Ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит (РА) — хронічне запальне захворювання, яке вражає суглоби та різні органи. Найбільш характерний симптом — біль, скутість і набряк в суглобах кистей і стоп, але запалення може торкнутися й інших суглобів. Нелікована хвороба зазвичай призводить до руйнування суглобів і тяжкої втрати працездатності, а також до пошкодження багатьох органів і передчасної смерті. Раннє застосування ефективного лікування гальмує прогресування захворювання, запобігає його ускладненням і дозволяє нормально функціонувати.

Причини ревматоїдного артриту

Суть захворювання полягає в запальному процесі, який починається всередині суглоба. Невідомий фактор стимулює синовіальну оболонку, яка вистилає суглоб, до запальної відповіді. Відбувається її розростання та руйнування сусідніх структур (хрящів, кісток, зв’язок, сухожиль). Симптомами цього спочатку є біль і набряк, з подальшим незворотним руйнуванням і втратою рухів (мобільності) суглоба. Пошкодження хрящових та інших суглобових структур запальним процесом сприяє вторинним дегенеративним змінам.

Причини РА до кінця не вивчені. Швидше за все, для розвитку захворювання необхідним є співіснування багатьох факторів. Найважливіші з них:

• спадковий фактор — схильність до виникнення РА у близькоспоріднених людей, але генетичний фактор сам по собі не викликає захворювання — тому наявність РА в одного з батьків не означає, що захворювання виникне у дітей, але ризик його розвитку у 2–5 разів вищий
• дефект імунної системи — призводить до неправильного розпізнавання власних тканин як «ворога» та вироблення аутоантитіл для їх знищення; було виявлено кілька генів, які відповідають за цей процес (включаючи гени сумісності тканин HLA DRB1)
• стать — жінки хворіють приблизно в 3 рази частіше, ніж чоловіки
• інфекція — підозрюється роль деяких бактерій і вірусів у ініціюванні запальної реакції
• куріння сигарет (тютюнопаління) — збільшує ризик захворіти і викликає його більш тяжкий перебіг
• стрес — у деяких пацієнтів захворювання починається після переживання сильного стресу.

Як часто зустрічається ревматоїдний артрит?

У розвинених країнах від ревматоїдного артриту страждає близько 1 на 100 людей, жінок є втричі більше, ніж чоловіків. Захворювання зазвичай проявляється у віці від 30 до 50 років у жінок (хоча РА також може виникати раніше або пізніше), тоді як у чоловіків захворюваність на РА зростає з віком.

Як проявляється ревматоїдний артрит?

У більшості пацієнтів РА розвивається підступно. Може пройти кілька тижнів або навіть місяців, перш ніж симптоми стануть настільки надокучливими, що змусять звернутися за медичною допомогою до лікаря. Рідше ми маємо справу з раптовим розвитком захворювання впродовж декількох або кількадесяти днів. На початку часто з’являються «загальні» симптоми, які нагадують грип, такі як слабкість, субфебрильна температура, біль у м’язах, зниження апетиту та зниження маси тіла. Вони можуть випереджати «суглобові» симптоми або супроводжувати їх. При цьому захворюванні можуть також з’являтися симптоми ураження інших органів.

Характерні симптоми ревматоїдного артриту

Суглоби

Захворювання зазвичай атакує симетричні місця з обох сторін тіла. Спочатку це маленькі суглоби кистей і стоп, а в міру прогресування захворювання багато інших суглобів. Нетиповим (але можливим) початком захворювання є запалення одного великого суглоба (наприклад, колінного або плечового), або міграція хвороби по багатьом суглобам. Симптомами артриту є:

Рисунок 2. Ранні зміни при РА (набряк суглобів)

• біль у суглобахта їх скутість — найбільше турбує після прокидання або після періоду відсутності рухів у суглобі, коли відбувається скупчення запальної рідини і набряк тканин; характерна ранкова скутість, яка зазвичай при РА триває більше години,
• набряк — це результат розростання синовіальної оболонки, що утворює т.зв. паннус, може супроводжуватися ексудатом (випотом), викликаним надвиробництвом запальної суглобової рідини,
• чутливість суглоба до стискання — характерним, наприклад, є болісне рукостискання при подачі руки пацієнту з РА,
• обмеження рухів (мобільності) — уражений суглоб втрачає здатність виконувати повний спектр рухів; і якщо розвинеться пошкодження структур суглоба внаслідок запалення та вторинних дегенеративних змін, порушення функції суглоба стає незворотним,
• деформація суглобів — є наслідком тривалої хвороби; (рис. типові деформації суглобів при РА).

Позасуглобні зміни

Джерело: Choroby wewnętrzne, red. A. Szczeklik, Medycyna Praktyczna, Kraków 2011

Ревматоїдний артрит — це системне захворювання, яке вражає не тільки суглоби, але й багато органів (особливо довготривала форма з тяжким перебігом). Крім відносно частих легких уражень, таких як ревматоїдні вузлики або синдром сухості, дуже рідко можуть виникати тяжкі ускладнення, що призводять до передчасної смерті (наприклад, інсульт або інфаркт міокарда).

• Ревматоїдні вузлики — безболісні підшкірні вузлики, найчастіше розташовані навколо ліктів, суглобів кисті та інших місць, що зазнають тиску; вони можуть виникати і у внутрішніх органах.
• Атеросклероз — його прискорений розвиток є результатом активації запальних процесів; ускладнення атеросклерозу є головною причиною передчасної смерті людей з РА; у цих пацієнтів ризик інфаркту міокарда та серцевої недостатності, раптової серцевої смерті або інсульту в 2–3 рази вищий, ніж у здорових людей.
• Серце — окрім ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда, що є наслідком розвитку атеросклерозу, також можуть розвинутись: перикардит, кардіоміопатія та пошкодження клапанів серця — симптомами цих захворювань є: біль у грудях, задишка та зниження толерантності до фізичного навантаження.
• Судини — васкуліт (запалення судин) є рідкісним, але серйозним ускладненням РА, що призводить до ішемії різних внутрішніх органів; також може з’являтися виразкування кінчиків пальців і шкіри.
• Легені — РА сприяє, серед іншого, розвитку плевриту та інтерстиціальної пневмонії; ці захворювання викликають сухий кашель, задишку і біль у грудях;
• Остеопороз — як РА, так і стероїди, що застосовуються при його лікуванні, значно прискорюють розвиток остеопорозу; важливо розпочати лікування досить рано, щоб зменшити ризик переломів кісток.
• Очі — поширеним симптомом є синдром сухості, викликаний кон’юнктивітом, для якого характерним є відчуття піску або чужорідного тіла під повіками; інші структури очей та проблеми із зором зустрічаються рідше.
• Нерви — часто спостерігається т.зв. синдром зап’ястного каналу; рідкісним, але серйозним ускладненням є здавлювання спинного мозку через підвивих хребців у шийному відділі хребта — його симптоми включають головний біль, розлади чутливості (оніміння, поколювання, зниження больової чутливості) та слабкість або парез кінцівок. Це стан, який вимагає термінового звернення до лікаря.
• Нирки — і хвороба, і медикаменти (ліки), які застосовують в лікуванні РА, можуть пошкодити нирки; важливо проводити регулярні контрольні дослідження функції нирок.
• Гематологічні розлади — при тривалій хворобі часто виникають помірна анемія та аномальний вміст лейкоцитів. Для загострень хвороби характерним є збільшення кількості тромбоцитів. Частіше спостерігається збільшення лімфатичних вузлів та селезінки. РА підвищує сприйнятливість до інфекції та ризик розвитку лімфоми.

Що робити при появі симптомів ревматоїдного артриту?

Якщо з’являються біль і набряк суглобів, слід негайно звернутися до лікаря. Люди з підозрою на РА повинні перебувати під опікою ревматолога. Швидка постановка діагнозу є визначальною для ефективності лікування, і якщо його розпочати достатньо рано, є навіть шанс на тривалий відступ захворювання.

В ході РА можуть виникнути ускладнення, які потребують термінового медичного втручання. Найчастіше їх можна попередити і успішно лікувати. Ознайомтесь із симптомами, які свідчать про ускладнення РА (див.: вище).

