Тхори в домашніх умовах: плюси і мінуси

Напевно, у кожної людини, хоча б раз в житті, з`являлося бажання завести домашнього вихованця. Коти і собаки вже не такі цікаві – останнім часом набирає популярність мода на екзотичних і диких тварин. Один з таких варіантів – домашній тхір. Утримувати цього звірка і доглядати за ним – заняття не з простих, адже сьогодні мало хто знайомий зі звичками і характером дивовижної тварини.

• Опис декоративних тхорів
  • Характер і звички тхора
  • Тхори як домашні тварини: плюси і мінуси змісту
  • Уживаються чи тхори з кішками і собаками
  • Чи варто заводити тхорів, якщо в будинку діти
  • Кого вибрати: самку або самця
  • Які мають бути витрати
  • Розмножувати або стерилізувати
  • Як привчити тхора до лотка
  • Як купати тхора
  • годування
  • Як часто потрібно міняти підстилку
  • Гострі кігті: педикюр на дому або на прийом до ветеринара
  • Іграшки для тхора
  • А тепер на прогулянку

  Про всі особливості утримання та розведення хорей в домашніх умовах буде розказано нижче. Тут можна знайти докладну інструкцію по «вихованню» звірків: від приблизного кошторису витрат до способів стрижки кігтів.

  Опис декоративних тхорів

  У будинках і квартирах росіян тхори з`явилися всього 8-10 років тому, тоді як в Європі і США ці Зверков «приручили» ще понад 40 років тому. Про екзотичності такого вихованця не посперечаєшся: гуляє на повідку граціозний тхір з неймовірно м`якою шерсткою неодмінно приверне погляди перехожих.

  Не всі хори можуть жити в неволі. Спеціально одомашнена тільки одна з численних диких порід – лісовий тхір. Такий приручений тип тваринного прийнято називати фретку. Тварина це невеликого зростання, з короткими лапками, має видовжене завдовжки приосадкувате тільце і дуже красивий пухнастий хвіст.

  У природі лісовий тхір «носить» шубку тільки одного відтінку – темно-бурого. А ось у одомашненої вихованця забарвлення може бути практично будь-яким: від білого до чорного кольору, нерідко зустрічаються і плямисті особини. Нижче представлено фото домашнього тхора: неймовірно миле створіння!

  Зауваження! Деякі з істориків вважають, що тхорів одомашнили ще 1-1,5 тисячі років тому. Завдяки довгому гнучкому тілу, фретки вміють проникати у вузькі щілини і нори, тому їх успішно використовували для лову щурів і мишей.

  Багато заводять фреток через їх хутра, адже шерстка у домашнього вихованця неймовірно м`яка і приємна на дотик. А ще, тхір дуже граціозний, і спостерігати за ним можна годинами – у звірка цікаві повадки і багатогранний характер.

  Характер і звички тхора

  В латинської мови «тхір» перекладається як «хитрий злодюжка», і це багато що говорить про характер домашнього вихованця. Однак не варто думати про звірку погано – його характер дуже складний, в звичках тварини є не тільки мінуси, але і «жирні» плюси.

  Перш ніж заводити вихованця, потрібно дізнатися про особливості характеру домашніх тхорів. Фретки відрізняються такими рисами і звичками:

  1. Домашній звірок дуже рухливий, енергійний, у нього завжди гарний настрій. Нудно господареві тхора не буде ніколи, адже це – «вічний двигун», який рідко сидить на місці. За фретку цікаво спостерігати, адже у них маса справ (навіть в однокімнатній квартирі).
  2. Тхір дуже розумний, він добре піддається дресируванню, і, при достатньому терпінні, звірка реально навчити кільком командам. Але тут не варто забувати про хитрості домашніх фреток – дресирування може виявитися неймовірно веселим заняттям.
  3. Одомашнена тварина швидко звикає до нового місця і відразу ж починає освоювати «незвідані території». Завдяки такій рисі характеру, фретку можна брати з собою у відпустку або в гості – це стане відмінним розвагою для звірка, а не психологічною травмою (як для кішки, наприклад).
  4. Домашні тхори легко привчаються до туалету, і це – чудова новина для того, хто вирішив завести екзотичного вихованця.
  5. Фретки швидко звикають до ритму життя свого господаря, вони не будуть сильно шуміти або заважати людині. Вночі домашній тхір може не спати, але він рідко будить інших мешканців квартири.
  6. Домашніх тхорів необов`язково вигулювати, тому звірята відмінно підійдуть тим, у кого вічно не вистачає часу. Якщо ж господар захоче прогулятися з фретка, тварина відповість тільки вдячністю – для нього це буде приводом дізнатися щось нове (тхір неймовірно допитливий і цікавий).

  Зауваження! За характером домашнього тхора можна вважати «золотою серединою» між котом і собакою. На відміну від кішок, лісовий звірок звикає не тільки до будинку, але і до господаря, а ось собачої відданості чекати від нього все одно не доводиться.

  Чи варто заводити тхора в квартирі

  Догляд та утримання домашнього тхора будуть не такими, як для собаки чи кішки. Майбутній господар фретки повинен підготуватися до появи в будинку незвичайного вихованця, йому доведеться дізнатися багато нового, заздалегідь придбати все необхідне для маленького тхора.

