Експертні відповіді Українцям Як доглядати за спіреєю після цвітіння

Як доглядати за спіреєю після цвітіння

Гіпеаструм: вирощування, пересадка, розмноження

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 15 січня 2015 🕒 9 хвилин 👀 103770 разів 💬 6 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за гіпеаструмом
  • Квітка гіпеаструм – особливості
  • Гіпеаструм – догляд у домашніх умовах
    • Як доглядати за гіпеаструмом
    • Полив гіпеаструма
    • Пересадка гіпеаструма
    • Розмноження гіпеаструма
    • Період спокою у гіпеаструма
    • Як змусити гіпеаструм цвісти
    • Гіпеаструм не цвіте – чому?
    • Гіпеаструм після цвітіння

    Далеко не всі знають, що кімнатний амариліс найчастіше є гіпеаструмом. У культурі амариліс представлений єдиним видом: Амарилісом прекрасним. Але в домашніх умовах вирощують схожий на амариліс і споріднений йому гіпеаструм або один з його гібридів.

    Перший гібрид гіпеаструма з’явився у 1799 році, і з тих пір селекційні роботи з виведення нових сортів цієї популярної кімнатної рослини не припинялися.

    З нашої статті ви дізнаєтеся:

    • які умови і який догляд необхідні гіпеаструму;
    • як розмножувати гіпеаструм;
    • як змусити гіппеаструм цвісти;
    • як підготувати рослину до періоду спокою.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за гіпеаструмом

    • Цвітіння: серпень-вересень.
    • Освітлення: яскраве розсіяне світло (південні, південно-західні або південно-східні вікна).
    • Температура: 17-25 ˚C.
    • Полив: на початку вегетації – убогий, із появою квітконоса до початку цвітіння – рясний, але не надмірний. Рекомендується застосовувати метод нижнього поливу.
    • Вологість повітря: звичайна для житлових приміщень.
    • Підживлення: з початку вегетації – 1 раз на два тижні рідкими мінеральними добривами для листяних рослин, а з моменту появи квітконоса – в тому ж режимі, але розчинами мінеральних добрив для квітучих рослин.
    • Період спокою: з жовтня по січень.
    • Пересадка: один раз на 3-4 роки після цвітіння або перед початком періоду вегетації.
    • Розмноження: насінням, дітками та поділом цибулини.
    • Шкідники: щитівки, попелиці, павутинний кліщ, борошнисті червці.
    • Хвороби: пероноспороз, опіковий гриб, червона гниль.

    Рослина гіпеаструм (лат. Hippeastrum) належить до родини Амарилісові. Налічується близько 90 видів гіпеаструма. Назва квітки складається з двох коренів давньогрецької мови, що означають у перекладі «вершник» і «зірка». Нерідко гіпеаструм плутають з амарилісом, але слід знати, що амариліс прекрасний (єдиний представник роду) росте в природі на півдні Африки, а гіпеаструм – у тропіках і субтропіках Америки, зокрема в басейні Амазонки. Амариліс і гіпеаструм – родичі, що належать до однієї ботанічної родини, але представляють різні роди. Завезли гіпеаструм до Європи в XVI столітті, а в 1799 році з’явився перший гібрид рослини – гіпеаструм Джонсона.

    Квітка гіпеаструм – особливості

    Квіти гіпеаструм – цибулинні багаторічники. Округла, іноді конічна цибулина гіпеаструма складається з короткого товстого стебла і зімкнутих лусок. Розмір цибулин залежно від виду коливається від 5 до 10 см у поперечнику. На основі (денці) цибулини – пучок шнуровидних коренів. Листя гіпеаструма – лінійне, на поверхні жолобчасте, знизу кілевидне, завдовжки 50-70 см, завширшки 4-5 см, розташовується в два супротивних ряди. У деяких сортів листя може мати багряне забарвлення, але в основному воно зелене. Парасолькове суцвіття з 2-6 двостатевих квіток 13-15 см завдовжки і до 25 см у діаметрі утворюється на циліндричному, порожнистому, безлистому квітконосі 35-80 см заввишки. Квітки, воронкоподібні або трубчасті, розташовуються на довгих ніжках, забарвлення квіток найрізноманітніше: темно-червоне, яскраво-червоне, оранжеве, рожеве, біле тощо. Плід – тристулкова коробочка, куляста або кутаста, в якій зріє дрібне насіння гіпеаструма. Прорісність свіжозібраного насіння майже стовідсоткова.