Слід негайно звернутися до лікаря, якщо відмічається:

• загострення захворювання (посилення болю, скутості і набряку суглобів, субфебрильна температура, слабкість, втрата маси тіла) — потребує більш інтенсивного лікування для якнайшвидшого вгамування активності захворювання
• будь-які ознаки зараження, напр., лихоманка, кашель, біль у горлі, печіння при сечовипусканні, слабкість, відчуття розбитості — пацієнти з РА мають знижену здатність боротися з інфекціями (їм потрібне швидке та ефективне лікування)
• недавно виконана пункція суглоба, після якої з’явилось суттєве посилення болю, набряк та підвищення локальної температури в ділянці суглоба або гарячка — це можуть бути ознаки інфікування (зараження) суглоба, які потребують швидкого лікування; не слід хвилюватися з приводу болю в суглобі, який зникає протягом 24 годин після пункції (впродовж цього часу необхідно уникати навантаження суглоба)
• кашель, задишка, біль у грудях, знижена толерантність до фізичних навантажень — необхідно проводити негайну діагностику для виключення захворювань легенів та серця, що можуть співіснувати з РА
• будь-які неврологічні симптоми (напр., порушення чутливості, слабкість або парез кінцівок, сильний головний біль, порушення зору) — можуть бути ознаками інсульту або компресії нервових структур
• біль у животі, стілець (кал) темного кольору (або з домішками крові) — можуть бути ознаками виразкової хвороби та шлунково-кишкової кровотечі, які є ускладненням лікування нестероїдними протизапальними препаратами.

Також надзвичайно важливо повідомити лікаря про планування сім’ї (це стосується як жінок, так і чоловіків). РА не є протипоказанням для вагітності (і у більшості жінок під час вагітності спостерігається тимчасова ремісія хвороби), але слід її все ж запланувати, для того, щоб завчасно модифікувати лікування, оскільки більшість ліків можуть завдати шкоди дитині.

Як лікар ставить діагноз?

Лікар діагностує ревматоїдний артрит на основі співіснування характерних симптомів із результатами лабораторних та візуалізаційних досліджень. Критерії РА, що застосовувалися до цього часу, були з 1987 року та відповідність цим критеріям спостерігалась лише при розвиненому захворюванні (це означає, що точний діагноз можна було встановити лише після тривалого спостереження). У 2010 році були розроблені нові критерії ( ACR / EULAR ), які допомагають діагностувати РА на початковій стадії захворювання та розпочати лікування ще до розвитку незворотної деструкції суглобів.

Лабораторні дослідження

Лабораторні дослідження (аналізи) виконують для діагностики РА, прогнозування тяжкості захворювання та контролю його перебігу.

• РФ (ревматоїдний фактор) виявляється у 70–80 % пацієнтів (так звана серопозитивна форма РА); РФ виявляється також у здорових людей та при інших ревматичних захворюваннях.
• Анти-ЦЦП (антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду) — їх перевага полягає в тому, що вони зустрічаються майже виключно в РА; можуть з’являтися раніше, ніж симптоми захворювання, а також у людей із серонегативною формою РА. Високий титр РФ і анти-ЦЦП свідчить про тяжку форму захворювання, швидке руйнування суглобів і виникнення позасуглобових змін.
• Підвищені показники запалення, напр., ШОЕ, СРБ та зміни показників загального аналізу крові — слугують зокрема для оцінки активності захворювання.

Лікар може також зробити інші дослідження крові, сечі або суглобової рідини з метою виключення інші захворювань суглобів та оцінки функції різних внутрішніх органів (напр., нирок, печінки).

Візуалізаційні дослідження

При підозрі на РА виконують рентгенограми (РГ) кистей і стоп, а також інших потенційних уражених суглобів. Рентгенологічні зміни, характерні для РА, включають набряк м’яких тканин та зменшення щільності кісткової тканини в області суглоба, наявність кісткових дефектів, звуження суглобових щілин, та на більш пізніх стадіях — деформації суглобів.

На початку захворювання ефективними для діагностики є магнітно-резонансна томографія та ультразвукове дослідження, які можуть виявити запальні зміни раніше, ніж РГ. У деяких випадках (напр., при оцінці шийного відділу хребта) ефективною є комп’ютерна томографія.

Які методи лікування ревматоїдного артриту?

За останні роки методи лікування РА значно змінилися у зв’язку з появою нових ефективних ліків. На сьогодні акцент робиться на якомога швидшому використанні хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів (ХМАРП). Це дозволяє все частіше досягнути ремісію (тобто стан, при якому відсутні симптоми захворювання та ознаки його активності в лабораторних та візуалізаційних тестах) або низьку активність хвороби. На жаль, початок РА часто підступним і нерідко для призначення правильного лікування потрібно кілька місяців — тому не слід зволікати зі зверненням до лікаря у випадку виникнення симптомів запалення суглобів (артриту)!

Ефективне лікування РА означає зникнення симптомів захворювання, хорошу якість життя та збереження функціональної активності. Крім основного фармакологічного лікування цієї хвороби, важливо швидко розпочати реабілітацію, а у деяких випадках і хірургічне лікування. Ревматолог вирішує, які саме лікарські препарати використовувати, враховуючи ступінь тяжкості захворювання, його активність (найчастіше за допомогою індексу DAS 28), прогностичні показники та протипоказання до застосування певних препаратів (напр., супутні хвороби печінки, нирок, туберкульоз). Пацієнту важливо розробити разом з лікарем ефективний план дій — це передбачає регулярні відвідування свого лікаря, виконання лабораторних аналізів для оцінки ефективності та можливих побічних ефектів ліків, які використовуються.

Фармакологічне лікування

Хворобомодифікуючі антиревматичні препарати (ХМАРП) відіграють фундаментальну роль у лікуванні РА, оскільки вони не лише полегшують симптоми, але, перш за все, гальмують руйнування суглобів, дозволяючи підтримувати фізичну форму та нормально функціонувати в повсякденному житті. Їх слід використовувати якомога швидше після постановки діагнозу, щоб запобігти появі незворотних змін в суглобах. Однак ці ліки не забезпечують повного одужання — після їх відміни захворювання зазвичай рецидивує. Розрізняють “синтетичні (не біологічні)” і “біологічні” ХМАРП. До синтетичних ХМАРП належать:

Початковий ефект цих ліків проявляється через деякий час, як правило, через 1–2 місяці (повний через 3–6 місяців). Метотрексат є препаратом першого вибору при РА, він є високоефективним і зазвичай пацієнти добре його переносять (багато побічних ефектів мають тимчасовий характер).

Протягом декількох останніх років для лікування РА все частіше використовують так звані біологічні лікарські засоби, які отримують за допомогою методів генної інженерії, та які спрямовані проти факторів, що беруть участь у запальному процесі. Існує кілька видів біологічних ліків, залежно від їх цільового місця дії (напр., ФНП, ІЛ-1, ІЛ-6, T- або B- лімфоцити).

При лікуванні РА найчастіше застосовуються:

Ефект дії цих препаратів помітно трохи швидше, як правило протягом 2–6 тижнів. Їх можна застосовувати самостійно (у монотерапії) або в поєднанні з синтетичними препаратами (зазвичай метотрексатом). Біологічні препарати є резервом для пацієнтів, у яких не вдається досягти належного контролю хвороби, незважаючи на використання максимально переносимих доз синтетичних препаратів, рідше — як стартове лікування для осіб з високою активністю захворювання та факторами поганого прогнозу.

Глюкокортикостероїди швидко зменшують симптоми запалення суглобів (артриту) та гальмують їх руйнування, саме тому їх часто використовують на початку захворювання (до того, як базовий ХМАРП почне діяти) та при його загостреннях. З огляду на безліч побічних ефектів слід намагатись якнайшвидше зменшити дозу стероїду та використовувати його впродовж якомога коротшого проміжку часу. Стероїди також можна вводити безпосередньо в уражений суглоб (напр. преднізолон, метилпреднізолон).

Нестероїдні протизапальні препарати — зменшують симптоми артриту, але не гальмують прогресування хвороби, тому їх застосовують лише як підтримуючі препарати у боротьбі з болем у суглобах та їх скутістю. Вони мають багато побічних ефектів, таких як шлунково-кишкові кровотечі, ураження нирок та підвищений ризик виникнення серцевих захворювань. Ніколи не слід приймати більше одного препарату з цієї групи та не перевищувати рекомендованих доз. Вибрані лікарські засоби з цієї групи: диклофенак, ібупрофен, кетопрофен, напроксен, німесулід

Знеболюючі засоби, такі як парацетамол та опіоїди, застосовують, якщо біль зберігається, незважаючи на повну базисну терапію.

