Посадкова картопля — як підготувати?

Раніше першим днем весни вважався саме день Преподобної Євдокії (в народі – Явдохи), який відзначається щороку 14 березня. У наших предків ця дата (1 березня за старим стилем) вважалася ще й початком календарного року. Мабуть, саме тому в багатьох селах ще й до сьогодні побутує звичай: щоб бути з урожаєм, на Явдохи потрібно винести з льоху хоча б одне відро посадкової картоплі. «З Явдохою виймеш бараболю – буде повно в городі і в полі». Посадкова картопля вимагає підготовки до садіння. Якої саме — розкажемо в статті.

Посадкова картопля — як підготувати?

Взагалі-то, з цією справою дуже поспішати не треба. Якщо вже руки чешуться щось посадити – займіться розсадою. Бо посадкова картопля повинна спершу прогрітися перед садінням десь 20-35 днів при температурі 12-17°С, бажано, в світлому приміщенні. Якщо температура нижча від зазначеної, то термін пророщування можна збільшити до 45 днів. За цей час сплячі паростки пробуджуються і починають активно проростати, а бульби під впливом розсіяного сонячного проміння набувають зеленкуватого відтінку, накопичуючи під шкіркою корисний для росту соланін.

Важливо не допустити переростання картопляних паростків, бо тоді при посадці вони будуть обламуватися. Якщо термін висаджування картоплі пересувається на більш пізній строк, тоді слід знизити температуру в приміщенні або ж винести ящики в прохолодне місце. Отож доцільніше розраховувати початок підготовки картоплі до садіння не так, «як в книжці написано», а керуючись своїми власними планами.

А чи потрібно, взагалі, виносити картоплю з погреба (підвалу) завчасно? Адже іноді висаджуємо її на ділянку ще до настання справжнього тепла, причому в досить холодний ґрунт. Мій власний досвід показав, що не пророщена і не прогріта картопля сходить на 1,5-2 тижні пізніше, та й сходи бувають дуже нерівномірними, зрідженими. Результат – значне зниження урожаю.

Підготовка картоплі до посадки

Підготовка картоплі до садіння — загальні рекомендації

Зазвичай, насіннєву картоплю починають готувати до садіння ще з осені. Ще до того, як починають висаджувати озиму цибулю. Адже перед закладкою на зберігання посадковий матеріал обов’язково сортують за розміром, відбирають гнилі та пошкоджені картоплини. Та весною нам доведеться ще раз передивитися свої запаси, щоб відбракувати хворі та слабкі бульби. Висаджувати на город можна тільки ту картоплю, котра має міцні паростки. Бульби з тонкими, ниткоподібними паростками вибраковують одразу – з них врожаю не буде. Довгі паростки теж краще обламати, невдовзі на їх місці з’являться нові, сильніші. Щоб сходи були дружними, рекомендується проводити таку «операцію» лише один раз. Обламувати паростки кілька разів можна хіба що тоді, коли треба швидко розмножити насіннєву картоплю.

Для знезараження та стимуляції росту посадкового матеріалу можна обробити бульби одним із розчинів мікроелементів. Наприклад, обприскати картоплю в ящиках такою сумішшю: 10 г борної кислоти + 20 г мідного купоросу на 10 л води. Або ж іще один варіант – розчинити в 10 л води 1 г марганцевокислого калію, 40 г сечовини, 40 г суперфосфату, 5 г мідного купоросу і 2 г борної кислоти. В цьому розчині бульби потрібно витримати 40-50 хвилин, потім просушити. Ця процедура насправді дуже корисна, але вона не є обов’язковою.

Пророщування посадкової картоплі

Коли картоплю переносять в тепле приміщення, на бульбах одразу починають проростати лише кілька верхніх вічок. Решта прокидається набагато пізніше, вже після висаджування в ґрунт. Щоб стимулювати одночасний ріст вічок, використовують простий, але досить ефективний спосіб – кільцювання. Для цього кожну картоплину надрізають по колу, трохи не доходячи до середини. Лезо ножа рекомендують щоразу протирати дезинфікуючим розчином, щоб не переносити збудників хвороб та інфекції від однієї бульби до іншої.

Хочете отримати в цьому році суперранній урожай? Спробуйте додатково стимулювати ріст коренів, підрощуючи посадкову картоплю у вологій тирсі чи торфі. В ящики, застелені плівкою, треба розкласти вже пророщену картоплю і присипати її зверху зволоженим субстратом. Далі час від часу необхідно перевіряти, щоб молоденькі корені не пересихали і не переростали. Процес підрощування триває недовго, через 5-7 днів картоплю вже потрібно буде висаджувати в ґрунт. А щоб вона сходила рівнесенькими рядочками, використовуйте при посадці маркери. До речі, щоб врожай не розчарував, варто використати сівозміну. Для картоплі вона теж дуже необхідна.

Щедрого вам врожаю!

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Як підготувати грунт під картоплю

Поки що не відомо, якою буде весна, але готуватись до висадки картоплі вже треба зараз. Адже лише завершивши посадку у відповідні агротехнічні терміни, фермер може розраховувати на хороший результат у кінці сезону.

