Розподільчий щит електричний: види, призначення, монтаж

До моменту прямого споживання електрична енергія проходить кілька етапів, серед яких її генерація і передача по спеціальних лініях. Заключною стадією перед безпосереднім використанням є вступ в електричний щит, де відбувається управління енергією, а також забезпечується захист при замиканнях і перевантаженнях. Такі пристрої застосовуються в організації інфраструктури житлових будинків, виробничих і громадських приміщень. Залежно від призначення, встановлюється розподільний щит електричний відповідного типу. На ринку представлений широкий вибір моделей такого обладнання, які відрізняються і за конструкційними параметрами, і за внутрішнім пристроєм.

• Функції електрощиту
• Різновиди
• Склад розподільного електрощиту
• Збирання щита
• Встановлення
• Обмеження доступу до щитка
• Питання ціни
• Ув ‘язнення

Функції електрощиту

У найпростішому виконанні електрощит служить для постачання мережі, яка надалі живить освітлювальні прилади, розетки та інші побутові пристрої. У міру розширення спектру електроприймачів може знадобитися більш складна модель, яка дозволить реалізувати груповий розподіл енергії. Це вже апарати з широкими можливостями комутації, які працюють з окремими категоріями розеток, світильників і стаціонарних електроприладів. Для розуміння, які завдання може виконувати розподільний щит електричний, варто ширше розглянути організацію енергопостачання. Один модуль може обслуговувати не тільки квартиру, але і всю будівлю. В даному випадку вже можна говорити про те, що щит управляє енергією, що надходить на окремі апарати, які охоплюють свої зони обслуговування.

Різновиди

Існує декілька класифікацій електрощитів. У першу чергу слід визначитися з цільовим використанням конструкції. Як вже зазначалося, обладнання може виконувати енергозабезпечення з розрахунком на квартиру або на більшу кількість споживачів. Далі визначається спосіб встановлення та матеріал виготовлення. Що стосується першого критерію, то на ринку досить поширені традиційні настінні та підвісні конструкції. У процесі експлуатації досить зручний щит електричний вбудований, який інтегрується в стінову нішу. Однак монтаж такого пристрою не завжди можливий. Якщо говорити про матеріали, то зазвичай виробники використовують комбінацію пластику з металом. Незважаючи на звичні характеристики надійності металевих корпусів, сучасні композити також не відстають в міцності і довговічності, тому істотної різниці між цими моделями немає.

Склад розподільного електрощиту

Зазвичай у щитку розміщується апаратура, яка служить для розподілу і передачі електроенергії індивідуальній квартирі або кільком лініям споживання на сходовому майданчику. Стандартний набір пристроїв, які містить розподільний щит електричний, включає УЗО, вимикач навантаження, лічильник енергії, комутаційні прилади з шинами і клемами, запобіжники та інші компоненти для забезпечення захисту мережі та управління енергоресурсом. Як доповнення деякі установки можуть також постачатися інфраструктурою для підключення і проведення каналів кабельного телебачення. Останні версії електрощитів забезпечуються і автоматичними пристроями, що оптимізують споживання енергії з орієнтуванням на різні умови експлуатації, в тому числі на час доби.

Збирання щита

Монтажні роботи зі встановлення електрощитів починаються зі складання основної конструкції. Треба зазначити, що бувають пристрої у вигляді готових корпусів з укомплектованими монтажними панелями, але частіше використовують комплектні моделі, для яких проектується індивідуальна схема складання. Отже, насамперед готується корпус, після чого видаляються спеціальні заглушки на стінах конструкції. Індивідуальні щити електричні розподільні в зборі можуть мати різну кількість ділянок підведення кабелів, тому слід спочатку прорахувати можливість формування додаткових отворів для введення проводів. Потім прикручуються DIN-рейки, на стінках монтуються шини заземлення з нейтралями і під ‘єднуються монтажні кронштейни. Звичайно, начинка може бути різною залежно від конкретних вимог. На цьому етапі головне – підготувати скриньку і її вміст для кінцевої установки.

Встановлення

Спосіб монтажу корпусу визначається типом конструкції електрощиту. Вже зазначалося, що найбільш проблемним є вбудована розподільча шафа, оскільки для її інтеграції необхідно створити спеціальну нішу в стіні. Далі, як і у випадку зі звичайними корпусами, проводиться посадка ящика на спеціальні кронштейни. Перед вибором місця установки важливо прорахувати доступність всієї проводки. Коли монтаж електричного щита буде завершено, можна його підключати до джерела і споживачів. Усередину прокладається ввідний кабель із супутніми провідниками. Бажано дроти розрівняти в єдиний шар з урахуванням конфігурації розміщення автоматів, до яких планується підключення. Після з ‘єднання проводки з інфраструктурою електрощиту необхідно підключити споживачів та електроустановчі вироби. Потім по черзі на окремі лінії подається навантаження.

