Аспікард Кардіо (Aspicard Cardio) Лікарські препарати

оболонка — колікут МАЕ, пропіленгліколь, титану діоксид (Е 171), тальк.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Код АТХ В01А С06.

Фармакологічні властивості

Ацетилсаліцилова кислота (АСК) пригнічує агрегацію тромбоцитів шляхом блокування синтезу тромбоксану А₂. Механізм її дії полягає у необоротній інактивації ферменту циклооксигенази (ЦОГ-1). Зазначений інгібуючий ефект особливо виражений для тромбоцитів, оскільки вони не здатні до ресинтезу вказаного ферменту. Відзначають також, що ацетилсаліцилова кислота виявляє й інші інгібуючі ефекти на тромбоцити. Завдяки зазначеним ефектам її застосовують при багатьох васкулярних захворюваннях.

Ацетилсаліцилова кислота належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) з аналгетичними, жарознижувальними і протизапальними властивостями. Перорально у більш високих дозах ацетилсаліцилову кислоту застосовують для полегшення болю та при легких фебрильних станах, таких як застуда та грип, для зниження температури і послаблення болю в суглобах і м’язах, при гострих та хронічних запальних захворюваннях, таких як ревматоїдний артрит, остеоартрит та анкілозуючий спондиліт.

Після прийому всередину ацетилсаліцилова кислота швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Під час та після абсорбції вона перетворюється на основний активний метаболіт — кислоту саліцилову. Максимальна концентрація ацетилсаліцилової кислоти в плазмі крові досягається через 10–20 хв, саліцилової кислоти — через 20–120 хв. Завдяки кишковорозчинній оболонці таблеток вивільнення активної речовини відбувається не в шлунку, а в лужному середовищі кишечнику. Тому абсорбція ацетилсаліцилової кислоти уповільнюється до 3–6 годин після застосування таблетки, вкритої кишковорозчинною оболонкою, порівняно зі звичайною таблеткою ацетилсаліцилової кислоти.

Ацетилсаліцилова і саліцилова кислоти повністю зв’язуються з білками плазми крові й швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плаценту, а також потрапляє у грудне молоко.

Саліцилова кислота зазнає метаболізму переважно в печінці. Метаболітами саліцилової кислоти є саліцилсечова кислота, саліцилфенол глюкоуронід, саліцилацил глюкоуронід, гентизинова кислота і гентизинсечова кислота.

Кінетика виведення саліцилової кислоти залежить від дози, оскільки метаболізм обмежений активністю ферментів печінки. Період напіввиведення залежить від дози і зростає з 2–3 годин при застосуванні низьких доз до 15 годин при застосуванні високих доз. Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться з організму переважно нирками.

Доклінічний профіль безпеки ацетилсаліцилової кислоти добре задокументований.

У дослідженнях на тваринах саліцилати у високих дозах спричиняли ураження нирок без жодних інших органічних уражень.

Ацетилсаліцилова кислота широко вивчалася щодо мутагенності, проте не було виявлено відповідних доказів наявності мутагенного потенціалу. Те ж саме стосується досліджень канцерогенності. Також відомо, що саліцилати виявляють тератогенний вплив.

Були описані порушення імплантації, ембріотоксичний і фетотоксичний ефекти і порушення здатності до навчання у потомства після застосування препарату у пренатальний період.

Показання

Профілактика тромбозів (профілактика реоклюзії) після аортокоронарного шунтування, черезшкірної транслюмінарної катетерної ангіопластики та після артеріовенозного шунтування у пацієнтів, які знаходяться на діалізі.

Профілактика цереброваскулярного інсульту після появи передвісних проявів (транзиторна ішемічна атака).

Зниження ризику розвитку тромбозу коронарних судин після інфаркту міокарда (профілактика повторного інфаркту).

Профілактика інфаркту міокарда разом з іншими заходами терапії у пацієнтів з дуже високим ризиком розвитку серцево-судинних подій (відповідно до оцінки користі та ризику лікуючим лікарем).