Ґрунт під картоплю

Як правило, краще не вирощувати картоплю в тому самому місці два роки поспіль через виснаження ґрунту і небезпеки поширення хвороб. Звичайна схема сівозміни для картоплярських господарств: картопля, за якою йдуть бобові, кукурудза та нарешті пшениця. Цікавим прикладом другого поля може стати люцерна, що особливо поширене серед американських фермерів.

Картопля добре може рости на кислих ґрунтах, але оптимальним для розвитку є слабокислі ґрунти (Ph 5-5,5), тому на сильно-і середньокислих ділянках застосовують вапнування.

Найкращий урожай картопля дає на підготовлених чорноземах, а також дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах та окультурених торфовищах. При цьому самі бульби виходять смачнішими й містять більше крохмалю. Це особливо важливо для культивування ранньої картоплі.

Важкі глинисті, піщані та підзолисті ґрунти з невеликим орним шаром вимагають попереднього покращення. Занадто щільні ґрунти з поганим доступом повітря негативно позначаються на розвитку бульб. Нестача кисню перешкоджає нормальному розвитку кореневої системи, через це бульби деформуються, їхня форма виходить нехарактерною для даного сорту.

Якщо стан ґрунту незадовільний, його можна покращити внесенням гною восени, або добре перепрілого компосту за два місяці до садіння картоплі. Іншим методом покращення ґрунту буде посадка покривних культур (бобових) як зелене добриво восени й заорювання цих рослин за два місяці до вирощування картоплі.

Готуємось з осені

Основна підготовка ґрунту починається пізньої осені, за кілька місяців до посадки бульб картоплі. У цей час фермери добре і глибоко орють ґрунт, щоб прибрати бур’яни та каміння, і щоб він був готовим (м’яким, добре дренованим і добре аерованим) до посадки. У більшості випадків необхідні три оранки, а також часті боронування, перш ніж ґрунт досягне відповідного стану.

За допомогою обробки ґрунту ми забезпечуємо:

• пухку та дрібногрудкову структуру до садіння картоплі; усунення ущільнень у товщі орного шару ґрунту, особливо на плужній підошві та в глибших шарах, та формування умов для безперешкодного розростання коренів у ці горизонти;
• однорідну структуру ґрунту з оптимальною агрегацією;
• рівномірний розподіл органічних решток попередника і проміжних культур в орному шарі, рівномірність розподілення гною (найкраще вносити під попередню культуру);
• провокування проростання бур’янів та боротьба з ними механічними способами;
• збереження вологи в ґрунті, поглинання та акумуляція осінніх та зимових опадів;
• створення оптимальних гребенів для розвитку кущів картоплі та наступного механічного збирання бульб без пошкоджень;
• створення або утримання належного стану ґрунту для технологічних операцій.

Весняні роботи на полі

Передпосівний обробіток на полях, на яких восени вже проводилась оранка, роблять боронування або мілку культивацію, аби зруйнувати кірку на поверхні ґрунту. Таким чином ми перешкоджаємо випаровуванню вологи з ґрунту та прискорюванню його прогрівання. Якщо дозволяють температура і вологість ґрунту, весняне боронування проводять у третій декаді березня. Це має велике значення, особливо в тих регіонах країни, де влітку часто бувають періоди посухи, а утримання більшої кількості води в ґрунті призводить до більш стабільних урожаїв.

Безпосередньо перед весняним обробітком ґрунту необхідно внести мінеральні добрива у відповідних дозах і нормах, враховуючи родючість ґрунту, потребу сортів і напрямок їх використання.

Весняний обробіток полягає в розпушенні ґрунту на 12-14 см завглибшки, вирівнюванні поля, подрібненні грудок, перемішуванні мінеральних добрив, які було внесено попередньо, і неглибокого притискання верхнього шару ґрунту до 2-3 см, щоб трактори з агрегатами могли рухатися легше. Для цього на легших ґрунтах можна використовувати пружинні культиватори, важкі зигзагоподібні зубчасті борони, а на важких, не кам’янистих – ротаційні борони.

Особливості машин для підготовки поля

З економічних міркувань для весняного обробітку картоплі найвигідніше використовувати культиваційні агрегати, які за один прохід змішують попередньо внесених мінеральні добрива та якісно розпушують і вирівнюють ґрунт, що дозволяє проводити точну посадку картоплесаджальними комплексами.

На легких ґрунтах можна застосовувати культиваційні агрегати, що складаються з культиватора із зубовими боронами, на середньоущільнених — зі котками різних типів. Натомість на компактних малокам’янистих ґрунтах найкращий агротехнічний ефект досягається при застосуванні агрегатів активного обробітку ґрунту: фрези, ротаційної борони або ротаційної борони із зубчастим або прутковим котком.

Не слід обробляти компактні ґрунти з надмірним зволоженням, оскільки це призводить до збільшення їх грудкуватості. З іншого боку, обробіток з агрегатами, що приводяться від ВВП, на сухих глинистих ґрунтах призводить до їх значного розпилення, що може спричинити подальше несприятливе утворення кірки на грядах. Напрямок останнього обробітку ґрунту має відповідати запланованому напрямку посіву, це забезпечить точнішу роботу сівалки на однаковій глибині.