М16 made in Ukraine: навіщо Україні випускати американські гвинтівки

У 2017 році в Україні буде налагоджено серійне виробництво американської гвинтівки М16. Відповідний договір «Укроборонпром» підписав з американською компанією «Aeroscraft», яка до цього часу займалася випуском дирижаблів.

Чи потрібна заміна радянським автоматам і чи є питання стрілецької зброї першочерговим питанням для ЗСУ, розбирався «Апостроф».

“Калаш” або М16

Гвинтівка М16, а точніше її модифікований варіант М4А1, перебуває на озброєнні спеціальних підрозділів армії США і країн НАТО, серед яких Данія, Франція, Італія, Великобританія, Туреччина. «Після автомата Калашникова М16 займає в світі друге місце з розповсюдження. Вона пройшла В’єтнам, Південно-Східну Азію, Афганістан, Ірак. Американці її вдосконалили. Крім того, вона зроблена таким чином, що на неї можна навісити далекоміри, лазерний приціл, ліхтар і багато іншого», – пояснив екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.

Саме Туреччина, а також Малайзія і Бельгія – єдині країни в світі, які мають американську ліцензію на виробництво гвинтівки. В кінці 2016 року до них офіційно приєдналася і Україна.

У самому «Укроборонпромі» і компанії «Aeroscraft» зазначають, що отримали ліцензію в максимально стислі терміни. «Американська сторона максимально йде на зустріч. Ми розраховували, що першу ліцензію ми отримаємо в лютому або навіть березні, а ми отримали її перед самим Новим роком. Буквально за 2-3 тижні », – сказав глава «Укроборонсервісу” Сергій Микитюк.

«Такого в своєму житті я ще не бачив, щоб отримати ліцензію за 3 тижні», – додав засновник компанії «Aeroscraft» Ігор Пастернак.

Втім, опитані експерти, не поспішають розділяти захоплення з приводу виробництва американських гвинтівок в Україні. За словами військового експерта, директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, немає чіткої впевненості в тому, чи потрібна М16 української армії.

«Будь-які подібні ініціативи повинні узгоджуватися з Генеральним штабом, який і є основним замовником на ті чи інші види зразків озброєння, які потрібні українській армії, особливо, коли фінансових ресурсів на переозброєння армії вкрай не вистачає. Тому такий шлях складно назвати раціональним, адже стрілецької зброї у нас достатньо», – розповів Згурець.

Прес-секретар Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов не зміг одразу відповісти на питання, чи давав взагалі Генштаб замовлення на гвинтівку М16, порадивши звертатися у відомство з інформаційним запитом.

Але навіть, якщо такі замовлення і були, то, за словами Згурця, поява у солдатів ВСУ американської гвинтівки М16, навряд чи здатна переламати ситуацію на фронті на користь України. За своєю ефективністю М16 не перевищує автомат Калашникова, а таких радянських автоматів за оцінками експертів на наших військових складах близько півмільйона штук.

Патрони

Наріжним каменем проекту «М16 українського виробництва» є патрони для гвинтівки. В «Укроборонпромі» заявляють, що гвинтівки будуть виготовляти під радянські патрони калібру 7,62 на 39 мм, які ще є на складах. Однак калібр 7,62 не відповідає стандартам НАТО, тому в конструкції гвинтівки буде передбачена зміна стволів під стандартизований Альянсом калібр 5,56 мм. Але ці патрони, коли закінчиться запас радянських боєприпасів, ще потрібно буде десь взяти: або імпортувати за світовими цінами або налагодити власне виробництво. Керівники концерну запевняють, що свій завод з виробництва патронів, за умови державного фінансування, можливо побудувати за 18 місяців, але військові експерти зазначають – навіть такі рокіровки з калібрами гвинтівки малоефективні.

«Можливості стрілецької зброї залежить від трьох компонентів: самої зброї, боєприпасів і засобів прицілювання. За своїми ТТХ гвинтівка М4А1 не перевищує автомат Калашникова, але боєприпас – тема зовсім окрема і серйозна. Зараз ми використовуємо боєприпаси радянського виробництва, які за своєю пробивною здатністю не можуть пробивати сучасні російські бронежилети, якими оснащена армія агресора. Виходячи з цього, нам потрібно говорити про нові боєприпаси. Ті зразки боєприпасів, які є штатними в НАТО під цей калібр, також не мають такої пробивної здатності, які потрібні на сучасному етапі нашої армії. Відповідно, коли ми говоримо про переоснащення армії новою стрілецькою зброєю, потрібно ці завдання співвідносити з реальними загрозами. Ці реальні загрози полягають у підвищенні рівня бронезахисту російських військ і відсутності у нас патронів, які здатні пробивати їх бронежилети. І зовсім не важливо, з якого автомата вони вистрілюють: з автомата Калашникова, гвинтівки СВД або гвинтівки М16. Масове використання гвинтівок М16 ситуацію на полі бою не змінить», – підкреслив Згурець.

Крім того, системний перехід ЗСУ на гвинтівки М16 може зайняти кілька років. «Одну людину можна навчити за три години, але якщо це системний перехід цілої армії, то це займе не менше півтора роки», – пояснив керівник Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін.

Також експерт додав, що викликає сумнів і кооперація «Укроборонпрому» з компанією «Aeroscraft», яка займається виробництвом аеростатів, дирижаблів та інших літальних апаратів. На Донбасі на узбережжі Азовського моря «Aeroscraft» вже встигла реалізувати проект «AEROS» зі створення системи раннього виявлення, попередження та ідентифікації цілей.

«Для мене дуже дивно, чому вибір «Укроборонпрому» припав саме на цю компанію, яка випускає дирижаблі, а тепер буде робити зброю для нашої армії. Чи є у неї взагалі досвід реалізації таких проектів? Чому не були залучені такі бренди, як, наприклад, Colt, Remington, Bushmaster, які відомі на весь світ і займаються питаннями поставок зброї для армій усього світу? Вони мають технології, успішний досвід реалізації таких проектів, власні виробничі потужності. Чому раптом виникає компанія, засновники якої мають відношення до України (засновник компанії Ігор Пастернак родом з України)? Напевно, це комусь дуже потрібно. Приватна компанія може робити все що завгодно, а державний концерн повинен робити все прозоро. На мою думку, питання стрілецької зброї не стоїть на найпершому місці. Можливо, воно 10-е або навіть 20-е. У нас набагато істотніші проблеми, наприклад, із засобами радіоелектронної боротьби, безпілотниками », – резюмував Учайкін.

Автор: Артур Гор

GROT C16 FB-M1 – штурмова гвинтівка

Увага: Неналежне поводження зі зброєю створює загрозу для себе та оточуючих, тому з метою безпеки та для уникнення нещасних випадків під час використання зброї необхідно обов’язково дотримуватися таких рекомендацій:

1. Карабін може використовувати тільки користувач, навчений всім операційним заходам, тобто огляду, експлуатації, підготовці до стрільби, стрільбі, чищенню та технічному обслуговуванню.
2. Вогонь ведеться тільки зі справної вогнепальної зброї та патронами 5,56х45 мм, пам’ятаючи, що перед стрільбою слід підготувати зброю, приділяючи особливу увагу тому, щоб у стволі не було сторонніх предметів.
3. З вогнепальною зброєю завжди слід поводитися так, ніби вона заряджена. Перед початком будь- яких операцій з технічного обслуговування треба переконатися, що вогнепальна зброя не заряджена.
4. Дуло гвинтівки завжди слід направляти в безпечному напрямку.
5. Палець слід тримати подалі від спускового гачка (крім спускової скоби), якщо ви не збираєтеся починати стріляти.
6. Карабін зберігають і транспортують (перевозять) завжди розрядженим (без патрона в патроннику) — винятком є випадки, що виникають у результаті бойової обстановки.
7. Заряджений карабін завжди повинен бути заблокований запобіжником і розблокований тільки перед пострілом.
8. Заряджений карабін завжди повинен бути під контролем стрільця.
9. Зберігати карабін слід тільки в безпечному місці з дотриманням чинних правил
10. Відповідальність за поточне чищення та технічне обслуговування карабіна лежить на безпосередньому користувачеві.
11. Карабін слід чистити, доглядати та періодично перевіряти лише відповідно до положень, викладених у цій інструкції з використання.
12. Відповідальність користувача за забезпечення поточної та періодичної перевірки — OO-1.
13. Будь-яке втручання в конструкцію карабіна може призвести до втрати гарантії Виробника та передачі відповідальності за зброю на Користувача.
14. Не слід стріляти з карабіна та підвісного гранатомета одночасно. Стріляти з гранатомета можна після заблокування карабіна запобіжником, а при переході до стрільби з карабіна гранатомет повинен бути заблокований запобіжником.
15. Не варто без потреби стріляти з карабіна вхолосту. Надмірна “стрільба” без патронів призводить до більш швидкого зношування складових частин зброї (особливо ударника). Для тренувальних і демонстраційних цілей використовуйте не бойову гвинтівку, а спеціальні версії карабінів “Навчальний” чи “Пшекрой”. Якщо це неможливо, використовуйте навчальні боєприпаси типу “молот”, що зменшує знос зброї під час нестрільбового навчання.

1. ПРИЗНАЧЕННЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНДАРТНОГО (БАЗОВОГО) КАРАБІНА

1.1. Стандартний (базовий) карабін 5,56 мм у версії А2

Стандартний (базовий) карабін 5,56 мм у версії А2 є модульною автоматичною індивідуальною зброєю, призначеною для ураження живої сили. Після встановлення підвісного гранатомета карабін можна використовувати проти легкоброньованої техніки. Для ближнього бою можна прикріпити багнет.

Карабін (рисунок 1.1. і 1.2.) оснащений відкидним телескопічним прикладом з регульованою довжиною. Вставляючи або знімаючи п’ятку приклада, користувач може адаптувати зброю до своїх поточних потреб та індивідуальних особливостей. Складаний приклад полегшує транспортування карабіна та його використання в обмеженому просторі. Приклад додатково оснащений щокою, положення якої можна регулювати по вертикалі, з одночасною зміною кута її положення. Завдяки цьому користувач може налаштувати ергономіку карабіна відповідно до поточних вимог, що випливають з персонального спорядження та характеру виконуваного завдання, наприклад, при використанні протигаза. Модульна конструкція також дозволяє легко та швидко змінювати напрямок викидання гільз.

Рисунок 1.1. – загальний вигляд карабіна – справа (карабін входить в комплект з аксесуарами).

Рисунок 1.2. – загальний вигляд карабіна – ліва сторона (карабін входить в комплект з аксесуарами).

Карабін використовує патрони 5,56×45 мм НАТО та їхні національні аналоги. Заряджання карабіна здійснюється патронами з дугових і коробчатих магазинів. Виробник забезпечує правильну роботу карабіна, використовуючи магазини, які постачаються разом з карабіном. Крім того, карабін коректно працює з більшістю магазинів, призначених для гвинтівок системи M16 (AR-15) (увага: окрім магазинів, як, наприклад, Magpul PMAG Gen 3). Стрільба ведеться одиночним вогнем, короткими чергами (2-3 постріли) і безперервним вогнем.

Ефективна дальність стрільби карабіна для точкових цілей — 500 м.

