Технологія вирощування винограду

Сьогодні виноградарство і виноробство в Україні переживає не найкращі часи. Тим не менше, галузь ця досить перспективна. Тим паче, що наразі держава начебто звернула на неї увагу і запроваджує програми з підтримки. Основними моментами технології вирощування цієї культури в умовах України поділилися науковці й фахові експерти.

Виноградарство — особливий напрям у сільському господарстві, виробництво цієї культури має багато нюансів.

Для ефективного вирощування врожаю винограду потрібні певні кліматичні умови, в Україні найбільш підходящі — в південній частині, хоча своїм виноградарством славиться і Закарпаття.

За оцінками експертів, в Україні налічується 15 природно-виноградарських макрозон і 58 мікрозон, що дає можливість виробляти унікальні різновиди винопродукції.

Значні площі (близько 20 тис. га) було втрачено після анексії Криму. Й зараз загальні площі виноградників становлять приблизно 40 тис. га (за даними Держкомстату, в 2019-му було 41,8 тис. га, у 2020-му 39,1 тис. га). Найбільші припадають на Одеську (понад 27 тис. га), Миколаївську (майже 6 тис. га), Херсонську (близько 5 тис. га) та Закарпатську (понад 3 тис. га) області.

Вибір сортів

Зараз у державному реєстрі сортів та гібридів України міститься близько 60 сортів столового та технічного винограду, а також сортів-підщеп. За офіційною статистикою, найбільші площі відведено під сорт столового винограду Ізабелла.

«Вибір сортів винограду на сьогодні величезний. Це й сорти української професійної селекції, це інтродуковані сорти інститутів та селекціонерів інших країн, це великий блок аматорської селекції. Доступні також високотехнологічні сорти американської та ізраїльської селекції. Новинки різноманітні за забарвленням та формою ягоди, смаковими особливостями та рівнем адаптивності до умов вирощування», — зауважує Людмила Герус, кандидат с.-г. наук, завідувачка лабораторії генетичних ресурсів винограду відділу селекції, генетики та ампелографії Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова».

За її словами, найбільшого поширення в Україні набули класичні європейські технічні сорти Каберне Совіньйон, Аліготе, Трамінер рожевий, Совіньйон білий та зелений. Останнім часом набуває популярності сорт Тельті курук, один з найдавніших, завезених на територію України. Серед класичних столових виноградарі продовжують вирощувати сорти Карабурну, Італія, але низький рівень стійкості проти збудників хвороб грибної етіології знижує їх популярність. Набув поширення також сорт аматорської селекції Лівія, закладаються насадження американського сорту Юпітер.

Із сортів селекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» добре себе зарекомендували технічні сорти Одеський чорний та Сухолиманський білий та столові сорти Аркадія, Оригінал, Одеський сувенір.

«Серед новинок інституту можна назвати перспективними технічні сорти Загрей та Ароматний, столові — Загадка, Комета, Одісей, Кишмиш таїровський. За багаторічні дослідження ці сорти проявили стабільність за показниками продуктивності та якості продукції. Крупна ягода, нарядні грона, високі смакові властивості у поєднанні з високою адаптивністю до несприятливих умов навколишнього середовища роблять ці сорти перспективними для поповнення регіональних сортиментів винограду. А нове покоління сортів технічного напрямку має ексклюзивні смако-ароматичні властивості вина та високий рівень екологічної пластичності. Це сорти Ярило, Іскорка, Одеський жемчуг. Столові сорти нового покоління Заграва, Персей, Кардишах таїровський мають високі показники товарності, ексклюзивні тони у смаку ягід — наприклад, чайна троянда у сорту Кардишах таїровський та біла шовковиця у смаку сорту Персей. Нові сорти відзначаються високою технологічністю, зокрема збір сорту Персей можна провести за два підходи»

Експертка зауважує, що ефективність вирощування винограду надзвичайно залежить від умов вегетаційного періоду. Генетичну основу показників якості продукції більшості сортів винограду складають ті, що належать до сортів виду Vitis vinifera, які походять із регіонів з помірним кліматом. Це зумовлює їх слабку адаптивність до від’ємних температур та збудників хвороб грибної етіології. Зміни клімату, що спостерігаються в останні роки, також впливають на виноградну рослину. Йдеться про більш різкі коливання температури, зокрема, збільшення максимальних значень літніх температур та нерівномірність розподілу опадів протягом вегетаційного періоду. Цим і зумовлені зміни у сортименті — виноградарі надають перевагу комплексно-стійким сортам, що витримують і від’ємні температури, і посуху, стійкі проти збудників поширених хвороб грибної етіології не нижче відносного рівня. А головне — показують стабільність показників продуктивності та якості продукції, незалежно від умов вегетаційного періоду.

