Як розмножити орхідею вдома трьома способами

Як розмножити орхідею у домашніх умовах? У першу чергу, все залежить від того, якого роду рослину ви збираєтеся розмножувати, у який час року, і чи готова до цього сама орхідея. Також важливий і сам спосіб отримання паростків, інформує Ukr.Media.

Відразу відзначимо, що спосіб розмноження потрібно вибирати залежно від типу рослини та її будови. Однак є і універсальний варіант, який підійде для будь-якої орхідеї. Але про це трохи пізніше.

Типи зростання орхідей

Орхідеї можуть бути моноподіальними і симподіальними.

У моноподіальної орхідеї є лише одна верхівкова точка зростання і одне вертикально наростаюче стебло. Така орхідея зростає тільки вгору, а не в ширину, що значно скорочує способи її розмноження. До таких орхідей, наприклад, відносяться фаленопсис, ангрекум, аерангіс, ванда, гастрохілус.

Симподіальна орхідея зростає не тільки у висоту, але і в ширину за рахунок того, що на її корінні постійно утворюються нові точки зростання — пагони або так звані псевдобульби. Усі вони об’єднані корінням, яке за потреби можна розділити. Зокрема, це можливо для таких орхідей, як цимбідіум, каттлея, онцидіум, камбрія.

Розмноження орхідей у домашніх умовах

Як ми вже згадали, залежно від типу будови орхідеї, їй може підійти певний спосіб розмноження (іноді — кілька способів). У домашніх умовах орхідеї можна розмножувати вегетативними способами. Розглянемо їх докладніше.

Розмноження орхідеї квітконосом

У цього способу є й інші, синонімічні назви — розмноження стебловими нащадками, розмноження бічними пагонами. Зазвичай використовують вираз “розмноження “дітками””.

Це найпоширеніший спосіб з усіх існуючих, оскільки підходить для багатьох орхідей — дендробіуму, каланти, катазетума, тунії, а також фаленопсиса фіалкового і фаленопсиса Люддеманна. У двох останніх стеблові паростки з’являються на квітконосі, і коли у них утворюються 2-3 листки і власне коріння, їх можна відокремити та вирощувати як самостійні рослини. За тим же принципом відокремлюють і бічні пагони у симподіальних орхідей, але у цьому випадку рослина ще повинна встигнути сформувати власну бульбу — тільки тоді її слід відокремлювати.

Відділення стеблового нащадка разом із материнською бульбою у симподіальних орхідей в окремих випадках може занапастити обидві рослини.

Догляд за молодими орхідеями після їх відділення від материнських рослин нічим не відрізняється від догляду за дорослими рослинами. У період вегетації їм слід приділяти більш пильну увагу, ніж під час біологічного спокою. За правильного догляду нова рослина заквітне за 2-3 роки.

Для того, щоб прискорити виникнення бічних пагонів у названих вище фаленопсисів, потрібно деякий час утримувати ці орхідеї за температури, близької до 30° С, а також забезпечити їм постійну вологість повітря. Якщо це не допомогло, можна обробити сплячі бруньки стимуляторами зростання, наявність яких потрібно уточнювати у спеціалізованих магазинах.

Розмноження орхідеї живцями

Цей спосіб здебільшого підходить для симподіальних орхідей. Для живцювання вибирають стебла висотою близько 10 см, які містять 2-4 бруньки. Живцювати орхідеї можна і частинами бульб: у цьому випадку 2-3-х-річні бульби відокремлюють від рослини і розрізають на декілька частин так, щоб на кожній з них був хоча б один вузол з добре розвиненою брунькою. Зрізи живців обробляють товченим деревним вугіллям і підсушують протягом 2-3 днів, а потім поміщають у вологий мох-сфагнум і вкривають поліетиленовим пакетом. Таку саморобну тепличку щодня провітрюють, а температура у приміщенні при цьому має бути не менша за 20° С. При дотриманні всіх умов за 1-2 місяці зі сплячих бруньок з’являться нові рослини.