Дальність прицілювання залежить від використовуваних прицілів, а відстань дійсного пострілу до фігури “торс” (по пояс) — близько 400 м. Початкова швидкість кулі — близько 890 м/с.

Теоретична скорострільність гвинтівки становить приблизно 700-900 постр./хв, а практична скорострільність:

• безперервний вогонь — до 100 постр/хв;
• одиночний вогонь — до 40 постр/хв.

Особливістю конструкції карабіна є повна адаптація зброї до використання стрільцями — правшами і лівшами. Усі маніпулятори (крила вимикача — запобіжника, фіксатор затвора, засувка магазина та рукоятка натягувача) розміщені з обох боків.

Карабін має механізм заміни ствола, який дозволяє від’єднати його та прикріпити до казенної камери на рівні користувача. Конструкція механізму гарантує, що ствол може бути замінений користувачем, і єдиним інструментом для активації механізму зміни ствола є стандартний шестигранний ключ, який входить у витратний набір зброї.

Увага: Карабін не оснащений запасним стволом. У разі значного нагрівання ствола заміна не планується. Однак слід зробити необхідну перерву, щоб дати йому охолонути.

Напрямок викидання гільз змінюється шляхом повороту замка на 180° і зміни положення кришки отвору викидання. При викиданні гільз із правого боку зброї екстрактор повинен бути також з правого боку ствольної коробки. При протилежному боці викиду гільз їх витяг повинен знаходитися з лівого боку затвора.

Безпека заблокування зброї від випадкового пострілу здійснюється регульованим вогонь — запобіжником (знерухомлення спускового гачка і курка у зведеному положенні). Окремі положення вимикача запобіжника позначені піктограмами, розміщеними з обох боків ствольної коробки. У наступній частині настанови ці позиції умовно позначені літерами:

Від передчасного пострілу, тобто при незаблокованому стволі, автоматичний спусковий гачок блокує його, дозволяючи здійснити постріл лише тоді, коли затвор знаходиться в крайньому передньому положенні, а затвор, діючи своїм кулачком на штир затвора, змусить його повернути та вирівняти болти затвора щодо його упорів.

На кришці ствольної коробки є рейка за стандартом MIL-STD-1913 (Пікатінні), яка використовується для кріплення прицільних приладів або інших аксесуарів відповідно до цього стандарту.

Карабін не оснащений нерухомими прицілами, як механічними, так і оптичними. Зброя має заводське комплектування механічними, знімними, відкидними прицілами, що складаються з цілика і окремої мушки, встановлених на верхній монтажній рейці.

Карабін має пістолетну рукоятку (ручку) за стандартом М16 (AR-15), що дозволяє замінити її на іншу, відповідну до цьому стандарту. Карабін версії А2 використовує рукоятку FB Radom зі зменшеним кутом нахилу. Крім того, крило перемикача виду вогню відповідає стандарту Hera Arms.

У версії карабіна А2 використовується розширений модуль ців’я з гніздами в стандарті M- LOK, до якого додається додаткове обладнання на вибір користувача, таке як рейки, передні ручки, захисні панелі (кришки) тощо. Додатково, після розбирання ців’я карабін можна оснастити модульним підвісним гранатометом калібру 40х46 мм.

Також карабін має спеціальні розташовані на модулі ствола з’єднання для кріплення багнета.

Торгова назва зброї — карабін MSBS GROT C16 FB A2 калібру 5,56 мм у стандартній конструкції. Остання частина назви А2 вказує на те, що це ще одна модифікація стандартного карабіна. У структурах Війська Польського є також карабін MSBS GROT у версії А1. Основні відмінності карабінів у версії А1 від версії А2: коротке ців’я в системі МНС з 3-ма рейками (включаючи одну рейку з роз’ємом для ременя QD), затворний механізм і бойок, 1/2 точковий ремінь, передня ручка, прикріплена до рейки, комерційна ручка. Крім затворного механізму і бійка перераховані частини є взаємозамінними між версіями A1 та A2.

1.2. Основні тактико-технічні дані стандартного карабіна

Основні тактико-технічні дані карабіна 5,56 мм

Вага зброї без магазина та оптичного прицілу [кг]

Вага спорядженого магазина місткістю 30 патронів [кг]

Загальна довжина зброї [мм]

Висота зброї з магазином 30 патронів [мм]

Ширина зброї [мм]

Довжина ствола [мм]

Кількість нарізів [шт] / крок наріза [мм]

Початкова швидкість кулі зі сталевим сердечником [м/с]

Дульна енергія кулі зі сталевим сердечником [Дж]

Ефективна дальність стрільби [м]

Теоретична скорострільність [постр./хв]

Практична скорострільність [постр./хв]

Термін служби (згідно з документацією — WT) [пострілів]

* — зі складеним прикладом.

** — кришка ствольної коробки / максимум, з ручками натягувача.

2. ТЕХНІЧНИЙ ОПИС СТАНДАРТНОГО (ОСНОВНОГО) 5.56 мм КАРАБІНА

2.1. Конструкція та принципи дії стандартного карабіна, його частин та механізмів

Карабін повністю адаптований для використання як правшами, так і лівшами.

Карабін має такі маніпулятори (рисунок 2.1.):

• рукоятку перезаряджання;
• спусковий гачок;
• заскочку магазина;
• важіль фіксатора затвора;
• перемикач виду вогню-запобіжник;
• кнопка відкидного приклада;
• кнопка регулювання приклада;
• регулятор газів.

Рисунок 2.1. – маніпулятори.

Умовні познаки: 1 – регулятор газів; 2 – рукоятка перезарядження; 3 – заскочка магазина; 4 – перемикач виду вогню-запобіжник; 5 – кнопка відкидного приклада; 6 – важіль фіксатора затвора; 7 – спусковий гачок; 8 – кнопка регулювання приклада.

2.1.2. Будова карабіна

Карабін складається з таких основних модулів (рисунок 2.2. ):

• ствола;
• ствольної коробки;
• затворної рамки;
• гальмівно-зворотного механізму;
• камери спускового механізму;
• телескопічного приклада;
• видовженого ців’я з накладкою;
• механічного прицільного пристрою;
• магазина.

Рисунок 2.2. – основні вузли та механізми гвинтівки.

Умовні познаки: 1 – телескопічний приклад; 2 – механічний прицільний пристрій; 3 – ствольна коробка; 4 – ствол; 5 – гальмівно-зворотний механізм; 6 – коробка спускового механізму; 7 – магазин; 8 – затворна рамка із затвором; 9 – видовжене ців’я з накладкою.

Ствол служить для надання кулі швидкості і напрямку руху. До складу ствольного агрегату (рисунок 2.3.) входять ствол (у базовому варіанті довжиною 406 мм), на виході якого розміщено дульний пристрій, а також: багнетна скоба з багнетною заскочкою, газовий вузол (з газовою камерою і регулятором газу), штовхач із пружиною і у вхідній частині ствола — затворна втулка.

Рисунок 2.3. – ствол у зборі.

Умовні познаки: 1 – запірна втулка; 2 – штифт запірної втулки; 3 – пружина штовхача; 4 – штовхач; 5 – газовий вузол з газовим регулятором; 6 – регулятор газу; 7 – ствол; 8 – багнетний кронштейн; 9 – спалахоуловлювач; 10 – багнетна заскочка; а – упори затвора; б – виступ, що задає кутове положення ствола по відношенню до казенної камери; c – упорний хомут, що передає силу віддачі в патронник; d – опір пружини штовхача

Усередині ствола знаходиться ствольний канал, що складається з патронника і напрямної частини. Направляюча частина нарізна (має 6 канавок за годинниковою стрілкою) і служить для надання кулі поступального та обертального руху. Зазори між борознами називаються полями, а відстань (діаметр) між двома протилежними полями — калібром напрямної частини каналу ствола. Перехідний конус з’єднує патронник з направляючою частиною труби ствола. У стінці ствола є газовий отвір для виведення частини порохового газу з каналу ствола в газову камеру.

Дульний пристрій (спалахоуловлювач) щілинного типу зменшує спалах полум’я під час пострілу. На периферії глушника є п’ять поздовжніх прорізів, розташованих на відстані 60 градусів один від одного. Нижня частина глушника — без прорізу. Всередині нижньої передньої частини глушника є поглиблення, яке взаємодіє з багнетною рукояткою. Дульний пристрій запресовано на дульному зрізі ствола і закріплено двома штифтами.

Багнетний кронштейн складається з кільця та нижньої губи, на якій є напрямні для вставки тримача багнетної рукоятки та важільної багнетної заскочки, що підтримується пружиною. Багнетний кронштейн насаджений на ствол і зафіксований шпилькою.

Газова камера (рисунок 2.4.) направляє порохові гази, що виводяться з каналу ствола (через бічний отвір), на газовий поршень і підтримує поршень та газовий регулятор. Газова камера закріплена на стволі двома штифтами. У верхній частині камери знаходиться поршень і газовий регулятор. У передній частині камери є два поперечних вирізи для кріплення газового регулятора та два поглиблення для заскочки регулятора, що відповідають його параметрам: положення “1” для стрільби в нормальних умовах і положення з позначкою “2” — для стрільби у важких умовах (наприклад, висока запиленість або значне забруднення карабіна).

Установка в положення “1” також дозволяє вести стрільбу з глушником звуку.

Рисунок 2.4. – газовий вузол.

Умовні познаки: 1 – газовий поршень; 2 – газова камера; 3 – заскочка регулятора газу; 4 – пружина заскочки газового регулятора; 5 – газовий регулятор; 6 – штифт заскочки регулятора газу; 7 – штирі кріплення газової камери; а – виїмки для розташування заскочки газового регулятора; b – монтажні вирізи для монтажних вушок регулятора газу; c – ущільнювальні вирізи газового регулятора; d – регулювальні отвори регулятора газу; e – монтажні наконечники регулятора газу; f – ущільнювальні прорізи газового поршня; g – продувні отвори газової камери; h – отвори для кріплення газової камери.

Задня частина газової камери має шість випускних отворів (по три з кожного боку), що дозволяють надлишку порохових газів витікати. У нижній частині газової камери (під стволом) є виступ з отвором для кріплення підвісного гранатомета.

Регулятор газу відкритого типу використовується для регулювання кількості порохових газів, що діють на газовий поршень.

Для цього в бічній стінці регулятора роблять два отвори різного діаметру, які (залежно від налаштування регулятора) пропускають більшу або меншу кількість газів. У задній частині регулятор має поздовжній отвір для виходу газів у бік газового поршня. У передній частині регулятора є нижній і верхній виступи, що забезпечують кріплення регулятора в газовій камері, а також гніздо із заскочкою (встановлення положення регулятора). На зовнішній поверхні регулятора є поперечні пази, які виконують роль лабіринтного ущільнення.

Газовий поршень служить для непрямого (через штовхач затвора) приводу затвора під час стрільби. Для цього в осі поршня виконано поздовжній отвір для розміщення штовхача. На зовнішній поверхні поршня (подібно до регулятора газу) є поперечні канавки, які виконують роль лабіринтного ущільнення.