  Габарити багатьох сучасних квартир не дозволяють завести в будинку собаку, а на кішок у великий відсоток людей виявляється алергія. В цьому випадку, фретка – відмінний варіант домашнього вихованця, адже вона не займає багато місця і дуже рідко викликає алергію.

  Тхори як домашні тварини: плюси і мінуси змісту

  1. Розміри звірка дуже «компактні», і це якість викликає масу позитивних відгуків від власників домашніх тхорів. Тварина можна носити на руках, садити його в сумку або в рюкзак, возити в громадському транспорті або в таксі.
  2. На відміну від кішок, домашні тхори не противляться надягання на них повідків і шлеек. Вигул звірка буде безпечним, і він нікуди не втече.
  3. Після стерилізації ці домашні вихованці не стають млявими і товстими. Навпаки, кастровані фретки ще більш активні і рухливі.
  4. Густе хутро тхорів не тільки красивий, він є відмінним терморегулятором: взимку звірка не доведеться наряджати, як ручну собачку, а влітку він не отримає тепловий удар.
  5. Домашні тхори дуже грайливі, вони постійно перебувають у русі – нудно господареві не буде.

  Крім плюсів, є у домашніх тхорів і такі особливості, про які потрібно знати ще до покупки звірка. Власники фреток відзначають наступні нюанси їх змісту:

  1. Шерсть хорей має специфічний мускусний запах, який може дуже не сподобатися деяким власникам (це питання вирішується кастрацією або регулярним купанням тварини).
  2. Домашні тхори схильні до переїдання, тому господареві доведеться ретельно стежити за раціоном вихованця.
  3. Цікаві тхори обожнюють гризти тверді предмети. Так вони можуть не тільки зіпсувати потрібну річ, але і наїстися пластмаси, наприклад.
  4. Виховуючи домашніх вихованців, не можна «давати слабину». Відчувши безкарність, тхір «наглеет» і починає псувати меблі, рвати шпалери, поводиться агресивно.
  5. Фретки дуже охайні, тому їх туалет і будиночок завжди повинні бути чистими. Якщо у господаря немає часу на регулярне прибирання, тварина починає «гадити» в затишних кутах квартири.
  6. На утримання дивовижних звірів потрібні чималі гроші, адже домашні тхори потребують особливого кормі і регулярному догляді.
  7. Одомашнені фретки часто «крадуть» і ховають дрібні речі – власники тхорів нерідко шукають другий носок або золоту сережку. Доведеться стежити за порядком в будинку і прибирати весь дріб`язок «під замок».
  8. Тхір не підійде тим, хто вирощує кімнатні рослини. У природі цей звір постійно риє нори, побачивши землю, він відразу ж приступить до улюбленого заняття.

  Перед тим, як зважитися на утримання тхора в домашніх умовах, обов`язково потрібно зважити всі плюси і мінуси – тварина цей непростий. Якщо звір «не приживеться» в будинку, його складно буде прилаштувати – далеко не кожен любитель домашніх тварин погодиться взяти до себе вимогливу фретку.

  Увага! Купуючи домашнього тхора, майбутній власник обов`язково повинен дізнатися, чи є в його населеному пункті ветеринар, який зможе обслуговувати дивовижного звіра.

  Уживаються чи тхори з кішками і собаками

  До переваг ручних тхорів слід віднести і їх дружелюбність. Фретки абсолютно не бояться інших тварин, що істотно полегшує утримання тхора в домашніх умовах в квартирі, де вже є улюблений вихованець.

  Тхори обожнюють грати з кішками і з собаками. І ці великі тварини, в свою чергу, теж добре сприймають пухнастих звірят. Конфліктів на грунті ревнощів між домашніми вихованцями виникнути не повинно – тхори не вимагають до себе занадто багато уваги з боку господаря.

  Увага! Не варто заводити хижого звіра, якщо в будинку вже є папуги, рибки, морські свинки або декоративні кролики. Домашній тхір неодмінно почне «полювати» на дрібних тварин, і це може закінчитися дуже погано.

  Чи варто заводити тхорів, якщо в будинку діти

  Маленькі діти в квартирі можуть стати «протипоказанням» до покупки домашнього тхора. Не потрібно забувати про походження цих вихованців: в будь-яку секунду фретка може стати агресивною і завдати шкоди малюкові. Характер дітей та тхорів в чомусь схожий: вони люблять грати і мають збуджується психіку. Це часто призводить до подряпин і укусів на тілі дитини, а також до травм самої тварини.

  Якщо в квартирі, де жила фретка, з`являється новонароджений, найімовірніше, звірка доведеться прилаштувати в добрі руки. Відомі випадки, коли тварина накидається на немовляти, завдавало йому шкоди. Доведено, що запах малюка і видаються їм звуки не подобається тхорів і викликають у них агресію. Заради справедливості, варто сказати і про те, що деякі власники відзначають особливу ніжність домашніх хорей до маленьких дітей (але це – скоріше, виняток, ніж правило).

