Очищення кешу оперативної пам’яті в Windows 11

Під час роботи операційної системи Windows 11 кеш оперативної пам’яті практично завжди зростає, а очищається в більшості випадків тільки після перезавантаження. У нього входять файли і завдання як від сторонніх програм, так і від стандартних процесів. Створення пулу кешу дозволяє значно швидше виконувати різні дії під час повторного звернення до раніше запущених додатків. Ознайомитися з тим, скільки зараз оперативної пам’яті кешовано, можна через будь-яку програму для моніторингу або &171;Диспетчер завдань&187;.

Що стосується причин завантаженості кешу, то тут існує багато факторів. Основний, звичайно, це обсяг файлу підкачки, час використання операційної системи і кількість запущених програм. Чим більше різних процесів було задіяно, тим більше файлів зберігається в кеші оперативної пам’яті. Через це методи очищення і розвантаження існують різні, і про всі них мова піде в наступних способах.

Спосіб 1: перезавантаження комп’ютера

Найпростіший і дієвий метод вирішення поставленого завдання &8212; банальна перезавантаження комп’ютера. Під час цього процесу скидаються всі збережені раніше файли кешу і відбувається чистий запуск. Такий підхід актуальний в тих випадках, коли кеш оперативної пам’яті не заповнюється дуже швидко і ви можете працювати з Windows 11 довго без появи різних затримок і гальм. Просто по завершенні свого перебування за ПК відправте його на перезавантаження або вимкніть (не переводьте в режим сну), щоб при наступному включенні кеш ОЗУ вже був очищений.

Спосіб 2: відключення непотрібних програм автозавантаження

На заповненість кеша оперативної пам’яті в Windows 11 дуже впливають програми, додані в автозавантаження. Справа в тому, що вони включаються разом з операційною системою і вже починають працювати фоном, займаючи певний простір кешованої ОЗУ. Навіть якщо ви перезавантажте ПК, то через невеликий проміжок часу в новому сеансі кеш знову заб’ється. Тому рекомендуємо перевірити список автозавантаження і відключити непотрібні програми, щоб не тільки звільнити загальний обсяг ОЗУ, але і зменшити швидкість наповнення кеша.

Спосіб 3: завершення самих&171; ненажерливих & 187; процесів

Рекомендація щодо завершення завдань у Windows 11, які споживають найбільше оперативної пам’яті, є актуальною як для звільнення місця, так і для очищення кешу. Швидше за все, якраз такі програми і створили під час своєї активної роботи значний обсяг кешованої пам’яті, а після їх повного завершення місце повинно звільнитися. Виконавши цю операцію, програму можна знову запустити, а кеш буде набиратися поступово.

1. Клацніть правою кнопкою миші &171; Пуску & 187; і з контекстного меню виберіть пункт &171;Диспетчер завдань & 187; .
2. На вкладці з процесами включите сортування по споживанню оперативної пам’яті, натиснувши по відповідному пункту. Знайдіть завдання, які споживають найбільше ресурсу і які можна зараз відключити.
3. Натисніть по такій задачі ПКМ і з контекстного меню виберіть пункт &171; зняти завдання&187; . Через 10-20 секунд її можна повторно запустити і відстежувати, як буде заповнюватися обсяг кешованої оперативної пам’яті.

Спосіб 4: редагування реєстру

Варіант з редагуванням реєстру має на увазі зміну всього одного параметра, який зробить так, щоб файл підкачки очищався автоматично при виключенні комп’ютера. Це дозволить в наступному сеансі мати на кілька десятків відсотків менше кешованої оперативної пам’яті, яка з’являється відразу ж після входу в систему. Відповідно, метод підходить тільки в тому випадку, якщо файл підкачки взагалі включений у вашій операційній системі.

1. Відшукайте через & 171; Пуск & 187;&171;редактор реєстру&187; і запустіть цю програму.
2. В ньому вставте в адресний рядок шлях Комп’ютер \ HKEY_LOCAL_MACHINE \ SYSTEM \ CurrentControlSet \ Control \ Session Manager \ Memory Management і перейдіть по ньому, натиснувши клавішу Enter .
3. Знайдіть параметр із назвою &171;ClearPageFileAtShutdown&187; і двічі клацніть по ньому, щоб відкрити & 171; властивості&187; .
4. Встановіть значення як &171;1&187; , щоб активувати функцію очищення файлу підкачки при виключенні ПК. Збережіть зміни і відправте ОС на перезавантаження, щоб в наступному сеансі перевірити, скільки кешованої ОЗУ буде відразу при запуску. Її обсяг повинен трохи зменшитися.