Запірна втулка служить для з’єднання ствола з казенною камерою карабіна, для замикання каналу ствола і для замикання затвора. Задня частина ствола (додатково закріплена шпилькою) вдавлюється в поздовжній отвір передньої частини гільзи, а кільцеве обмеження в задній частині отвору виконує роль затворних упорів для болтів затвора. Зовні, в передній частині втулки є стопорний комір, який передає силу віддачі на патронник. У верхній і нижній частині втулки є два виступи, що задають кутове положення ствола по відношенню до казенниці. Розширення верхньої губи діє як зворотний опір пружини штовхача. Посередині нижньої частини втулки, перпендикулярно до осі ствола, виконано два симетричних косих зарізи, які взаємодіють зі стопорами ствола, не даючи йому вислизнути зі ствольної коробки. У задній частині втулки є вісім прямокутних виїмок, у яких рухаються ригелі замка і підйомника. На осі двох нижніх виїмок розташовані два косі повзуни, що використовуються для спрямування руху патронів під час їх доставки в патронник.

2.1.4. Ствольна коробка

Ствольна коробка (рисунок 2.5. і 2.6.) використовується для з’єднання деталей і механізмів карабіна і для надання напрямку руху затворної рамки із затвором. До складу ствольної коробки входять кришка ствольної коробки, ліва і права напрямні затвора, задня частина казенної камери, кріплення ствола, бампер втулки, віконна заглушка і кріпильні гвинти.

Рисунок 2.5. – ствольна коробка.

Умовні познаки: 1 – задня частина казенної камери з напрямними кріплення прикладу; 2 – болти кріплення задньої частини ствольної коробки; 3 – болт кріплення правої напрямної повзуна; 4 – відбійник гільз; 5 – болти кріплення корпусу відбійника гільз; 6 – болти кріплення ствола; 7 – кріплення ствола; 8 – кришка ствольної коробки; а – рейка для кріплення додаткового обладнання за стандартом MIL-STD 1913; б – виїмка, що веде праву рукоятку натягача; c – вентиляційні отвори; d – вирізи, що взаємодіють з ців’ям.

Кришка ствольної коробки виготовлена з легкого сплаву, має у верхній частині додаткову рейку з профілем, що відповідає стандарту MIL-STD-1913 (так звана планка Пікатінні). Рейка призначена для кріплення прицілів та інших аксесуарів. Під рейкою, по обидва боки від середньої частини, є поздовжні прорізи, що направляють ручку натягача. Усередині кришки, паралельно до цих прорізів, під рейкою Пікатінні зроблено напрямні для натягача.

Задня частина кришки укріплена задньою частиною казенної камери, скріпленої чотирма болтами, по два з кожного боку. Зовнішні вертикальні виступи тильної частини кришки служать направляючими для кріплення приклада. У центральній частині кришки зроблені отвори викиду гільз, а стволотримач поєднано з направляючими затворної рами. Задні краї обох отворів для викиду гільз прикріплені гвинтами, з одного боку — відбійник гільз (для стрільця-правші — справа), а з протилежного боку — заглушка отвору для викиду гільз.

Відбійник запобігає відкиданню гільз назад, спрямовуючи їх навскіс уперед. У передній частині правої напрямної затвора зроблено поперечний виріз для проходу головки напрямного штиря затвора під час його замикання та відмикання.

У передній верхній частині кришки ствольної коробки є шість довгастих отворів (по три з кожного боку) для охолодження ствола. У передній частині кришки є два вирізи, які взаємодіють зі стержнями ців’я.

Рисунок 2.6. – Затворна камера – вигляд знизу.

Умовні познаки: 1 – торцева кришка отвору викиду гільз; 2 – гвинти заглушки отвору для викиду гільз; а – вирізи, що взаємодіють з цапфами; b – засічки для кріплення ствола; c – виріз для головки штифта управління затвором; d – напрямні натягача; е – штатні монтажні напрямні.

Кріплення ствола (рисунок 2.7.) має прямокутну форму з поздовжнім наскрізним отвором, що утворює гніздо ствола. На передній частині кріплення є вертикальні розрізи, що взаємодіють з виступами блокувальної втулки ствола. Нижче поздовжнього отвору є наскрізний, фігурний поперечний отвір, що містить механізм заміни ствола. Нижня частина поперечного отвору має напівкруглу форму, а верхня — прямокутну, що забезпечує надійне проходження болтів і запобігає їх провертанню. Під гніздом ствола є поздовжній отвір для штифта кріплення затвора, що взаємодіє з його окружною виїмкою. На задній частині кріплення, на її поверхні є поперечний розріз, який взаємодіє з переднім зубом собачки натягача, фіксуючи натяжний пристрій (затворну раму) у крайньому передньому положенні та запобігаючи переміщенню натягача разом із блоком віддачі.

Рисунок 2.7. – кріплення ствола.

Умовні познаки: 1 – камінь кріплення правого клина (правий стопор); 2 – штифт кріплення болта; 3 – камінь кріплення лівого клина (лівий стопор ствола); 4 – болт стопора ствола; а – зріз, що взаємодіє з переднім зубом сошки натягача; б – отвір з’єднувача ців’я; c – гніздо для лівого ключа; d – отвір роз’єму казенника.

Камені кріплення ствола — клини-болти (справа і зліва) мають форму фасонних пластин, що відповідають поперечному профілю опорного отвору клину, що направляє затвори. У болтах є наскрізний отвір для болта, який контролює його рух. Верхня асиметрична частина кожного клина утворює виступ, який направляє і утримує клин у кришці ствольної коробки. Верхні внутрішні поверхні клинів зрізані під кутом і взаємодіють із запірним стопором стволотримача. Тиск клинів на зовнішню поверхню втулки забезпечує поздовжню іммобілізацію ствола в його обоймі.

Римський гвинт (болт) має форму циліндра з двома секціями, нарізкою в протилежних напрямках. Кожен кінець гвинта вміщує гніздо для шестигранного ключа. У центрі болта є кільцеподібне поглиблення (співпрацює зі штифтом), яке використовується для симетричного кріплення затвора болтами по відношенню до стволотримача.

Блок заряджання у зборі (рисунок 2.8.) використовується для заряджання зброї.

Складається з рукоятки перезаряджання, натягача (переміщується в напрямних всередині верхньої частини кришки ствольної коробки), заскочки натягача з пружиною (взаємодіє з виїмкою в затворі і вирізом у стволотримачі), кришки натягача з двома кріпильними гвинтами, двома кришками рукоятки натягача (з пластику) і двома пружинними штифтами.

Під час стрільби блок заряджання залишається нерухомим. У разі не виходу затворної рами до переднього положення її можна зафіксувати за допомогою натягача. Для цього треба потягнути рукоятку перезаряджання назад, поки фіксатор натягача не зайде у гніздо затворної рами, а потім посунути рухомий вузол у переднє положення.

Рисунок 2.7. – натягач.

Умовні познаки: 1 – кришка натягача; 2 – штифт кришки натягача; 3 – рукоятка перезаряджання; 4 – натягач; 5 – собачка натягача; 6 – пружина собачки натягача; 7 – накладка натягача; 8 – гвинти кріплення накладки натягача; а – сідло пружини собачки натягача; b – гнізда штифтів собачки натягача; c – виріз для рукоятки перезаряджання; d – напрямні виступи натягача; е – штифти собачки натягача; f – передній зуб собачки натягача (взаємодіє з корпусом ствола); g – задній зуб заскочки собачки натягача (взаємодіє із затворною рамою).

2.1.5. Затворна рама

Комплект затворної рами (рисунок 2.8.) складається із затворної рами із затвором, керуючого штифта (направляючої ковзання), шипа зі штифтом та противіддачі.

Рисунок 2.8. – затворна рама із затвором.

Умовні познаки: 1 – інерційний; 2 – гумове кільце; 3 – голкова шпилька; 4 – затворна рама; 5 – замок у зборі; 6 – болти кріплення противіддачі пристрою (болти затвора); 7 – шпиль; 8 – штифт управління замком (повзунок); а – сидіння зворотної пружини; b – виріз для розбирання штифта управління затвором; c – виїмка, що взаємодіє із заднім зубом сошки натягача; d – інерційні сидіння; е – сідло голки; f – посадкове місце голкової шпильки; g – направляюча виїмка болта; h – кулачок затворної рами.

Увага: в карабіні версії А2 була використана модифікація затвора (ствола затвора) і ударника, що призвело до відсутності взаємозамінності цих елементів між версіями А2 і А1.

Затворна рама (рисунок 2.9.) використовується для приводу затвора і для натягу курка та його автоматичного розблокування. Затворна рама має форму кубоїду, зрізаного у верхній частині симетрично під кутом. У корпусі затвора є гнізда: затвора, ударника, голчастого штифта, зворотна пружина зі зворотною трубкою (стержнем) та інерційний пристрій противіддачі.

У передній верхній частині затворної рами є виїмка, з якою взаємодіє задній зуб собачки натягача. Усередині затвора, під посадкою поворотної пружини, виконано фігурний виріз (кулачок) до керуючого штиря замка, що забезпечує замикання та розблокування рами. Передня грань затворної рами взаємодіє зі штовхачем газового поршня. Вертикальний виріз у верхній правій частині ригеля дозволяє зібрати та розібрати штир замка.

З обох боків корпусу затворної рами є поздовжні вирізи, що ведуть затвор по напрямних патронника рами, і вольфрамовий інерційний пристрій противіддачі з кріпильними гвинтами. Пристрій противіддачі використовується для обмеження відскоку затворної рами із затвором після удару об стволотримач.

У задній нижній частині затворної рами, по обидва боки від неї, є виступи, взаємодіючі з верхніми плечами спускового гачка, а поперек штиря затворної рами зроблено отвір. У верхній частині затворної рами є повздовжній отвір для зворотної пружини зі штоком

Рисунок 2.9. – затворна рама.

Умовні познаки: а – виступи, що взаємодіють з верхніми плечами автоматичного спускового гачка

Затвор (рисунок 2.10.) використовується для досилання патронів до патронника, замикання каналу ствола, вилучення патронної гільзи з патронника і її викидання через отвір для викидання гільзи за межі патронника. Казенний вузол складається з: штоку затвора, витяжного кігтя з пружиною та еластомерним штифтом , виштовхувача з пружиною, а також підйомної осі та штифта екстрактора (викидача).

Рисунок 2.10. – затвор.

Умовні познаки: 1 – шток затвора; 2 – вісь підйому; 3 – штифт викидача; 4 – ежекторна пружина; 5 – екстрактор (викидач); 6 – еластомерний штифт; 7 – кігтева пружина екстрактора; 8 – витяжний кіготь; а – отвір для штифта управління затвором; б – блокуючі виступи; c – гніздо екстрактора.

Затворний вал має:

• на передньому зрізі: циліндричний виріз для дна гільзи (так звана казенна грань) і гніздо викидача з пружиною;
• по окружності лобової частини: шість ригельних виступів, які під час замикання перекривають упори засувної гільзи; два нижніх виступи затвора грають роль виступів, що досилають патрони;
• з правого боку: заглибина для витяжки з пружиною;
• з тилу: поперечний отвір для шпильки управління затвором;
• в потовщеній передній частині: отвори для осі витяжки і штифта викидача;
• всередині: повздовжній отвір для голки (гніздо голки).

