Торговельна дебіторська заборгованість

Ще один фінінструмент, що трапляється дуже часто, — дебіторська заборгованість за відвантаженими товарами (роботами, послугами). Вона виникає, коли покупці й замовники не оплатили продукцію (товари), роботи, послуги. Давайте розберемося з її міжнародним обліком.

Торговельну дебіторську заборгованість (за відвантаженими товарами, роботами, послугами) визнають фінансовим активом (ФА), оскільки вона є контрактним правом отримати грошові кошти або інший фінансовий актив у майбутньому (§ 11 МСБО 32).

А ось дебіторська заборгованість за виданими авансами не є фінансовим інструментом з тієї лише причини, що в результаті врегулювання такої заборгованості підприємство-дебітор отримає не грошові кошти або інший фінансовий актив, а товар, роботу, послугу тощо.

Класифікація товарної дебіторки

У МСФО-обліку торговельну дебіторську заборгованість обліковують на кінець звітного періоду залежно від строків погашення як:

— короткострокову зі строком погашення протягом наступних 12 місяців після звітної дати у складі оборотних активів (використовуємо для обліку рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»);

— довгострокову зі строком погашення більш ніж 12 місяців після звітної дати у складі необоротних активів (використовуємо субрахунок 183 «Інша дебіторська заборгованість»).

Первісна оцінка

Відповідно до § 5.1.3 МСФЗ 9 при первісному визнанні підприємство оцінює торговельну дебіторську заборгованість за ціною операції (згідно з визначенням, наведеним у МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами»), якщо така дебіторка не містить значного компонента фінансування за МСФЗ 15 (або якщо суб’єкт господарювання застосовує практичний прийом відповідно до § 63 МСФЗ 15).

Практичний прийом, наведений у § 63 МСФЗ 15, дозволяє не коригувати обіцяну суму компенсації з метою врахування істотного компонента фінансування, якщо суб’єкт господарювання на момент укладення договору чекає, що період між передачею обіцяного товару/послуги покупцеві й оплатою за такий товар/послугу становитиме не більше одного року.

Тому в частині торговельної дебіторки:

1) якщо облікова політика підприємства включає спрощення (практичний прийом), то короткострокова торговельна дебіторська заборгованість за дебетом рахунка 36 буде визнана за ціною операції;

2) без використання практичного прийому будь-яку торговельну заборгованість можна обліковувати за ціною операції, якщо відстрочення платежу за товар не впливає істотно на ціну.

У протилежному разі, коли істотний компонент фінансування присутній, товарну дебіторську заборгованість у момент первісного визнання оцінюють за справедливою вартістю (§ 5.1.1 МСФЗ 9). Це стосується й довгострокової товарної розстрочки (на строк більше 1 року), якщо за договором продавець отримує відсоток, і він не відповідає ринковому (ефективній ставці відсотка, яка використовується при дисконтуванні). Детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2019, № 76, с. 4.

Подальша оцінка

Після первісного визнання торговельну дебіторку в класичному варіанті (бінес-модель: для погашення) оцінюють за амортизованою собівартістю (§ 5.2.1 МСФЗ 9).

Спираючись на норми додатка А до МСФЗ 9, амортизована собівартість фінансового інструменту визначається як сума, за якою він оцінюється при первісному визнанні, мінус платежі в рахунок основної суми боргу, плюс або мінус розрахована з використанням методу ефективної процентної ставки накопичена амортизація різниці між первісною вартістю і сумою до погашення, скоригована (стосовно фінансових активів) з урахуванням оціночного резерву під збитки.

За довгостроковою дебіторською заборгованістю, що виникла у випадку продажу активів на умовах відстрочення платежу, дохід від реалізації активу еквівалентний сумі грошових коштів, яку можна було б за нього отримати на дату його продажу (тобто поточна ціна за умови негайного отримання грошових коштів).

Різниця між ціною за умови негайного отримання грошових коштів і теперішньою вартістю майбутніх очікуваних потоків грошових коштів являє собою дисконт, який визнається як процентний дохід (амортизується) протягом усього періоду до моменту отримання коштів з використанням методу ефективної ставки відсотка.

