Декілька цікавинок про наш мозок

Людський мозок — це своєрідний комп’ютер з безліччю функцій та індивідуальних можливостей, але нову інформацію він сприймає передбачувано й однаково. Саме тому ми повинні знати, як наш мозок «навчається» та як допомогти йому краще запам’ятовувати вивчене! Яку інформацію ми сприймаємо краще? Відповідь — візуальну! Якщо запам’ятати певну тему здається нереальним, спробуй перетворити її на набір символів. Наприклад, до кожного важливого терміну намалювати зображення або ж всю тему (якщо це можливо) зобразити схематично. Наш мозок на 50% сприймає все на зір, тому не полінуйся візуалізувати інформацію, або знайти вже готові таблиці та діаграми. Навчайся і навчай!

Якщо ти будеш пояснювати вивчене комусь, то запам’ятовуватимеш лише найголовніше, адже на підсвідомому рівні відфільтрується головна інформація від другорядної. Не все й відразу! Навчайся поступово, не хапайся за величезний обсяг інформації, в якому легко загубитись. Краще обрати конкретну науку і розбирати її за темами і розділами, так твоєму мозку буде легше опрацьовувати матеріали.

Те, на скільки успішним буде навчання залежить безпосередньо від сну, адже його відсутність на 40% знижує ефективність мозку під час запам’ятовування інформації. Недосипання погіршує пам’ять і здатність до концентрації. Тому для того, аби в голові залишалася повноцінні знання, а не фрагменти з творів і шматки формул, не позбавляй себе можливості виспатись!

Гра на музичному інструменті впливає на роботу пам’яті, розвиває зосередженість та увагу. Музикантам легше запам’ятовувати нову інформацію і згадувати стару. Щодо прослуховування музики, то краще сприймати вивчене допоможе класична музика.

Отож, не бійтеся експериментувати: малюйте, навчайте інших, грайте на музичних інструментах і, головне, — не забувайте спати!

Мені подобається енергоефективність

З усіх органів людського тіла мозок використовує найбільше енергії по відношенню до ваги. Незважаючи на те, що він становить лише близько двох-трьох відсотків загальної ваги (він важить близько 1,4 кілограма), він використовує близько 17 відсотків загальних потреб організму в енергії. Недарма, врешті-решт, потрібно забезпечити близько 100 мільярдів нервових клітин (нейронів) і понад 60 трильйонів зв’язків (синапсів), які гарантують, що ми можемо дихати, думати, ходити чи говорити.

Мозок використовує цукор, а точніше: глюкозу, як паливо. Для того, щоб отримати необхідну енергію, наш організм перетворює їжу в глюкозу. І чим більше повинен виконати наш мислячий орган, тим більше йому потрібно глюкози. При стресі мозок виводить з крові до 90 відсотків джерела енергії.

Однак не розумова діяльність, така як старанне навчання та висока концентрація, позбавляє наш мозок більшої частини енергії. Сірим клітинам потрібно до 90 відсотків енергії для несвідомих процесів та автоматичних процесів, включаючи постійну оцінку оптичної та акустичної інформації, підтримку метаболізму або рухових навичок.

Для забезпечення життєво важливих функцій навіть у погані часи, наприклад у тривалі періоди голоду, енергоефективний мозок економить на усвідомлених процесах, таких як мислення та концентрація уваги. Крім того, він завжди спочатку використовує доступну енергію: Хоча інші внутрішні органи можуть втратити до 40 відсотків своєї речовини, мозок втрачає максимум два відсотки ваги, коли є вузьке місце.

Вчені помилялися: скільки відсотків мозку насправді використовує людина

Існує міф, що людина використовує мозок лише на 10%. Така думка прижилася після того, як американські психологи Вільям Джеймс та Борис Сайдіс провели випробування мозку на молодшому синові одного з них, який був вундеркіндом.

Проте, сучасні дослідження свідчать, що лише міф, повідомляється на порталіSAGE. Насправді мозок людини задіяний у тому обсязі, в якому він сформувався та виріс.

Дослідження вчених Джеймса та Сайдіса свідчили, що люди не використовують свій мозок повністю. Пізніше ця думка була описана у книзі американського оратора Дейла Карнегі “Як завойовувати друзів і впливати на людей”. Але насправді свій мозок людина використовує на 100%.

До того ж мозок складається не лише з кори, у ньому є ще п’ять відділів:

• продовгуватий мозок. Він відповідає за серцебиття, дихання та рефлекси ковтання, чхання, кашлю та блювання;
• міст, який відповідає за жування, міміку та рух очних яблук;
• середній мозок, який відповідає за роботу зору, слуху, м’язовий тонус та пози
• проміжний мозок. Він керує роботою внутрішніх органів, впливає на температуру тіла, почуття спраги, голоду та ситості;
• мозок, який координує рух м’язів.

Кожна область мозку грає свою роль з чого слідує висновок, що жоден з відділів не бездіє. Крім того, серед приматів мозок людини найбільший і якби він не був потрібен у такому обсязі, то просто не розвивався б. Природний відбір завжди позбавляється непотрібних анатомічних структур, а мозок сюди не потрапив.

Вчені також з’ясували, що навіть під час сну мозок людини не заспокоюється. Він працює, але в уповільненому режимі, про що свідчать дослідження мозку за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (ФМРТ). На функціонування мозку наш організм витрачає приблизно 20% усієї енергії, що ще раз доводить той факт, що якби йому не потрібно було працювати постійно та в повному обсязі, таких витрат енергії не було б.

Раніше “Телеграф” розповідав про те, що мозок хлопчиків та дівчаток працює по-різному. Це пояснює вікові відмінності у когнітивних здібностях школярів та школярок.