Витяжка з пружиною використовується для вилучення гільзи з патронника і утримання її в передній частині затвора, доки не спрацює викидач. Підйомник має кіготь для захоплення фланця гільзи, гніздо для розміщення підйомної пружини та два вушка з отворами до осі підйому.

Екстрактор з пружиною використовується для викидання гільзи за межі казеної камери. Він має форму плунжера, який висувається вперед підйомною пружиною. Виїмка на бічній стороні екстрактора працює зі штифтом, щоб забезпечити утримування викидача на своєму місці.

Голка (рисунок 2.11.) використовується для розриву капсуля та утримання керуючого штифта в отворі затвора. Має наконечник стріли, опорну намистину і дві напрямні намистини, що взаємодіють із шпилькою голки.

Рисунок 2.11. – голка.

Умовні познаки: а – потовщення, що взаємодіють зі шпилькою голки; b – опорна намистина (для спирання об тильну площину затвора); c – наконечник стріли.

Напрямний штифт затвора (повзунок) (рисунок 2.12.), у взаємодії з кулачком затворної рами, використовується для повороту замка під час замикання та розблокування ствола. Шифт складається з циліндричної частини з отвором (для проходження голки) і фігурної головки, що взаємодіє з правою направляючою затворної рами.

Рисунок 2.12. – штифт управління затвором.

Умовні познаки: а – поверхня, що взаємодіє з кулачком затворної рами; b – отвір для голки; c – поверхня, що взаємодіє з правою напрямною затворної рами.

Шпилька ударника утримує голку в отворі затворної рами.

2.1.6. Зворотний механізм

Зворотний механізм (рисунок 2.13.) використовується для переміщення затворної рами із затвором у крайнє переднє положення та утримання рами в передньому положенні. Складається з комплекту направляючої зворотної пружини, заднього кінця зворотного механізму з упором затворної рами і штифта, що з’єднує ці елементи між собою. Зворотна пружина містить направляючу, задню трубну вставку, стопорне кільце і відкотну пружину. Вставка з’єднується з направляючою шпилькою. Упорне кільце передає тиск зворотної пружини на затворну раму. Опір позиціонує механізм у камері затвора. У нижній його частині знаходиться еластомерне сидіння упора, яке приймає на себе удар затворної рами в крайньому задньому положенні. У верхній частині є виступ, що взаємодіє з вертикальною виїмкою в тримачі приклада і виконує роль заскочки.

Рисунок 2.13. – зворотний механізм.

Умовні познаки: 1 – хвіст зворотного механізму; 2 – штифт спалахогасника; 3 – зворотна пружина; 4 – упорне кільце; 5 – упор затворної рами; 6 – труба зворотного механізму.

2.1.7. Коробка спускового механізму

Коробка спускового механізму (рисунок 2.14.) карабіна складається з корпусу коробки з магазинним гніздом і пістолетною рукояткою, ударно-спускового механізму та запобіжника зброї, заскочки магазина, фіксатора затворної рами та їх кріплення.

Увага: у версії карабіна A2 використовується рукоятка FB Radom зі зміненим кутом захоплення і збереженням стандарту роз’єму M16 (AR 15).

Корпус коробки спускового механізму карабіна спереду закінчується виступами з поперечним отвором для з’єднувача, що кріпить спусковий відсік до казенної камери, а ззаду — виступом, в який упирається приклад, утримуючи спускову коробку у закритому положенні. У задній частині коробки є отвір для кріплення переносного ременя. Над пістолетною рукояткою є поперечний отвір для штока перемикача-запобіжника виду вогню та піктограми, що позначають такі параметри перемикача (від нижньої позначки): заблоковано “Z”, одиночний вогонь “Р”, безперервний вогонь “С”. У корпусі ударно-спускової коробки за гніздом магазину знаходиться ударно-спусковий механізм, який закріплений від переміщення гвинтом у його задній частині. У корпусі спускового механізму виконані горизонтальні отвори для осі елементів ударно-спускового механізму. У передній частині ударно-спускового механізму у відповідних прорізах корпусу спускової коробки є заскочка магазина та механізм приєднання магазина з їх кріпленням.

Рисунок 2.14. – коробка спускового механізму.

Умовні познаки: 1 – гвинт крильця запобіжника; 2 – крильце запобіжника; 3 – шток перемикача виду вогню-запобіжника; 4 – корпус коробки спускового механізму; 5 – ударно-спусковий механізм; 6 – гвинт кріплення ударноспускового механізму; 7 – фіксатор болта; 8 – кріплення затворної рами і заскочки магазина (вставка спускової коробки); 9 – болт рукоятки; 10 – рукоятка; 11 – гайка рукоятки; 12 – права кнопка заскочки магазина; 13 – важіль фіксатора затворної рами; 14 – вісь важеля фіксатора затворної рами; 15 – пружина люльки ців’я і спускової коробки; 16 – стопорний штифт; 17 – з’єднувач коробки спускового механізму. а – отвір для кріплення ременя; b – виступ лівого важеля заскочки магазина (утримує магазин); c – магазинне гніздо; d – отвори з’єднувача коробки ударно-спускового механізму.

Ударно-спусковий механізм (рисунок 2.15.) використовується для звільнення курка від фіксатора курка або від заскочки автоматичного спускового гачка, для здійснення пострілу ударом ударника та для ведення безперервного або одиночного вогню, припинення вогню, запобігання пострілу при незаблокованому затворі, а також для забезпечення зброї від випадкового пострілу.

Ударно-спусковий механізм у зборі складається з блоку ударно- спускового механізму, в отворах якого на трьох осях закріплені: курок з ударними пружинами (ліва і права пружина курка), спусковий гачок зі спусковою пружиною, однопострільний фіксатор з пружиною і гачок автоматичного вогню з пружиною. У поперечному отворі блоку знаходиться перемикач виду вогню-запобіжник.

Рисунок 2.15. – ударно-спусковий механізм.

Умовні познаки: 1 – автоматична спускова пружина; 2 – шток автоматичного спускового механізму; 3 – автоматичний спуск; 4 – ліва ударна пружина спуску; 5 – курок; 6 – права ударна пружина спуску; 7 – корпус ударно-спускового механізму; 8 – фіксатор запобіжника; 9 – пружина фіксатора запобіжника; 10 – регулювальний гвинт фіксатора запобіжника; 11 – кільце кріплення спускового валу; 12 – вісь автоматичного спуску; 13 – вісь ударно-спускового механізму; 14 – собачка; 15 – спусковий гачок; 16 – спускова пружина; 17 – пружина собачки; 18 – пружина зуба одиночного вогню; 19 – зуб одиночного вогню; а – верхні плечі автоматичного спуску гачка (взаємодіє із затворною рамою); b – передній зуб курка; c – зачіп переднього зуба курка; d – середній зуб курка; е – задній зуб курка; f – стрижень курка; g – отвір осі спуску автоматичного вогню; h – отвір осі курка; і – отвір осі спуску; j – отвір штока перемикача виду вогню-запобіжника; k – вирізи, що взаємодіють зі штоком перемикача виду вогню-запобіжника; l – виріз для спускової пружини; m – зуб зачепа одинарного вогню (взаємодіє з центральним зубом курка); n – зачіп заднього зуба курка; o – направляючий виступ зчепу (взаємодіє зі штоком перемикача виду вогню-запобіжника); р – гніздо пружини зачепу одиночного вогню.

Курок з ударними пружинами використовується для удару по голці. Він має три зуби (передній, середній і задній), втулки курка та упорні зачепи для ударних пружин. Ударні пружини, розміщені на штоках втулок, з одного боку спираються на опорні зачепи курка, а з іншого — на вісь спускового гачка. Передній зуб взаємодіє із зачепом спуску автоматичного вогню. Середній зуб входить у зачеплення із зубцем спуску одиночного вогню (при веденні одиночного вогню). Задній зуб взаємодіє із зачепом спускового гачка.

Спусковий гачок тримає натягнутим курок і відпускає його. У заглибині його передньої частини знаходиться храповик, що підтримується пружиною, яка взаємодіє із заднім зубом курка. У повздовжній заглибині є зачеп одиночного вогню з гніздом фіксуючої пружини, а внизу — спусковий гачок. У задній частині на важелях спускового гачка є вирізи для штока перемикача виду вогню-запобіжника і упорного вирізу для спускової пружини. З лівого боку, на осі ударно-спускового механізму, розміщена спускова пружина, переднє плече якої впирається в корпус ударно-спускового механізму, а заднє — в упор, виконаний у лівому задньому плечі спускового гачка.

Зачіп одиночного вогню утримує курок після пострілу в крайньому задньому положенні, коли спусковий гачок ще не був відпущений після одиничного пострілу.

Перехоплення курка забезпечується зубом, розташованим у верхній частині зачепу. Фіксатор розміщений на спільній осі зі спусковим гачком у його поздовжньому сідлі. Пружина зачепу забезпечує його повернення у крайнє верхнє положення. У задній частині фіксатора знаходиться виступ управління, який взаємодіє з фігурними вирізами штока перемикача виду вогню-запобіжника.

Автоматичний спуск служить для автоматичного звільнення курка при стрільбі безперервним вогнем (чергами), а також для запобігання вивільнення курка, коли затвор не заблокований. Автоматичний спуск являє собою важіль, що підтримується в передній частині пружиною, закріпленою на штоку. Він кріпиться до передньої частини металевого корпусу ударно-спускового механізму. Автоматичний спуск має отвір для осі, верхні важелі, що взаємодіють з виступами затворної рами, фіксатор (взаємодіє з переднім зубом курка) і отвори для стопорного штифта спускового гачка.

Перемикач виду вогню-запобіжник використовується для встановлення спускового гачка карабіна на безперервний вогонь, одиночний вогонь або в захищене положення. Перемикач складається зі штока і двох однакових втулок (важелів): на правій і лівій стороні спускової коробки. На кінці штока гвинтами кріпляться крила. Необхідне кутове положення перемикача виду вогню-запобіжника забезпечується пружинним фіксатором, розташованим у поздовжньому прорізі в задній частині ударно-спускового механізму, і який взаємодіє з вирізами штока перемикача виду вогню-запобіжника.

Механізм заскочки магазина (рисунок 2.16.) використовується для утримання та вивільнення магазина. Механізм заскочки магазина складається з таких частин: правої та лівої кнопки (заскочка магазину) з осями та пружини заскочки магазина.

Рисунок 2.16. – заскочка магазина та механізм фіксації затворної рами.

Умовні познаки: 1 – ліва заскочка (важіль) магазина; 2 – вісь заскочки магазина; 3 – фіксатор болта; 4 – фіксатор болта; 5 – напрямний штифт фіксатора затворної рами; 6 – пружина заскочки магазина; 7 – кнопка заскочки магазина (важіль) права; 8 – вісь важеля зачепа затворної рами; 9 – болт важеля зачепа затворної рами; 10 – пружина зачепа затворної рами; 11 – опір пружини фіксатора затворної рами; 12 – важіль фіксатора затворної рами.