Згідно з § Б5.1.1 МСФЗ 9 дисконтувати потрібно за переважаючою ринковою ставкою відсотка для аналогічного інструменту з аналогічним кредитним рейтингом. Як таку можна застосовувати:

— процентну ставку за банківськими кредитами зі схожими строками, валютами, що надаються підприємству-дебіторові в період виникнення дебіторської заборгованості, або

— показники, які публікує на своєму сайті НБУ, або узяти довідку про ставку зі свого банку.

Розглянемо на умовному прикладі відображення довгострокової торговельної дебіторки.

Приклад 1. Підприємство відвантажило товар вартістю 150 тис. грн (у тому числі ПДВ — 25 тис. грн) з відстроченням платежу на 3 роки. Справедлива вартість дебіторської заборгованості з урахуванням фінансового компонента значно менше 150 тис. грн. Тому для визначення справедливої вартості товарної дебіторки приводимо вартість майбутніх грошових потоків до їх поточного еквіваленту. Для цього скористаємося класичною формулою:

PV = FV : (1 + i) n ,

де FV — поточна вартість;

PV — майбутня вартість;

i — ставка дисконтування;

n — строк (число періодів)

Приймемо ефективну (ринкову) ставку на рівні 20 % річних. Тоді наведена вартість товарної дебіторки дорівнює 86805 грн, і саме її ми повинні показати в балансі (Дт 183 — Кт 702), а не 150 тис. грн. Надалі визнаємо різницю як процентний дохід. Причому такий дохід ставитимемо поступово (Дт 373 — Кт 732).

Покажемо в табл. 1 визнання процентних доходів протягом усього періоду відстрочення платежу.

Таблиця 1. Розрахунок процентного доходу

Вхідний залишок

Процентний дохід

Вихідний залишок

Що таке дебіторська заборгованість і як нею керувати

Дебіторська заборгованість – це борги компаній, фізичних осіб чи держави перед підприємством. Наприклад, якщо підприємство оплатило замовлений товар, а виконавець його не доставив, то він має дебіторську заборгованість.

Види дебіторської заборгованості

За способом погашення:

• Товарна – дебіторська заборгованість, яка погашається товарами, послугами чи роботами;
• Грошова – погашається коштами у певній валюті.

За строками погашення:

• Нормальна або звичайна дебіторська заборгованість – якщо час на сплату боргу ще не настав;
• Сумнівна – сторона не виконала зобов’язання у зазначені в договорі строки і не надала жодних гарантій на подальше їх виконання;
• Безнадійна – дебіторська заборгованість яка підпадає під впевненість, що борг не буде повернено, або за якою минув строк позивної давності.

Чим дебіторська заборгованість відрізняється від кредиторської заборгованості

Кредиторська заборгованість – це борг компанії перед юридичними чи фізичними особами. Кредиторська заборгованість зобов’язує компанію надати послуги, поставити товар чи виплатити кошти контрагенту.

Тобто, простіше кажучи, кредиторська заборгованість – це відповідальність підприємства перед контрагентами, а дебіторська – відповідальність контрагентів перед підприємством. Також до кредиторської заборгованості відносяться і кредити.

Для прикладу, дебіторська заборгованість – це передплата контрагенту за надані послуги, позика співробітнику, а кредиторська заборгованість – це заборгованість по кредиту перед банківською установою, невиплата контрагенту за надані послуги та ін.

Як виникає дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість виникає, коли, наприклад, контрагент відкриває магазин продовольчих товарів і домовляється з постачальниками про виплату по факту його реалізації. В цьому випадку контрагент має дебіторську заборгованість перед підприємством.

Багато компаній мають дебіторську заборгованість. Якщо контрагенти перевірені на надійність, то переживати не потрібно. Проте, варто детально вивчати питання боргів, щоб вони не стали безнадійними.

• Попередження виникнення боргу;
• Обговорення виплати боргу;
• Примусове повернення боргу.

