“Насниться кобила – хтось тобі збреше”: кобила в міфології

Кобила – самиця жеребця, лошиця – у народі уособлювала робочу силу. Тому казали, іноді з гіркою іронією:

Вези, кобило, хоч тобі не мило.

Їдь, кобило, хоч три дні не їла.

Мило чи не мило, вези, сива кобило.

Циганська кобила день біжить, а три лежить.

Як істота дурна, але норовиста, із сильною жагою до життя, кобила зазвичай виступає в народних приказках:

На рівній дорозі й коняка розумна.

У шкапи грива довга, та розум короткий.

Кобила за вовком гналась, та вовкові в зуби попалась.

Кобиляча голова дурніша за курячу.

Кобила здихає, а все траву хапає.

Норовиста, як кобила.

Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться.

Не кобила для сіна, а сіно для кобили.

Кобила з вовком мирилась, та додому не вернулась.

Сива кобила – стара шкапа, що вже вижила з розуму, стала малопридатною в господарстві . “Сива” в цьому контексті – ґандж тварини, означає недієздатність. Як-от у приповідці: “Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе”, – ­кажуть, коли йдеться про чиюсь провину. ­Синоніми: “Не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що вівцю з’їв”. Або ж: “Не за те бито, що ходила в жито, а за те, що вдома не ночувала”. І ще: “Знає кобила, що віз поломила”.

“Красива, як кобила сива” – явний антикомплімент.

Є повір’я, що коли насниться сива кобила – хтось тобі збреше.

“Маячня сивої кобили” – означає недолугі думки та нісенітниці. Сягає вірувань слов’ян, що сивий кінь – сірий із вкрапленням іншої масті – найбільш упертий і нетямущий. А його самиця – ще тупіша.

“Сон рябої кобили” – питоміший для української мови вислів. Так само ­означає нісенітницю, безпідставне марення. “Рябих” – плямистих: сіро-­білих або чорно-білих – коней, як і “­сивих”, вважали негарними, неповноцінними.

“Сном рябої кобили” у грудні 2009 року тернопільська крайова організація Народного руху оголосила чутки про їх само­розпуск. А лідер ВО “Свобода” Олег ­Тягнибок “маренням рябої кобили” назвав припущення, що його політичну силу фінансує ­Партія ­регіонів. “Сон рябої кобили про Нобеля” – стаття письмен­ника Юрія Винничука в ­інтернет-виданні “Літакцент”­ ­торік у жовтні про поголос, нібито Нобелівську премію з літератури найближчим часом зможе отримати хтось із українських письменників. Пише: “Мушу засмутити всіх фантазерів на тему Нобеля: ні Ліну Костенко, ні Валерія Шевчука не перекладено на таку кількість мов, на яку було перекладено попередніх лауреатів. І взагалі, вважаю, що афористична поезія Ліни Костенко та Бориса Олійника – це продукт винятково для домашнього вжитку, як і Руданський, Щоголів, Сосюра чи Симоненко”.

Кобилою в низькому сленгу називають привабливу й надміру сексуально активну жінку.

“Кобила” в часи кріпацтва – стовпи з перекладиною, а потім лава або поміст, до якого прив’язували селянина й карали батогом. Тарас Шевченко у поемі “Москалева криниця” пише від імені хлопця, покараного за те, що спалив хату коханої, коли побачив, як вона виходить заміж за іншого:

“Пропав і я; та не в шинку, а на “кобилі”.

Сива Кобила – так називають місцеві жителі третю за висотою вершину Покутсько-Буковинських Карпат – 1477 м. Хоч офіційна назва гори – Біла Кобила. Її вершина майже пласка, місцями заросла низькорослим смерековим лісом та гірськими соснами. У центральній частині Білої Кобили є улоговина, вкрита кам’яними розсипами, – “сідло”, що надає їй форми кінського тулуба й навесні довго залишається вкрита снігом. Звідси й назва.

Анекдот: Хотів циган відучити свою кобилу їсти. І вже був майже відучив, а та взяла, та й здохла.

Парування коней: злучка коня і кобили, як спаровуються тварини

Розведення коней — невід’ємна частина утримання цих благородних тварин і вимагає від заводчика знань і навичок. Парування коней — фізіологічний процес, у результаті якого зароджується нове життя, породи формуються і зберігаються старі види. Плодясь у природних умовах проживання, коні слідують стародавнім інстинктам, однак на фермах розведення повинно проходити під невсипущим контролем конюхов.

