії. Незважаючи на складність, такі АКП давно відпрацьовані у виробництві, вони надійні і довговічні. Також класичні “автомати” працюють м’яко, комфортно для пасажирів і передбачувано для водія. Недоліків теж чимало: “гідромеханіка” важка, громіздка, дорога, в порівнянні з “механікою” вона істотно підвищує витрату палива і знижує динаміку автомобіля. Незважаючи ні на що, цей вид автоматичних трансмісій вважається класикою, так само як і коробка-робот, широко застосовується в масовому автовиробництві.

Коробка-робот

Найпростіша роботизована коробка – найдешевший шлях отримати автоматичну трансмісію. Але працює така коробка-робот зазвичай некомфортно

Як не дивно, коробка-робот (РКП, РТ) одночасно може бути і найдорожчим, і найдешевшим видом автоматичних трансмісій. Бюджетний і простий з технічної точки зору варіант – це звичайна механічна коробка зі зчепленням, до яких прибудовані електроприводи. Вони по команді електроніки витискають зчеплення і пересувають той самий важіль управління “механікою”, звільняючи від цієї праці водія.

Правда, у дешевого робота виходить це не так вправно, як у людини, і під час зміни ступенів машина часто неприємно смикається, прискорення виходить переривчастим. Зате на відміну від класичного “автомата” ця коробка-робот не підвищує витрату палива. І взагалі, це найдешевший спосіб дати споживачеві машину з автоматичною трансмісією, тож до нього іноді вдаються виробники недорогих компактних малолітражок.

До категорії роботів відносять також найскладніший вид автоматичних коробок – преселективні АКП (DSG, PDK, SMG, EDC тощо – в залежності від виробника). По суті це дві механічні коробки передач, кожна зі своїм зчепленням, втиснуті в один корпус. Як і в звичайному бюджетному роботі, керують перемиканнями сервоприводи і електронний блок.

Преселективна коробка-робот – найбільш складний та найефективніший на сьогодні вид автоматичної трансмісії

Суть таких конструкційних хитрощів – мати в КП одночасно дві включених передачі, одна з яких працює на колеса автомобіля через своє зімкнуте зчеплення, а друга – з розімкненим зчепленням – чекає черги на підключення до коліс. Суворо в потрібний момент комп’ютер подає команду, одне зчеплення розмикається, друге змикається – і передача переключена без переривання потоку потужності, буквально за долі секунди! Прискорення виходить динамічним, практично без ривків, так чи інакше властивих іншим раніше названим автоматичним коробкам.

Власне, преселективна коробка-робот за всіма статтями краща за інші “автомати” і краща за найдосвідченішого водія: вона перемикається бездоганно як з точки зору економії палива, так і з точки зору динаміки. Що й дало підстави використати ці трансмісії для безкомпромісних спортивних автомобілів. Єдиний мінус – складні за будовою, вони не завжди надійні, дуже дорогі самі по собі і в ремонті.

Варіатори

Сучасний варіатор допомагає економити пальне, забезпечує плавний і комфортний рух, але не любить часті буксування та ізду в заторах

Окремо стоять безступінчаті автоматичні трансмісії, або варіатори. Ще їх називають CVT (Continuously Variable Transmission — передаточне відношення, що безупинно змінюється). Замість шестерень тут – пара розсувних шківів, і з’єднує їх металевий дрібноланковий ремінь.

В залежності від умов руху шківи автоматично змінюють свій діаметр, чим і досягається зміна передавального числа. Причому робиться це плавно, тому ступенів в такий трансмісії немає. В роботі така передача найкомфортніша, може збентежити тільки незвичний характер роботи двигуна, який при розгоні довго гуде на одній ноті. Варіатор зазвичай дешевше класичного гідромеханічного “автомата” і преселективного робота, витрати палива з ним скромні.

Металічний ремінь або ланцюг варіатора деколи доводиться міняти, а це пов’язано з повним розбиранням агрегату

Зараз CVT застосовуються досить часто, приблизно як коробка-робот, у тому числі і на досить великих авто. Але не можна сказати, що варіатори особливо люблять вітчизняні споживачі. Багато користувачів переконані, що така трансмісія не дуже довговічна, крім того, вона не любить довгої їзди в заторі, бездоріжжям й на високій швидкості.
Слабке місце – ремінь, який зношується і вимагає повного розбирання коробки для заміни, і масло, яке потрібно змінювати в строк і неодмінно для заявленої марки. Загалом, новий автомобіль з варіатором можна купувати, старий – з оглядом на його пробіг та інформацію про ресурс CVT конкретної моделі.

Резюмуючи, скажемо: вирішивши принципово, що вам потрібна автоматична трансмісія, запишіться у дилерів на тест-драйв і випробуйте різні види “автоматів” на ходу. Однак, споживачеві слід мати на увазі, що більшість компаній не пропонує вибору між типами автоматичної трансмісії. Тобто в деяких випадках доведеться брати або не той тип “автомату”, або відмовитися від покупки машини, яка вже приглянулася, на користь іншої, що комплектується видом автоматичної трансмісії, яка вас цікавить.

