Огляд основних SQL запитів
Кожен сайт в Інтернеті, будь-який проєкт, який обробляє значний обсяг інформації, змушений зберігати цю інформацію у тих чи інших базах даних (БД). Переважна більшість проєктів інформацію зберігають у БД реляційного типу, роблячи записи в різних подобах таблиць. Як внесення нових записів, так і звернення до наявних здійснюється завдяки використанню запитів, що складаються конструкціями SQL (structured query language) – непроцедурної декларативної мови структурованих запитів. У нашому випадку це означає, що, використовуючи конструкції SQL ми будемо звертатися до БД, повідомляючи, що потрібно зробити з даними, але не вказуючи яким саме способом це потрібно зробити.
Фактично SQL є набором стандартів для написання запитів до БД. Остання чинна редакція стандартів мови SQL – ISO/IEC 9075:2016.
Ґрунтуючись на вказаних стандартах мови SQL, ряд організацій випустили свої розширені версії стандартів зазначеної мови. Подібні версії іноді називають діалектами SQL.
Варіанти специфікацій SQL розробляються компаніями та співтовариствами і служать, відповідно, для роботи з різними СУБД (Системами Управління Базами Даних) – системами програм, заточених під роботу з продуктами зі своєї інфраструктури.
Найбільш застосовувані сьогодні СУБД, що використовують свої стандарти (розширення) SQL:
- MySQL — СУБД, що належить компанії Oracle.
- PostgreSQL — вільна СУБД, що підтримується та розвивається спільнотою.
- Microsoft SQL Server — СУБД, що належить компанії Microsoft. Застосовує діалект Transact-SQL (T-SQL).
Діалекти SQL, які створюються, специфікуються і використовуються різними організаціями, мають як спільні риси, так і ряд відмінностей у можливостях розширень.
Загальними рисами діалектів є основні конструкції, які застосовуються практично без відмінностей у багатьох реляційних БД. Основні відмінності діалектів полягають у відмінностях використаних типів даних, кількості, реалізації та детальних можливостей команд. Різні діалекти застосовують як різні набори зарезервованих слів, так і різні набори команд.
Тут ми розглядатимемо запити, застосовуючи конструкції зі специфікацій діалекту T-SQL.
Торкнемося класифікації SQL запитів.
Виділяють такі види SQL запитів:
DDL (Data Definition Language) – мова визначення даних. Завданням DDL-запитів є створення БД та опис її структури. Запитами такого виду встановлюються правила того, в якому вигляді різні дані будуть розміщуватися в БД.
DML (Data Manipulation Language) – мова маніпулювання даними. До запитів цього типу входять різні команди, використовуючи які безпосередньо здійснюються деякі маніпуляції з даними. DML-запити потрібні для додавання змін до вже внесених даних, для отримання даних з БД, для їх збереження, для оновлення різних записів і для їх видалення з БД. До елементів DML-звернень входить основна частина SQL операторів.
DCL (Data Control Language) – мова управління даними. Включає запити та команди, що стосуються дозволів, прав та інших налаштувань СУБД.
TCL (Transaction Control Language) – мова управління транзакціями. Конструкції такого типу застосовують для керування змінами, які здійснюються з використанням DML-запитів. Конструкції TCL дозволяють нам проводити об’єднання DML запитів у набори транзакцій.
Основні типи SQL запитів за їх видами:
Нижче ми розглянемо практичні приклади застосування SQL запитів для взаємодії з БД, використовуючи запити двох категорій – DDL та DML.
Створення та налаштування бази даних
Тема пов’язана із спеціальностями:
Нам потрібна буде для прикладів БД MS SQL Server 2017 та MS SQL Server Management Studio 2017.
Розглянемо послідовність дій того, як створити запит SQL. Скориставшись Management Studio, спочатку створимо новий редактор скриптів. Щоб це зробити, на стандартній панелі інструментів оберемо «Створити запит», або скористаємось клавіатурною комбінацією Ctrl+N.
Натискаючи кнопку «Створити запит» у Management Studio, ми відкриваємо тестовий редактор, використовуючи який можна виконувати написання SQL запитів, зберігати їх і запускати.
Використовуємо для початку прості запити SQL, завдяки яким можна створити та налаштувати нову БД, щоб отримати можливість надалі з нею працювати.
Створимо нову БД з ім’ям “b_library” для бібліотеки книг. Щоб це зробити, наберемо в редакторі такий SQL запит:
Далі виділимо введений текст і натиснемо F5 або кнопку “Виконати”. У нас створиться БД “b_library”.
