Ранункулюси: вирощування розсади, пересадка в ґрунт, догляд і підготовка бульб до зберігання

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Опубліковано: 12 грудня 2023 Перша редакція: 01 липня 2015 🕒 3 хвилини 👀 12434 рази 💬 2 коментарі

Доброго дня, шановні любителі квітів! Кожна рослина на землі красива по-своєму, але той, хто хоч раз бачив квітучі ранункулюси, закохається в них назавжди. Сьогодні я розповім вам про те, як я вирощую жовтець.

Історія моїх ранункулюсів

П’ять років тому я отримала в подарунок до 8 Березня горщик з трьома квітучими жовтцями і одразу ж стала шукати в інтернеті інформацію про ці дивовижні квіти. Її було мало, проте я дотримувалася всіх знайдених рекомендацій.

Спочатку я тримала ранункулюси в теплиці і поливала їх відповідно до місячного календаря, а коли минула загроза заморозків, я пересадила всі три рослини в півтінь біля південної стіни будинку. Там вони трохи поцвіли, а потім стали сохнути. Я залишила жовтець у ґрунті й забула про нього.

Восени почалися дощі, і наприкінці жовтня жовтець раптом проріс. Осінь була відносно теплою, а перед початком зими я про всяк випадок накрила кожен ранункулюс пластиковою пляшкою і так і залишила їх до весни.

Взимку були рясні снігопади, і пляшки сховалися під сніговим покривом завтовшки близько півметра. У березні сніг зійшов, і я зняла з пляшок кришечки, а на початку квітня прибрала з лютиків і пляшки. До кінця квітня на ранункулюсах з’явилися бутончики, а до першого травня розкрилися й квіточки.

У садових жовтців різьблене соковите листя насиченого зеленого кольору і дивовижної краси квітки, що за формою нагадують троянду. З того пам’ятного року я вирощую жовтці постійно. Способи я використовую різні, і їх вибір залежить від погоди, яка з року в рік змінюється.

Жовтці у квітнику: умови та догляд

Дві останні весни у нас були запізнілі й холодні, тому я стала вирощувати ранункулюси розсадним способом: висіваю насіння на розсаду на початку лютого, а у квітні висаджую сіянці у відкритий ґрунт.

Я організувала оригінальний квітник у старому причепі до легкової автівки. Навесні в ньому ростуть жовтці, анемони та інші квіти, а восени – хризантеми мультифлора. Жовтці я висаджувала і розсадою, і бульбочками.

Ґрунтову суміш для квітника я приготувала з дернової землі і кокосового субстрату ще з осені, а перед посадкою додала в неї рибне і м’ясо-кісткове борошно. Ранункулюсам ця добавка сподобалася. Вони добре прийнялися і не злякалися квітневих заморозків. Щоправда, на ніч я вкривала їх агроволокном.

У стадії розсади я поливала жовтець нечасто: весна була прохолодною, і зайва волога могла спровокувати розвиток чорної ніжки та інших грибкових захворювань. Щоб цього не сталося, я додавала в поливну воду Фітоспорин.

Квітнули мої жовтці з місяць, і це було справжнє свято. До і під час цвітіння я підживлювала їх розчином таблеток активного кремнію. Використовувала я також рідкі калійно-фосфорні підживлення. Всі ці добрива плюс внесені в ґрунт два види поживного борошна забезпечили ранункулюсам прекрасний розвиток і рясне цвітіння.

Лютики після цвітіння

Коли квітки жовтців в’янули, я їх зрізала, але самі квітконоси не чіпала. У червні почалася африканська спека, і ранункулюси перестали формувати квіти. З цього моменту я перестала їх поливати, і до початку липня надземна частина рослин повністю засохла.

Я вибрала в місячному календарі сприятливий день і викопала бульби ранункулюса, причому в деяких місцях поруч із посадженою бульбою утворилося кілька діток. Весь посадковий матеріал я двічі промила в теплій воді і просушила.

Потім я на 5 хвилин опустила бульби ранункулюса в рожевий розчин марганцівки, а потім виклала їх в один шар на тканину і тримала до повного висихання в тінистому місці. Висохлі бульби я склала в картонну коробку і перенесла в темне сухе приміщення на зберігання.

Якщо січень і лютий будуть такими ж холодними, як в попередні роки, саджати ранункулюси на пророщування я буду в березні.

