Підкреслити питальні займенники однією лінією, а відносні — двома.
Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто?
Що таке займенник? Це самостійна частина мови, що вказує на предмет,ознаку або кількість, але не називає їх.
Люди використовують займенники, щоб згадати когось, не називаючи імені. Якщо ви додасте займенники до свого профілю Instagram, люди дізнаються, які займенники слід використовувати під час спілкування з вами. Ви можете додати до чотирьох займенників у свій профіль, щоб допомогти іншим згадувати вас.
Усі займенники змінюються за відмінками: хто — кого, кому, ким, (на) кому. Деякі займенники змінюються ще й за родами та числами: чий — чия, чиє, чиї. У реченні займенник найчастіше виступає: підметом: Вчора я ходив у школу.
Займенник (лат. pronomen) – самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх, тобто замінює іменник, прикметник та числівник.