Осі та пружини зі штовханами розміщуються в пазах заскочки магазина і затворної рами. Правий важіль має кнопку, штифт (для взаємодії з вилкою лівого важеля) і вертикальний отвір до осі. На лівому важелі є кнопка, вилка, вертикальний отвір до осі та фіксатор магазина. Обидва важелі обертаються в протилежних напрямках навколо своїх осей, і їх переміщення пов’язане зі взаємодією правого важеля з вилкою лівого важеля.

Механізм зачепу затворної рами (рисунок 2.17.) розміщено у вкладиші, вбудованому у центральну частину спускової коробки на рівні заднього краю отворів для викиду гільз. Механізм зупиняє затворну раму із затвором у задньому положенні після пострілу останнього патрона. Цей механізм складається з важеля фіксатора затворної рами, пружинного опору зачепа з пружиною та фіксатора затворної рами.

Рисунок 2.17. – елементи зачепа затворної рами.

Умовні познаки: 1 – пружинний опір фіксатора затворної рами; 2 – пружина зачепа затворної рами; 3 – зачеп затворної рами; 4 – стопорний штифт; 5 – штифт зачепа затворної рами; а – виріз для штиря важеля затворної рами; b – виріз для важеля заскочки магазина.

Заскочка затворної рами піднімається за допомогою штифта затворної рами, розташованого у верхній частині фіксатора, взаємодіючи з тримачем магазина. На задній частині верхньої частини фіксатора встановлений стопорний штифт, що входить у виріз корпусу механізму, задає вертикальне положення фіксатора затворної рами. Виріз у центральній частині фіксатора зроблений для забезпечення правильної роботи важеля фіксатора магазина. Задня частина заскочки виконує роль опори для пружини заскочки. Її кінцева ділянка має різьбу і взаємодіє з опором пружини фіксатора затворної рами. Важіль зачепа затворної рами шарнірно закріплений на своїй осі, розташованій в нижній частині магазинного гнізда. Шток важеля зачепа затворної рами (в центральній частині важеля зачепа) взаємодіє з виємкою пружини зачепа в опорі, передаючи на важелі зачепу натиск, що створюється під час звільнення затворної рами із затвором у попереднє положення.

2.1.8. Телескопічний приклад

Телескопічний приклад (рисунок 2.18.) полегшує ведення вогню з карабіна, а регулюючи його довжину та висоту щоки, можна налаштувати зброю під поточні завдання користувача.

Для того, щоб відрегулювати положення щоки, необхідно:

• витягнути приклад в положення “1” (або далі);
• відвести щоку назад;
• встановити її в потрібне положення і посунути вперед, поки вона не зафіксується в напрямних щік.

Прикладний вузол складається із кріплення, головки приклада, башмака з лапкою, щічки з пружиною, фіксатора прикладу з важелем, кнопкою і пружиною, блоку заскочки фіксатора приклада та втулки ременя (ліва і права).

Рисунок 2.18. – приклад.

1 – ліва втулка ременя; 2 – гвинт стопору щоки; 3 – стопір щоки; 4 – щока; 5 – штифт заскочки приклада; 6 – заскочка стопору приклада; 7 – головка приклада; 8 – гвинт пружини щоки; 9 – пружина щоки; 10 – кріплення приклада; 11 – вісь приклада; 12 – заскочка приклада; 13 – пружина стопорної заскочки; 14 – штифт осі приклада; 15 – штифт стопорної заскочки; 16 – пружина осі приклада; 17 – башмак телескопічного приклада; 18 – повзунок приклада; 19 – важіль стопорної заскочки; 20 – кнопкові шпильки фіксатора повзунка приклада; 21 – кнопка заскочки приклада; 22 – права втулка ременя; 23 – пружина стопорної заскочки; 24 – стопорний гвинт повзунка приклада; 25 – стопорний камінь повзунка приклада (опір повзунка приклада); а – установочні отвори заскочки приклада; b – сідло осі приклада; c – щокові фіксатори; d – напрямні щічкових штифтів; e – косі напрямні установки корпуса приклада; f – кріпильні косі напрямні корпуса приклада.

Головка приклада має шість напрямних на бічних поверхнях (по три напрямних з кожної сторони), які взаємодіють із чотирма фіксуючими штифтами всередині щоки, що дозволяє регулювати висоту та кут положення щоки. Незмінність обраного положення щоки забезпечується плоскою пружиною, прикріпленою гвинтом до верхньої площини головки приклада. На верхній площині корпуса головки приклада є п’ять отворів, в які вставляється фіксатор приклада при регулюванні його довжини. Натискання кнопки, розташованої в задній частині повзунка приклада, призводить до повертання важеля фіксатора приклада, і заскочка висувається з регулюючих отворів. Повернення заскочки у верхнє положення (встановлення вибраної довжини приклада) забезпечується пружиною заскочки приклада.

У передній частині головки приклада є заскочка стопорного замка, який утримує його в розгорнутому положенні завдяки взаємодії зубця заскочки з тримачем приклада. Два бічні виступи на правій стороні головки приклада є посадочними місцями для осі приклада. Похилі монтажні поверхні в нижній частині цих виступів взаємодіють з однаковими за формою поверхнями двох виступів кріплення приклада, утримуючи приклад у складеному положенні (праворуч від зброї). Випадкове розбирання приклада запобігає пружина шарніра приклада, встановлена на осі приклада. Кріплення приклада має внутрішні напрямні, які взаємодіють з виступами задньої частини казенної коробки.

2.1.9. Подовжене ців’я з накладкою

Подовжене ців’я з накладкою (рисунок 2.19.) охоплює ствол знизу у ствольній коробці і зверху в газовій камері, одночасно закриваючи регулятор газу. Поздовжні вирізи, зроблені в бічних і нижніх стінках ців’я, використовуються для кріплення допоміжних рейок та обладнання зі стандартом кріплення M-LOK, наприклад, передньої рукоятки, освітлення та оптико — електронного обладнання. Вирізи також полегшують охолодження ствола під час стрільби. До ців’я прикручується накладка із врізаною допоміжною рейкою з профілем, що відповідає стандарту MIL-STD-1913 (так звана планка Пікатінні).

У задній, нижній частині ців’я є поперечний отвір для з’єднувача, який кріпить ців’я до стовбура затворної коробки.

Рисунок 2.19. – модуль подовженого ців’я M-LOK.

Умовні познаки: 1 – рейка у зборі (3 гнізда); 2 – гніздо ременя; 3 – гвинт кріплення кришки; 4 – накладка ців’я; 5 – стопорний гвинт М3; 6 – пружина люльки ців’я і спускової коробки; 7 – стопорний штифт; 8 – з’єднувач ців’я; 9 – ців’я версія А2

Увага: карабіни версії А2 мають подовжене ців’я з кришкою та 1 додаткову планку, прикріплену до гнізда у стандарті M-LOK, у той час як карабіни версії А1 мають коротке ців’я з 3 планками, прикріпленими до гнізд у стандарті МОЕ, що робить рейки не взаємозамінними між цими стандартами. Проте всі модулі ців’я між версіями A2 і A1 повністю взаємозамінні.

2.2. Взаємодія частин і механізмів

Увага: Взаємодію частин і механізмів карабіна описано для версії з правостороннім викиданням гільз.

2.2.1. Принцип дії

Карабін працює за допомогою енергії частини порохового газу, що виділяється з каналу ствола через бічний отвір в його стінці коротким ходом газового поршня.

Під час пострілу частина порохових газів з дульного зрізу каналу ствола проникає через отвір у стінці ствола в газову камеру і діє на передню поверхню газового поршня, спонукаючи переміщення затворної рами через штовхач. Під час руху затворної рами назад затвор відмикається, гільза патрона витягується з патронника, викидається за межі карабіна, зводиться курок, піднімаються патрони в магазині і стискається зворотна пружина.

У крайньому задньому положенні затворна рама вдаряється об бампер і починає свій рух вперед під дією поворотної пружини. Затвор двома нижніми виступами виштовхує патрон із магазина і направляє його в патронник. Коли затворна рама наближається до крайнього переднього положення, затвор замикається, і його ригелі входять у проміжки упору запірної втулки. Після блокування затвора затворна рама перевертає автоматичний спусковий гачок, і якщо перемикач виду вогню знаходиться в положенні “С”, курок відпускається, здійснюється постріл, а цикл роботи автоматики вогнепальної зброї повторюється. Карабін буде продовжувати стріляти до тих пір, поки не буде відпущено спусковий гачок або не будуть використані всі патрони. Якщо перемикач типу вогню встановлено в положення “P”, цикл автоматики вогнепальної зброї переривається. Щоби здійснити постріл, слід відпустити спусковий гачок і натиснути його знову.

Після вистрілу останнього патрона з магазина затворна рама із затвором зупиняється в задньому положенні на фіксаторі затвора. Для продовження стрільби треба вийняти порожній магазин, вставити в карабін магазин з патронами і звільнити затворну раму, натиснувши на важіль зачепа рами.

Блокування зброї здійснюється шляхом переведення перемикача виду вогню-запобіжника в горизонтальне положення. Зброя блокується (ставиться на запобіжник) у будь-якому положенні курка.

2.2.2. Розташування деталей і механізмів перед зарядженням

Перед зарядженням деталі та механізми мають наступну конфігурацію:

• затворна рама із затвором знаходиться в крайньому передньому положенні під дією зворотного механізму;
• газовий поршень під дією своєї пружини знаходиться в крайньому передньому положенні;
• зворотна пружина знаходиться в найменшій напрузі;
• канал ствола закритий і замкнений затвором. Затвор, повернутий вправо по відношенню до поздовжньої осі, замкнений (його ригелі заходять в упорні проміжки запірної втулки);
• автоматичний спусковий гачок повернений у переднє положення під дією виступів затворної рами;
• курок відпущений і впирається в задню частину затворної рами;
• голка зміщена під дією курка вперед;
• ударні пружини курка знаходяться у найменшій напрузі.

2.2.3. Взаємодія частин і механізмів під час заряджання

а) Приєднання магазина;

1. При приєднанні магазина виступ лівої заскочки магазина входить у паз ствольної коробки карабіна — магазин закріплюється у гнізді спускової коробки.
2. Перший патрон, впираючись в нижню поверхню затворної рами, вдавлює решту патронів у магазин і таким чином стискає пружину магазина.

б) Відтягування затворної рами;

1. Коли затворна рама рухається назад, нахил кулачка рами діє на вал направляючого штока, повертаючи затвор проти годинникової стрілки.
2. Ригелі затвора виходять із упорних проміжків запірної втулки каналу ствола — затвор розблокований.
3. Виступи затворної рами звільняють автоматичний спусковий гачок, який під впливом своєї пружини повертається в бік курка.
4. Під час подальшого відтягування затворної рами затвор повністю висувається із затворної рами — далі рухається разом із рамою.
5. Патронник ствола відкривається.
6. Курок під дією затворної рами обертається навколо своєї осі, натягуючи ударні пружини.
7. Зачеп спускового гачка (розташований на передньому плечі спускового гачка) зачіпляється за задній зубець курка.
8. У подальшій частині обертання курка фіксатор автоматичного ведення вогню заскакує під передній зубець курка, через що курок зупиняється в положенні натягу.
9. Коли нижня площина затворної рами проходить через сідло магазина, патрони під впливом пружини магазина переміщуються вгору до тих пір, поки верхній патрон не в преться в губки магазина.
10. Протягом усього руху затворної рами зворотна пружина знаходиться під стиском.