Обмеження доступу до щитка

Експлуатація електрощита вимагає дотримання досить жорстких заходів безпеки. Враховувати ці нормативи необхідно ще на етапі монтажу розподільної шафи. Так, якщо планується встановлення в житловому або громадському приміщенні, то слід передбачити спеціальні огорожі та надійну ізоляцію струмоведучих елементів. У такому вигляді зазвичай виконуються щити електричні розподільні металеві, обслуговуванням яких займається спеціалізований персонал. При цьому фізичний доступ до вмісту шафи також блокується огорожами, подолати які можна тільки за допомогою ключів або спеціального інструменту.

Питання ціни

Невеликі накладні та навісні конструкції можна придбати за 500-700 руб. Це моделі, які підходять для обслуговування однієї квартири і не передбачають розширення комутаційних можливостей. Найбільшою популярністю все ж користується вбудований щит розподільчий електричний, ціна якого становить 1-1,5 тис. руб. Як правило, це металеві скриньки, конфігурація яких орієнтована на потреби сучасного споживача електроенергії.

Ув ‘язнення

Розподіл енергії є відповідальною операцією, від якої залежить і стабільність харчування кінцевих приймачів, і ефективність оптимізації витрат. З цієї причини виробники прагнуть робити такі пристрої максимально надійними і в той же час функціональними. Збільшення спектру побутових приладів і пристроїв обумовлює і розширення списку завдань, які повинен виконувати розподільний щит електричний у сучасному виконанні. На тлі цієї тенденції набирають популярності моделі, розраховані на індивідуальну компоновку внутрішніх елементів. Наприклад, використовуючи різьбові сполуки, монтажну панель такої шафи можна забезпечити будь-яким електрообладнанням. Один такий корпус дозволяє одночасно розміщувати модульні частини та окремі компоненти системи.

Збірка та монтаж електрощита

Збірка і підключення ввідно-розподільних пристроїв починається з підведення до місця установки кабелів електропроводки, а також ввідних кабелів, які ідуть від лічильника. Монтаж електрощита мають виконувати тільки висококваліфіковані електрики. Адже на цей пристрій покладаються життєво важливі функції, а саме:

• контроль енергії;
• управління споживачами і ланцюгами;
• забезпечення захисту, що спрацьовує селективно .

Складові електрощита

На початку варто детально розібратися, з чого складається електрощит. Він складається:

• з корпуса і дверцят;
• DIN-рейки (металевий профіль);
• шини для PE і N (N – для підключення нейтрального дроту і PE – для заземлюючих провідників);
• автоматичні вимикачі і пзв;
• лічильник електроенергії;
• проводи.

Дуже важливий правильний вибір корпусу. Також слід пам’ятати, що у кожного якісного щитка повинен бути паспорт виробу.

Типи електрощитів

При встановленні щитка в квартирі або будинку потрібно попередньо вибрати більш відповідний тип. Їх два: накладні та вбудовувані.

Накладний тип підходить там, де зовнішня електропроводка. Кріпиться він звичайними дюбель-цвяхами або саморізами і не відрізняється естетичним зовнішнім виглядом.

Вбудований тип більш привабливий зовні і підходить для приміщень з прихованою електропроводкою. Займає менше місця і, зазвичай, поміщається в спеціальну нішу.

Монтаж розподільного щита

Перед початком монтажу розподільного щита слід підвести відповідні кабелі електропроводки до майбутнього місця підключення.

Етапи збірки електричного щита:

• підготовка місця в стіні під встановлення;
• розведення і підключення;
• установка лицьової панелі.

Вибираючи нішу під розподільний щиток, слід врахувати кілька нюансів, наприклад, висота установки, габарити електрощита, матеріал стіни. Висота повинна бути зручною в експлуатації: не дуже низько, але і не високо. Габарити необхідно виміряти, щоб знати яку за розмірами робити нішу. Матеріал стіни впливає на тип інструментів, якими буде виконуватися кріплення ніші: штроборізи, перфоратор і т. д.

Далі слід підготувати дроти: підігнати по довжині, видалити зайву ізоляцію. Після цього встановлюємо панель електрощита, протягуємо через нього дроти і виконуємо розведення. Також підключаємо пристрій захисту.

Після підключення споживачів, встановлюється лицьова панель і виконується подача навантаження.

Безпека і кількість контурів

Перед початком монтажу електрощита квартирі необхідно розібратися, скільки в ній контурів. Це як раз і потрібно в цілях безпеки, тобто для того, щоб не перевантажувати мережу.

