дурний

дурна́ голова́, лайл. Нерозумна, нетямуща людина. Дурна голова не полисіє (М. Номис).

дурне́ са́ло без хлі́ба, лайл. Нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина. — Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Стельмах); Кинувши трубку, він .. вилаявся цього разу по-домашньому: — Ех ти… халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко).

дурни́й піп хрести́в кого. Хто-небудь нерозумний, нерозторопний. — Дурний тебе, Левку, піп хрестив,— обурювався Лесь Якубенко (М. Стельмах).

дурни́х у ре́шето лови́ти, фам. Нічого не робити; байдикувати. (Максим:) Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Я. Мамонтов).

з дурно́го ро́зуму. 1. Не усвідомлюючи чого-небудь через молодість, недосвідченість і т. ін. (Сиклета:) ..Своєї землі ні борозни, ні ступня! Вийшла я з дурного розуму за безземельного (Грицько Григоренко); — Авжеж, яка я для них мати? Сиротами позалишала з дурного розуму, то немає мені прощення, їхня правда (Є. Гуцало). 2. Легковажно, не подумавши і т. ін. (Лизя:) Хай краще Пантелеймон Петрович поможе в печі розпалити. (Гиря:) Ще що скажи з дурного розуму! (М. Куліш); Вона з дурного розуму вдарилася в лірику.. Владислав оцінить її натяки як чергове захоплення легковажної жінки (Л. Дмитерко).

не ба́чили дурни́х, ірон. Уживається для вираження відмови (що-небудь виконувати, робити і т. ін.). А тії, шовком вбрані Квіти, Сміються з них: — “Кому-кому — ще й вам годити,— Не бачили дурних” (Л. Глібов).

не з дурно́го деся́тка. Розумний, кмітливий. — Ви, Іполіте Савичу, не відвертайтеся, я не з дурного десятка. В керівництво не обирався, але добре бачу, як не по-хазяйськи розтринькуємо народну копійку (В. Логвиненко).

нема́ (нема́є) дурни́х. Уживається для вираження відмови, незгоди кого-небудь щось робити; хто-небудь не такий наївний, некмітливий і т. ін., як можна було б сподіватися. Артилеристи випускали приділену норму снарядів, але піхота — нема дурних! — тепер вже не виходила з шанців (Ю. Смолич); — Хто ж признається? Це ж треба, щоб людина сама на себе донесла. Тепер дурних, Килино, нема! (Є. Гуцало); Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних (Л. Костенко). нема́ ду́рнів. Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський).

опини́тися / опиня́тися в дурни́х (у ду́рнях). Виявитися в становищі одуреного, ошуканого і т. ін.; допустити помилки, промахи. Швидко біг: боявсь спізнитись, Щоб в дурних не опинитись (Олександр Олесь); На жаль, не раз доводилось йому опинятися в дурнях. Але минав час, і знову брався за своє (З газети).

підвести́ / підво́дити під дурно́го ха́ту кого. Ввести кого-небудь в оману діями чи словами; ошукати когось. Поліцаї бігцем рушили в напрямі до райцентру. Дідові очі молодо сміялись. Другого дня поліція повернулась у село. всі знали, що то дід Макар підвів їх під дурного хату (Ю. Збанацький).

під дурно́го ха́ту. Невідомо куди (про адресу). — Писати листа під дурного хату не хочеться (З газети); — Куди посилати? Під дурного хату? (Сл. В. Ужченка).

як (дурно́му) з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти). Дуже просто, легко, без зусиль і т. ін. Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр.. присл..); — Була весела,— одкаже (Катря), — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти… (Марко Вовчок); (Віктор (регоче):) Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. (Заболотний:) А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (О. Левада).

як ду́рень (дурни́й) з ду́ба (з пе́чі), перев. зі сл. ля́пнути, бо́вкнути і т. ін. зневажл. Недоречно. (Юрко:) Оце вже ти ляпнув як дурень з дуба! (М. Кропивницький); Яків мій зрадів та як дурень з печі— в ноги їй геп! Дякує, бач, що його ж салом та по його шкурі! (Марко Вовчок); (Ліна:) Я так і думала, що ви бовкнете щось як дурний з печі (Я. Мамонтов).