В останні десятиліття кліматичні умови сильно змінилися, і це змусило мене зробити запас Фітоспорину. Цей унікальний лікувальний біофунгіцид випускають у формі гелю і у формі пасти. Він напевно знадобиться квітам та іншим рослинам, які через зміну клімату стали страждати від різкого перепаду температур.

Фітоспорин захистить ранункулюси від кореневих гнилей та інших грибкових захворювань як на ранній стадії розвитку, так і надалі.

Бажаю вам гарних квітів і всього найдобрішого.

Жовтець (ранункулюс): фото квітки, опис видів, посадка і догляд у відкритому грунті

Характеристика рослин жовтець, як вирощувати у відкритому грунті, правила розмноження ранункулюса, боротьба з хворобами і шкідниками, цікаві замітки і застосування, види і сорти.

Жовтець (Ranunculus), нерідко слідуючи латинській транслітерації, іменують Ранункулюсом і відносять до родини Жовтецеві (Ranunculaceae). Ці представники флори можуть виростати як у воді, так і на ґрунті. Але в будь-якому випадку всі жовтці мають їдким соком, а нерідко навіть отруйним. В роду є як однорічники, так і рослини, що характеризуються більш тривалої вегетацією. Рід об’єднав в собі приблизно шість сотень видів. Рідний ареал зростання припадає на території Малої Азії. Але на сьогоднішній день різновиди ранункулюса вирощуються в помірних і холодних областях Північної півкулі планети.

Люди помітили, що такі квіти найчастіше зустрічаються біля води або в прибережній зоні ростуть прямо на мілководді, тому в народі їх порівнювали з жабами, а «rana» з латини перекладається саме як «жаба». Але можна почути, як рослину називають «куряча сліпота» через їдкого соку, який, потрапляючи в очі, може заподіяти біль.

Коріння у жовтцю короткі, так як їм не потрібно йти глибоко в грунт, щоб знайти воду. Рослини в природних умовах ростуть і так в безпосередній близькості до неї. Коренева система характеризується мочковатостью. Зрідка з великого числа потовщених кореневих паростків, які мають клубневидне обриси, збирається пучок. Стебла ранункулюса по висоті не перевищують зазвичай показники в півметра або трохи більше. Ростуть вони прямостоячими і володіють невеликим розгалуженням у верхній частині. Пагони товстенькі з темним смарагдовим забарвленням.

Листові пластини, що ростуть на стеблах в черговому порядку, можуть приймати як прості обриси, так і володіти розтином. Коли лист розсічений дуже сильно, то він чимось схожий з контурами листя жоржин. Поверхня листя має опушення. Листя також насичено пофарбована в зелений колір.

Зазвичай стебла у липні починають прикрашати складні суцвіття або бутони на пагонах утворюються окремо. Найчастіше суцвіття своїми формами нагадують кульки, що досягають в діаметрі 8-10 див. В чашечці квітки налічується 3-5 чашолистків, а ось пелюсток може бути від п’яти одиниць (інколи й менше) до великої кількості, так як з їх допомогою буде сформований простий або густомахрова віночок. Кожна пелюстка на підставі володіє медовою ямкою, яку прикриває невеликих розмірів лусочка або вона відсутня. Пелюстки з невеликим загином. Як маточок, так і тичинок в квітках жовтцю є велика кількість.

Цвітіння, який триває приблизно місяць з середини літа — досить ефектне видовище, оскільки квіти ранункулюса мають схожі обриси з невеликими рожевими бутонами, які розкрившись повністю, починають нагадувати східні маки. Також є види, квіти яких можуть бути схожими на жоржини помпонні або ж хризантеми з кулястими обрисами. Забарвлення пелюсток квіток також різноманітний, він включає білий, жовтий, помаранчевий і кремовий, червоний, рожевий і багряний колір. Ось тільки не буває лютіков з блакитним, синім і фіолетовим відтінком квітів.

Після того, як квіти піддадуться запиленню, визріють плоди, що представляють собою многоорешки. Завдяки своїй невибагливості рослина використовується в роботах по селекції (особливо вподобана в цій справі різновид жовтцю азіатського (Ranunculus asiaticus)). З його допомогою виведено значну кількість садових форм, які відрізняються забарвленням: монохромні, двокольорові і мають пелюстки з яскравою облямівкою. Якщо зрізати квіти ранункулюса, то в букеті вони простоять майже тиждень.