Спосіб 5: створення ярлика запуску виконання процесів, що очікують на розгляд

В інтернеті можна знайти безліч порад про те, що потрібно відкрити файли &171;rundll32.exe & 187; і & 171; advapi32.dll & 187;, щоб вони очистили весь кеш оперативної пам’яті. Насправді ця дія дозволяє тільки запустити виконання очікують процесів, частина з яких якраз і заповнила кеш оперативної пам’яті до моменту того, як завдання буде завершена. За допомогою цих файлів ви тільки ініціюєте запуск таких завдань, після чого, можливо, обсяг кеша трохи знизиться, якщо в ньому зберігалися якісь записи, пов’язані з очікують процесами.

1. Для зручності роботи з командами краще створити ярлик. Для цього клацніть ПКМ по порожньому місцю на робочому столі, Наведіть курсор на & 171; створити & 187; і виберіть зі списку відповідний пункт.
2. Задайте для розташування об’єкта команду %windir%\system32\rundll32.exe advapi32.dll, ProcessIdleTasks і натисніть & 171; далі&187; .
3. Ім’я для ярлика встановіть будь-яке, а потім підтвердьте його створення.
4. Запустіть його з робочого столу і зачекайте 10 секунд, після чого перейдіть до перевірки кешу оперативної пам’яті. Ніяких графічних меню або повідомлень при роботі з ярликом не з’являється, всі завдання виконуються фоном.

Спосіб 6: вимкнення візуальних ефектів

Візуальні ефекти в Windows 11 також створюють записи в кеші оперативної пам’яті, щоб ви не бачили жодної затримки під час роботи з графічним інтерфейсом. Якщо вас не влаштовує постійний великий обсяг кешованого простору, деякі візуальні ефекти можна відключити, пожертвувавши красою оболонки операційної системи.

1. Через пошук в & 171; пуску & 187; відшукайте елемент & 171; Налаштування подання та продуктивності системи&187; , потім натисніть по ньому ЛФМ для відкриття відповідного вікна з параметрами.
2. Ви опинитесь на вкладці & 171; візуальні ефекти&187; , де можна вибрати варіант & 171; забезпечити найкращу швидкодію&187; , щоб більшість візуальних ефектів відключилися автоматично.
3. Якщо вас цікавить більш тонка настройка, перегляньте на весь список і зніміть галочки з тих візуальних ефектів, які вам здаються марними.

Спосіб 7: використання сторонніх програм

Якщо говорити про функції повного очищення кешованої оперативної пам’яті без перезавантаження і виконання безлічі дій вручну, то реалізувати це можна виключно за допомогою сторонніх програм. Далі будуть розглянуті два варіанти, взаємодія з якими максимально просте і, грубо кажучи, очищення відбувається натисненням всього однієї кнопки. Ви можете вибрати будь-яку із запропонованих безкоштовних програм і повторити описані дії, щоб досягти бажаного результату.

RAMMap

RAMMap &8212; офіційна програма, що розповсюджується корпорацією Майкрософт, яка має необхідні функції для відстеження споживаної оперативної пам’яті та виконання основних дій з нею. Є і кнопки для очищення кешованої пам’яті, після чого вся вона буде звільнена і почне заповнюватися повторно при подальшій роботі з ОС. Виконується очищення за допомогою RAMMap наступним чином:

1. Перейдіть на сторінку Microsoft з програмою RAMMap і натисніть по посиланню для її скачування.
2. Розпакуйте отриманий архів і запустіть виконуваний файл з назвою &171;RAMMap.exe&187; .
3. При першому запуску підтвердіть Умови використання софта.
4. В основному вікні викличте меню &171;Empty&187; і виберіть пункт &171;Empty Standby List&187; . Ніяких повідомлень відображено не буде, тому можете відразу закрити RAMMap і подивитися, який тепер обсяг кешованої пам’яті показує &171; Диспетчер завдань & 187; .

