Урок 111. Льодохід, повінь
Розділ 3. Природа навесні

• формування предметних компетентностей: розширити знання учнів про зміни у неживій природі навесні, зокрема про явища льодоходу, повені; скласти пам’ятку техніки безпеки під час повені, льодоходу; розвивати спостережливість; виховувати естетичні почуття;

• формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях.

Обладнання: тематичні малюнки, плакати, пам’ятки.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Освітні галузі: природнича, мовно-літературна.

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

— Яка головна ознака змін у неживій природі навесні? (Потепління.)

— Які природні явища спричиняє потепління?

— Розгляньте малюнки. Чи всі явища природи ви розпізнали?

3. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми поговоримо про весняні явища в природі.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу

1) Словесне малювання.

— Після зимової тиші звучання весняної природи сприймається стоголосою «симфонією». Як ви гадаєте, про що співає весна? (Відповіді дітей.)

— Прислухайтеся до того, як весна «відчиняє ворота» воді. Які звуки ми чуємо?

— Спробуйте «намалювати» словесну картину «Весняний льодохід».

2) Мовна вправа «Шум весняної води».

— Чи чули ви шум весняної води?

— Як його можна охарактеризувати?

— Доберіть дієслова, що передають шум весняної води найбільш влучно.

Наприклад: біжить, шумить, дзвенить, співає, клекотить, кипить, булькотить, хлюпає, вирує, дзюрчить, капотить тощо.

• Дерева по коліно у воді стоять,

Сонячні промінчики виблискують, горять.

Зупинись і пильно подивись туди —

Що це за симфонія сонця і води? (Повінь.)

3) Робота за підручником (с. 46).

Учні зачитують у підручнику значення слів «льодохід», «повінь».

Читання та обговорення замітки про льодохід

— Для кого небезпечний період льодоходу?

— Чому люди забувають про небезпеку?

4) Літературознавча сторінка.

Діти зачитують уривки з опису весняної природи, аналізують зміст.

• Сонце починає перемагати зиму. Крихкий, сипкий сніг уже не той, що був узимку — здає. Його колір — то ознака наближення весни. Танення снігу — найпомітніша ознака потепління. З дахів звисають крижані бурульки, блищить, струменіє під ними вода — і крапає, крапає, крапає. Настає відлига. На полях з’являються спочатку проталини, але незабаром земля, мокра, просочена водою, всюди показується з-під снігу. Мине ще тиждень, другий — і сніг залишиться хіба де-небудь у глибокому яру, куди не заглядає сонце. Небо стає все синє, а повітря дедалі тепліше. (К. Ушинський)

— Яке весняне явище описано? (Відлига.)

• Води в річці в цей час прибуває стільки, що вона не може поміститися в берегах: виступає і розливається по навколишніх луках. Розлив річок звуть водопіллям, або повінню. Інша річечка така маленька, що влітку її переходили вбрід, у водопілля розливається на п’ять, шість верст і більше. Люди поспішають скористатися недовгим багатством води, тому великі човни, навантажені товарами, ходять весною там, де влітку трохи не бродять кури. (К. Ушинський)

— Яке весняне явище описано? (Повінь.)

2. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

1) Складання правил безпеки. Робота в групах.

Розгляньте малюнки та складіть за ними розповідь. Поясніть власні дії під час відлиги, льодоходу, повені.

Учні працюють у групах, обговорюють правила безпеки під час весняних явищ, складають загальну пам’ятку.

1. Не виходьте на лід під час весняного паводку.

2. Не стійте на крутих і підмитих берегах — вони можуть обвалитися.

3. Спостерігаючи за льодоходом з моста, набережної причалу, не можна перегинатися через перила та інші огородження.

4. Якщо ви стали свідком нещасного випадку на річці або озері, то не губіться, не тікайте додому, а голосно кличте на допомогу, дорослі почують і зможуть виручити з біди. Одночасно викликайте за мобільним телефоном рятувальну службу за номером 101.

5. Будьте особливо уважними, проходячи біля будинків або високих дерев, під час відлиги. Спершу впевніться у відсутності загрози падіння льодових наростів.

6. Будьте обережні під час весняного паводку, льодоходу та відлиги.

У період весняного паводку і льодоходу заборонено

1. Виходити у весняний період на водойми.

2. Переправлятися через річку в період льодоходу.

3. Підходити близько до річки в місцях затору льоду.

4. Ходити по крижинах і кататися на них.

5. Збиратися на містках, греблях та загатах.

6. Наближатися до крижаних заторів, відштовхувати крижини від берегів.

7. Заходити за межі встановлених огорож біля будинків, де є небезпечні утворення з криги і снігу. Бережіть своє здоров’я та життя!

2) Гра «Вибери неправильну відповідь».

1. Рух крижин на річках під дією течії чи вітру називається:

2. Явище, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів і затоплює значні ділянки суходолу, називається:

3. Потепління взимку або навесні, що призводить до танення снігів, називається:

3. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації

1) Поетична хвилинка.

