Скільки кінських сил в одному коні: у чому ще можна виміряти

Скільки в коня кінських сил? Здається, що відповідь очевидна: скільки тварин, стільки і сил. Однак не все так просто: тут є своя загадка.

Розкриваємо визначення

Кінська сила (скорочено к. с.) – позасистемна одиниця потужності. В даний час в Україні термін не вживається в офіційній документації. Однак до сих пір застосовується для розрахунку ОСАГО. Визначення поширене для опису двигунів внутрішнього згоряння.

Стандартний спосіб вимірювання бере в розрахунок кіловати. Якщо потужність подана в кінських силах, спосіб вимірювання в різних країнах може відрізнятися. В Америці і Японії, наприклад, свої стандарти визначення роботи двигуна: вимір нетто і вимір брутто.

Історична довідка

Винахідник з Шотландії Джеймс Ватт конструював парові машини з метою замінити ними в деяких видах діяльності коней. Раніше ці тварини служили основним джерелом енергії: приводили в дію насоси і вантажні механізми. Заявлений в статті термін вченому був потрібний для наочності: він хотів пояснити, скільки конячок відразу може замінити всього одна машина.

Був проведений експеримент: Ватт запряг коня в водопідйомний насос і підрахував кількість води, відкочений за день. Після цього до насоса вже під’єднали паровий двигун. Результати двигуна поділили на показники коня: вийшло кількість коней, здатних замінити один прилад.

Джеймс розрахував: жеребець розвиває швидкість близько 33000 футів в хвилину. Тільки після смерті винахідника фути перевели в вати (33000 футів = 735 ват). Так з’явилася нова одиниця потужності (Ватт), названа на честь вченого.

Вимірювання показували дуже приблизний результат. Тому слідом з’явилися кінські сили для розрахунку різних потужностей (котлові, водяні і метричні).

Повернемося до головного питання статті

Всі коні різні. Тварини-важковаговики розвивають потужність до десяти кіловат, що відповідає п’ятнадцяти кінським силам. Миттєве значення може доходити до двохсот к. с. (Наприклад, стрибок).

В звичайному стані кінь виробляє потужність в районі 0,5-0,75 к. с.

Довідка! Цікаво, але середньостатистична конячка не здатна довгий час розвивати потужність , яку вирахував Ватт. Мабуть, йому попалася неймовірно сильна тварина.

Сьогодні будь-який власник особистого авто знає, скільки в його машині «коней». Простий параметр дозволяє здійснити порівняння з іншими видами транспорту. Однак мало хто замислювався, чому в якості зразка використовується саме кінська сила.

Скільки «кінських сил» у одного коня

Кожна людина чув таке поняття як «кінська сила», стосовно до автомобілів. Однак, при цьому далеко не кожен знає і до кінця розуміє, що це таке. Абсолютно очевидно, що це ще одна одиниця виміру. А разом з тим очевидно, що якщо застосовувати її до коней, то у тварин може виявитися теж різна кількість тих «сил». Так що ж це таке?

«Кінська сила» є позасистемною одиницею вимірювання і не використовується для здійснення точних розрахунків. Вперше вона була використана в 1789 році шотландським інженером і винахідником Джеймсом Уаттом, який ввів відповідну одиницю для того, щоб наочно показати скільки коней здатний замінити паровий двигун. Уатт займався дослідженнями енергії і тяглової сили. Надалі саме в його честь назвуть нову одиницю виміру – Ват. А ось від кінських сил за підсумком відмовляться в офіційних вимірах через неточності даного поняття.

Незважаючи на все це, поняття еталонної кінської сили існує. Її прийнято позначати показником 75 кгс на м/с. Переводячи на російську – це потужність, яка необхідна для рівномірного підняття вантажу масою 75 кг зі швидкістю 1 метр в секунду при загальноприйнятому показнику прискорення вільного падіння 9.8 м/с2. При такому підході, в перерахунку на Вати, одна кінська сила становить 735.49875 Вт. Дане значення також прийнято називати «метричної конем».

