Як поводитися при маніпуляції

– от англ. insight — проницательность, проникновение в суть, понимание, озарение, внезапная догадка, прозрение –

Маніпулювання. Як помітити та захиститися від маніпуляцій?

З маніпуляціями ми стикаємося, мабуть, щодня. І це не лише маніпулювання громадською думкою з екранів «зомбоящиків», не лише рекламні трюки піарників та промоутерів. Адже маніпулювати нами можуть і близькі люди: свідомо чи не усвідомлюючи цього.

Маніпулювання – один із найкращих способів добитися чогось від людини. Його використовують багато хто: Партнери, батьки, діти, колеги, керівники.

Чому люди маніпулюють?

Це найлегший спосіб досягти бажаного результату. Не треба знаходити аргументи, намагатися задобрити. Часом нікому не хочеться просити, вести розмови, адже простіше шантажувати, контролювати, керувати.
Батьки люблять використовувати маніпулювання на своїх дітях. Так вони зроблять, що сказано. Звичайно, дитина бачить поведінку дорослих і вбирає в себе як у губку. Згодом він поводиться в майбутньому так само. Маніпулювання існувало завжди. Воно є у всіх сферах життя людини. З ним стикалися усі. Маніпуляції можуть відбуватися як вдома, так і на роботі, навчанні, відносинах, повсякденному житті.

Як помітити маніпулювання?

Є відкрите та приховане маніпулювання. Виявити перше набагато простіше, ніж друге.

• маніпулятивний вплив,
• психологічні маніпуляції,
• маніпулювання (у тому числі маніпулювання в політиці; маніпулювання суспільною думкою, суспільною свідомістю тощо),
• міжособистісні маніпуляції,
• соціально-політичні маніпуляції особистістю тощо

Іноді ми уявляємо собі маніпуляторів як виключно негативних героїв, які замишляють проти нас хитрі сценарії та будують підлі хитрощі. І в цьому образі ворога ми перестаємо бачити звичайну людину. Тим часом, психологія маніпулювання властива всім без винятку, але по-різному, і досить часто є наслідком соціального оточення, а не вродженою «зіпсованістю».

Маніпуляторами, звичайно ж, не народжуються, їх виховують із маленьких маленьких діток. Тільки з’явившись у світі, де панують маніпулятори, вони одразу отримують перші уроки на цю тему від своїх батьків, які, у свою чергу, теж є продуктами маніпулюючого суспільства.

Батько-маніпулятор вважає одним із своїх життєвих завдань — керування зовнішньою поведінкою дітей. У нього сильно розвинене почуття відповідальності за них, що іноді доходить до відчуття власної всемогутності. Його ролі — Суддя та Бог.

Шостром Еверетт

Звичайно, деякі люди починають прямо-таки відточувати свою «майстерність маніпулятора», свідомо намагаючись досягати свого будь-якими шляхами, переступаючи через почуття та бажання інших. На жаль, змінити їхню поведінку неможливо, тому найкращим рішенням є відгородитися від спілкування з подібними особистостями. Так, навіть якщо вони – ваші близькі люди. Як пише забіль Назаре-Ага:

Коли діти досягають певної самостійності, батьки-маніпулятори активно починають грати на тому, що їх ось-ось покинуть.
Де тут криється помилка? Ви хочете стати більш незалежними у своїх діях, виборі, думках. Ви прагнете бути більш відповідальними, і одного разу ви відокремлюєтеся від них. У цьому бажанні немає жодного злочину. Ви вже дорослий, але маніпулятор розцінить це бажання як нелегітимне. Він поводитиметься таким чином і говоритиме про такі речі, що якщо вам вдасться досягти автономії (наприклад, ви хотіли б поїхати у відпустку без них, жити окремо або з чоловіком, не бути зобов’язаними приходити додому «вчасно»), це буде ознакою вашої жорстокості, невдячності та несправедливості.

Однією з поширених форм психологічної маніпуляції є газлайтинг, який є формою психологічного насильства, коли маніпулятор прагне вивести з рівноваги свою жертву, часто шляхом заперечення, брехні та фальшивих звинувачень. Газлайтинг покладається на психологічні хитрощі, такі як надання суперечливої інформації, неправдиві твердження, приховування важливої інформації та перекладання провини, щоб створити плутанину в жертвах і підірвати їхню впевненість у собі та відчуття реальності. Цей тип маніпуляції може призвести до почуття безпорадності, тривоги та депресії у постраждалих.

Як уникнути маніпулювання?

Не потрібно у відповідь маніпулювати, шантажувати тощо. Достатньо виявити завзятість і наполягати на своєму. Якщо ж людина не розуміє, то найкраще сказати їй, що розмова закінчена. Якщо поводитися агресивно, можна зіткнутися ще з великим натиском співрозмовника. Це навпаки викличе у нього азарт продовжувати далі таку своєрідну гру. Якщо ж людина не розуміє, що вам не подобається її поведінка, то найкраще припинити спілкування. Люди можуть змінюватися, якщо захочуть і докладуть цього посилення. Якщо ж не відбувається змін і зворотний зв’язок, то не потрібно чекати і давати другі шанси.