Профілактика артеріальних тромбозів після операцій на судинах.

Як частина стандартної терапії гострого інфаркту міокарда.

Профілактика судинної оклюзії при артеріальній оклюзійній хворобі.

Протипоказання

Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів та/або інших протизапальних засобів, а також до будь-якого компонента лікарського засобу.

Астма, спричинена застосуванням саліцилатів або речовин з подібною дією, особливо НПЗЗ, в анамнезі.

Ниркова недостатність тяжкого ступеня.

Печінкова недостатність тяжкого ступеня.

Застійна серцева недостатність тяжкого ступеня.

Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Останній триместр вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Протипоказано одночасне застосування.

Застосування ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату в дозах 15 мг/тиждень і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з білками плазми) (див. розділ «Протипоказання»).

Комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю.

Метотрексат у дозах менше ніж 15 мг/тиждень: підвищується гематологічна токсичність метотрексату (внаслідок зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з протеїнами плазми).

Антидіабетичні засоби (наприклад інсулін, сульфонілсечовина): можливе зниження рівня цукру в крові.

АСК посилює дію антикоагулянтів / тромболітичних засобів, барбітуратів, літію, сульфонамідів та трийодтироніну.

Можуть розвинутися фармакодинамічні взаємодії між селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та ацетилсаліциловою кислотою: підвищення ризику розвитку кровотечі внаслідок синергічного впливу.

АСК підвищує концентрації в плазмі дигоксину внаслідок зниження ниркової екскреції.

АСК підвищує рівні фенітоїну і вальпроату у плазмі крові. При одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою АСК витісняє її зі зв’язку з протеїнами плазми, знижуючи метаболізм останньої. Внаслідок цього плазмові рівні вальпроату підвищуються, що призводить до збільшення частоти розвитку побічних реакцій, що вказують на інтоксикацію, таких як тремор, ністагм, атаксія та зміни особистості.

АСК посилює дію та побічні ефекти усіх нестероїдних протиревматоїдних засобів.

Одночасне застосування з НПЗЗ, такими як ібупрофен або напроксен, може послаблювати необоротне інгібування тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою. Клінічна значущість такої взаємодії невідома. Лікування НПЗЗ, такими як ібупрофен або напроксен, пацієнтів з ризиком кардіоваскулярних захворювань може обмежувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти (див. розділ «Особливості застосування»).

Антигіпертензивні засоби (інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) та β-блокатори): якщо пацієнт одночасно застосовує ацетилсаліцилову кислоту і зазначені лікарські засоби, рекомендується ретельно контролювати артеріальний тиск та коригувати дозу у разі необхідності.

Діуретичні засоби у комбінації з високими дозами АСК: зниження дії діуретичних засобів.

АСК знижує дію урикозуричних засобів (наприклад пробенециду, сульфінпіразону).

Системні глюкокортикостероїди: підвищення ризику шлунково-кишкових виразок та кровотеч.

Зниження рівня саліцилатів у крові під час терапії кортикостероїдами, ризик передозування саліцилатів після припинення терапії глюкокортикостероїдами.

Алкоголь: підвищення ризику шлунково-кишкових виразок та кровотеч, пролонгація часу кровотечі.

Подовження періоду напіввиведення з плазми крові пеніциліну.

При одночасному прийомі метамізол може зменшити вплив ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають ацетилсаліцилову кислоту у низьких кардіопротекторних дозах.

