4. Дихальна система Птахів. «Подвійне дихання»

Повітря проходить через ніздрі у дихальні шляхи : носову порожнину, гортань, трахею, бронхи — і далі у легені і повітряні мішки.

• носова порожнина;
• гортань (верхня і нижня (співоча), яка виконує функцію голосового апарату);
• трахея;
• бронхи.

Газообмін відбувається у розгалужених бронхіолах легень. Легені птахів відрізняються складною губчастою будовою.

Бронхи, заходячи у легені, багаторазово розгалужуються і закінчуються у порожнинах, а деякі, вийшовши з легень, розширюються, утворюючи повітряні мішки.

Деякі бронхи закінчуються повітряними мішками, що заходять у порожнини між внутрішніми органами, у порожнини кісток, між м’язами.

Функції повітряних мішків:

• беруть участь у диханні при польоті (подвійне дихання);
• забезпечують охолодження організму під час польоту;
• зменшують густину (і вагу) тіла.

Коли птах знаходиться у стані спокою (не в польоті), дихання відбувається без участі повітряних мішків.

Під час польоту повітря, насичене киснем, проходить через легені птахів \(2\) рази — при вдиху і при видиху (при видиху воно переміщається у легені з повітряних мішків). Такий механізм дихання птахів називають подвійним диханням .

Схема руху повітря при подвійному диханні птахів :
трахея — бронхи — задні повітряні мішки — легені (газообмін) — передні повітряні мішки — трахея — вихід повітря назовні.

Особливості будови і функцій системи дихання птахів

ВСТУП
І. Загальна характеристика класу Птахів
1.1. Таксономічна та систематична характеристика класу
1.2. Особливості будови Птахів
ІІ. Дослідження особливостей будови і функцій дихальної системи Птахів
2.1. Загальні принципи будови і функцій дихальної системи птахів
2.2. Особливості дихальної функції крові птахів
2.3. Дослідження впливу підвищення температури на показники дихання птахів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Актуальність теми дослідження. Птахи – високоорганізований, другий за чисельністю клас хордових тварин. Вони населяють усі материки і більшість островів. У світовій фауні налічується близько 10000 видів птахів (у тому числі вимерлих в історичний час). У зв’язку з відкритим способом життя, особливостями розмноження і живлення птахи були й залишаються доступними об’єктами для різних етологічних, ембріологічних, анатомо-гістологічних, екологічних, еволюційно-морфологічних досліджень.

Незважаючи на те, що багато напрямків у сучасній орнітології інтенсивно розвиваються, власне особливості будови та функції системи дихання у птахів вивчені неповно. Актуальність теми обумовлена відсутністю комплексних досліджень і недостатньою глибиною та кількістю фактичного матеріалу з морфофункціональної організації дихальної системи птахів. Не досліджувалися і не обговорювалися питання щодо морфофункціональної організації дихальної истеми птахів у зв’язку з пристосованістю до польоту, особливості анатомо-гістологічної будови дихальної системи.
Клас птахів у процесі еволюції сформувався під впливом пристосування до польоту, з цим зв’язані і їх характерні особливості. Пристосування до польоту знаходяться в усіх системах органів. Зокрема, дихальна система птахів має ряд особливостей, пов’язаних із пристосуванням до польоту. Органи подиху птахів складаються з дихальних шляхів, легенів і повітряних мішків. Дихальні шляхи починаються щілиною в задній стінці глотки, що веде в довге дихальне горло (трахею), у стінках якого закладені хрящові кільця, які не дозволяють йому стиснутися. У нижній частині трахеї перебуває розширення, де розташовані голосові зв’язки. Завдяки їм птахи можуть співати й видавати різні звуки. У грудній клітині трахея ділиться на два бронхи, що йдуть до легенів, у них бронхи багаторазово діляться й переходять у дрібні трубочки, густо обплетені капілярами, де відбувається газообмін. Легені птахів мають щільну губчату будову, яка різко збільшує їхню внутрішню поверхню.
Стан дослідження проблеми. Дослідженню дихальної системи птахів приділено явно недостатньо уваги, особливо у вітчизняній фаховій літературі. Серед нечисленних праць, які стосуються даної проблеми, можна відзначити роботи З. І. Барбашової [2], Л.H. Добринського [10], В.Д. Ільїчова [11], Н.Н. Карташова [12], В.Ф. Лисова [15], М.Н. Харламової [16], Є.Н. Курочкіна [19], І.А. Шилова [23] та ін.
Мета роботи – теоретично обгрунтувати та емпірично дослідити особливості дихальної системи птахів.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
– здійснити таксономічну та систематична характеристику класу Птахів;
– з’ясувати особливості будови Птахів;
– визначити загальні принципи будови і функцій дихальної системи птахів;
– проаналізувати особливості дихальної функції крові птахів;
– дослідити вплив підвищення температури на дихання птахів.
Об’єкт дослідження – дихальна система представників класу Птахів.
Предмет дослідження – морфофункціональні особливості організації ди-хальної системи птахів.
Методи дослідження. Методологічний апарат дослідження включав ана-томічні, макро-мікроскопічні, морфометричні та гістологічні методи. Також використано індуктивний метод збирання та узагальнення фактів; систематизацію матеріалів, які висвітлюють питання про особливості будови та функції дихальної системи птахів.
Результати дослідження істотно поглиблюють і узагальнюють знання про морфофункціональну організацію дихальної системи птахів, динаміку активності газообміну птахів під час польоту і в спокійному стані, структуру та функції які виконують органи дихання птахів.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи склав 42 сторінки.