    • сорти зі світлими і білими квітками утворюють мало повноцінного насіння;
    • улітку гіпеаструм найкраще тримати в саду, прикопавши в землю;
    • терміни цвітіння гіпеаструма можна регулювати, приурочуючи його до певних дат – це дуже зручно, враховуючи, що квітучий гіпеаструм – прекрасний подарунок, який замінює дорогий вишуканий букет;
    • цвіте кожна квітка гіпеаструма лише десять днів;
    • для вигонки потрібно використовувати тільки великі цибулини, в яких накопичено великий запас поживних речовин.

    Гіпеаструм – догляд у домашніх умовах

    Як доглядати за гіпеаструмом

    Тримати гіпеаструм слід на добре освітленому місці, найліпше на південному, південно-східному чи південно-західному підвіконні, прикриваючи квітку від прямих сонячних променів і повертаючи час від часу навколо осі, щоб вона зберігала компактність форми. Температура в період активного росту має бути від 17 до 25 ºC. Як уже мовилося, влітку гіпеаструм чудово почувається на свіжому повітрі, але доведеться влаштувати його на природі таким чином, щоб він не постраждав від перезволоження.

    Полив гіпеаструма

    Поливати гіпеаструм на початку вегетації слід дуже мало, поступово збільшуючи поливання лише з моменту появи квітконоса – сигналу про те, що в рослини почався вегетаційний період. У міру зростання квіткової стрілки і до початку цвітіння поливання має стати рясним, проте помірним, щоб земля у вазоні була вологою, а не мокрою. Найкраще здійснювати нижнє поливання або поливання з піддону, поступово додаючи теплу воду, поки не змокне земляна грудка. Уникайте потрапляння води на цибулину. Після цвітіння поливання так само поступово зменшують до повного припинення.

    Коли квітконос гіпеаструма досягне висоти 12-15 см, полийте ґрунт блідо-рожевим розчином марганцівки, а за 4-6 днів підживіть рослину фосфорним добривом. Взагалі ж підживлення гіпеаструма здійснюються на початку вегетації двічі на місяць рідким мінеральним добривом для листяних рослин, а після появи листя і для кращого утворення бутонів – добривами для квітучих рослин у тому ж режимі. Слідкуйте за тим, щоб концентрація мінералів не була надто сильною, інакше замість того, щоб удобрити рослину, ви спалите їй коріння.

    Не забувайте мити листя від пилу під теплим душем або протирати його регулярно вологою губкою.

    Пересадка гіпеаструма

    Пересаджують гіпеаструм раз на три-чотири роки перед періодом спокою або перед виходом із нього. Дуже важливо правильно вибрати горщик для квітки: відстань від цибулини до стінки горщика не повинна перевищувати 2 см. Ґрунт має бути приблизно такого складу: по дві частини перліту (або крупнозернистого піску), листової і дернової землі і одна частина перегною. Перед використанням ґрунт необхідно простерилізувати. Не забудьте і про дренажний шар. Посадка гіпеаструма здійснюється способом перевалки, щоб заподіяти якнайменше шкоди кореневій системі рослини. Цибулина поміщається в ґрунт таким чином, щоб мінімум третина її перебувала над поверхнею.

    Розмноження гіпеаструма

    Гіпеаструми розмножуються насіннєвим і вегетативним способом. Посів насіння краще проводити відразу після збирання, доки воно має стовідсоткову прорісність. Якщо ж дозволити насінню просохнути, то здатність проростати стає лише тридцятивідсотковою. Власне, посів насіння – процедура проста, рутинна, тому розповідати про неї немає сенсу, тим більше що насіннєвий спосіб можна застосувати тільки за наявності насіння, а з’явитися воно зможе, якщо ви займетеся штучним запиленням квітки.

    Набагато простіше здійснити розмноження вегетативним способом – для цього від материнської цибулини відокремлюються дітки гіпеаструма. Роблять це під час пересадки. Відокремлену стерильним гострим інструментом дитинку, обробивши на ній порізи товченим вугіллям, висаджуємо в окремий горщик і два роки не позбавляємо молоду рослину листя навіть у період спокою.