«На нашу думку, краще віддавати перевагу сортам української селекції, створеним саме для мінливих умов виноградарських регіонів України з використанням у схрещуваннях складних інтродукованих та власної селекції генотипів, які за багаторічні дослідження підтвердили стабільність високого рівня прояву основних господарсько-цінних показників та екологічну пластичність»

Розмноження винограду черенками: покрокова інструкція

Ви нещодавно стали власником власного виноградника? Рано чи пізно у вас виникне бажання розширити свої угіддя або ж оновити рослини на більш молоді. Розмноження винограду можна проводити кількома способами. Найбільш універсальний з них – за допомогою черенків (чубуків). Розглянемо цю процедуру детально.

• Способи розмноження винограду
• Чи можна виростити виноград з кісточки?
• Зимове розмноження
• Весняне розмноження
• Посадка в стаканчики
• Посадка в пляшки
• Висадка у відкритий ґрунт
• Осіннє розмноження
• Способи розмноження відведеннями
• Алгоритм розмноження відведеннями
• Розмноження дівочого винограду

Способи розмноження винограду

На сьогодні відомі три основні методи:

1. Купівля саджанців у розпліднику, садівничому магазині. Варіант вірний, але витратний.
2. Розмноження винограду відводками. Найстаріший метод. Тут досить просто вкоренити втечу. Однак таким способом не вдасться отримати багато нових рослин.
3. Розмноження винограду чубуками (черенками). Цей вегетативний метод допомагає зберегти всі смакові властивості батьківського винограду.

Чи можна виростити виноград з кісточки?

А ось з кісточок рослину не вирощують. Насамперед це пов ‘язано з тим, що такий виноград не повторює батьківських смакових властивостей. І плодоносити він починає набагато пізніше. Тому розмноження кісточками – це прерогатива селекціонерів у бажанні отримати нові виноградні сорти.

Давайте більш загостримо увагу на розмноженні винограду черенками.

Зимове розмноження

Підготовку слід почати ще восени – під час обрізки кущів. Найкращий період – після листопада і перед початком перших заморозків. Справа в тому, що в цей час у черенках накопичується найбільша кількість поживних речовин. Це допоможе чубукам пережити зимові холоди без особливих втрат.

Для розмноження винограду взимку слід вибирати такі черенки:

• Втечі, які влітку були найбільш плодоносними.
• Діаметр череня повинен варіюватися в межах 7-10 мм.
• Якщо ви хочете висаджувати чубук у відкритий ґрунт, вибирайте втечу з вісьмома очками. Для інших випадків можна зупинитися на шести.
• Відстані між вузлами на втечі – 8-12 см.
• Довжина втечі повинна бути пристойною, що дає більше шансів на вдале приживлення.
• Пошкоджені, викривлені чубуки краще не варто використовувати – вони погано приживаються.

Важливо після зрізки зробити внизу череня невелику надсічку або іншу позначку. Це допоможе визначити, де низ, де верх рослини при посадці.

Після зрізки зберіть череньки в пучок і залиште їх у воді з водою (найкраще використовувати колодязну або дощову) на 2 дні. Потім оберніть їх мокрою матерією і відправте зберігатися в льох. Відповідна температура – в межах + 4 ° С. Вологість повітря – 100% (тому матерію потрібно періодично змочувати).

Так чубуки зберігаються всю зиму – необхідно їх лише зрідка перевертати.

Весняне розмноження

Дуже багато садівників сходяться на думці, що розмноження винограду навесні – найвдаліше. Рослина до літа вже встигає прижитися, а до осені – зміцніти до холодів.

Вже за 2-3 тижні до посадки черенки виймаються з підвалу. Оцініть їх придатність – натисніть пальцем на ствол. Якщо виступить крапля води, то він готовий до посадки. Також нормальний чубук буде світло-зеленого кольору без темних вкраплень.