  Важливо! Як вихованця домашній тхір підійде тільки дітям старшого віку. Малюків до семи років краще не залишати зі звіром наодинці.

  Правила вибору

  Як і будь-яке домашнє тварина, тхора не рекомендується купувати на ринку. Ці тваринки часто мають агресивний характер, а продавці з ринку можуть використовувати для заспокоєння тварин спеціальні препарати. Крім того, ніхто не гарантує, що такий вихованець буде здоровим. Чи не дізнається майбутній господар і точного віку фретки. Купувати домашнього тхора рекомендується або у приватних заводчиків або в клубі.

  Купуючи в будинок тхора, потрібно знати деякі правила. Перед тим, як зупинити свій вибір на тому чи іншому щеня фретки, слід проаналізувати наступне:

  1. Характер вихованця. З`ясувати, наскільки звірок поступливий або агресивний, легко з поведінки заводчика. Якщо господар, не побоюючись, бере цуценя голими руками – тхір ласкавий і привчений до рук. Коли ж сам заводчик надягає рукавички і намагається не наближати фретку-на-віч, слід задуматися.
  2. Малюки до 1,5 місяців можуть бути трохи сонними і повільними. Такий стан у більш дорослих цуценят повинно викликати настороженість – тхір може виявитися хворим.
  3. Забарвлення у всіх маленьких фреток однаковий – сірий. Дізнатися, якого відтінку буде шерстка у змужнілого тхора можна, якщо подивитися на його батьків.
  4. Крім статевих органів, самки і самки домашніх тхорів відрізняються мордочками: у «дівчаток» мордочка більш витягнута і загострена. Розміри тварин різної статі теж різні: самці зазвичай набагато більші за самок.
  5. Дізнатися приблизний вік вихованця можна по його зубах. У тримісячних цуценят в пащі вже повинні бути ікла: гострі і білосніжні. Жовтуватий відтінок зубів говорить про «похилому» віці фретки. У таких тварин верхівки зубів зазвичай сточені.
  6. Часто недобросовісні продавці намагаються видати дорослих самок тхора за цуценят. Якщо у звірка маленького розміру шерсть груба, а зуби жовті – доводиться запідозрити обман.

  Порада! Купуючи цуценя «з рук», необхідно скористатися можливістю і подивитися на умови утримання фреток, ставлення заводчика до тварин. Так відразу стане ясно, людина вирощує тхорів з любов`ю або тільки з метою наживи. Адже ставлення першого господаря сильно позначається на характері вихованця.

  Дізнатися звірків ближче допоможе відео про домашніх тхорах і їхні звички:

  Кого вибрати: самку або самця

  Самці і самки хорей мають виражені зовнішні відмінності: «хлопчики» більші, у них кремезне будова тіла, плоска мордочка, великі лапи. Звички і повадки звірів різної статі теж сильно відрізняються. Так, самці-тхори мають такими якостями:

  • їм потрібна більша кількість їжі;
  • домашня тварина виділяє більше фекалій;
  • виділяється шкірою запах у самців сильніше;
  • «Хлопчик» може довго лежати на одному місці, ніжитися на колінах у господаря;
  • тхори чоловічої статі не вислизають з шлеек, їх зручно вигулювати.

  У період гону тхір-самець поводиться майже так само, як і кіт: він «мітить» територію.

  Фретки жіночої статі мають свої відмінні риси в поведінці:

  • менше їдять і менше випорожнюються;
  • мають не такий виражений запах, як у самців;
  • «Дівчинки» більш рухливі і емоційні;
  • часто фретки-самки вислизають з шлейки під час прогулянки.

  Під час гону самки домашнього тхора стають дуже збудженими і виявляють занепокоєння – це може сильно стомлювати господаря. Крім того, фретки рідко виходять з тічки без допомоги ветеринара або прийому спеціальних препаратів.

  Якщо тхора в будинку вирішили завести тільки в якості домашнього вихованця, краще вибрати самця. Коли господар хоче стати заводчиком і займатися розведенням хорей, тоді, звичайно, є сенс купувати самок.

  Попередження! Каструвати домашніх тхорів будь-якої статі можна не раніше десятимісячного віку. Саму операцію самці переносять набагато легше, ніж самки.

  Які мають бути витрати

  Зміст тхорів в домашніх умовах для початківців і недосвідчених власників може таїти неприємний сюрприз – обійдуться такі вихованці недешево. Перед покупкою маленького звірка краще скласти приблизний кошторис. Обов`язкові витрати на домашнього тхора:

  • щеня фретки – від 2 до 20 тисяч рублів;
  • клітина – мінімум 3000 р;
  • корм – від 300 р за кілограм (чим якісніше і безпечніше для домашнього тхора, тим дорожче);
  • вітаміни і харчові добавки – близько 400 р на місяць;
  • лоток – 50-300 рублів;
  • будиночок або лежанка, гамак – 500 р і більше;
  • шампунь – 100-200 рублів;
  • поводок – 500-700 р;
  • іграшки – 100-300 рублів (буде потрібно регулярно оновлювати);
  • ножиці для стрижки кігтів – 150-200 рублів;
  • щеплення – 500-600 р на рік;
  • стерилізація / кастрація – 700-3500 р (для самок дорожче);
  • сумка-переноска (для поїздок до ветеринара, наприклад) – від 300 р.