ATM

ATM & 8212; більш професійне рішення для моніторингу та діагностики оперативної пам’яті. У ній є безліч функцій, про які ми зараз не будемо говорити, тому не лякайтеся складності інтерфейсу даного софта. Зараз скористаємося тільки однією кнопкою, яка запустить процес очищення кешованої оперативної пам’яті, звільняючи все можливе простір.

1. На офіційному сайті внизу сторінки натисніть за посиланням &171;Download ATM&187; .
2. Дочекайтеся завантаження архіву і розпакуйте його в будь-яке зручне місце на комп’ютері.
3. Запустіть знаходиться в каталозі виконуваний файл. Він буде там лише один.
4. В інтерфейсі ATM натисніть кнопку &171;Flush Cache&187; і натисніть її, підтверджуючи тим самим очищення кешованого простору. На цьому взаємодія з софтом для виконання поставленого завдання завершено.

Кеш, його рівні.Різниця

Кеш — це пам’ять з більшою швидкістю доступу, призначена для прискорення звернення до даних, що містяться постійно в пам’яті з меншою швидкістю доступу. Кешування застосовується ЦПУ, жорсткими дисками, браузерамі і веб-сервером-серверами.

Кеш (Cache) — спеціальний вид пам’яті або частина ОЗП, де зберігаються копії часто використовуваних даних. Забезпечує до них швидкий доступ. Кеш пам’ять зберігає вміст і адресу ділянки ОЗП, до якої часто звертається процесор. При звертанні процесора до адреси пам’яті, кеш перевіряє наявність у себе цієї адреси. Якщо він її знаходить, обмін даними виконується між процесором і кешем; якщо ні — між процесором і ОЗП. Кеш ефективний, коли швидкість роботи пам’яті менша за швидкість роботи процесора.

Характеристики кеша

– функція проекції блоків пам’яті на блоки кеша (в нас – пряма проекція);

– алгоритм заміни блоків кеша на блоки пам’яті(в нас – найпростіший, примусовий алгоритм);

– алгоритм виконання запису слова, як результату виконання дій в процесорі, до складної системи кеш-пам’ять (в нас застосовано спрощений алгоритм наскрізного запису).

Робота кеша

Детальний розгляд системи кеша залишено поза межами цієї статті. В даній статті пояснено роботу лише одного, спрощеного варіанту, відомого під назвою “кеш із прямою проекцією та наскрізним записом”. Звернемо увагу на те, що у поясненні фігурує термін “блок” з трьома можливими тлумаченнями:

– блок як інформаційна одиниця; він складається сусідніх за адресним принципом розташуванням слів без посилання на тип пам’яті;

– блок як множина комірок пам’яті даних або пам’яті інструкцій;

– блок як множина комірок робочої (внутрішньої) пам’яті кеша.

Розрізнення тлумачень не є важким, воно забезпечене контекстом пояснення.

Кожний блок пам’яті, що складають у середньому з (16 –64) сусідніх з точки зору адресування слів, можна копіювати не до будь-якого, а тільки до наперед визначеного блоку робочої пам’яті кеша. В нас номер блоку кеша, що приймає участь у копіюванні, однозначно визначено за допомогою семи розрядів адреси процесора, які містить поле Block. Негайно зауважимо, що процесор “не розуміє” і не “сприймає” структурної інтерпретації адреси, що згенерував. Таку інтерпретацію адресі надає лише і тільки лише контролер кеша, коли “незаконно, без відома процесора” перехоплює цю адресу, що призначена пам’яті даних або пам’яті інструкцій.

Нехай адреса, яку генерує процесор при читанні вмістимого однієї комірки пам’яті (тобто, слова) до власного регістра, має довжину 16 бітів. В цьому випадку, контролер кеша за допомогою семи середніх розрядів адресного слова звертається до визначеного цими розрядами блоку власної пам’яті. Зрозуміло, що бінарний номер кеша є збіжним з бінарним наповненням поля Block адреси процесора. Шуканий в такий спосіб блок завжди присутній в робочій пам’яті кеша. При цьому кеш має складатись з 2(7)=128 блоків.