    Є ще один спосіб вегетативного розмноження гіпеаструма – поділом цибулини. Його здійснюють у листопаді, коли цибулина містить максимальну кількість поживних речовин. Зніміть верхній шар субстрату, щоб у ґрунті залишалося тільки нижня частина цибулини. Видаліть зовнішні сухі луски. Зріжте листя, захопивши трохи верхньої частини цибулини. Розріжте цибулину по вертикалі на чотири рівні частини так, аби розрізи доходили до поверхні субстрату, в розрізи вертикально вставте пластмасові або дерев’яні cпиці діаметром 5-6 см, щоби частини цибулини не замикалися. Доглядайте за цибулиною, як за дорослою рослиною, не допускаючи пересихання субстрату. Як тільки з’явиться листя, проведіть підживлення і продовжуйте удобрювати за звичайною схемою. Навесні наступного року розділіть цибулину і розсадіть частини в індивідуальні вазони.

    Період спокою у гіпеаструма

    Період спокою гіпеаструма – з вересня по січень. Якщо ваша рослина провела літні канікули у дворі, то до початку осені її пора внести в будинок. У цей же час починають поступово скорочувати поливання, внаслідок чого у рослини всихає листя. Після повного всихання листя відвалюється саме, а стебло зрізають, рослину переносять до сухого і темного приміщення, кладуть горщик на бік і зберігають при температурі 6-12 ºC без поливу від 6 до 8 тижнів до того моменту, коли настане пора прокидатися.

    Цвітіння гіпеаструма

    Як змусити гіпеаструм цвісти

    Для того, щоб гіпеаструм напевно зацвів, існує кілька квітникарських хитрощів, якими ми готові поділитися. По-перше, можна піддати цибулини перед посадкою обробці гарячою водою 43-45 ºС протягом трьох годин. Після такого температурного екстріму рослина зацвітає за три тижні. Другий спосіб: із серпня припиніть поливати рослину, перемістіть її в сухе темне місце і тримайте там до кінця січня, після чого відновіть поливання. За місяць-півтора зможете насолодитися цвітінням гіпеаструма. І третій спосіб примусу: зріжте в липні всі листочки гіпеаструма і місяць його не поливайте, а з першим поливанням введіть рідке комплексне підживлення (щоб уникнути опіку, спочатку зволожте наскрізь ґрунт, потім введіть добриво). У серпні або вересні ваш гіпеаструм любісінько зацвіте.

    Гіпеаструм не цвіте – чому?

    Іноді це трапляється через брак поживних речовин, адже гіпеаструм – рослина ненажерлива, а в горщику зовсім небагато ґрунту, тому він швидко виснажується. З цієї причини підживлення повинні бути достатніми і регулярними, як і поливання. А буває, що рослина кидає всі свої сили на боротьбу зі шкідниками, такими, як павутинний кліщ, червець або щитівка, і тут уже їй не до цвітіння. Не цвіте гіпеаструм і при перезволоженні ґрунту, коли починає гнити цибулина.

    Гіпеаструм після цвітіння

    Як тільки цвітіння закінчиться, рослину потрібно готувати до відпочинку, адже якість і своєчасність наступного цвітіння безпосередньо залежить від того, наскільки правильно ви підживите гіпеаструм до періоду спокою. З середини вересня полив припиняється повністю, а після опадання листя та обрізки зів’ялого квітконосу рослину поміщають в темне сухе приміщення з невисокою температурою, де гіпеаструм перебуватиме до кінця січня або початку лютого. Потім горщик з цибулиною виставляється на гарно освітлене місце, поновлюється поливання і підживлення, і настає наступний період активного росту гіпеаструма.

    Кімнатний гіпеаструм – труднощі вирощування

    Найчастішими проблемами у вирощуванні гіпеаструма є червона гниль, несправжня борошниста роса і червоний опіковий гриб. Ну і, звичайно, вищезазначені шкідники – щитівка, тля, червець і павутинні кліщі, яких знищують спеціальними інсектицидами. Визначити, чим хворіє рослина, можна по тому, як виглядає гіпеаструм. Якщо на листі і цибулині червоні плями, значить, це грибковий опік, якщо білий наліт – це борошниста роса, якщо ж листя зів’яло повисає, а на лусочках цибулини видно гниль, то це гниль і є. При ознаках захворювання гниллю слід видалити всі уражені місця, хворе коріння, цибулину просушити, а безпосередньо перед посадкою в новий стерильний субстрат протруїти цибулину фундазолом. Від борошнистої роси рятуються спеціальними препаратами, які є у продажу. А червоний опік усувають, вилучивши цибулину із землі і вирізавши всі вогнища до здорової тканини. Потім ранки присипають сумішшю крейди і мідного купоросу у відповідності 20:1 і підсушують цибулину протягом тижня, після чого висаджують у свіжий субстрат, попередньо оброблений фунгіцидами.