  Хворіють тхори рідко, але від цього ніхто не застрахований. За прийом у ветеринарного лікаря доведеться заплатити 400-600 рублів – тільки консультація. Наприклад, кардіограма для тхора буде коштувати 600-750 рублів. Серйозне лікування з операцією і стаціонаром може «вилитися» в суму до 30 тисяч.

  Розмножувати або стерилізувати

  Організм домашніх тхорів готовий до спарювання з кінця зими до середини літа. Перший раз «в`язати» тварин рекомендується не раніше 10 місяців (хоча гон у самців і самок домашнього тхора може початися ще в шести-семимісячному віці). Для спаровування самку підсаджують в клітку до самця і залишають їх на кілька днів разом.

  Наводити потомство домашні фретка можуть 1-2 рази на рік. Залежно від того, в який період циклу відбулося запліднення, самка тхора призводить від 2 до 12 малюків.

  Увага! Процес спаровування у домашніх тхорів відбувається досить бурхливо: з боку може здатися, що тварини б`ються. Вважається нормою, якщо після в`язки на холці хорих залишаються прогалини і сліди від зубів самця.

  Якщо господар домашнього вихованця не ставить перед собою мети розмножувати тхорів, і самку і самця краще каструвати. Операція благотворно позначиться не тільки на поведінці тварини, але і захистить його організм від можливих пухлин та інших проблем.

  Як містити тхора в домашніх умовах

  Щоб фретка добре відчувала себе в незнайомому будинку, росла здоровою і була постійно веселою, їй потрібно створити відповідні умови. Готувати свій будинок до приїзду нового «мешканця» необхідно заздалегідь. Перше, що повинен зробити господар тхора, – закрити в підлозі і стінах всі щілини, діаметром більше трьох сантиметрів.

  Цікавий домашній звір може залізти і в корпус побутової техніки, тому все обладнання в будинку потрібно оглянути і убезпечити. Гумові й каучукові предмети, електричні дроти, дрібні пластмасові деталі доведеться заховати – тхір неодмінно стане їх гризти. Горщики з кімнатними квітами і ящики з розсадою теж прибирають, інакше домашній вихованець викопає в землі нори і зашкодить все рослини.

  Поселити домашня тварина можна в житловій кімнаті, на опалювальному балконі, лоджії або в клітці. Звичайно, найкраще тхір відчуває себе у великому приміщенні. Якщо вирішено містити фретку в клітці, «будиночок» для неї вибирають просторий і багатоповерховий.

  Важливо! Якщо домашній тхір живе в клітці, його обов`язково потрібно випускати на прогулянки по дому. Тому закладати щілини і ховати дроти все одно доведеться.

  Як доглядати за тхором в домашніх умовах

  У клітці або у відведеному для фретки кутку кімнати потрібно розташувати необхідні звірку речі: лоток, годівницю, поїлку, іграшки та коробки для «пряток». Всі предмети необхідно утримувати в чистоті, тоді ніякої неприємний запах в будинку не з`явиться. Підлоги біля лотка і годівниць необхідно регулярно мити, інакше домашній тхір і не підійде до них.

  Як привчити тхора до лотка

  Щоб домашній вихованець звик справляти нужду в відведеному для цього місці, перше, що повинен забезпечити тхора людина, – це чистота. Якщо господар використовує порожній лоток, його доведеться мити кілька разів на день, у міру забруднення. У випадку з наповнювачем для туалету, його регулярно змінюють.

  Привчити домашню фретку до лотка – завдання непросте, але здійсненне. Є кілька правил:

  1. Лоток повинен міцно кріпитися до підлоги або клітці – присосками або зажимами. В іншому випадку він стане для тхора іграшкою.
  2. Домашній вихованець не стане «ходити» в уже забруднений лоток, а метаболізм у тхорів дуже швидкий (вони можуть випорожнюватися більше десяти разів на добу). Тому краще розставити по дому кілька лотків.
  3. «Терпіти» фретки не вміють, якщо тваринка не знайде чистого лотка, він справить нужду прямо на підлогу.
  4. Перш ніж ставити лоток, потрібно простежити за твариною – тхора легше привчити випорожнюватися в тому місці, яке він вибрав сам.
  5. Після сну або прийому їжі потрібно поспостерігати за домашнім тхором. В цей час він зазвичай і починає шукати «затишне містечко». Господарю залишається «направити» звірка до лотка.
  6. Краще вибирати спеціальні кутові лотки для домашніх тхорів – до них тварини звикають набагато швидше.

  Важливо! Домашній тхір не стане ділити лоток з котом. А ось, якщо в будинку кілька хорей, лоток у них цілком може бути загальним.

  Як купати тхора

  Після стерилізації тхори набагато рідше потребують купанні, адже запах від них стає в кілька разів менше вираженим. Однієї-двох банних процедур на місяць домашнього вихованця цілком вистачить. Господаря приємно здивує любов тхора до води, він не стане вириватися і дряпатися – цей домашній звір дуже любить купатися.

