Сидерати: ярі чи озимі – у чому різниця?

Автор: Олександр П. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=23 Правки: 24 листопада 2023 Перша редакція: 05 вересня 2022 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 1 хвилина 👀 10504 рази 💬 1 коментар

Всім привіт! Сьогодні я хочу присвятити свою розповідь сидератам. Я розбив ділянку на дві частини і на одній посіяв озиме жито, а на другій – яру гречку.

Що можна посіяти

Я вважаю, що ґрунт у жодному разі не повинен йти в зиму голим: якщо ви переорали ґрунт і так залишили його на зиму, всі корисні речовини з нього до весни випаруються. Тому я сію під зиму сидерати. А орати землю потрібно лише в тому випадку, якщо ви внесли до неї перегній.

У нас вже були перші морози, і яра гречка замерзла. Її корінці, перегниваючи в землі, структурують і розпушують ґрунт, збагачуючи його азотом та іншими макро- та мікроелементами.

А озиме жито навесні знову зазеленіє, і мені потрібно буде за три тижні до посадки основної культури заорати його в ґрунт на глибину 10-15 см. Тоді азот та інші накопичені речовини живитимуть наступні насадження. Ось у цьому відмінність ярих сидератів від озимих.

Сидерати дають можливість отримати врожай на 20-30 відсотків більший. Повністю вони не замінюють удобрення землі, але якщо вирощувати їх щорічно і раз на три-п’ять років переорювати ділянку з перегноєм, можна отримати ідеальний структурований ґрунт і завжди отримувати високі врожаї.

Чим відрізняються озимі посіви від ярих? Терміни сівби озимих

Злакові культури можна сіяти двічі на рік: навесні та восени. Озимі посіви мають зійти до перших заморозків, після чого вони зимують під снігом. Вирощування таких культур дозволяє отримати більш ранній урожай у порівнянні з тими, що були посаджені навесні.

Крім того, озимину відрізняє:

• тривалий період вегетації (від 269 до 360 діб);
• час посадки (з кінця літа до середини осені);
• стійкість до несприятливих умов (озимі легше переносять температурні коливання та посуху).

Пшениця, яка була посаджена восени, відрізняється вищою врожайністю, проте її вирощування пов’язане з ризиками. Рослини можуть вимерзнути через відсутність снігового покриву при зниженні температури нижче -17 °С. Всупереч цьому, багато українських фермерів обирають як основні саме озимі культури через високу рентабельність їхнього вирощування. У цій статті розглянемо умови підзимового посіву, розповімо, що допоможе аграріям отримати добрий урожай.

Як підготуватися до сівби озимих

Для вирощування озимої пшениці краще вибирати рівні ділянки, де немає високих схилів і низин. Сніговий покрив у такому разі лягає рівномірно, що дозволить уникнути промерзання. Крім того, навесні ґрунт буде однаково зволожений по всій ділянці. Запорукою отримання високого врожаю є завчасна підготовка до польових робіт. Поле спочатку очищають від залишків попередньої культури та бур’янів. На кислих ґрунтах пшениця росте гірше, тому при необхідності вносять вапно.

Не менш важливим етапом є підготовка посівного матеріалу, для чого стане в пригоді зерноочисне обладнання. З його допомогою проводиться видалення з зерна сторонніх домішок у вигляді насіння бур’янів та рослинних залишків. Калібрування дозволить відібрати найякісніший, повноцінний посівний матеріал. Таке зерно дасть можливість отримати дружні міцні сходи, які легко перезимують. Щоб виключити ймовірність псування посівів шкідниками та хворобами, їх обробляють інсектицидами та фунгіцидами.

Коли розпочинати посівну кампанію

Озимій пшениці потрібно 55–60 днів повноцінного розвитку до настання перших заморозків. Однак оптимальні терміни висівання озимини не визначаються виключно за календарем. Погодні умови значною мірою впливають на появу сходів. Насіння добре проростає тільки в досить зволоженому ґрунті, воно може загинути, якщо на час проростання прийдеться тривалий період без опадів. Посівну кампанію рекомендується розпочинати, коли середньодобова температура повітря опуститься до позначки +15–16 °С.

