ЄС у 2023 році дав Росії мільярд євро через лазівку у санкціях, – Рolitico

Минулого року Росія заробила 1 мільярд євро від купівлі палива Євросоюзом – проста лазівка в забороні ЄС на російську нафту дозволила московському паливу надходити в блок через іноземні нафтопереробні заводи.

Про це повідомляє Рolitico. Йдеться про продаж приблизно 35 мільйонів барелів рафінованого палива, заявляє ЗМІ.

“У 2023 році ЄС купив приблизно 35 мільйонів барелів рафінованого палива – переважно дизельного – принаймні частково з Росії, згідно з аналізом неурядової організації Global Witness. Ці закупівлі були дозволені через велику і тепер добре відому лазівку: попри заборону ЄС на майже весь імпорт російської нафти, країни все ще можуть законно купувати московську сиру нафту, доки її спочатку перероблять на паливо в інших місцях”, – йдеться у матеріалі.

Результатом є постійний потік російського палива, що надходить до ЄС через Індію та Туреччину, і у підсумку багато грошей повертаються до Кремля.

Сума в 1 мільярд євро, що еквівалентно вартості близько 60 000 безпілотників іранського виробництва Shahed, які Москва часто використовує для бомбардування українських міст, стала відомою після того, як ЄС цього тижня погодив 13-й пакет санкцій до другої річниці повномасштабного вторгнення.

Зазначається, що минулого року Рolitico виявило, що Москва заробила ще 1 мільярд євро через окрему лазівку в санкціях ЄС щодо Болгарії, і що спроби ЄС обмежити російські нафтові доходи в основному провалилися.

Це спонукає до подальших дій, оскільки ЄС починає готувати свій 14-й пакет санкцій, який має бути оприлюднений у найближчі місяці. Останні викриття титанічних нафтових прибутків Росії – не кажучи вже про смерть російського опозиціонера Олексія Навального – посилять цей тиск, зазначають у виданні.

“Російський режим продовжує опосередковано отримувати прибуток від третіх країн, які продають до ЄС нафтопродукти, вироблені з російської сирої нафти”, – цитує Рolitico заступника міністра закордонних справ Естонії Еркі Кодара.

За його словами, Брюссель повинен запропонувати нове правило, яке вимагає від іноземних нафтопереробних заводів інформувати покупців з ЄС про будь-який російський імпорт. Однак досі побоювання щодо різкого зростання цін на дизельне паливо та економічного спаду відлякували чиновників від таких кроків.

У 2022 році ЄС заборонив імпорт російської нафти морським транспортом і разом зі своїми союзниками по G7 запровадив ліміт ціни в 60 доларів за барель для продажу російських вантажів за межами ЄС із використанням західних транспортних і страхових послуг.

Однак план мав кілька обхідних шляхів, які підірвали його ефективність. На додаток до винятку, яке дозволяє країнам ЄС все ще купувати російську сиру нафту, перероблену за межами блоку, додатковий виняток зробили для Болгарії. Їй тимчасово дозволили експортувати паливо російського походження за певних умов.

“Загалом це означало, що сім нафтопереробних заводів, що переробляють московську нафту в Індії, Туреччині та Болгарії, продовжували експорт нафтопродуктів до ЄС. Найбільше палива в блок постачали індійські підприємства, на які припадало дві третини поставок”, – йдеться у матеріалі.

Відповідно до звіту, це перероблене паливо потім продавалося легально, в тому числі через західні нафтові фірми та трейдерів, а пізніше прибуло до портів ЄС. За оцінками Global Witness, експорт палива з цих нафтопереробних заводів до ЄС минулого року приніс Кремлю від 870 млн до 1,3 млрд євро.

“Кожний пенні, витрачений на російську нафту, допомагає оплачувати агресивну війну Кремля проти України”, – сказав старший аналітик Global Witness Крістофер Ламбін, додавши, що “ЄС повинен закрити лазівку в нафтопереробці”.

Удар ЗСУ по окупантах під час шикування: росЗМІ пише, що верифікувало 68 загиблих

Російське видання “Важные истории” заявило, що верифікувало список із 68 російських військових, які загинули від удару ЗСУ під час шикування на тимчасово окупованій території Донецької області 20 лютого.

Деталі: За даними видання, усі військові були приписані до військової частини 06705 у Забайкаллі та служили в 36-й мотострілецькій бригаді.