1. Бажибина Е.А. Методические основы оценки клинико-морфологических показателей крови домашних животных / Бажибина Е.А, Коробов А.В., Середа С.В., Сапрыкин В.П. – М.: ООО «Аквариум-Принт», 2004. – 128 с.
2. Барбашова З.И. Акклиматизация к гипоксии и ее физиологические механизмы / Барбашова З.И. – М.-Л.: Наука, 1960. – 215 с.
3. Беме Р.Л. Птицы лесов и гор СССР / Беме Р.Л., Кузнецов А.А.. – М.: Просвещение, 1981. – 223 с.
4. Беме Р.Л., Птицы открытых и околоводных пространств СССР /Беме Р.Л., Кузнецов А.А. – М.: Просвещение, 1983. – 176 с.
5. Болотников И.А. Гематология птиц / Болотников И.А., Соловьев Ю.В. – СПб: Нева, 1980. – 114 с.
6. Бухвалов И.Б. О видовых различиях крови птиц / Бухвалов И.Б. Кирпичникова Е.С., Рябов В.Ф., Щербакова Э.Г. // Вестник Московского ун-та, 1964. – № 3. – С. 51-55.
7. Власенко Р. П. Зоологія хребетних: навч. посіб. / Р. П. Власенко, Л. П. Кузьменко; Житомир. держ. ун-т ім. І.Франка, Ніжин. держ. ун-т ім. М.Гоголя. – Житомир, 2010. – 324 с.
8. Гришина Е.В. Динамика роста эндокринных органов домашней курицы в зависимости от различной степени двигательной активности / Гришина Е.В. // Современная орнитология. – М.: Наука, 1990. – С. 199-202.
9. Гуртовой Н.Н., Практическая зоотомия позвоночных / Гуртовой Н.Н., Матвеев Б.С., Дзержинский Ф.Я. – М.: Высшая школа, 1976. – 353 с.
10. Добринский Л.H. Динамика морфофизиологических особенностей птиц / Добринский JI.H. – М.: Наука, 1981. – 124 с.
11. Ильичев В.Д. Общая орнитология / Ильичев В.Д., Карташов Н.Н., Шилов И.А. – М.: Высшая школа, 1982. – 465 с.
12. Карташев Н.Н. Практикум по зоологии позвоночных: учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. “Биология” / Н.Н. Карташев, В.Е. Соколов, И.А. Шилов; Моск. гос. ун-т. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 383 с.
13. Карташев Н.Н. Практикум по зоологии позвоночных / Карташев Н.Н., Соколов В.Е., Шилов И.А. – М.: Высшая школа, 1981. – 320 с.
14. Коржуев П. А. Физиолого-биохимиче- ские особенности хохлатого пингвина / Коржуев П. А., Алякринская И. О., Глазова Т. Я. // сб. науч. трудов: Адаптация пингвинов. М.: РАН, 1977. – С. 145-161.
15. Лысов В.Ф. Практикум по физиологии и этологии животных / Лысов В.Ф., Ипполитова Т.В., Максимов В.И. – М.: Колосс, 2005. – 256 с.
16. Орнитология: Учебно-методический комплекс / Авт.-сост. М.Н. Харламова. – Мурманск: МГПУ, 2008. – 33 с.
17. Романенко О. В. Зоологія / О. В. Романенко, О. В. Головченко, О. А. Жгут, М. Г. Кравчук ; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. – К.: КІМ, 2008. – 116 с.
18. Сеник А. Ф. Зоологія з основами екології: підруч. для студ. вищих агр. закл. освіти III-IV рівнів акредитації із спец. “Ветеринарна медицина” та “Зооінженерія” / Сеник А. Ф., Кулаківська О. П. – Вид. 2-ге. – Львів: Каменяр, 2008. – 287 с.
19. Современная орнитология: сб. научн. тр. / Отв. ред. Е.Н. Курочкин. – М.: Наука, 1990. – 264 с.
20. Фесенко Г. В. Птахи фауни України (польовий визначник) / Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей; Укр. т-во охорони птахів. – К., 2002. – 416 с.
21. Харламова М.Н. Зоология позвоночных в полевых условиях: учеб. пособие для студ. пед. ун-тов, обуч. по спец. “Биология” / М.Н. Харламова; Федер. агент-ство по образованию, Мурм. гос. пед. ун-т. – Мурманск: МГПУ, 2009. – 103 с.
22. Чельцов-Бебутов А.М. Экология птиц / А.М. Чельцов-Бебутов. – М.: изд-во МГУ, 1982. – 128 с.
23. Шилов И.А. Регуляция теплообмена у птиц. Эколого-физиологический очерк / И.А. Шилов. – М.: издательство Московского университета, 1968. – 252 с.
24. Шмидт-Ниельсен К. Физиология животных. Приспособление и среда / Шмидт-Ниельсен К. – Кн. 1. – М.: Мир, 1982. – 107 с.