Особливості застосування

Лікарський засіб застосовують з обережністю в таких ситуаціях:

• порушення функції нирок або порушення серцево-судинного кровообігу (наприклад патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, великі операції, сепсис або сильні кровотечі), — оскільки ацетилсаліцилова кислота може також збільшувати ризик порушення функції нирок та гострої ниркової недостатності;
• порушення функції печінки;
• одночасне застосування НПЗЗ, таких як ібупрофен або напроксен, — оскільки НПЗЗ можуть зменшити інгібіторний вплив ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів. У разі застосування ацетилсаліцилової кислоти перед початком прийому НПЗЗ як знеболювального засобу пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
• наявність симптомів хронічної шлункової або дуоденальної диспепсії або її рецидив;
• наявність бронхіальної астми або загальної тенденції до гіперчутливості, — оскільки ацетилсаліцилова кислота може обумовлювати розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми, а також інших реакцій підвищеної чутливості. Фактори ризику включають астму в анамнезі, сінну лихоманку, поліпоз носа, хронічні респіраторні захворювання, алергічні реакції (такі як висип, свербіж або кропив’янка) на інші явища в анамнезі;
• поліпи носової порожнини;
• тяжка недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, — оскільки ацетилсаліцилова кислота може викликати гемоліз або гемолітичну анемію. Фактори, які можуть збільшити ризик гемолізу, включають високі дози препарату, гарячку або гострий інфекційний процес;
• одночасне застосування антикоагулянтів;
• через інгібіторний вплив ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів, який зберігається упродовж кількох днів після прийому, застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити ймовірність чи посилити кровотечу при хірургічних операціях (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад видалення зуба);
• застосування ацетилсаліцилової кислоти дітям та підліткам з лихоманкою та/або вірусними захворюваннями можливе лише за призначенням лікаря як терапії другої лінії (через ризик розвитку синдрому Рея, загрозливої для життя енцефалопатії, головними симптомами якої є тяжке блювання, втрата свідомості, печінкова дисфункція).

При застосуванні в низьких дозах АСК знижує виведення сечової кислоти. У пацієнтів, які зазвичай мають знижений рівень виведення сечової кислоти, це може призвести до розвитку подагри.

При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою, що потребує невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилова кислота застосовується як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв’язок у цьому випадку не доведений. Якщо вказані стани супроводжуються постійним блюванням, це може бути проявом синдрому Рея;

• виразки шлунково-кишкового тракту, включаючи хронічні та рекурентні виразкові хвороби або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
• гіперчутливість до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також алергія на інші речовини.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Результати епідеміологічних досліджень вказують на ризик викидня та мальформацій серця і гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується із збільшенням дози та тривалості терапії.

Епідеміологічні дані не підтверджують зв’язку між застосуванням ацетилсаліцилової кислоти та підвищеним ризиком викидня. Наявні дані щодо викидня не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизису не може бути виключений при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. Результати проспективного дослідження впливу препарату на ранніх термінах вагітності (1–4-й місяці) не вказують на будь-який зв’язок із підвищеним ризиком розвитку мальформацій.

Під час першого і другого триместрів вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. Для жінок, які можуть бути вагітними, та вагітних у першому і другому триместрах доза препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування — якомога коротшою.

Дослідження на тваринах показали, що застосування інгібіторів простагландинів призводить до підвищення пре- та постімплантаційних втрат та загибелі ембріона/плода. Крім того, підвищена частота тяжких вад розвитку, включаючи серцево-судинні вади, спостерігалася у тварин, які отримували інгібітори простагландинів під час органогенезу.

Згідно з попереднім досвідом, ризик є низьким при застосуванні лікарського засобу у терапевтичних дозах.

Всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати:

◦ серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією);

◦ порушення функції нирок з можливим подальшим розвитком ниркової недостатності з олігогідрамніоном;

◦ подовження часу кровотечі, антиагрегаційний вплив, що може виникнути навіть при застосуванні дуже низьких доз;

◦ гальмування скорочень матки та кровотечі у вагітної і подовження тривалості пологів.

Зважаючи на це, ацетилсаліцилова кислота протипоказана під час третього триместру вагітності.

Годування груддю. Саліцилати потрапляють у грудне молоко. Концентрації у грудному молоці є еквівалентними або навіть вищими, ніж концентрації у плазмі крові матері.