За всіх часів здійснювалися спроби впливу на свідомість людей.

Завжди знайдеться хтось, хто хоче вас чогось навчити, схилити до покупки, повірити в істинність затвердження і т. д. З раннього ранку до пізнього вечора ви зазнаєте маніпуляцій, і ті, хто маніпулює вами (а я належу до їх числа), хочуть, щоб це було непомітно. Так їм простіше. Немає необхідності пояснювати, навіщо їм знадобилося керувати людьми як маріонетками.

Хенрік Фексеус

Последнее редактирование 2023-02-06 в 01:48

Добавить свой комментарий

Маніпуляція: що це і як боротись з цим шкідливим впливом?

До вашої уваги презентую матеріал про те, що таке маніпуляція – і як боротись з цим шкідливим впливом. Він буде складатись з трьох частин, сьогодні публікуємо першу. Будемо вдячні за відгуки та думки!

Поняття маніпуляції

Маніпуляцію часто характеризують як форму впливу, яка не є ні примусом, ні раціональним переконанням. Але ця характеристика негайно викликає запитання: чи кожна форма впливу, яка не є примусом чи раціональним переконанням, – є формою маніпуляції? Якщо маніпулювання не займає весь логічний простір впливів, які не є ні раціональним переконанням, ні примусом, то що відрізняє маніпуляцію від інших форм впливу, які не є ні примусом, ні раціональним переконанням? Чому одні люди порівняно легко, на відміну від інших, піддаються різного роду маніпуляціям?

Маніпуляція — це форма навмисного впливу, яка характеризується як спроба особи або сторони (маніпулятора) змінити поведінку іншої особи або сторони (ціль), як правило, з метою досягнення мети в інтересах маніпулятора.

Термін «маніпуляція» зазвичай відноситься до “радикального програмування” або “обмеженого перепрограмування” всіх або більшості переконань, бажань та інших психічних станів агента. Таку глобальну маніпуляцію, як ми можемо її назвати, також зазвичай уявляють як процес, що відбувається за допомогою однозначно надзвичайних (специфічних) методі. Таких, наприклад, як надприродне втручання, пряма неврологічна інженерія або радикальні програми індоктринації (первісних інструкцій) та психологічного “кондиціонування”.

Які є основні категорії маніпуляцій?

Науці відома низка версій маніпуляцій. Їх можна умовно згрупувати в три основні категорії:

• маніпуляція, як вплив, що оминає розум;
• маніпуляція, як форму такого собі обману;
• маніпуляція, як форму тиску.

Це приблизні категорії, і одна теорія може підходити до однієї з них.

1. Маніпуляція як “обхід розуму”

Маніпулювання — це прихований вплив. Прихований вплив на когось — нав’язування прихованого впливу — означає вплив на агентів способом, про який вони не знають, і таким чином, про який вони не можуть легко дізнатися.

Ефективність такої тактики майже сильно перебільшена в народній а іноді і філософській уяві. Ми можемо розуміти маніпулювання з “обходу раціонального обдумування” — з точки зору використання психологічних механізмів або технік, які можуть генерувати поведінку без будь-якої участі раціонального міркування. Обійти раціональне обдумування можливо, якщо апелювати до несвідомих мотивів.

Тож, мають сенс міркування, в яких вчені характеризують маніпуляцію в термінах “обходу” або “підриву розуму”.

2. Маніпуляція як обман

Даний підхід до маніпуляції розглядає її як форму обману та концептуально пов’язує її з обманом. Зв’язок між маніпуляцією та обманом є загальною темою як у нефілософських, так і у філософських дискусіях про маніпуляції. Маніпуляція за своєю суттю є оманливою. Маніпуляція — більш широка категорія, окремим випадком якої є обман. Обман — це навмисна спроба змусити когось прийняти хибні переконання. Маніпуляція — навмисна ​​спроба обманом змусити когось прийняти будь-який хибний психічний стан — переконання, бажання, емоції тощо.

Тож, маніпуляція виникає, коли існує різниця між тим, що хтось має намір зробити, і тим, що він насправді робить, коли ця різниця простежується до іншого таким чином, що агента “жертву” можна вважати введеною в оману. У той час як усі версії погляду на обман зберігають зв’язок між маніпуляцією та обманом, деякі розширюють його. Для того, щоб включити в обман прийняття агентом будь-якого неправильного психічного стану, включаючи переконання, бажання, емоції тощо.