Деякі квітникарі стверджують, що моноподіальні орхідеї також можна розмножувати живцюванням, використовуючи для цього квітконіс. Місце зрізу обробляють подрібненим деревним або активованим вугіллям. Потім квітконіс ділять на кілька частин так, щоб на кожній з них залишалося два вузли. Кожен із живців можна поставити у мох за аналогією з живцями симподіальних орхідей, а можна поставити у посуд з водою, додавши у неї трохи комплексних мінеральних добрив і таблетку активованого вугілля. Воду потрібно доливати, якщо вона буде випаровуватися. Для того, щоб поміщений у воду кінчик квітконоса не почав загнивати, його періодично потрібно трохи вкорочувати. Якщо квітконіс фізично здатний зробити бічні пагони, то при такому догляді вони з’являться вже за 2-3 місяці. Після утворення в останніх від 3 до 5 власних корінців нові рослини відокремлюють від квітконоса і висаджують в окрему ємність.

Розмноження орхідеї діленням куща

Цей вид більше підходить для отримання пагонів у симподіальних орхідей, адже для того щоб розділити кущ на кілька частин, потрібно, щоб у кожної з них було коріння.

У випадку з орхідеями, що мають псевдобульби, взагалі все легко. Після вилучення рослини з горщика і звільнення коріння від субстрату кожну з таких псевдобульб за допомогою гострого ножа або секатора обережно відокремлюють від материнської рослини разом з її власною верхівкою і частиною коріння. Якщо деякі псевдобульби ще недостатньо зміцніли або відокремити кожну з них немає можливості, то можна залишити на кожній відокремлюваній частині по дві-три псевдобульби.

Рослини, отримані у результаті такого поділу, висаджують у традиційний для орхідей субстрат і доглядають за ними так само, як до цього доглядали за материнською рослиною, з якої вони були одержані. При цьому необхідно часто обприскувати молоду рослину, оскільки при розмноженні вона позбулася частини кореневої системи. Поки молоді орхідеї не зміцніють, для них також можна використовувати кімнатну тепличку.

При розмноженні орхідеї діленням куща слідкуйте за тим, щоб на відокремлених частинах було якомога менше старих псевдобульб, оскільки вони більш слабкі і пагони з них будуть зростати значно повільніше, ніж з молодих.

Фахівці стверджують, що діленням куща можна спробувати розмножувати і моноподіальні орхідеї. Для цього на орхідеї має бути близько 10 листків. Такий кущ розрізають приблизно навпіл, при цьому важливо, щоб на верхній частині обов’язково було повітряне коріння. Місця зрізу присипають деревним вугіллям. Потім верхню частину висаджують у субстрат для орхідей і вирощують за звичною схемою. Нижню частину переставляють у більш вологе місце і регулярно обприскують.

Для того щоб прискорити процес утворення бічних пагонів у моноподіальних орхідей, можна видалити у них кілька нижніх листків і обприскати сплячі бруньки розчином Кінетину з розрахунку 750 мг на 1 л води. Таку обробку потрібно провести двічі з інтервалом у 5-10 днів. Якщо знайти Кінетин не вдалося, скористайтеся тим стимулятором зростання, який у вас є.

Насіннєве розмноження орхідей

Цей вид розмноження орхідей є більш відокремленим, оскільки у більшості випадків його застосовують у промислових масштабах, а у домашніх умовах такий експеримент майже завжди приречений на провал, адже для успішного вирощування орхідей з насіння останнє повинне бути поміщене у стерильне живильне середовище із чітко визначеною температурою. За сприятливих умов насіння почне проростати не раніше, ніж за три місяці, а повноцінні паростки дасть приблизно за пів року. Висаджувати нову рослину у окремий горщик рекомендується тільки за рік-півтора.

Якщо орхідеї — постійні вихованці у вашій домашній колекції рослин, і ви вважаєте себе досвідченим квітникарем, спробуйте використати кожен з перерахованих нами способів і оцініть, який вам більше підходить.