Таким чином, не складно здогадатися, що жива кінь здатна володіти далеко не однієї «кінською силою». Прийнято вважати, що найбільш міцні коні можуть мати близько 15 л. с, у той час як більшість інших коней видає показники в 6-7 сил. При цьому важливо розуміти, що описувана вимірювальна величина на сьогоднішній день фактично повністю вийшла з професійного вживання і використовується головним чином лише в комерційних цілях.

Корм для коней: раціони та норми годівлі

Суть збалансованої годівлі коней – забезпечення щоденним запасом поживних речовин у правильних кількостях для того, щоб тварина залишалась здоровою, у хорошій кондиції, а корми з’їдались без залишку.

У природних умовах коні пасуться по кілька годин на добу. Враховуючи це, слід раціон складати так, щоб забезпечити достатню кількість грубих кормів для мінімізації розладів травлення (коліків). А додаючи концентровані корми до грубих та соковитих, фермер задовольнить потребу тварин в енергії, протеїнах, мінералах та вітамінах.

Правильне визначення вмісту поживних речовин у кормі для коней

Годівля коней — це щось середнє між мистецтвом та наукою. Таблиця з нормами годівлі є корисним підгрунтям для формування раціонів.

Всі коні потребують поживних речовин для підтримки робочої конституції, травної й метаболічної функцій. У деяких випадках вони потребують додаткових поживних речовин для росту, роботи, розмноження або лактації.

Таблиці у разі виникнення потреб в поживних речовинах для коней проявляються двома способами:

Більшість коней отримують свій щоденний раціон двома частинами : клітковина (сіно чи випас) та концентрати. Порція концентрату складається з зернових і може включати білкову добавку, мінерали та вітаміни. Також може включати висівки, тростину патоку, зневоднену люцерну або інші корми.

1. Враховуючи це, основна задача фермера полягає в наступному:
2. Вирішити, скільки і яким кормом потрібно годувати.

Розрахувати порцію грубих та концентрованих кормів, які задовольнятимуть потреби тварин в енергії та поживних речовинах.

Клітковина у кормах для коней

Звичайна кількість клітковини в раціоні знижує ризик виникнення здуття та ламініту (хвороби копит). Клітковина також допомагає підтримувати правильне співвідношення кальцію та фосфору. Концентровані корми містять невелику кількість кальцію. Тому клітковина, особливо бобових культур, стане знахідкою.

Раціони завжди повинні містити більше кальцію, ніж фосфору. Співвідношення кальцій : фосфор коливається між 1, 1:1 і 2:1, але це в межах прийнятного комплексу. Навіть більш високий рівень кальцію можна допустити. Але коли рівень фосфору вищий за кальцій, це може призвести до серйозних аномалій в скелеті.

Без звичайного сіна в раціоні коней, які утримуються в стійлах, не обійтися. Тварини його їдять впродовж дня. Воно допомагає запобігати появленню недоліків, таких як жування деревини, що коні зазвичай роблять, коли нудьгують або коли їм не вистачає клітковини.

Загальноприйняте правило — згодовувати щонайменше 1 кілограм сіна на день на кожні 100 кілограмів маси коня. Зрілі коні в робочій кондиції, які не працюють фізично, можуть обійтися без додавання зерна в раціон. Зерно та інші концентрати, крім клітковини, також потрібні коням, які ростуть, фізично працюють, кобилам у період пізньої вагітності та під час лактації.

Люцерна, червона конюшина — приклади хорошого сіна з бобових, яким можна годувати коней. Фруктова трава та тимофіївка — приклади сіна з не бобових трав. У будь-якому разі сіно має бути якісним, не ураженим мікозами. Так згодовування трави, ураженої грибком Neotyphodium coenophialum, викликає захворювання репродуктивної системи у кобил..

Концентрати для коней

Здавна,овес був головним кормом для коней. Ця зернова культура із середнім рівнем енергії, містить більше білка, ніж більшість зернових, плюс легко стравна для травлення.