Найбільш правильно вибирати контури окремо для розеток в кожній кімнаті, окремо на освітлення, окремо для ванної кімнати і т. д. Наприклад, якщо у Вас маленька дитина, і Ви переживаєте щоб її не вдарило струмом від розетки, Ви можете просто відключити контур розеток в цій кімнаті. Також окремі контури потрібні, щоб не перегорала проводка і Вас не било струмом, наприклад, від пральної машини. Необхідно підібрати зручні місця для установки автоматів на DIN-рейці.

Установка розподільного щитка в Києві

Це робота для фахівців – електриків. Самостійно правильно виконати все так, як потрібно, надзвичайно складно. І не факт, що в майбутньому прилад буде справно функціонувати. При установці електрощита, заміні або просто обслуговуванні необхідно дотримуватися техніки безпеки. Ми настійно не рекомендуємо займатися монтажем електрощита, якщо Ви не професіонал і не розбираєтеся в цьому. Так як з електрикою не жартують.

Найбільш розумно буде звернутися до майстрів своєї справи. «Електрікс-сервіс» в особі своїх електриків виконає монтаж розподільного щитка у Києві за розумною ціною якісно і надійно.

Що потрібно знати про електричний щиток квартири

Через розподільний щиток електрика заходить із під’їзду до квартири. Частіше він розташовується одразу на вході — для зручності. Проте він не єдиний у ланцюгу. Розуміти, що таке щиток для лічильника та як має працювати електрика у вашій оселі, важливо з огляду на економність і безпеку.

Що таке електричний щиток?

Щиток — це скринька, зроблена з пластику або сталі. В неї вмонтовано спеціальне обладнання, наприклад, лічильник електроенергії, що веде облік кількості й розподілу електричної енергії за джерелами споживання. Для будь-якої енергомережі в будинку чи комерційному приміщенні це — обов’язковий елемент.

Крім того, електричний щиток має ще одну задачу — захистити довкілля, людей та обладнання. Завдяки цьому атрибуту можна уникнути:

• ураження електричним струмом;
• пожежі через загоряння проводки;
• короткого замикання в ланцюзі.

Всередині щитка встановлено стандартизовані прилади: реле напруги, засоби для кріплення як-от DIN-рейки, заземлення, дроти з різною напругою тощо. Усі елементи для електрики представлено на OLX.

Встановлюють щитки переважно в кімнатах із вільним простором та без впливу підвищеної вологи, пожежної небезпеки. Наприклад, на кухні біля газової колонки не можна встановлювати щиток. Також треба регулювати його за висотою так, щоб доросла людина мала вільний доступ до нього, могла бачити маркування та керувати перемикачами за потреби.

Типи електрощитків

Вивчення базових правил дає вам змогу зрозуміти, як зібрати електричний щиток. До того ж у сучасних моделях цей процес максимально спрощено завдяки комплектувальним деталям. Наприклад, замок можна встановити зі зручного боку, а для кріплення припустиме використання пластикових гвинтів.

Поверховий електрощит у під’їзді

Електроенергія в багатоквартирному будинку починається з головного розподільчого щитка. Він передає енергію на поверхові щитки, а звідти — до квартир. У ньому обов’язково є:

• автомати або запобіжники, що захищають від перенавантаження лінії;
• прилади для обліку енергії — залежно від будинку можуть бути комерційними та технічними;
• пристрої для контролю за якістю електроенергії;
• допоміжні захисні системи — наприклад, відключення навантаження під час пожежі.

Далі встановлюють ввідно-розподільчий пристрій — він забезпечує розподіл енергоживлення на конкретних споживачів. Наприклад, на під’їзд. Тут також є лічильники, запобіжники, автомати тощо. Нарешті, від цього пристрою живлення подається в поверхові щитки.

У старих будинках усі автомати встановлено на поверхових щитках. Проблема в тому, що стара електромережа погано витримує навантаження сучасної побутової техніки. У домах нового фонду автомати вводять уже до квартири споживачів, щоб не залежати від сусідів. Проте поверхові щитки однаково необхідні. Це спрощує доступ електрикам до вашої мережі в разі аварії.

Важливий крок у побудові локальної електромережі — ПЗВ. Що таке ПЗВ в електриці? Це пристрій захисного відключення. Його встановлюють після лічильника й автоматичного вимикача. Далі для зв’язування деяких деталей використовують шини, що мають надійну ізоляцію.

Поверховими щитками опікуються комунальні служби. Усі прилади запломбовані, а мешканці не мають доступу до щитка.

Електричний щиток у квартирі

Підключення розподільчого щита у квартирі дещо відрізняється. Типова схема електричних щитів:

1. Комутаційний апарат — ним може бути автомат із ПЗВ, що мінімізує ризик від перенавантажень у мережі.
2. Лінійні автомати, що захищають освітлення. Бажано на кожне приміщення ставити окремий пристрій.
3. Для розеткової лінії використовують диференційний автомат.