Нефармакологічне лікування

У всіх пацієнтів, крім застосування медикаментів, дуже важливими є:

• психологічна підтримка —пам’ятайте, що хвороба, яка часто пов’язана з болем та втратою працездатності, також може викликати фрустрацію, відчуття залежності від оточуючих і навіть депресію, тому не слід соромитись шукати психологічну підтримку у близьких осіб та в спеціалізованих клініках; деякі методи (напр., біофідбек-терапія та поведінкова терапія) дуже ефективні для досягнення контролю над симптомами захворювання та покращують самооцінку
• відпочинок — втома є поширеним симптомом РА, особливо в його активний період; короткий сон під час дня допоможе повернути енергію і дасть полегшення хворим суглобам
• фізичні вправи — пацієнти з РА часто відмовляються від будь-яких фізичних навантажень, що призводить до зниження рухливості суглобів, контрактур та ослаблення м’язової сили; регулярні фізичні навантаження запобігають і навіть сприяють регресії деякі несприятливих змін у суглобах; рекомендуються вправи, які збільшують діапазон руху та зміцнюють м’язи (вони допоможуть підтримувати рухливість та стабільність суглобів), та вправи, які поліпшують загальну витривалість (напр., ходьба, плавання, їзда на велосипеді); програма фізичних вправ повинна бути розроблена реабілітологом та підібрана під кожного пацієнта індивідуально, залежно від тяжкості захворювання, фізичної форми даної людини та супутніх захворювань

Від фізичних вправ слід утриматись під час загострення симптомів захворювання; пам’ятайте, що чим раніше розпочати цілеспрямовану реабілітацію, тим легше буде запобігти деформації та дисфункції суглобів.

• фізіотерапія — різні методи, такі як кріотерапія, ультразвук, масаж та бальнеотерапія допомагають зменшити біль та запалення суглобів, а також розслабити м’язову систему; їх використання вимагає ретельної оцінки стану здоров’я та врахування можливих протипоказань
• ортопедичні засоби допомагають зменшити навантаження на хворі суглоби та впоратися зі зниженням працездатності — до них належать палиці, милиці, ходунки, інвалідні коляски, які допомагають пересуватись; стабілізатори для кистей, колін та гомілкоступневих суглобів (т.зв. ортези), які допомагають зберігати правильне положення суглобів; ортопедичні устілки для взуття для покращення структури стопи та зменшення навантаження на опорні суглоби при ходьбі
• пристосування оточення до неповносправності, напр., спеціальне пристосування кухонних приладів, меблів, ручок, які допомагають при вставанні, адаптація автомобіля — вони допоможуть виконувати щоденні звичні дії
• відповідне харчування — мова йде про підтримку нормальної маси тіла; слід уникати як зайвої ваги і ожиріння (що збільшує навантаження на суглоби і прискорює розвиток атеросклерозу), так і гіпотрофії (що ослаблює організм і призводить до атрофії м’язів); також важливо забезпечити кісткам достатню кількість кальцію та вітаміну D, оскільки РА значно прискорює розвиток остеопорозу
• припинення куріння, яке збільшує ризик виникнення хвороби та тяжкого її перебігу.

Місцева терапія

Місцева терапія РА безпосередньо стосується ураженого суглоба.

• пункція суглоба для вивільнення запальної рідини, яка накопичилась в суглобі, та введення всередину протизапальних препаратів (стероїдів)
• процедури, які видаляють змінену синовіальну оболонку (т.зв. синовектомія) — існують різні способи їх виконання: хірургічний, хімічний (шляхом введення речовини, що руйнує синовіальну оболонку) або з використанням радіоізотопу
• різного роду корекційно-реконструктивні операції, спрямовані на покращення структури та функціонування деформованих суглобів
• ендопротезування, тобто заміна пошкодженого суглоба штучним протезом
• артродез, що полягає в повному знерухомленні суглоба, завдяки чому усувається біль
• декомпресія синдрому зап’ястного каналу, який часто співіснує з РА.

Чи можливо вилікувати ревматоїдний артрит повністю?

У даний час вилікування РА, тобто відсутність хвороби без необхідності прийому ліків, трапляється вкрай рідко. Зазвичай хвороба рецидивує після відміни ХМАРП. Наявні методи лікування все частіше дозволяють досягнути ремісії захворювання та нормального функціонування. На жаль, у деяких пацієнтів (приблизно 10–20 %), незважаючи на лікування, захворювання прогресує. Ремісія часто виникає у вагітних, але хвороба зазвичай загострюється протягом 3-х місяців після пологів.

РА все ще часто пов’язаний з обмеженням повносправності — за оцінками, через 5 років працездатність втрачає приблизно половина пацієнтів, а через 10 років — майже кожен. Пацієнти живуть на кілька років менше, порівняно із загальною популяцією, головним чином через ускладнення атеросклерозу. Цілком ймовірно, що ця статистика в майбутньому покращиться завдяки більш ранньому виявленню РА та все більш ефективному лікуванню.

Що робити після закінчення лікування ревматоїдному артриту?

РА — хронічне захворювання, яке потребує постійного ревматологічного контролю. На початку захворювання та під час його загострення необхідні часті відвідування лікаря (в середньому, кожні 1–3 місяці) для визначення відповідної дози ліків та досягнення ремісії захворювання. Впродовж стабільного періоду візити можуть відбуватись рідше (зазвичай кожні півроку).

Активність та прогресування захворювання оцінюються на основі вираженості клінічних симптомів (кількість уражених суглобів, оцінка вираженості болю, шкали оцінки якості життя) та результатів лабораторних (ШОЕ, СРБ, загальний аналіз крові) і візуалізаційних (РГ кистей і стоп) досліджень. Також важливо виявити побічні ефекти ліків, в т.ч. оцінити функцію нирок, печінки та кісткового мозку, а також проводити періодичні дослідження щодо супутніх захворювань (УЗД черевної порожнини, РГ грудної клітки, мамографія, гінекологічне обстеження). У зв’язку з прискореним розвитком атеросклерозу необхідна оцінка серцево-судинного ризику, а при необхідності — відповідна профілактика та лікування.

Також слід пам’ятати про відповідно ранній початок лікування остеопорозу, щоб зменшити ризик появи переломів кісток. Крім відвідування ревматолога, пацієнт повинен брати участь у цілеспрямованих реабілітаційних заходах та виконувати рекомендовані вправи в домашніх умовах.

Що робити, щоб запобігти ревматоїдному артриту?

На жаль, в даний час не можна запобігти розвитку РА, але своєчасне виявлення та лікування захворювання дозволяє щораз частіше отримати тривалу ремісію.

Аналізи на ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит носить інфекційний запальний характер. Це системне захворювання сполучної тканини організма.Протекает захворювання, вражаючи дрібні периферичні суглоби. Для виявлення захворювання проводиться діагностика ревматоїдного артриту. При цьому необхідна здача всіх відповідних аналізов.На основі результатів доктор призначає лікування.

Причини та симптоми ревматоїдного артриту

Зміни в суглобах при ревматоїдному артриті відбуваються симетрично. Спочатку вони спостерігаються в стопах, плямисто-фалангових та міжфалангових суставах.Еслі вчасно не була проведена діагностика ревматоїдного артриту та його лікування, то з часом уражаються всі інші сустави.Зачастую виникнення захворювання сприяє генетична схильність або інфекційні захворювання. Іншими причинами ревматоїдного артриту можуть бути:

• гормональні порушення;
• переохолодження суглобів;
• інфекційні процеси;
• перенесені травми;
• стресові ситуації (часта причина захворювання у жінок).

Ревматоїдний артрит (код за МКХ 10) поділяють на види: серонегативний М06.0; серопозитивний М05.8 та юнацький М08. При цьому захворюванні пацієнти найчастіше скаржаться на болі в уражених суглобах, вони мають хвилеподібний, ниючий характер. Гостре запалення може стати причиною болів в м’язах. Наявність лихоманки підтверджує факт присутності запального процесу в організме.Сразу після пробудження хворі часто відчувають скутість в суглобах, вона проходить через півгодини після будь-яких рухів. Оглядаючи уражені ділянки, доктор виявляє помітні почервоніння. У запущених випадках відбувається порушення функцій суглоба.

Паралельно діагностується набряк або атрофія м’язів. Ревматоїдний артрит має яскраву симптоматику, тому помітити прояви недуги пацієнт може відразу самостійно. При виявленні перших ознак необхідно терміново звертатися за допомогою до медиків.

Правильно проведена діагностика дозволить виставити діагноз та почати своєчасне лікування.

Діагностика артриту ревматоїдного

При ревматоїдному артриті особлива увага приділяється лабораторним дослідженням. Немає такого тесту, який поодиноко міг би підтвердити наявність захворювання. Для постановки діагнозу ‘ревматоїдний артрит’, аналізи для діагностики повинні проводитися комплексно. При підозрі на даний недуга необхідна наявність наступних даних:

• загального аналізу крові (обов’язково ШОЕ);
• загального аналізу сечі;
• біохімії крові (АЛТ, АСТ, С-реактивний білок, креатинін);
• дослідження на антіцітрулліновие антитіла та ревматоїдний фактор;
• маркери гепатитів;
• аналізу на антинуклеарні антитіла.