Але вмістиме винайденого блоку робочої пам’яті кеша може бути копією не одного, а одного з декількох дозволених на копіювання блоків пам’яті. Наприклад, в нас до нульового блоку кеша дозволено копіювати наступні блоки пам’яті: 0, 128, 256, 512 і т.д. Усього до кожного блоку кеша можна скопіювати один з 2(5)=32 блоків пам’яті. Зрозуміло, що інформаційна місткість пам’яті в 32 рази перевищує місткість кеша. Таке співвідношення місткостей є коректним згідно до означення парадоксу пам’яті. Доходимо висновку, що нас задовільнить лише однин з 32-х можливих варіантів копіювання. Питання лише в тому, чи є поточне наповнення визначеного блоку кеша відповідним запитанню процесора? Питання розв’язують за допомогою вмістимого старших п’яти бітів адреси процесора, які утворюють поле із назвою Tag.

Якщо при вже визначеному номері блоку вмістиме блоку кеша є відповідним, тоді вмістиме полів tag з поля адреси процесора і з мітки блоку робочої пам’яті кеша співпадають, тоді у блок кеша в поточний момент містить потрібну копію. В цьому випадку фіксують ситуацію “влучення до кеша” (cache hit). Лишається за допомогою бітів правого поля формату адреси Word визначити шукане слово в межах винайденої в кеші копії блоку, яку щойно знайдено і перевірено на адекватність, та переслати це слово до входу процесора. Бачимо, що адресне запитання процесора на читання вмістимого комірки перехопив та задовільнив швидкий кеш, а повільна пам’ять не працювала.

Інша ситуація з назвою промах (cache miss) виникає при розбіжності вище зазначених двох тегів. Контролер кеша вимушений перетранслювати адресне запитання від процесора до повільної пам’яті та перейти (разом із процесором) до стану очікування результатів роботи пам’яті на читання. Аби зменшити кількість звернень до пам’яті навіть у цій ситуації, читають не одне, вказане адресою процесора слово, а цілий інформаційний блок (з 16-64 сусідніх слов), який, безперечно, має містити шукане процесором слово пам’яті. Тут спрацьовує принцип локалізації адресних звертань процесора – “наступне слово, що знадобиться процесору, скорше від усього, буде мати і наступну адресу”.

Блок надсилають до кеша, де його копіюють до блоку робочої пам’яті із вже відомим номером, і, водночас, потрібне слово з цього блоку, подають до інформаційного входу процесора. Зрозуміло, що при копіюванні інформаційного блоку з пам’яті до блоку робочої пам’яті кеша перевизначають вмістиме відповідного тегового поля.

Під час запису (пересилання слова з регістру процесора до комірки пам’яті) робота контролера кеша виконується так. Спочатку визначають присутність або відсутність копії блоку, який містить старе значення, відповідного до наданої процесором адреси. У разі влучення до кеша запис виконують як до блоку кеша, так і до блоку пам’яті, інакше тільки до блоку пам’яті Але в обидвох випадках запис виконують повільно через обов’язкову участь у ньому повільної пам’яті даних. Зазначимо, що пояснений алгоритм запису реалізує так званий кеш із наскрізним записом.

Принцип дії

Кеш — це швидка буферна пам’ять невеликої місткості, що розташована поміж процесором і основною пам’яттю. Кеш працює на повній швидкості процесора і не пригальмовує його роботу. Кеш (cache в перекладі з англ. — тайник) лишається прозорим для програміста, тому що система інструкцій процесора, як правило, не містить команд роботи з кешем. При поясненні роботи кеша можна прийняти, що процесор також не «бачить» кеш і генерує адреси пам’яті так, ніби кеша немає. Проте кеш, як правило, існує, і на апаратному рівні перехоплює сигнали процесора читання/запис, а коли треба, то надає процесору швидкі копії інформаційних кодів, які тимчасово зберігає у власній робочій пам’яті. Якщо кеш спроможний підмінити собою пам’ять (у понад 96-98 відсотків випадків), тоді він за рахунок власних ресурсів задовольняє запит процесора. Процесор не пригальмовується і залишається працювати на повній швидкості. Коли «підміна» пам’яті неможлива (менше від двох-чотирьох відсотків випадків), тоді кеш залучає до роботи пам’ять, обмін з якою суттєво пригальмовує процесор.

