Сальвадор Далі
11 травня 1904 в родині дона Сальвадора Далі-і-Кусі і доньї Феліпе Доменеч народився хлопчик, якому було призначено стати в майбутньому одним з найбільших геніїв епохи сюрреалізму. Звали його Сальвадор Феліпе Хасінто Далі. Дитинство Далі пройшло в Каталонії, на північному сході Іспанії, красивому куточку земної кулі.
Уже в ранньому дитинстві судячи з поведінки і пристрастей маленького Сальвадора можна було відзначити його нестримну енергію та ексцентричність характеру. Часті капризи і істерики приводили батька Далі в гнів, але мати, навпаки, всіляко намагалася догодити улюбленому синові. Вона прощала йому навіть найогидніші витівки. Як наслідок, батько став для сина втіленням зла, а мати – символом добра.Талант до живопису проявився у досить юному віці. У чотири роки він з дивном для такої маленької дитини старанням намагався малювати. У шестирічному віці Далі сподобався образ Наполеона і як би ототожнюючи себе з ним, він відчув потребу в якійсь владі. Одягнувши на себе маскарадний костюм короля він отримував величезне задоволення від свого виду.
Першу свою картину Сальвадор Далі намалював, коли йому було 10 років. Це був невеликий імпресіоністський пейзаж, написаний на дерев’яній дошці олійними фарбами. Талант генія рвався назовні. Далі цілими днями просиджував у маленькій, спеціально виділеній йому кімнаті, малюючи картини. У Фігерасі Далі брав уроки малюнка у професора Жоана Нуньєса. Можна сказати, що під досвідченим керівництвом професора талант юного Сальвадора набув своїх реальних форм. Вже в 14 років годі було й сумніватися в здатності Далі до малювання. Коли Далі виповнилося 15 років, його вигнали з чернечої школи за погану поведінку. Але він зміг успішно скласти всі іспити і вступити до інституту (так в Іспанії називали школу, яка надає закінчену середню освіту).Інститут у 1921 році йому вдалося закінчити з блискучими оцінками. Далі вступив у Мадридську Художню академію У шістнадцять років Далі почав викладати свої думки на папері. З цього часу живопис і література стали рівноцінними частинами його творчого життя.У 1919 році в саморобному виданні “Студіум” він публікує нариси про Веласкеса, Гойї, Ель Греко, Мікеланджело і Леонардо. Бере участь у студентських виступах, за що на добу потрапляє у в’язницю. На початку 20-х років Далі захоплювався роботами футуристів, але все-таки був сповнений рішучості створити власний стиль у живописі. У цей час у нього з’явилися нові друзі і знайомі. Серед них були такі видатні і талановиті люди, як поет Федеріко Гарсіа Лорка і Луїс Бюнюель.У Мадриді Далі вперше був представлений сам собі. Екстравагантний вигляд художника дивував і шокував обивателів. Це приводило самого Далі в неймовірне захоплення. У 1921 році помирає мати Далі. У 1923 році за порушення дисципліни він був на рік відсторонений від занять в академії. У цей період інтерес Далі був прикутий до витворів великого генія кубізму Пабло Пікассо. У картинах Далі того часу можна помітити вплив кубізму ( “Молода дівчина” (1923)). У 1925 році з 14 по 27 листопада проходить перша персональна виставка його робіт у галереї Далмау.На цій виставці були 27 картин і 5 малюнків великого генія. Школа живопису, у якій він навчався, поступово розчаровувала його і в 1926 році Далі покинув академію. У тому ж 1926 році Сальвадор Далі виїхав до Парижу, намагаючись знайти там для себе щось до душі.Вступивши до групи, яка об’єдналася навколо Андре Бретона, він почав створювати свої перші сюрреалістичні роботи ( “Кров солодше меду” 1928; “Світлі радощі” 1929) На початку 1929 року відбулася прем’єра фільму “Андалузький пес” за сценарієм Сальвадора Далі і Луїса Бунюеля.Сам сценарій був написаний за шість днів! Після скандальної прем’єри цього фільму був задуманий ще один фільм під назвою “Золоте століття”. У 1929 році сюрреалізм став спірним питанням, для багатьох неприйнятною течією у живописі. Особисте життя Сальвадора Далі до 1929 року не мало яскравих моментів (якщо тільки не брати до уваги його численні захоплення нереальними дівчатками, дівчатами та жінками). Але саме у 1929 році Далі закохався в жінку – Олену Дьяконова або Галу. У той час вона була дружиною письменника Поля Елюара, але стосунки її з чоловіком на той час вже були прохолодними. Саме ця жінка на все життя музою, натхненням генія Далі. У 1930 році картини Сальвадора Далі почали