Вирощування креветок в домашніх умовах як бізнес

Численні рибні господарства, існуючі на території України – прямий доказ популярності аквакультури серед вітчизняних підприємців. Такий бізнес не відрізняється високою наукоємністю, не вимагає складних технологічних процесів і значних інвестицій, проте, завдяки стабільному доходу дозволяє розглядати його як перспективний вид діяльності.

Зокрема, вирощування креветок в домашніх умовах відрізняється хорошими можливостями масштабування і широким діапазоном вимог до розмірів стартового капіталу. Підприємці-початківці можуть почати такий бізнес у власному акваріумі і розводити ракоподібних для реалізації через зоомагазини, а досвідчені – орендувати приміщення в кілька тисяч квадратних метрів і облаштувати там штучні водойми, що дозволяє вирощувати і продавати в торгові мережі кілька тонн м’яса креветок щорічно.

Які види креветок розводять штучно?

Перевага для вирощування види ракоподібних вибирають відповідно до напряму діяльності та бажаними розмірами початкових інвестицій:

• Розведення креветок в акваріумі як бізнес передбачає роботу з декоративними видами – червоними, помаранчевими, блакитними, «фільтраторами», «Амано» і «Вишнею», які згодом продаються поштучно;
• Розведення в домашніх умовах креветки королівської, малайзійської прісноводної або тигровоє має на меті отримання м’яса ракоподібних, а тому відрізняється від акваріумних варіантів щільністю посадки, способами годівлі, утримання і розмноження.

До вітчизняних кліматичних умов легше інших адаптується гігантська прісноводна (малазійська) креветка, що досягає в природних умовах довжини в 30-32 см. Переваги цього виду полягають в невибагливості, всеїдності і високої плодючості. В процесі вирощування креветка практично не вимагає солоної води і швидко росте в штучних басейнах, за рік досягаючи товарної ваги в 80-100 грамів, що значно спрощує її промислове розведення.

Де можна розводити креветок?

Пов’язані з розведенням креветок в кризу 2020 року, бізнес ідеї в залежності від застосовуваної технології можна умовно розділити на:

1. Вирощування декоративних видів в акваріумі;
2. Промислове вирощування у відкритих ставках;
3. Промислове вирощування в штучних водоймах.

Успішне розведення у відкритих ставках можливо тільки в теплих регіонах, де температура води протягом п’яти-шести місяців не опускається нижче 22-25 ° С. Що ж стосується вирощування в акваріумі, то навіть при створенні великої креветочної ферми рекомендується почати з цього способу: так як розводити креветок в акваріумі дещо простіше, ніж в басейні – необхідний досвід догляду за ракоподібними можна отримати в короткий термін і без ризику для бізнесу.

Обладнання акваріума для вирощування креветок

При акваріумному розведенні для кожного виду креветок потрібно придбати окрему ємність, щоб уникнути міжвидового схрещування і конфліктів, спровокованих різним рівнем агресивності ракоподібних. З огляду на розміри дорослих особин і щільність їх посадки, слід вибирати акваріуми обсягом не менше 50-80 літрів, оснащені фільтрами, аератори і освітленням.

Вибираючи, де купити креветок для розведення, можна звернутися у великі зоомагазини або спробувати придбати молодняк через інтернет. При покупці потрібно стежити за тим, щоб кількість самців в стаді не перевищувала 20% – в цьому випадку розмноження буде відбуватися з максимальною ефективністю. Самки відкладають ікру один раз в 6-7 тижнів; в результаті з кожної кладки виживає 25-30 личинок, яких в перший час містять окремо.

Під час росту личинки до 13 разів проходять через етап линьки, скидаючи старий панцир і кожен раз збільшуючись в розмірах. Дорослі ракоподібні линяють не так часто – один раз в 2-3 місяці. У цей момент креветки стають особливо уразливими і беззахисними, а тому будь-яке порушення температурного режиму або погіршення якості води може привести їх до загибелі.