Тільки в сумі перераховані показники дозволяють визначитися точно з діагнозом. Остаточно оцінку стану дає доктор, спираючись крім цього на результати інструментального дослідження.

Підготовка до аналізів крові

Діагностика артриту ревматоїдного обов’язково включає в себе лабораторні дослідження. Щоб результати були більш достовірними, до здачі аналізів необхідно підготуватися заздалегідь:

1. За добу забороняється вживати алкогольні напої.
2. Також обмежити фізичні навантаження за добу до здачі аналізів.
3. Виключити лікарські препарати за два тижні, якщо зробити це неможливо, попередити медичного працівника, який буде розшифровувати свідчення.
4. За годину заборонено курити.
5. Необхідно заспокоїтися, не нервувати, півгодини до процедури посидіти в тихій обстановці.
6. Не вживати міцний чай та каву.
7. Якщо в один день призначені рентгенографія, інші інструментальні дослідження, фізіотерапія, доведеться відмовитися від здачі крові.
8. Аналіз крові потрібно здавати натще.

З результатів буде видно, яка кількість клітин міститься в одиниці об’єму, будуть доступні відомості та про швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Цей показник в діагностиці найбільш важен.Правільная підготовка до процедури та забезпечення стерильності при заборі крові дозволять отримати достовірну інформацію.

загальні аналізи

З загального аналізу сечі можна дізнатися про наявність бактеріальних клітин, біохімічних субстратах, про загальні фізико-хімічні властивості. При встановленні ревматоїдного артриту доктора найбільше цікавлять такі показання:

• Наявність в крові запальних бактеріальних ознак — підвищені лейкоцити, зміни в лейкоцитарній формулі. Дані показники підвищуються при інфекціях, при аутоімунних патологіях змінюються рідко.
• Присутність вірусного запалення — зниження лейкоцитів та підвищення лімфоцитів. Така картина спостерігається при реактивному запаленні суглобів, викликається яке вірусами гепатиту.
• Підвищений білок у сечі та присутність лейкоцитів вказують на наявність запального процесу. При ревматоїдному артриті така картина характерна.

В цілому, дослідження тільки сечі та крові вкрай неінформативні. Для правильної діагностики, особливо у випадках, коли встановлюється інвалідність при ревматоїдному артриті, просто необхідно проходити комплексне обследованіе.

Общіе аналізи крові та сечі дають можливість виключити інші захворювання.

ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів)

Особлива увага приділяється при аналізі крові швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Принцип цього дослідження описаний ніже.Кровь досить складна за своїм складом середу. Крім води та клітинних елементів вона містить різні біохімічні субстрати, в тому числі білок.

• Якщо пробірку з кров’ю залишити нерухомої, в спокої, то еритроцити починають осідати через сили тяжіння.
• Швидкість такого осідання багато в чому залежить від того, як окремі еритроцити об’єднуються в агрегати.
• Останнє може відбуватися через високий білка, який та викликає запальні реакції.

Якщо ШОЕ підвищена, то можна стверджувати, що присутні запальні процеси, які відбуваються при ревматоїдному артриті. Руки, ноги у пацієнтів починають в таких випадках нити, реагувати на погоду, з’являються болі.СОЕ дає можливість визначити активність захворювання, показники вказують на аутоімунні активні процеси. При лікуванні завдання доктора — знизити показники ШОЕ до нормального рівня, цей факт буде підтверджувати правильність обраної терапії.

Біохімічний аналіз крові при ревматоїдному артриті

Для біохімічного дослідження крові паркан проводиться з вени та відправляється в лабораторію для визначення наявності тих чи інших субстратів. Це можуть бути ферменти, білки, кислоти. При ревматоїдному артриті увага приділяється:

• Рівню печінкових ферментів АСТ, АЛТ. Вони не можуть свідчити про наявність запалення, але перед тим як лікувати ревматоїдний артрит рук, ніг, доктор повинен оцінити стан печінки та підібрати оптимальну терапію.
• Креатиніну. Виводиться нирками як кінцевий продукт метаболізму білків. При підвищених показниках можна судити про погану роботу нирок. Токсичні ліки в такому випадку будуть неприпустимі до застосування.
• Фракції білка. Цей неспецифічний показник підтверджує наявність запального процесу в організмі.

З перерахованого вище випливає, що ставити діагноз тільки на підставі аналізів крові неможливо. Вони дають можливість призначати правильне лікування. Окремо варто відзначити такий біохімічний показник як С-реактивний білок.

C-реактивний білок (СРБ)

Для визначення в аналізі СРБ доктор повинен зробити на напрямку особливу позначку. Для чого визначають показник? При гострій фазі запалення С-реактивний білок є найбільш важним.Без даного метаболіту наша імунна система не могла б відповідати на фактори, що ушкоджують запальними процессамі.Еслі показник перевищує норму, це свідчить про запальний процес в організмі, який носить невідому локалізацію, характер може бути вірусним , бактеріальним, аутоімунним. Підвищений СРБ вказує на системну патологію в організмі.

ревматоїдний фактор

Ревматоїдний фактор визначається при наявності аутоімунних захворювань. Що собою він представляє? Це сукупність речовин — вироблені на клітини антитіла імунної системи. Клітини ці входять в оболонку зчленування, там-то та утворюється ревматоїдний фактор. У кров він надходить з суглобової порожнини та визначається за допомогою аналізів. Даний показник підвищується при:

• серозном ревматоїдному артриті (код за МКХ 10 — М 05.8);
• ВКВ;
• склеродермії;
• дерматомиозите;
• наявності пухлини;
• паразитарних та інфекційних захворюваннях;
• васкулите.

Антіцітрулліновие антитіла

Діагностика ревматоїдного артриту лабораторна дає можливість виявити в крові антіцітрулліновие антитіла (АЦЦП). Цитрулін — амінокислота, яка є частиною білка. Останній входить до складу сполучної та епітеліальної тканини. Якщо відбувається вироблення антитіл до цієї амінокислоті, можна судити про поразки сполучних капсул в зчленуваннях. При підвищенні рівня АЦЦП більше 95% можна з упевненістю стверджувати про наявність ревматоїдного артриту. Вже на ранніх стадіях цей маркер присутній в крові.Не довіряти тільки цим показником не варто, так як є випадки підвищення АЦЦП та при інших системних хворобах.

антинуклеарних антитіла

Якщо в організмі відбуваються якісь аутоімунні процеси, починається вироблення певної кількості антитіл проти білка у власному організмі. Називають ці антитіла Антинуклеарні. Рекомендується визначати цей показник, якщо при аналізі виявилися запалення неясною природи. Наприклад, при підвищеній СОЕ.Однако антинуклеарні антитіла не є високоспецифічним маркером при діагностиці ревматоїдного артриту. Показник цей може також виявитися при:

• системних захворюваннях сполучних тканин;
• склеродермії;
• гепатиті;
• реактивному артриті.

‘Метотрексат’- відгуки при ревматоїдному артриті

У базисної терапії при лікуванні ревматоїдного артриту застосовується ‘Метотрексат’.Медікамент дає можливість пригнічувати виражені симптоми, а також здатний попереджати руйнування кісткових тканин, забезпечує стійке протистояння деформації суставов.Лекарственное речовина впливає на клітини, здатні до швидкого поділу. Препарат має протизапальний та протипухлинний ефект завдяки тому, що відбувається порушення циклу метаболізму фолієвої кіслоти.

Прінімая ‘Метотрексат’ при ревматоїдному артриті, відгуки пацієнти більшою мірою залишають позитивні. Симптоми ураження суглобів (скутість, набряклість, болі) стають помітно менш вираженими. Перш ніж використовувати препарат, необхідно ознайомиться з протипоказаннями. Негативні відгуки зазвичай залишають ті, хто бездумно,без призначення лікаря застосовує лекарство.’Метіпред ‘при ревматоїдному артриті також благотворно впливає. Відноситься препарат до групи глюкокортикостероїдів. На організм має протизапальну, протиалергічну та імунодепресивну дію. Активною речовиною тут є метилпреднізолон.

Інструментальні методи діагностики

Крім лабораторних досліджень при діагностиці ревматоїдного артриту необхідно використовувати інструментальні методи, які допоможуть виявити захворювання та встановити правильний діагноз.Артроскопія. Малоінвазивний хірургічний метод. Робиться два невеликих проколи в коліні, вводиться камера, завдяки якій надається можливість діагностувати всі внутрішні зміни. Отримані відомості дають можливість спланувати правильне леченіе.Біопсія. Виконується процедура під анестезією за допомогою артроскопического доступу. Для дослідження робиться забір синовіальної тканини. Характер ушкоджень досліджують мікроскопічним та гістологічним методом.