  Температура води для купання повинні бути досить високою – 39-45 градусів. У продажу можна знайти спеціальні шампуні для домашніх хорей, але цілком підійде і котяча «косметика».

  Зауваження! Раз на місяць домашнім тхорів необхідно чистити вуха.
  

  годування

  Домашній тхір – хижак, тому найбільше він любить їсти сире м`ясо і рибу. Однак такий раціон небезпечний для здоров`я одомашненої вихованця, натуральну їжу йому слід давати тільки разом з сухим кормом. Спеціальний Хорін корм можна знайти в інтернеті або в великих зоомагазинах.

  Як натуральної добавки до раціону домашнього тхора підійдуть сирі перепелині або курячі яйця, нежирний сир, твердий сир. Годувати звірка потрібно 2-3 рази на добу. «Вчорашній» корм домашній фретка є не стане, тому корми їй насипають трохи, після їжі посуд обов`язково миють.

  Увага! Дістати спеціалізоване Хорін харчування непросто, тому, в крайньому випадку, ферткам можна давати сухі котячі корми. Тільки вибирати слід корми преміум-класу, адже шлунок – слабке місце домашніх тхорів.

  Як часто потрібно міняти підстилку

  Догляд та утримання тхора в домашніх умовах – справа непроста. Вибагливому звірку навіть підстилка підходить не всяка. Пол Хорін клітини найкраще застелити відрізом щільної тканини. Щоб підтримувати в «будиночку» чистоту, буде досить прати підстилку один-два рази на тиждень.

  Тирса і сіно для утримання фреток краще не використовувати, вони можуть стати причиною різних захворювань у звірків. Якщо в клітці є гамак або «труба для сну», і тхір любить спати саме там, від підстилки можна і зовсім відмовитися.

  Гострі кігті: педикюр на дому або на прийом до ветеринара

  Неостріженние кігті у домашнього вихованця – не тільки ризик для м`яких меблів і килимів в будинку, вони можуть стати причиною травм у самого тваринного і у його хазяїна. Як підстригти тхора пазурі в домашніх умовах, можна подивитися в цьому відео:

  Як інструмент краще використовувати спеціальні ножиці для стрижки кігтів у кішок і домашніх тхорів. Якщо господар не може підстригти кігті вихованцеві самостійно, можна звернутися до ветеринарної клініки, для фахівця це – справа кількох хвилин.

  Іграшки для тхора

  Тхір завжди сам вибирає, чим і як йому грати. Для цього домашньої тварини навіть звичайна коробка або якесь сміття можуть стати улюбленою іграшкою. Однак не всі ці предмети безпечні для фретки. Кращі іграшки для домашніх хорей – це:

  • спеціальні котячі іграшки із зоомагазину;
  • тверді м`ячики з брязкальцями всередині;
  • м`які іграшки з флісу або штучного хутра;
  • непотрібні картонні коробки;
  • шматочки ПВХ труби з негострими краями;
  • підвісні іграшки для папуг (якщо на них є мотузка, домашній тхір повинен грати під наглядом);
  • прорізувачі і брязкальця з твердого пластика, призначені для немовлят;
  • намети або будиночки;
  • старі сумки;
  • гамаки і труби для домашніх фреток.

  Небезпечними для тхорів можуть стати іграшки з м`якого пластику, гуми або каучуку – все те, від чого звір зможе відкусити шматочок і проковтнути його. Слід уникати іграшок з дрібними деталями. Погризені і пошкоджені іграшки необхідно відразу ж викидати.

  А тепер на прогулянку

  Прогулянки на свіжому повітрі дуже подобаються домашнім тхорів. Щоб вигул приносив здоров`ю вихованця користь, а не шкоду, потрібно дотримуватися кількох правил:

  1. Вигулювати тільки тих тварин, які регулярно піддаються вакцинації.
  2. Не варто брати з собою на вулицю цуценя віком до 9 місяців, у нього ще дуже слабкий імунітет.
  3. Тих фреток, які бувають на прогулянках, слід регулярно обробляти від паразитів (бліх, кліщів, глистів).
  4. Вигулювати домашніх тхорів потрібно тільки на повідку, злякавшись чи захопившись, тварина може швидко втекти.
  5. Між шиєю фретки і шлеєю має міститися два пальця руки.
  6. Для прогулянок краще вибирати спокійні парки далеко від доріг. Бажано, щоб поблизу не було собак.

  Гуляти з домашнім тхором можна в будь-який час року. Тільки в велика спека і лютий мороз краще залишитися вдома.

  Як приручити тхора до рук

  Хоч в квартирі заводити не лісових тхорів, а їх одомашнених родичів, іноді у нових господарів виникають проблеми – тварини виявляють агресію і демонструють своєю поведінкою повне непокору.

  Приручати домашнього тхора необхідно в кілька етапів:

  1. Придбати кілька пар міцних рукавичок, щоб не постраждати від невдалих спроб «дресирування».
  2. Спочатку приманювати звіра смачною їжею.
  3. Коли він стане без побоювання підходити за ласощами, перекласти шматочок на свою долоню – щоб фретка їла з руки.
  4. Потім вже можна акуратно погладити домашнього вихованця.
  5. Повністю на руки тхора краще брати під час сну. Прокинувшись, звірок побачить свого господаря і зрозуміє, що людина не заподіяв йому ніякої шкоди.