Як правильно зібрати електричний щиток? Найпростіша схема для однокімнатної квартири:

• корпус, що має дін-рейки;
• автомат — два полюси, 32 А;
• електричний лічильник;
• ПЗВ із такими характеристиками, як 2P 40А/30 мА;
• три однополюсні автомати на 16 А кожен (для розетки, освітлення та пральної машини;
• нульова PEN-шина для підключення нуля та захисту.

Якщо кімнат більше, треба збільшувати і кількість лінійних автоматів. На розетковій лінії додатково ставлять двополюсні ПЗВ із номіналом 16—25А/10мА. Це необхідно через побутову техніку як-то пральна машина, холодильник. У цьому випадку можна не встановлювати заземлення. Захисту буде достатньо.

Електричний щиток у приватному будинку

Приватні будинки мають також різні типи проводки. Вона може бути призначена для 220 або для 380 Вт. Для невеликих заміських будинків або дачних котеджів схема доволі проста. У таких приміщеннях немає великого навантаження, тож електричний щиток нагадує за схемою звичайний для однокімнатної або двокімнатної квартири.

Для монтажу розподільного щита знадобляться:

• сам корпус зі встановленою DIN-рейкою;
• двополюсний вимикач із номіналом 40 А;
• лічильник однофазний — номінал струму відповідає показнику вступного автомата;
• ПЗВ із показниками 50А/30мА;
• пакетні автомати на 1 полюс (від 16 А на освітлення і розетку, від 25 А — на побутову техніку);
• нульова та захисна шини;
• ізольована гребінка.

Якщо у вас більше робочих ліній (гараж чи сарай-майстерня), використовуйте додаткові автомати та ПЗВ. Це не дозволить витікати струму та шкодити проводці.

Якщо мережа в приватному будинку трифазна, тоді схема дещо відрізняється. У корпусі має бути декілька рейок, автомат має містить 3 полюси з номіналом 63 А, електролічильник має бути відповідного номіналу, теж трифазний. ПЗВ ставиться чотириполюсний із 80А/300мА. Це потрібно, щоб захистити контур. Для розеток необхідно встановлювати додаткові ПЗВ на два полюси, номінали можуть варіюватися від 10 до 30 мА.

Як вибрати електричний щиток: поради

Загалом ви тепер знаєте, як зібрати електрощиток. Але залишається важливе питання: як його вибирати? Залежить це від потреб конкретної електромережі.

Різновиди електрощитків за конструкцією

За конструкцією електрощитки можна розділити на два різновиди:

1. Навісний — ширина бічної сторони може відрізнятися. Встановлюють їх на стіну чи іншу опору. Використовують сталь товщиною до 1 мм, жорсткість забезпечує безпечний монтаж. Якщо висота до 80 см, передбачено всього один замок, якщо більше — два.
2. Вбудований — корпус також має товщину в 1 мм, використана сталева маска, на яку кріпляться дверцята. Встановлюють за допомогою модульних систем або монтажних панелей. Частіше на 120 мм вбудовують у стіну, внутрішній захист відповідає показнику IP31.

Рідко використовують підлоговий щиток. Він може мати захист вище — IP55, 65. Зверху на нього укладають спеціальний цоколь.

Для відкритої проводки краще підходять навісні щитки, а для прихованої — вбудовані. Також навісні конструкції безпечніші для дерев’яних будинків.

Пластиковий корпус виглядає привабливіше у квартирі, але він не такий довговічний. Для вулиці однозначно практичнішим варіантом буде сталь.

Яка кількість місць має бути в електричному щиті?

Монтаж автоматичних вимикачів та інших комплектувальних деталей залежить від того, на який результат ви очікуєте. Можете почати з того, що визначите кількість автоматів, потрібних для квартири. Їх кріплять на DIN-рейку, ширина якої складає 3,5 см. Один автоматичний вимикач займає місце розміром в 1,75 см.

Коли ви розраховуєте «посадкові місця» в щитку, враховуйте, скільки їх усього має бути. Найпростіша розподільна скринька складається щонайменше з 20 різних елементів: автомати, клемник, електролічильник, розетка на дін-рейку тощо.

Наповнення щитка залежить від того, скільки джерел споживання є в приміщенні. Якщо на приміщення йде понад 400 м проводки, показник набагато збільшується. Зазвичай кількість місць у щитку кратна 12, — тобто 24, 36, 48 тощо. Можна для квартири вибирати найпростіший варіант — на 24 місця. Але оптимально одразу придбати щиток на 36 місць, щоб у майбутньому мати простір для змін.

Ви можете вибрати електрощиток і самостійно під’єднати деталі в ньому. Якщо у вас немає досвіду, зверніться по допомогу до професійних електриків. І навіть у такому випадку краще розумітися на базових схемах, аби перевірити роботу найманих працівників.