Під час вимушеного застосування за показанням під час лактації слід припинити годування груддю у разі регулярного застосування високих доз (> 300 мг/день).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Відсутня інформація щодо випадків впливу лікарського засобу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Якщо лікарем не призначено інакше, то рекомендується нижчезазначене дозування.

Серцево-судинні показання без аортокоронарного шунтування та черезшкірної транслюмінарної катетерної ангіопластики: 1 × 100 мг/добу.

Профілактика тромбозу після аортокоронарного шунтування та черезшкірної транслюмінарної катетерної ангіопластики: 100–300 мг/добу.

Профілактика цереброваскулярного інсульту після появи проявів-передвісників (TIA): 3 × 100 мг/добу або 1 × 300 мг/добу.

Рекомендується приймати таблетку з невеликою кількістю рідини щонайменше за 30 хвилин до вживання їжі. Запити ½–1 склянкою води. Для того, щоб уникнути вивільнення діючої речовини до досягнення лужного середовища кишечнику, таблетки не слід дрібнити, розламувати або розжовувати.

Гострий інфаркт міокарда: у разі гострого інфаркту міокарда застосовувати 200–300 мг ацетилсаліцилової кислоти у внутрішньовенній або пероральній формі зі швидким вивільненням ацетилсаліцилової кислоти (не кишковорозчинну форму). Таблетки кишковорозчинної форми ацетилсаліцилової кислоти слід подрібнити або розжувати перед застосуванням для досягнення більш швидкої абсорбції. Після цього слід застосовувати щодня 100 мг ацетилсаліцилової кислоти.

Діти

Лікарський засіб не застосовують дітям та підліткам (віком до 18 років) через відсутність даних щодо ефективності та безпеки застосування зазначеній категорії пацієнтів.

Застосування ацетилсаліцилової кислоти дітям віком до 16 років може спричинити тяжкі побічні ефекти (у тому числі синдром Рея, однією з ознак якого є постійне блювання). Прохання ознайомитися з інформацією, викладеною у розділі «Особливості застосування».

Передозування

Тяжка інтоксикація може мати загрозливий для життя характер. Новонароджені більш чутливі, ніж дорослі. Симптоми тяжкого отруєння можуть розвиватися гостро або повільно, наприклад протягом 12–24 годин після застосування. Після перорального застосування дози АСК до 150 мг/кг маси тіла можливий розвиток інтоксикації середнього ступеня, а при застосуванні дози > 300 мг/кг маси тіла — тяжкого ступеня.

Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв’язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або в разі прийому препарату у формі таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою.

Тяжкість стану не може бути оцінена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі. Необхідний ретельний контроль стану пацієнта за допомогою газового аналізу артеріальної крові (ГААК), оскільки терапія базується не на рівнях саліцилатів у крові, а на клінічних симптомах та ГААК.

Місцеві ознаки подразнення, що зазвичай домінують при передозуванні АСК, такі як нудота, блювання та біль у шлунку, можуть бути відсутніми, оскільки ця лікарська форма АСК має кишковорозчинну оболонку і резорбція відбувається тільки у тонкому кишечнику.

Головний біль, нудота, гіпоглікемія або гіперглікемія, шкірний висип, запаморочення, тиніт, порушення зору та слуху, тремор, сплутаність свідомості, гіпертермія, посилене потовиділення, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз із метаболічною компенсацією, що призводить до метаболічного ацидозу, електролітний дисбаланс, зневоднення, судоми, кома, синдром дихальної недостатності, серцева аритмія.

Симптоми хронічного отруєння саліцилатами є неспецифічними (наприклад тиніт, головний біль, дратівливість, посилене потовиділення, гіпервентиляція), і тому можуть залишитися без уваги.