  Зауваження! Всі домашні тхори кусаються, для них це – частина гри. Щоб відучити тварину, кожен раз після хворобливого укусу його потрібно закривати в клітці, хоча б на півгодини.

  висновок

  Домашній тхір – непросте, але дуже цікаве тварина. Не варто заводити такого вихованця зопалу, потураючи власної або дитячої примхи. Перш, слід дізнатися про характер і звички хитрого істоти, підготувати для нього будиночок і всі необхідні атрибути. Зміст, а тим більше, розведення фреток – справа клопітка і витратна. Але милий пухнастик всього цього варто – він швидко звикне до дому, людині і стане для нього найкращим другом.

  Відгуки про домашніх тхорах

  Коли ми купували свого тхора, навіть подумати не могли, що нас чекає! Описувати всі неприємності, з якими ми зіткнулися за три роки, не буду. Скажу лише, що задоволення це – дуже недешеве) Приготуйтеся витрачатися на свого вихованця. В середньому, кожен місяць на утримання фретки у нас йде 5 тисяч. Зате скільки радості це чудо внесло в нашу з чоловіком життя – не передати словами! Він, як маленька дитина, яка постійно хоче грати і вимагає до себе уваги.

  Пару років тому у мене був домашній тхір, але його довелося подарувати друзям, коли в будинку з`явилася дитина. Ще з першого дня, коли малого забрали з пологового будинку, тхір став поводитися дивно: ховався під диван і загарчав. Дружині не сподобалася така поведінка домашнього вихованця, і, від гріха подалі, ми віддали його в іншу сім`ю.

  Тхір: догляд та утримання в домашніх умовах

  Догляд за тхором — непроста справа. Звичайно, звір не настільки вимогливий, як собака, але сил і часу вимагає від господаря. Перш ніж завести це хижа тварина, варто подумати, скільки уваги ви готові приділити йому. Потрібно дізнатися якомога більше про домашніх тхорах, їх спосіб життя, звички, харчування. Ця стаття допоможе розібратися у багатьох питаннях, зрозуміти всі плюси і мінуси змісту.

  1. Опис
  2. Зміст
  3. Вміст у клітині
  4. Вільний зміст
  5. Вольєрне утримання
  6. Вигул тхора
  7. Догляд за тхором
  8. Годування тхора
  9. Виховання тхора
  10. Розмноження тхорів

  Опис

  Одомашнили тхорів давно, за деякими даними, раніше, ніж котів. Їх спочатку використовували в якості мисливців на гризунів. Потім почали розводити як звичайних вихованців. Відбуваються всі домашні тхори від дикого лісового. Деякі породи отримані в результаті схрещування з норками.

  Тхір — це невелика тварина з довгим тулубом і коротенькими лапками. У нього пишний хвіст, який по довжині дорівнює корпусу. Забарвлення шерсті можуть бути будь-якими, від білого до чорного. Звірі — хижаки, в дикій природі ведуть переважно нічний спосіб життя, тому власників не повинно дивувати, що вихованець спить весь день і стає активним до вечора. Плюси такої поведінки особливо очевидні для людей зайнятих, яких цілий день немає вдома.

  Багатьох майбутніх власників турбують запахи як мінуси змісту. Насправді вони не такі вже сильні. Шерсть видає слабкий аромат мускусу з медовими нотками. Сильний запах з’являється тільки якщо тхора налякати. Він виділяє з анальних залоз смердючу рідину, щоб відлякати «ворога». З тхорами в домашніх умовах таке трапляється рідко, але краще залози видалити хірургічним шляхом.

  Неприємно пахнуть виділення самців у шлюбний період. Якщо не планується розведення, хлопчика краще каструвати.

  Зміст

  Зміст тхора в домашніх умовах може бути клітинним або вільним. Багато заводчики рекомендують спочатку поселити тварину в клітку, щоб воно звикло до нової обстановці. Лише після повного приручення можна довго випускати тварину на свободу. Кожен спосіб, як утримувати тхора в будинку, має свої особливості, плюси і мінуси.

  Вміст у клітині

  Клітка для тхора повинна бути великою і високою. Оптимальна площа — 2 кв. м, а висота — 1,1 м. Стінки повинні бути зроблені з металевої (будівельної) сітки, щоб звір не міг просунути в них лапу. Звичайні прути він почне гризти і зламає собі зубки. Внутрішній простір поділяють перегородками на 2-3 поверхи, з’єднують поверхи товстими дерев’яними палицями.

  Щоб тхір не занудьгував в клітці, туди ставлять картонні коробки, труби для лазіння, велика бігове кільце. В одному з куточків обладнують лоток. Пляшку з водою краще причепити до стінки клітки або зробити вакуумну поїлку. Годівницю можна поставити на нижньому поверсі поряд з поїлкою або пляшкою. В якості підстилки краще всього використовувати тирсу або спеціальний гранульований наповнювач. Навіть при клітинному утриманні тварину треба щодня на 2-3 години випускати погуляти по кімнаті.