Як керувати дебіторською заборгованістю

Перевірка партнерів

Перед заключенням договору з контрагентом важливо впевнитися, що в нього хороша репутація, тому неодмінно потрібно перевірити його історію співпраці з іншими компаніями. Потрібно подати запит на актуальний баланс партнера та вирахувати наступні коефіцієнти:

Для визначення платоспроможності контрагента, необхідно вирахувати ці два коефіцієнти за три дати звітності. Це дозволить зрозуміти наскільки клієнт платоспроможний. А також важливо встановити правила відстрочення платежів. Наприклад, строком на рік відстрочення не надається, строком до 2 років у розмірі 30%, строком до 3 років 50% і більше.

Робота з боржниками

Для коректної роботи з боржниками потрібно підтримуватися наступного алгоритму дій:

• Усне нагадування про заборгованість;
• Письмове нагадування про заборгованість;
• Передарбітражний лист;
• Звернення до суду.

Якщо у перших двох етапах може брати участь категорійний менеджер, який веде контрагента, то у двох останніх виключно юрист.

Списання нестягнутих боргів

У випадку, якщо борг стягнути не вдається, його необхідно списати, або ж борг недостатньо великий, і звертатися до суду немає сенсу. В цьому випадку має бути одна з умов:

• Організація боржника ліквідована, або її визнано банкротом;
• Строк позивної давності закінчився;
• На основі акту державного органу або постанови суду борг визнано безнадійним.

Якщо борг не вдається стягнути, підприємство має право його списати на витрати та зменшити податок на прибуток.

Дебіторська заборгованість: врегулювання, списання

Ведення будь-якого бізнесу передбачає укладання господарських, трудових, цивільно-правових договорів, взаємодію з контрагентами (постачальниками й покупцями) та державою. Неможливо убезпечитися й від виникнення дебіторської заборгованості.

Як будь-який інший актив підприємства “дебіторська заборгованість” потребує розуміння її суті та жорсткого контролю за процесом перетворення такого активу у безнадійний борг, що може загрожувати стабільній роботі бізнесу. Ця стаття саме про це.

Що таке дебіторська заборгованість?

Під дебіторською заборгованістю перш за все мають на увазі суми оплати від клієнтів, покупців, замовників підприємства, які на дату формування балансу чи надання робіт, поставки товарів, ще від них не отримані. А таких контрагентів відповідно іменують дебіторами.

Наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.99 “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” (ПСБО) надано визначення дебіторської заборгованості як суми боргових зобов’язань контрагентів станом на певну дату.

Таку заборгованість ще називають договірною – за підставою виникнення. Вона може виникати також у випадках наявності переплат із сплати податків та зборів до державного бюджету чи надання авансових коштів співробітникам.

Прийнято поділяти “дебіторку” за строком виконання зобов’язання з оплати: на прострочену та не прострочену. На прикладі, визначимо, що є що. Між ТОВ “В” та ТОВ “А” укладений договір, за яким ТОВ “В” має поставити ТОВ “А” певну продукцію, а ТОВ “А” (дебітор) має в свою чергу протягом 3 днів з дати поставки здійснити оплату за надані товари. Під датою поставки визначимо умовно – 01.08.2019. У період з 02.08.2019 по 04.08.2019 дебіторська заборгованість вважається не простроченою, а з 05.08.2019, у разі відсутності оплати перетворюється у прострочену.

Як й чому вона виникає?

Найнебезпечнішою для підприємства вважається договірна прострочена дебіторська заборгованість, оскільки вона відрізняється від інших видів значними сумами боргу та відсутністю можливості спрогнозувати строки її повернення. Серед причин її виникнення можна виділити наступні:

• відсутність можливості виконання зобов’язання на дату виникнення обов’язку з оплати;
• низька платіжна дисципліна контрагентів – дебіторів;
• відсутність практики попередньої перевірки репутації та благонадійності клієнтів;
• шахрайські дії контрагентів;
• форс-мажорні обставини.

Як попередити виникнення дебіторської заборгованості?