Усі подальші маніпуляції ми можемо провести із цією створеною нами БД. Для цього спочатку підключимося до цієї бази:
У БД “b_library” створимо таблицю авторів “tAuthors” з такими стовпцями: AuthorId, AuthorFirstName, AuthorLastName, AuthorAge:
CREATE TABLE tAuthors (
AuthorId INT IDENTITY (1, 1) NOT NULL,
AuthorFirstName NVARCHAR (20) NOT NULL,
AuthorLastName NVARCHAR (20) NOT NULL,
AuthorAge INT NOT NULL
);
Заповнимо нашу таблицю такими авторами: Олександр Пушкін, Сергій Єсенін, Джек Лондон, Шота Руставелі та Рабіндранат Тагор. Для цього використовуємо такий SQL запит:
INSERT tAuthors VALUES
(‘Александр’, ‘Пушкин’, ’37’),
(‘Сергей’, ‘Есенин’, ’30’),
(‘Джек’, ‘Лондон’, ’40’),
(‘Шота’, ‘Руставели’, ’44’),
(‘Рабиндранат’, ‘Тагор’, ’80’);
Ми можемо подивитися в «tAuthors» записи шляхом відправлення до СУБД простого SQL запиту:
У нашій БД «b_library» ми створили першу таблицю «tAuthors», заповнили «tAuthors» авторами книг і тепер можемо розглянути різні приклади запитів SQL, якими ми зможемо взаємодіяти з БД.
Приклади простих запитів SQL до баз даних.
Розглянемо основні запити SQL.
SELECT
1) Виведемо всі наявні у нас БД:
2) Виведемо всі таблиці у створеній нами раніше БД «b_library»:
3) Виводимо ще раз наявні у нас записи за авторами книг зі створеної вище «tAuthors»:
4) Виведемо інформацію про те, скільки у нас є записів рядків у «tAuthors»:
5) Виведемо з «tAuthors» два записи, починаючи з четвертого. Використовуючи ключове слово OFFSET, пропустимо перші три записи, а завдяки використанню ключового слова FETCH – позначимо вибірку наступних 2 рядків (ONLY):
6) Виведемо з «tAuthors» всі записи із сортуванням в алфавітному порядку за першою літерою імені автора:
7) Виведемо з «tAuthors» дані, попередньо по AuthorId відсортувавши їх за спаданням:
8) Виберемо записи з “tAuthors“, значення AuthorFirstName у яких відповідає імені “Александр”:
9) Виберемо з “tAuthors” записи, де ім’я автора AuthorFirstName починається з “се”:
Відео курси за схожою тематикою:
SQL Інструкція SELECT
Інструкція SELECT використовується для вибору даних із бази даних.
Повернені дані зберігаються в таблиці результатів, яка називається набором результатів.
SELECT Синтаксис
Тут стовпець1, стовпець2, . — це назви полів таблиці, з якої потрібно вибрати дані. Якщо ви хочете вибрати всі поля, доступні в таблиці, використовуйте наведений нижче синтаксис:
Демонстраційна база даних
Нижче наведено вибірку з таблиці “Customers” (“Клієнти”) зразка бази даних Northwind:
Приклад стовпця SELECT
Наведена нижче SQL-інструкція вибирає стовпці “CustomerName” та “City” із таблиці “Customers”:
Приклад
SELECT * Приклад
Наступна SQL-інструкція вибирає всі стовпці з таблиці “Customers” (“Клієнти”):
Приклад
ПАЛІТРА КОЛЬОРІВ
НА СЕРВЕРІ
Зв’язок з адміном
Якщо ви хочете повідомити про помилку, а також внести пропозиції про роботу сайту, додати оголошення, рекламу на сайт і т.п., відправте адміну електронного листа на email:
Підручники
Довідники
Приклади
Веб-Сертифікати
Цей сайт оптимізований для навчання і тестування. Приклади можуть бути спрощені для поліпшення читання і базового розуміння. Навчальні посібники, посилання і приклади постійно переглядаються, щоб уникнути помилок, але ми не можемо гарантувати повну правильність і працездатність всього контенту. Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтеся з тим, що прочитали і прийняли умови використання, cookie і політику конфіденційності.
Також доступна версія сайту W3Schools англійською мовою.
Copyright 1999-2024 by Refsnes Data. All Rights Reserved.
Сайт створений і працює на фреймворку W3.CSS.