— Послухайте вірш. Коли буває таке явище?

Гуси плавають між берізками

Лиш гусей лебедина низочка

2) Вправа «Я — автор».

— Придумайте кінцівку оповідання (підручник, с. 47). Про яке явище природи в ньому йдеться?

3) Дослідження-пошук.

— Чому весну називають «ранком» року?

4) Рубрика «Чи знаєте ви. ».

Учні зачитують повідомлення (підручник, с. 47) про те, як утворюються бурульки, обговорюють зміст прочитаного.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

1. «Перевіряємо себе!»

— Виберіть та назвіть весняні явища природи.

Снігопад, повінь, листопад, заморозки, спека, вітер, грім, проталини, льодохід, дощ, відлига.

2. Вправа «Зроби висновок»

Учні зачитують та коментують висновок про явища природи навесні (підручник, с. 47).

3. Вправа «Не хочу хвалитися, але я. »

Кожен учень доповнює фразу «Не хочу хвалитися, але я . » словами, що стосуються теми уроку. (Наприклад: дізнався (дізналася), які є весняні явища у природі; яких правил безпеки слід дотримувати під час льодоходу, відлиги, повені; як утворюються бурульки та чим вони небезпечні тощо.)

“Нова українська школа” матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Як далеко льодохід від Дудинки

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

— Які зміни в неживій природі ми спостерігаємо навесні? (Діти перераховують, учитель вивішує таблички на дошку)

• Потепління.
• Тане сніг.
• Крапель.
• Відтавання ґрунту.
• Струмочки.

— Як ви вважаєте, ви всі міни перерахували?
— На столах у вас конверти, у них картки з назвами змін у природі. Прочитайте, чи всі слова вам зрозумілі? (Діти висловлюються.)
— Ваше завдання: працюючи в парі, розподілити слова на дві групи: зміни навесні і зміни взимку. (Картки: танення снігу, крапель, відтавання ґрунту, відлига, іній, паморозь, завірюха, ожеледиця, струмочки, льодохід, повінь.)

— Яка основна, головна ознака в неживій природі навесні? (Потепління)

II. Повідомлення теми і мети

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке відлига, повінь і льодохід

III. Вивчення нового матеріалу

Бесіда за ілюстраціями
— Як піднімається Сонце навесні? (Вище)
— Чи довший від цього день?
— Які зміни в природі відбуваються внаслідок цього?

Ілюстрації:
• Відтавання ґрунту.
• Танення снігу.
• Льодохід.
• Повінь.

Потепління — це підвищення температури повітря вище 0°С. Під час потепління найпомітніша ознака — танення снігу.

ВЕСНЯНКА
Цвірінь, цвірінь,
Іде теплинь
На іменини трав.
Готуй човни, а сани кинь,
Бо сніг водою став
А ще готуй ріллю м’яку,
Сівалки і зерно,
Щоб у дзвінкому колоску
Примножилось воно.
А. Качан

Поступово відтаюють пагорби та узлісся. У березні з’являються перші проталини. Проталина — місце, де розтанув сніг і відкрилася земля. У квітні їх стає все більше і більше. У травні весь сніг розтає.

— Де раніше з’явилися проталини? (Там, де мало снігу, де сонце сильніше пригріває.)
— А де сніг зберігається довше? (Під деревами)
— Яким став ґрунт? (Вологим)
— Яке це має значення?

Навесні ґрунт відтає. У ньому накопичується багато вологи від снігу, що тане. Поступово ґрунт на поверхні підсихає, а в глибині залишається вологим.
Тане сніг, дзюрчать перші струмочки.

• Прокинувсь — і відразу
До сонечка біжить,
Стрибає по камінчиках.
Хлюпоче і дзвенить. (Струмок)

— Що відбувається з водоймами?
— Лід на водоймах темніє, вкривається тріщинами, тане.
— Що відбувається з річкою навесні. (Лід тане, тріскається, і шматки льоду пливуть за течією.)
— Кому вдалося спостерігати це явище?
— Що ви спостерігали? (Лід ходить, лід розколюється, крижини пливуть по річці, стикаються одна з одною, розбиваються і тануть. Коли лід розламується, чути багато шуму, тріск.)
— Як називається це явище?

• Прислухайся до шуму:
З весною він йде!
Щось тріщить, ламається,
Стрекоче і гуде. (Льодохід)

Льодохід — рух льоду за течією під час танення річок; рух шматків льоду по річці.

У кінці квітня на річках починається льодохід: лід розколюється, крижини пливуть по річці, стикаються, розбиваються і постійно тануть. Картина льодоходу вражаюча. Але, пам’ятайте, що весняний лід небезпечний! Дуже небезпечно ходити по підталому льоду, оскільки він може підломитися.

Повінь — розлив річки при таненні снігу і розкритті від льоду навесні; збільшення кількості води в річці.