Усі завдання, пов’язані з перехопленням запитів від процесора на роботу із пам’яттю, вирішує частина апаратури кешу під назвою контролер кешу. Друга частина апаратури кешу містить невелику робочу пам’ять, де зберігають вміст копій комірок головної пам’яті, що брали участь в обслуговуванні останніх, тобто «найсвіжіших» запитів процесора. Важливо, що вміст комірок головної пам’яті копіюється до пам’яті кешу разом зі своїми адресами. Саме ці копійовані адреси і дозволяють контролеру кешу приймати рішення про спроможність буферної пам’яті задовольнити конкретний процесорний запит без залучення до обміну повільної головної пам’яті.

Рівні кеша

1. Кеш першого рівня L1(від 8 до 128 Кб) – найшвидший, але маленький за об’ємом. З L1 працює безпосередньо ядро процесора. У нього копіюються дані, витягнуті з оперативної пам’яті. Збереження основних команд дозволяє підвищити продуктивність процесора за рахунок більш високої швидкості обробки даних (обробка з кешу швидше, ніж з оперативної пам’яті).

2. Кеш другого рівня L2 (від 128 до 16384 Кб)- дещо більше першого за об’ємом, але повільніше за швидкістю передачі даних.Якщо ви обираєте процесор для ‘ресурсоємних’ завдань, то модель з великим об’ємом кешу L2 буде переважною. Для багатоядерних процесорів вказується сумарний об’єм кеш-пам’яті другого рівня.

3. Кеш третього рівня L3(від 0 до 30720 Кб). Цей кеш ще більше за розміром, хоча і трохи повільніше, ніж L2. Інтегрована кеш-пам’ять L3 в поєднанні з швидкою системною шиною формує високошвидкісний канал обміну даними з системною пам’яттю. Як правило, кеш-пам’ять третього рівня комплектуються тільки топові процесори і серверні рішення. Кеш-пам’яттю третього рівня мають, наприклад, такі лінійки процесорів, як AMD Opteron, AMD Phenom, AMD Phenom II, Intel Core i3, Intel Core i5, Intel Core i7, Intel Xeon.

Об’єми кешів L2 і L3 – дуже важливі характеристики. Чим вони більші, тим вище продуктивність процесора.

У багатоядерних процесорах об’єми 1 і 2 рівнів кеша діляться на кількість ядер. Тобто якщо в описі, наприклад, до четирех’ядерному процесора об’єм кеша другого рівня вказаний як «1 Мб», під цим мається на увазі 256 х 4 Кб. Справедливо і зворотна вказівка.Кеш L3 є загальним для всіх ядер.

Ядро – це головна частина центрального процесора (CPU). Воно визначає більшість параметрів процесора, насамперед – тип сокета (гнізда, в яке вставляється процесор), діапазон робочих частот і частоту роботи внутрішньої шини передачі даних (FSB). Ядро процесора характеризується наступними параметрами: технологічний процес , обсяг внутрішнього кеша першого і другого рівня , напруга і тепловіддача (наскільки сильно буде нагріватися процесор). Перш ніж купувати процесор з тим чи іншим ядром, необхідно впевнитися, що ваша материнська плата зможе працювати з таким процесором. У рамках однієї лінійки можуть існувати процесори з різними ядрами. Наприклад, в лінійці Intel Core i5 присутні процесори з ядрами Lynnfield, Clarkdale, Arrandale і Sandy Bridge.

Обмін даними всередині процесора відбувається набагато швидше ніж обмін даними між процесором і оперативною пам’яттю. Тому, для того щоб зменшити кількість звертань до оперативної пам’яті, всередині процесора створюють так звану надоперативну або кеш-пам’ять. Коли процесору потрібні дані, він спочатку звертається до кеш-пам’яті, і тільки якщо там потрібні дані відсутні, відбувається звертання до оперативної пам’яті. Чим більший розмір кеш-пам’яті, тим більша ймовірність, що необхідні дані знаходяться там. Тому високопродуктивні процесори оснащуються підвищеними обсягами кеш-пам’яті. Розрізняють кеш-пам’ять першого рівня (виконується на одному кристалі з процесором і має об’єм порядку декілька десятків Кбайт), другого рівня (виконується на окремому кристалі, але в межах процесора, з об’ємом в сто і більше Кбайт) та третього рівня (виконується на окремих швидкодійних мікросхемах із розташуванням на материнській платі і має обсяг один і більше Мбайт).