приносити йому популярність ( “розплився”;”Сталість пам’яті”). Незмінними темами його творінь були руйнування, тління, смерть та світ сексуальних переживань людини (вплив книг Зігмунда Фрейда). На початку 30-х років Сальвадор Далі вступив у конфлікт на політичному підгрунті із сюрреалістами. Його захоплення Адольфом Гітлером і монархічні прихильності розходилися з ідеями Бретона. Далі порвав із сюрреалістами після того, як ті звинуватили його в контрреволюційній діяльності. У січні 1931 року в Лондоні відбулася прем’єра другого фільму – “Золотий вік”. У 1934 році Гала вже розлучилася зі своїм чоловіком, і Далі міг взяти її заміж. Дивною особливістю цієї сімейної пари було те, що вони відчували і розуміли один одного. Гала, у буквальному значенні, жила життям Далі, а він у свою чергу обожнював її, захоплювався нею. Між 1936 і 1937 роками Сальвадор Далі пише одну з найвідоміших картин “Метаморфоза Нарциса”. Одночасно виходить його літературна праця під назвою “Метаморфози Нарциса. Параноїдна тема. До речі, раніше (1935 р.) У праці “Підкорення ірраціонального” Далі сформулював теорію параноїдально-критичного методу. У 1937 році Далі відвідує Італію з метою ознайомлення з живописом епохи Відродження. Після окупації у Франції в 1940 році Далі їде у США (Каліфорнію), де відкриває нову майстерню.Саме там великий геній пише, напевно, одну з найкращих своїх книг “Таємне життя Сальвадора Далі, написане ним самим. “Коли ця книга у 1942 році була видана, вона відразу викликала критику з боку преси і прихильників пуританського суспільства. Але ностальгія за батьківщиною бере своє і в 1948 році він повертається до Іспанії. Перебуваючи у Порт-Льгаїті Далі звертається у своїх творах до релігійно-фантастичної тематики. У 1953 році проходить велика ретроспективна виставка Сальвадора Далі в Римі.На ній представлені 24 картини, 27 малюнків і 102 акварелі! Раніше в 1951 році, напередодні холодної війни, Далі розробляє теорію “атомарного мистецтва”, опубліковану в цьому ж році в “Містичному маніфесті”.Далі ставить перед собою мету донести до глядача ідею про сталість духовного буття навіть після зникнення матерії ( “Голова Рафаеля.1951). У 1959 році Далі і Гала облаштували свій будинок у Порт-Льгаїті.На той час вже ніхто не міг сумніватися в геніальності великого художника. Його картини купувалися за величезні гроші шанувальниками та любителями розкоші. Величезні полотна, написані Далі в 60-х роках, оцінювалися у величезні суми.У багатьох мільйонерів вважалося шиком мати в колекції картини Сальвадора Далі. Наприкінці 60-х років стосунки між Далі і Галою стали сходити нанівець. І на прохання Гали, Далі змушений купити їй замок, де вона багато часу проводила в товаристві молодих чоловіків.Подальші роки їхнього спільного життя нагадували собою тліючі головешки що були колись яскравим багаттям пристрасті. У 1973 році в Фігуерасі був відкритий “Музей Далі”. Цей незрівнянний сюрреалістичний витвір і нині приводить у захват відвідувачів. Музей є ретроспективою життя великого художника Ближче до 80-х років у Далі почалися проблеми зі здоров’ям. Смерть Франка приголомшила й налякала Далі. Будучи патріотом, він не міг спокійно переживати зміни в долі Іспанії. Лікарі підозрювали у Далі хворобу Паркінсона.Ця хвороба колись стала смертельною для його батька. 10 червня 1982 року померла Гала. Хоча їхні стосунки не можна було назвати близькими, Далі сприйняв її смерть як жахливий удар. У кінці 1983 року його настрій, як здавалося, трохи покращився. Він почав іноді прогулюватися по садку, писати картини. Але це тривало, на жаль, не довго. Старість брала верх над геніальним разумом.30 серпня 1984 року в будинку Далі сталася пожежа. Опіки на тілі художника займали 18% шкіри. У лютому 1985 року стан Далі дещо покращився і він зміг дати інтерв’ю найбільшій іспанській газеті “Паіс”. Але в листопаді 1988 року Далі поклали в клініку з діагнозом “серцева недостатність”. Серце Сальвадора Далі зупинилося 23 січня 1989 року. Його тіло забальзамували, як він просив, і протягом тижня він лежав у своєму музеї в Фігерасі. Тисячі людей приїхали,щоб попрощатися з великим генієм. Сальвадора Далі поховали в центрі музею його імені під нічим не позначеною плитою. Життя цієї людини було яскравим і геніальним.Сальвадора Далі можна сміливо назвати неповторним найбільшим генієм сюрреалізму 20-го століття!