Через загрозливі для життя стани внаслідок тяжкої інтоксикації слід негайно вжити усіх необхідних запобіжних заходів: негайна госпіталізація, профілактика або зниження ресорбції шляхом вживання відповідних доз активованого вугілля протягом перших 4 годин (10-кратна кількість активованого вугілля відносно маси АСК); у разі тяжкої інтоксикації — промивання шлунка або гастроскопічне видалення таблеток.

Відповідний контроль та корекція електролітів. Застосування глюкози, бікарбонату натрію на ранніх стадіях для корекції ацидозу і для прискорення виведення (pH сечі > 8), покращення діурезу, охолодження на фоні гіпертермії, бензодіазепін при судомах.

Можливий гемодіаліз у разі тяжкої інтоксикації.

Описано випадки декомпенсації, що призводили до летального наслідку після інтубації. Тому, якщо можливо, інтубацію слід проводити після початку алкалінізації, мінімізувати час апное та спостерігати за підтримкою гіпервентиляції.

Детальну інформацію можна отримати у токсикологічному центрі.

Побічні реакції

Побічні реакції наведено нижче за частотою: дуже часто: ≥ 1/10; часто: ≥ 1/100 —

Усі відповіді про Аспірин

Аспірин (або ацетилсаліцилова кислота) – це препарат, який використовується для полегшення болю, зниження температури та зменшення запалення. Він також використовується для профілактики серцево-судинних захворювань та інсульту.

Полегшення болю: Аспірин може використовуватися для зняття болю, пов’язаного з головним болем, зубним болем, м’язовими болями, менструальними болями та іншими видами болю.

Зниження температури: Аспірин може допомогти знизити температуру при лихоманці, спричиненій застудою, грипом або іншими інфекціями.

Зниження запалення: Аспірин може зменшити запалення, спричинене артритом, тендовагінітом, бурситом та іншими захворюваннями.

Профілактика серцево-судинних захворювань: Аспірин може використовуватися як профілактика для людей, схильних до ризику розвитку серцево-судинних захворювань, таких як інфаркт міокарда та інсульт. Аспірин допомагає зменшити згортання крові та зменшити ризик утворення тромбів.

Як приймати аспірин

Зазвичай рекомендується приймати 325-650 мг аспірину як поодиноку дозу, повторюючи її кожні 4-6 годин при необхідності. Однак, якщо вам призначений аспірин за рецептом лікаря, дотримуйтесь його інструкцій та дозування.

Приймайте аспірин після їжі або з їжею, щоб знизити ризик подразнення шлунково-кишкового тракту. Уникайте приймати аспірин натще.

Приймайте аспірин з великою кількістю води, щоб полегшити його проковтування та уникнути роздратування стравоходу.

Не перевищуйте рекомендоване дозування аспірину, оскільки це може призвести до серйозних побічних ефектів, таких як внутрішні кровотечі або виразки шлунка.

Не приймайте аспірин, якщо у вас є алергічна реакція на цей препарат, виразка шлунка, хвороба нирок, вагітність або годування груддю, а також якщо ви приймаєте інші препарати, які можуть взаємодіяти з аспірином.

Як приймати аспірин кардіо для розрідження крові

Зазвичай для розрідження крові приймають аспірин кардіо у дозі від 75 до 100 мг на день. Найкраще приймати його після їжі, запиваючи достатньою кількістю води.

Що краще розріджує кров кардіомагніл або аспірин кардіо

Кардіомагніл та Аспірин Кардіо є препаратами, що містять однаковий активний інгредієнт, ацетилсаліцилова кислота, який є нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗП) та антикоагулянтом. Вони використовуються для профілактики тромбоутворення та запобігання серцево-судинним захворюванням.

Обидва препарати можуть розріджувати кров та зменшувати ризик утворення згустків крові. Однак Кардіомагніл містить аспірин у вигляді мікрочастинок, оболонка яких розчиняється тільки в кишечнику, що дозволяє зменшити можливість небажаних побічних ефектів у шлунково-кишковому тракті, таких як виразки та кровотечі. Таким чином, можна сказати, що Кардіомагніл може бути безпечнішим вибором, особливо для людей з підвищеним ризиком розвитку виразкової хвороби шлунка та кишечника.