Доходи від розведення акваріумних креветок в основному визначаються видом і віком реалізованих особин. Так, молодняк довжиною 1-3 см оцінюють в 75-100 гривень, дорослу креветку – в 200-300 гривень, а ціна більш рідкісних видів може доходити і до 500 гривень.

Вирощування креветок в ставках

У теплому кліматі процес розведення і утримання креветок в ставках є безперервним. Сюди додають досягших ваги в 1-3 грами постличинок, а дорослих особин періодично відловлюють. У більш холодних умовах застосовується американська система культивування:

• Взимку (жовтень-травень) креветки знаходяться в закритому опалювальному приміщенні;
• В середині січня отримують личинки, які протягом місяця перетворюються в постличинок;
• До травня постличинки досягають розмірів, придатних для їх приміщення в ставки;
• Влітку (травень-жовтень) креветки в ставку досягають товарного розміру і ваги.

Для розведення використовуються ставки площею до гектара і глибиною 0,8-1,1 м. Бажано, щоб в водоймах була присутня рослинність (мох, водорості) і мікроорганізми (тихоходки, артемія, коловратка), а на дні були притулку для креветок – пучки гілок , корчі, камені тощо. Це дозволяє заощадити на штучному кормі і запобігти випадки канібалізму в стаді. Максимальний прийнятний діапазон температури води при розведенні – від 20 ° С до 36 ° С. При зниженні температури нижче 18 ° С креветки припиняють харчуватися, а при 13 ° С гинуть.

Оптимальним для зростання і розвитку вважається:

• Температура середовища 26-30 ° С;
• Вміст кисню 5-6 мг / л;
• Рівень нітритів 0,25-0,35 мг / л, нітратів 1,5-3 мг / л.
• Креветки дуже чутливі до азоту і вільному хлору у воді: при перевищенні допустимих значень вся популяція вимирає досить швидко.

Особливості розведення креветок

В питаннях штучного розведення гігантської прісноводної креветки на ріст і продуктивність поголів’я впливає безліч факторів – якість і температура води, щільність посадки, склад корму і тривалість світлового дня. Шукати оптимальне поєднання часто доводиться дослідним шляхом. На жаль, на основі тільки теоретичної інформації стати фахівцем в цій справі неможливо, а на пошук правильних методик іноді доводиться витратити кілька років.

Годування

Одна з переваг креветки – її всеїдність. У природному середовищі вона харчується листям, мохом, водоростями, рибою і навіть власними панцирами, скинутими після линьки. На жаль, з цим пов’язана і проблема канібалізму – в умовах нестачі їжі або високої щільності посадки креветки охоче вживають побратимів в їжу. При вирощуванні креветок в домашніх умовах уникнути цього можна в основному за рахунок пристрою притулків на дні водойми – пучків ниток, зеленого волосіня, каменів, цегли та інших нетоксичних матеріалів.

Повноцінний раціон ракоподібних складається з личинок артемії і спеціального гранульованого корму. Для зменшення витрат практикують змішану годівлю, оскільки вартість готової суміші більш прийнятна в порівнянні ціною на живі мікроорганізми.

Основою такого сухого корму служать водорості, сухе молоко, яєчний порошок, пшенична мука, планктон рослинного або тваринного походження. У процесі помелу в суміш додають вітаміни, мінеральну підгодівлю і риб’ячий жир. Потім отриману пасту висушують і розмелюють, отримуючи зручні для зберігання і застосування гранули. Готовий корм містить 30-35% протеїну і 5-6% органічних жирів, представляючи собою повноцінний замінник природної їжі.

Вирощування

Оптимальним варіантом для штучного вирощування стало б придбання дорослих самок з ікрою, проте, на ринку такі пропозиції зустрічаються досить рідко. Тому при створенні ферми можна купити для розведення мальків креветки (постличинок) віком 10-15 днів, яких протягом місяця тримають в підсоленій воді і інтенсивно годують до досягнення ваги в 0,25-0,35 грама.