як (мов, ні́би і т. ін.) Марти́н (дурни́й, ду́рень і т. ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т. ін., зневажл. Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Налигався, як Мартин мила (Укр.. присл..); Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти. ..Наївся як дурень мила (В. Нестайко). як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило… (М. Старицький). мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об’ї́вся. (Марко:) Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об’ївся (З. Мороз).

як (мов, ні́би і т. ін.) Марти́н (дурни́й, ото́й і т. ін.) до ми́ла, зі сл. допа́стися, припа́сти і т. ін., зневажл. Без почуття міри; жадібно. До смачного борщу допався, як Мартин до мила (С. Чорнобривець); Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила (В. Бабляк).

як у дурно́го на ха́ті, зневажл. Неохайний (про зачіску). Нещадно сварила вихователька за дівчачі як у дурного на хаті зачіски, за немиті руки, за нестрижені чуби у хлопців, за пом’ятий одяг (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

1. дурний — (розумово обмежений) нерозумний, недотепний, розм. тупий, недоумкуватий// на розум небагатий, дурному брат, курячий розум, дурний хоч в дорогу вдар, не всі вдома. Словник синонімів Полюги
2. дурний — дурни́й прикметник Орфографічний словник української мови
3. дурний — (розумово обмежений, нездатний розібратися в чомусь) на розум небагатий (бідний); дурному брат; дурний піп хрестив кого; не має лою (і краплини олії) в голові хто; немає лою (олії) в голові у кого; розуму (ума) ні з шило (ні на шило. Словник фразеологічних синонімів
4. дурний — Не розумний, тупий, безголовий, безмозкий, безрозумний, тупоголовий, ф. дурноверхий, дурноголовий, макоцвітний, пришелепуватий, обр. дурний і вуха холодні, не всі дома у кого, сил. дурний, аж світиться, дурний, як пень;. Словник синонімів Караванського
5. дурний — -а, -е. 1》 Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурний, -ного, ч.; дурна, -ної, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. дурний — дурни́й: ◊ дурни́й як са́ло без хлі́ба = дурни́й як ціп (ст) ◊ дурни́й як сто пуді́в ди́му = дурни́й як ціп (ст) ◊ дурни́й як ціп дуже дурний (Франко) (ср, ст)||дурний як чіп, дурний як сто пудів диму. Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. дурний — син. (прикметник): галімий, цофнутий. Словник жарґонної лексики української мови
8. дурний — Байбас, баймуд, балахман, балда, бевзень, бевзь, безглуздий, безголовий, безкебетний, безклспкий, безклепочник, безмізкий, безмозкий, безмозклий, безрозсудний, безтолковий, безтямний, безум, безуман, безумець, безумний, бейбас, бейдан, бейла, бельбас. Словник синонімів Вусика
9. дурний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
10. дурний — Дурни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. дурний — ДУРНИ́Й, а́, е́. 1. Розумове обмежений, тупий; нерозумний; протилежне розумний. Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний (Укр.. казки, 1951, 264); — Але ж ні! — промовив дід раптом, ніби прокинувшись. Словник української мови в 11 томах

дурень

Прокляття. Хай згине кожен, що розлюблює двох дівчат нараз.

Від дурня чую, тай йому не дивуюсь.

Іронічна відповідь тому; що називає іншого дурнем.

Два дурні стали- радити, якби то свою біду згладити.

Радили про те, що понад їхні сили й розуміння.

Дурень більше заперечить за годину, як сто мудрих докаже за днину.

Поняття дурного є дуже обмежене, а він хотів би знати й те, чого ще наука не дослідила

Дурень не буде мовчати.

Він говорить чи треба, чи ні.

Дурень усе має щастя.

Йому щастить, бо інакше пропав би.

Дурна, що плаче вона; хай плаче він, що бере біду в дім.

Звичайно відданиця перед шлюбом плаче. Докір відданиці, що без причини плаче, а повинен би плакати молодий, бо бере собі вередливу жону.

Дурний, аж крутиться.

Дурний, бо не знає що робить і до чого йому взятися.

Дурний гадкою багатіє.

Покладає великі надії.

Дурний змудріє, як зголодніє.

Голод опам’ятає його.

Дурний носить серце на язиці.

Він говорить все, що знає й відчуває.

Дурний робить при кінці те, що мудрий наперед.

Тим вони й ріжняться між собою, що мудрий знає, що робить, а дурний ні.

Дурний носить серце на язиці, а мудрий носить язик на серці.