Сцинтиграфия суглоба. Самий інформативний метод. Використовується променева діагностика. Вже на ранніх стадіях виявляються проблеми. Дослідження проводять на гамма-томографі.

МРТ. Метод дуже чутливий, дає можливість виявити набряки, ерозії кісткових тканин, синовіт. Але для підтвердження діагнозу потрібні додаткові дослідження, так як ці ознаки не завжди можуть належати цій недугу.УЗІ суглобів. Нетравматичний, економічний, доступний метод. Перевершує за точністю рентгенологічний. Є можливість візуалізувати стан хрящів, сухожиль, связок.Рентгенографія. Для коригування лікування даний метод використовують, щоб спостерігати за змінами в розвитку кісткової ерозії. На ранній стадії ревматоїдного артриту рентген допомагає виявити проблеми тільки на стопах та кистях рук. Обстеження не дає можливості виявити симетрію розвиваються процесів при ревматоїдному артриті.

Аналізи на ревматоїдний артрит: перелік та розшифровка

Щоб діагностувати та диференціювати артрит, пацієнту потрібно здати два види аналізів. Специфічні дозволяють точно встановити наявність запалення. Неспецифічні є додатковими та підкріплюють поставлений діагноз. Про розвиток ревматоїдного артриту можна говорити, якщо спостерігаються відхилення в результатах АЦЦП, плазми та синовія.

Підготовка до аналізів

Людині, яка звернулася до фахівця з підозрою на РА, буде потрібно здати кілька видів аналізу крові. Для того щоб вони виявилися достовірними, потрібна спеціальна підготовка. У чому вона полягає :

• Напередодні дослідження необхідно відмовитися від спиртного та куріння.
• Також рекомендується перервати прийом НПЗП, протизаплідних, антибіотиків та глюкокортикоїдних препаратів. Якщо зробити це неможливо, слід повідомити лікаря про проведеної терапії.
• За 2-2,5 години до аналізу потрібно обмежити нервові та фізичні навантаження. На процедуру краще прийти заздалегідь, щоб 15-20 хвилин спокійно посидіти та перевести дух.
• Якщо в цей же день пацієнту потрібно відвідати фізіотерапевтичний кабінет, рентген або інше діагностичне захід, зробити це слід після аналізів.

Крім перерахованих факторів, на достовірність результатів можуть вплинути місячні у жінок. Тому час для процедури бажано вибрати через 4-5 днів після закінчення менструаціі.Аналізи при ревматоїдному артриті потрібно здавати до 10 години ранку, натщесерце. В іншому випадку кров для тестів може згорнутися, що унеможливить проведення скринінгу.

Загальний аналіз крові

Є основним методом досліджень при будь-якому вигляді артриту, в тому числі та ревматоїдному. Загальний аналіз крові допомагає запідозрити захворювання задовго до появи яскраво вираженої симптоматики. У пацієнта виявляється зниження концентрації заліза, невеликий лейкоцитоз, зростання ШОЕ. Динаміка змін показників плазми залежить від сили запалення в суставах.Для наочності наведемо розшифровку аналізу крові в нормі при ревматоїдному артриті.

Біохімічний аналіз крові дозволяє оцінити ступінь запалення в тканинах зчленування. Чим вище показник білків крові, тим активніше протікає артріт.Отдельно слід сказати про C-реактивному протеїні гострої фази. В аналізі крові для визначення ревматоїдного артриту значення білка безпосередньо не вказується, тому виявити його зростання можна тільки через збільшення альфа-глобуліну, частиною якого він є. СРБ-маркер хороший тим, що дозволяє виявити запальний процес вже через 5-10 годин після його початку.

В аналізах крові здорової людини концентрація С-реактивного білка мізерна або він зовсім не виявляється. За норму прийнято вважати 3-5 мг / л. Загострення артриту може збільшити цю цифру до 100 мг / л. При множині важкому ураженні суглобів в стадії рецидиву показник здатний досягти значення 200 мг / л та вище.

Крім високої чутливості до запальних процесів в організмі, маркер швидко реагує на вживання ліків, тому його часто використовують для контролю за результативністю проведеної терапії.

АЦЦП

АЦПП — це антитіла, які атакують модифіковані в результаті запалення білки синовіальної оболонки. У ревматологической клініці саме A-CCP вважається найбільш інформативним тестом та дозволяє виявити недугу заздалегідь, наприклад, при обтяженої спадковості. При ревматоїдному артриті аналіз на АЦЦП позитивний в 95-98% случаев.Кровь для дослідження на A-CCP береться з вени. Діагностика проводиться як на початку терапії, так та в період лікування. За рівнем антитіл фахівець може судити про ефективність медикаментів та при необхідності відкоригувати вибір препаратов.В нормі дані аналізу АЦЦП при ревматоїдному артриті однакові для всіх, незалежно від статі та віку та коливаються від 1,0 до 3,0 Од / мл. У рідкісних випадках може спостерігатися невелика різниця в значеннях. Наприклад, у вагітних A-CCP здатний піднятися до 4,0 Од / мл.Перевищено показники та у людей похилого віку. У їхньому випадку нормою вважається 3,0-3,5 Од / мл.Расшіфровка АЦЦП при ревматоїдному артриті показана в таблиці.

Деякі фахівці готові посперечатися з наведеними даними та рекомендують повністю виключати ревматоїдний артрит лише при нульових показниках АССПО в аналізах.

антинуклеарних антитіла

Одним з найбільш достовірних тестів, які використовуються в діагностиці РА, є скринінг на антиядерні антитіла (ANAs). Аналіз при ревматоїдному артриті суглобів проводиться 3 способами:

• ІФА — імуноферментний метод дослідження;
• Ніф — набір імунологічних тестів;
• імуноблот — додатковий непрямий аналіз антинуклеарних антитіл.

Одночасно з виявленням антиядерні факторів оцінюється кількість антитіл, особливо типу IgM. Виявлення цих маркерів в крові говорить про високий ризик захворювання артрітом.У здорових людей антинуклеарні антитіла відсутні в аналізі або перебувають у мінімальній концентрації. Норма ANAs для методу ІФА приведена в таблиці.

Список аналізів для діагностики ревматоїдного артриту

Ревматоїдний артрит — складно діагностується захворювання, в рамках діагностики якого призначають безліч аналізів для визначення форми хвороби. У статті детально розписані всі найефективніші аналізи.

Що таке ревматоїдний артрит?

Ревматоїдний артрит — захворювання, яке за симптомами довгий час здатне вводити в оману. Детально про хвороби вже писалося в цій статті. Аутоімунний характер хвороби провокує ураження все нових областей суглобових механізмів, тканин та органів. Таким чином, хворий в початковій стадії хвороби має з такими ознаками:

1. Дискомфортні відчуття в суглобах, в тому числі при пальпації.
2. Утруднення рухливості після довгого перебування в одній позі.
3. Поява підшкірних гуль.
4. Набряклість та почервоніння суглобових фаланг кистей рук.
5. Спостереження симетричного розвитку запалення в дрібних суглобах кистей та стоп.
6. Швидка втомлюваність, апатія, зниження ваги.

Ревматоїдний артрит — патологія, яка супроводжується дискомфортними відчуттями в суставах.Протеканіе захворювання полягає в поступовому зміні білкової структури під впливом патогенних факторів. Це призводить до утворення аутоімунних антитіл, що вбивають здорові клітини та руйнують синовіальну оболонку суглоба. В кінцевому підсумку відбувається надмірна проліферація сіновіоцітов, хрящові та кісткові тканини уражаються, та суглоб піддається деформаціі.

Для точного діагностування захворювання необхідно провести диференціальні дослідження біологічних матеріалів пацієнта. Розрізняють лабораторну та інструментальну методики виявлення факторів захворювання.

Про лабораторної діагностики та аналізах

Для виявлення ревматоїдного типу артриту беруть аналізи специфічного та неспецифічного характеру:

1. Специфічні — дають однозначне підтвердження або спростовують факт захворювання з високою вірогідністю.
2. Неспецифічні — працюють тільки в сукупної розшифровці з іншими даними обстеження, так як виявляють лише окремі ознаки.

