СІРИЙ, а, е. 1. Колір, середній між білим і чорним; барва попелу.
темно-сірий
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | СЕР. РІД |
|---|---|---|
| Родовий | темно-сірого | темно-сірого |
| Давальний | темно-сірому | темно-сірому |
| Знахідний | темно-сірий, темно-сірого | темно-сіре |
| Орудний | темно-сірим | темно-сірим |
СВІТЛО1, а, с.
світло-синій
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД |
|---|---|---|
| Називний | світло-синій | світло-синя |
| Родовий | світло-синього | світло-синьої |
| Давальний | світло-синьому | світло-синій |
| Знахідний | світло-синій, світло-синього | світло-синю |
ФІОЛЕТОВИЙ, а, е. Синій із червонуватим відтінком; темно-бузковий, фіалковий.
світло-сірий – прикметник. світло-сірий – тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн в українській мові.