У процесі роботи процесор обробляє дані, що знаходяться в його регістрах, оперативній пам’яті та зовнішніх портах процесора. Частина даних інтерпретується як власне дані, частина даних – як адресні дані, а частина – як команди. Сукупність різноманітних команд, які може виконати процесор над даними, утворює так звану систему команд процесора. Чим більший набір команд процесора, тим складніша його архітектура, тим довший запис команд у байтах і тим довша середня тривалість виконання команд.

Так, процесори Intel, які використовуються в IBM-сумісних ПК, нараховують більше тисячі команд і відносяться до так званих процесорів із розширеною системою команд – CISC-процесорів (CISC – Complex Instruction Set Computing). На противагу CISC-процесорам розроблено процесори архітектури RISC із скороченою системою команд (RISC – Reduced Instruction Set Computing). При такій архітектурі кількість команд набагато менша, і кожна команда виконується швидше. Таким чином, програми, що складаються з простих команд виконуються набагато швидше на RISC-процесорах.

Зворотна сторона скороченої системи команд полягає в тому, що складні операції доводиться емулювати далеко не завжди ефективною послідовністю простіших команд. Тому CISC-процесори використовуються в універсальних комп’ютерних системах, а RISC-процесори – у спеціалізованих. Для ПК платформи IBM PC домінуючими є CISC-процесори фірми Intel, хоча останнім часом компанія AMD виготовляє процесори сімейства AMD-K6, які мають гібридну архітектуру (внутрішнє ядро цих процесорів виконане по RISC-архітектурі, а зовнішня структура – по архітектурі CISC).

В комп’ютерах IBM PC використовують процесори, розроблені фірмою Intel, або сумісні з ними процесори інших фірм, що відносяться до так званого сімейства x86. Родоначальником цього сімейства був 16-розрядний процесор Intel 8086. В подальшому випускалися процесори Intel 80286, Intel 80386, Intel 80486 із модифікаціями, різні моделі Intel Pentium, Pentium MMX, Pentium Pro, Pentium II, Celeron, Pentium III. Найновішою моделлю фірми Intel є процесор Pentium IV. Серед інших фірм-виробників процесорів слід відзначити AMD із моделями AMD-K6, Athlon, Duron та Cyrix.

Буферна пам ‘ять: основні характеристики

Оперативна пам ‘ять забезпечує нормальне функціонування персонального комп’ ютера, а також швидке виконання програм і завдань. Від її обсягу залежить, скільки завдань одночасно зможе виконувати користувач на своєму комп ‘ютері. Є в комп ‘ютері деякі елементи, які також оснащуються пам’ яттю. Розгляньмо, що таке буферна (або кеш) пам ‘ять, в чому полягають її завдання, переваги і як розрахувати необхідний обсяг.

Що таке буферна пам ‘ять?

Кеш-пам ‘ять – це зона для тимчасового зберігання даних. Тут зберігається інформація, яка була зчитана з жорсткого диска, але ще не передана для подальшої обробки. Потреба в такому сховищі виникла в результаті виявлення великої різниці між тим, за який період часу зчитуються дані, і пропускною здатністю системи.

Свого роду буфером володіють і інші елементи ПК. Наприклад, принтер, який може переходити до виконання наступного завдання, але при цьому роздруковувати матеріал, який був заданий раніше. Також буферною пам ‘яттю володіють відеокарти, мережеві карти тощо.

Основними технічними властивостями кешу є його ємність і швидкодія. Сучасні пристрої за такими часовими характеристиками, а також об ‘ємом буфера значно відрізняються один від одного. Чим більший обсяг кеш-пам ‘яті, тим більше інформації в ньому поміщається. А значить, комп ‘ютер може видати результати, не звертаючись до вінчестера часто.

Таким чином, збільшується сама продуктивність системи, і побічно продовжується термін роботи жорсткого диска. Останнє залежить безпосередньо від користувача і те, як і для чого він використовує вінчестер. Наприклад, вінчестер прослужить довше, якщо дивитися фільми в браузері, а не качати через торрент і відкривати за допомогою відеоплеєра.

Обсяги кешу

При виборі персонального комп ‘ютера важливо звернути увагу на такий показник, як обсяг буферної пам’ яті. Оскільки він періодично потребує перезавантаження і очищення, то чим більше за розмірами буде кеш – тим краще. Сучасні ПА оснащуються 8, 16, 32 і 64 Мб, але буфери мають об ‘єм 128 і 256 Мб.