  Вільний зміст

  Вільне утримання домашнього тхора — теж прийнятний варіант. Він може жити в квартирі, як кішка або собака. Але вимоги до території більш суворі. Тхори — норні тварини, вони люблять зариватися в затишні містечка. Крім того, вони завжди готові спробувати на зуб будь-який предмет, до якого здатні дотягнутися. Забратися вони здатні куди завгодно, адже в природі тварини лазять по деревах.

  У квартирі, де живе тхір, не повинно бути на виду дрібних предметів. Важкодоступні куточки слід закрити або загородити, інакше тварина неможливо буде з них витягнути. Варто закрити вхід на кухню, щоб тхір випадково не стрибнув на плиту, не тягав їжу зі столу. У різних місцях квартири ставлять кілька лотків. Можна в затишному містечку обладнати «спальню або поставити відкриту клітку з лежанкою.

  Вольєрне утримання

  Як містити зорька можна ще? Проміжний варіант — утримання маленького тхора будинку у вольєрі. Його роблять з будівельної сітки. Відгороджують шматок кімнати площею 3 кв. м. У вольєр ставлять коробки, годівниці, поїлки. На підлозі можна постелити килимок. Також знадобиться невеличка колода або палиця, за якою тхір зможе лазити. Зверху вольєр прикривають дахом з сітки, пластику або фанери.

  Вигул тхора

  При будь-якому способі утримання тхора можна виводити на вулицю. Вигул для нього не обов’язковий, але бажаний. Перед прогулянками тварину потрібно прищепити. Вигулюють тварин на шлеї, до неї ще треба тхора привчити. Щоб захистити від бліх, одягають спеціальний нашийник. Хорька, які регулярно гуляють, раз в місяць дають протигельмінтні препарати.

  Догляд за тхором

  В основному догляд за тхором в домашніх умовах зводиться до підтримання чистоти в клітці або спальному місці. Прибирати клітку треба не рідше, ніж раз на тиждень. Якщо в квартирі накопичується неприємний запах, роблять це 2-3 рази в тиждень, лоток чистять щодня. Якщо тхір живе на волі, його спальне місце достатньо почистити раз в 7-10 днів, але будинок потрібно регулярно прибирати, звірки не завжди ходять справно на лоток.

  Тхорів можна купати, але не дуже часто. Після водних процедур у них активніше починають працювати сальні залози, з’являється неприємний запах. Оптимальна частота купань — 1 раз в місяць або півтора місяця. Використовують дитячі або котячі шампуні, хоча краще знайти спеціальний засіб для тхорів. Купати звірка найкраще в мисці або ванною, а не під душем. Відразу після водних процедур її обтирають махровим рушником і кладуть у картонну коробку.

  У природі тварини риють нори передніми лапами, сточуючи при цьому кігті. Вдома у звірків такої можливості немає, тому кігтики доведеться підрізати. Роблять це так:

  • беруть ципці для кішок або манікюрні ножиці;
  • акуратно тримають тхора за лапку;
  • визначають судинний пучок на коготке (він темніший, ніж роговий шар, що знаходиться в центрі, ближче до подушечці);
  • зрізають кінчик коготка під прямим кутом.

  Якщо звір пручається, не треба його тримати насильно. Краще відпустити вихованця і підрізати йому нігті тоді, коли він засне. З часом тхір звикне до процедури і сам почне давати лапки. Підрізати кігті треба раз в місяць, більш частий догляд за кігтями тхора не потрібен.

  Багато власників запитують, чи треба чистити хорька вуха. Процедура не є обов’язковою. Коричневий секрет захищає вухо від паразитів і хвороботворних організмів. Коли секрету занадто багато, його можна видалити. Для цього змочують ватний тампон в олії вазеліну і акуратно протирають їм вушну раковину. В прохід лізти не треба, щоб не пошкодити вушну раковину. Настороженість у господаря повинно викликати зміну кольору і запаху секрету. Чорні виділення з гнильним запахом можуть свідчити про бактеріальної інфекції. Темні крапочки на коричневому фоні — ознака вушного кліща.

  Годування тхора

  Догляд та утримання в домашніх умовах маленького тхора ми розібрали. Тепер поговоримо про годування. Звірі — хижаки, значить, їм потрібно м’ясо. При цьому раціон має свої особливості і відрізняється від раціону кішок і собак. У природних умовах тварини живляться гризунами, комахами, рідше — пташками. Їм не можна давати їсти м’ясо тварин, які значно більше за розмірами. Це означає, що яловичина, баранина і, тим більше, свинина хорька протипоказані. Простіше годувати домашніх улюбленців птахом: курятиною, індичкою. Можна зрідка давати рибу.