Справжність списку загиблих і те, що удару було завдано під час шикування перед командувачем 29-ї армії Східного округу генерал-майором Олегом Моїсеєвим, підтвердив службовець цієї частини.

За його словами, удар був такої сили, що “розлетілося все”, “поранених було дуже багато”, частину з них відправили в госпіталь Ростова-на-Дону.

Видання пише, що їм відомі імена 66 бійців, двох упізнати не вдалося.

“Важные истории” також знайшли сторінки деяких загиблих окупантів у соцмережах − усі вони востаннє були в мережі в день атаки.

У коментарях під фото одного з них, Олександра Рустамова, з’явилися коментарі зі свічками і словами “Царство небесне!”.

Також видання знайшло сторінки інших військових зі списку − Олександра Пусєва, Сергія Петрова, Олексія Філімонова, Віталія Іщенка та Дениса Сахацького. Усі вони востаннє були онлайн 20 лютого.

Військовий Олексій Міхальов, який називає себе заступником командира батальйону спеціального призначення Східного військового округу, опублікував у своїй групі “ВКонтакте” пост: “Вічна пам’ять братики, 20.02.2024 це дата назавжди в моєму серці”.

Передісторія:

• Раніше російська служба BBC повідомила, що Збройні сили України 20 лютого, ймовірно, вдарили по шикуванню російських мотострільців в окупованій частині Донеччини, поки загарбники чекали на командувача, – загинули щонайменше 60 окупантів.

фото Через корупцію затримали посадовця управління Міноборони

Спільна зустріч із польськими урядовцями на кордоні не відбулась – Шмигаль

Зеленський про корупцію в Україні: “Все чисто”

Зеленський: Прем’єр України працюватиме на кордоні, чи будуть колеги з Польщі – не відомо

ОП опублікував текст безпекової угоди України з Данією

Україна підписала безпекову угоду з першою країною за межами G7

window._taboola = window._taboola || []; _taboola.push( < 'article': 'auto' >); !function (e, f, u, i) < if (!document.getElementById(i)) < e.async = 1; e.src = u; e.id = i; f.parentNode.insertBefore(e, f); >> (document.createElement(‘script’), document.getElementsByTagName(‘script’)[0], ‘//cdn.taboola.com/libtrc/ukrainskapravda/loader.js’,’tb_loader_script’); if(window.performance && typeof window.performance.mark == ‘function’) < window.performance.mark('tbl_ic'); >

©2000-2024, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську правду” не нижче третього абзацу.

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб’єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.

ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.

Засновник проекту: Георгій Гонгадзе

Чи зростатиме ВВП у 2024 році, що буде з інфляцією та курсом валют? Прогноз від економіста Олексія Блінова

Економічні результати 2023 року перевершили очікування урядових та приватних прогнозистів. Єдиним аналітиком, який на початку року прогнозував зростання реального ВВП одразу на 5,5%, був екскерівник аналітичного відділу Sense Bank Олексій Блінов. Forbes попросив його поділитися баченням перспектив економіки України у 2024 році.

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Економічна динаміка

Якщо у 2023-му українська економіка відсапнула після початкового шоку та помітно наростила споживання завдяки потужному бюджетному стимулюванню (що виражається у фактичному бюджетному дефіциті понад 20% ВВП два роки поспіль), то спроможність підтримувати той самий темп відновлення у 2024 році досить сумнівна. Як видно на графіку нижче, стрибок економічної активності відбувся ще на початку 2023 року, а у подальші квартали її рівень зафіксувався на 75–76% довоєнного рівня. Тобто вже можна констатувати певну стагнацію економічної активності.

Хоч це і чіткий тренд, він не є однорідним. Якщо зануритися глибше у галузевий аналіз, стане зрозуміло, що відновлення приватного споживання досі триває. На жаль, зростання на одній тільки споживчій компоненті обмежене у часі та потребує додаткових стимулів підтримки. Натомість у неспоживчих секторах ситуація дещо інша. Наприклад, у будівництві вже відбувається згортання економічної активності, зокрема після добудови об’єктів, розпочатих ще до повномасштабного вторгнення. Про згасання економічної активності свідчать і опитування ділових настроїв бізнесу, які в останні місяці дедалі частіше вказують у бік скорочення операцій – на відміну від першого півріччя 2023-го. І особливо сильною ця тенденція є знов-таки у будівництві, яке частково віддзеркалює стан інвестиційної активності в країні. Певні сподівання на підживлення економічного зростання у 2024 році можна пов’язувати з експортом, і підстави для цього є. На перший погляд врожай помітно збільшився, як порівняти з попереднім роком. Але цього разу Україна не має таких величезних перехідних залишків зерна, як у попередній маркетинговий рік. До того ж значне погіршення фінансового стану агровиробників через несприятливу цінову кон’юнктуру може негативно позначитися на новому врожаї. Тому основні експортні сподівання 2024 року пов’язано із розширенням номенклатури товарів, що проходять морським коридором.