Аналізи проводять специфічного та неспецифічного характераОпределіть, які при ревматоїдному артриті потрібно здати аналізи, повинен лікуючий лікар. План обстеження пацієнта включає проходження ємного діагностичного комплексу заходів:

• біохімія крові, її клінічне дослідження, визначення АЦЦП (антіцітруллінових тел), імунологічний аналіз;
• загальний аналіз сечі;
• аналіз внутрішньосуглобової рідини;
• биоптата оболонки суглоба.

Може знадобитися здача сечі на аналізСпеціфіческіе показники здатні видати ревматоїдний артрит ще до прояву перших сигналів про захворювання. Пацієнти зі спадковою схильністю можуть використовувати цей спосіб для попередження хвороби, її переходу в хронічну стадію.

Правила взяття аналізів

Встановлення точного діагнозу при ревматоїдному артриті суглобів грунтується на грамотної розшифровки клінічних результатів та професійному умінні інтерпретувати їх у комплексе.Чтоби отримати достовірні показники, необхідна спеціальна підготовка перед здачею крові. Направлення на лабораторні дослідження повинен виписувати один з лікуючих фахівців: лікар загальної терапії, ревматолог, хірург або іммунолог.Для повного дослідження показників потрібно здати кров з вени, дотримуючись для цього умови:

1. Не вживати їжу за 12 годин до взяття аналізу (дітям до року — за півгодини, від 1 до 5 років — за 3 години).
2. Не вживати алкогольні напої протягом доби.
3. Припинити прийом медикаментів за добу з дозволу лікаря.
4. Не допускати фізичного навантаження та нервових стресів за годину до аналізу.
5. Забороняється курити мінімум за 30 хвилин перед аналізом.

До здачі аналізів необхідно правильно подготовітьсяНарушеніе дієти, вживання лікарських препаратів або куріння спотворюють клінічні дані складу крові та вводять в оману при інтерпретації результатів.

Загальний аналіз крові та сечі

Стартовий набір на виявлення запального процесу в організмі — загальний аналіз крові та сечі пацієнта. Дані аналізи визначають також характер виникнення симптомів (інфекція, аутоімунне захворювання). Так, загальний аналіз визначає наступні патологічні зміни показників крові у хворої людини:

1. Зростання швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) — від 25 мм / год при нормі 2-15 мм / год.
2. Зниження гемоглобіну — у жінок до 120 г / л та чоловіків до 135 г / л.
3. Кількісний ріст лейкоцитів — вище 9000 при нормі 4000-9000.

Загострення ревматоїдного артриту супроводжується лейкоцитозом та тромбоцитозом помірного ступеня тяжкості, нормоцитарна нормохромной анемією. Іноді відбувається хронічна крововтрата через шлунково-кишковий тракт і, як наслідок, брак заліза та анемія.Аналіз сечі дає неспецифічні відомості та визначає тільки підвищення вмісту білка та рівень лейкоцитів, що лише підтверджує присутність факторів запалення.

Швидкість осідання еритроцитів

Осідання еритроцитів вивчається в пробірці протягом певного часу. Показник характеризує інтенсивність розвитку патології, активність розповсюдження руйнівних процессов.Високіе показники ШОЕ вказують на прогресування захворювання та необхідність в прийнятті ефективних медикаментозних заходів. При цьому, чим вище швидкість осідання, тим активніше фаза.Етот процес пояснюється утворенням в крові хворого запальних білків, які є причиною з’єднання еритроцитів в агрегати, збільшення сили тяжіння та швидкості їх оседанія.Біохімія крові на ревматоїдний артрит для аналізу стану тканин суглобів грає вирішальну роль. Незважаючи на визнання методу неспецифічним, його показники визначають:

1. Розвиток ревматоїдних ознак в сполучних тканинах суглобах.
2. Перебіг запального процесу.
3. Активність аутоімунного захворювання.

Біохімічний аналіз крові дозволить дізнатися безліч важливих даннихБіохімія крові включає наступні дані:

1. Присутність гаптоглобина — характерно для гострої фази. Його норма становить 0,8-2,7 г / л.
2. Активність фібриногену в плазмі — норма 2-4 г / л. Збільшення свідчить про активність аутоімунного характеру.
3. Рівень пептидів, γ — глобулінів, криоглобулинов (IgM, IgG, IgA).
4. Дія серомукоїд — сироваткових білків крові. Норма становить 1,2-1,6 ммоль / л.
5. Рівень сіалових кислот — перевищення норми в 2-2,33 ммоль / л вказує на руйнівні процеси колагену в клітинах навіть на стадії прогнозування хвороби.
6. С — реактивний білок — норма 0-5 мг / л у здорової людини.

Зростання фібриногену в крові вище 4 г / л означає підвищення згортання крові, що характерно при ревматоїдному артриті. Високий рівень цього показника є сигналом про ризик утворення тромбів та ішемічних змінах в органах.

З реактивний білок

• з — реактивний білок відповідає за здатність організму виявляти реакцію у відповідь на процеси запалення та пошкодження в організмі. тому зміна в крові даного маркера доводить перебіг гострої фази захворювання.
• встановити ступінь та точне місце ураження організму з його допомогою неможливо, але при ревматоїдному артриті рівень з — реактивного білка перевищує 400 мг / л.
• при цьому спостерігається пряма пропорційність зростання показника до тяжкості перебігу хвороби.

маркери гепатитів

• ревматоїдний артрит може викликати розвиток гепатиту в або з
• розвинена форма ревматоїдного артриту може в подальшому викликати гепатит в або с. це обумовлено ураженням печінки, зважаючи на ослаблення імунітету на тлі медикаментозного лікування. з іншого боку, перехресні симптоми захворювань, які проявляються при артриті та гепатиті, іноді стають причиною помилкового діагнозу артриту.
• форми гепатиту мають властивість проявлятися в системному патологічному процесі аутоімунної природи. в результаті проходження хворого гепатитом курсу терапії, ознаки артриту зникають. для виключення розвитку гепатиту пацієнта направляють на аналіз крові на серологію, який визначає наявність маркерів захворювання.

ревматоїдний фактор

• перед офіційним підтвердженням діагнозу ревматоїдний артрит та вибору схеми терапії, фахівець повинен спочатку визначити різновид патології. в медицині існує два види даного захворювання, природа розвитку яких різна за ступенем тяжкості перебігу:

1. серопозитивний — важка форма, піддається тільки агресивного терапевтичному лікуванню.
2. серонегативний — класичний варіант тяжкості.

• захворювання може протікати в двох формах
• класифікувати той чи інший випадок запалення хвороби можна за допомогою виявлення присутності ревматоїдного фактора — імунних білків, що беруть участь в процесах сполучної тканини. їх рівень та буде впливати на категорію важкості захворювання:

1. менше 25 ме / мл — серонегативного форма.
2. вище 59 ме / мл — серопозитивних форма.

• підвищений рівень ревматоїдного фактора також може свідчити про інші патологіях організму (гельмінтози, пухлини, гепатити, васкуліти) або проявитися у пацієнтів похилого віку.
• більш того, даний маркер може бути відсутнім при первинній діагностиці серонегативной форми та виявити себе лише на пізніх етапах.

Антіцітрулліновие тіла

• антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду (АЦЦП) представляють собою виробляються в результаті протікання аутоімунних процесів елементи. при ревматоїдному артриті ці маркери утворюються у вигляді антитіл до клітин власних тканин та працюють на їх знищення, що викликає руйнування суглобової капсули.
• виявлення в складі крові АЦЦП з ймовірністю до 95% означає достовірність діагнозу. нормальний показник здорових сполучних тканин становить до 3 од / мл. патологія викликає зростання тел в кількості від 58 до 87 од / мл. ступінь дегенеративного процесу в тканинах суглобів безпосередньо пов’язана з величиною показника.
• в діагностичній практиці аналіз на АЦЦП довів свою ефективність виявлення антитіл навіть на етапі зародження симптомів ревматоїдного артриту: маркер проявляє себе майже за один рік до первинних симптомів клінічної картини захворювання. єдиний недолік методу — відсутність реакції на динаміку протікання хвороби.

антинуклеарні тіла

також при лабораторному методі можуть застосувати перевірку на антинуклеарні тіла. фактором їх прояви частіше є діагноз системний червоний вовчак. позитивний результат у пацієнтів з артритом зустрічається в 10% випадків. виключення ряду захворювань, коли неясна природа запалення, допомагає звузити коло в конкретному переліку.

розшифровка даних

Винести остаточний діагноз непросто. Іноді про ревматоїдному артриті пацієнти дізнаються через 5-7 років, коли лікування вже малоефективно та хвороба стала хронічною. Тому розшифровка отриманих аналізів крові при артриті вимагає точності, розуміння загальної картини захворювання та взаємозв’язку різних данних.Ревматоідний артрит та ступінь його розвитку характеризують за рівнем відхилення показників від норми. Чим більше різниця в показниках — тим важче форма захворювання. Клінічне підтвердження у пацієнта 4 будь-яких маркерів протягом 6 місяців є медичним оглядом діагнозу ревматоїдний артрит.