Як приймати аспірин кардіо

Щоб правильно приймати Аспірин кардіо, дотримуйтесь інструкцій на упаковці або рекомендацій лікаря. Зазвичай рекомендується приймати одну таблетку (100 мг) Аспірин кардіо один раз на день після їди. При цьому необхідно запивати таблетку достатньою кількістю води.

Як приймати аспірин для розрідження крові

Зазвичай для розрідження крові використовують дозу аспірину в діапазоні від 75 до 325 міліграм на день. У більшості випадків приймають аспірин один раз на день, найкраще в один і той же час. Дозування та режим прийому можуть різнитися залежно від індивідуальних особливостей здоров’я.

Як приймати аспірин для профілактики

Приймати аспірин для профілактики слід лише після консультації з лікарем, оскільки приймати його без необхідності може призвести до побічних ефектів, таких як кровотечі.

Якщо лікар рекомендує приймати аспірин для профілактики серцево-судинних захворювань, то зазвичай рекомендується приймати одну таблетку (зазвичай дозуванням 75 мг) на день, бажано після їди.

Як пити аспірин після 40 років

Зазвичай, аспірин рекомендується людям після 40 років, щоб зменшити ризик серцево-судинних захворювань, таких як інфаркт міокарда або інсульт. Однак приймати аспірин необхідно з обережністю, оскільки він може мати побічні ефекти, такі як подразнення шлунково-кишкового тракту та підвищений ризик кровотеч.

Якщо лікар призначив вам аспірин, слід приймати його відповідно до рекомендацій лікаря. Зазвичай, доза аспірину для профілактики серцево-судинних захворювань становить 75 мг на день. Важливо приймати аспірин після їжі та запивати його достатньою кількістю води, щоб зменшити ризик подразнення шлунка.

Що краще аспірин чи клопідогрель

Аспірин та клопідогрель є препаратами, які використовуються для профілактики та лікування крововиливів та тромбозів. Однак вони мають відмінності у своєму механізмі дії та ефективності залежно від конкретної ситуації.

Аспірин (або ацетилсаліцилова кислота) є протизапальним та протитромботичним препаратом, який працює шляхом блокування виробництва простагландину, хімічної речовини, яка сприяє утворенню тромбів. Він широко використовується у профілактиці інфаркту міокарда та інсульту у пацієнтів з високим ризиком їх розвитку, а також у лікуванні болю та запалення.

Клопідогрель є антиагрегантом і працює шляхом блокування рецепторів на поверхні тромбоцитів, що призводить до зменшення схильності до утворення тромбів. Він використовується як альтернатива аспірину у пацієнтів, які не переносять аспірин або не досягають достатньої ефективності його застосування.

Який препарат краще використовувати в конкретній ситуації, залежить від багатьох факторів, включаючи причину захворювання, ризик розвитку ускладнень, наявність інших захворювань та ліків, що приймаються, а також індивідуальних особливостей пацієнта. Тому важливо проконсультуватися з лікарем, який зможе визначити найбільш підходящий препарат та його дозування для конкретного пацієнта.

Аспірин кардіо як приймати для профілактики

Зазвичай для профілактики кардіоваскулярних захворювань, зокрема інфаркту міокарда, аспірин кардіо призначається в дозі 75-100 мг на добу. Це зазвичай відповідає одній таблетці на день. Важливо приймати аспірин кардіо регулярно і не пропускати дози.

Не рекомендується приймати аспірин кардіо для профілактики без консультації лікаря, оскільки він може призначити інші ліки або провести додаткові обстеження для визначення вашого ризику розвитку кардіоваскулярних захворювань і підібрати оптимальний режим лікування та профілактики.