Потім креветки адаптуються до прісної води і випускаються в водойми постійного утримання. У місцях з теплим кліматом в їх якості виступають ставки з температурою води не нижче 22 ° С і наявністю розвиненою біосфери (водорості, планктон, мікроорганізми).

У помірному кліматі постличинки ще два-три місяці містяться в окремому басейні глибиною 40-50 см до досягнення ваги в 2-3 грами. Початкова щільність посадки мальків при цьому становить 1000-1200 особин на квадратний метр, а в міру їх дорослішання зменшується до 250-400 особин. Підросші екземпляри випускають у водойми до дорослих креветок і переводять на загальний режим годування. Через півроку ракоподібні вступають у фазу розмноження, а через рік досягають товарної ваги в 75-100 грамів.

При розведенні гігантської прісноводної креветки в домашніх умовах самок з ікрою в міру запліднення відбирають і містять в більш прохолодну воду з температурою в 20-22 ° С. Потім температуру піднімають до 27-28 ° С, що дозволяє домогтися одночасної появи потомства.

Ринок збуту

Однією з найважливіших складових успішного бізнесу є організація збуту. При розведенні креветок в домашніх умовах на продаж у великих обсягах слід встановити контакти з найближчими:

1. Ресторанами і суші-кафе;
2. Пивними барами і пабами, де креветки – популярний супутній товар;
3. Роздрібними продуктовими магазинами (купують креветок замороженими на вагу або в упаковках);
4. Супермаркетами;
5. Спеціалізованими рибними магазинами;
6. Оптовими закупщиками і дистриб’юторами.

Як доповнення можна розглянути співпрацю з зоомагазинами, в яких попитом користуються живі креветки для розведення в домашніх акваріумах.

Переваги та недоліки бізнесу

Процес розведення креветок в домашніх умовах як бізнес супроводжується необхідністю вирішення досить складних задач як підприємницького, так і зоологічного характеру. Щоб визначити для себе рівень складності і перспективи цього бізнесу, слід врахувати його основні переваги та недоліки. До позитивних сторін відносять:

1. Постійний високий попит на продукцію. Свіжі креветки хорошої якості за доступною ціною не затримуються надовго на полицях магазинів, а в ресторанах з них готують безліч страв;
2. Низький рівень конкуренції серед вітчизняних виробників свіжого продукту. Імпортовані креветки піддаються додатковій обробці і глибокому заморожуванню для забезпечення схоронності, що знижує їх смакові якості;
3. Доступність бізнесу і можливість його масштабування. Щоб зайнятися розведенням королівських креветок або їх малазійських побратимів в домашніх умовах, досить придбати акваріум середніх розмірів і деяке нескладне обладнання.

Головна негативна сторона розведення креветок як бізнесу – недолік або повна відсутність інформації про технологію вирощування, годівлі та розмноження, внаслідок чого багато операцій доводиться освоювати інтуїтивно або досвідченим шляхом. Крім того, зберігання і транспортування готової продукції можуть зажадати додаткових витрат на покупку низькотемпературного холодильного обладнання.

Фінансові вкладення

Існує кілька способів домашнього розведення креветок, що відрізняються складністю, переліком необхідного обладнання та розміром стартового капіталу. Так, при використанні акваріума для запуску бізнесу досить 7-15 тисяч гривень, тоді як організація ставкового господарства площею в кілька гектарів неможлива без інвестицій в кілька мільйонів.

Купити креветок для розведення можна на спеціальних фермах або у приватних постачальників, контакти яких доступні в інтернеті. З огляду на швидкість розмноження ракоподібних, для запуску бізнесу досить маточного стада в 1000 особин.

Доходи і рентабельність бізнесу

Враховуючи, що зазначена ферма в змозі виробляти до 5-6 тонн креветок щорічно, а оптова вартість кілограма продукції становить 100-200 гривень, протягом цього періоду можна очікувати отримання доходу в розмірі 0,5-1,5 млн гривень . Таким чином, при песимістичному прогнозі бізнес окупить себе за два-три роки, а при оптимістичному – за перший же сезон.

