В обов'язковому порядку патологоанатомічні розтини здійснюються при наявності підозри на насильницьку смерть (тоді він є частиною судово-медичного дослідження чи експертизи), а також якщо смерть хворого настала в закладі охорони здоров'я. Розтин можна не проводити (ч. 3 ст.
1) у випадках смерті хворих, які пробули в лікувально-профілактичному закладі менше доби; 2) у випадках, які потребують судово-медичного дослідження; 3) при інфекційних хворобах та підозрі на них; 4) в усіх випадках неясного прижиттєвого діагнозу (незалежно від строку перебування хворого в лікувальному закладі);
Аутопсія (розтин) — патологоанатомічна або судово-медична процедура, посмертний розтин чи дослідження тіла, зокрема органів і тканин. Проводять для того, аби встановити причину смерті.
Трупні плями (hypostatici, livores cadaverici, vibices) — явна ознака настання біологічної смерті. Вони відносяться до ранніх трупних явищ, та являють собою, як правило, ділянки шкіри синюшно-фіолетового кольору.
1.2: «… Усі трупи, за винятком трупів невстановлених осіб, як правило, не повинні зберігатися у морзі більш як 3 доби від часу дослідження.
Лікар, що проводить розтин, вживає заходи збереження трупа, всіх його тканин для подальшого судово-медичного дослідження.