Оптимальний час сівби озимих у південних регіонах – з 20 вересня до 5 жовтня. У центральній та північній частинах країни її зазвичай проводять на 1–2 тижні раніше. Відкладати на пізніший термін польові роботи може бути небезпечно, оскільки рослини не встигнуть сформуватися й накопичити достатній запас поживних речовин, необхідний для зимівлі. Уникнути значних втрат при пізній сівбі дозволить правильний підбір сорту та збільшення посівної норми на 15–20%. Крім того, отримати сходи раніше можна при зменшенні глибини загортання насіння на кілька сантиметрів, проте тоді зростають ризики їхнього вимерзання, якщо зима виявиться несприятливою, а також можлива загибель від посухи.

У крайньому разі, якщо сходи озимої культури так і не з’явилися, аграрії мають запасний варіант – весняну посівну. Про необхідність її проведення стане відомо ще до зими, тому часу на підготовку до початку робіт буде цілком достатньо.

Багатьох цікавить, чому в снігову зиму озимі посіви не гинуть. Сніг є утеплювачем через свою пухку структуру, він захищає сходи від добового перепаду температур. У процесі танення покриву утворюється велика кількість води, що запобігає пересиханню рослин. За наявності снігу їм не страшні заморозки до -25 °С.

Як сіють озимі культури

Існує кілька технологій посіву озимих, які відрізняються шириною міжрядь. Найпоширенішим у Європі способом є формування рядів з відстанню 12,5 см. Також пшеницю можна сіяти дворядним або смуговим методом. Найкращий результат при використанні дорогого посівного матеріалу дає точний висів за допомогою спеціальних сівалок. Цей спосіб дозволяє не допустити перевитрати зерна.

Сучасні технології сівби No-Till та Strip-Till передбачають засівання поля, на якому є рослинні залишки попередньо висіяної культури. Це сприяє покращенню якості та структури ґрунту: коренева система рослин служить природним розпушувачем, а зелена маса виступає як добриво. Застосування таких методів землеробства допомагає затримати вологу у верхніх родючих шарах землі, запобігає розвитку в ній корисних мікроорганізмів та обвітрюванню.

Правильно обрана технологія сівби сприяє більш рівномірному висвітленню сходів сонцем та підвищенню врожайності культури. Оптимальна орієнтація рядів – з півночі на південь. На схилах висівання здійснюється впоперек височини, оскільки в такому випадку коріння рослин допомагає затримати вологу, яка швидко стікає з верхівки.

Глибина посіву озимини становить 2–3 см. Якщо час загортання насіння припадає на посушливий період, допускається їхнє додаткове заглиблення на 1 см. Якщо ж посіяти пшеницю глибше, ніж це рекомендовано, рослини кущаться набагато гірше. Замість кількох стебел із колосками утворюється лише одне. Отже, урожай буде значно нижчим.

Норма висівання озимої пшениці визначається залежно від її сорту. Рослини, які кущаться інтенсивніше, сіють рідше.

Який догляд потрібен культурі

Після закладення зерен ґрунт прикочують для ущільнення та кращого збереження вологи. Якщо висівання проводиться на глинисті важкі ґрунти або випадає велика кількість опадів, такі заходи не потрібні, навіть можуть виявитися згубними. Трапляється, що рослини розвиваються швидко, а похолодання не настає. Щоб запобігти переростання, використовуються регулятори росту. Спеціальні препарати уповільнюють процес нарощування зеленої маси внаслідок стимуляції кореневої системи.

Навесні обробка посівів озимої пшениці полягає в боронуванні – розпушуванні ґрунту та видаленні бур’янів. У період формування зеленої маси можна проводити підживлення азотними добривами. Зручно комбінувати їхнє застосування з обробкою рослин від шкідників та хвороб.

У фазі кущіння пагонів рекомендується застосування регуляторів росту. Препарати стимулюють потовщення нижньої частини рослини та запобігають виляганню. Обробку необхідно проводити строго в сприятливі для зростання культури періоди. В іншому випадку використання стимуляторів може посилити дію стресових факторів та призвести до зменшення врожайності.

Подальший догляд за озимими культурами зводиться до обробки хвороб у фазі трубкоутворення та колосіння, а також знищення личинок шкідливих комах під час цвітіння й наливу зерна. Польові роботи проводять у безвітряну погоду з дотриманням норми внесення хімікатів.