Скільки пити аспірин кардіо після COVID-19

Якщо у вас був COVID-19, і ви хочете приймати аспірин кардіо, обов’язково зверніться до свого лікаря або фармацевта для отримання конкретних рекомендацій.

Зазвичай рекомендується приймати аспірин кардіо під наглядом лікаря або фармацевта. Дозування зазвичай становить від 75 до 325 мг на день, і тривалість прийому може бути різною, залежно від вашого стану та лікування.

Через скільки діє аспірин

Аспірин (ацетилсаліцилова кислота) починає діяти вже через 30 хвилин – 1 годину після прийому. Максимальний ефект досягається через 2-3 години та триває до 4-6 годин. Однак, тривалість дії аспірину може змінюватись в залежності від дозування, індивідуальних особливостей пацієнта та мети застосування. Наприклад, при деяких захворюваннях аспірин може застосовуватися у більш високих дозах та на більш тривалий період часу.

Чому дітям не можна аспірин

Дітям не рекомендується приймати аспірин через ризик розвитку синдрому Рея. Це рідкісне, але потенційно смертельне захворювання, яке може пошкодити мозок та печінку.

Синдром Рея зазвичай розвивається у дітей та підлітків віком від 4 до 14 років, які приймають аспірин під час вірусних інфекцій, таких як грип чи вітряна віспа. Тому для зниження ризику виникнення цього захворювання аспірин не рекомендується для лікування дітей з інфекційними захворюваннями.

Чи можна пити аспірин при COVID-19

Аспірин може використовуватися для зменшення болю, зниження температури та зменшення запалення. Однак, якщо у вас є підозра на COVID-19 або вже діагностована ця хвороба, важливо дотримуватись рекомендацій вашого лікаря щодо лікування та лікарських препаратів.

Деякі дослідження показують, що при COVID-19 аспірин може погіршити стан пацієнтів із тяжкими станами, такими як тромбоцитопенія, геморагічний інсульт або виразкова хвороба. Тому приймати аспірин при COVID-19 слід лише після консультації з лікарем.

Чи можна пити аспірин при ГРВІ

Лікарі часто рекомендують при ознаках ГРВІ приймати парацетамол або ібупрофен , які допомагають знизити температуру, полегшити біль та зменшити запалення.

Аспірин також може знижувати температуру та полегшувати біль, але при ГРВІ він зазвичай не рекомендується для прийому у дорослих і особливо у дітей, тому що він може спричинити розвиток синдрому Рея, що може бути небезпечним для життя.

Тому, якщо у вас є ГРВІ, вам слід обговорити зі своїм лікарем, який препарат для вас найбільше підходить, і дотримуватися його рекомендацій. Якщо вам був призначений аспірин для інших цілей, необхідно обговорити можливість його прийому з вашим лікарем.

Навіщо додають аспірин у консервацію

Аспірин (або ацетилсаліцилову кислоту) іноді додають до консервів для того, щоб продовжити термін їх зберігання. Аспірин має властивості антисептика та антиоксиданту, які можуть допомогти запобігти росту бактерій та зменшити окислення продуктів у консервах.

Крім того, аспірин може використовуватися як засіб для зменшення ризику появи бактеріальних інфекцій під час процесу консервації. Деякі дослідження також показали, що аспірин може допомогти зберегти смак та текстуру консервів, а також зменшити втрати поживних речовин.

Однак, слід зазначити, що додавання аспірину в консервацію може бути небезпечним, якщо його використання не відповідає рекомендаціям.

Серцевий аспірин який краще

Як правило, усі серцеві аспірини містять активний інгредієнт ацетилсаліцилова кислота (ASA), який є основним компонентом для запобігання тромбоутворенню в кровоносній системі.

Однак, залежно від виробника, аспірин може містити різні додаткові інгредієнти, які можуть впливати на швидкість і здатність абсорбуватися в організмі.

Важливо звернути увагу на дозування та рекомендації лікаря перед прийняттям будь-якого аспірину, особливо якщо ви страждаєте на будь-які захворювання серцево-судинної системи або приймаєте інші ліки.