Факти про Сальвадора Далі, які змінять ваше уявлення про художника
Сьогодні виповнюється 120 років від дня народження видатного іспанського сюрреаліста Сальвадора Далі. Безперечно, кожен чув його ім’я та бачив такі картини, як «Постійність пам’яті», «Сон, викликаний польотом бджоли довкола граната, за секунду до пробудження» та інші, однак не так багато з нас цікавилися життям художника, який небезпідставно стверджував: «Сюрреалізм — це я».
Ми пропонуємо вам трохи глибше пізнати Сальвадора Далі та його сюрреалістичний спосіб життя, згадати його відомі висловлювання та насолодитися мистецькою спадщиною.
1. Сальвадор Доменек Феліпе Жасінти Далі-і-Доменек, маркіз де Далі де Пуболь — так звучить повне ім’я художника — народився за 9 місяців після смерті його старшого брата, якого теж звали Сальвадор. Батьки хлопчика стверджували, що він є його реінкарнацією, що зрештою спричинило страх Далі перед могилою померлого від менінгіту брата.
У дорослому віці Сальвадор постійно конфліктував із батьками, які згодом прокляли його та вигнали з дому.
2. До школи Сальвадора Далі тягли силою. Дорогою він влаштовував скандали, на які збігалася вся вулиця. Протягом першого року навчання юний бунтар не лише не вивчив нічого нового, а й навіть забув алфавіт.
У 15 років Сальвадора виключили з чернечої школи за протести, однак згодом він усе ж завершив навчання з відзнакою.
3. Перша персональна виставка Сальвадора Далі відбулася у муніципальному театрі Фігерасі у 1918 році, коли художнику було 14 років.
4. Проти системи бунтував Сальвадор і під час вступу до Академії витончених мистецтв. Завданням іспиту було зобразити античну модель на весь аркуш. Після того як екзаменатор зазначив, що малюнок Далі замаленький, він стер його і зробив ще меншим. Попри це художник вступив до Академії.
5. «Якби я був на краю прірви та коник стрибнув мені в обличчя, я б краще кинувся в безодню, ніж виніс його дотик». Так Сальвадор Далі описував свій найбільший страх — коників, яких, однак, часто зображував на полотнах.
6. Саме Сальвадор Далі створив відомий на весь світ логотип Chupa Chups. Художник, окрім грошей, приймав оплату у вигляді коробки льодяників щодня. Він не лише любив солодке, а й мав чи то специфічне почуття гумору, чи то бажання познущатися з дітей: художник приходив на дитячий майданчик, діставав цукерки, розгортав їх, облизував і кидав на землю.
7. У 50-х роках на замовлення Національної бібліотеки Італії сюрреаліст написав 100 акварелей до «Божественної комедії» — по одній на кожну пісню поеми.
«Це твір, який захопив мене до стану одержимості», — казав Сальвадор про роботу Данте Аліг’єрі.
Однак італійській публіці не припали до душі картини Далі. Одні були переконані, що саме італієць мав ілюструвати «Божественну комедію», а інші називали акварелі Сальвадора «державною порнографією». Ситуація набула такого розголосу, що її обговорювали навіть у парламенті.
8. У 1972 році Марі‑Елен Де Ротшильд організувала «Бал Сатани», присвячений сюрреалістам Сальвадору Далі та Рене Магрітту. Митець був дизайнером заходу і створив маску з двома обличчями для барона Гі де Ротшильда, однак сам не відповідав дрескоду вечірки.
До речі, саме «Бал Сатани» надихнув Стенлі Кубрика на зйомки фільму «З широко заплющеними очима» — найзагадковішої його роботи, яка обросла численними міфами.
9. У ресторанах Сальвадор завжди розраховувався за своїх друзів, однак ніколи не платив. Він виписував чек і ставив на ньому свій підпис у надії, що власник закладу не скористається ним, а залишить собі як неоціненний слід художника. І це щоразу спрацьовувало.
10. Митець співпрацював з іншими геніями свого часу, зокрема Альфредом Гічкоком і Волтом Діснеєм. З останнім у нього сформувалися дружні стосунки. Також Сальвадор захоплювався Зігмундом Фройдом, який своєю чергою досить низько оцінював роботи художника.
11. Існує легенда, що за життя Сальвадор розписався на пустих аркушах, щоб після його смерті могли створювати підробки картин.
12. Цьогоріч куратори виставки «Сальвадор Далі: Образ зникає» виявили фрагмент фрески художника, який розшукували роками. Дізнатися про цю визначну подію більше можна за посиланням.