Дурень говорить все, що відчуває, та знає, а мудрий лише те, що треба.

Дурних і бідних усе маємо з собою.

Ментально і матеріяльно люди нерівні.

Дурні живуть скупо, а умирають багато.

Скупарі живуть у злиднях, а умираючи лишають великі маєтки.

Дурні не жиють при купі, бо собі очі вибрали б.

Між ними прийшло б скоро до бійки.

Дурного гроші находять багато приятелів.

За його гроші бенкетують.

Дурного учити, що й мертвого лічити.

Дурного не навчиш, як і мертвому життя не вернеш.

Дурного христи, а він кричить: пусти.

Роби дурному добро, а він не розуміє і думає, що то лихо.

Дурному вічна пам’ять.

Іронічно, бо дурного забувають дуже скоро.

Дурному і Бог не противиться.

Він несвідомий і не відвічає за свої вчинки.

Дурному і гриби в кошелі ростуть.

Покладає великі надії на неможливе. Кошіль — виплетена посудина з пруття.

Дурному море по коліна.

Він не передбачує небезпеки.

Дурня й у церкві б’ють.

Він не поводиться, як треба.

Застав дурня поклони бити, то й лоба розіб’є.

У кожнім ділі переборщить.

З дурним зчепитися, дурним зробитися.

Нас судять по тих людях, з ким пристаємо.

Знайшов мудрий дурного, тай не зробили нічого.

Не годні були погодитися.

їж, дурний, бо то з маком.

Жартівливе припрошування їсти маківники.

Мудра кума, як є міх пшона, а як нема пшона, то дурна кума.

Добре господарити, як є на чім.

Коло дурного і мудрий може здуріти.

його мова та поведінка можуть дуже некористно вплинути і на мудрого.

Ліпше сидіти з мудрим в тюрмі, як з дурнем в небі.

Мудрий розрадить, а дурень до гріха допровадить.

Питав дурний дурного, чи болять зуби вмерлого.

Колй хто ставить питання не до речі.

Пішли дурного, а за ним другого.

Дурного шкода посилати за ділом, бо він не зробить.

Скорше дурень мудрого одурить, як мудрий дурного на розум наведе.

Дурного не навчиш, а мудрий може дати себе ошукати.

Тільки дурень може найти більшого дурня від себе.

Мудрі за дурнями не шукають.

Хочеш видіти дурня, то подивися у дзеркало.

Що дурний робить? — воду міряє.

Робить непотрібну роботу.

Що дурному по розумі, коли його не має.

Дурний розуму не вживає, бо не думає, що робить.

Якби дурні не йшли на базар, то багато річей було б непро- даних.

Аж по базарі люди отямлюються, що купили нездалі, або зовсім непотрібні речі.

Дай дурневі макогон — він і вікна поб’є.

Дай дурневі товкача, то він вікна поб’є.

Даш дурневі нагоду скористати, так він ще й шкоду зробить.

До двайцять років неук, до трийцять нерозум, а до сорок не жонат — кругом дурак.

Про чоловіка, який нічого не може зробити у житті.

Дозволь дурневі зловити палець, а він зловить цілу руку. Позволь дурневі злапати палець, а він зловить цілу руку.

Будь обережний з дурнем, бо матимеш від нього велику шкоду.

Дурак бачить дурака на престолі і дивується звідки самодержав’є взялося.

Кожний народ має тих правителів, яких він заслуговує.

Дураки кричать голосно, бо не годні висловити себе благородно.

Дурень не може спокійно і розумно пояснити суть справи.

Дураки родять тіло, а мудрі ідеї.

Дурні вміють народжувати дітей, але не вміють думати.

Дураки учать розуму мудрих.

Коли розумні люди мусять слухатися дурнів.

Дураків не сіють ані жнуть, а самі родяться.

З іронією про дурнів.

Дурень дурня вихваляє, а за що і сам не знає.

Коли один дурень хвалить іншого.

Дурень з дурнем зустрілись — один одним дивувались.

Дурень завжди думає, що дурень не він, а хтось інший.

Дурень за щастям біжить, а воно в нього під ногами лежить.

Коли хтось шукає щастя, але не може скористати з доброї нагоди.

Дурень і в макітрі макогона зломить.

Дурень зробить шкоду навіть у найбільш безпечній ситуації.

