Як розвивається вітрянка: симптоми вітрянки та методи лікування

Вітряна віспа — найвідоміша хвороба дитинства, до якої також чутливі люди більш дорослого віку. Розповідаємо, що таке вітряна віспа, чому вона виникає, і які люди ризикують заразитись. А також, як вітряна віспа проявляється у симптомах, і, нарешті, — методи лікування та профілактики вітряної віспи.

Зміст :

Вітряна віспа — це найзаразніша хвороба, яку краще подолати в дитинстві і забути навічно. Так думають майже всі. Однак це захворювання не завжди здатне протікати так гладко і спокійно, навіть у дітей.

Читайте далі, щоб дізнатись, що собою виявляє вітряна віспа, і які ускладнення від неї можуть бути. А також найголовніше — як допомогти собі і дитині, що можна і не можна робити, якщо інфікування вже відбулося.

Що таке вітряна віспа у дорослих та дітей і як вона передається?

Вітряна віспа — одна з «дитячих інфекцій», викликаних вірусом. І захворювання це дуже заразне для людей, котрі ніколи не хворіли вітрянкою та не були вакциновані проти неї. Вітрянка дуже летуча, але, на щастя, не стійка (це означає, що інфекція довго не живе на предметах меблів і знищується антисептиками).

Вірус 3 типу Varicella-Zoster (VZV) викликає інфекцію вітряної віспи. Звісно, що інфекція найлегша для зараження через шлях повітряної трансмісії. Вірус може поширюватися через:

• слину;
• кашель;
• чхання;
• якщо ви торкаєтеся людину, чия шкіра все ще інфікована. Тобто, на ній є пухирі з рідиною.

Як вітрянка проявляється у дітей та дорослих: симптоми вітряної віспи

Симптоми з’являються протягом 10-21 днів після контакту з носіями вірусу. І у дорослих прояви точно такі ж, як у маленьких дітей, правда, чим людина старша, тим важче це захворювання переноситься.

Вітрянка протікає в три етапи.

Етап 1: Поява невеликих плям на шкірі

Почервонінням на шкірі характерно те, що вони:

• можуть бути будь-де на тілі, у тому числі в роті і навколо статевих органів, та можуть бути надзвичайно болючими;
• можуть мати червоний, рожевий, темний відтінок або такий самий колір, як у навколишніх здорових ділянок залежно від вашого кольору шкіри;
• плями важко впізнаються на темній і чорній шкірі.

Етап 2: плями перетворюються на пухирі

Плями наповнені рідиною і перетворюються на пухирі. Їхня особливість полягає в тому, що вони починають чесатись і можуть лопнути. Важливо просто почекати і не торкатися їх руками.

Етап 3: пухирі перетворюються в струпи

Плями утворюють струпи. Деякі можуть лущитись, а інші виділяти рідину. Все це повідомляє про те, що процес зцілення закінчується.

На додаток до шкірних проблем під час вітрянки, як і під час будь-якої інфекції, людина може відчувати симптоми грипу, такі як лихоманка, втома, втрата апетиту, ломота в тілі. Нерідко збільшуються лімфатичні вузли.

У середньому ця хвороба залишає людину через 7-10 днів. І добре, якщо все проходить без ускладнень.

Які можуть бути ускладнення від вітрянки?

Одразу відзначимо, що дорослі ризикують більше, ніж діти. Люди з ослабленою імунною системою теж.

І навіть якщо ви перехворіли на вітрянку, вірус залишається в клітинах протягом багатьох років. Він може «прокинутися» і знову стати активним.

Наприклад, одне з добре відомих ускладнень — оперізувальний лишай , стан, який викликає не менш болючі пухирі. На щастя, і від нього є вакцина, яка успішно застосовується. Лікарі особливо рекомендують її людям старше 60 років.

Інші не менш серйозні ускладнення, які можуть виникнути після вітрянки:

• вітряна пневмонія;
• бактеріальні інфекції шкіри та м’яких тканин;
• сепсис;
• поразка очей — кератит;
• так званий, вітряний енцефаліт (запалення мозку). Хоч і рідко виникає, але це один з найскладніших станів;
• до неврологічних станів ще відноситься менінгіт та мієліт;
• синдром інфекційно-токсичного шоку;
• синдром Рея.