Зробіть на черенці свіжий зріз, після чого опустіть на 2 дні в дощову або талу воду. Потім рослину потрібно якомога швидше посадити. Розмноження винограду далі зручно виробляти за допомогою пляшки або пластикових стаканчиків. Розберемо обидва ці способи.

Посадка в стаканчики

Продовжуємо розбирати розмноження винограду в домашніх умовах. Якщо ви використовуєте стакани, то приготуйтеся виконати наступне:

1. У дні кожної ємності виконайте по 3 дірки.
2. Засипте донечко на 2 см перегнилим листям.
3. Візьміть стаканчик поменше діаметром, виріжте у нього дно. Вставте цю ємність в першу. Зазори присипте землею.
4. Внутрішній стаканчик повністю закладіть піском і полийте його. Тепер приберіть цю ємність.
5. У піску зробіть вузьку ямку глибиною 4 см. У неї вставляється череня.
6. Зробіть верхній шар із сухого піску.
7. На завершення прикрийте посадку куполом з пластикової бутилі без дна і горлечка.

Не забувайте поливати саджанець раз на 2 дні. Куполи-пляшки можна прибирати після того, як на черенці з ‘являться перші 3-4 аркуші.

Посадка в пляшки

І далі про розмноження винограду в домашніх умовах. Посадку в пластикові пляшки ми будемо робити так:

1. Відріжте частину з горлечком ємності.
2. У дні шилом виконайте дірки.
3. Зробіть дренажний шар товщиною в 2 см.
4. За ним насипається ґрунт – приблизно 8-10 ложок.
5. У субстрат поміщається череня – так, щоб його верхівка була на одному рівні з обрізаним краєм пляшки.
6. Верхній шар субстрата – це тирси. Добре, якщо вони будуть пропарованими.
7. На закінчення ми накриваємо посадку куполом з пластикового стаканчика.
8. Посаджене череня найкраще розташувати в блюдці на підвіконні так, щоб його “очок” був звернений до сонця.

Поливається така посадка через блюдце. Стакан-купол ви можете зняти тоді, коли чубук розростеться і йому стане тісно в такому “будинку”.

Висадка у відкритий ґрунт

Останній і найважливіший етап зимово-весняного розмноження. Намагайтеся вибрати для висадки південний або західний бік ділянки. Поруч не повинно бути високих дерев. Найкраще, якщо буде захист від вітрів і низьких температур у вигляді стіни будівлі.

Далі дії залежать від типу ґрунту на вашій ділянці. Якщо це чорнозем і глина:

1. Викопайте яму 80х80х80 см.
2. На 1/4 заповніть її перегноєм, перемішаним з основним ґрунтом.
3. Розведіть 3 літри золи. Додайте туди по 300 г калійного добрива і суперфосфату. Просякайте розчином ґрунт.
4. Ще один шар “перегний-грунт”, але тепер в 2 рази тонше першого.
5. Третій шар – 5 см. Він складається тільки з ґрунту.
6. Яма тепер повинна бути наполовину заповнена субстратом.
7. Зробіть у центрі невеликий насип, на який вертикально встановіть саджанець. Якщо він понад 25 см у довжину, краще розташувати череня під ухилом. Розправте коріння.
8. Засинайте ґрунтом до межі приросту. Рясно полейте – 2-3 літри води.
9. Щоб підтримати рослину, встановіть колечку. Прив ‘яжіть до нього чорняво, залишивши одну втечу.

Ґрунт навколо до 10 см в глибину потрібно піддавати розпушенню. Полив – двічі через 2 тижні. Його також потрібно супроводжувати розпушуванням і мульчуванням.

Якщо ґрунт піщаний, то глибина ями – до 1 метра. Найперший шар (20 см) – глиняний. Полив більш рясний – один раз на тиждень по 4 відра.

Якщо стовбур рослини ще зелений, його краще висадити на початку червня. Якщо одревесневий, то можна поміщати у відкритий грунт вже наприкінці квітня, враховуючи погодні умови.