Фінансова ситуація

Хіба що сліпий сьогодні не бачить ризики недостатніх обсягів зовнішнього фінансування та ритмічності його надходження. Не лише всю макрофінансову стабільність, а вже й значну частину економіки підважено притоком кредитів і грантів від міжнародних партнерів. Наразі побоювання стосуються радше ритмічності, ніж наявності, і певним чином цей ризик можна відтермінувати додатковими заходами, зокрема у співпраці Міністерства фінансів із Національним банком України. Але стан справ із зовнішнім фінансуванням уже дає Україні доволі чіткий сигнал, що розширення бюджетного дефіциту у 2024 році малоймовірне. Це означає, що повторення фіскального стимулу 2022–2023 років для економіки у 2024 році навряд чи відбудеться (скоріше за все, співвідношення бюджетного дефіциту до ВВП доведеться скоротити). Що стосується валютного ринку, то амплітуда коливань курсової гнучкості зростатиме – наочно продемонстровано подіями грудня. Навіть за найбільш сприятливих сценаріїв перебігу подій із зовнішнім фінансуванням варто очікувати на поступове послаблення обмінного курсу. Утім, не потрібно квапитися з апокаліптичними прогнозами. Наявні золотовалютні резерви у розмірі понад $40 млрд залишають Нацбанк однозначним диригентом ситуації на валютному ринку. Скоріш за все, обмінний курс гривні у 2024 році піде лише туди, куди дозволить НБУ. Найімовірніше, ослаблення гривні буде співставним із дохідністю гривневих депозитів, аби обмежити стимули для перенесення заощаджень в іноземну валюту. Для підтримки цієї мети НБУ, дуже ймовірно, припинить зниження процентних ставок. Сукупність уже наявних економічних трендів, описаних вище, разом з очікуваними фіскальними параметрами 2023 року та іншими можливостями дає підстави очікувати зростання реального ВВП у 2024 році за базовим сценарієм лише на 3%, тобто темп сповільниться вдвічі. Помірна девальвація гривні може мати численні сценарії, але найбільш імовірні з них передбачають невелике перевищення середньорічним обмінним курсом позначки USD/UAH 40 грн. Коригування обмінного курсу разом з іншими обставинами мають дещо розгорнути інфляційну тенденцію на прискорення з нинішнього пʼятипроцентного рівня. Проте середньорічна інфляція у 2024 році все одно має бути значно нижчою за результат 2023 року, як це відображено на графіку нижче.

Роздоріжжя-2025

Два роки повномасштабної війни істотно змінили українську економіку та економічний потенціал України. Зважаючи на значні демографічні та капітальні втрати, повернення економіки у стан січня 2022 року після Перемоги є ілюзією, якої давно потрібно позбутися. Частину економічного потенціалу втрачено. Розбудова нового – питання повоєнних інвестицій, а інвестиції потребують не лише грошей. Водночас уже наприкінці 2024 року державний борг України має сягнути безпрецедентних 95% ВВП. Попри те, що великою мірою це пільгові кредити із тривалою дюрацією та порівняно невеликим процентним навантаженням на державні видатки, суто їхня велика маса переведе Україну в статус дуже обтяжених боргом держав. Відповідно, обмежуватиметься стратегічна можливість нарощувати борги далі та водночас здійснювати фіскальні маневри для післявоєнної підтримки економіки. Без знаходження системних рішень це може стати багаторічним тягарем, який уже відчували на собі численні економіки. І простого виходу з таких ситуацій зазвичай не існує. З іншого боку, Перемога також являє собою системний економічний виклик, адже за нею піде демонтаж великої частини воєнної економіки, включно із потужним фіскальним стимулом, який допоміг нам трохи підвестися після шоку першої половини 2022 року. Пошук того післявоєнного плеча, яке можна підставити натомість, ще триває.