в) Звільнення затворної рами;

1. При відпусканні затворної рами вона рухається вперед із затвором під дією зворотного механізму.
2. Двома нижніми ригелями затвор витягує верхній патрон із магазина і направляє його в патронник.
3. Під дією пружини патрони в магазині піднімаються до тих пір, поки верхній патрон не опреться у затворну раму.
4. Досиланий патрон переміщує екстрактор назад, стискаючи його пружину.
5. Кіготь екстрактора зачіплюється за фланець гільзи.
6. Під дією патрона ударник втягується.
7. Затвор під дією нахилу кулачка затвора на валу затворної рами повертається по відношенню до поздовжньої осі вправо.
8. Ригелі затвора входять в упорні проміжки запірної втулки каналу ствола — ствол заблокований.
9. Виступи затворної рами повертають автоматичний спусковий гачок вперед і вниз та звільняють курок із заскочки автоматичного спускового гачка.
10. Курок під дією ударних пружин повертається і зачіплюється за заскочку спускового гачка.

Увага: Карабін готовий до стрільби (з перемикачем виду вогню — запобіжником в положенні “Р” або “C”).

З перемикачем виду вогню-запобіжником у положенні “ Z ” його вал обертається в положення, в якому він запобігає переміщенню спускового гачка навколо своєї осі (блокує спусковий гачок).

2.2.4. Взаємодія частин і механізмів зброї під час безперервного вогню

Перемикач виду вогню — запобіжник у положенні “ C ” відпускає заднє плече спускового гачка (розблоковує спусковий гачок) і водночас запобігає обертанню зачепа одиничного вогню та його зчепленню з курком.

а) Спусковий гачок.

1. При натисканні на спусковий гачок фіксатор спускового гачка на передньому спусковому важелі від’єднується від зуба курка.
2. Курок під дією ударних пружин обертається навколо своєї осі і енергійно б’є по голці.
3. Ударник вдаряє вістрям по капсулю.
4. Ініційна маса загорається, полум’я, проникаючи крізь вогневі канали денця гільзи, запалює пороховий заряд.
5. Після досягнення виштовхувального тиску куля починає рух по каналу ствола.
6. Коли куля проходить газовий отвір, частина газів потрапляє в газову камеру.
7. Газовий поршень під дією порохових газів відходить і через штовхач переміщує затворну раму назад.
8. При подальшому шляху газового поршня порохові гази видаляються через випускні отвори.
9. Рух газового поршня закінчується, коли його пружина досягає заблокованого положення.
10. За цей час куля залишає канал ствола.
11. Під дією сили інерції затворна рама відходить назад і виконує ті ж дії, що і при ручному втягуванні (пункт 2.2.3. Б (крім п. 7.));
12. Під час зворотного руху затворної рами гільза ззаду утримується кігтем екстрактора, а спереду — стінками патронника.
13. Після виходу шийки гільзи з патронника гільза енергійно витягується екстрактором і викидається назовні зброї.
14. Після досягнення затворною рамою заднього положення вона рухається вперед під впливом зворотної пружини, виконуючи дії, як під час заряджання (пункт 2.2.3. В);
15. Під час руху затворної рами вперед з натиснутим спусковим гачком курок упирається переднім зубом тільки у зачеп (фіксатор) автоматичного спускового гачка.

16. Затворна рама, досягши переднього положення, повертає спусковий гачок вперед, звільняючи курок із його зачепу.

17. Курок б’є по голці і здійснюється постріл. Робота деталей і механізмів повторюється.

Цикл автоматизації вогнепальної зброї повторюється до тих пір, поки:

не звільниться спусковий гачок — спусковий гачок у цей час обертається під дією своєї пружини, а його зачеп опиняється на шляху руху заднього зубця курка. Курок зупиняється на фіксаторі і залишається зведеним; не здійсниться вистріл останнього патрона з магазина.

2.2.5. Взаємодія частин і механізмів зброї під час стрільби одиночним вогнем

Після встановлення перемикача виду вогню-запобіжника в положення “P”шток запобіжника звільняє задні важелі спускового гачка і зачеп одиночного вогню, що дозволяє йому задіяти курок.

а) Спусковий гачок:

1. При натисканні на спусковий гачок його фіксатор звільняє задній зуб курка. Одночасно зі спусковим гачком обертається вперед зачеп одиночного вогню.
2. Курок відпускається, і всі дії відбуваються як у випадку стрільби безперервним вогнем.
3. При повторному зведенні курка затворною рамою, що рухається назад, фіксатор одиночного вогню стає на перешкоді середньому зубцю курка, зупиняючи його в задньому положенні.
4. Після того, як затворна рама досягне переднього положення, спусковий гачок автоматичного вогню відпускається, але курок все ще утримується фіксатором одиночного вогню.

б) Відпускання спускового гачка:

1. При відпусканні спускового гачка він під дією своєї пружини провертається назад за допомогою фіксатора одиночного вогню.
2. Фіксатор одиночного вогню звільняється від центрального зубця курка і відпускає курок.
3. Під дією ударних пружин курок провертається вперед, а його задній зуб зачіплюється за фіксатор спускового гачка, залишаючись зведеним.

в) Натискання на спусковий гачок:

1. При повторному натисканні на спусковий гачок курок відпускається і б’є по голці.
2. Здійснюється наступний постріл. Робота деталей і механізмів повторюється.

2.2.6. Взаємодія частин і механізмів зброї при зупинці затвора після останнього пострілу

а) Відправлення останнього патрона з магазина в патронник:

1. Після відправлення останнього патрона з магазина в патронник, подавач магазина своїм заднім виступом притискається до стрижня фіксатора затворної рами.
2. При натисканні на спусковий гачок спочатку всі дії аналогічні стрільбі безперервним або одиночним вогнем (пункт 2.2.4. або пункт 2.2.5).
3. Коли рухомий блок (затворна рама разом із затвором) проходить повз фіксатор затворної рами, фіксатор рами піднімається під дією подавача магазина.
4. Під час зворотного шляху рухомого блоку вперед його зупиняють нижніми ригелі затвора на фіксаторі затворної рами.

б) Зняття магазина (або заміна на споряджений)

1. Після вставлення магазина з патронами його подавач опиняється глибоко в корпусі магазина і не тисне на палець фіксатора затворної рами.
2. Фіксатор затворної рами, завдяки нахилу упорної поверхні і тязі затвора під впливом зворотної пружини, все ще міцно утримує рухомий блок у задньому положенні.

Звільнення рухомого блока від фіксації можливе шляхом:

в) Натискання важеля фіксатора затворної рами

1. При натисканні на важіль фіксатора зачеп рами рухається вниз.
2. Рухомий блок звільняється від зчеплення і рухається вперед під дією зворотної пружини.

г) Відтягнення рукоятки перезаряджання

1. Після відтягування рухомого вузла назад, затвор перестає тиснути на фіксатор затворної рами.
2. Під впливом своєї пружини фіксатор опускається нижче рівня руху ригелів затвора.
3. Після відпускання рукоятки перезаряджання затворна рама під дією зворотної пружини рухається вперед

2.3. Стандартне обладнання для карабіна

Додаткове обладнання для карабіна MSBS GROT у версії А2 включає наступні елементи:

• ящик для інструментів з установкою для стрільби навчальними боєприпасами,
• магазини на 30 патронів (кількість залежить від Замовника),
• затискачі для приєднання магазинів,
• механічні приціли,
• багнет,
• двоточковий переносний ремінь,
• передня рукоятка M-LOK,
• накладки ців’я (кількість залежить від Замовника):

— обмежувач захвату у зборі M-LOK

— 2-слотові нижні накладки у зборі M-LOK

— 2-слотові бічні накладки у зборі M-LOK

— 3-слотові бічні накладки у зборі M-LOK

1. Аксесуари для карабіна (рисунок 2.10.) використовуються для розбирання, складання, чищення та обслуговування зброї.

У набір аксесуарів входять:

• збірний шомпол, чотирьохкомпонентний;
• шнур-протирка;
• латунна щітка для каналу ствола;
• волосяна щітка для каналу ствола;
• наконечник шомпола з вушком;
• щітка для очищення газової камери;
• двостороння щітка на ручці;
• шестигранний ключ 1/8 дюйма;
• шестигранний ключ 2;
• шестигранний ключ 3;
• шестигранний ключ 4;
• шестигранний ключ 5;
• олійниця;
• шматочки тканини для чищення(фланель);
• ключ для регулювання мушки;
• футляри для матеріалу;
• пристрій для стрільби навчальними боєприпасами.

Рисунок 2.10. – фурнітура для карабіна.

Умовні познаки: 1 – збірний шомпол; 2 – шнур-протирка; 3 – латунна щітка для каналу ствола; 4 – волосяна щітка для каналу ствола; 5 – наконечник шомпола з вушком; 6 – щітка для очищення газової камери; 7 – двостороння щітка на ручці; 8 – шестигранний ключ: 1/8 дюйма, 2 мм, 3 мм, 4 мм, 5 мм; 9 – олійниця; 10 – ключ для регулювання мушки; 11 – футляр для матеріалів; 12 – пристрій для стрільби навчальними боєприпасами

Збірний шомпол використовується для введення щіток у ствол, газову камеру, отвори для болтів та інші отвори і частини карабіна. Шомпол складається з чотирьох сегментів, скручених разом, два з них мають зовнішню різьбу на одному кінці, і внутрішню різьбу на іншому, один має зовнішню різьбу на обох кінцях і один має внутрішню різьбу з одного кінця та накручену пластикову ручку з іншого.

Шнур-протирку використовують для очищення ствольного каналу. Складається з ввідної частини в канал ствола та робочої частини з утопленою латунною щіткою для кращого видалення бруду. Шнур вставляється у ствол кінцем меншого діаметра, а потім витягується до тих пір, поки він не увійде з утопленою щіткою. Потягнувши його вперед-назад кілька разів, можна очистити канал ствола.

Латунна щітка для каналу ствола накручується на шомпол і використовується для очищення та консервації каналу ствола.

Волосяна щітка для каналу ствола накручується на шомпол і використовується для очищення та консервації каналу ствола.

Наконечник шомпола з вушком накручується на шомпол, у вушко протягується фланелева ганчірка, якою чистять та консервують канал ствола.

Щітка для очищення газової камери (більшого діаметра) після накручування на шомпол використовується для очищення газової камери.

Двостороння щітка на ручці використовується для очищення зовнішніх поверхонь і важкодоступних місць деталей зброї.

Шестигранний ключ 1/8 дюйма використовується для відкручування та затягування допоміжних гвинтів, таких як передня ручка, бічна рейка, кришки ців’я у стандарті M-LOK.

Шестигранний ключ 2 використовується для відкручування та затягування болтів, що кріплять кожух крила та кришку отвору викидання.

Шестигранний ключ 3 використовується для регулювання опору перемикання положення перемикача виду вогню-запобіжника.

Шестигранний ключ 4 використовується для відкручування та затягування гвинтів, якими кріпляться затискачі до магазинів.