Сорти ячменю: опис озимих та ярих сортів

• В чому особливості ярих та озимих сортів?
• Які існують сорти ярого ячменю?

Ячмінь належить до сімейства – Злакові. Може бути однорічними, дворічними або багаторічним в залежності від сорту. Вирощується для продовольчих, технічних і кормових цілей з давніх часів. Ця культура є однією з найдавніших, якщо не найдавнішої оброблюваної людиною. Сорти ячменю мають різні якісні характеристики, строки посадки, врожайність. Нижче буде опис найбільш поширених сортів і характеристики зерна.

В чому особливості ярих та озимих сортів?

Ячмінь буває ярових і озимих, крім строків посадки у кожного виду є свої якісні особливості, про які варто знати до того, як садити культуру.

Озимий ячмінь користується останнім часом небувалим попитом, так як урожай дає трохи раніше ярого «братика». Це дозволяє швидше заповнити звільнену площу іншою культурою і помножити отриманий урожай. Крім того, він рідше страждає запалами. З недоліків варто виділити низьку морозостійкість. Сильні морози здатні повністю знищити врожай, тому городники придумують різні методи по захисту посівів у зимовий час.

Схема застосування біопрепаратів

Ярий ячмінь належить до важливим культурам. Саме він переважно використовується для отримання перловки і ячної каші. В його складі багато білка і клітковини, чому він рекомендується для вживання і обробітку. Відноситься до ранніх культур, тому висівають його за термінами, інакше можна втратити значну частину врожаю. Добре протистоїть шкідників.

Крім того, ячмінь буває багаторядним (звичайним), двурядным і проміжним. В більшості регіонів світу обробляється саме звичайний і дворядний ячмінь. Ці підвиди родючі і відрізняються високими якісними показниками.

Які існують сорти ярого ячменю?

Існує понад 70 сортів ярого ячменю, який вирощується в різних кліматичних зонах.

• «Віконт» дозріває за 73-127 днів в залежності від клімату. Має рівний і порожнистий стебло, маса одного зерна становить 0,042-0,054 м, кількість білка – 11-13%,. Відноситься до кормового підвиду, пускається для виготовлення комбікормів, сумішей для худоби. Однак при сприятливих умовах може давати якісне зерно, придатний, наприклад, для пивоваріння. Потенційна врожайність 70 ц/га.
• «Вакула» стійкий до змін місця і клімату. Маса зерна – 0,046-0,052 р. При частих дощах і поливах, може збільшитися до 0,060 р. Білка в складі мало, низька плівчастість. Врожайність 50-90 ц/га. Не рекомендується загущати посіви – це знизить врожайність.

У цю ж категорію входять: «Красноуфимский», «Донецький 4», «Лофант», «Зевс», «Маргарет», «Омський 89», «Поволзький 65», «Марні», «Адапт».

Озимі сорти ячменю

Оптимальний час посадки озимого виду вересень, але в залежності від сорту ячменю і регіону, строки можуть значно змінюватися. У плані грунту або місця висівання не вимогливий, серйозні, дорогі суміші високої якості необхідні тільки в разі обробітку великих полів, а не малих городніх плантацій.

«Гідний» має врожайність у межах 60 ц/га, максимальні збори доходили до 96,3 ц/га Вегетаційний період 266-273 днів. Росте трохи менше метра, приблизно 83-86 див. Маса зернини – 0,043 г, в ньому є до 61% крохмалю і до 12,6% протеїну. Зимостійкість середня, є стійкість до посухи та осипання.

У цей перелік входять: «Сейм», «Фантаст», «Абориген», «Сіндерелла», «Ковчег», «Морозко».

Які сорти використовують для пивоваріння?

Є певна категорія ячменю, який використовують переважно для виготовлення пива. Важливо відзначити, що для домашніх заготовок, а не тільки у великих виробництвах, ячмінь рекомендується вирощувати самостійно, а не купувати готовий. Це дозволяє отримати здоровий, повноцінний, живильний злак, і бути впевненим, що саме той, який потрібний.

Сорти ячменю для варіння пива досить різноманітні. З найпоширеніших по світу варто назвати: «Гладис», «Авалон», «Консита», «Філадельфія», «Ронні», «Квенч», «Скарлет», «Кангу», «Марні», «Корсерто», «Джей бі Флэйва», «Сайшайн».