  Потреба в рослинній їжі у звірів мінімальна. Злаки та овочі повинні займати лише 2-3% від усього меню. Якщо давати тхору кашу, змішану з м’ясом, у нього покращиться стан шерсті, але здоров’я подорвется. Таке харчування практикують на хутрових фермах. Краще всього купувати тваринам спеціальні корми для тхорів. Якщо такої можливості немає, можна замінити їх кормом для маленьких кошенят, він найкраще відповідає фізіології тхорів. При натуральному харчуванні меню включає:

  • курочку;
  • індичку;
  • рибку або курино-рибний фарш;
  • яєчка (курячі або перепелині) в сирому і вареному вигляді;
  • зрідка, не частіше разу на тиждень, сирок;
  • сир як ласощі;
  • моркву, кабачок, крупи, змішані з м’яском.

  Тхори їдять часто, невеликими порціями. Годувати їх треба 6-7 разів на день. Сухе харчування можна насипати в миску на весь день, звірятко буде з’їдати стільки, скільки йому потрібно.

  Виховання тхора

  У природних умовах між тваринами цього виду вибудовуються відносини за типом домінуючої і підпорядкованої особини. Особливо характерно це для самців. Тхори також в домашніх умовах прагнуть встановити схожу ієрархію. Тільки в такому випадку вони пробують боротися з господарем. Щоб зі звіром не було проблем, треба його правильно виховати і затвердити себе як лідера. Починають виховання віку з 2-3 місяців.

  Дресирування проходить із застосуванням заохочень і покарань. За хороші вчинки тхора можна погладити, пригостити ласощами. При поганій поведінці використовують покарання. Воно повинно бути не жорстоким, але дієвим. Прийнятні такі види покарання тхорів:

  • Струс за загривок. Таким чином мати виховує своїх цуценят, тхір-лідер карає підлеглого.
  • Замикання в клітці. Метод діє не на всіх, використовується для покарання вільно живуть тхорів.
  • Клацання по носу. Найчастіше так карають за укус. Клацання не повинен бути сильним, найкраще його робити не рукою, а іншим предметом.
  • Струмінь води. Тхора обприскують під душем або зі шприца.
  • Команда «Фу». Цією командою повинно супроводжуватися кожне покарання. З часом тхір почне реагувати тільки на неї, силу застосовувати не доведеться.

  Важливо, щоб покарання не було занадто сильним, і звір не став полохливим. Швидко прощати і пестити його теж не можна, покарання не подіє. Всі тхори мають свій характер, тому способи виховання слід комбінувати і підбирати індивідуально.

  Тхір у квартирі — це завжди радість. Тварини дуже активні, допитливі і веселі, але вони погано переносять самотність і вимагають уваги до себе. Радять навіть завести відразу двох звірків, тоді вони будуть грати один з одним і великої уваги від господаря не буде потрібно. Якщо можливості тримати відразу двох тхорів немає, доведеться замінювати йому одного. Не радять заводити тхорів там, де є маленькі діти. Звірята не терплять грубого ставлення, можуть навіть вкусити.

  Розмноження тхорів

  Розведення тхорів в домашніх умовах — справа непроста. Більшість власників воліє стерилізувати тварин, щоб не мати проблем. Самці після стерилізації (бажано з вазэктомией анальних залоз) перестають мітити територію. Нестерилізованих самка, яка не має можливості злучатися і народжувати дитинчат, хворіє злоякісною анемією, яку лікувати дуже важко, тому операція у даному випадку — це продовження життя і збереження здоров’я вихованця.

  Зважилися на розведення тварин потрібно знати більше про його правила і фізіології тварин. Допускаються до злучки тільки здорові особини, без генетичних патологій та аномалій. Вони повинні мати відповідний паспорт і родовід. Всіх племінних тварин обов’язково вакцинують, регулярно перевіряють у ветеринара.

  Самки готові до в’язки у 9-11 місяців, самці трохи раніше, в 6-8 місяців. До 3-4 років чоловічі особини стають стерильними, такий тхір в домашніх умовах продовжує жити, навіть злучається, але потомства від нього не буде. Розмноження для самок слід закінчити в 4-5 років, їм не варто народжувати частіше, ніж раз на рік.

  Парування повинно проходити на території самця. До нього в клітку підсаджують самочку і залишають пару на кілька днів, щоб між ними сталася багаторазова злучка. При вдалій в’язці маленькі тхори з’являться через 42 дні. Живіт у самочки з’являється приблизно на 3-4 тижні. В цей час вона починає додавати у вазі, висмикує шерсть з живота і хвоста, щоб будувати гніздо.

  За вагітної самочкой треба ретельно доглядати, правильно її годувати і давати вітаміни. Перед пологами доцільно влаштувати їй гніздо в клітці. У тхорів в домашніх умовах пологи проходять досить легко, допомога не потрібна. На світ з’являється від 3 до 10 малюків вагою 20-30 р. не Можна ні в якому разі не торкатися до потомству: самочка може кинути малюків, злякавшись.

  До 4 тижнів дитинчата повністю перебувають під опікою матері. До 20 днів вони харчуються молоком, з 20 днів можуть їсти рідку кашку з сирого фаршу. Важливо в цей же час уважно оглянути маленьких тхорів, відбракувати хворих. Якщо у пари з’явилися дитинчати з патологіями, до подальшого розведення вона не допускається. З 2 місяців усім хорька роблять щеплення. В 3 місяці їх вже можна пристроювати в новий будинок.