Шестигранний ключ 5 служить для відкручування і затягування хомутів кріплення ствола у зборі при його заміні та кріплення відштовхувача для стрільби холостими патронами.

Олійниця використовується для зберігання мастила, що використовується для чищення та обслуговування зброї.

Серветку для чищення (фланель) використовують для очищення всіх елементів зброї, особливо для очищення ствола.

Ключ для регулювання мушки дозволяє змінювати висоту мушки з одночасним доведенням карабіна до точності ведення вогню

Футляр з тканини використовується для зберігання елементів набору інструментів. Корпус має систему кріплення MOLLE 25 мм. 1.

Пристрій для стрільби навчальними боєприпасами підвищує тиск порохових газів, що діють на газовий поршень, уможливлюючи ведення вогню холостими патронами. Установка пристрою (пункт 3.3.4).

2. Магазини на 30 патронів (у кількості, зазначеній Замовником) є взаємозамінними з більшістю магазинів, призначених для карабінів M16 (AR-15), за винятком кількох випадків незамінності, наприклад Magpul PMAG Gen 3.

Увага: Перед використанням магазину M16 (AR-15) слід перевірити його, приєднавши до зброї та вручну перезарядивши, а якщо можливо, також пострілявши з нього.

3. Затискачі для з’єднання магазинів дозволяють об’єднання 2 магазинів у блок.

Щоб встановити кліпси, треба:

• відкрутити гайку роз’єму на верхній і нижній планках;
• надіти верхній ремінь на магазини так, щоб між магазинами був зазор, і спочатку затягнути гайку;
• надіти нижній ремінь на магазини так, щоб між магазинами опинився зазор, і спочатку затягнути гайку;
• Встановити магазини в обоймах так, щоб правий магазин був приблизно на 3 см нижче;
• Затягнути гайки шестигранним ключем.

4. Механічні приціли складаються з окремих: мушки та цілика, встановлених на рейці на затворній камері. Залежно від умов стрільця та інших використовуваних прицілів, мушку та приціл можна знову зібрати у вибрані прорізи на рейці. Після повторного складання прицілу або мушки карабін слід піддати вивірці щодо точності.

5. Багнет — див. “Інструкцію із застосування та використання штикового ножа”.

6. Двоточковий ремінь для перенесення полегшує перенесення карабіна та дозволяє тримати обидві руки вільними під час перенесення карабіна. Ремінь регулюється по довжині за допомогою регулювальної петлі.

Рисунок 2.11. – точки кріплення ременя.

Умовні познаки: 1 – на ложі, 2 – на спусковій коробці, 3 – на прикладі

Кріплення 2-точкового ременя:

• покласти карабін на правий бік (для праворукого стрільця);
• прикріпити кінець ременя (з регулювальною петлею) до точки кріплення на ців’ї (“1”);
• прикріпити кінець ременя (з металевим обідком) до точки кріплення на спусковій коробці (“2”) або на прикладі (“3”).

7. Передня ручка оснащений системою кріплення M-LOK. Її можна прикріпити до ців’я (або іншого елемента), оснащеного отворами для кріплення аксесуарів M-LOK (позначені логотипом “М”). Він служить елементом, який полегшує носіння та утримання зброї під час стрільби. Хвостовик в зборі (пункт 3.3.5.);

8. Захисні кожухи для руків’я оснащені системою кріплення M-LOK і призначені для кріплення на певний профіль ручки, що використовується для карабіна MSBS. Будучи прикріпленими до газової камери, вони захищають руку від нагрівання ців’я під час тривалої стрільби з карабіна. Монтаж захисних кожухів (пункт 3.3.5.).

3. РОЗБИРАННЯ ТА СКЛАДАННЯ КАРАБІНА

Розрізняють часткове та повне розбирання зброї. Часткове розбирання карабіна виконується у разі поточного технічного обслуговування, а повне розбирання карабіна — під час періодичного технічного обслуговування.

Карабін характеризується доступністю в обслуговуванні, діагностиці та ремонті відповідно до вимог НО-06-А104:2005.

Розбирання та збирання карабіна слід проводити на столі або чистій підстилці. Деталі та механізми слід розташовувати в тому порядку, в якому вони розкладені, обережно поводитись з ними, не накладати одну деталь на іншу, не прикладати надмірних зусиль і різких ударів при розбиранні деталей і механізмів.

Збираючи карабін, слід порівняти номери на його деталях з номером на затворній камері. Вони повинні бути сумісні у всіх випадках.

3.1. Розбирання та складання карабіна

3.1.1. Часткове розбирання зброї

Щоб частково розібрати карабін, треба:

1. Від’єднати магазин і перевірити, чи немає патрона в патроннику; Для цього:

• натиснути кнопку фіксатора магазину і вийняти магазин із гнізда;
• потягнути затворну раму у заднє положення та зупинити рухомий блок у задньому положенні за допомогою важеля фіксації затворної рами, піднявши його;
• перевірити, чи немає патрона в патроннику;
• переконавшись, що в патроннику немає патрона, відпустити затворну раму у переднє кінцеве положення, натиснувши важіль фіксатора затворної рами або посунувши рукоятку перезаряджання назад.

2. Від’єднати ців’я від затворної коробки; Для цього:

• витягнути з’єднувач ців’я з гнізда в передній частині корпусу ствола та отворів у задній частині ців’я;
• зсунути ців’я вперед так, щоб шліци кришки ців’я вийшли з виїмок у верхній частині кожуха затворної коробки;

Спорядження патронів у домашніх умовах, 10 варіантів

Попередні зауваження. Мисливські магазини пропонують чималий вибір готових (заводських) дробових патронів. На багатьох полюваннях вони цілком влаштовують мисливців, даючи бій не нижче середнього. Однак отримати від них оптимальний бій майже неможливо, так як рушниць з однаковими стовбурами немає.

Завдяки вжитим в промисловості допускам стовбури мисливських рушниць навіть одного калібру розрізняються між собою за діаметрами каналів стовбурів, по величині дульних звужень і снарядних входів (про це ми вже розповідали в розділі «Стовбури мисливської зброї»).

Всі ці відмінності в параметрах стовбурів призводять до того, що найкращий бій від кожного конкретного рушниці можна отримати лише за умови, що воно ретельно пристреляно і для нього підібрані заряди, оптимальні для певних видів полювань.

пристрелять рушницю

Особливо важливо ретельно пристрелять рушницю і правильно споряджати патрони для тих полювань, на яких необхідний гранично купчастий і різкий бій, наприклад на прольоті, при стрільбі лисиць і зайців з підходу, а також для всіх полювань, на яких застосовують картеч і кулі. Патрони спеціальної снарядки потрібні і для стрільби на короткий час, наприклад з-під собаки на болоті або в лісі.

Все це говорить про те, що кожен мисливець повинен вміти сам правильно споряджати патрони. Починаючи цю операцію, слід раз і назавжди відмовитися від помилкового переконання в тому, що чим більше насиплешь пороху, тим сильніше буде бій. Ні, пороху треба класти, як кажуть досвідчені мисливці – і це підтверджують лабораторні відстріл, – «в міру». При цьому твердо пам’ятати, що на банках з порохом нерідко вказують не середні, робочі ваги порохового заряду, а максимальні.

Що ж виходить, коли деякі мисливці в теплу погоду споряджають патрони з максимальними навішеннями пороху «Сокіл» (2,5 г) і дробу (35 г)? Перш за все – нестерпний віддача, значне падіння точності бою, а нерідко і така деформація дробу, що в ціль летять не кульові дробинки, а безформні грудочки свинцю. Вони настільки швидко втрачають швидкість, що на дистанціях 35-40 м подранки стають не винятком, а правилом. Але деформація знижує не тільки швидкість польоту дробин, але і кучність бою. Тому-то зброярі давно прийшли до висновку, що «чим менше деформованих дробин в заряді, тим краще».

Мисливська рушниця ТОЗ-34 в сувенірному виконанні.

Заряд і снаряд

Заряд – певна кількість пороху, необхідне для повідомлення снаряду (дробу, картечі, пулі) необхідної початкової швидкості. Термін «заряд» має ще одне значення. Коли говорять, що такий-то стріляє «сильними зарядами картечі» або, навпаки, «у нього слабенькі зарядікі – тільки для білки”, то в такому контексті мова не про наважках пороху, а про патроні в цілому, в якому сильні (або слабкі ) і заряд пороху, і снаряд дробу (картечі). Термін «снаряд» означає те, що повинно вразити ціль.

Термін зберігання боєприпасів

Термін зберігання пороху «Сокіл» – 5 років; в ідеальних умовах, коли порох зберігається в темному посуді, в сухому приміщенні з невеликими коливаннями температури, він зберігає свої якості до 10 років.

Термін зберігання димного пороху

Гарантійний термін зберігання димного пороху, згідно ГОСТ 1028-79, в герметичній упаковці – 20 років, в негерметичной -.2 року з моменту виготовлення. Якщо димний порох не намокне, він може зберігатися практично необмежений час; в разі намокання чорний порох втрачає свої властивості, і при сушінні вони не відновлюються.

Гарантійний термін зберігання пороху «Барса»

Гарантійний термін зберігання «Барса» вказується в інструкції, вкладеної в банку з порохом.

Термін зберігання капсулів

Капсулі «Жевело-М» і «Центробой» мають гарантійний термін зберігання 3 роки, «Жевело-Н» – 6 років. Практично капсулі не втрачають своїх властивостей 10-15 років.

Термін зберігання на споряджені патрони

На споряджені патрони гарантійний термін зберігання не встановлений, тому що термін дії патрона залежить від термінів дії елементів, його складових, а їх терміни можуть не збігатися, наприклад патрон може бути споряджений старим порохом і свіжими капсюлями.

Деякі фактори, що впливають на якість пострілу

На бій рушниці впливають багато факторів. Збільшення ваги порохового заряду підвищує і тиск в стовбурі, і швидкість польоту снаряда, а зменшення заряду знижує і те, і інше. Збільшення снаряда дробу піднімає тиск і знижує швидкість польоту снаряда. Зменшення маси снаряда знижує тиск і підвищує швидкість польоту снаряда.

Вплив на бій рушниці

Величезний вплив на бій рушниці надають пижі і температура повітря. Мисливець повинен стежити за тим, щоб пижі і прокладки йшли в гільзу щільно, з натягом; якщо вони входять абсолютно вільно, а то і провалюються, то чекати хорошого бою не доводиться: порохові гази будуть прориватися в дробовий снаряд, різкість і кучність бою, рівномірність осипи значно знизяться.

хороший патрон

Хороший патрон повинен давати середню швидкість польоту дробу в 10 м від дульного зрізу (V10) не нижче 310-320 м / с; при цьому середнє максимальне тиск не повинен перевищувати 663 кгс / см² для 12-го калібру; 694 кгс / см² – для 16-го; 734 кгс / см² – для 20-го і менших калібрів. В даний час в розпорядженні мисливця є великий вибір складових частин для спорядження мисливських патронів. У магазині можна придбати повстяні осаленний (або неосаленний) пижі, деревно-волокнисті пижі, тонкі або товсті прокладки з щільного або пухкого картону, поліетиленові обтюратори, поліетиленові концентратори, поліетиленові пижі з концентраторами. Як же бути при спорядженні патронів, якщо є можливість використання тільки якогось певного виду пижів?