    Що робити з ірисами після цвітіння – обрізання та догляд

    Червень – місяць, коли закінчується цвітіння ірисів. Багато хто не знає, як доглядати за ірисами після цвітіння. А для пишного цвітіння цих квітів дуже важливий правильний догляд за цим багаторічником аж до зими. Яким має бути догляд за ірисами після цвітіння, чи потрібно їх обрізати, як правильно це зробити – у матеріалі ТСН.ua

    Ірис потребує догляду як до цвітіння, так і після. Після цвітіння ірис обов’язково потрібно обрізати і, за необхідності, пересадити. А ближче до зими незимостійкі іриси ще й укрити від холоду.

    Коли та як обрізати іриси після цвітіння

    Сухі квіти і зів’ялі квітконоси – чудове середовище для шкідників та хвороб. Тому відразу після в’янення квітів потрібно видалити всі квітконоси. Обрізати іриси після цвітіння краще садовими ножицями.

    Але важливо не зрізати листя під корінь. Досвідчені садівники рекомендують залишити здорове листя на ірисах до кінця осені, для того, щоб рослини з його допомогою змогли накопичити потрібний обсяг поживних речовин. Якщо ви збираєтеся наступного сезону розмножити рослину насінням, то також потрібно залишити кілька кольорів для зав’язі насіннєвої коробочки. Можна гарненько підрізати, і тоді кущ буде довго зберігати декоративний вигляд. Квітконоси зрізають на висоті 2,5 см від кореня, а потім видаляють все сухе і пошкоджене листя. Перевіряти іриси на наявність зів’ялих бутонів потрібно не менше двох разів на тиждень.

    Плідно впливає на стан рослини його обрізання під час осінніх дощів. Листя обрізають на відстані 15 см від ґрунту. Остаточно обрізати іриси рекомендується перед настанням перших заморозків.

    Як доглядати за ірисами після цвітіння

    Поливати іриси після того, як вони відцвітуть, якщо літо не дуже спекотне, не потрібно. Саме в цей період у коренях або в цибулинах рослини накопичується суха речовина – поливання ірисів у цей час викличе застоювання води в їхній кореневій системі.

    Після цвітіння можна трохи підгодувати іриси компостом. Не можна удобрювати іриси гноєм, корені можуть загнивати.
    Основне підживлення ірисів проводять через місяць після їх в’янення добривом з фосфором та калієм.

    Після закінчення сезону дощів, у листопаді, залишки листя і верх кореневищ ірисів обробляють фунгіцидами. Пізнє підживлення рослин незадовго до настання заморозків проводять мінеральним комплексом, який не містить азоту.

    Коли пересаджувати іриси після цвітіння

    Пересаджувати іриси рпотрібно не частіше ніж 1 раз на 4-5 років восени, у вересні. Перед пересаджуванням потрібно обрізати листя. Рослини викопують, очищають від ґрунту і розділяють кореневища. Декілька днів викопані іриси зберігають у сухому місці, а потім наприкінці вересня – на початку жовтня висаджують у грунт.

    Чи потрібно викопувати іриси на зиму

    На зиму іриси здебільшого не потрібно викопувати. Але якщо квіти ніжного сорту, то вони потребують теплого укриття. Протягом перших 2-3 років життя укриття потребують і зимостійкі сорти ірисів. Для нього використовують торф, перегній, стружку або солому. Рослини вкривають 10-сантиметровим пухким шаром цього матеріалу, а зверху кладуть ялинове гілля.

    Читайте також:

Коли потрібно висаджувати розсаду квітів у відкритий ґрунтКоли потрібно висаджувати розсаду квітів у відкритий ґрунт

Зміст:1 Як висаджувати розсаду у відкритий ґрунт: правила й тонкощі1.1 Черговість садіння1.2 Технологія садіння1.3 Глибина садіння1.4 Щільність садіння1.5 Догляд за розсадою2 Як правильно та коли пересаджувати розсаду у відкритий ґрунт:

Як висушити плоди глоду в духовціЯк висушити плоди глоду в духовці

Зміст:1 Як зберігати глід в домашніх умовах, термін придатності висушених і свіжих ягід1.1 Загальні правила підготовки і зберігання2 Як сушити глоду в домашніх умовах: в духовці, електросушарці, мікрохвильовій печі2.1 Корисні