Для зниження рівня дебіторської заборгованості на підприємстві рекомендуємо на етапі підписання нового договору з бізнес-партнером, з яким раніше ви ще не співпрацювали, провести аналіз ризиковості такої співпраці. Можна спробувати провести такий аналіз самостійно, керуючись наступним алгоритмом:

1. обов’язковий запит установчих документів контрагента: статут (всі сторінки в останній актуальній редакції) або опис документів, що надаються юридичній особі державним реєстратором або нотаріусом при проведенні реєстраційної дії, наказ та протокол призначення директора (для ФОП такі дані не запитуються), довідка із банківської установи щодо відкритих рахунків, реєстраційні дані партнера як платника податків. Останнє можна перевірити на сайті Державної фіскальної служби України.
2. щодо контрагентів, які створені у формі товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю – запит протоколу / рішення загальних зборів учасників про погодження вчинення значного правочину та надання повноважень директору на його підписання. Такий документ запитується у відповідності до ч. 2 ст. 44 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. Запит та отримання такого документу убезпечить Вас від оскарження збоку засновників чи Державної фіскальної служби України факту укладання вашими підприємствами договору.
3. наявність дозволів, спеціальних ліцензій; наявність податкової заборгованості, наявність, суми, предмет та кількість порушених господарських, кримінальних та адміністративних справ – рішення, що винесені за результатами їх розгляду; наявність відкритих виконавчих проваджень: суми та строки їх здійснення; перебування контрагента в процесі припинення чи ліквідації; дані щодо порушення справ про банкрутство чи відкриття ліквідаційної процедури за рішенням власника. Наявність таких даних несе в собі зрозумілі ризики: миттєве настання негативних наслідків, обмежені строки подачі вимог до боржника в межах процедури банкрутства.
4. аналіз отриманих результатів та прийняття рішення щодо майбутньої співпраці.
5. ретельне попереднє вивчення умов договору та включення пунктів, які захистять ваші інтереси та мінімізують ваші ризики.

Проте, звичайно, краще щоб цим займалися професіонали, тому для визначення ризиковості співпраці з тим чи іншим контрагентом ви можете звернутися до адвокатського об’єднання “АЛЬВА ПРАЙВЕСІ” за юридичною експертизою договору та перевіркою відповідного контрагенту.

Що робити, якщо виникла прострочена дебіторська заборгованість або коли починати бити у дзвони?

Поширеною практикою багатьох підприємств України є співпраця на умовах відтермінування оплати за надані послуги або поставлені товари. Відтермінування може стартувати від декількох днів до місяця. При взаємодії із державними та комунальними підприємствами відстрочення оплати може сягати і декількох місяців.

Радимо в вашій роботі створити єдині стандарти для таких випадків та побудувати ефективну систему контролю за розміром дебіторської заборгованості для забезпечення своєчасного ведення претензійної та судової роботи з боржниками – дебіторами, – до того, як прострочена заборгованість із сумнівної перетвориться у безнадійну.

Сила претензії

Своєчасно направлена претензія може не тільки повернути борг, а й врятувати бізнес-відносини між підприємствами. Про це говорить й латинське походження слова, яке в перекладі означає “бути попереду”. Під претензією слід розуміти досудову, письмову вимогу направлену кредитором боржнику про виконання певного зобов’язання, відшкодування завданих збитків та сплату штрафних санкцій. Застосовується на етапі до передачі справи до суду, тобто до порушення судового провадження.

Керуючись вимогами, встановленими ст. 222 Господарського кодексу України така претензія повинна містити наступну інформацію:

• повна назва та юридична адреса Вашої компанії та компанії-боржника, інші реквізити;
• обставини та інформація щодо договору (його дата та номер), на підставі яких виникла заборгованість;
• докази, що підтверджують ці обставини: укладений договір, видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт, тощо;
• ваші вимоги до боржника з посиланням на чинне законодавство;
• сума претензії і розрахунок, тобто розмір боргу, нарахувань та яким чином ви їх обрахували;
• інформація щодо банківського рахунку, на який Ви очікуєте отримати повернення боргу.