Дурень іде молитися, а піп із нього живитися.

Попи заробляють на тому, що люди приходять до церкви молитися.

Дурень може в одній годині задати більше питань, ніж мудрець може відповісти за сім літ.

Дурень не думає, що питає, а мудрий повинен все добре обміркувати.

Дурень, що вважає себе мудрим є дуже великим дурнем. Дурень, що вважає себе мудрим є найбільшим дурнем.

Бо навіть не розуміє своєї дурноти.

Дурень, що знає свою дурноту є остільки мудрим.

Щоб зрозуміти свою дурість, потрібно мати розум.

Дурна, як овечка, не скаже ні словечка.

Про дурну людину, яка не може нічого сказати.

Дурний на санях дрижить, а кожух під ним лежить.

Дурень не може додуматися навіть до дуже простої речі.

Дурний, як ціп.

Дурний, як чобіт.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів’я.

Дурні і злочинці роблять адвокатів багатими і великими.

Адвокати багатіють за рахунок своїх клієнтів.

Дурні кланяються ослам, які возять золото.

Іронія з людей, які поклоняються дурним правителям.

Дурні не дбають про обов’язок, ані про ціль, яку треба досягти.

Хто не має розуму, той ні про що не дбає.

Дурні не дбають про обов’язок, ані про ціль, яку треба досягти, але думають про себе.

Дурень ні про що не дбає, окрім себе.

Дурного Кирила і Химка здурила.

Такий дурний, що його може обдурити будь-хто.

Дурного Кирила і Химка побила.

Такий дурний, що його може образити будь-хто.

Дурному Гаврилці усе чорнобривці.

Про дурня, який не може відрізнити доброго від поганого.

Дурному свого розуму не вставиш.

Дурного не можна навчити.

Дурному синові й батьківське багатство не поможе.

Розуму не купиш і за гроші.

Дурням закон не писаний.

Від дурнів можна очікувати будь-чого.

З дураками нема поради, бо діждешся зради.

З дураками нема ради, бо діждешся зради.

На дурнів не можна покладатися, бо вони підведуть тебе.

З дурним каші не звариш: або пшоно не скипить, або вогонь не горить.

З дурнем каші не звариш, бо і вогонь не горить.

З дурнем нічого не можна зробити.

Звичаєм дурнів думати: „Я се зробив”.

Дурень думає, що все на світі діється за його участю.

Кожний чоловік дурень в тім, чого не обдумав.

Коли людина робить щось не думаючи.

На цій землі лише дураки і лиходії є щасливі.

Бо не думають про людське горе.

Не дурний крук пустити з рук.

Про лиху людину, яка не хоче віддати забраного.

Нема такого дурного на світі, від котрого не можна чогось навчитися.

Кожна людина щось знає і вміє.

Оженився дурноватий та взяв бісновату, та не мали що робити — підпалили хату.

Про лихе подружжя.

Раденький, що дурненький.

Іронічно, коли хтось безпричинно сміється.

У дурного пастуха вся череда поздиха.

З іронією про поганого робітника, який робить багато шкоди.

У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.

З іронією про поганого господара.

Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмирати.

Дурень ніколи не порозумнішає.

Як з дурнем тягатися, краще відцуратися.

Дурня краще не зачіпати, бо будеш мати багато клопоту.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

1. дурень — ду́рень іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. дурень — (недалека, обмежена людина) набитий (безнадійний, заплішений) дурень, зневажл.; дурна (слабка, капустяна, рідко садова) голова, зневажл.; безпросвітний туман; туман вісімнадцятий, діал. Словник фразеологічних синонімів
3. дурень — Йолоп, бевзь, бевзень, бовдур, блазень, глупак, бельбас, кеп, недоумок, телепень; дурник, дурило, дурбило, дурбас, дуринда, дурко, набитий дурень. Словник синонімів Караванського
4. дурень — [дуреин’] -рн’а, ор. -рнеим, м. (на) -рнеив’і/-рн’і, мн. -рн’і, -рн’іў Орфоепічний словник української мови
5. дурень — -рня, ч. 1》 розм. Розумово обмежена, тупа людина. 2》 Назва гри в карти. || Той, кого обіграли в цій грі. Залишити в дурнях. Без дурнів — а) по-справжньому, у повну силу; б) серйозно, всерйоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. дурень — син. альоша, баняк, ванька, гриць, демон, дупель, дятел, толя, тундра, чепушило. дурний, агресивний, примітивний: лось. дурний, упертий: йо, муфлон. дурний, з претензією на високий соціяльний статус: стопир. дурний, наївний: горніст. Словник жарґонної лексики української мови
7. дурень — див. дурний Словник синонімів Вусика
8. дурень — валя́ти (кле́їти) ду́рня. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти. Фразеологічний словник української мови
9. дурень — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Словник синонімів української мови
10. дурень — Ду́рень, -рня, -рневі, -рнем, -рню! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. дурень — ДУ́РЕНЬ, рня, ч. 1. розм. Розумове обмежена, тупа людина. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти (Укр.. присл. 1955, 248); Осел прислів’я нагадав, А я до байки приладнав: Нехай не забувають люди, Що дурень всюди дурнем буде (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
12. дурень — Дурень, -рня м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 1114. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. Словник української мови Грінченка