Підвищені показники у дитини

Навіть у найменших дітей може бути виявлено патології ревматичного характеру. Симптоми проявляються у прихованій формі, а в силу неусвідомленість дитині складніше пояснити, що його беспокоіт.Жалоби на болі в ніжках, ручках та колінах або просто постійний плач можуть бути першими сигналами розвитку болезні.Такое захворювання, як ювенільний ревматоїдний артрит має хронічну природу прояви та розвивається у дітей до 16 лет.Прі діагностичне обстеження для уточнення діагнозу проводять:

1. Аналіз крові на виявлення інфекційних вірусів: бета-гемолітичного стрептокока, цитомегаловірусу, вірусу герпетичного типу, хламідій.
2. Забір на дослідження бактерій кишкової групи (иерсиний, шигел, сальмонел) та паразитів.
3. Електрокардіограму.
4. УЗД органів черевної порожнини, серця, нирок.
5. Рентген суглобів, грудини, крижово-клубового зчленування та хребта.

Крім загального диференціального обстеження всіх дітей із захворюваннями суглобів показано відвідування лікаря окуліста та огляд щілинною лампой.Ревматоідная різновид артриту супроводжується запаленням синовіальної оболонки суглоба. Дослідження матеріалів даної області дозволяє точніше розшифровувати стадії патогенезу захворювання та виробляти більш прогресивні методи леченія.Іммуногістохіміческіе особливості синовіальної оболонки відмінно характеризують показники активності хвороби, а застосування в лабораторних цілях біомаркерів допомагає виявити нові потенційно ефективні засоби в боротьбі з ревматоїдним артритом. Важливим кількісним показником тут є зміст макрофагів в субсіновіальном шарі, що характеризує, наскільки хвороба піддається лікуванню.

Аналіз крові на ревматоїдний артрит — діагностика

За останні десятиліття образ життя людини істотно змінився, причому не завжди в кращу сторону. Аутоімунним запаленням суглобів все частіше почали страждати не тільки літні, але й молоді люди. Уникнути необоротних наслідків допомагає вчасно розпочате лікування. Тому при перших проявах симптомів хвороби необхідно здавати аналіз крові на ревматоїдний артріт.Діагностіку проходять в будь-якій поліклініці, медичному центрі або лікарні. У багатьох випадках постановка діагнозу утруднена, так як ознаки патології розпливчасті та не специфічні. Завдяки диференціальним лабораторним дослідженням можна точно визначити недугу. Наявність артриту підтверджують відхилення від норми в результатах аналізів крові, синовіальної рідини, хрящової тканини.

Значимість лабораторних досліджень

До сих пір етіологія захворювання невідома. Фахівці довели тільки одне: недуга провокує якийсь збій в роботі імунної системи. Практично 30% хворих доктора дають помилковий висновок. Особливо часто таке спостерігається на ранніх стадіях розвитку заболеванія.Дело в тому, що на початкових етапах прогресування ревматоїдного артриту суглоби ще не деформовані та інструментальні дослідження не показують зміни. Патологію підтвердить тільки лабораторна діагностіка.Для з’ясування причин нездужання необхідно здати:

• Специфічні аналізи, що дозволяють точніше підтвердити або спростувати наявність ревматоїдного артриту.
• Неспецифічні аналізи, що виявляють присутність окремих ознак хвороби, які в сукупності підтверджують попередній діагноз.

Обов’язковий діагностичний комплекс

У медичній практиці поки що немає єдиного аналізу крові, який би дозволив точно визначити цю хворобу. Тільки комплексні діагностичні заходи, що застосовуються паралельно з інструментальним обстеженням, допомагають фахівцеві виявити патологію.Прі підозрі на ревматоїдний артрит пацієнту необхідно здати цілий ряд аналізів. До них відносяться:

• клінічні та біохімічні;
• імунологічні;
• АЦЦП;
• вивчення внутрішньосуглобової рідини та біоптату суглобової оболонки;
• загальний.

Результати діагностичних досліджень вказують на стадію розвитку захворювання в організмі хворого. Перші зміни з’являються в суглобах та зв’язках. Відбувається мукоїдне набухання, тобто процес дезорганізації сполучної тканини в суглобових капсулах кистей рук та стоп, при цьому симетрично захоплюються нижні та верхні кінцівки. До того ж спостерігається запалення стінок артерій.Діагностіческій комплекс дозволяє своєчасно виявити ревматоїдний артрит та попередити його прогресування.

розшифровка даних

Для лабораторного обстеження потрібна кров пацієнта. Отримані результати розшифровуються тільки фахівцем. Доктор ретельно аналізує та зіставляє їх, враховує навіть найменші нюанси, щоб сформувати цілісну картину. Пацієнт може бути спрямований на здачу додаткових аналізів для більш точного прояснення сітуаціі.Кстаті, стан хворого та постановка діагнозу багато в чому залежить від професіоналізму лікаря, правильної інтерпретації їм отриманих лабораторних показників.

види аналізів

Диференціальний діагноз артритів викликає безліч питань. Висновок фахівця не буде правильним, якщо воно виноситься, спираючись лише на клінічну картину. Тільки певні види досліджень дозволять вчасно виявити хворобу.

Загальний

Перед тим як здати кров, обов’язково ознайомтеся з правилами. За кілька днів до процедури потрібно виключити зі свого раціону жирну, гостру, пряну їжу. Обмежити по можливості фізичну активність. Загальний аналіз крові у вас візьмуть з пальця, причому вранці та натощак.Прі ревматоїдному артриті результати показують:

• Знижений рівень гемоглобіну. Анемія носить помірний характер та буває декількох видів: нормохромна, гіпохромна, нормоцитарна та мікроцітарная. Інтенсивність прояву безпосередньо залежить від ступеня запального процесу в суглобах. Зменшення гемоглобіну пов’язано з укороченням життєвого циклу червоних кров’яних тілець, а також порушенням обміну речовин.
• Лейкоцитоз. Підвищення кількості лейкоцитів в крові залежить від інтенсивності розвитку артриту. Нормою для здорового організму вважається значення показників в межах від 4 до 9 * 10.
• Збільшення рівня криоглобулинов. Викликане підвищенням кількості преціпітатних імуноглобулінів в крові.
• Зростання швидкості осідання еритроцитів.

Клінічний та біохімічний

Клінічний аналіз крові в період загострення патологічних змін в суглобах підтверджує розвиток анемії в організме.Повишается концентрація заліза в кістковому мозку, відбувається пригнічення процесу утворення еритроцитів. Лейкоцитарна формула, що представляє імунну систему, — з відхиленнями від норми.

А основна функція лейкоцитів, як відомо, — захист людини від інфекцій, бактерій, різних патогенних факторів.

Біохімія є важливим діагностичним заходом та проводиться для визначення наступних складових:

• Гаптоглобіну. Це білок гострої фази, який контролює перебіг та прогресування хвороби. Чим більше показник, тим інтенсивніше відбувається знищення еритроцитів в плазмі.
• Фібриногену. Підвищене значення свідчить про активну фазу аутоімунного захворювання. Нормальні показники становлять 2-4 г / л. При ревматоїдному артриті вони істотно вище.
• Серомукоїд — сироваткових білків.
• Сіалових кислот. Їх збільшення в крові говорить про руйнування колагену та гострому запаленні сполучних структур. У нормі вони повинні бути в межах 2-2.33 ммоль / л.
• Пептидів та глобулінів.

Біохімічний аналіз дозволяє виявити не тільки запальний процес, але та з’ясувати його активність.

ШОЕ крові

Механізм дослідження ґрунтується на особливості червоних тілець осідати в крові. Показник їх швидкості (ШОЕ) допомагає лікареві визначити активність захворювання. Підозра на ревматоїдний артрит може викликати саме висока швидкість осідання ерітроцітов.Еслі клітини з’єднуються та утворюють агрегати, то відповідно сила тяжіння збільшується та зростає ШОЕ. У плазмі підвищується кількість особливих білків — медіаторів воспаленія.У здорової людини показник ШОЕ коливається в межах 2-15 мм / год. Для дитини нормальними значеннями вважаються 5-12 мм / час.Аналіз рекомендується здавати в ранковий час на голодний желудок.Прі артрозі кульшового, плечового, колінного суглобів рівень ШОЕ не змінюється, залишається в нормі.