Хто перебуває в групі ризику захворіти на вітряну віспу?

Дія вірусу в результаті попередньої активної інфекції або вакцинації знижує ризик зараження в майбутньому. Імунітет від вірусу може передаватися від матері до новонародженого і триватиме до 3-х місяців після народження.

Ті особи, що не піддавалися впливу вірусу (у вигляді перенесеної вітрянки в минулому або в формі вакцини) можуть захворіти. Ризик зростає за будь-якої із цих умов:

• у вас був недавній контакт з інфікованою людиною;
• вам менше 12 років;
• ви доросла людина, яка живе з дітьми;
• ви проводите час в школі або дитячому закладі;
• ваш імунітет залишає бажати кращого через хворобу або серйозні ліки.

Як лікувати вітряну віспу вдома?

По-перше, якщо ви або ваша дитина захворіла, тримайтеся далі від школи, дитячого саду або місяця роботи.

Залишайтесь вдома, поки не буде утворюватися струп (знак, що більше немає вірусу на шкірі). Це зазвичай відбувається через 5 днів після появи плям.

І поки ви одужаєте вдома, ось кілька кроків, які ви повинні робити, щоб прискорити ваше відновлення та покращити самопочуття:

• пийте багато рідини, щоб уникнути зневоднення. Вода, чаї, свіжі соки та легкі супи — під час захворювання, все це дуже доречно;
• якщо ломота в тілі занадто сильна, і неможливо заснути від болю, використовуйте парацетамол;
• підстрижіть нігті маленькій дитини і надягніть на руки шкарпетки або рукавиці, особливо на ніч, щоб вона не подряпала себе;
• від свербіння можна давати дітям антигістамінні ліки в краплях або сиропі;
• що стосується гігієни, то краще приймати теплий, але не гарячий душ, а потім промокати шкіру насухо (не втирати);
• носити вільний одяг, поки все не пройде.

Найголовніше, не царапати, не дряпати, і не давити шкіру. Важливо дати їй зажити. Максимум те, що можна зробити для цього, полягає у використанні спеціальних лікарських засобів, наприклад:

• Вітрянка Stop лосьон —- такий засіб знижує свербіж, заспокоює і злегка висушує пухирі. Плюс, він має антисептичний ефект;
• Кучику Вітряна Віспа —- це противозудний і седативний гель з екстрактом вівса та алое. Такий гель видаляє свербіж, запобігає розчісненню ураженої шкіри та утворенню ран, а в майбутньому — шрамів. Краще не застосовувати, якщо ви не впевнені, що у вас саме вітрянка.

Щодо використання зеленки (або діамантового зеленого) , то на сьогодні її ніде не застосовують, окрім як у пострадянських країнах — це дуже застаріла рекомендація. Тому для лікування буде достатньо м’яких антисептичних засобів, які не зафарбовують плями (щоб ви могли контролювати, чи не посилилося запалення) і сильно не пересушують.

Єдиний плюс, який можна отримати від зеленки — це відстеження прогресу одужання, тобто, позначивши кольором нові цятки, ви можете відзначити появу нових, якщо вони виникатимуть.

Ось те, що вам НЕ потрібно робити , коли ви хворієте:

• не використовуйте ібупрофен, якщо це не рекомендується лікарем, оскільки він загрожує серйозними шкірними інфекціями;
• не дозволяйте дітям аспірин до 16 років;
• не підходьте до новонароджених, вагітних жінок та людей з ослабленим імунітетом, оскільки ви загрожуєте великим ризиком;
• не здирайте плями, якщо ви не хочете ходити з позначками на шкірі все життя.

Обов’язково і терміново повідомте свого лікаря, якщо лихоманка досягла понад 39, а елементи висипу нагноюються. Також дзвоніть лікарю, якщо дитина поводить себе незвично, погано реагує.

Методи профілактики: скільки разів у житті потрібно вакцинуватися від вітряної віспи?

