Бісопролол та небіволол мають аналогічну ефективність в лікуванні артеріальної гіпертензії. Однак, з огляду на додаткові судинорозширювальні властивості та низький ризик розвитку побічних ефектів статевого характеру, небіволол має перевагу перед бісопрололом та іншими бета-адреноблокаторами.
Доведено, що бісопролол перевищує карведилол у зниженні активності запального процесу у хворих на хронічну СН: рівень високочутливого С-реактивного протеїну, маркеру запалення, вірогідно знижувався на тлі лікування бісопрололом (p=0,001) порівняно з карведилолом (p=0,047) [17].
Найчастіше мінімальна тривалість прийому метопрололу становить 12 тижнів. У деяких випадках курс лікування може тривати від одного до трьох років. У цьому випадку може використовуватися як метопролол 25 мг, так і метопролол 50 мг. Скасування речовини здійснюється поступово і тільки під суворим наглядом лікаря.
Бісопролол пригнічує реакцію на симпатоадренергічну активність, блокуючи кардіо-β1-рецептори. Це призводить до уповільнення серцебиття та зниження скорочувальної функції міокарда, що спричиняє зниження потреби міокарда в кисні. Завдяки цьому досягається бажаний ефект у пацієнтів зі стенокардією та ІХС.
Бісопролол застосовують з обережністю у пацієнтів з АГ або ІХС, які супроводжуються серцевою недостатністю. Хронічна серцева недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка в комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, в разі необхідності – серцевими глікозидами.
Метопролол — кардіоселективний блокатор β 1 -адренорецепторів. Не чинить мембраностабілізуючої дії і не має внутрішньої симпатоміметичної активності. Він пригнічує серцеві ефекти …