Шаблон, зразок, форма претензії

Направляти таку вимогу – претензію необхідно рекомендованим листом або цінним – з описом та обов’язково зберігати поштові чеки та описи вкладення у цінні листи (за їх наявності). Ці документи слугують доказами ваших спроб досудового врегулювання спору та вирішення його у мирній площині.

Обов’язковість досудового врегулювання

Окремо зазначаємо, що застосування досудових заходів врегулювання спору щодо повернення простроченої дебіторської заборгованості доцільне, коли відсутні обставини, що можуть свідчити про шахрайські дії з боку контрагента, та крім випадків, коли необхідно якомога швидше повернути кошти, шляхом звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості без попереднього застосування заходів досудового врегулювання, навіть за наявності застережень про обов’язковість досудових вимог у договорі.

До такої думки дійшов Конституційний суд України у Рішенні від 09.07.2002 року по справі №1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ “Торговий Дім “Кампус Коттон клаб” про надання офіційного тлумачення положенням ч. 2 ст. 124 Конституції України. Судом остаточно поставлено крапку у спорі щодо обов’язковості досудового вирішення сторонами спору, адже дуже часто саме від того, як швидко отримане судове рішення, залежить ефективність повернення дебіторської заборгованості.

Так, суд вказав, що будь-хто може подати до суду позовну заяву про захист порушеного, оспорюваного чи невизнаного права чи інтересу в будь-який час та жодна юридична чи фізична особа не може бути обмежена у цьому праві. Встановлення таких обмежень законом або контрактом, як обов’язкова процедура досудового вирішення спору, не може стати причиною відмови судом у розгляді вашого позову та захисті вашого порушеного права чи інтересу. Такі дії з боку судових органів з позиції Конституційного суду України є обмеженням права на судовий захист.

Судове провадження

Судовий розгляд справ за позовними заявами суб’єктів господарювання про стягнення простроченої дебіторської заборгованості з інших юридичних осіб та підприємців віднесено до юрисдикції господарських судів. Такі категорії справ розглядаються у таких процесуальних формах (ст. 12 Господарського процесуального кодексу України):

Про наказне та позовне провадження

Якщо між сторонами існує спір про право, про розмір заборгованості, про розмір штрафних санкцій чи інші обставини, що мають значення для розгляду справи – справа може розглядатися виключно в порядку позовного провадження. У спрощеному проваджені можуть бути розглянуті справи, сума вимог за якими не перевищує 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в 2019 році 192100,00 гривень, нескладні справи, та справи, визнані судом малозначними.

Для самостійного розрахунку граничних розмірів позовних вимог обирайте суму, що встановлена Державним бюджетом України станом на 01 січня року, в якому плануєте звертатися до суду із позовом про повернення простроченої дебіторської заборгованості. На 01 січня 2019 року один прожитковий мінімум для працездатної особи встановлений на рівні 1921,00 гривня.

Тільки у порядку загального позовного провадження будуть розглядатися справи, в яких ціна позову перевищує 500 (п’ятсот) розмірів прожиткового мінімуму, тобто перевищує суму вимог в 960500,00 грн.

Для справ незначної складності та справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, передбачено наказне провадження. Підлягає застосуванню у випадках, коли заявляється грошова вимога, на підставі укладеного між сторонами у письмовій формі договору, про стягнення грошових сум у розмірі, що не перевищує 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щодо яких спір відсутній або про такий спір невідомо заявнику. Характерним для цієї форми судочинства є швидкий розгляд, проте швидкий розгляд справи має наслідком, у разі незгоди вашого контрагента із судовим наказом швидке оскарження та скасування такого судового наказу. Порядок подання заяви, особливості розгляду, передбачені Розділом ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Якщо ви вирішили самостійно та своїми силами (без залучення адвоката) позиватися до вашого дебітора, то додатково вам у нагоді стане наша стаття про те, що таке позовна заява, як її написати та подавати до суду.