Вакцина від вітряної віспи запобігає інфікування в 98% людей, які прийняли дві необхідні дози.

Перша доза вакцинації повинна бути отримана віком від 12 до 15 місяців. І далі бустер у віці від 4 до 6 років.

Підсумовуючи про вакцину: якщо був контакт, і ви не хворіли раніше та не вакциновані, тоді бігом робіть екстрену вакцинацію. Подальше зачекайте закінчення інкубаційного періоду на 21 день, оскільки вакцина жива!

Зверніть увагу! Ні в якому разі її не можна робити вагітним, людям з алергією до желатину, хворим на ВІЛ або тим, хто приймає препарати, які пригнічують захист організму.

Інфекції в організмі часто викликають нудоту та запаморочення. Іншою причиною може бути мігрень та інші стани. Але чому запаморочення і нудота настільки пов’язані, і які захворювання вони зазвичай приховують ?

Довгий нежить або закладеність носа може бути початком розвитку такої хвороби як риносинусит. Ми розповідаємо все про риносинусит: його симптоми, як лікувати, і які препарати для носа потрібно використовувати .

Дізнайтеся більше про здоров’я на apteka24.ua .

Джерела

Відмова від відповідальності

apteka24.ua надає вичерпну і надійну інформацію з питань медицини, здоров’я і благополуччя, однак постановка діагнозу і вибір методики лікування можуть здійснюватися тільки вашим лікарем! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я. apteka24.ua не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання користувачами apteka24.ua інформації, розміщеної на сайті.

Вітряна віспа

Вітряна віспа (вітрянка) — це високоінфекційне гостре вірусне захворювання, що переважно вражає дітей. Характеризується помірною загальною інтоксикацією і плямисто-папульно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.

Вітряна віспа — одна із найпоширеніших інфекцій у світі. За рівнем захворюваності вона поступається лише грипу та іншим гострим респіраторним вірусним інфекціям. В Україні щороку реєструють від 103 000 до 200 000 випадків (2019: 113 328, зокрема 100 196 — у дітей до 17 років).

Причини вітряної віспи

Збудником є вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (Varicella-zoster virus, VZV), або герпесвірус людини 3 типу (ГВЛ-3). Цей ДНК-вірус нестійкий поза організмом людини, швидко гине від дезінфекційних засобів, а також під дією температури понад 60 °С.

Основним джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу. Хвора людина стає небезпечною для інших в останні 10 днів інкубаційного періоду і перші 5–7 діб з моменту появи висипу. Ще одним джерелом інфекції може бути хворий на оперізувальний герпес.

Сприйнятливість населення до вітряної віспи становить 90–95%.

Шляхи передавання вітряної віспи

Механізм передавання збудника — краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено можливість їх поширення за межі кімнати, де перебуває хворий. Таким чином, імовірність зараження може поширюватися на всіх, хто перебуває у будівлі.

Не виключена можливість вертикального передавання збудників вітряної віспи від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку, але це трапляється дуже рідко.

Вітряна віспа — типова дитяча інфекція. Новонароджені до двох місяців мають пасивний материнський імунітет. З трьох місяців вони стають сприйнятливими до інфекції.

Максимальна кількість тих, хто інфікується, припадає на вікову групу 2–4 роки. Дошкільнята становлять близько 80% тих, хто захворів. Для вітряної віспи характерна осінньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей під час відвідування дитячих садків і шкіл.

Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах, школах і лікарнях. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання бувають рідко.

Симптоми вітряної віспи

Інкубаційний період під час вітряної віспи триває від 11 до 21 дня, найчастіше близько 14 днів. Характерні симптоми загальної інтоксикації: нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо. На такому тлі або й без будь-яких передвісників на шкірі з’являються висипання, що часто супроводжуються підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з’явитися за нормальної температури тіла. Висипка локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. У разі інтенсивного висипу його елементи можна знайти на долонях та підошвах.