Ознаки статевої охоти у коней

Порожнистий цикл у дорослих кобил настає кілька разів на рік, при цьому на частоту і тривалість впливають наступні фактори:

• клімат;
• умови змісту;
• порода;
• індивідуальні особливості.

Статева зрілість у коней формується протягом одного року або двох років. У цей час у самок розвиваються яєчники, внаслідок чого вони стають здатні до зачаття, а у скакунів починають працювати насінники. Однак до розведення можна приступати тільки тоді, коли вихованцям виповниться три або чотири роки. Злучка в ранньому віці призведе до сильного виснаження жеребця, а кобилки не зможуть виносити здоровий плід.

Самці, які досягли статевозрілості, готові до схрещування в будь-який час. Збудження у них настає при тісному контакті з кобилами або при виявленні охоти у коней. У самок же, на відміну від жеребців, завжди перебувають у бойовій готовності, статеве збудження обумовлено циклом, який формується при полюванні.

Полювання — фізичний стан коні жіночої статі, при якому кобила розташована до злучки. Жеребці, передчуваючи полювання у подруг, намагаються обходити самок, демонструючи міць і готовність бути батьком. Коні ніжно пощипують і покусують конячок за шиї, обнюхують хвіст і статеві органи — жеребців приваблює виділяється ними запах. Юні тварини, вперше відчувають стан полювання, стають сумирними і притихшими.

Початок тічки у кобилок можна розпізнати по позі вихованки:

• високо піднятий хвіст;
• задні кінцівки широко розставлені в бік;
• корпус нахилений вперед, ближче до землі;
• вульва відкривається, можливі часті сечовипускання і виділення слизу з статевих органів.

Період охоти у кобил супроводжується наступним поведінкою:

• неспокійний стан, кінь фиркає, не може встояти на місці;
• кобила проявляє інтерес і цікавість по відношенню до жеребців;
• у самки з’являється бажання ближче підійти до інших осіб.

Полювання триває від одного до трьох днів. Якщо при першій спробі схрестити тварин не вийшло, то спробу можна повторити, якщо ознаки потягу ще присутні.

Розмноження коней у природі

У природних умовах проживання злучка коней відбувається навесні, при максимальному залученні самок. У природі коні живуть табунами, де на скакуна припадає 8-10 кобилок, щоб самець встиг запліднити всіх. В період полювання тварини спаровуються пару раз в день: кінь покриває кожну кобилу, проявляючи залицяння. Якщо якась особа не відповідає взаємністю, ватажок демонструє наполегливість і домагається злучки.

Як розмножуються коні в дикій природі:

• кобила приймає зручну позу: опускає голову вниз, розставляє задні ноги;
• жеребець піднімається дибки, опускаючись тілом на коня;
• кінь запліднює самку.

Розмноження коней на фермах

Злучка кобил на фермах проводиться з метою формування нових порід, збереження старих видів і є важливою частиною конярства. Розмноження протікає під уважним та чуйним керівництвом фермерів, а підготовка до парування проводиться дуже ретельно, з врахуванням індивідуальних особливостей тварин.

Успішне розмноження залежить не тільки від підготовки, вибору пари та контролю власника тварин, але і від способу злучки. Самим дорогим і важким методом вважається штучне осіменіння коней, яке проводиться ветеринарним лікарем за допомогою спеціальних засобів і обладнання. Після вибору методу слід ретельно підготуватися до злучки, адже це справа нелегка, вимагає відповідальності і обережності.

Підбір пари

Схрещування коней починають з ретельного підбору пари майбутніх батьків, оскільки саме від цього залежать характеристики, порода і зовнішні дані потомства. Якщо планується отримання чистокровного коня, то батьки повинні бути красивими зовні і породистими.

Перед злучкою коней оглядає ветеринарний лікар, щоб виявити можливі проблеми зі здоров’ям або ж підтвердити, що тварини готові та здатні розмножуватися.

Вибір пари проводять, враховуючи наступні моменти:

• Обидва партнера повинні володіти однаковим зростанням, або конячка може бути трохи крупніше коня.
• Майбутні батьки повинні бути здорові, відповідати офіційним стандартам по зовнішності, чистокровности і поведінки.
• Для схрещування вибирають розвиненого фізично, витривалого жеребця, оскільки саме самець відіграє велику роль у визначенні даних майбутнього потомства.

Після вибору переходять до наступного етапу.

Підготовка

Перед тим як зайнятися спарюванням коні, потрібно підготувати до злучки тварин, щоб потомство вийшло життєздатним. В першу чергу, на плід впливає самопочуття матері, тому для тварин повинні бути створені комфортні умови: тепла і суха стайня, чистка і розчісування шерсті, якісний корм. Всі ці фактори впливають на самопочуття кобилки. Відчуває стрес і постійне розлад кінь не зможе виносити хороше потомство.