Чому краще справу довіряти професіоналам – адвокатам господарської спеціалізації

Отримання позитивного судового рішення або судового наказу за результатами судового розгляду – це тільки половина справи. Пам’ятати про це потрібно ще на стадії формування позовних вимог, для того щоб процес примусового виконання рішення не був ускладнений постановами виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження або заявами виконавця до суду про роз’яснення судового рішення, про зміну способу чи порядку його виконання.

Краще цю справу довіряти професіоналам, які не тільки зможуть надати якісну консультацію, сформувати стратегію у відповідності до особливостей вашої справи, а й супроводити увесь процес судового розгляду справи. Саме такими є адвокати господарської спеціалізації адвокатського об’єднання “АЛЬВА ПРАЙВЕСІ”.

Про примусове виконання рішень зі стягнення заборгованості

Законом України “Про виконавче провадження” визначено процедуру виконання, заходи розшуку майна та боржника, строки та місце виконавчого провадження. Судові рішення виконуються на підставі наказів, судових наказів, виданих судом, що здійснював судове провадження вашої справи.

Отримання виконавчого документа

Отримати документ можна, шляхом подання заяви про видачу виконавчого документа.

Отриманий виконавчий документ обов’язково перевірте на наявність та вірність зазначення наступних реквізитів:

1. чи вказана назва документа та дата його видачі, найменування судового органу та ПІБ судді;
2. повна юридична назва, код за ЄДРПОУ та місцезнаходження (адреса реєстрації та / або адреса фактичного місцеперебування) вашої компанії та компанії-боржника;
3. дата і номер ухваленого рішення / постанови, дата, коли рішення набуло законної сили;
4. чи зазначений порядок виконання такого рішення (стягнення на все майно, стягнення за рахунок коштів на рахунках чи стягнення на певне індивідуально визначене майно);
5. період часу, протягом якого ви зможете ініціювати процедуру виконавчого провадження. Це або 3 роки, або 3 місяці – залежно від категорії справи.

Виконання рішення суду про стягнення боргу

Виконавчі документи щодо стягнення боргу за договором можуть бути пред’явлені до виконання державному виконавцю чи приватному виконавцю протягом трьох років з наступного дня після дати набрання рішенням законної сили або закінчення строку, який встановлений судовим рішенням про розстрочку (можливість погашення боргу протягом певного періоду часу) чи відстрочку виконання рішення (сплата боргу за судовим рішенням через певний точно визначений проміжок часу).

Примусове виконання рішення суду проводиться виконавцем за адресою реєстрації чи фактичною адресою перебування вашого боржника або за місцем розташування майна, за рахунок якого може бути погашено боргове зобов’язання. Право вибору місця примусового виконання рішення між декількома виконавчими службами, які можуть вчиняти заходи примусового стягнення, належить виключно вам.

Визначившись із місцем виконання вашого рішення, необхідно підготувати заяву про примусове виконання рішення. Такі заяви викладаються у письмовій формі із зазначенням інформації, що дозволяє ідентифікувати вашу компанію та дані щодо компанії – боржника, а саме інформація про об’єкти, що належать йому на праві приватної власності, банківські рахунки та інші дані, що дозволять державному виконавцю якнайскоріше повернути вам гроші.

Детальніше про порядок підготовки, обов’язкові реквізити заяви та дії, що дозволять виконати судове рішення, дивіться у відповідній статті за посиланням, та пам’ятайте, що статистичні дані щодо повного виконання судових рішень говорять про те, що в Україні реально виконується лише 1 з 10 рішень.

Як та коли дебіторську заборгованість можна визнати безнадійною і що це означає?

У випадках, коли сумнівна заборгованість перетворюється у безнадійну, в рамках ведення бухгалтерського обліку така заборгованість підлягає списанню. Відрізняється сумнівна від безнадійної дебіторської заборгованості ступенем впевненості щодо її погашення. Якщо сумнівний борг – це борг, щодо якого є ймовірність щодо його погашення, то безнадійна заборгованість – це коли, навпаки, підприємство впевнене, що борг дебітором погашений не буде.