Після стадії плям і дрібної папули висип швидко перетворюється на характерні для вітряної віспи пухирці. Деякі плями зникають, папули розсмоктуються, не дійшовши до стадії везикули. Останні мають круглу або овальну форму, різний розмір, їхня стінка напружена, блискуча, вміст прозорий. Якщо проколоти везикулу, то вона швидко спорожнюється завдяки своїй однокамерності. Окремі везикули мають пуповидні заглиблення, що пов’язано з початком розсмоктування їхнього вмісту.

Везикули швидко підсихають через 1–3 дні. На їхньому місці утворюються бурі кірочки, які відпадають через 1–3 тижні. Висип під час вітряної віспи з’являється протягом кількох днів, тому для нього характерна поліморфність. На певній ділянці шкіри можна знайти елементи висипки на різних стадіях розвитку.

У деяких хворих одночасно з висипом на шкірі з’являються й висипки на слизових оболонках порожнини рота, носоглотки, гортані, статевих органах та в інших місцях. Це енантема, характерним елементом якої є пухирець. Енантема може випереджати висипання на шкірі.

Одночасно з підсиханням елементів висипу знижується температура тіла і поліпшується загальний стан хворого.

Перебіг вітряної віспи здебільшого легкий. Специфічні ускладнення (менінгоенцефаліт, пневмонія) трапляються рідко. Однак після перенесеної інфекції збудник, без будь-яких клінічних проявів, може роками зберігатися в організмі та провокувати у старшому віці інші захворювання — оперізувальний герпес, який можна розглядати як пізній рецидив.

Ускладнення можуть бути і внаслідок приєднання бактеріальної інфекції:

• запалення верхніх дихальних шляхів — ларинготрахеобронхіт, пневмонія;
• ураження нервової системи — енцефаліт, менінгоенцефаліт, мієліт, параліч лицьового нерва;
• бактеріальні ускладнення — бульозна стрептодермія, флегмона, абсцес, імпетиго, лімфаденіт, стоматит, кон’юнктивіт, кератит, сепсис;
• розлади внутрішніх органів.

У 1 із 50 випадків захворювання на вітряну віспу бувають ускладнення, серед яких найбільш тяжкими є пневмонія та енцефаліт. Частота енцефаліту, який переважно проявляється церебральною атаксією, становить близько 1 на 4 000 випадків вітряної віспи.

Лікування вітряної віспи

Вітряну віспу та оперізувальний герпес розпізнають переважно на підставі клінічних та епідеміологічних даних. За потреби діагноз можна підтвердити за допомогою вірусологічного методу (виділення вірусу з везикул) і серологічних реакцій.

Лікування вітряної віспи полягає у дотриманні постільного режиму протягом усього періоду висипання, запобіганні вторинній інфекції. Рот треба полоскати дезінфекційним засобом. За показаннями застосовують симптоматичні засоби: анальгетики, жарознижувальні, здійснюють детоксикацію. У разі тяжких форм недуги та розвитку гнійних ускладнень призначають антибіотики.

Після одужання рекомендують провести період реконвалесценції (10–14 днів) удома. Вітряна віспа частково знижує імунітет, у зв’язку з чим можливий розвиток захворювань бактеріальної природи.

Профілактика вітряної віспи

Відповідно до розділу ІІІ «Рекомендовані щеплення» наказу МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів (із змінами, внесеними наказами МОЗ від 11.08.2014 № 551, від 26.09.2016 № 996, від 18.05.2018 № 947, від 23.04.2019 № 958) з метою профілактики вітряної віспи насамперед вакцинують такі групи:

• здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу;
• діти під час вступу до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу;
• працівники охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу.

Крім того, діти й дорослі можуть власним коштом робити щеплення проти вітряної віспи вакциною «Варілрикс», що зареєстрована в Україні.

Позитивним є досвід вакцинації у США, де протягом п’яти років (1995–1999) знижено захворюваність на вітряну віспу на 80%. Створений імунітет після щеплення вакциною достатньо тривалий. За результатами досліджень в США та Японії, післявакцинальний імунітет залишається напруженим 20 років після щеплення.

Вакцинація дітей проти вітряної віспи є в календарях щеплень Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Японії, країн Південної Америки, Канади, Австралії, Південної Кореї, Тайваню та інших країн Тихоокеанського регіону.