Осіннє розмноження

Тепер перейдемо до розмноження винограду восени. Представимо покрокову інструкцію – починати дійство потрібно заздалегідь:

1. Під час цвітіння куща обріжте черенки і поставте їх у відро з водою.
2. Потім кожен з чубуків поділяється на кілька частин – на кожній має бути по 2 нирки.
3. Порізані втечі знову опускаються у воду.
4. Зробіть на кожному чубуці косий надріз, після чого посадіть черенки або в окремі тари, або в загальний ящик.
5. Взимку або восени тримайте посадки в погребі. Навесні ж вони відразу приймуться.
6. У лютому-березні чубуки пересідають у відра. Цей етап пов ‘язаний з їх активним розвитком.
7. У вересні посадки вже готові до відкритого ґрунту.
8. Для висаджування вибирайте втечі довжиною не менше 40 см з діаметром 7-8 мм. Від чубука має відходити щонайменше три 10-сантиметрові корені. Обов ‘язково відсутність пошкоджень і бажано наявність викликаних нирок.
9. Заздалегідь підготуйте яму, встеліть її дно шаром дренажу в 5-10 см. Зверху накрийте його щільним папером.
10. Перед посадкою у саджанця обрізаються бічні корінці, а також частина втечі, яка буде над землею.
11. Приживання череня піде швидше, якщо ви попередньо вимочите його в ауксині, а потім обробите антитранспірантом. Обидві речовини можна придбати в садівничому магазині.
12. Обов ‘язково розправте коріння перед посадкою. Втечі повинні дивитися в південну сторону.
13. Рясно полійте, удобріть рослину. Верхній шар субстрату повинен бути перегноєм.
14. Після посадки ґрунт навколо рослини для затримування вологи і забезпечення прийнятного температурного режиму покрийте сухою травою або сіном. Додатково утеплити його можна хвоєю, торфом або тирсою.

Способи розмноження відведеннями

Відведення – це штучно вкорінювані нижні втечі, яких розташовують у землі без від ‘єднання від батьківського куща до моменту “готовності” саджанця. Залежно від нюансів цієї справи, виділяються кілька способів:

• горизонтальний;
• напівзелений;
• зелений;
• сухий;
• китайська;
• горизонтальний;
• катавлак;
• глибокий тощо.

Алгоритм розмноження відведеннями

Проводиться операція до появи на лозі нирок. Найпростіший алгоритм такий:

1. Поблизу материнського шматка зробіть канавку довжиною в 15 см і глибиною в 20 см.
2. На 3/4 заповніть канавку перегноєм, змішаним з грунтом.
3. Прокладіть виноградну лозу вздовж ямки, фіксуючи її дротом, рогаткою чи іншим пристосуванням.
4. Засипайте втечу ґрунтом і полийте водою, змішаною з марганцем.
5. Приховайте відведення на всьому його протязі плівкою. Не прибирайте її до тих пір, поки над землею не з ‘являться листочки.
6. Подвяжите молодые побеги к колышкам, регулярно их поливайте в течение лета. Прищипування призведе до їх визрівання.
7. Восени відведення викопують, розділяють на частини. Корінець кожного майбутнього саджанця опускається в глиняний розчин, після чого втечі відправляються на зимове зберігання.

Розмноження дівочого винограду

Дикий (або ж дівочий) виноград – це ліана, яка використовується в декоруванні заміських будівель – будинків, альтанок, госпблоків. Способів її розмноження декілька.

Черенкування. Торішні втечі дівочого винограду діляться на 15-сантиметрові відрізки. До першого міждослідження вони заглиблюються в суміш торфу і ґрунту. Рослину потрібно регулярно поливати і берегти від крізняків. У відкритий ґрунт його можна висаджувати наступної весни.

Відводки. Береться втеча довжиною не менше 3 метрів. Його укладають у борозну (глибина – близько 3 см), зміцнюють на її кінцях, присипають землею. Зелене листя при цьому має бачитися над поверхнею ґрунту. Рослину потрібно рясно поливати. І чекати його вкорінення – для цього необхідно 1-2 сезони.

Насіння. Навесні перед висаджуванням потрібна стратифікація – витримування в холодильнику. Восени – добове замочування у воді. Висаджуються в субстрат на глибину 2 см.

Саджанці. Потрібно підготувати яму шириною в 60 см і глибиною в 50 см. На 2/5 вона заповнюється великим щебенем або битою цеглою. Це дренаж. Решта – ґрунтом із землі, торфу і піску (2:2:1). Між двома сусідніми саджанцями потрібно витримувати відстань в 1 м.

Ось ми і розібрали популярні способи розмноження винограду – черенками і відводками, звичайного плодового і дикого декоративного. Виберіть той метод, який найпростіший, відповідний і легко втілюємо для вашого конкретного випадку.