Бухгалтерський і податковий аспект

Якщо звертатися до офіційних джерел, то Наказ Міністерства Фінансів України № 237 від 08.10.99 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» нам каже про те, що безнадійною дебіторською заборгованістю вважається поточна заборгованість особи, щодо якої існує заснована на певних обставинах впевненість про те, що борг повернутий не буде, або за якою сплинув строк позовної давності. Інакше кажучи, за ПСБО – це боргові зобов’язання ваших контрагентів перед вами, які вони вам не повернуть або щодо яких вами був пропущений строк звернення до суду з позовом про повернення боргу.

Податковий кодекс України в пп. 14.1.11. п. 14.1. ст. 14 надає визначення, яким під безнадійною заборгованістю розуміється борг, з однією із таких ознак:

• існування боргового, грошового зобов’язання, за яким вже пройшов строк позовної давності;
• прострочення повернення боргу понад 6 місяців, розмір якого у сукупності не більше 300 мінімальних заробітних плат (1251900,00 грн.);
• прострочення повернення заборгованості юридичної особи, через відсутність майна, на яке може бути звернуте стягнення або його недостатність, за умови, що заходи проведені державним виконавцем щодо примусового стягнення та розшуку майна боржника не мали наслідком повернення боргу;
• неможливість стягнення боргу через дію форс-мажорних обставин, тобто обставин, що неможливо передбачити, природні катаклізми, введені в дію законодавчі акти, ембарго, тощо. Дія таких обставин повинна підтверджуватися Сертифікатом Торгово-промислової палати України або уповноваженими нею регіональними палатами у порядку, передбаченому законодавством;
• рішення про банкрутство контрагента, який був вам винний немалий борг, або внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв’язку з ліквідацією.

Якщо існуюча дебіторська заборгованість на вашому підприємстві підпадає під один із вищезазначених критеріїв – вона підлягає списанню за правилами бухгалтерського обліку. Якщо в бухгалтерському обліку ви визнали заборгованість безнадійною та такою, що підлягає списанню, то це можна зробити двома способами (залежно від того, чи створювався на підприємстві резерв сумнівних боргів чи ні).

Сплив позовної давності при стягненні простроченої заборгованості

Така ситуація може виникнути, коли між підприємствами велись довгі перемовини щодо погашення боргу, але до реального його повернення справа не дійшла, а поміж тим період позовної давності пройшов або суд з якихось причин відмовив у задоволенні позовних вимог.

Підприємство може звернутися до суду із вимогою про повернення простроченої дебіторської заборгованості (і щоб вона була задоволена судом) протягом загального періоду позовної давності – 3 роки, як це встановлено ст. 257 ЦК України. Цей строк підлягає застосуванню у випадку відсутності в договорі положення, яким сторони домовились про більший строк або якщо іншій строк не передбачений в законодавчих актах. Відлік 3 років ведуть з дня виникнення права на звернення за захистом порушеного права, простіше кажучи – з наступного дня після дня, який сторони визначили датою виконання грошового зобов’язання.

Якщо говорити про стягнення пені, штрафу, неустойки, то позовна давність в три рази менше та становить лише однорічний строк, якщо звісно ж сторони у договорі не зазначили для таких вимог більший строк.

Цікаво, що українським законодавством дозволяється збільшити строк, в межах якого сторони можуть звернутися за захистом порушеного права (позовну давність), проте нікчемними є положення договору, якими такий строк зменшується.

Рекомендації нашого адвокатського об’єднання

Слідуючи вищевказаним рекомендаціям з цієї статті, ви зможете самостійно визначити рівень ризиковості співпраці з контрагентом, провести заходи досудового та судового вирішення спору, а у випадку якщо проведені заходи виявляться неефективними, то списати борг у бухгалтерському обліку.

Але довіряючи цю справу професіоналам, якими є адвокати адвокатського об’єднання “АЛЬВА ПРАЙВЕСІ”, ви можете розраховувати на вчасне попередження виникнення проблемної “дебіторки”, а у разі її виникнення – на повернення проблемного активу найефективнішим шляхом.