Аналіз на рф

Ревматоїдний фактор (рф) необхідний для діагностики аутоімунного запалення класу IgM. рф вказує не тільки на хвороби опорно-рухового апарату, а й на наявність злоякісних утворень, поразок печені.Врач повинен обов’язково проаналізувати всі лабораторні дані, результати інструментальної діагностики та об’єктивно оцінити стан хворого. Тільки так можна правильно визначити захворювання та призначити відповідне леченіе.Ревматоідний фактор може бути виявлений в суглобової рідини. Він небезпечний тим, що формує нерозчинні комплекси, які відкладаються на стінках сосудов.Ревматоідний фактор визначає наявність білкових утворень, які виступають в ролі антитіл. Аналіз виявляє, які аутоімунні процеси розвиваються в організмі. Часто збій імуноглобулінів відбувається через інфікування бета-гемолітичним стрептококом,хламідіями та іншими інфекціями.

У здорової людини показник варіюється від 0 до 14 МО / л. У літньому віці значення підвищуються, тому в 20% випадків аналіз на артрит позитивний.

При серонегативном та псоріатичному артритах даний показник залишається незмінним.

Аналіз на С-реактивний білок

Аналізи при артриті, як правило, показують наявність запального процесу. Точним критерієм, що визначає ступінь патологічного стану, вважається СРБ. Його виявлення в крові є важливим доказом підтвердження хвороби. До того ж за рівнем С-реактивного білка можна з’ясувати ступінь тяжкості недуги. У нормі його значення у дорослих людей не повинно перевищувати 3 мг / Л.В організмі СРБ стимулює імунну систему на боротьбу з певними запальними факторами, вірусного або інфекційного характеру. Зміст СРБ збільшується при гострому перебігу ревматоїдного артриту в сотні разів та може досягати 400 мг / л.Уровень даного білка піднімається в крові та при активному анкилозирующем спондилоартрите (запаленні суглобів хребта), та при загостренні гонартроза (деформуючого артрозу колінного зчленування).

Циркулюючі імунні комплекси

Ці параметри визначають імунологічну активність заболеванія.Еслі біологічна рідина вказує на надлишок білків, які виконують функції антигенів, тоді антитіла вже не здатні їх нейтралізовать.В крові формуються імунні комплекси, які осідають на поверхнях суглобових оболонок. Результатом такого процесу є розвиток запалення в тканинах гомілковостопного зчленування та колінного сустава.У здорових людей ЦВК не визначаються. Коли підвищується їх вміст у плазмі не менше ніж в 3-4 рази, то мова йде про системний характер патологіі.Показатель також враховується при діагностиці ревматичних хвороб. Рівень циркулюючих імунних комплексів безпосередньо впливає на призначається терапію та клінічну картину в цілому.

антинуклеарних антитіла

Це аутоантитіла організму, які виробляються проти складових частин ядер клітин. Аналіз є позитивним практично у 15% хворих на ревматоїдний артрит. Показник важливий при діагностиці ревматизму. Дослідження стає незамінним під час визначення системних захворювань сполучної ткані.Прі проведенні аналізу використовується методика непрямої імунофлюоресценції, тобто оцінюється інтенсивність шляхом фарбування клітин, яке може бути чотирьох видів:

• дифузного типу;
• в формі окремих плям;
• у вигляді яскравого світиться обідка по периферії;
• типу світіння ядерець.

Аналіз при подагричний артрит

Для подагри характерне ураження голеностопа, рідше — колінного суглоба. Ознакою прояви хвороби є збільшення рівня сечової кіслоти.В юнацькому віці нормою вважається значення в межах 0.12-0.32 ммоль / л. Для чоловіків показник повинен бути від 0.21 до 0.32 ммоль / л, а для жінок — в рамках 0.18-0.38 ммоль / л.По міру старіння організму гормональний фон змінюється, тому показники повишаются.У людей, які страждають на подагру, в біохімії крові змінюються наступні складові :

• Гаптоглобін — вид білка, що зв’язує вільний гемоглобін.
• Серомукоїд — комбінована фракція плазмових білків, що містить вуглеводні ланцюжки.

Аналіз на антитіла до цитрулінованого пептиду

Аналіз на АЦЦП при ревматоїдному артриті здається для постановки діагнозу та не застосовується для оцінки перебігу захворювання в динаміці. Суть тесту полягає у визначенні антитіл в крові, які знищують власні тканини, а не чужеродние.Кстаті, цей показник не змінюється протягом усього терміну розвитку та лікування патології. Антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду формуються в крові приблизно за півроку до появи вираженої сімптоматікі.Данное речовина організм виробляє під час аутоімунних реакцій. Нормою АЦЦП для здорових людей вважається значення показника від 0 до 3 одиниць / мл.Ценность тесту в тому, що можна виявити ранні форми недуги та передбачити в якому ключі він буде розвиватися.

генетичні аналізи

Генетичні тести на ревматичний артрит полягають у вивченні ДНК. Якщо пацієнт є носієм антигенів, то у нього є схильність до аутоімунному захворюванню суглобів. Правда, аналізи показують тільки можливість розвитку недуги, але не визначають його начало.Людям, що потрапляють в групу ризику, необхідно постійно проходити комплексне обстеження, спостерігатися у спеціаліста-ревматолога, здавати ревмопроби. Крім того, лікарі рекомендують зробити аналіз тим хворим, яким не допомагає призначене лікування та протягом тривалого часу у них не спостерігається улучшеній.Определяя генетичний профіль, доктор може підібрати для пацієнта індивідуальну терапію, наприклад, при ювенільному ревматоїдному артриті.

Інші методи дослідження хвороби

Діагностувати захворювання можна та іншими способами:

• Рентгенографія. Застосовується для визначення ступеня руйнування кісткових структур. Є малоінформативним методом на початкових етапах розвитку захворювання. Перші зміни за допомогою рентгена можна виявити на руках та стопах.
• Артроскопія. Малоінвазивний спосіб хірургічного втручання, який необхідний для детальної діагностики патологічних процесів в суглобах. Здійснюється процедура із застосуванням відеокамери.
• Біопсія. Проводиться гістологічне та мікроскопічне вивчення синовіальної рідини для визначення характеру та ступеня пошкоджень.
• УЗД суглобів. Точний, доступний, недорогий та безпечний метод. Дозволяє розглянути та оцінити стан м’язів, зв’язок, хрящової тканини, сухожиль. Протипоказань до процедури немає.
• МРТ — передовий та інформативний спосіб вивчення кісткових структур, який дає можливість виявити аномалії розвитку, ерозію, набряки тканин.

Лікування ревматоїдного артриту

Після здачі аналізів крові при артрозі та артриті доктор підбирає відповідне лікування для хворого. Основою терапії є лікарські засоби з різних фармакологічних групп.Прі ремісії захворювання лікарі рекомендують пацієнтам проходити курси лікувальної фізкультури, гідротерапії, масажу, фізіотерапії. Популярністю користуються та методи нетрадиційної медицини: оздоровлення народними засобами, фітотерапія, голковколювання, а також рефлексотерапія.Ревматоідний артрит лікується в два етапи: Купірування гострої фази хвороби за допомогою наступних медикаментів:

• цитостатиків (Метотрексат, Лефлуномід, Сульфасалазин);
• НГЗ (Диклофенак, Нурофен, Індометацин);
• анальгетиків (Седальгін, Кетанов, Гевадал).

Підтримуюча терапія складається з:

• хондропротекторов (Дона, Терафлекс, Алфлутоп);
• комплексу вітамінів (Мильгамма, Беневрон);
• глюкокортикостероїдів (Метилпреднізолон, Гидрокортизон).

Медикаментозна терапія спрямована на усунення негативних симптомів, зупинку розвитку недуги та запобігання ускладнень. Однак ефект не завжди досягається швидко. Навіть сучасні препарати можуть не вилікувати человека.Ревматоідний артрит здатний кілька років розвиватися без видимих ​​симптомів. Іноді аутоімунне запалення суглобів швидко прогресує та за короткий термін робить хвору людину інвалідом. Тільки своєчасна діагностика є гарантією одужання та відсутності критичних ситуацій.

Related posts

Развитие оториноларингологии в медицине

В последние десятилетия оториноларингология продемонстрировала впечатляющие темпы развития, эволюционируя в ответ на вызовы современной медицинской практики.

Особливості тренування під час місячних

Менструація в кожної жінки проходить по-різному: хтось почуває себе добре, навіть не помічаючи її, а хтось.

Біль у грудях перед місячними – чи варто бити на сполох?

Багато жінок, коли вперше відчувають болі у молочних залозах перед місячними, нерідко сильно переживають. Проте, у.