Кукурудза прекрасна для годування коней, але в ній великий вміст енергії.Тому фермеру легко перегодувати цим зерном коней. А от співвідношення кукурудзи та вівса 50/50 поєднує в собі безпеку вівса та економічність кукурудзи.

Пшеничне та зернове сорго менш придатні для годування коней. Пшениця особливо небезпечна тим, що спричиняє здуття, впливаючи на шлунково-кишковий тракт.

Пам’ятка в годівлі коней для фермера

1. Використовуйте лише якісні корми
2. Балансуйте раціон за поживними речовинами, енергією.
3. Годуйте якісним сіном в співвідношенні до половини ваги раціону.
4. Збільшуйте норму протеїнів та мінералів для жеребних та лактуючих кобил.
5. Додавайте до раціону лошад, лактуючих кобил, виснажених тварин сіно з бобових культур.
6. Не забувайте про сіль.
7. Додавайте вітамінно-мінеральні добавки.
8. Доглядайте за зубами коней. Тварин віком від 5 років і старше слід перевіряти щорічно ветеринара, щоб перевірити, чи потрібні їм шліфування.
9. Слідкуйте, щоб коні не застоювались у стійлах, працювали. Тоді вони будуть краще їсти, переварювати їжу і буде менше шансів на здуття.
10. Нормуйте раціон за вагою, а не за об’ємом кормів.
11. Прописуйте раціон індивідуально під тварину.
12. Випувайте коней не менше 2 разів на добу.
13. Змінюйте корм поступово. Тварина звикає до нового корму впродовж 2 тижнів.
14. Не давайте зерно коням відразу після роботи, навантаження. Натомість годуйте сіном, поки вони відпочивають (1-2 години після роботи).
15. Не годуйте коня перед роботою. Годівля повинна бути мінімум за 1 годину до роботи.
16. Коней в стайні годують 2 рази на день. При активному використанні — тричі.
17. Годуючи сіном, дайте половину сіна вночі, тому що в цей час коні мають більше часу з’їсти та перетравити грубий корм.

Типові раціони для різних статево-вікових груп

Раціон для підсисних лошат

Сирий білок — 18 %; Кальцій — 0,88 %; Фосфор — 0,60%

Премікс, що забезпечує 8 мільйонів МО вітаміну А, 1 мільйон МО вітаміну D і 150000 МО вітаміну Е на тонну корму.

Примірка: Цей раціон з додаванням сіна бобових підходить для годівлі лошат віком від 2 тижнів до 8 місяців.

Раціон для відлучених лошат

Сирий білок —16,3%; Кальцій — 0,75%; Фосфор — 0,55 %

Примітка: Окрім цього раціону в годівлю відлучених лошат додавайте бобове сіно в розрахунку 1-2 кг на 100 кг живої ваги. Якщо хочете скоротити частку вівса, замінивши його кукурудзою, то доведеться додати сіна люцерни для забезпечення організму кальцієм.

Такий раціон підійде лошатам до 14 —16 місяців.

Раціон для коней дворічного віку, вагітних та лактуючих кобил

Сирий білок — 14,3 %; Кальцій — 0,61 %; Фосфор — 0,43 %

Примітка: До цього раціону додавайте випас або якісне бобове сіно. Жеребним та лактуючим кобилам додатково вводять до раціону 6-10 кг зерна з метою забезпечення нормального розвитку плоду та вироблення достатньої кількості молока.

Якщо кобила страждає ожирінням на пізніх термінах вагітності, то зерно замінюють на якісне бобове, змішане або не бобове сіно.

Раціон для дорослих коней, жеребних кобил першої половини вагітності

Примітка: Цей раціон розроблений для дорослих та 2-річних непрацюючих та працюючих коней, кобил до останніх трьох місяців вагітності. Додаючи до раціону сіно, можна зменшити ймовірність розладів травлення у коней, які багато фізично працюють.

Автор: Уейн Лох, департамент тваринництва Університету Міссурі.