Особливу увагу заводчики приділяють раціону пари. За два місяці до передбачуваної злучки тварин посилено годують, даючи майбутнім батькам вітамінні добавки. Обов’язково включення в меню таких продуктів:

• овес;
• бобові культури;
• вітаміни та мінеральні добавки;
• сіно;
• овочі.

Незадовго до злучки тварин оглядає ветеринарний лікар. Фахівець бере сперму у коня, щоб підтвердити його здатність до запліднення, перевіряє стан кобили.

Осіменіння

Злучка коней — не найприємніше видовище для звичайної людини, але заводчикам необхідно знати тонкощі процесу і бути присутнім при осіменінні. Перед злучкою статеві органи обмивають теплою водою. Парування проводять в сараї або стайні, щоб вихованці не отримали травм.

Після наполегливих залицянь жеребець стає на задні кінцівки і вистрибує на самку. Дама, в свою чергу, приймає зручну позу для сексу: нахиляє корпус до землі, розставляє задні ноги. У цей момент кінь вводить порожнистий член у піхву дами, після декількох фрикций настає сім’явипорскування — це можна визначити по руху хвоста жеребця. При успішному сполученні відбувається запліднення, і в тілі конячки зароджується життя. Слід зазначити, що коням не можна покривати більше двох кобилок в день, інакше наступні злучки будуть невдалими.

Як спаровуються коні

При злучці конярі вдаються до різних методів, кожен з яких має свої переваги і недоліки. Спарювання відбувається під суворим контролем фермера, іноді ж власник не бере ніякої участі в процесі, надаючи коням право самим вибирати час і черговість покриття кобилок. Незмінним залишається запису про парування у племінному журналі із зазначенням учасників, дати та іншої інформації. У разі успішного народження потомства воно також фіксується на папері. Така акуратність дозволяє чітко знати родовід коней, вік та інші індивідуальні особливості тварин.

Злучка здійснюється чотирма методами:

• ручний;
• варковый;
• косячний;
• штучне осіменіння кобил.

Кожен з них використовується на розсуд фермера, володіє своїми особливостями, перевагами і недоліками.

Ручна злучка

Ручний метод розведення популярний в маленьких господарствах і практично нічим не відрізняється від природного розмноження коней. Фермер самостійно визначає готовність кобили до злучки, знайомлячи її з жеребцем. Якщо кінь агресивно сприймає коня, то розмноження переносять на кілька днів. Якщо ж самка прихильно приймає залицяння, статеві органи тварин омивають, майбутніх батьків заводять в спокійне місце (сарайчик або стайню) і приступають до в’язки.

Ручна злучка відбувається наступним чином:

• кобилу ставлять у стійло в певну позу, щоб зад був піднятий;
• хвіст бинтують;
• на кобилу натягують закріплює шлею, щоб тварина не лягалось;
• жеребець здійснює злягання.

Якщо злучка сталася невдало, то коня водять по стійла 20-30 хвилин і повторюють спробу знову. Після спарювання самцеві розтирають круп і задні ноги, після чого ведуть у стійло.

Протягом декількох днів проводять контрольну злучку, щоб збільшити шанси на успішне отримання потомства.

Варковая злучка

Варковый спосіб в’язки коней являє собою запліднення групи кобил одним жеребцем. Даний метод популярний при табунном зміст. Спочатку коня готують до злучки: тварина посилено годують, містять в комфортабельних умовах, дають вітаміни.

Потім групу кобилок (від трьох до семи) і скакуна заводять в варок — приміщення або двір, обгороджений парканом або стінами, і залишають тварин разом для спарювання на кілька годин. Кінь сам визначає, яка з конячок готова до соитию, і покриває її. Запліднених кобил відводять в стійла.

Варковый метод хороший тим, що фермер не докладає жодних зусиль для злучки.

Косячная злучка

Косячний спосіб збільшення популяції коней також застосовується при утриманні великої кількості конячок. Від варкового методу косячний відрізняється тим, що вибирається більша кількість кобил — від двадцяти до тридцяти. Розмноження коней відбувається на пасовище, куди приводять групу самок і одного племінного жеребця. Кінь сам вирішує, яку з кобил покрити, а фермери не втручаються.

Тварини залишаються на пасовище до тих пір, поки у коней не закінчиться полювання. За цей час жеребець встигає покрити практично всіх кобилок. Відсоток заплідненості косячного способу становить 90-95%.