Хоча сучасні ноутбуки і комп ‘ютери найчастіше оснащуються великим розміром кеш-пам’ яті, менша – вже рідкість. При виборі пристрою користувачі рідко звертають увагу на цей показник, оскільки він безпосередньо не залежить від ціни. А також параметр не є ключовим при виборі комп ‘ютера. Тут потрібно звертати увагу і на інші показники, оскільки зазвичай власної пам ‘яті системи цілком достатньо для виконання операцій.

Типи кеш-пам ‘яті

Буферна пам ‘ять, яка розташовується в одному фіксованому місці, називається кешем з прямим відображенням. Якщо ж вона знаходиться в будь-якому місці, тоді називається повністю асоціативною пам ‘яттю. У такому випадку повністю використовується обсяг буфера, видалити дані можна після повного заповнення, але пошук інформації досить ускладнений.

Компромісним варіантом може послужити кеш множинний або частково-асоціативний. У даному випадку рядки буфера об ‘єднуються в групи. При цьому блок, який відповідає певній групі, може розміщуватися в будь-якому рядку, а відповідне значення розміщується в тегі. Тут діє свого роду принцип асоціативності, але певний блок потрапляє тільки в ту чи іншу групу. Це дещо подібне до буфера прямого відображення.

Множинний асоціативний тип буферної пам ‘яті на диску найбільш поширений, оскільки володіє високою швидкістю і хорошою утилізаційною пам’ яттю. Але при цьому кеш прямого відображення, який відрізняється дешевизною і простотою, поступається лише незначно за своїми характеристиками.

Головне завдання

Буферна пам ‘ять призначена для тимчасового зберігання і читання інформації. Але цей показник не є основним при визначенні ефективності роботи вінчестера. Важливим також є алгоритм обміну даних з буфером, а також наскільки добре проводиться робота над тим, щоб запобігти помилкам.

У буферному сховищі знаходиться інформація, яка використовується найчастіше. Продуктивність при цьому збільшується в кілька разів, оскільки вона підвантажується безпосередньо з кешу. Прямого звернення до жорсткого диска і його секторів немає, оскільки відсутня необхідність у фізичному читанні. Цей процес досить тривалий, хоча і вимірюється в мілісекундах, але дані з буфера можна отримати в рази швидше.

Переваги

Незважаючи на те, що головною перевагою буферної пам ‘яті є швидка обробка даних, є ще й інші переваги. Жорсткий диск з об ‘ємним буфером може розвантажити процесор або мінімально його задіяти. Таким чином, комп ‘ютер не буде перевантажуватися і прослужить довше.

Також кеш є свого роду прискорювачем, що забезпечує ефективну і швидку роботу всієї системи. Це скорочує час запуску програмного забезпечення, коли потрібні дані, що вже містяться в кеші.

Звичайному користувачеві для роботи цілком достатньо 32 або 64 Мб. Більший розмір втрачає значимість, оскільки при взаємодії з файлами великими за обсягом ця відмінність незначна. До того ж переплачувати за більш об ‘ємний буфер навряд чи комусь захочеться.

Як дізнатися об ‘єм буферної пам’ яті на жорсткому диску?

Не кожен користувач цікавиться такою характеристикою, як обсяг кешу (на відміну від розміру жорсткого диска). Зазвичай інформація міститься на упаковці до пристрою. Також можна знайти дані в мережі або скористатися програмою HD Tune, яка є безкоштовною.

Вона призначена для надійного видалення даних, оцінки того, в якому стані знаходиться пристрій, а також для сканування і виправлення помилок в системі. Додатково можна через неї отримати інформацію про жорсткий диск.

Щоб дізнатися об ‘єм буферної пам’ яті в Мб, потрібно завантажити утиліту HD Tune і запустити її. Далі у вкладці “Інформація” потрібно знайти рядок під назвою “буфер”, який і покаже, який за обсягом кеш встановлений в даному пристрої.

Експерти відзначають, що для звичайного користувача ПК підійде розмір в 128 Мб. Якщо комп ‘ютер використовується переважно для ігор, варто орієнтуватися на розмір кешу побільше.