Функції сполучної тканини

У сучасному житті все, що зроблено з бетону або з допомогою бетону, зберігає свою початкову форму завдяки цементу. Без цементу все б розсипалося подібно пісочним замкам на морському пляжі. Ось приблизно таку ж роль в нашому організмі відіграє сполучна тканина. Що при цьому відбувається в організмі і чи можна якось вплинути на ситуацію?

Що таке сполучна тканина, яке значення вона має в організмі людини?

Сполучна тканина складає половину маси тіла людини, утворюючи опорний каркас, зовнішні покриви, утворюючи внутрішнє середовище. Вона виконує трофічну, захисну, опорно-механічну, гомеостатичну і структуроутворюючу функції. Відомо, що спадковість і імунітет також забезпечується сполучною тканиною. Можна припустити, що це одна з найміцніших структур організму.

Функції сполучної тканини

«Якість» сполучної тканини багато в чому залежить від спадковості людини і від того, як відбувалося його розвиток до народження, в утробі матері. Але важливо зрозуміти, що порушення формування сполучної тканини у плода обумовлюють багато вроджені захворювання людини, а негативний вплив на сполучну тканину різних зовнішніх факторів: фізичних, хімічних, інфекційних і ін. – Тягнуть зміни функції органів, структуру яких вона утворює. Причому процес набуває системного характеру, так як одна і та ж сполучна тканина є в багатьох органах і системах нашого тіла. Потрібно зауважити, що практично всі внутрішні хвороби починаються саме з функціональних розладів того чи іншого органу.

Функції і будова сполучної тканини

Велике значення для нормального функціонування сполучної тканини має співвідношення мінеральних речовин в організмі.

Які мінеральні речовини найбільш важливі для сполучної тканини?

Практично всі хімічні різні елементи знаменитої таблиці Менделєєва беруть участь у фізіологічних, а також патологічних процесах, однак лише 12 макро- і мікроелементів становлять дев’яносто дев’ять елементного складу організму людини. У їх числі калій, кальцій, саме магній, фосфор, фтор, цинк, селен. Всі вони дуже важливі для здоров’я сполучної тканини.

Калій підтримує певний кислотно-лужний баланс, забезпечує м’язову діяльність, синтез білка, глікогену.

З дефіцитом калію пов’язані розвиток м’язової дистрофії, порушення серцевого ритму, параліч м’язів.

Кальцій відповідальний за метаболізм кісткової тканини, м’язові скорочення (в тому числі за роботу серцевого м’яза), вивільнення нейромедіаторів і гормонів, згортання крові, проникність мембран клітини. 98% кальцію міститься в кістковій тканині. При зниженні його концентрації розвиваються багато патологічні симптоми: судоми, аритмії, слабкість, запаморочення, парастезии (відчуття поколювання шкіри) і т.д.

Магній активує багато ферментів, бере участь в синтезі білків, жирних кислот, ліпідів, забезпечує розслаблення м’язового волокна (в периферичних м’язах, серце), підтримує нормальну нервово-м’язову провідність, є основною складовою енергетичного обміну. При його недоліку з’являються слабкість, судоми, безсоння, апатія, нудота, блювота.

Фосфор забезпечує нормальний розвиток кісткової тканини і енергопостачання організму. При дефіциті фосфору з’являються порушення росту, деформації та остеомаляція (розм’якшення) кісток.

Цинк бере участь в ферментативної активності в організмі, забезпечує стабільність мембран клітин, нормальний ріст грануляційної тканини. При дефіциті цинку відбувається уповільнення зростання людини, погане загоєння ран.

Селен відноситься до частини ферментативної системи, що захищає наші біологічні мембрани клітин від шкідливої дії різних вільних радикалів, забезпечує нормальну функцію щитовидної залози, імунітету. При дефіциті селену розвивається анемія (недокрів’я), кардіоміопатія, порушення росту і утворення кісткової тканини.

До яких практичних висновків може підштовхнути вся ця інформація?

Всі прекрасно розуміють, що багато мінеральні речовини надходять в наш організм з харчовими продуктами, тому в першу чергу вони повинні критично оцінити, наскільки повноцінно їх харчування. Якщо вони виявлять у себе перераховані вище ознаки дефіциту того чи іншого елемента, то найрозумніше звернутися до лікаря і пройти дослідження концентрації мінеральних речовин в організмі. Тільки за рахунок «потрібних» продуктів вони не зможуть усунути мінералодефіціт – з цим завданням здатні впоратися лікарські препарати, що містять необхідні мінеральні сполуки в терапевтичних дозах. З профілактичною метою рекомендується приймати з осені до літа комплекси мінералів з вітамінами.