Відстріли проводили патронами 12-го калібру, спорядженими в пластмасові гільзи. Порох «Сокіл», вага дробу № 6-32 м Все поліетиленові пижі і обтюратори щільно, під легким натиском входили в пластмасову гільзу.

Перший варіант спорядження патрона, найпоширеніший, найвідоміший

У гільзу з капсулем «Жевело» і порохом «Сокіл» досилають два півтораміліметрових картонних пижа (за старою термінологією – прокладки), а потім над ними розташовують осаленний повстяний пиж. На нього ставлять додатковий (якщо треба) неосаленний повстяний пиж.

Далі, як завжди, дріб плюс тонка картонна прокладка з пухкого картону, завальцювання дульца гільзи спорядженого патрона. Які результати відстрілу вийшли при спорядженні таких патронів, можна побачити з табл. 37. Мабуть, найкращим варіантом спорядження можна визнати варіант з зарядом пороху 2,25 м

Другий варіант спорядження патрона

Все те ж саме, що і в першому, тільки замість двох картонних прокладок на порох помістили один поліетиленовий обтюратор з невеликим отвором по центру. Найкращі результати отримані при вазі порохового заряду 2,15 м

Третій варіант спорядження патрона

Третій варіант відрізняється від другого тим, що на поліетиленовий обтюратор з отвором по центру кладуть одну картонну прокладку товщиною 1,5 мм (картон щільний), а на неї повстяний пиж. Оптимальний результат отриманий при вазі пороху 2,05 м Дроби стільки ж, а порох економиться.

Четвертий варіант спорядження патрона

На порох кладуть поліетиленовий обтюратор без отвору, а потім осаленний повстяний пиж і далі все, як і в попередніх варіантах. Оптимальний варіант – при 2,05 г пороху, тобто цей варіант за результатами відстрілу ідентичний третім варіантом.

37. ТАБЛИЦЯ результаті відстрілу ДРОБОВИХ ПАТРОНІВ 12-го КАЛІБРУ (дріб № 6, маса – 32 г, температура 15 ° С)

П’ятий варіант спорядження патрона

Порох, поліетиленовий пиж без концентратора, дріб і картонний пиж на неї з подальшою завальцюванням дульца гільзи. Оптимальні результати при вазі порохового заряду – 2,05 м Тобто ті ж результати, що в третьому і четвертому варіантах.

Шостий варіант спорядження патрона

Порох, поліетиленовий пиж з концентратором, в якому розташовується дріб. Все інше те ж, що в п’ятому варіанті. Потрібний результат – при вазі пороху 2,05 м

Сьомий варіант спорядження патрона

Деревно-волокнистий пиж ставлять на два картонних пижа загальною товщиною 3 мм. Кращий результат – 2,35 г пороху.

Восьмий варіант спорядження патрона

У восьмому варіанті древесноволокнистий пиж використаний з одного картонною прокладкою товщиною 1,5 мм. І що ж? Масу пороху треба збільшити до 2,4 г при тій же навішуванні дробу.

Дев’ятий варіант спорядження патрона

Поліетиленовий обтюратор без отвору, повстяний пиж, дріб розташовується в поліетиленовому контейнері. Найкращий результат – при навішуванні пороху 2,05 м

Десятий варіант спорядження патрона

На порох досилається поліетиленовий обтюратор без отвору, потім – деревно-волокнистий пиж. Найкращий варіант – вага пороху 2,2 м

Висновок з отриманих результатів

Висновок з отриманих результатів відстрілу можна зробити такий. Велику роль надає поліетиленовий обтюратор без отвору по центру (окремий або виготовлений заодно з поліетиленовим пижом з концентратором або без нього) на тиск газів і швидкість дробу. При його використанні вага заряду пороху «Сокіл» слід зменшувати на 0,2 м по відношенню до патронам, що використовують одну картонну прокладку на порох товщиною 1,5 мм, і на 0,15 г – при використанні двох картонних прокладок на порох. Поліетиленовий концентратор з отвором по центру краще використовувати з картонною прокладкою товщиною 1,5 мм.

Працюючи з табл. 37, слід звертати увагу на те, що тиску при певних наважках «Сокола» виходять за межі допустимого, тобто 663 кгс / см². Наприклад, в варіантах 3 і 4 занадто високі тиску дали ваги порохового заряду 2,15 і 2,25 м В варіанті 8, навпаки, навішування 2,25 г не годиться, так як V10 виходить недостатньою – всього 308 м / с. Тому мінімальної навішуванням тут буде 2,35 г, а оптимальною – 2,4г.

З табл. 37 очевидно, що навіть при мінімальних наважках пороху швидкість V10 буває, як правило, достатньою для надійного ураження дичини. Тому, під час пристрілювання рушницю 12-го калібру для літньо-осінніх полювань, при 32 г дробу заряди «Сокола» слід підбирати (по табл. 37) між найменшими і оптимальними, зазначеними для кожного варіанта спорядження.

Гравірування на рушницю ТОЗ-34.

Ну а як же підбирати заряди для рушниць інших калібрів?

Для цього треба користуватися табл. 38. Вона ж показує, як варіювати зарядами пороху для рушниць всіх калібрів в залежності від температури повітря.

Свого часу А. Можаров

Свого часу А. Можаров наводив такі дані про вплив досилають на порох картонних прокладок на бій рушниці: при 2,0 г «Сокола» і снаряді дробу № 7 в 33 м V10 при картонній прокладці товщиною 1,8 мм склала 331 м / с; при 0,5-0,6 мм – 311 м / с; при відсутності прокладки – 269 м / с. Отже, за відсутності прокладок швидкість снаряда різко падає, при занадто тонких прокладках – значно зменшується. Але це ще не все: тонкі картонні прокладки на порох, допускаючи прориву газів, підвищують дульні тиску до 90-104 кгс / см² і знижують рівномірність дробового осипу. З урахуванням цих та інших відстрілів, виходячи з досвіду багатьох мисливців, давно стало ясно, що на порох необхідно ставити один або два картонних пижа загальною товщиною 2,5-3,0 мм або пластмасовий обтюратор. Повстяний пиж на порох повинен мати діаметр на 0,1-0,2 мм більше діаметра каналу ствола, а по висоті бути вполовину – дві третини діаметра стовбура.

Пиж треба не «дослати» до навішування «Сокола», як це іноді рекомендують, а стиснути порох із зусиллям 5-6, але не більше 10 кг. В результаті цього порох горить краще, якість бою зростає. Чорний порох також слід злегка стиснути, але не до такої міри, щоб почувся хрускіт розчавлюють зерен. Порох «Барс» стискати не слід – пиж до нього тільки досилають.

Капсулі дають наступні тиску

Капсулі дають наступні тиску: «Жевело-М» – 42 кгс / см², «Центробой» – 19 кгс / см². Не можна заповнювати «Жевело» димним порохом. Досліди показали, що якщо в цей капсуль насипати чорний порох № 3, то «Жевело» дає тиск не 42, а 96 кгс / см². Це викликає прискорене згоряння пороху, небезпечне для зброї.

При спорядженні латунних гільз 10, 12, 16-го калібрів

При спорядженні латунних гільз 10, 12, 16-го калібрів під «Центробой» бездимних порохом «Сокіл» згоряння пороху сповільнюється, дуловий тиск зростає, різкість і кучність бою падають, рівномірність осипи погіршується. Тому українські мисливці вже приблизно 90 років підсипають чорний порох під «Центробой».

Підсипати порох треба в капсульне гніздо, саме під капсуль, але не на дно гільзи. І сипати треба кілька (6-10) порошинок. Це значно покращує бій. При спорядженні «Соколом» латунних гільз 20, 24, 28, 32-го калібрів під «Центробой» підсипати чорний порох не слід: у середніх і малих калібрах і без того створюється достатній тиск.

Капсулі дають необхідні тиску тільки при нормальних бойках.

При занадто довгому, тонкому бойку виходить вузький, довгий факел полум’я, що не забезпечує інтенсивного запалення пороху. Слабка пружина і при товстому бойку дає малопотужний факел полум’я. «Відстріл капсулів під скляним ковпаком і фотографії факелів полум’я дозволяють зробити висновок, що найбільш раціональним є бойок діаметром 2,4 мм зі сферичною обробкою кінцевій частині радіусом 1,6 мм. Зусилля, створюване бойовою пружиною, має бути якомога більшою, але бойок певної довжини (з виходом з отвору, де він міститься, в межах від 1,7 до 1,8 мм) не повинен пробивати капсуль наскрізь ».

Закладаючи дульце гільзи

Закладаючи дульце гільзи, необхідно пам’ятати, що «зірочка» дає великі тиску і швидкості, ніж звичайна завальцювання. При дослідному бездимному поросі масою 2,3 г, снаряді дробу № 7 в 34 г, при завальцюванні дульца V10 становить 341 м / с, Рср -718 кгс / см²; при запресовуванні «зірочкою» V10 = 361 м / с, Рср – 837 кгс / см². Якщо ж дульце гільзи взагалі не закручувати, то тиску і швидкості знизяться, згоряння пороху і бій рушниці погіршаться.

Приступаючи до спорядження патронів

Приступаючи до спорядження патронів, мисливець повинен мати на увазі, що гільзи повинні бути трохи коротше патронників (на 0,2-1,0 мм), так як в процесі пострілу гільза трохи подовжується. У рушницях з патронниками 70 мм можна застосовувати гільзи 65 мм: це погіршує показники бою, але настільки незначний, що при стрільбі на полюванні практичного значення не має. У рушницях ж з патронниками 65 мм застосовувати гільзи 70 мм не можна, бо при цьому значно зростають тиску в стовбурі.

Загальні правила спорядження патронів

Для домашнього спорядження патронів необхідно мати який-небудь прилад ( «Барклай», «Діану», УПС); ваги з важками (вони продаються під назвою «Любительський набір»); мірки для відмірювання пороху і дробу; дозатор (він незамінний при спорядженні більших партій патронів); закрутку для завальцовки дульца гільзи; калібрувальні кільця для обтиску паперових і латунних гільз; дошку з гніздами для гільз. Не слід споряджати кожен патрон окремо з початку до кінця, від запрессовки капсулів до завальцовки. Найзручніше – відразу споряджати велику партію патронів, 50-100 шт. якщо це не кульові або картечних патрони, яких зазвичай споряджається небагато.

Всі операції проводять послідовно: спочатку вставляють все капсуля, потім в усі гільзи засипають порох і т. П. Стіл повинен бути звільнений від сторонніх предметів і досить великий, щоб розставити на ньому все необхідне для першої операції, т. Е. Для запресовування капсулів. Під час цієї операції поблизу не повинно бути пороху: капсуль з тієї чи іншої причини може вибухнути. Під час спорядження патронів не можна курити, чиркати сірниками.

Гравірування на мисливському рушницю ТОЗ-84.

Споряджати патрони взагалі найкраще одному.

Споряджати патрони взагалі найкраще одному, щоб ніхто не відволікав розмовами. Інакше помилки при спорядженні майже неминучі. Найчастіші серед них: людина або забуває всипати в гільзу порох, або засинає його двічі.

Схожі статті