Цей погляд можна розширити, прийнявши до уваги те, що феномен виснаження Его може спонукати об’єкти маніпуляції формувати хибні наміри (тобто наміри, які не відображають їхніх цінностей). Оскільки їхня стійкість до спокуси була “зношена”. Мають сенс міркування, в яких вчені характеризують маніпуляцію в термінах “обману”, “омани”, “жертви”, версії “шахрайського облікового запису”.

3. Маніпуляція як тиск

Можна маніпуляцію також розглядати як різновид тиску, щоб діяти так, як того хоче особа впливу. З цього приводу такі тактики, як емоційний шантаж і тиск є парадигмальними випадками маніпуляції, оскільки вони чинять тиск на ціль, накладаючи плату за невиконання того, що хоче маніпулятор.

Одним із обґрунтувань розгляду маніпуляції як форми тиску є те, що маніпуляція не є ні раціональним переконанням, ні примусом. Отже, здається правдоподібним припустити, що існує континуум між раціональним переконанням і примусом щодо рівня тиску. Причому раціональне переконання не чинить тиску, примус чинить максимальний тиск, а середня область, маніпуляція, чинить тиск, який не може бути примусовим.

З огляду на це, маніпуляція — форма тиску, яка не досягає рівня примусу. Відбувається протиставлення за допомогою раціонального навіювання, щоб переконати агента прийняти необхідний сценарій дій. При цьому будь-які “проміжні” випадки також є маніпуляцією. Хоча і не всі форми маніпуляції належать до середньої області цього континууму, вони також є формами обману, індоктринації та спокушання до прийняти маніпулятивних технік розумом як “ліків”.

Тож, мають сенс міркування, в яких вчені характеризують маніпуляцію в парах “маніпулятивний тиск”, “спокуса обману”, “переконання Его”.

Хоча ми можемо розглядати ідею про те, що маніпуляція складається з певної форми тиску, як повноцінну теорію маніпуляції, більшість науковців стверджують лише, що деякі форми маніпуляції складаються з тиску. Зокрема, більшість погоджується, що інші форми маніпуляції більше схожі на обман. Таким чином, дещо штучно говорити про модель тиску як про теорію, що охоплює всі форми маніпуляції. Точніше розглядати модель тиску як таку, що стверджує, що здійснення тиску без примусу є достатнім (але, можливо, необов’язковим), щоб вплив вважався маніпулятивним.

Що ми маємо робити з того факту, що ми використовуємо те саме поняття — маніпулювання — для позначення методів впливу, які, здається, діють за такими різними механізмами?

Можливі декілька відповідей:

По-перше, цілком можливо, що загальне вживання терміну «маніпуляція» відноситься до такого різноманітного набору явищ, що жоден аналіз не зможе охопити кожну форму впливу, до якої зазвичай застосовується цей термін.

Термін “маніпуляція” демонструє “комбінаторну невизначеність”: хоча він пов’язаний із такими ознаками, як гальмування раціонального обдумування, неетичність, оманливість, гра на нераціональних імпульсах, проникливість, тиск тощо, “жодних умов щодо переліку є достатнім, … і жодна умова … навіть не є необхідною” для того, щоб вплив був маніпулятивним.

По-друге, можемо вважати, що концепція маніпуляції не є розпливчастою, а скоріше розмежованою, тому маніпуляція складається або з обману, або з тиску.

По-друге, ми можемо вважати, що концепція маніпуляції не є розпливчастою, а скоріше розмежованою, тому маніпуляція складається або з обману, або з тиску.

Використання тиску є маніпулятивним, лише якщо потенційний маніпулятор спрямовує його на якусь передбачувану слабкість своєї цілі, яка зробить мішень нездатною протистояти цьому. Це спонукає завершити визначення в термінах «обман або гра на передбачуваній слабкості» цілі, з другим диз’юнктом, який охоплює тактику, засновану на тиску.

Таким чином, “маніпуляцію” видається можливим визначити в термінах двовимірного чи тримірного простору, обмеженого раціональним переконанням, відвертою брехнею та примусом. Хоча додається і третій вимір, який вимірює рівень «контролю», все одно маніпуляція – є руйнівною для кожного із нас.

Список джерел:

1. Бертон Кейт, Реди Ромилла — «НЛП для чайников», (2009). 272 с.
2. Зигмунд Фрейд — «Психология масс и анализ человеческого Я», (2017). 256 с.
3. Николя Геген — «Психология манипуляции и подчинения», (2005). 350 с.
4. Фексеус Хенрик — «Искусство манипуляции. Как читать мысли других людей и незаметно управлять ими», (2010). 320 с.
5. Arthur Horn. Manipulation Dark Psychology to Manipulate and Control People (Engl). March 27, ( 2020). 105

Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Публікації HUBZ Inform не є медичними матеріалами. Якщо у вас виникли проблеми зі станом здоров’я – вам потрібно негайно звернутись до лікаря.