Особливо швидко сходить сніг під теплими весняними променями сонця. Від танення снігу залежить таке природне явище, як повінь. На річках відбувається швидкий підйом води. Річка переповнюється водою, виходить з берегів, і починається грізне явище природи — повінь, яка приносить людям багато бід.
Вода затопляє довколишні луки, поля, ліси.

— Сильна повінь буває небезпечною для звірів. Чому? (Вода виходить з берегів і затоплює місцевість, дерева стоять у воді, звірі рятуються то на горбах, то на пеньках.)
— Отже, які ж зміни в неживій природі відбуваються навесні, як вони пов’я зані між собою?

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь

1. Робота в парах

Підкресліть весняні явища

• Постійний сніговий покрив.
• Потепління.
• Відтавання ґрунту.
• Снігопади.
• Льодохід.
• Заморозки.
• Повінь.

2. Гра «Продовж речення»

Ці речення поповнять ваші знання про ознаки весни.
Піднялося вище … (сонечко)
Почав танути … (сніг)
На горбках з’явилися перші … (проталини).
Весело задзвеніли … (струмочки)
На лісових галявинах з’явилися перші весняні … (квіти).
Прокидаються від зимового сну … (звірі).
Прилітають з теплих країв … (птахи)

3. Робота в групах
Кожна група отримує картку з ознаками весни в неживій природі.

Завдання: дібрати відповідні слова.
Навесні природа прокидається від зимового сну.
Сонце піднімається _____над горизонтом і день стає ______
Люди знімають зимові шуби і шапки, тому що на вулиці стає ______.
Сонце гріє сильніше, на річках починається________.
По весняному льоду ходити______!
Від снігу, що розтанув, і льоду водойми переповнюються і затоплюють сушу, це явище називається __.

4. Гра «Повінь»

Діти утворюють коло, присідають і вдають, що сплять. Один з учасників — «вартовий» — ходить у середині кола, вигукує: «Повінь! Рятуйтесь!». Тоді всі розбігаються, шукаючи собі схованку: залазять на драбину, стають або сідають на камінь тощо. Примостившись, перебігають з місця на місце, а вартовий намагається їх упіймати. Яку дитину спіймає та стає вартовим.

Примітка. Хто не знайшов придатного для себе місця, йде на допомогу вартовому — теж ловить дітей.

5. Цікаво знати!

ПРО ТАЛУ ВОДУ
Із жадністю п’ють талу воду свійські тварини: поросята, кури, гуси. Дикі тварини птахи, звірі — теж поспішають до перших струмків, калюж, п’ють воду і навіть купаються у ній. Тала вода і для них має цілющу силу. Оленярі Півночі помітили, що олені, які п’ють талу воду, швидше видужують, молодняк краще розвивається. Такі самі властивості й у води після грозової зливи.

V. Підбиття підсумків

— Яка найголовніша причина весняних мін? (Підвищення температури повітря.)
— Що відбувається на річці під час льодоходу?
— Яке правило треба пам’ятати, якщо ми знаходимося на водоймах ранньої весни? (Не ходити по талому льоду!)
— Чому?
— Що таке повінь?
— Як люди допомагають тваринам під час повені?

Підвищення температури повітря. Відлига. Повінь. Льодохід, природознавство

Повернутися на сторінку Природознавство

Як далеко може бачити око людини?

У нашій сьогоднішній статті ми розповімо, як далеко може бачити око у людини? Наскільки наш зір відрізняється від того, що мають деякі інші види живих істот на планеті. Читайте нову статтю в блозі інтернет-оптики «МЕДОПТИКА».

На можливість людини бачити далекі відстані впливає те, що поверхню Землі, як її бачимо ми, починає викривлятися з відривом 5 км (так звана, лінія горизонту). Це відбувається тому, що Земля, як ми всі чудово знаємо, не є ідеально рівною, а наша планета має форму кулі. Саме це і впливає найголовніше на те, як далеко може бачити око людини?

Якби не лінія горизонту, то зір людини, якщо він знаходиться в нормальному стані і не потрібні, наприклад, окуляри за рецептом, дозволяло б розглянути полум’я від свічки, що горить, на відстані, близько 50 кілометрів. Цей розрахунок здійснювався, виходячи з того, що світло від зірок, що знаходяться в інших галактиках, видно людському оку, якщо до сітківки доходить не менше 5 фотонів, а краще – 14. Саме таке світлове випромінювання має свічка, що горить на відстані 50 кілометрів від людини .

Цей показник гостроти зору людини отримано емпіричним шляхом, оскільки природне викривлення поверхні нашої планети не дає перевірити справжню гостроту зору на практиці. Але треба знати, що людське око (вірніше, гострота людського зору) дає можливість комфортного життя.

Звичайно, у орла та в інших видів тварин на планеті зір кращий, ніж у нас, але й нашого зору цілком достатньо для того, щоб комфортно жити. Щоправда, якщо йдеться про ту ситуацію, коли ми турбуємося про своє здоров’я.

Тепер ви, шановні глядачі, знаєте, як далеко може бачити око людини.