Всім бажаючим побудувати успішний бізнес слід звертатися за допомогою до іноземних колег, наукових фахівців і самостійно вивчати доступні в інтернеті матеріали.

Креветочні ферми є досить незвичайним бізнесом для вітчизняних кліматичних умов: обсяг практичного досвіду, достатній для формування універсальних рекомендацій, ще не накопичено. Тому в процесі вирощування ракоподібних ніяка інформація не опиниться зайвою.

Схожі статті:

Павло Прибиток

Використовуйте сучасну інформацію та софт для розвитку ваших фінансів. Будьте в фокусі всього, що може принести вам прибуток і допомогти впоратися з усіма труднощами в житті. Якщо ви змогли заробити $ 100, значить зможете і $ 1000. Змогли тисячу? Зможете і 10 000. Кордонів немає, просто почніть.

Як розводити устриць у домашніх умовах

Устриці – один із найцінніших морепродуктів, причому, не тільки по харчовим якостям, а й за своєю вартістю. Із цієї причини деякі розглядають їх як ідею для бізнесу, і цей рід діяльності має безліч позитивних сторін. По-перше, не буде потрібно робити величезних фінансових вкладень, по-друге, збирати молюсків можна саме тоді, коли на них надходить замовлення, по-третє, в нашій країні цей напрям досі розвинений дуже погано – а значить, конкуренція є невисокою. Якщо вас цікавить ця ідея, розглянемо її більш детально.

Що треба враховувати

Для домашнього розведення підходять десять видів устриць із близько п’ятдесяти існуючих у природі. Ці види відрізняються досить високими смаковими якостями та невибагливі в утриманні. Процес розведення пов’язаний із декількома обов’язковими моментами, без яких обійтися не вийде. Так, доведеться очищати садки від бруду і рослинності, сортувати молюсків, пересаджуючи великих особин в об’ємні садки, видаляти хижаків із місць їхнього проживання. Іноді також доводиться роз’єднувати зрощені панцирі – а це, зазначимо, непросто, тому що вимагає обережності.

Після того, як молюски досягають потрібних розмірів, їх відправляють в обробку або збувають покупцям. Перед збутом устриць доводиться промивати, надаючи їм товарного вигляду, сортувати й упаковувати.

Для утримання устриць потрібно мати водойму з ідеально рівним дном і глибиною не менше 20 метрів. Це, мабуть, найважча умова. Устричну ферму доведеться захищати від різного роду забруднень.

Молюски не люблять хвиль, тому про це також доведеться подбати. Щоб устриці нормально і планомірно розвивалися, слід також контролювати мікроклімат води, періодично віддаючи її на пробу до лабораторії.

Варіанти розведення

• Відомі три варіанти розведення устриць. Перший із них – це збір диких молюсків у водоймі, якщо вам, звичайно, пощастило жити поблизу неї. Другий полягає у вирощуванні в спеціальних садках, встановлених у воді. Третій полягає в змішуванні прісної і морської води. Ці молюски не люблять занадто солоної і холодної води – отже, доведеться підтримувати оптимальні показники цих значень. При дотриманні правил розведення в залежності від обраного варіанту ви отримаєте продукт із чудовими смаковими якостями.
• Як ви, напевно, вже здогадалися, розводити устриць у квартирі не вийде: їм потрібні особливі умови. Приватні підприємці, які вже працюють у цьому напрямку, купують спеціальні колектори з пластика з установленими в них пластинами різних форм та розмірів. Саме в цих пластинах проживають молюски, які самостійно фільтрують воду. У зв’язку з тим, що устриці не “ходять» і ведуть осіле життя, пластини необхідно час від часу перевертати: в іншому випадку устриці врастуть у метал своїми панцирами. Протягом півроку таку процедуру доведеться виконати не менше десяти разів.
• Термін життя таких підопічних становить близько чотирьох років. До цього моменту вони досягають ваги майже в 200 грамів – але трапляються і дрібні екземпляри, вага яких удвічі менше. Харчуються устриці планктоном, мікроскопічними організмами, а також – маленькими рачками. Все це повинно бути присутнім на вашій фермі в необхідних кількостях. Фахівці попереджають про те, що подбати буде необхідно і про освітлення – інакше ваші молюски так і не отримають товарного вигляду, а при цьому ще й смаком не потішать. Лампи повинні імітувати природні світанки і заходи сонця, а коштують такі недешево.
• Витрати окупаються не дуже швидко, але добре, тому що вартість однієї устриці складає близько двох євро. Деяким підприємцям вдавалося збирати близько 500 тисяч примірників за сезон, тобто – навесні і восени. Великий плюс такого бізнесу полягає в тому, що ці молюски плідні. Але для таких обсягів потрібні дуже великі вкладення.