Тому рекомендємо обговорити з вашим лікарем, який конкретний тип і дозування аспірину буде найбільш підходящим для вашого індивідуального випадку.

Що буде якщо випити аспірин з анальгіном

Поєднання аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) та анальгіну (метамізол натрію) може бути небезпечним та не рекомендується. Обидва препарати відносяться до класу аналгетиків і можуть викликати різні побічні ефекти, такі як підвищений ризик кровотечі через їхню антикоагулянтну дію, порушення функції нирок та шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції та інші.

Крім того, одночасний прийом цих препаратів може посилити їх токсичні ефекти та призвести до серйозних ускладнень, таких як виразка шлунка та кишечника, гіпертензивний криз, порушення функції печінки та нирок, анемія і навіть зупинка серця та дихання.

Навіщо у воду додають аспірин

Аспірин (або ацетилсаліцилова кислота) додають у воду з різних причин, включаючи лікування хвороб, зменшення запалення та запобігання росту бактерій.

Лікування хвороб: аспірин часто використовується для лікування болю та зниження жару, так як він є протизапальним та знеболюючим засобом. Тому його можуть додавати у воду, щоб допомогти зняти біль та жар.

Зменшення запалення: аспірин також може допомогти зменшити запалення, що може бути корисним при лікуванні акне, екземи та інших шкірних проблем. Для цього аспірин розмішують у воді та застосовують на шкіру у вигляді компресів.

Очищення води: аспірин містить саліцилат, які можуть допомогти запобігти росту бактерій у воді. Тому його можуть додавати у воду, щоб запобігти розмноженню бактерій та покращити її якість.

Як приймати шипучий аспірин

Наповніть склянку водою до половини чи третини обсягу.

Розпакуйте одну або кілька пігулок і опустіть їх у воду.

Дочекайтеся, доки таблетка повністю розчиниться у воді. Зазвичай це займає лише кілька секунд.

Розмішайте розчин, переконайтеся, що аспірин повністю розчинився у воді.

Важливо пам’ятати, що шипучий аспірин слід приймати лише за призначенням лікаря або відповідно до інструкції на упаковці.

Як швидко аспірин збиває температуру

Зазвичай аспірин починає діяти через 30-60 хвилин після його прийому всередину. Максимальний ефект досягається через 2-4 години після прийому. Однак, не варто зловживати аспірином, оскільки високі дози можуть бути небезпечними та викликати побічні ефекти, такі як подразнення шлунково-кишкового тракту, кровотечі та алергічні реакції.

Якщо у вас є підвищена температура, рекомендується звернутися до лікаря, щоб він призначив правильне лікування та дозування. Також, крім застосування аспірину, важливо дотримуватись режиму пиття, залишатися в прохолодному приміщенні і не переохолоджуватися.

Через скільки діє аспірин при зубному болю

Аспірин – це препарат, який має аналгетичні (знеболювальні) властивості. Він може допомогти зняти зубний біль, але ефект може виявитися не відразу.

У середньому, після прийому аспірину, його дія починається через 30 хвилин – 1 годину. Однак це може залежати від індивідуальних особливостей організму, тяжкості болю та інших факторів.

Важливо пам’ятати, що аспірин не є лікуванням зубного болю, лише тимчасово полегшує симптоми. Тому якщо зубний біль не припиняється або виникає регулярно, важливо звернутися до стоматолога для професійного лікування.

Як правильно приймати аспірин до їди або після

Якщо аспірин приймається зниження болю чи спека, його можна приймати незалежно від прийому їжі. Однак, якщо прийом аспірину викликає подразнення шлунка, його краще приймати під час або після їди.

Якщо ж аспірин приймається для профілактики кровообігу (наприклад, зниження ризику серцево-судинних захворювань), його зазвичай рекомендується приймати після їжі, щоб знизити ризик подразнення шлунка.