За рік повномасштабної війни від мін загинули понад 120 українців

Про це повідомив начальник управління екологічної безпеки і протимінної діяльності Міноборони Руслан Берегуля в ефірі телемарафону.

«На сьогоднішній день, за нашими даними, загинуло 124 українця, з них шестеро дітей. 286 дістали поранень, з них 33 дитини», – сказав він.

Україна – найбільш замінована країна світу: скільки української території забруднено мінами Навіть якщо війна закінчиться завтра, долати її наслідки доведеться ще дуже довго. Про те, яка частина території України забруднена мінами та наслідки цього – в інфографіці Слово і діло 2 березня 2023, 19:59

Берегуля також зазначив, що наразі потенційно «забрудненими» вважаються всі території, на яких велися чи ведуться активні бойові дії, території під тимчасовою окупацією, а також території, по яких завдавали ракетних чи авіаційних ударів.

Загалом це приблизно 174 тисячі км², включаючи морські акваторії.

Посадовець Міноборони додав, що площа деокупованих територій, на яких проводяться сьогодні обстеження, складає 45 тис. кв. км. З них 17 тис. кв. км – це землі сільськогосподарського призначення.

Заходи з розмінування проводяться на деокупованих територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Херсонської та Миколаївської областей.

Найбільше постраждали від мін та вибухонебезпечних предметів території Харківської, Миколаївської та Херсонської областей.

Підрахунок загиблих росіян демонструє, як змінюється війна Росії проти України

Росія зазвичай зберігає надзвичайну секретність щодо своїх втрат під час війни.

Тому, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, BBC разом із партнерами почали ретельно перевіряти та підраховувати кількість загиблих російських військових.

Наш список підтверджених загиблих – людей, щодо яких точно відомо, що вони загинули, – досяг 25 тисяч імен. Це – мінімальна кількість загальних втрат Росії.

Цей підрахунок надає переконливі докази впливу війни на російські сили – і водночас дає відповіді родинам загиблих.

Деякі родичі не знали, що сталося з їхніми близькими, поки BBC їх не розшукала.

Підрахунок загиблих росіян демонструє, як змінюється війна Росії проти України

• Ольга Івшина, Беккі Дейл та Джозеф Лі
• 16 червня 2023
• Світ

Росія зазвичай зберігає надзвичайну секретність щодо своїх втрат під час війни.

Тому, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, BBC разом із партнерами почали ретельно перевіряти та підраховувати кількість загиблих російських військових.

Наш список підтверджених загиблих – людей, щодо яких точно відомо, що вони загинули, – досяг 25 тисяч імен. Це – мінімальна кількість загальних втрат Росії.

Цей підрахунок надає переконливі докази впливу війни на російські сили – і водночас дає відповіді родинам загиблих.

Деякі родичі не знали, що сталося з їхніми близькими, поки BBC їх не розшукала.

Історія двох військових

Командир підрозділу російського спецназу сержант Микита Лобурець загинув 20 травня минулого року в селі на сході України. Йому був 21 рік.

Майже через рік родичі Олександра Зубкова дізналися про його загибель під час боїв у Бахмуті. 34-річний чоловік відбував дев’ятирічний термін ув’язнення за злочини, пов’язані з наркотиками, і приєднався до найманців ПВК “Вагнер” в надії здобути свободу.

Це – лише двоє з 25 тисяч загиблих військових, яких ідентифіковали ВВС, незалежна російська медіа-організація “Медіазона” та команда волонтерів з використанням інформації з офіційних звітів, газет, соціальних мереж, а також появи нових меморіалів і могил.

Разом ці двоє чоловіків демонструють, як змінюється обличчя російської армії від початку повномасштабного вторгнення в Україну: їхні сили стають дедалі старшими та менш навченими мірою того, як зростає кількість смертей.

Коли почалася війна, типовому російському бійцю, чию смерть зафіксувала BBC, було близько 21 року і він був професійним військовим нижчого рангу – як сержант Микита Лобурець.

За словами його батька Костянтина, Лобурець хотів стати десантником ще до того, як закінчив школу в Брянську, розташованому приблизно за 100 км від кордону з Україною. Ще школярем він почав вивчати бойові мистецтва і навчився стрибати з парашутом.

Зрештою він вступив до елітного Рязанського вищого повітряно-десантного училища, академії підготовки російських десантників, а потім приєднався до бригади спецназу ГРУ, військової розвідки Росії.

За словами його батька, через три місяці повномасштабної війни сержант Лобурець з невеликим підрозділом росіян потрапили в засідку в селі на північ від Харкова, де його вбили.

Його поховали на “Алеї Героїв” на кладовищі рідного міста й посмертно нагородили орденом “За мужність”.

У перші місяці війни були тисячі подібних історій.

Типовий загиблий у перші три місяці

Вік: 21 | Професійний військовий | Звання: рядовий

Типовий загиблий за останні три місяці

Вік: 34 | Ув’язнений | Ранг: невідомий

Але рік потому вони зустрічаються рідше.

Останніми місяцями типовий російський солдат, який загинув в Україні, – це 34-річний засуджений, завербований із в’язниці.

Але рік потому вони зустрічаються рідше.

Останніми місяцями типовий російський солдат, який загинув в Україні, – це 34-річний засуджений, завербований із в’язниці.

Такий, як Олександр Зубков.

Зубков – ув’язнені, які воюють у загонах “Вагнера”, не мають військових звань – народився в Сєвєродвінську, місті на березі Білого моря на північно-західному узбережжі Росії, де розміщена велика корабельня російського флоту.

У 2014 році, згідно з судовими протоколами, його визнали винним у вбивстві та засудили до восьми років і шести місяців ув’язнення. На той час він був безробітним та мав дитину.

У 2020 році його умовно-достроково звільнили, а наступного року він знову постав перед судом у справі, пов’язаній з наркотиками – після того, як його та спільника спіймали з 600 г забороненого стимулятора a-PVP.

Суд засудив його ще до дев’яти років ув’язнення, зазначивши, що він був розлучений і мав маленьку дитину, а також сестру з інвалідністю, за якою він допомагав доглядати.

Коли ПВК “Вагнер” почала вербувати солдатів з місць позбавлення волі, Зубков приєднався до неї в листопаді минулого року. Йому пообіцяли 100 000 рублів (1250 доларів США) на місяць та можливість звільнення після шести місяців служби.

Але Зубков помер через п’ять місяців у бою за Бахмут – найкривавішій битві війни на той час. Його поховали у рідному місті 28 квітня.

“Випалює війська”

Зубкова й подібних до нього використовують майже як “одноразові війська”, каже Джек Вотлінг, експерт із сухопутних війн Королівського інституту об’єднаних збройних сил (RUSI).

В’язні, які фігурують у списку загиблих, дуже різні – від дрібних злодіїв до лідерів банд. Один чоловік загинув на фронті після того, як його ув’язнили за вбивство 92-річного ветерана Другої світової війни.

Їм, разом з мобілізованими цивільними, деяким з яких вручають повістки просто на вулиці чи в торгових центрах, наказують вести постійні перестрілки з українськими силами, виснажувати їх і відкривати їхні позиції для вогню артилерії.

“Їх відправляють уперед, розраховуючи, що їх уб’ють, – каже доктор Вотлінг. – І тому російська армія випалює ці війська з великою швидкістю”.

Цю зміну тактики також демонструє підрахунок загиблих.