Дурний – це який? Значення слова, синоніми і походження

“” Дурною “” – це слово, яке часто вживається і в розмовній, і в літературній мові. Найчастіше воно асоціюється з “дурний”, тобто з недалекою людиною. Але якщо вивчити детальніше дану лексему, то можна виявити, що вона має кілька відтінків тлумачення. Вони так само, як і етимологія слова, його синоніми, і приклади речень, будуть розглянуті нижче.

Декілька тлумачень

Про значення слова “поганої” в словниках йдеться наступне:

• Неприємний поганий, кепської якості. Приклад: “Від великого скупчення жирових відкладень у стічній трубі, що примикає до кухонної раковини, відбувається їх розкладання, і, як наслідок, виділяється поганий запах”.
• Негарний, потворний. Приклад: “Можна було з упевненістю сказати, що ця дівчина погана собою, але люди, відчуваючи на собі її чарівність, забували про це”.
• Поганий, неморальний. Приклад: “Ненависть нехороших людей можна накликати на себе добрими справами, так само, як і хороших – поганими”.
• У розмовній промові теж можна почути це слово. У просторіччі поганий – це означає “дурний”, “божевільний”. Приклад: “Останнім часом він розмовляє сам із собою. Зовсім якоюсь поганою став “.
• Гнітючий, безрадісний, несприятливий. Приклад: “З ранку до вечора у нього був поганий настрій”.
• Погано сприймається оточуючими і суспільством: Приклад: “З таким поганим характером ти навряд чи придбаєш друзів”.

Далі розгляньмо походження слова.

Етимологія

Походить від форми, яка є спорідненою:

• українському прикметнику “дурній”, значення якого “дурний”, “божевільний”;
• білоруському прикметнику “дурні” і існуючому “дурь”.

Цікавим фактом є те, що лінгвісти пов ‘язують вивчувану лексему з:

• литовським su pad rmu, що позначає “стрімко” і “бурхливо”, а ще pad rmai – “стрімко”;
• давньопрусським d^ rai, що означає “боязливо”;
• Грецьким – у значенні “напористий”, “стрімкий”;
• Також грецькою – це, що перекладається, як “несамовита, бурхлива сила”.

Насамкінець наведемо близькі за змістом слова.

Синоніми

• негарний;
• дрянної;
• бридкий
• мерзенний;
• гадостний;
• огидний;
• мерзенний;
• противний;
• відштовхуючий;
• мерзенний;
• аморальний;
• неприємний;
• негативний;
• поганий;
• кепський;
• поганий;
• нехороший;
• негативний;
• шкідливий;
• недобрий;
• злий;
• худий;
• загрожує;
• найгірший;
• небезпечний;
• нікудишній;
• непохопливий;
• чорт ті який;
• паршивий;
• незадовільний;
• шизанутий;
• скудоумний;
• розпущений;
• аховий;
• пустоголовий;
• недоумкуватий;
• нерозумний;
• розгульний;
• дурний;
• непридатний;
• придуркуватий;
• поганий;
• слабоголовий;
• незавидний;
• безголовий;
• прихлопнутий;
• малоумний;
• вартий засудження;
• не подарунок;
• гідний осуду;
• неважнецький;
• безмозкий;
• заслуговує осуду.

Як видно, слово, що вивчається, відрізняється великою кількістю близьких за змістом слів, як і відтінків значення.