Природний метод розведення

У деяких приморських регіонах люди розводять устриць у природному середовищі. Купувати «малюків» і вигодовувати їх у такому випадку немає необхідності. Іноді мальків приносить саме море, і вони розвиваються в природних умовах. Тут вам буде необхідний мінімальний набір пристосувань.

Молодняк із моря можна переводити в колектори, встановлені поблизу морського узбережжя. Найкращим часом для цієї операції вважається літо, коли молюски розмножуються. У такі періоди колектори переміщати не можна, тому що на їхніх стінках будуть осідати личинки. Коли вони почнуть рости, настає пора їх переносити в мішки із пластику або в спеціальні рами з сітками. Такі пристрої називаються пошами (французькою «пош» – карман). Щоби захистити майбутній «урожай» від природних ворогів, поши піднімають вище дна. У такому положенні вони повинні перебувати протягом двох років. Їжу устриць у такі періоди становить планктон.

За два роки молюсків переносять у басейн, де вони досягають необхідних розмірів для надходження в продаж. Домогтися такого результату можна тільки в тому випадку, якщо змішати річкову і морську воду. Сіль підвищує пружність м’язів – а значить, м’ясо буде не тільки великим, але і досить пружним та приємним на смак. М’язи, до того ж, відповідають за відкриття мушель, а це цінна якість. Час перебування устриць у басейні повинен становити не менше одного року.

Перед тим, як приступити до вирощування устриць, необхідно розуміти, що один сезон, який призводить до окупності, триває не менше трьох-чотирьох років. Якщо правильно підійти до організації процесу, можна окупити вкладення сповна та отримати високий прибуток. А якщо ви будете щорічно поповнювати свою ферму, то в перспективі скоротите сезон до одного року.

Штучний метод

На жаль, не всім пощастило жити на березі моря – і якщо вас це також стосується, то виберіть штучний метод розведення. Промислових масштабів можна домогтися незалежно від місця вашого проживання. Великою популярністю для вирощування морепродуктів сьогодні користуються установки закритого водопостачання. Ці пристрої підходять для розведення устриць та інших молюсків, яким надають перевагу гурмани. Єдиним мінусом цього виду діяльності є те, що вартість установок досягає декількох десятків тисяч доларів – однак, як ми вже сказали, вкладення окупаються досить швидко.

Якими бувають устриці

Харчових устриць поділяють на диких і афінованих. Дикі виростають у природних умовах, тобто – в морях і океанах, тоді як афіновані – на фермах. Класифікують молюсків за розмірами, привласнюючи їм у залежності від цього номера. Наприклад, розмір №3 – це устриця вагою 80-100 грамів.

Якщо ви сумніваєтеся, чи стане ваш бізнес із розведення устриць успішним, то згадайте про те, що в нашій країні цей продукт є рідкістю, бо його подають далеко не в кожному ресторані. Він також є афродизіаком, у зв’язку з чим цікавість до нього постійно зростає. Та й ніхто не сперечається, що устриці володіють чудовим смаком і корисними властивостями.