Штучне осіменіння

На великих фермах і на заводах застосовується штучне осіменіння кобил, оскільки для заводчиків дуже важливі вишуканість і зовнішні дані потомства.

Суть способу полягає в тому, що лікар збирає сперму коня, перевіряє її життєздатність і якість, заморожує за допомогою рідкого азоту. Потім сперму вводять у піхву кобили для запліднення.

Переваги штучного запліднення:

• можливість отримання потомства від породистого жеребця, навіть якщо кінь знаходиться далеко;
• племінний жеребець зберігає сили;
• виключається можливість зараження кобили інфекцією;
• спермою одного коня можна запліднити велике число коней.

Парування коней — важливий процес, що дозволяє формувати свіжі породи і зберегти вже наявні. Зародження нового життя завжди прекрасно, проте слід пам’ятати, що розведення коней — справа тонка і копітка, тому заводчики і фермери повинні підходити до схрещування з відповідальністю і увагою.

Як дізнатися кобила

Відеоролик: Как сделать тест на беременность в домашних условиях 🤰

Зміст

Кобили нагріваються протягом весни, коли кількість світла найбільша. Протягом весни та літа це відбувається приблизно кожні три тижні. Якщо кобила під час спеки контактувала з конем, власник може захотіти дізнатися, чи вагітна вона. Період гестації – або період, коли вона виношує лоша в утробі матері – триває 11 місяців, а вагітність виявляється лише після восьми місяців. Ця стаття надасть інструкції людині визначити, чи кобила вагітна.

Кроки

Метод 1 із 2: Виявлення вагітності без хімічного аналізу

1. Поспостерігайте за поведінкою кобили навколо коней. При підозрі на те, що кобила вагітна, дозвольте їй контактувати з конем лише через 14 днів після схрещування з тією ж твариною, перевіривши, як вона веде себе, вказуючи на можливість вагітності. Якщо вона вагітна, вона, ймовірно, дистанціюється і не поверне спиною до коня, як це нормально під час спеки. Завжди добре бути в курсі інших причин, чому кобила може уникати коня, навіть поза репродуктивного періоду.

• Ультразвук використовує звукові хвилі для створення зображення, а також може контролювати серцевий ритм плода.
• Цей метод є найбільш підходящим для визначення того, вагітна кобила чи ні, оскільки є найбільш точною.

Метод 2 з 2: Використання хімічного аналізу для визначення вагітності у кобил

1. Зробіть аналіз крові на кобилу. У результатах з’являться гормони вагітності, що визначають вагітність. Це дуже корисно, коли він надто роздратований, щоб дозволити кроки вище або коли пряма кишка невелика, не допускаючи фізичних оцінок.
   • Попросіть ветеринара взяти пробу крові. Він відправить вас в лабораторію на аналіз.
   • Оцініть рівень гонадотропіну коня в сироватці крові (PMSG) через 40 до 100 днів після того, як кінь наблизиться до кобилі.
   • Результати ПМСГ можуть бути неточними, якщо кобила вагітна, але втратила плід.
   • Проаналізуйте рівень сульфату естрону через 100 днів після схрещування. Рівень сульфату естрону збільшується при наявності лоша, але повертається до норми, якщо стався викидень.
2. Зробіть аналіз сечі на кобилу. Щоб перевірити, чи вагітна вона, можна виміряти рівні сульфату естрону через сечу. Іспит може зробити ветеринар або домашній тест.
   • Отримайте комплект для домашнього огляду в магазинах, що спеціалізуються на продуктах коней.
   • Обстеження слід робити через 110 – 300 днів після схрещування з конем.
   • Ножем розріжте дволітрову ємність навпіл і використовуйте її для збору сечі кобили.
   • Дотримуйтесь інструкцій, наведених у тестовому наборі, для отримання результатів, для завершення яких потрібно близько 10 хвилин.
3. Підтвердьте результати тесту на вагітність. Хімічний аналіз може вказувати на те, кобила вагітна чи ні, але це гарна ідея викликати ветеринара для проведення іншого тесту (з хімічним аналізом чи ні), переконуючись у тому, що не було спонтанного аборту. Крім того, звичайно використовувати домашні тести неправильно, тому підтвердити результат може лише професіонал.

Поради

• Як правило, власники коней просять ветеринарів провести початковий тест на вагітність, щоб визначити, чи кобила вагітна близнюками, що може бути небезпечно для неї.
• Деякі кобили можуть перенести аборт протягом перших 100 днів вагітності. Тестовий набір не дуже дорогий, що забезпечує метод здачі другого тесту на вагітність після перших 100 днів.